Літній прокат гл. 1.

🕑 20 хвилин хвилин БДСМ Історії

Після обіду вони кілька хвилин гуляли по селу, заглядаючи у вітрини. Ерік перевірив час і сказав: «У нас ще трохи часу, перш ніж ми повинні зустрітися з Кеті. Давайте ще трохи погуляємо». Мелісса засміялася: «Якщо мої ноги продовжуватимуть працювати після моєї ранкової зустрічі з твоєю особистою стерво-богинею».

Ерік помовчав на мить, а потім серйозніше сказав: «Дозвольте вас застерегти. У світі, де ви зараз живете, подібні коментарі не вважаються ввічливими. Господиня Емі — це набагато більш традиційний домм, звичайно, порівняно з моєю поведінкою. «Вона погодилася навчати вас як особисту послугу для мене.

З її загальної точки зору, мій підхід до дому… ну, образливий, чесно кажучи. Вона вважає, що я заохочую ліниві, неохайні звички в підлеглому. І вона дуже прямою мовою сказала мені, що, на її думку, я руйную їх підводні лодки». «Але чому ти хочеш, щоб вона тренувала мене?» «Тому що я переконана, що ти справді підводна лодка до самих кісток.

І я думаю, що ти зрештою знайдеш свій дім у цьому світі. Крім того, я думаю, що господиня Емі права, принаймні частково. Я дуже поблажливий дом.

Якби ти вчився лише від мене, ти був би погано підготовлений до таких домів, як господиня Емі. — Не думаю, що я хотів би бути заміною для когось, як вона. Крім того, я з тобою, пам'ятаєш?" "Так, але ми проведемо деякий час у великому світі моїх друзів БДСМ.

Вам потрібно буде навчитися, як очікується, що підводна ланка буде поводитися." "Добре. Я вважаю. Але, добре, ви можете навести мені приклад?" "Звичайно.

Минулої ночі ти носив мій нашийник і повідець. Це традиційний спосіб позначення суб’єкта, кому належить, хто має господаря. Повідець, однак, був коротким, і я залишав його розв’язаним майже всю ніч.

Це було більше символічно. Традиційно я б водив вас на повідку. Якби я в будь-який момент часу відпустив повідець, ти б одразу став навколішки й чекав би, поки я знову візьму повідець." Мелісса слухала, одночасно налякана й збуджена його описом. "Ще одна велика різниця щодо як господиня Емі очікувала, що ти будеш поводитися вчора ввечері, так ти виглядав навколо. Рабиня піклується про свого пана, і більше нічого не існує.

Коли ми йшли, ви повинні були дивитися лише прямо перед собою, ніколи не фокусуючись на іншій людині чи предметі. Рабиня покладається на свого пана, щоб він провадив її на ясний шлях. Ви просто слідкуєте.

Коли ми зупинимося, ви повинні опустити очі вниз. «Бути рабом означає вийти за межі нормальної людської взаємодії. Раб — це щось «інше», щось особливе. У світі БДСМ вважається дуже неввічливим розмовляти з чужим рабом, якщо у вас немає дозволу власника. Якщо хтось намагається поговорити з вами, ви повинні ігнорувати їх.

Ви існуєте лише для свого господаря». Мелісса була вражена: «Ого, це здається досить завантаженим». «Це так. У правилах офіційної соціальної взаємодії БДСМ є напрочуд багато сексуальної сили.

Я припускаю, що коли ми вперше потрапимо на таку сцену, ти будеш мокнути всю ніч». Мелісса кинула на нього вражений погляд, не знаючи, що ставитися до його передбачення. Він посміхнувся і посміхнувся: «Ти побачиш. Б’юся об заклад, що ти зараз мокрий, просто слухаючи, як я про це кажу». Мелісса відкрила рота, щоб протестувати, але перш ніж вона змогла, він схопив її за руку, сказавши: «Ходімо сюди».

Вони зайшли в магазин вінтажного одягу. Був лише один продавець, і вона допомагала іншому клієнту. Ерік привітно посміхнувся молодій жінці й повів Мелісу до задньої частини магазину. Вільною рукою він взяв зі стелажа жовту лляну мереживну блузку, коли вони проходили повз, і сказав: «Бачиш, ось та, про яку я тобі розповідав». Потім він пірнув у вестибюль гримерки разом з нею.

Було дві маленькі гардеробні, обидві відкриті. Він затягнув її в дальній, зачинивши за ними двері. Він повісив блузку на гачок, потім узяв обидві її руки в свої. З’єднавши її зап’ястки, він узяв їх однією рукою й підняв її руки над головою, притиснувши її до стіни позаду.

Вона тихо застогнала на знак протесту. Він наказав їй: «Розведи ноги». Вона була надто приголомшена, щоб негайно підкоритися. Він повторив, повільніше, його голос знизився до значно нижчого тону. «Розведіть.

Ноги. Розведіть». Цього разу вона виконала його вказівки. Вільною рукою він просунув руку під її сукню й занурив палець прямо в неї.

Як він і передбачав, вона була слизько мокрою. Він притиснув пальцем догори її точку G, піднявши її на носочки. З її губ зірвався тремтливий стогін бажання.

Щоб змусити її замовкнути, Ерік поцілував її в губи, наполегливо обмацуючи її язиком. Вона енергійно відповіла, вигинаючись у нього й притискаючи язиком назад, досліджуючи внутрішні частини його рота. Потім його палець зник. Вона скиглила від відчайдушної потреби.

Вона радше відчула, ніж почула, як його блискавка опускається. Раптом він опинився всередині неї. Притиснута до стіни, її підняли з підлоги.

Вона обхопила його ногами, затиснувши одну ногу на протилежній щиколотці, щоб могла тримати його. Він штовхнув її назад до стіни в рівному, наростаючому ритмі. Дихання її забилося, серце калатало. Вона хотіла, щоб він глибше і глибше. Їхній рух став занадто шаленим, щоб зберегти поцілунок.

Він вирвався й затиснув їй рота рукою, щоб вона мовчала. Його інша рука все ще тримала її руки, притиснуті над нею. Вона досягла кульмінації, кричачи проти його долоні, а її стегна притискалися до нього.

Вона відчувала його струменеве вивільнення, пульсуючи в ній, кожен поштовх подовжував її оргазм. Нарешті вони впали один в одного. Він дозволив їй сповзти по стіні, поки вона не впала, напівсидячи, напів стоячи перед ним на колінах. Він важко притулився до протилежної стіни, переводячи подих.

Він був здивований, коли вона взяла його відпрацьований пеніс до рота, облизуючи та висмоктуючи його. Він посміхнувся: «Бачиш. Я мав рацію.

Ти був мокрий». Вона витягла його чистий пеніс зі свого рота і відповіла: «Так, тепер я справді мокра». Вона опустила погляд і коротко засміялася. «І я залишаю велику мокру пляму на килимі. Ну, принаймні це їхній килим, а не спина моєї сукні, яка, до речі, дуже мила.

Дякую». «Це моя насолода». Вона прихилила голову до стіни, дивлячись на нього. "Ти впевнений у цьому? Я начебто пригадую, що у мене був власний оргазм".

«Ах, так, і це було чудово. Але ви бачите, це був оргазм, який я зволив вам подарувати, тому що це також принесло мені задоволення». Тоді він відштовхнувся від стіни, піднявши їй руку.

Мелісса зробила крок до дверей і зупинилася, відчувши, як тепла рідина тече по внутрішній стороні її стегна. «О! Я справді промокла. З мене тече». Ерік натягнувся й витер рукою вздовж внутрішньої сторони її стегон, зачерпнувши їх сік.

Він підніс руку до обличчя, вдихаючи аромат їхнього сексу. «Тепер це чудово». Він подав їй руку, щоб понюхати: «Ось». Дещо сумніваючись, вона нахилилася вперед, щоб понюхати вологість його руки.

Запах був легшим, ніж вона очікувала, дуже землистим, солоним і, можливо, навіть трохи солодкуватим. Вона відчула, що феромони, що випливають із цієї вологи, створюють глибший, примітивніший зв’язок десь усередині неї. Запах їхніх двох соків, змішаних разом, дав їй відчуття зв’язку та сили. Її раптом охопило відчуття, що вона для нього особлива. Її серце прагнуло ще глибшого зв’язку.

Вона швидко стрималася, щоб її не захопили. «Геть дівчино», — твердо сказала вона собі. Вона всміхнулась своєму підлітковому захопленню, радіючи, що він не бачив її виразу, поки її обличчя все ще було нахилено над його рукою.

Вона суворо нагадала собі: «Я його секс-рабиня, а не його дівчина». Знаючи, що повинен робити секс-раб, вона піднялася й взяла його руку у свою, вилизуючи його дочиста, повертаючи його руку туди-сюди. Смак не був жахливим, але її емоційний стан був дуже гірко-солодким. Змусивши себе прийняти легший настрій, вона підвела на нього очі. "Ось, все готово?" Він усміхнувся, хоча довкола його очей була помітна крапка занепокоєння, ніби він відчув її настрій.

«Майже». Він простягнув руку, щоб застібнути блискавку, а потім схопив з гачка лляну блузку. Вони разом вийшли з гримерки. Вона була вдячна, що вестибюль гримерної все ще порожній. Повертаючись у основну частину магазину, вони побачили продавчиню, яка махала на прощання іншому клієнту.

Клерк обернувся: «О, ось ти. Ти знайшов те, що хотів?» Ерік простягнув продавчині блузку й потягнувся за гаманцем: «Так, ідеально. Саме те, що я шукав. Давно». Коли вони вийшли з магазину, Ерік озирнувся, а потім знову перевірив час.

«У нас є ще кілька хвилин, ходімо сюди». Він узяв Мелісу за руку й рушив тротуаром. Вона тихо йшла поруч, гріючись на сонечку й намагаючись залагодити свої почуття. Через пару хвилин ходьби Ерік запитав: «Все гаразд?» «Так, просто намагаюся звикнути до всього цього». «Це багато, я знаю.

Сподіваюся, ваша подорож по магазинах з Кеті буде розслаблюючою. Ви любите робити покупки?» «Я дівчина. Розважальний шопінг — це улюблений спосіб розслабитися. Звичайно, я не звикла до того, що насправді можу багато купувати». «Що ж, я сподіваюся, що повернення з повними сумками не буде надто важким.

Оскільки ми вбиваємо час у селі, ви готові ще на одну річ, яка може вас трохи розтягнути, чи вам справді потрібно мати час простою?" Вона стиснула губу, розмірковуючи. "Поки це не надто інтенсивно, я думаю, це може бути веселим відволіканням". Ерік задумливо кивнув. «Ми можемо зробити його легшим». Він показав на шорно-сірну майстерню, що розташована нижче.

«Давайте пристосуємо вас до шкіри». Вона не була впевнена, що все це буде залучено, але довіряючи його обіцянці тримати все легше, вона сказала: «Звичайно». Коли вони зайшли до крамниці, над дверима задзвенів маленький дзвіночок.

Вона одразу відчула запах шкіри. У передній кімнаті було кілька сідел, виставлених на підставках. Одна бічна стінка вміщувала різноманітні чоботи. На протилежній стіні були вуздечки, збруя та всіляке спорядження, яке вона не могла визначити.

З задньої кімнати вийшов молодий чоловік. Він був чудовий, сухорлявий, темноволосий, ельфійський. Його рухи були несвідомо витонченими. Здавалося, він майже зупинився перед ними, завершившись коротким напівпоклоном. «Привіт, пане Еріку.

Боюся, що майстер Дрекслер щойно вийшов пообідати. Мені подзвонити йому чи можу бути вам корисним?» Ерік відповів: «Я впевнений, що ти зможеш нам допомогти. Мені потрібно лише виміряти для мого нового раба упряж і, можливо, кірасу з наплечниками, наручами та наголенями». Згадавши, що Ерік сказав їй про етикет, Мелісса стримувала свою реакцію. Замість того, щоб обернутися й спантеличено подивитись на нього, вона тихо залишилася біля нього, все ще дивлячись вперед, не зосереджуючись ні на чому конкретному.

Юнак виступив наперед. «Звичайно, майстер Ерік. Я був би радий вам допомогти.

Будь ласка, підіть сюди». Навіть незважаючи на те, що Мелісса дивилася прямо перед собою, периферійним зором вона відчула, що працівник магазину дивився лише на Еріка. Клерк також говорив лише з Еріком, наче її не існувало. Зазвичай, якби продавець так поводився з нею, коли вона була з чоловіком, вона б дуже роздратувалася.

Сьогодні він почувався якось зовсім інакше. «Можливо, — подумала вона, — це тому, що вони говорять про мене». Незважаючи на те, що до неї ставилися як до об’єкта, у цьому контексті це якось справді збудило.

«Боже, — подумала вона, — я все ще течу з іншого магазину на мої стегна. Це соромно. Як я знову зможу тримати голову біля професора Макліна?» Її заняття з жіночих досліджень на бакалавраті з професором Джилл Маклін дійсно відкрило їй очі про всі жертви, на які прийшли жінки, щоб досягти нинішнього рівня рівності, і про те, наскільки крихким може бути це становище. У цей момент вона відчувала жахливу провину за те, що зраджувала жінок, і ще більше соромно, тому що від цього вона відчувала себе так сильно. Ерік запитав: «Я забув твоє ім’я, рабе?» Мелісса розплющила очі, розлютившись.

Клерк відповів: «Джозефе, майстер Ерік». Мелісса застигла свою гнівну реакцію, змусивши себе продовжувати йти з Еріком у задню кімнату. — Джозеф теж раб? — запитала вона себе.

«Звичайно, він є. Він називав Еріка «господарем», до того ж він був таким шанобливим. Не просто підлабузним продавцем.

Рабом. Чиїмось секс-рабом. Вау». Мелісса швидко глянула, щоб ще раз переконатися, що Джозеф справді чоловік. Він здавався таким гарним і витонченим, що вона не була впевнена.

Проте уважний огляд його дупи, коли він йшов перед ними, переконав її, що він справді був чоловіком. Потім вона побачила, як Ерік помітив, як вона витріщилася на Джозефа. Вона швидко спрямувала очі вперед. Периферійним зором вона вловила початок посмішки на обличчі Еріка.

Джозеф провів їх у велику гардеробну, посередині якої був підвищений помост. Це нагадало Мелісі весільний салон, який вона відвідала, коли була подружкою нареченої. Ця гардеробна, однак, була оформлена в коричневих і коричневих кольорах і прикрашена принтами коней. Коли Джозеф зачинив за ними двері, він граціозно опустився на коліна, склав руки за спиною й схилив голову.

Мелісса намагалася не дивитися на плавну красу його рухів, а також дивність бачити чоловіка в цій покірній позі. Усе ще схиливши голову, Джозеф звернувся до Еріка: «Пане Еріку, потрібно буде роздягнути вашого раба». Ерік кивнув на знак згоди: «Звичайно. Будь ласка, допоможіть їй». Джозеф легко підвівся: «Так, пане Ерік».

Джозеф йшов позаду Меліси. Вона стояла дуже нерухомо. Дотик Джозефа був настільки легким, що спочатку єдиним свідченням того, що вона розстібнула блискавку, був звук блискавки. Потім вона відчула, як тканина навколо її бюсту злегка потекла, коли спина її сукні розкрилася. Джозеф запустив пальці під погони сукні, і вона не змогла втриматися від тремтіння.

Він зняв лямки з її плечей, опустив сукню вперед і вниз, обережно зібрав її, щоб вона не впала на підлогу. Він тримав його для неї, дозволяючи їй вийти з нього. Мелісса стояла оголена в босоніжках на танкетці, а він акуратно вішав її сукню на вішалку. Вона дуже відчувала краплі вологи, що стікали по внутрішній стороні її лівого стегна.

Вона підозрювала, що це була невелика частка Ерікового вкладу, який знову прокинувся раптовим збільшенням її власних соків. На диво, але замість того, щоб зніяковіти, вона гордо стояла. Вона була покірною Еріку, позначеною його спермою та власним збудженням. У цей момент комбінація здалася правильною. Джозеф повернувся між ними, знову ставши на коліна.

«Пане Еріку, ваш раб повинен буде стояти посеред помосту». Ерік підійшов до одного зі шкіряних крісел уздовж стіни й недбало сів. — Так, так, звичайно, але перед тим, як її вимірювати, почисти її, чи не так? — Безперечно, майстер Ерік. Мелісса стояла нерухомо, не знаючи, що їй робити. Ерік помахав їй рукою, показуючи, що вона повинна піднятися на помості, що вона й зробила.

Її рух змусив свіжий потік вологи капати їй по стегну, майже досягаючи коліна. Тепер їй стало трохи ніяково. Вона уважно дивилася прямо перед собою, не сфокусувавши погляд. Джозеф став перед нею на коліна.

Вона була здивована, що навіть не бачила, як він стояв і не брав ганчірку. Коли його язик простягнувся, щоб ніжно погладити внутрішню частину її ноги, вона зрозуміла чому. Злякавшись, вона подивилася на Еріка. Він усміхнувся, здаючись для всього світу задоволеним левом, спостерігаючи, як решта його прайду бенкетує газеллю, яку він збив.

Він ліниво помахав рукою з боку в бік, показуючи, щоб вона розсунула ноги. Вона невпевнено озирнулася, а потім вирішила дивитися тупо перед собою, виконуючи його бажання. Вона намагалася придушити тремтіння, коли оксамитовий язик Джозефа піднявся вище. Надто швидко він досяг її статевих губ.

Замість того щоб зупинитися, його язик ковзнув всередину неї. Вона охнула, здригнувшись. Джозеф зробив паузу. Мелісса змусила себе залишатися нерухомою, її очі порожньо дивилися вперед.

Вона не дозволяла собі озирнутися на Еріка. Однак вона почула, як він зневажливо сказав: «Продовжуйте». Джозеф так і зробив, зануривши язик глибше, а потім просунув його вгору, повз її хворий клітор. Вона не могла зупинити свій стогін задоволення.

Вона навіть не усвідомлювала, що видала звук, поки він уже не вирвався. Його язик повернувся, обвівши її клітор, дражнивши її, наводячи її агонічно близько до межі чудового оргазму. У той момент, коли вона збиралася відчути оргазм, вона ледве почула, як Ерік сказав: «Це добре.

Я впевнений, що тепер вона чиста. Ви можете продовжувати її вимірювати». Поволі сенс його слів проникав до її свідомості. Вона зрозуміла, що у Джозефа немає язика. Він знову стояв біля неї з вимірювальною стрічкою в руці.

Вона почувалася розчарованою та дурною. Її груди все ще піднімаються, вона прискорено дихає від близькості оргазму. Не звертаючи уваги на її стан, Джозеф почав знімати мірки.

За п'ять хвилин він закінчив. Її дихання заспокоїлося, а болісне бажання звільнитися зникло до тупого розчарування. Він знову допоміг їй одягнутися, тоді Ерік підвівся, щоб простягнути їй руку. Вона зійшла з помосту, щоб взяти його під руку, дозволивши йому провести її через магазин.

Коли вони проходили крізь передню кімнату, він легковажно спитав: «Насолоджуйся?» Вона тихо прошепотіла: «Мудак», уважно дивлячись прямо перед собою з приємно порожнім обличчям. Він голосно розсміявся. Коли його веселощі вщухли до сміху, він запитав із удаваною суворістю: «Мабуть, я не почув, що сказав мій чудово слухняний раб, чи не могли б ви повторити?» «Я сказав: «Дякую, пане Еріку, за такий захоплюючий досвід». «Ах, я думав, це те, що ви сказали.

Звісно, ​​будь ласка». Вони вийшли з вхідних дверей, і Ерік знову засміявся: «Гаразд, ти можеш повернутися до нормального, напіврабського стану». «Боже, дякую. Як я можу відплатити тобі за цю неймовірно розчаровуючу зустріч?» «О, я впевнений, що ти придумаєш способи. Але справді, бути моєю сексуальною рабинею — це грати з тобою.

Тобі не завжди дозволять кінчати. ​​Іноді це лише для мого задоволення, а не для твоєго». — Тобі подобається мене мучити? «Абсолютно.

Це було… дуже приємно. І це дало мені багато ідей для інших ігор». «Я не думаю, що мені подобається це звучання…» «А ти не повинен». Ерік жестом показав їм вперед, де була припаркована машина.

«А, ось, Кеті чекає на нас». Мелісса побачила гарну жінку років п’ятдесяти, яка сиділа на лавці в тіні дерева. На ній був літній костюм з білим жакетом і світло-коричнева мереживна спідниця-олівець. Коли вони підійшли ближче, Кеті встала, щоб привітати їх. Мелісса відчула полегшення та трохи розчарування, побачивши, що її мереживна спідниця була на підкладці, а чорно-коричневі туфлі, які вона носила, мали помірні підбори, а не шестидюймові туфлі на шпильці, яким, здається, надавав перевагу Ерік.

Мелісса була збентежена тим, чому вона відчула швидкоплинне розчарування через те, що Кеті не була одягнена в якесь надзвичайно сексуальне вбрання. Трохи поміркувавши, вона зрозуміла, що перебування з Еріком уже створило деформацію того, що було розумно носити як наодинці, так і на людях. Побачивши, що Кеті одягнена більш консервативно, Мелісса відчула себе більш сором’язливою, хоча вона не відчувала ані найменшої сором’язливості, коли минулої години гуляла селом без нижньої білизни, у сукні, яка була принаймні злегка прозорою.

Вона знала, що будь-кому, хто бачив її, освітлену сонцем, не знадобилося б багато уяви, щоб побачити все, що він хотів. Вона відчувала себе трохи неспокійною через те, що перебування з Еріком змусило її так невимушено бути еротичною публічно. Було збентежено виявити, що те, що здається «нормальним», можна так легко змінити.

Ерік і Мелісса зупинилися, коли підійшли до Кеті. Літня жінка простягла Мелісі руку, сказавши: «Привіт, я Кеті. Мені так приємно з вами познайомитися. Коли Ерік розповів мені про вас, було так приємно чути його хвилювання. Я розумію чому».

Ліжко Меліси, злегка хитаючи головою, заперечуючи цю похвалу. Вона відповіла: «Я теж дуже рада познайомитися з вами. Усі люди в житті Еріка здаються неймовірними». Мелісса не розуміла, чому вона була більш офіційною у своїй відповіді, але вона зрозуміла, що Кеті нагадала їй когось, хто зіграє роль багатої тітки в мильній опері, привабливою, розумною та надто формальною.

Кеті усміхнулася їй у відповідь, потім повернулася до Еріка, обійняла його й легко поцілувала в губи. «І ганьба вам за те, що ви розбестили таку чарівну леді. Ви, сер, справді невиправні».

Вона докірливо похитала йому пальцем: «І злий теж». Ерік посміхнувся, хитаючи головою з удаваною скорботою: «На жаль, це все надто правда». Тоді він видобув із кишені брелок і простягнув його Мелісі. «Тепер пам’ятайте, що вам потрібно повернутися й одягнутися для сеансу з сенсеєм Майком о 4:30. Вона злякано подивилася на нього, а потім на машину.

«Ти хочеш, щоб я керувала? Це?" Вона вказала на низький, потужний спортивний автомобіль. Вона не була впевнена, яка це була модель, але була абсолютно впевнена, що дорогий. — Авжеж, ти вмієш водити палицею. Він відійшов від них, помахавши рукою: «До зустрічі».

Потім розвернувся й пішов геть, не озираючись. Мелісса роздратовано дивилася, як він йде. Коли він повернув за ріг, вона присіла, щоб роззутися.

Піднявши погляд, вона побачила, що Кеті дивиться на неї з допитливим виразом. Мелісса знизала плечима: «Ну, я не збираюся вбивати цю штуку в ці довбані шестидюймові клини». Кеті посміхнулася на знак згоди: «Я б сказала, що це платформа висотою один дюйм і каблук висотою чотири дюйми, хоча я абсолютно згодна з вашим рішенням, оскільки я збираюся бути вашим пасажиром». Мелісса теж засміялася, коли встала з черевиками в руках.

Вона клацнула дверним замком брелока: «Давай, ходімо по магазинах».

Подібні історії