Англійська дівчина вдома

🕑 14 хвилин хвилин БДСМ Історії

У квартирі Гейлі було тихіше, ніж зазвичай. Вона замкнула за собою двері й надовго притулилася до них, її очі бігали по маленькій квадратній вітальні. Нічого не змінилося з тих пір, як вона пішла, але це здавалося якимось іншим.

Трохи холодніше, можливо. Трохи самотніший. Вона ввімкнула телевізор і побачила, як грає старий чорно-білий Хічкок.

Зітхнувши, вона збільшила гучність. Вона теж увімкнула радіо. У своїй спальні вона перекинула сумку на акуратно застелене ліжко і намагалася не сміятися над вмістом. щітка для волосся. Макіяж.

Телефон. Гаманець. Секс-іграшки. Вона взяла телефон і прокрутила непрочитані повідомлення та дзвінки без відповіді, шукаючи останнє повідомлення Генрі. Сходіть до найближчої вбиральні і переграйте себе вдвічі.

Потім два рази, коли ви повернетеся додому, перш ніж почати свої рядки. Два, коли ви їх закінчите. Порадуй мене, моя повія. Хейлі насупилася. Два, коли ви їх закінчите.

Що він сказав про рядки? За її життя, вона не могла пригадати. Вона впала на ліжко й подивилася на стелю. Сто рядків. У цьому вона була впевнена.

На наступні десять днів. Але чи означало це сто рядків на день чи десять на день? Має бути десять на день, так? Звичайно, вона передумала. Вона знову подивилася на його текст і на попередній, але жоден не дав жодної підказки. Вона намагалася бути раціональною. Він, напевно, все одно не пригадає точних інструкцій.

Крім того, як він міг очікувати, що вона так повністю зрозуміла його, коли вона перебувала в тому тремтячому стані розуму, що не дозволяв оргазму? Вона глибоко видихнула. Десять на день протягом наступних десяти днів. Разом сто. Вона подзвонить йому пізніше і запитає. Це було нічого страшного.

Але це було. Він сказав, що хоче їх сфотографувати до того моменту, коли вийде з літака. Бля Гейлі закусила губу. Чи це справді мало значення, у великій схемі речей? Зрештою, він був би в клятій Америці, за милі й милі звідси. Він не міг щось зробити.

Ну, хіба що зробити її перевагу протягом неприродного часу. Або змусити її носити вилку. Або кляті затискачі для сосків.

Вона відчувала штекер, який він змусив її вставити перед тим, як вони покинули квартиру в Брайтоні; його вага щільно впала в її дупу. І якщо цього було недостатньо, щоразу, коли вона рухалася хоча б на сантиметр, її сорочка торкалася її хворих сосків. "Бля.". Вона вимовила це слово вголос, а потім повторила. "Бля.".

Її голос звучав зухвало, але тихо. Вона впустила телефон на ліжко поруч і провела пальцями по м’якій бавовні своєї футболки. Вона потягла його вгору, холодні пальці поклалися на плаский її теплий живіт.

Два рази, перш ніж почати свої рядки. Їй не потрібно було просунути руку під пояс джинсів, щоб перевірити, чи вона мокра; її трусики були незручно вологими з аеропорту. У момент прийняття рішення вона швидко розстібнула джинси й сіла, щоб стягнути їх разом із нижньою білизною. "Який ти?" — запитала вона себе.

Вона не мала відповіді. У певному сенсі вона почувалася майже приниженою через довгі, важкі вихідні з Генрі, але більшість із них почувалася ліниво задоволеною. Нічого їй не подобалося більше, ніж знати, що вона є джерелом його задоволення.

Її тіло все ще боліло від того, що вона схилилася над стільцем, а її дупу щипало від неодноразових ударів. Її думки повернулися до шльопача, і вона не могла остаточно вирішити, ненавидить вона це чи любить. Її лікоть постукала об гребінець, і вона підняла її вільною рукою, задумливо розглядаючи. Як щось таке невигадливе могло завдати таких довготривалих синців?.

«Ти сучий сину», — сказала вона йому й кинула його назад на ліжко. Вона все ще пам’ятала, що мусила купити цю кляту річ; заходив і виходив із Superdrug and Boots і думав, що саме мав на увазі Генрі, коли сказав «гарна дерев’яна гребінець». Бог. Він був дуже задоволений її можливою покупкою, і їй не знадобилося багато часу, щоб зрозуміти, чому. Іноді вона думала сховати його чи «випадково» втратити, але не мала сміливості.

Вона знову зітхнула. Вона чула, як по радіо грає уривчаста рок-пісня. Одну ногу, зігнуту в коліні, вона дозволила своїм пальцям обережно пройти вниз по животу та між ногами.

мокрий. Теплий. Її очі заплющилися. У глибині її свідомості була туманна думка прийняти довгий гарячий душ, але чомусь це здавалося надто важким. Натомість її пальці повільно поповзли далі вниз, знайшовши кінець мучної пробки й погравшись із нею, перш ніж повернутись до її набряклого клітора й повільно покружляти.

Було щось надзвичайно жорстоке в тому, щоб довести себе до краю. Принаймні, коли він це зробив, була певна ймовірність, що він дозволить їй прийти. Але коли це була лише вона, вона була зобов’язана виконувати його вказівки, тому навіть коли її тіло наближалося до оргазму, вона знала, що він ніколи не прийде.

Це лише посилювало пульсуючу агонію. Її зуби впились у губу, вузькі стегна піднялися з ліжка, коли її пальці ворушилися. Закрити.

Ближче. Її подих здригнувся, коли вона відсмикнула руку. Її тіло знову впало на ліжко, розчароване й у розпачі.

Вона не рухалася півхвилини, боячись, що навіть найменший тиск між її ніг може перекинути її через край. Коли вона нарешті переконалася, що пульсація зменшилася, вона сіла, скинувши з себе решту одягу, і голою пішла до ванної кімнати. Душ потрібен деякий час, щоб нагрітися, тож вона зачекала кілька хвилин, перш ніж увійти. Вода, що кипить, полилася на неї. Вона витягла пробку з дупи й посунулася, щоб вода вдарилася по її почервонілому тілу.

Це було досить гаряче, щоб вона здригнулася. Душ не мав тривати так довго, але було щось втішне в тому, як струмінь води ллється вниз. Вона знову просунула пальці між ніг, вільною рукою притиснувшись до кахельної стіни.

Вона завжди займала більше часу, коли вона стояла, але їй достатньо було подумати про події вихідних, перш ніж її тіло здригнулося на межі звільнення. Потрібен був величезний самоконтроль, щоб відірвати її руку, і коли вона це зробила, вона ще деякий час стояла під душем, її тіло стискалося і розтискалося від гострої потреби. Ваше перше правило полягає в тому, що ви приходите лише тоді, коли я вам скажу. Гейлі вимкнула душ. Вона поспішно витерлась і розпустила волосся, намагаючись придумати, як перефразувати його правило.

Я приходжу лише тоді, коли мені каже пан. Це було б достатньо? Сер - володар моїх оргазмів. Він теж сволота.

Вона уявила, як напише це, надішле йому й чекатиме на його жахливу реакцію. Може, він би засміявся. Можливо, він і не став би. Може, рік не пускав. Йдучи до своєї кімнати, вона знайшла папір і кілька ручок.

чорний. Синій. Червоний.

Він сказав, що хотів би їх різних кольорів? Кожна лінія має бути різного кольору чи кожен набір ліній? Інших ручок у неї не було. Половина з неї думала про те, щоб піти кудись і купити, а потім вона сказала собі, що веде себе смішно. Можливо, їй варто просто надрукувати рядки на ноутбуці, роздрукувати їх різними кольорами.

Було б цікаво подивитися, що він скаже про це. Хоча, мабуть, не варто. Ви, звичайно, будете писати їх оголеними, і лежачи на підлозі своєї квартири. Не на килимовому покритті, а на твердій деревині. Ти розумієш?.

Вона чудово пам’ятала цю частину, оскільки навіть з цим клятим кубиком льоду в її шматку хвилювалася. Її хвилювало те, що єдина паркетна підлога в її квартирі була на кухні. На кухні було велике вікно. Жити в квартирі в Лондоні було дорого, але, що важливіше, тісно. Наступний житловий будинок був ледве пару метрів.

Вікно її кухні виднілося з десятків інших вікон. А на її вікні не було ні жалюзі, ні штор. Він знав? Чи було це частиною покарання, способом змусити її почуватися ще більше приниженою? Гейлі важко проковтнула.

Вона подивилася на себе оголеною в дзеркало в шафі. Її дупа була вишнево-червона. Господи, навіть за його мірками, це було надзвичайно дивно. Вона помітила, що сподівається, що кожен мешканець сусіднього будинку спить, на вулиці або поглинений чимось непереборним. Її серце калатало, вона взяла папір і синю ручку й пройшла через вітальню до кухні.

Вікно виглядало більшим, ніж зазвичай. Сонце ще зовсім не сіло, а це означало, що їй не потрібно було запалювати світло, що було маленьким благословенням. Вона насторожено глянула на протилежний квартал.

Ні в одному з вікон вона нікого не побачила. Вона поспішно впала на підлогу, розклавши папірець і підвівшись на лікті. Це було дуже незручно. Підлога була холодною й твердою на її животі, а стегнова кістка незручно тиснула на неї.

У неї навіть лікті болять. Вона насупилася в напівтемряві, зняла кришку з ручки й почала писати. Сер - володар моїх оргазмів. Він теж сволота. Це виглядало дуже акуратно її з’єднаним почерком.

У школі вона якось виграла авторучку за такий гарний почерк. Усміхнувшись, вона перевернула аркуш і почала все заново. Мені дозволено приходити лише тоді, коли сер дозволить. там. Вона посміхнулася, незважаючи на себе.

Це б його задовольнило. Вона ненадовго подумала про те, щоб додати «вид» перед «сер», але це означало б отримати ще один аркуш паперу, а сонце, здавалося, зникало з неймовірною швидкістю. Вона написала наступний і наступний рядки, намагаючись зробити все, щоб вони були ідентичними.

Вона вирішила, що він мав на увазі десять рядків на день протягом десяти днів, щоб отримати сто. Він напевно не міг очікувати, що вона напише сто на день. І що він сказав потім? Вона повинна була розмістити їх у своїй квартирі? Гейлі зблідла.

Куди б вона їх діла? А якби її друзі прийшли? А якби їх хтось побачив? Може, вона могла б поставити їх у своїй спальні? Але на дверях не було замка. Можливо, вона могла б пояснити їх як якийсь авангардний витвір мистецтва. Бля Вона написала наступний рядок занадто швидко, і це виглядало безладно.

Закусивши губу, вона насторожено глянула на вікно й побачила силует когось на рівні над собою. У роті пересохло. Це був чоловік? Жінка? Вони, звичайно, не могли побачити.

Було темно! У сусідній кімнаті все ще грало радіо, бадьорий голос попереджав про дорожній рух перед тим, як пролунала пісня Тейлор Свіфт. Людина біля вікна не рухалася. Гейлі спробувала вгадати саму себе. Вони не могли бачити.

І навіть якщо могли, то не дуже багато. Її світло не горіло. Що б вони взагалі зробили?.

Заклопотана, вона знову звернула увагу на напівзакінчені рядки й поспішно написала решту. Вона сказала собі, що її побачили голою. Це було не те, що вона займалася сексом.

Або бути відшльопаним. Або повзати, як слухняна повія. Або носити довбані затискачі для сосків. Вона знову глянула на вікно.

Людина не рухалася. Вона крадькома підвелася й вислизнула з кухні, тримаючи в руці написані рядки. Ще дев'ять днів. Ще дев'ять сторінок рядків. Можливо, було б гарною ідеєю зробити це опівночі, коли всі сплять.

Або свічки. Це було б смішно, якби не було так до біса принизливо. Гейлі поклала свою майже акуратну сторінку рядків на журнальний столик і сфотографувала її. Перш ніж вона встигла задуматися, вона надіслала фотографію Генрі. На радіо голос Тейлор Свіфт перетворився на Зару Ларссон.

Ще два краї. Незважаючи на її хвилювання, її грудка була такою ж мокрою, як ніколи. Їй не знадобилося багато часу, щоб досягти оргазму, і коли вона відсмикнула руку, бажання підійти змусило її закричати. Вона ненавиділа себе за це, а також ненавиділа Генрі.

Їй знадобився деякий час, щоб охолонути, і поки вона це робила, вона відчайдушно задавалася питанням, як довго він змусить її чекати. Зрештою, її останній оргазм був лише того ранку. Як це могло їй знадобитися так скоро і так терміново?. Він сказав, що до наступного буде місяць. Місяць! Скільки це буде ребер? Скільки днів лазіння та лазіння лише для того, щоб упасти на останній перешкоді? Гейлі закрила очі й глибоко вдихнула, її пальці рухалися до останнього краю дня.

Це зайняло більше часу, але не стало менш неприємним. Коли вона зупинилася, усе її тіло змусило пальці знову ворухнутися. Вона могла закінчити. Але вона цього не зробила.

Повернувшись у ванну, вона прибрала, перш ніж одягнутися. Годинник зловісно цокав. Невдовзі літак Генрі приземлився, і тоді він побачив її SMS. Їй було цікаво, що він подумає.

Чи правильно вона зробила? Може, їй варто було написати сто рядків. Навіть якби це було не те, про що він просив, це принаймні показало б йому, що вона намагається йому догодити. Але було вже пізно. Вона написала десять рядків.

І все в одному кольорі. Але воно було синє. Він любив блакитний. Вона увімкнула світло, коли зайшла на кухню, і з полегшенням побачила, що силует зник з протилежного вікна.

Один бутерброд і дві чашки кави пізніше, вона виявила, що наполовину дивиться телевізор і наполовину дивиться на телефон, чекаючи його відповіді. Вона шукала його рейс в Інтернеті. Воно приземлилося. У неї було кілька пропущених дзвінків, і вона знала, що має перевірити свою електронну пошту, але якась частина її не дуже хотіла, щоб вихідні закінчувалися.

Це був такий відхід від звичного. Життя могло почекати. Її телефон задзвонив, здивувавши її. На екрані з’явилося ім’я Генрі, і вона якусь секунду вагалася, перш ніж взяти його. — Гей, — сказала вона.

«Гей», — вона чула голоси на задньому плані, людей і рух. Він був в аеропорту? Чи по дорозі додому?. «Ти отримав моє фото?» — обережно запитала вона. "Я так. Це була ваша ідея жарту?".

Гейлі відчула, як у неї завмерло серце. Вона схрестила ноги й сильно закусила губу. «Мені здавалося, що я висловився абсолютно ясно», — продовжив він. "Дуже акуратно і в різних кольорах. Ви не зрозуміли?".

З якоїсь абсурдної причини їй захотілося розсміятися. «Я не була впевнена», — зізналася вона. "У мене все одно було лише три кольори. І вони гарні, чи не так?". Він засміявся.

Вона не була впевнена, чи варто приєднуватися. Помилившись із боку обережності, вона мовчала. «Думаю, тобі слід зробити їх ще раз», — запропонував він.

"Зараз.". Гейлі перевела подих. "Дивіться, справа в тому, що єдина тверда підлога в моїй квартирі, де я можу лягти, це кухня.

І людям видно у вікно. Тут темно. Треба було б запалити світло. Вони б мене побачили. Можливо, я міг би просто зробити це двічі завтра».

Він знову засміявся. «Ні. Ти збираєшся піти на кухню, скинути весь свій одяг, лягти на підлогу і написати все знову. Я дозволю кольорам ковзати. Ти можеш це виправити до завтра, так?".

"Але…". "Що? Ви не згодні?" Його голос був грайливим, але в ньому була небезпечна нотка. "Ні? добре. Не забудьте надіслати мені фото»..

Подібні історії