Ставши Її

Невинної розчарування стало набагато більше.…

🕑 20 хвилин хвилин БДСМ Історії

Рука Лорен знову опинилася між її ніг. Її кицька була мокрою, приємно липкою, а її мускусний солодкий аромат пронизував повітря. Вона спостерігала за екраном комп’ютера, поки пальці ковзали між набряклими кицькими губами. Наркоманія… вона визнала це за тим, що це було. Лорен залежала від сексу.

Все одно, що вона могла це отримати, вона зробила. На той момент її методом вибору було мастурбація. Знайома порно сцена заповнила екран, коли вона стогнала, пальці занурилися глибоко в її кицьку, в той час як господиня покірливої ​​вставила вилку в її тугий маленький мудак. «О, чорт, мені це потрібно!» Лорен запнулась у своє ліжко; вона відчайдушно намагалася замовкнути себе, коли бурхливий підступ другого оргазму почав наростати.

Вона перекинулася і засунула пальці глибше в її змочений секс, покусала подушку і скуголила, поки так потрібний оргазм надував її голодне секс тіло. "О чорт, так… дуже… добре!" Вона затрималася в ліжку, її тіло було гарячим і мокрим, коли громовий оргазм зруйнував її свіже тіло. Лорен подумала про свої плани на день. Гола і хихикаючи на образи, які раптом заповнили її розум, вона кинулась у ванну, щоб прийняти душ. Будучи студенткою місцевого університету, Лорен була в змозі милуватися багатьма різними типами жінок.

І все ж її смаки були дуже специфічними, і, незважаючи на те, що потрапила в очі милою блондинкою на її уроці кінезіології, у Лорен були лише очі на її професора англійської композиції. Шкіра Лорен була в'ялою, нерви її сирі, а в горлі затамував подих, коли вона наближалася до лекційної зали. Добравшись до місця призначення, вона поклала маленьку руку на свої затяті цицьки, глибоко вдихнула і відчинила двері.

Мішель помітила, як дівчина входить у лекційну залу. "Маленький мінкс знає, що вона робить", - з певним задоволенням подумала вона. Лорен не вперше прийшов на одну з лекцій професора Мітчелла, не потрапивши до класу. Очевидно, що її виступу було більше, і Мішель вирішила знати, чому. Були й інші причини, чому дівчина викликала зацікавленість і стримувала апетит.

Тіло Лорен показало свою потребу; її захоплені очі висловлювали бажання належати, і все це дівчина просила використовувати, щоб володіти нею. "Я зроблю тебе своїм, персик". Думки Мішель повернулися до її класу. "Нагадуємо, ваші документи мають вийти у п’ятницю.

Ви можете піти зараз". Лорен відчула її збудження, коли слухала її. Вона говорила низьким голосом і нікому, зокрема, "Вона могла прочитати чудодійний алфавіт, і моя кицька буде капати і смикатися". Наступна її думка стала причиною того, що вона була там: "Цікаво, як було б бути її; бути прив'язаною до її ліжка, осквернитися і бути повністю на її ласку". Студенти невпинно виходили з аудиторії.

Лорен сиділа, дивилася і відпускала розум, поки вона спостерігала, як професор Мітчелл прибирає цибулю. "Пані Джексон, ви знаєте, що ваш сеанс не починається ще сорок п'ять хвилин. Чому ви тут?" "Гм, я… я хочу поговорити з вами, професоре". "Про що?" Статуя професора наказувала, і просте запитання змусило дівчину замовкнути. Лорен не відповіла.

"Пішли зі мною." Лорен стежила за високою красунею, поки виходила з класу. Вона спостерігала, як довгі темні ноги вчителя несли її до блоку кабінетів, призначеного англійському відділу. Її серце билося швидко, дико, коли вдихнуло дихання і затято похотливі шпори: "Чого я не дав би поклонітися на вершині її дорогоцінних ніг".

Професор Мітчелл відкрив для своєї жінки двері кабінету; вона розглядала своє кінцівке тіло і фантастичні груди. "Пані Джексон Лорен, чи не так?" вона зареєструвала кивок дівчини: "Лорен, як я можу тобі допомогти?" "Професоре Мітчелл, я хочу написати свою доповідь про неволі та дисципліну. Це доречно, я маю на увазі, чи це дозволено?" Лорен виявила, що її розум затуманений і не зосереджений, ніби вона висока, що зробило її підхід таким дивним. Можливо, це було занадто вперед для когось, як Мішель Мітчелл. Вона терпляче чекала, але втрачала впевненість, поки її одержимість дивилася на неї.

"Ти чого хочеш?" Мішель посміхнулася милій дівчині, поки вона нервово линула. "… щоб написати мого батька", Лорен була різко зупинена, коли її професор заходив у її особистий простір. "Тихо! Я точно чув те, що ти сказав. Що ти знаєш про BDSM?" Близькість Мішель зруйнувала впевненість у Лорен і змусила її живіт перевернути колесо на колесах. "Говоріть, дівчино".

"Я дивлюсь порно, я люблю неволю, і мені це потрібно", - сміх спалахнув у заповненому книжкою просторі, коли Мішель затихла і обвела дівчину. "Вам потрібна увага, вам потрібна тверда рука, і вам дійсно потрібно задуматися, чому ви тут!" "Що?" "Я сказав вам говорити?" Лорен похитала головою: - Тоді ти краще замовкни. Мішель оглядала миле тіло Лорен, коли вона думала про її відповідь. Вона зрозуміла, що дівчині потрібно знайти трохи сміливості.

Вона також зрозуміла, що хоче її; Очі Лорен покликали її, що вони були такі нужденні, та ще дуже сексуальні. Викладач у своїй думці про сувору політику університету щодо братернізації зі студентами. Чи варто було ризикувати? Чи хотіла, щоб дівчина пережила повну радість подання під рукою? "Чому ти тут?" Перш ніж Мішель розглядала питання порушення правил університету, їй довелося знати, чи справді дівчина хоче писати про BDSM чи хоче вона відчувати насолоду від панування. Захоплення повним поданням для одних було новою ідеєю, а для інших це було їх життєвим призначенням. Мішель пережила обидва типи людей, і повинна була знати, до якої категорії належить пані Джексон.

"Я хочу написати…" "Чому ти тут, дівчино?" Мішель спостерігала, як Лорен опускає голову. Лорен знову подумала брехати, але вона зрозуміла, що її помилка закінчилася. Вона впала на коліна і говорила тихо, зухвало.

"Міс, я спостерігала за вами місяцями. Так, я хочу знати, чи ти такий, як я думаю, ти є. Що я хочу і ти потребуєш. Ти Дом?" "Так я." Мішель дивилася на дівчину, коли вона дивилася вгору; її рот утворив ідеальне О, але нічого… жодного звуку не залишилося з її рота. "Ви можете говорити".

"Ти… ти віддаєш перевагу самкам?" "Так. Тепер встань. Я хочу поговорити з тобою віч-на-віч".

Лорен стояла повільно, її розум мчав, поки вона відчайдушно намагалася повернути собі деякий вигляд контролю над своїм тілом. Її шкіра почала нагріватися, а на її брові утворився піт. - Так, міс. "Тут є правила; я повинен дотримуватися політики. Якби ми розпочали стосунки, я могла б втратити роботу, якби її виявили.

Я твій професор, це неетично", - Мішель зробила паузу, почувши гучне зітхання гарненької дівчини, "мені неетично займатися цим". - Але міс… - Лорен була готова відмовитись у своїй справі. "Тихо! Я більше не скажу тобі. Говори, тільки коли звернешся, ти повинен зрозуміти, що я маю сказати, і я не повторюся на твою користь". - Так, міс.

Лорен опустила голову, коли Мішель поклала два стрункі пальці на підборіддя і підняла його. "Я повинен вирішити, чи хочу взяти на себе цей ризик. Що змушує вас повірити, що ви зробите для мене хорошого вихованця?" "Міс, я спостерігала за вами місяцями. Я зараз другокурсник, дев'ятнадцять років, і я знаю, що я є; я знаю, хто я. Я буду слухатися вас, буду поклонятися вам, і це буде приємно користуватися вами ».

- Дуже добре, дорога дівчино. Мішель вважала молоду жінку дорогоцінними очима. Її тіло поколювання.

З давніх пір у неї була ігрова річ, але чи повинна вона мати цю? "Лорен, встань". Без слова стояла молода дівчина з тілом богині; її очі були опущені, коли вона очікувала чергової заяви Мішель. "Що зараз на думці?" "Міс, ти зробиш мене своїм?" "А-а… це питання, ви отримаєте свою відповідь сьогодні в обід. Моє місце, 7: Одягніть спідницю, Лорен." Професор Мітчелл записав її інформацію на карту і роздав її. Вона нахилилася до вуха і прошепотіла: "Якщо ти запізнишся, не турбуйся, що з’явишся на все твоє запитання, я відповім, не вимагаючи нічого сказати.

Ти розумієш?" "Так, міс. Чи можу я зараз піти?" "Іди". Лорен пішла з кабінету професора. Її серце танцювало джиг в грудях, її шкіра була нагріта і нагріта, а її кицька просочилася і просочила її стрінги.

Вона підбігла до найближчої ванної кімнати і в стійлу. Її рука полетіла до її просоченої статі; вона відчула, як статеві губи набрякають, коли пальці зловживають її жировим нальотом. Не пройшло багато часу; Лорен сильно клімаксувала і насолоджувалася кожною секундою швидкого оргазму. Коли Лорен пішла назад до лекційної зали, вона подумала, що їй буде важко сидіти через клас. І правду кажучи, вона вже написала папір.

Вона вирішила пропустити заняття, оскільки не було нічого, чого вона хотіла більше, ніж відпочити, купатись та підготувати свою думку до можливості стати її. Як не дивно, обидва сусідки Лорен були вдома. "Чорт, мені не потрібно, щоб вони мене зараз метували". Вона зайшла до своєї кімнати, увімкнула музику і зробила білизну до своєї шафи. Вона кидала одяг по шафі, шукаючи ідеального вбрання.

Протягом сорока п’яти хвилин її нерви почали наносити хаос на її системі, але вона виглядала чудово. Вона обрала приголомшливий червоний сарафан, який демонстрував її ніжні плечі; а з сиськами, які були твердими, підступними і просили уваги, вона не носила бюстгальтера. Її шкіра випромінювалася сонячним поцілунком сяйвом, і загальний ефект був смішно збудливим.

Лорен знала, що її професор візьме на замітку і оцінить її старання. Лорен стрибнула в свою милу маленьку помилку VW, випускний подарунок від батьків, і нервово проїхала невелику відстань до дому професора Мітчелла. Їй довелося стримати розум, щоб час від часу не блукати під час заїзду. Вона зробила глибокий вдих, побачивши призначення, зупинила свою рішучість пройти разом з вечерею і несміливо залишила комфорт свого маленького транспортного засобу. Мішель побачила, як прекрасна істота підходить до вхідних дверей: "Мій мій мій, дівчина має стиль невинний і заманливий, це повинно бути цікавим".

Професор відчинив двері, коли дівчина підняла руку, щоб стукати. - Привіт, міс. "Приходь у Лорен, для нас встановлено вертеп.

Слідуй за мною". Лорен пішла за Мішель, знову вона спостерігала за її ногами. Вона думала, що не може бути іншої жінки, такої красивої, як її професор.

У неї були дивовижно довгі ноги; її шкіра з молочного шоколаду завжди виглядала такою росною і гладкою. Професор не була вашою типовою королевою краси, її привабливість була заниженою, і у неї була красива дівчина у сусідньому вигляді, за винятком карибського краю. "Що ти думаєш, Лорен?" - У вас гарний дім, міс. "Дякую.

Ви можете сидіти". - Дякую, професоре. Лорен оглянула простору кімнату, її нерви були зовсім сирі, а її мозок був забитий сповненим думок про шоколадну кицьку. У фоновому режимі тихо грала музика, запалювали запашні свічки з прянощами ванілі, а пляшка вина охолоджувалась у відрі з льодом на елегантному скляному столі.

Мішель не витрачала часу зі своїм потенційним вихованцем. "Ти хочеш бути моїм, Лорен?" "Так, без сумніву". Очі Лорен знову висловили потребу. Мішель не знала, скільки часу вона зможе стримувати своє бажання щодо молодої дівчини в страху. "Налийте нам напій".

Мішель оглядала гарячу дрібницю, коли йшла до столу на нестабільних ніжках. "Якщо я зроблю тебе моїм, ти повинен бути дуже обережним у кампусі. Якщо нас зловить, мене можуть звільнити. Я ризикую, і тобі краще того варто". "Я є.

Я буду всім радувати вас". "Є правила, яких ви будете дотримуватись. Якщо ви порушите їх з будь-якої причини, ви потерпите наслідки цього".

"Так", "Тихо! Правило номер одне: ніколи не перебивай мене!" - Так, міс. "Ти гладка? Ти завжди повинен бути повністю поголений, коли ти представляєш себе мені. Це моє уподобання, і ти будеш виконувати". "Що ще?" Лорен вже нудила проклятих правил, перш ніж вона навіть їх усіх знала.

Мішель не могла повірити, що дівчина вже допитує її. "Ви мене допитуєте? Я думаю, ви забули, що я тут відповідальний". Професор Мітчелл дивився на сміливу дівчину; вона, безсумнівно, була лише її типом.

Кожен нюанс підтягнутого, свіжого тіла молодої Лорен змусив її соки текти; повні круглі груди з їх ареолою розміром з чвертю… вишукані, злегка пухкі губи, що переливаються в усмішку, яка могла розтопити найбільший льодовик… заманливі, найглибша лань, як нужденні очі, що дивилися на неї так дуже пильно… приємно, і ця соковита дупа з точно потрібною кількістю жіночої кривої… ідеальна. Все, включаючи її вражаючий розум, зробило Лорен чудовим покірним. - Я не зовсім гола, міс. Лорен мовчки запитала: "Для чого потрібні всі ці правила?" Мішель побачила питання дівчини, врізані в її виразні очі: "Ви завжди будете мати слово в тому, що ми робимо, але, зрештою, вибір мій.

Ви повинні знати, що Я зроблю з вами речі, які можуть зайти занадто далеко. З таким випадком у вас буде безпечне слово. Що це буде, персик? " Лорен стояла і бігала по кімнаті, сміючись: "Це означає… Я твоя, міс?" Її очі зросли великими, і вона сиділа поруч з ногами господині. "Так, моя дівчино. Спокійно зараз", вона потягнулася вниз і потерла потилицею "безпечне слово?" Мішель скерувала її назад до справи.

"Ляльковий будинок". Лорен підняла погляд, шукаючи схвалення. Вона зрозуміла, що з цих відносин отримає більше, ніж просто секс.

Лорен розуміла, що і її розум, і тіло буде кинути виклик її професору, і це їй просто підходить. "Ляльковий будинок, так це. Тепер, про ваше навчання…" "Зачекайте… тренування, міс?" "О так, персик.

Якщо ти маєш бути моїм, я повинен показати… ти повинен дізнатися, що мені подобається". Мішель спостерігала за своїм новим домашнім улюбленцем, як безліч емоцій спалахувало на її обличчі: "Не схожи на це, моя дівчино, на те, чого це варто; я повинен дізнатися, що тебе радує і ти". Наскільки спокусливо, Лорен глянула на свою Господиню і промовила єдине, що спадало їй на думку. "Покажи мені." Мішель схопила дівчину за руку: "Поїди зі мною".

Професор повела дорогу до своєї ігрової кімнати. Це було червоне і чорне і призначене для розваги. На ліжку було детальне узголів’я зі сталевими кільцями, на стелі були кронштейни, а там був величезний шафа, до якого наближалася Мішель. Вона відкрила шафу і чекала, коли Лорен звикне до кімнати. Вона знала, що Лорен щойно почала розуміти, як розвиватимуться стосунки, як це буде для неї.

- Я хочу, - Лорен стояла перед шафою з простягнутою рукою, тягнучись до чогось із скарбниці, яка була відкрита перед нею. - Ні, - ляснула вона по руці, - ви повинні проявити терпіння! Лорен опустила тугу руку. - Я щось маю на увазі, домашня тварина. - Так, господине. - Стрип, - командувала вона, коли дівчина різко вдихнула.

- Але залишай на підборах, Лорен. Лорен зробила так, як їй сказали. Її тіло було вишуканим, а симпатичне мереживне ремінце, яке приховувало кицьку, не маскувало її аромат, воно наповнювало повітря, завдяки чому Мішель хотіла пожирати дівчину. Мішель не мала наміру випускати своє бажання вийти з-під контролю. Однак вона дійсно змусила б сексуальну дрібницю, що стояла перед нею, втратити кожну унцію контролю, яку вона мала.

"Повороту повільно". Лорен повільно оберталася, кожен вдих, який вона затягувала в горлі, робив їй трохи легкої голови. Її коханка щось планувала, вона це знала інстинктивно.

Вона хотіла, щоб вона знала, що це, але зрозуміла її роль. Мішель потягнулася до гардеробу за заслінкою та тридцять шість дюймових батончиків. "Між нами завжди повинна бути довіра, Лорен. Ти мені довіряєш?" Лорен стояла на стеблі ще: - Так, господиню, без сумніву, я вам довіряю. Мішель підійшла до дівчини, із зав'язаними очима в руці.

Вона стояла прямо за нею, піднесла руку до шиї і причепила нігтем вказівного пальця до спини, вона зупинилася біля її ремінця. Вона відчула, як дівчина забирає швидкі глибокі глотки повітря. "Довіра." Вона зачепила палець у ремінці свого нового вихованця і смикнула його за ноги, через що дівчина глибоко стогнала. "Що? Лорен, ти думала, я завдаю тобі шкоди? Безумовно, ти знаєш, що я буду шанувати і захищати те, що моє". "Ммм", вона намагалася сказати більше, але виявила, що голосу не має.

Лорен була здивована, що її збудження спалахнуло від такого простого вчинку. "Буде болю часом, дорога, але я обіцяю, що тобі сподобається… можливо, навіть попрошу". Мішель дісталася між її ніг і виявила, що дівчина дуже мокра. "Боже мій, ти соковитий!" Вона зняла руку з кицьки дівчини, поклала її на потилицю і підняла наосліп.

Вона поклала це на шию: "Зробіть це. Покладіть складку на очі, персик". Її руки тремтіли. Лорен не зрозуміла заклинання, яке її професор мав над нею, але вона поклала складку на очі і запропонувала коханці свою довіру і підпорядкування. "Ляжте на ліжко".

Молода жінка зробила крок назад і впала на постільну білизну ліжка. Мішель поглянула на небесне видовище, яке було перед нею, і згадала її прохання. "Яке ваше безпечне слово?" "Ляльковий будинок". "Використовуйте це, якщо вам не подобається те, що я вам роблю, або ви відчуваєте загрозу… це правило Лорен".

- Так, господине. "Відкрий ноги". Мішель дістала брусок для розкидання і підійшла до ліжка. Вона хотіла, щоб дівчина відкрилася, хотіла її стримано.

То, що вона мала на увазі, був для неї особливим фетишем, і оскільки дівчина була неголена, хоч і доглянута, вона скористалася. Вона кріпила щиколотки дівчини до штанги, яка була витягнута на цілих тридцять шість дюймів, і спостерігала, як вона скулиться. "Не хвилюйся, домашня тварина. Я зараз повернуся".

Вона мовчки стояла над нею кілька секунд, перш ніж покинути її. Вона повернулася через хвилину з теплим рушником, мискою з водою, кремом для гоління та бритвою. "Розкажіть, як ви себе почуваєте", - прошепотіла вона на вухо Лорен, що змусило дівчину слабко скуголити. "Я така мокра, така гаряча, і я хочу, щоб ти трахнув мене", її рука полетіла до її жіночності, але швидко ляпала.

"Ви не будете чіпати. І якщо ви не хочете, щоб його були в манжетах, то вам дійсно не слід намагатися торкатися". "Але господиня…" Лорен збиралася б попросити Мішель, поки її не зупинив присмак до статевих губ.

Вона стогнала, коли відчуття жаління наповнювало її секс, який просочувався її соками на губи. Все її тіло збентежилося, коли відчуття чергового присмаку впало на її кицьку. "Ви хочете покарання в наш перший разом разом, Лорен?" "Ні господині," вона замовкла, коли зрозуміла, чого хоче від першого разу.

"Я хочу, щоб ми обоє закінчили". "Ви будете спермою, коли я так скажу". Вона не згадувала про себе, але на неї точно вплинули слова, сказані її новим вихованцем. Вона потягнулася до лівої грудей дівчинки і дала щіпку соску.

"О, ебать!" Перш ніж Мішель підготувала Лорен для гоління, вона повіяла теплим диханням через її стать і перевела язиком по набряклих статевих губах дівчини. Вона не могла чинити опір Лорен, вона стала приладдям у її житті в ту мить, коли вона переступила поріг класної кімнати. - Господине… - Лорен заіржала в результаті грайливого дражництва. Кожна дія, яку кохана дарувала на її пружну плоть, доставляла їй таке задоволення, але вона все ж хотіла більше! Її господиня потерла крем для гоління на себе і провела пальцем по щілині; вона перебирала клітор, дотягнувшись до бритви. Тіло Лорен шипіло; вона ніколи раніше не відчувала, як її організм реагує таким чином.

Проста робота з голінням ніколи не була такою еротичною; звичайно, її ніхто раніше не голив. Знову коханка обмацувала клітор, і знову збудження спалахнуло. Статевий струм, що протікав через її тазову область, посилав її потребу через дах.

Вона боліла клімаксом. Мішель продовжувала голити темне волосся від Лорен, і коли вона закінчила завдання, вона могла сказати, що дівчині відчайдушно потрібно сперму. Вона очистила крем для гоління з тіла Лорен. Мішель піднялася і відчула нову гладкість, яка прикрашала її вихованця. "Зараз, Лорен, тепер ти можеш торкнутися".

Лорен полюбила нове відчуття, і їй було цікаво, чому вона ніколи раніше повністю не голилася. Її коханка все ще була між її ніг, але раптом вона відчула нігті, як вони наркотикували її тулуб. Вона ридала і хлюпнула, поки її коханка відзначала і розминала тіло.

Мішель була розлючена. Вона хотіла трахати дівчину, але вважала, що важливо контролювати себе; вона хотіла показати, що задоволення від їхніх стосунків не буде однобічним. Мішель буде поклонятися, і саме Лорен відповідатиме за цю службу, але ця ніч була за Лорен. Мішель долоняла і лапала груди Лорен, контраст її темних рук, розплетених по алебастровій шкірі Лорен, був екзотичним, дуже приємним для ока.

Тіла їх були такі різні, але потреба їх була однаковою. Мішель закопала язик глибоко всередині дівчини. Вона грала з дупою Лорен, коли вона бігала, пульсувала і мочила обличчя коханки. "Господине I", - Лорен занурила руки в темне волосся своєї коханки, - потрібно сперму! Її соки стікали по її попці і змащували її задній прохід. Мішель скористалася природним мастилом і натиснула одним пальцем на її тугий маленький бутон.

"Ухмммм! О, ебать… будь ласка, господарю!" Лорен програла битву з контролем, і так само, як це зробила вона, палець коханки з новим запалом занурився в неї і вийшов із попки. Мішель перекочувала своє тіло над домашнім улюбленцем, її палець ніколи не залишав тепла туга попка Лорен і просувався до вуст дівчини. Вона взяла нижню губу до рота і акуратно покусала.

Поцілунок став пристрасним і суворим, приємним і болісним, коли вона трохи сильніше і дужче губила. Вона різко закінчила поцілунок. "Cum Lauren! Cum for me, baby!" Лорен вибухнула. Її кицька капала, конвультувала і викручувалась, поки її м’язи підтягувались від оргазмів, що обганяли її тіло.

- Господиню, - кричала вона, коли її розбите тіло пережило натиск багаторазового оргазму. Мішель облизала Лорен за шию і вкусила вухо: "Не домашня тварина, я - Доміна!" Примітка для всіх домінантів: Дякую, що ви прочитали мою історію. Мені відомо, що в культурі BDSM прийнято використовувати всі посилання на Домінанта під час написання.

Подібні історії