Подарунок Олександри

Друзі майстра Павла вітають його повернення…

🕑 49 хвилин хвилин БДСМ Історії

«Рада знову тебе бачити, Поле», — сказала леді Александра, її ніжним голосом суперечили чорне шкіряне бюстьє, з якого вона вилилася, і відповідні високі черевики на шпильках, що підкреслювали її довгі ноги. Вона тримала в руках чорну верхову куртку, а на її світлій голові сиділа чорна шапка. Її зв’язаний чоловік із кляпом у масці та одягнений у шкіру щось застогнав на знак співчуття.

Я зрозумів. Садисти не є безпідставно жорстокими, і більшість болю не має нічого спільного із задоволенням. «Мені довелося втекти на деякий час», — зізнався я. Сесілія була значною частиною цієї сцени, сказав я, говорячи про мою покійну дружину та рабиню.

Рак жорстокіший за будь-якого садиста, а її хвороба в останні місяці її життя перетворила мене на її раба. Це була роль, яку я погодився охоче, але тепер її не було, і я не мав уявлення, що робити. Я проігнорував кілька запрошень пограти в вечірки, перш ніж прийняти це. Леді Александра та її чоловік Дональд були досить забезпечені і регулярно влаштовували вечірки для обраних членів спільноти кінків у своєму елегантному будинку на озері Аткінс.

Їхній підвал було перетворено на вигадливе підземелля та театр, і я знав, що сьогодні ввечері кілька топів публічно випробують своїх рабів. У багатьох випадках я демонстрував свою Сесілію тут і трахкав її перед натовпом в нагороду за її послух. Це було місце хороших спогадів, її хвороба залишила стільки поганого. Я прийшов, сподіваючись знову пробудити щось добре.

«Ми розуміємо», — сказала Олександра, а її чоловік Дональд мовчки кивнув у знак згоди. «Ми були здивовані, коли ви повідомили, що ви можете приєднатися до нас сьогодні. Є кілька низів, яким буде дуже приємна ваша увага, якщо ви вирішите зіграти роль.

Деякі ви знаєте, інші ні. Я знаю, що Джина сумувала за вами. протягом багатьох років. Я засміявся. Джина була хтивою рудою шльондрою, яка дала зрозуміти, що з радістю віддасть свою попу за мою тростину чи будь-що інше, що я їй захочу дати.

Вона була досить милою, але я був, можливо, не стільки садистом, скільки топом. Джина любила важкі тренування, і я не був впевнений, що саме такої зустрічі я хочу. Особливо, коли моя рука була іржавою через невикористання. Я сказав їм, що сьогодні ввечері я волів би подивитися, принаймні спочатку. Можливо, частина мого старого вогню може повернутися.

Коли я розмовляв з ними, підійшла незнайома підводна лодка. Вона була середнього зросту, з належним коміром і з ланцюжком, підвішеним до коміра, який тримав верх шкіряної міні-сукні без спини, яка підкреслювала її вигини та стрункі ноги. У неї були темні красиві очі й повні губи в яскраво-червоній помаді. Вона дивилася на мене дивно, ніби намагаючись зрозуміти моє місце в цьому домі. Леді Александр помітила.

Вона повернулася до неї та наказала їй стати прямо до мене. Очевидно, ця дівчина була частиною гарему Олександри. «Раба Памела, майстру Полу можна дати все, що він забажає, сьогодні ввечері. Ти не відмовиш у жодному розумному проханні. Він давній друг, і його слід дуже вітати.

І я маю на увазі, цілком!». Я на мить перехопив подих, усвідомивши, що мені щойно запропонували використовувати одного з її рабів. Памела зблідла, подивившись на мене. Але Олександра не терпіла самовільних рабів, тому швидко вклонилася в принизливому поклоні своїй Господині, а потім і мені. «Що ви від мене вимагаєте, пане Павле?».

«Поки що мені потрібен один скотч, акуратний». Я знав, що Олександра тримає чудову шафу для алкогольних напоїв, і мені подобалося хороше односолодове. Крім того, це заспокоїло б Памелу, якби вона зрозуміла, що я не мав наміру негайно піддати її випробуванню. Я захоплювався коливанням її повної попи, коли вона прямувала до бару, щоб виконати моє замовлення на напої.

Олександра і Дональд завжди були поліамурними. Приведення рабинь до себе на службу подобалося їм обом, оскільки іноді Олександра нагороджувала свого чоловіка його трахом. Памела була особливо гарною, а облягаюча сукня була явно зшита за певні гроші. Можливо подарунок? Без сумніву, вона була улюбленою домашньою твариною.

Це зробило неявну пропозицію її послуг особливо доброю. І жахливо для Памели, яка не могла знати ні мене, ні моїх схильностей. Зрештою, минуло кілька років, як я востаннє був у їхньому підземеллі. Я сів позаду й збоку, звідки мені було добре видно кімнату, але думав, що мало хто на мене впаде.

Я хотів мати можливість непомітно піти, якщо потрібно. Рак має силу перетворювати хороші спогади на погані, як і все інше. Я мовчки думав про свою втрачену Сесілію, хотів, щоб вона була тут, але вкотре не отримав відповіді.

Я побачив, як люди збираються, леді Александра сіла на трон, встановлений усередині високої кабінки, побудованої праворуч від сцени. Дональд зайняв місце біля її ніг. Наші господарі спостерігали звідти, коли самі не грали. Збоку від них були місця, і я знаю, що Олександра хотіла, щоб я був там, але це помістило б мене на видиму посаду, до чого я не був готовий, навіть якщо Олександра та Дональд хотіли б мене там бачити.

«Поле, давно не бачилися», — сказав майстер Джон, стукнувши кулаком. Це був худорлявий чоловік з голеною головою, шкірою кольору калуги та чорними шкіряними штанями. Його супроводжувала його нинішня заміна, рудоволоса зафтіг-пляшка з прямим волоссям і розстебленою до талії блузкою, що відкриває її груди, що розростаються, коливаються.

Вона кивнула мені, і її очі заблищали на місці іншого купола. Ми поділилися кількома моментами, він висловив співчуття, а потім сів на своє місце, його підводна ланцюг стояв на колінах біля його ніг, але руками обхопив його ноги, коли вона спокусливо терлася об нього, сподіваючись на те, що буде. Там були й інші люди, декого я знав, і ще кілька людей обмінялися привітаннями. Я помітив, як Памела повертається, похитуючи стегнами, опустивши голову в позі досконалої скромності, несучи срібну тацю з єдиним келихом, безсумнівно, чудового односолодового.

Вона стала переді мною на коліна, опустивши голову, витягнувши тацю, пропонуючи легкий золотистий напій. Я взяв келих і подякував їй за службу, бо раби заслуговують похвали за хорошу службу, а також покарання за погану. Коли вона відступила, вона подивилася на мене, і її очі палали. Мабуть, Олександра розповіла їй щось про мене.

Безсумнівно, її слухняність прийде охоче тепер, якби я вирішив поблажитися. Я обговорював це, бо вона була гарною дівчиною, і минуло багато часу, відколи я випробував зад. Особливо такий гарно закруглений. Люди продовжували дрейфувати, але ніхто по-справжньому не виділявся, доки не з’явилася молода блондинка.

На ній було чорне плаття без бретелей, нічого химерного, але одне з тих суконь, які можуть одягнути лише молоді та красиві. Вона носила його з чорними мереживними панчохами та туфлями на шпильці, але без коміра. Її волосся було світлим і звисало на плечі, груди були маленькі, але ноги були чудовими, і я відчув у ній щось знайоме, те, що я намагався розмістити.

Вона не помітила мене, але швидко прийняла покірну позу, увійшовши, і привіталася з кількома домами та підводами різної статі. Я відчув деяке захоплення, цікавлячись, якою вона була, ким вона була і чому мені здавалося, що я її знаю?. Олександра постукала ним по столу збоку, а її чоловік віддано став навколішки, щоб поцілувати та поклонитися біля її ніг. Леді мала хист до драми, а її любов до поезії була скелею, на якій викувалася наша дружба.

Їй подобалося, щоб вечірні ігри починалися із заклику, короткої цитати з якогось химерного твору, щоб зосередити увагу кожного на дії, яка буде відбуватися далі. Після цього молода блондинка в маленькій чорній сукні підвелася й піднялася на сцену, опустивши очі, як справжня покірна, випроставшись, крокуючи довгими й обережними. Спочатку вона тримала голову опущеною, потім підвелася, щоб дивитися прямо на натовп, прочитавши заклинання багатим, мелодійним голосом. «Таким чином, те щастя, яке обидві статі не можуть знайти з іншою, вони знайдуть, одна в сліпому покорі, інша в найбільш енергійному прояві свого панування». Вона прочитала вірш із Жюстини, як поет, ретельно наголошуючи кожне слово, і робила паузу, щоб наголосити, особливо на словах «його панування» з особливим наголосом.

Коли вона читала, я впізнав її. Міс Белтон. Так її звали. Шість років тому вона була аспіранткою мого семінару з романтичної поезії, дівчина, яка любила Їйтса, і чиї поезії виявляли шокуючу прямоту, яка суперечила її дуже скромному вбранню. Коли я навчав її, вона носила лише вільні штани та сорочки з довгими рукавами, зачіску, без макіяжу та добре приховані вигини.

Сьогодні ввечері вона одягла маленьку чорну сукню. У школі тільки її насичений голос і риси обличчя були явно жіночими. Цього вечора все в ній було жіночим. Я пригадав, що вважав її політичною лесбійкою, оскільки її поезія мала певний зміст, який мені подобався, але робив її творчість суперечливою.

Ніколи в житті я б не очікував побачити її тут взагалі, а тим більше одягнену в таку відверту сукню, яка веде себе з такою шанобливою акуратністю. Наші погляди зустрілися, і я побачив, що вона теж мене впізнала. Зійшовши зі сцени, вона попрямувала прямо до мене. Ясно, що я сидів недостатньо далеко назад. Я ще не був упевнений, що хочу з нею зустрітися.

Це була жінка, яку я вважав спокусливою, і колись вона була моєю ученицею. Вона була вродливою з високими вилицями та великими карими очима, завдяки яким її обличчя було помітним навіть без макіяжу. Дівчина була втіленням краси, і тепер вона підійшла, щоб вклонитися мені з точністю, яка приходить лише завдяки правильному навчанню. «Професоре Полсон», — сказала вона, потім зупинилася, щоб повернутись і поплескати, коли ми всі впізнали першу пару, яка піднялася на сцену. Я впізнав леді Мелані, яка веде свою улюблену рабиню Люсі, рудоволосу міцної статури з величезними грудьми й круглою дупою, одягнену лише в шкіряні ремінці та чудово зроблений рабський комір.

Позаду Мелані вклонилася, а потім взяла Люсі за руки, щоб підвісити її рабиню до стелі на м’яких манжетах. Мелані повільно обійшла Люсі, поправляючи позу своєї рабині, на кожне виправлення відповідала правильним «Так, господине». «Міс Белтон», — відповів я, вивчаючи свого колишнього студента. Вона посміхнулася мені, але низько схилила голову, позначивши себе заміною в цьому місці чітко визначених ролей. «Я не думав побачити вас тут».

«Ні, я вас, сер», — сказала вона. «Ви майстер Пол, про якого іноді говорить леді Александра?». «Я не знав, що маю репутацію». Звичайно, я знав краще, будь-який садист, який грає на публіці, обов’язково матиме певного роду прихильників.

Коли я був із Сеселією, я не міг не помітити привабливі пози, запропоновані підводними жінками, які сподівалися зайняти місце Сеселії. Їхні благання були достатнім доказом того, що серед натовпу я мав кількох шанувальників. Але поклонниці — це не те, про що я волів думати. Підкорення — це найінтимніший дар, і домм ніколи не повинен легковажно ставитися до своїх обов’язків.

«Твоя похвала майже загальна», — відповіла вона. «Тепер я щиро шкодую, що ніколи не читав вашу поезію. Незвичайно, що ви зробили жоден із своїх творів невимагаючим читання». Я тихо посміхнувся і спробував скласти відповідь.

«Я вважаю нескромним вимагати власних творів, особливо там, де в цьому світі так багато гарних, недооцінених поетів». Вона почала говорити, потім замовкла і повернулася до сцени, коли натовп замовк, коли почалося навчання Люсі. Повітря засвистіло від звуку першого удару леді Мелані по запропонованій Люсі попі. Удар мене відвернув. У Люсі була широка приваблива попа, світла шкіра якої добре реагувала на бичування.

Це також відвернуло міс Белтон, бо вона на мить озирнулася, перш ніж оволодіти собою, а потім повернути всю свою увагу на купол перед собою. Я не звинувачував її, бо важко відвернутися, коли інший зазнає неймовірних мук. Тишаючи голос, щоб не втручатися, вона сказала: «Називайте мене Маргарет, сер.

Вам не потрібно бути професіоналом, пане Пол». «Що ти зараз робиш зі своєю поезією, Маргарет?». «Минулого року я видав книжку віршів під назвою «Мистий червень». «Чому псевдонім?».

«Я викладаю літературу в середній школі Девідсона, сер. Мої колеги були б шоковані, дізнавшись про мою справжню сутність. Так само шоковані, як і я сам». Тож було також попередження, але кінк-спільнота загалом дуже добре захищає наші власні. «Мені слід було вважати, що викладання в середній школі — це суть мазохізму».

Вона мляво посміхнулася. «Іноді, сер. Іноді.

Але коли ви отримуєте талановитого учня, вони роблять все це варте того». Її обличчя засяяло, коли вона говорила, показуючи, що вона має пристрасть до своєї роботи. Я справді розділяв це почуття. «Проте я дуже обережний, щоб не ділитися навіть частинкою цього життя з кимось зі своїх колег.

Люди пліткують». О, вони роблять. Один чи двоє моїх колег знали справжню природу моїх стосунків із Сеселією, але коледж є більш поблажливим у багатьох важливих аспектах. Поки ви залишаєтеся дискретними, це нікого не хвилює. Шкільні ради мають дивитися в очі виборцям, тож вони повинні дбати про те, щоб будь-яка проблема миттєво асоціювалася з педофілією.

Зрозуміло, що Маргарет опинилася в скрутному становищі. Але я звернув увагу на її обережну поставу, коли вона говорила. Мене це порадувало.

«Ти з кимось прив'язаний?». "На даний момент у мене є звичайні куполи, але без коміра", - сказала вона. «Я граю тут і там, коли зустрічаю когось перспективного», — сказала вона.

Її слова були підкреслені легким криком Люсі, нижня частина сідниць якої тепер світилася вогненно-червоним. Люсі трохи провисла в своїх обмеженнях, а потім знову вигнула спину, знову пропонуючи свій широкий зад своїй господині. Господиня Мелані скористалася цим, щоб знову вдарити лопаткою, щоб створити ретельно заштрихований візерунок на блідій попі Люсі. «Я взагалі не грав деякий час», — зізнався я й усвідомив, що скучив за цим. Мені довелося пропустити це, інакше чому б я був тут? Я, певним чином, почувався нелояльним до Сесилії, з іншого боку, я знаю, що вона переконувала мене завести коханця ще до того, як її хвороба зробила її нездатною до сексуальної близькості.

«Я чув, що майстер Пол, і приношу мої співчуття, хоч вони бідні». Вона благоговійно схилила голову, і я почав дивуватися, чому це вишукане створіння залишилося незатребуваним? Звичайно, комір - річ не проста, злегка введена в тусовку. Підводи та верхи повинні підходити один одному. Відносини D/S схильні до всіх недоліків, притаманних людським стосункам.

Бути нашийником — це дуже схоже на шлюб, і я думаю, що Сесілія віддала перевагу своєму нашийнику, а не обручці. Це була єдина річ, у якій вона наполягала, щоб її поховали. Я дивився вниз, згадуючи, поки не відчув, як пальці Маргарет повільно гладять моє плече.

«Нам усім сказали, що якщо ви повернетеся грати, ми повинні зробити все, щоб вас привітати. Особливо знайте, що я знаю, ким насправді є сумнозвісний майстер Пол». Я посміхнувся, але мій погляд знову звернувся до сцени. Попа Люсі засяяла багряним кольором, коли вона відкинула голову назад, повністю віддавшись своїй господині. А чому ні? Господиня Мелані тримала ручку свого лопатки і терла нею підлогу та зад свого раба.

Натовп загомонів. Люсі голосно скрикнула, її голова плюхнулася, і вона скреготала стегнами, осідлавши батіг Мелані. Натовп нахилився ближче, відчувши, що наближається потужний момент.

Коли мій погляд звернувся до сцени, так само звернувся і Маргарет, яка спостерігала, затиснувши рот однією рукою, як Мелані перетворила шльопача на фалоімітатор і почала трахкати свого добровільного раба. Люсі гойдалася на чорному шкіряному фалосі, закинувши голову, заплющивши очі, стікаючи сексом, коли зубці тремтіли між її стегнами. Момент був ідеальний. Я розумів, що насправді не усвідомлював, як сильно мені бракувало агонії та радості підпорядкування іншого, а також сили й відповідальності панування.

Я почав думати, що мав право повернутися сюди. Поки я говорив, Памела знову повернулася, похитуючись стегнами, усміхаючись мені, хоча її очі були обережно опущені. «Можна я вам щось принести, сер Пол. Хоч би що завгодно, — кокетливо запитала вона.

Мені спало на думку, що Олександра планує мене потрахати. О, моя підступна господиня, така на вигляд жорстока, але дуже турботлива. Тож я кивнув їй, і вона дістала мій порожній стакан.

«Вона дуже гарненька, — зауважила Маргарет, стежачи очима за погойдуваною попою Памели, коли та відступала. — Думаю, вона віддалася б тобі, якби леді Александра дозволила». «Це була справді щедра пропозиція та участь Олександри, а також ознака її віри в мої вміння. Уміння були в мене надовго атрофовані. А потім мій погляд повернувся до Маргарет.

«А що з тобою, Маргарет? «Якщо мені накажуть, я з радістю порадую її». Очі Маргарет прослідкували за Памелою, а потім знову перейшли на Люсі, яка стогнала особливо хвилююче. «Ти любиш жінок, Маргарет», — запитав я. Це було досить просте питання. Не слід припускати сексуальність суб'єкта.

«Я люблю людей, сер Пол. Так склалося, що половина — жінки». Я сплеснув у долоні, схвалюючи таку лаконічну й доречну відповідь. Я перевів погляд із захопленої Люсі на Маргарет і схопив обидві її руки своїми й стиснув їх.

Її очі одразу звернулися до мене, і вона опустила підборіддя в класичну покірну позу. «Ви розумієте, що гра — це непроста річ, що не можна просто підійти до сабвуферу й мучитися. Є питання, які потрібно обговорювати, і які потрібно встановити межі».

— Я розумію, сер, — сказала вона й трохи вклонилася, щоб здаватися меншою. Це була пропозиція, яку я був схильний прийняти. «Те, що мені потрібно від вас прямо зараз, у цю мить, — це фантазія.

Фантазія, яка може спрямувати мене до того, щоб зрозуміти вас». «Ааа», — кивнула вона, знову звернувши погляд на Люсі, яка хиталася в ремінь. «Назад», — подумала вона на мить, перш ніж повернути свій погляд на мене. «Я не така вже й погана повія, сер», — сказала вона.

«Мені подобається шльопати або м’яко шмагати, але затискачі для сосків мене викликають обурення. Мені подобається мій кровообіг». Я нічого не сказав, але заховав її слова та вивчив її дії.

Маргарет встановила розумні та зрозумілі обмеження. Тоді наша увага знову звернулася до Люсі, яка недвусмислено повідомляла про свій оргазм. Я теж подивився, бо буває важко відвести очі від виду людини в екстазі. Маргарет глянула на гравців, а потім знову на мене, мабуть, трохи підгодувавшись, перш ніж повернутись усім тілом до мене, і повністю зосередилася на мені, ніби я був її домом, ігноруючи оплески, що вибухнули у відповідь на задоволення Люсі та Майстерність Мелані. Коли вона повернулася до мене, мене зачарували карі очі Маргарет.

Її поза вже підказувала мені, що будь-кому, хто хоче навчати її, краще звернути увагу на свої П і З. «У мене є фантазія, якою я готова б поділитися з тобою», — сказала вона, тепер її очі зосереджені на мені. Я міг бачити за нею, спостерігати, як леді Мелані звільняє Люсі від пут і тягне її за волосся, щоб обслуговувати її пизду. «Це фантазія, яку я віддаю перевагу самотньому у своєму ліжку». «Будь ласка, поділіться».

Я додав трохи гостроти у свій голос, голос команди, і це повернулося до мене природно. Почавши, Маргарет подивилася мені прямо в очі. «Я уявляю, що мене попросили служити служницею при дворі короля Артура та його лицарів разом із їхніми дамами та наложницями.

Я бачу Гвіневру, Елейн Ланселота та навіть саму Морган, хоча моя Морган більше від Меріон Зіммер. Бредлі, ніж звичайна зла чарівниця. Спочатку я служу простою служницею, пропонуючи частування та напої багатьом присутнім вельможам. Але потім сам король тягне мене теж до себе та представляє всім зібраним лицарям і леді. І він представляє мене як найбільшу повію в усьому королівстві».

Я підняв брову на це. "Найбільше означає гордість. Повія передбачає приниження та безглузде бажання.". Було чудово бачити, як світле обличчя Маргарет почервоніло від моїх слів: «Всі ваші слова справедливі, сер Пол.

У моїх фантазіях я королева повій, і я насолоджуюся цим, своєю розбещеністю та красою. Моя репутація привела мене сюди, тому що хоча дворянство іноді дивиться на мене зверхньо, ​​вони не можуть відвести погляд. Чоловіки прагнуть володіти мною, жінки прагнуть бути мною, хоча б ненадовго. Я приходжу одягнений у щільний шовк і блискучі кольори, моє декольте опускається під мою груди, моє плаття прилипає до моєї попи, як рукавичка.

Я бачу ревнощі та хіть у їхніх очах, але в кінці дня я розумію, що вони королівські особи, а я їх повія, покликана до них, щоб використовувати їх для їхнього задоволення. Якщо я хочу отримувати від них задоволення, я повинен приймати це в капітуляції. Щоб вижити і процвітати тут, я повинен принизитися і відчувати сором, як я відчуваю хіть. І тому мої щоки червоніють від збентеження, навіть коли моя кицька тремтить від бажання .Як мої щоки б, їх бажання до мене росте.".

«Я йду до них, випроставшись, але скромно звівши руки за спиною, щоб стати обличчям до короля та королеви та вклонитися їм. Я вклоняюся дуже низько, щоб вони могли бачити всі мої груди та жорсткі й поколюючі соски. Вони бачать, чого жадають, і вони жадають моєї капітуляції, тому я їм це даю. Коли я стаю на коліна перед королем і самою Гвіневерою. Вони сміються, але король твердий, а Гвіневра міцно стискає стегна.

Король хапає мої соски, щоб розтягнути і жорстоко їх скручувати. Тоді Артур сам штовхнув мене на знаменитий круглий стіл. Навколо столу лицарі та дами фліртують і п’ють, але їхні очі прикуті до мене. Сер Гавейн підходить, щоб налити пляшку вина мені в рот.

Я не можу вловити все, тому вино ллється мені з підборіддя, на груди та живіт. Природно, Король нахиляється і починає висмоктувати пурпурову рідину з моїх грудей. Гавейн піднімає мою спідницю, розриваючи її вбік і оголюючи мою оголену стать. Королева називає мене повією і шльопає.

Її слова злі, образливі та гіркі, але з кожним ляпасом по моїй сідниці її пальці затримуються трохи довше, доки вони перестають шльопати мене, а пестять і досліджують всю мою дупу». Коли Маргарет говорила, її стегна оберталися і її стегна були стиснуті разом, але її очі залишалися прикуті до моїх. Було очевидно, що вона насолоджувалася розповіддю своєї історії.

«Король відкрив свою туніку і зняв найбільший член, який я коли-небудь бачив, він величезний і товстий, і з нього капає сперма. Без урочистостей він підносить його до моїх вуст.

У покорі й насолоді я відкриваю рот, щоб глибоко всмоктати його. Невдовзі я відчуваю себе в горлі. Коли починаються королівські поштовхи, я без найменшої церемонії відчуваю, як товстий член Гавейна впивається в моє тіло.

Він просто прицілюється і штовхає». "Я бачу себе в оточенні дворян, у красивій сукні, розірваній навпіл, і в роті, набитому королівським півнем. Позаду мене Гавейн штовхає мене, його удари жорсткі та жорстокі, без найменшої уваги до мого задоволення. Але я мокрий і готовий до він і все ще готові, коли він бурчить від задоволення і виливає своє насіння всередину мене.". «З салютом і сміхом Гавейн відступає від мене, підіймаючи флягу, виголошуючи тост за мою давно втрачену «честь».

Інший лицар займає його місце, я не бачу, хто, але я відчуваю це, відчуваю його швидкі удари, сильно і довго. Мене трахають і добре трахають. Один за одним лицарі займають його місце, а мій рот зайнятий королем.

Якимось чином увесь його величезний фалос знаходить шлях між моїми губами, щоб втиснутися в моє горло і розтягнути його. Я відчуваю, ніби я повинен задихнутися, але я цього не роблю, а радше служу безпорадною посудиною для його хтивості, і мої слинки течуть по його члену та вниз по моєму підборіддю». "Один за одним лицарі йдуть зі мною, поки один чоловік не займе своє місце позаду мене. Його голос чистий, як дзвін, його руки ніжні, а його член жорсткий. Він не штовхає його в мою кицьку, а забирає мою дупа, штовхаючи мене всередину на всю довжину одним глибоким ударом.

Звичайно, це Ланселот, він із золотим волоссям, найсильніший і найкрасивіший з усіх лицарів, найсміливіший і найгалантніший. І хоча його слова ніжні, він трахкає з рішучої жорстокості, поки він теж не закричить і не наповнить моє нутро своїм насінням». «На цьому я майже виснажений, сподіваючись, що Король незабаром прийде і полегшить мою болить щелепу. І я відчуваю холодні пальці на своїй сідниці.

Це Королева, сама Гвіневра, і її язик штовхає мою дупу, коли вона працює, щоб відновити її улюблений крем Ланцелота.». «Продовжуй», — сказав я, зачарований цією мерзенною історією насильства. «Це все, що я зайшов, сер. До того часу я зазвичай кінчаю тричі й виснажений».

Я захихотів і уявив її в ліжку, виснажену з пальцями між ніг. Або, можливо, щось більше. «Організувати таку фантазію можливо, — почав я, обмірковуючи деталі, включаючи перевірку ВІЛ-статусу учасників, — але це було б непросто чи легко зробити.

Це було б те, що я організував би лише для довгостроковий і добре навчений раб.». «Я розумію, сер», — продовжила вона, поклавши руки під мої, опустивши обличчя, але дивлячись прямо на мене. «Деякі фантазії мають залишатися такими, якими б привабливими вони не були. Однак я часто вибираю це, коли залишаюся наодинці й шукаю задоволення.

Я сподівався проілюструвати деякі зі своїх бажань». «Твоя розповідь чудово послужила цій меті», — сказав я, відпускаючи її руки й відкидаючись назад, щоб подивитися на неї. Я повинен визнати, що мені було важко не бачити себе в ролі короля Артура чи Ланселота. Олександра була б моїм вибором для Гвіневри, але чи прийме вона цю роль? Її чоловік Дональд міг би зіграти одного з лицарів, можливо, як Галахад. Верхній і нижній – часто мінливі поняття, і я впевнений, що він із задоволенням вийшов би зі своїх звичних зв’язків, щоб трахнути таку чудову молоду жінку.

І мені спало на думку, що для мене смішно навіть думати про те, що Маргарет не була моєю рабинею. Приблизно в цей час Памела повернулася, опустивши голову долонями, повільно рухаючись, тримаючи в руках червону шкіряну лопату. Вона стала перед ним на коліна, опустивши голову, пропонуючи, кажучи: «Леді Александра доручила мені віддати це тобі».

Я простягнув руку й узяв його в руку, підняв ручку й перевірив його баланс. Він був чудово виготовлений із м’якої шкіри з широкими зубцями, щоб жалити більше, ніж боляче, чудовий інструмент для використання на сабвуфері, який не мав досвіду дисципліни або просто не відчував сильного болю. Він був чудово зроблений, майже без шипів, з гладкою дерев’яною ручкою, вкритою світло-коричневим лаком, і контуром рабині, що стоїть на колінах, вирізаним на обробці. «Це подарунок», — сказав я, катаючи його в руках.

— Так, майстре Поле, — сказала Памела. «Моя господиня сказала, що якщо ви бажаєте спробувати, я буду до ваших послуг». І хоча її обличчя трималося в позі ідеально відпрацьованої покори, її очі світилися певним світлом, що свідчило, що сама Памела зовсім не проти ідеї бути моїм подарунком, коли я повертаюся додому.

Я його уважно оглянув. Флогер був чудово зроблений і явно дуже дорогий. Я знав, що Олександра і Дональд були багаті, але це був подарунок князя. І я також усвідомлював мій тепер пухкий член, збуджений історією Маргарет і очевидним бажанням Памели бути використаним. Моя голова кружляла, але моє збудження доводило, що деякі речі не вмерли разом із Сеселією.

Насправді це був знак того, що, можливо, мені судилося бути тут, серед друзів, а не сумувати вдома, пишучи хворобливі вірші. Можливо, настав час жити знову. «Дякую вашій господині за цей чудовий подарунок, Памела. Я повідомлю їй, коли і чи прийму вашу чарівну пропозицію».

Памела ввічливо кивнула, і, здається, я помітив легке розчарування в її очах, коли вона відступила. Ясно, що вона була готова до прочуханки, і, можливо, будь-яким іншим способом, яким я міг би її використати. Повернувшись, щоб продовжити виконання своїх доручень, вона додала трохи додаткового коливання своїй попі, явно лобіюючи від свого імені.

Вона навела переконливий аргумент. Звичайно, було б цікаво побачити, наскільки добре її навчила Олександра. По-перше, мені потрібно було вирішити, що робити з Маргарет. Я бачив, як вона теж спостерігає за мною, її погляд дивиться на шльопача з певним захопленням і насуплені губи. Можливо, вона не болісна повія, сказав я собі, але вона явно не боїться болю.

Я знову вивчив її. Тоді я вперше помітив контури її сосків крізь чорну шкіру її тонкої сукні. Я почав думати, що для її гри краще б було «тут», а потім «там». І я зрозумів, що дуже її хочу. «Як би ти ставився до сцени зі мною», — запитав я.

«Я знаю, що ми ледве зустрічалися, але судячи з вашого погляду на мій дар і поставу вашого тіла, я думаю, що я міг би створити сцену, яка вам сподобається. Після цього ми можемо обговорити більше, якщо ви забажаєте». Її обличчя на секунду почервоніло, але вона кивнула. «Моє надійне слово — шкільний автобус», — сказала вона.

«Шкільний автобус», — продекламував я, намагаючись закарбувати це слово в пам’яті, і її швидка відповідь була вражена. Мені потрібно було пам’ятати та виконувати її надійне слово, тож я кілька разів прочитав його подумки. І натовп знову аплодував, коли господиня Джоель вивела на сцену дуже повного чоловіка середнього віку, який був повністю замаскований і одягнений у шкіру з ніг до голови, на сцену, хоча лише спереду, а не всюди. Його член, спина і сідниці були оголені, крім лямок.

Джоель витягнув коня з наконечниками, нахилив його над ним високо піднятим задом і прив’язав його руки й ноги до основи. Він був важким, але його непорізаний пеніс був твердим, як камінь, і стирчав прямо. Саме тоді я помітив, що Джоель була одягнена в страпон.

При цьому досить великий. «Нічого, як маленька прив’язка, щоб оживити вечір», — зауважив я, показуючи Маргарет сісти біля мене. Хоча стілець був вільний, вона сіла біля моїх ніг, обнявши мої коліна, голову на колінах, губи так близько до мого члена, що напружувався.

Позиція, яку вона обрала цілком свідомо. Мабуть, партнерка Джоелла була досить досвідченою, тому що, хоча вона розігріла його за допомогою лопатки, невдовзі вона вирвала з іграшкової стійки неподалік іграшки і почала серйозно шмагати свого чоловіка. Він кричав, знову і знову, від болю, але він не використав безпечного слова, і його член залишався сталевим твердим, навіть коли вона почала легенько постукувати його яйця кінчиком. Це був майстерний і бравурний виступ, і ніхто не міг відвести погляду.

Я подивився на обличчя Джоель. У неї були гарні блакитні очі, а її шкіра була насичена збудженням. Минуло деякий час, перш ніж вона відступила. Вона зняла свій топ і ніжно намазала сідницю свого партнера, очищаючи його складки і навіть використовуючи свій язик.

Потім вона вилила прохолодний лубрикант на його зірку і почала вводити його в зад. Головна подія наближалася, і я чув, як її чоловік тихо воркував і стогнав, коли вона доглядала за ним. Потім вона повернулася до натовпу й оголосила всім зібраним: «Раб Гарт, що мені робити з твоїм нікчемним задом?». "До біса це, пані Джоель. Будь ласка, ебать мою нікчемну дупу! Будь ласка, заженіть свій жіночий член глибоко всередину вашого скромного раба!".

«Дуже добре», — сказала вона, виглядаючи суворо, але явно посміхаючись, прицілившись і притиснувши голівку дуже вражаючого синього фалоімітатора до його ануса. Вона не була жорстокою, але обережно штовхала його в нього. Він закричав, як і вона, не зовсім готовий до цього нового вторгнення, але вона не просто протаранила його, вона штовхнула його, контролюючи його та показуючи, що Джоель розуміє правильний спосіб трахнути дупу. І трахнула його, починаючи повільно, але набираючи швидкість, поки вона не трахнула його потужними, глибокими поштовхами, знову і знову, у чудовому темпі. Його член підстрибував з кожним поштовхом, і він бурчав кожного разу, коли вона брала його, але він також відштовхувався від неї, і було легко побачити, як з його члена витікає передплід.

Я бачив, як Джоель бурчить, обличчям до ліжка від зусиль і тиску страпона, що натискає на її клітор. Я знав, що вона скоро закінчить. Незабаром почув, як він благає дозволу кінчити.

У дозволі вона явно відмовила, але продовжувала постійні удари по його простаті. Знову він благав, знову вона відмовила, хоча мені було ясно, що n може тривати набагато довше. Обличчя Джоель тепер було сите, на її чолі виступив піт, і вона зітхала з кожним поштовхом до свого чоловіка. Він знову благав, його голос був зламаний, ледь здатний виплюнути слова свого благання дозволити йому кінчити. В'їхавши глибоко в нього, вона пом'якшилася і дала йому дозвіл; Поки ми спостерігали, він почав бурчати.

Сперма вилетіла з його члена, щоб летіти у великій дузі, бризкаючи на основу коня, постріл за пострілом покриваючи його кремовою спермою. Невдовзі Джоель теж закричала в екстазі, її тіло тремтіло від постійного тиску туфлів на клітор. У кімнаті запала тиша, коли вони впали одне на одного. Через кілька довгих миттєвостей Джоель штовхнула свого коханця і витягла величезний стрижень з його задниці. Вона ніжно попестила його, обережно розв’язала, підняла на ноги, потім взяла за руку й вклонилася натовпу.

Коли він вклонився разом з нею, вибухнули радісні вигуки. Ми аплодували її бравурному виступу та тій явній радості, яку обидва відчули від використання та використання. Один із рабів Олександри вийшов із серветками, щоб витерти й очистити коня. Памела взяла урожай, який використовувала Джоель, а потім замінила на свіжий, а оригінал відклали для очищення та дезінфекції. Я побачив, як Олександра підвелася, щоб аплодувати, а потім її голова повернулася до мене з запитальними очима.

Я підняв руку й кивнув. Коли я це робив, голови оберталися по кімнаті, всі очі дивилися на нас, аплодуючи та чекаючи. Повороту назад не було. Я взяв Маргарет за руку і повів її на сцену. Я був одягнений скромно, чорний шовк, сорочка, чорні штани, лаковані туфлі.

У мотиві, але не в шкірі, яку можна очікувати від купола. Я ще не прийшов грати сцену, але опинився на сцені, і всі погляди звернули на мене. Це було знайоме відчуття, але з незнайомим партнером. У кімнаті запала тиша, наші кроки були єдиним шумом, коли я вів Маргарет за руку на сцену.

Багато хто тут знав мене, але завжди з Сеселією. На мить я подивився на стелю, на небо, де вона зараз перебувала, сподіваючись, що вона дивитиметься із задоволенням. Потім я повернувся, щоб подивитися в очі Маргарет. Вони були широкі й напоготові, з відкритим ротом і мокрими губами. Так, вона була готова.

І готовий чи ні, я зробив свій вибір. «Рабиня Маргарет, ти готова почати?». — Так, майстре Павле. Вона зайняла підлеглу позу, стоячи на ногах, але опустивши голову, руки за спиною, пальці зі сплетеними.

Я повільно обійшов її, вивчаючи її очима, вишукуючи кожну пляму чи родимку на її гладкій шкірі. Я хотів знати її, кожну криву, кожну западину, усе, що могло б дати мені підказку до того, як її підштовхувати та використовувати. Я йшов за нею, простягнув руку, щоб розстібнути блискавку на сукні та розтягнути її. Вона зрозуміла і вийшла, коли він упав поруч із нею.

Кімната шуміла, оцінюючи її струнке тіло та маленькі, підняті догори груди. На ній були лише стрінги з чорного шовку, дуже гарний шматок, стягнутий тонкою мотузкою, що окреслювала кожну щоку її попи. Її стегна були вишуканими, сильними та гладкими та утворювали красиву арку з чудовою щілиною на її горбку. Маргарет явно була готова грати, якби подзвонили на її номер.

Я пройшов перед нею, розглядаючи її груди, які стояли далеко одна від одної, маленькі, але гарної форми з маленькими рожевими сосками. Я провів між ними вказівним пальцем, повільно піднімаючись угору, слідуючи по центру її грудної клітки, вгору по її шиї, щоб підняти її підборіддя та обличчя, щоб дивитися прямо мені в очі. Я нахилився, щоб поцілувати її, ніжно, губи торкалися її. У неї був легкий присмак полуниці, і її запах був солодким, губи рідкими гладкими.

Вона притиснулася до мене й розкрила губи, але це було все, знаючи, що суб не легко ковзає її язиком у рот Майстра. Наш поцілунок був солодким і повільним, але незадовго до того, як я відкинувся назад і продовжив кружляти, проводячи пальцями по верхній частині її грудей. Тоді я простягнув руку, щоб узяти її зап’ясток і підняти його, щоб натиснути м’які манжети на її зап’ясті.

Олександра та Дональд придбали хороші манжети. Я перевірив герметичність, а потім обійшов її, взяв її за праву руку й закрив манжети з дзвінким клацанням. Вона трохи потрясла, коли вони зачинилися, усвідомлюючи, що в цей момент вона зовсім не контролює те, що буде далі, що їй доведеться довіряти мені, щоб переконатися, що це їй сподобається.

І мені сподобався виклик домінувати над незнайомим рабом. Я знову підійшов до неї, штовхаючи ногами її ноги на підборах, штовхаючи її в позу, яку я хотів, руки розведені над головою, щоб вона могла відпочити чи спертися на свої межі, але не опускати їх, ноги розставлені, киска й дупа абсолютно вразливі до мене, і просунувши пальці під ремінці, я стягнув її стрінги, відкриваючи її зад усій кімнаті. Я почула легке зітхання. Її стать була абсолютно голою, і я провів пальцями по її горбку, зауваживши, що вона, мабуть, нещодавно зробила депіляцію воском, можливо, в очікуванні сьогоднішнього вечора. На нас світило гаряче й яскраве світло, але я міг розрізнити окремі обличчя в натовпі, і, звісно, ​​обличчя Олександри, що лежала на своєму любовному кріслі, з Дональдом біля її ніг і Памелою, яка годувала своїх побачень.

Її шкіра сяяла під світлом, а освітлення лише нагадувало нам усім, що вона була нашою господинею. Я провів пальцями по талії Маргарет, а потім потягнувся до шльопача, якого так люб’язно подарувала мені Олександра. Я показав його Маргарет, очі якої виросли, знаючи, що незабаром вона відчує його поцілунок. Я повільно провів зубці по її грудях, плечах і спині.

Я хотів, щоб вона звикла до його дотику. Я хотів, щоб ідея її майбутнього побиття увійшла в її розум, щоб вона могла морально підготуватися. Вона тремтіла, коли м’які шкіряні зубці ковзали по її шкірі, коли я рухав ними вгору-вниз, повільно кружляючи. Я бачив, як її соски ростуть і розширюються, кінчики визирають між м’якими зубцями.

Я підніс його до її рота, і вона слухняно поцілувала його, приймаючи цей інструмент і біль, який він незабаром завдасть її тілу. Хтось її добре навчив, і справді дуже добре навчив. Сесілія зробила б те саме, поцілувавши мій батіг, обійнявши колір, який він привнесе в її щоки, теплий потік крові та ендорфінів у її тілі. Я був вражений її чудовою поставою: спина вигнута, низ висунутий, груди витягнуті вперед і видатні, ноги прямі й розставлені. О так, Маргарет справді була справжньою нагородою! Мені було цікаво, чому Домм наважився відпустити її.

Я ступив позаду неї і почав шмагати шльопача в повітрі. Коли підводна лодка не бачить, вона може чути, і важливо дозволити розуму Маргарет намалювати свої власні картини, щоб морально підготуватися до удару, перш ніж він станеться. Дійсно, це не те, як можна використовувати флогер, звук більш чіткий з тростиною чи кропом, але звук має значення, навіть якщо ви просто використовуєте зап’ястя, щоб зігріти нижню частину сабвуфера. І тому я почав правильний рух зап’ястям, щоб змусити шльопача втиснутися в її нижню частину сідниць, залишивши маленькі червоні рубці на її нижній частині щік. Вона нявкнула, коли я завдав удару, озирнулася назад, а потім уперед, але тримала свою попу дугою, пропонуючи м’ясисту частину для моїх ударів, щоб я її намалювала, і незабаром її щоки набули чудового теплого червоного сяйва.

У неї була світла шкіра, але не дуже, тож колір наповнив її щоки теплим червоним сяйвом, і вона стогнала й обвисла на своїх путах. — Як ти себе почуваєш, рабине Маргарет? Я ще не вивчив її репліки, тому було важливо перевірити. По суті, ви перевіряєте навіть зі знайомим дном.

— Більше, — сказала вона задиханим голосом. "Дай мені більше.". Я дав їй більше, тримаючи темп, м’які шкіряні зубці впивалися в неї. Коли вона вигиналася вперед, її рожевий анус було добре видно, а також стала видно її киска, яка вже блищала від соку.

Частина мене хотіла впасти на коліна й просто скуштувати її тут же, але це було б занадто рано для нас обох. Домм не повинен піддаватися своїм низьким імпульсам. Він або вона повинні оволодіти собою, перш ніж він зможе сподіватися оволодіти іншим. Я дивився на неї, як уражений, спостерігаючи, як солом’яний покрив із червоних рубців зігріває її низ.

Зверніть увагу на знак краси праворуч від її спини. Дивлячись, як її груди мерехтять ззаду, коли вона реагувала на мої удари, Дивлячись, як її відкинуте назад волосся м’яко погойдувалося, коли попа розігрілася до еротичного вогню. Слухаючи тихі, пронизливі крики, які вона видавала в такт ритму моїх ударів. А потім я зупинився, щоб знову перевірити. Вона трохи обвисла, а її очі просто щілини.

Я знав, що її межі вже близько. Ще раз я задрапірував шльопача через її стать. Я обійшов спереду, подивився їй у очі й змусив себе залишатися суворим. Її соски були рожевими, піднятими догори, приємно набряклими. З Сеселією я міг би подарувати їй кілька моментів затискачами чи прищіпками, але я згадав слова Маргарет.

Натомість я простягнув ліву руку, щоб взяти її правий сосок між великим і великим пальцями, щоб покрутити. Тоді я нахилився вперед, закрив її рот своїм і засунув їй у рот свій язик. Цього разу вона вийшла гратися, нахилившись до мене, цілуючи мене з голоду, глибше всмоктуючи мій язик у свій рот і пестячи його язиком.

Я взяв ручку моєї лопатки, яку якийсь майстер так ретельно відшліфував і згладив, щоб протягнути її по всій довжині по її кицьці, вперед і назад, вгору і вниз, як це робить молодий чоловік, шукаючи свого першого траха. Я дражнив її цим, і вона трохи скиглила мені в рот, міцно притискаючись до мене. Вона була схожа на стигле осля, готове осідлати, мокра від бажання, але жадала більшого.

Її голова гарно нахилилася, коли я лизав її щелепу та шию, щоб вкусити верхню частину плеча, а потім дозволити моїм зубам шкрябати її гладку м’яку шкіру. Її шкіра піддалася, а потім відскочила, і я відчув запах лосьйону на її тілі, що свідчило про те, що вона ретельно підготувалася до цієї ночі, і жодна деталь не залишилася непоміченою. Аромат ланоліну зробив її шкіру набагато м’якшою, а складки помітнішими, коли я обертався навколо неї, піднімаючи її волосся, щоб зализати її на потилиці. Потім дюйм за дюймом навмисно проводив моїм язиком по всій довжині її хребта.

Вона тихо зітхнула й відкинула голову назад, дозволяючи своєму волоссю впасти на мене, коли я лизав між її лопаток. Вона воркувала, коли мій язик торкнувся її спини, і ахнула, коли мій язик пробрався в її тріщину. Я також підняв праву руку й обережно провів кінчиком пальця по її спині, і вона відчула себе слизькою.

Я штовхнув, лише дотик, і її анус піддався, і я зрозумів, що вона навіть змастила свою попу, готуючись до сьогоднішнього вечора. Звідки взялася ця вишукана жінка? І чому ніхто не надів на неї ошийник? Яка жінка, яка чудова! Маргарет була такою, щоб Сесілія пишалася! Вона спробувала зімкнути ноги навколо ручки батога, що пролягала через її розплавлену кицьку. Ручка була лакована, але тепер виблискувала новим покриттям, легким мускусним покриттям, чудовим покриттям. Я думав скуштувати, але її дно залишилося недоробленим, і я пишаюся своєю роботою.

Кожен ранок потребував свого цілющого поцілунку. але я відсмикнув ручку батога, вирішивши, що цей момент вимагає чогось більш чутливого й делікатного, ніж будь-який батіг. Я відставив лопату вбік і середнім пальцем правої руки почав повільно обводити її кицьку.

Ой, вона була мокра! Я не пройшов і третини свого кола, як відчув вологі соки на своїх пальцях, і Маргарет покрутила стегнами, щоб пришвидшити процес. Незважаючи на те, що вона була дисциплінована, її бажання почало переважати над навчанням. Мені сподобалося, що вона відповідала, обертаючи стегнами, тримаючи спину вигнутою, ніби вона була балериною.

Невдовзі від її сексу мій палець став блискучим і слизьким, коли я ковзав кінчиком пальця вгору та вниз по її центру. Її губи стиснулися від мого дотику, і я майже відчув, як вона намагається запросити мої пальці всередину, але Маргарет нічого не сказала, знаючи, що це її місце отримувати, а моє — віддавати. Саме тоді я нахилився, щоб поцілувати її сідницю, щоб спробувати сіль і залізо її ранок, вилизати їх і заспокоїти сідницю поцілунками. Вона трохи задихнулася, коли мій язик торкнувся її, проводячи кожну лінію, залишену моїми ударами, рожевий і запалений, навіть коли її щоки почали обертатися. Я поклав ліву руку на її стегна, щоб утримати її, але в кімнаті затихло від усіх звуків, крім хльопань мого язика та тихих стогонів Маргарет, коли я дарував їй свій цілющий поцілунок.

Я був твердим, сильнішим, ніж був роками, мій член терся об тонкий матеріал моїх штанів, кликав мене, намагаючись оволодіти мною своїми потребами та бажаннями. Я хотів мати цю жінку, мати Маргарет усіма способами, якими чоловік може мати жінку, але зрозумів, що сьогодні ввечері я повинен вибрати, і в цей момент я вирішив просунути два пальці в її стать. Мої пальці піднялися вгору, за її лобкову кістку, щоб потерти передню стінку її кицьки зсередини, вона коротко закричала, коли мої пальці вторглися в неї, а потім почала розгойдуватися, її секс шалений від того, щоб її трахнули, щоб її взяли і дали її власне полегшення.

Я змусив мої пальці рухатися повільно, навмисне, скручуючи та штовхаючи всередину Маргарет, коли використовував її та розтягував її кицьку. Її сік вільно стікав по моїх пальцях, по кісточках пальців і кулаках. І пролунали її стогони, жіночні й ритмічні, відповідаючи темпу моїх штовхаючих пальців. Її стогони стали голоснішими, коли я запустив язик у її тріщину, де її зірка приємно зморщилася для мого язика.

«Господарю, можна, — випалила вона, її стегна вільно оберталися, її тіло стало рабом вогню, що палав у стегнах. Я не відповів, бажаючи стримати її, хоч трохи, і змусити зосередитися на тому, щоб не приходити, щоб, коли нарешті прийшло звільнення, це переповнило її. Крім того, у мене були власні потреби, про які треба думати. Мені потрібно було трахнути цю жінку не пальцями, а твердим членом, який пульсував у мене в штанах. Мені потрібно було зробити цю сцену особистою, і вона заслужила дар мій член глибоко ввійти в неї.

Бо я відчував себе більш живим, ніж за останні роки, більш голодним і нужденним. Раніше це було про Маргарет, тепер мені потрібно було зробити це про себе. Я вислизнув пальцями з її кицьки, витягнувши сумне скигління з губ Маргарет.

Я підвівся, стоячи поруч із нею, і простягнув руку, щоб розстебнути її манжети. Нахилившись ближче, я сказав їй, що буду її трахнути. «Дякую, господарю», — видихнула вона, повертаючи голову, щоб наші губи зустрілися, міцно стиснуті разом у найщирішому голоді, коли манжети з різким клацанням розімкнулися, і вона повернулася мені назустріч, тверді соски притиснулися до моїх грудей, хоча вона тримала руки за моєю спиною.

«Нахиліться над рабинею, Маргарет», — сказав я, перервавши наш поцілунок. Вона виконала найширшу посмішку, зігнувшись у талії, витягнувши ноги, опустивши голову, тримаючи руки на підлозі. «Ви хочете мою кицьку чи мою дупу, пане?» — запитала вона навмисно достатньо голосно, щоб уся кімната могла почути, залучаючи нашу аудиторію в цей момент. «Увесь я Твій, щоб використовувати його як хочеш». Мені знову нагадали, якою чудовою рабинею була Маргарет і як мені пощастило мати її сторожем під час мого повернення в цей світ.

І я на мить обмірковував, що б я взяв, якщо не обидва, бо твердий півень може переходити від одного до іншого, доки дупа була останньою. Здавалося, її анус підморгнув мені, але мене підкорила рожева гладкість її пухких кицьких губ. Це була б її киска, яку я б використав, у її кицьку я б закінчив.

Я розстебнув мій ремінь і розтягнув його, а потім мої штани, а Маргарет посміхалася мені з-поміж ніг, нетерпляче побачити члена, який би її трахнув. У своїй нетерплячості я боровся зі своїми штанами, доки вони не розпливлися, а потім одним плавним рухом стягнув їх і мої боксери вниз. Мій член вирвався на волю, вільно підстрибуючи і стирчачи прямо з стегон.

Маргарет облизнула губи, побачивши це, і приготувалась. Я простягнув руку та взяв презерватив із миски на шафі для іграшок, і хоча минуло багато років, як я його одягав, я не забув, як. Хоча я знав, що вона зустріла б мене голим, це не час і не місце для ризику.

Крім того, мені довелося подати гарний приклад для молодих лідерів, які могли спостерігати та заохочувати зловживати наданою їм владою. Презерватив був щільним, щільним і ребристим, і я взяв його в руку, щоб потерти кінчиком мокру кицьку Маргарет. Я потер кінчиком її клітор і ковзнув ним по її кицьким губам. Маргарет воркувала і гойдала стегнами, намагаючись відкритися для мене, але я подумав, що краще почекати трохи і ще трохи подражнити її красиву кицьку, перш ніж глибоко зануритися. «Господарю, будь ласка, трахни мене зараз», — сказала вона м’яким голосом, але нагальність була чіткою.

Так потер довжину мого члена по її губах кицьки, рухаючись туди-сюди по ній без проникнення. «Господарю, будь ласка, трахни свого раба зараз», — благала вона, її голос став голоснішим і наполегливішим, її стегна рухалися швидше, намагаючись спокусити мене. Тож тримаючи основу свого члена в правій руці, я використовував голову, щоб обвести її клітор., рухаючись за годинниковою стрілкою навколо її набряклого рожевого горбка. «Господарю, будь ласка, трахни цього раба», — благала вона голосом гучним і наполегливим, її киска жадала члена. І цього разу я був голодний кицьки, і більше не міг стримуватися.

Я спрямував голову члена на її отвір і одним сильним поштовхом загнав її глибоко всередину. Коли я увійшов, Маргарет голосно застогнала, і в кімнаті затихло. Я чув, як вона хлькає ротом на задньому плані, коли наша публіка починала власну гру, щоб похвалити нашу.

Я міг чути роти на членах, на цицьках і бачив, як Олександра притискає рот Дональда до своєї статі. Тоді я почав штовхати. Я не можу сказати, скільки тривало наше спілкування. Кожен поштовх був сильним, довгим і глибоким, коли вона відштовхувалася мені назустріч. Вона кричала з кожним поштовхом, і через деякий час я теж, мій глибокий голос змішувався з контральто Маргарет, поки наша поїздка продовжувала рухатися.

Знову і знову я штовхався в неї, спочатку темпом і навмисно, але потім сильніше і швидше, заганяючи глибше, коли мій член відштовхував мій контроль, і моя власна потреба кінчити почала керувати мною. «Господарю, дозвольте мені кінчити, будь ласка», — покликала Маргарет, її голос був зламаним і хриплим між її стогонами та глибоким вдихом. «Ні», — відповів я, кажучи собі так само, як і їй, коли мій член, як локомотив, в’їхав у її гарячий розплавлений секс. «Майстр, дозволь мені кінчити, будь ласка», — благала Маргарет зі справжнім благанням, майже відчайдушним. Вона явно не витримала.

«Ще ні», — відповів я, нагадуючи нам обом. Мій член світився від задоволення, весь мій пах світився від насолоди від її чіпкої, тугої кицьки. «Майстр, дозвольте мені кінчити, — благала Маргарет зірваним голосом. «Будь ласка, будь ласка, будь ласка, мені дійсно потрібно кінчити». Я не міг відповісти.

Я не міг нічого зробити, окрім штовхати, сильно й швидко, бо відчував, що наближається мій момент. Я відчував, як між моїми яйцями та членом розбухають проходи, відчував, як сперма тисне на мій член, коли мій вантаж готувався до стрільби. «Господарю, будь ласка!» — скрикнула вона. «Скінчи зараз, рабиня Маргарет», — сказав я.

Вона голосно застогнала, і її киска почала конвульсувати навколо мого члена, притискаючись до мене, тримаючи мене глибоко, коли скорочення за скороченнями масажували мій ствол. Цей набір моїх власних спазмів, конвульсії члена, сяючі від задоволення, коли я вливав своє насіння глибоко в Маргарет. Я стогнав разом з нею, занурюючись глибоко, тримаючись глибоко, коли мій член спазмувався всередині неї.

Знадобилася мить, щоб повернутися до себе, знову згадати, де я був, окрім пизди красивої молодої жінки. Я випростався й озирнувся, і почалися оплески. Я похитав головою, відступив і допоміг Маргарет підвестися. Вони все ще аплодували, а сама Олександра піднялася на сцену і підійшла, щоб глибоко поцілувати нас обох в губи. «Приємно, що ви повернулися, сер Пол», — сказала вона, торкнувшись моїх губ і взяла нас за руки.

«Як добре повернутися», — сказав я, а потім нахилився, щоб сам поцілувати Маргарет, ніжно, як коханий, а не як її голова, на знак вдячності за те, що вона щойно зробила. І я подякував їй за подарунок, коли наші губи розійшлися. — Дякую, сер, — сказала вона.

«Я надзвичайно радий, що ця дівчина змогла тобі сподобатися!» А очі її були сповнені світла й веселощів. «Ви можете використовувати мене, сер, будь-коли і як забажаєте». Я широко посміхнувся, перш ніж відновити свою стриманість. «Де в світі ви знайшли Маргарет», — запитав я Олександру.

«На поетичному слемі», — сказала вона одного вечора в «Чайному домі». «Її поезія була необробленою, але відшліфованою. Мені довелося зустрітися з нею.

Коли я дізнався, що вона була твоєю ученицею, я зрозумів, що мені просто потрібно знати більше». Я посміхнувся, здогадуючись, наскільки добре Олександра познайомилася з Маргарет. «Маргарет — це наш подарунок тобі, Поле, доки ти цього хочеш.

Памела відволікала тебе від того, щоб ти не побачив її прихід». Я перевів погляд із блідо-сірих очей Олександри на очі Маргарет, опущені, як і належить хорошій задниці, але сповнені світла й радості. Я здогадався, що їй сподобалася ідея бути Моєю.». «Я можу не віддавати її ще дуже довго», — відповів я, посміхаючись.

Тоді, взявши Маргарет за руку, я повів її зі сцени в ніч.

Подібні історії