Жорсткий диск

Коли пограбування піде не так, чи може полонена жінка виявитися більшою, ніж жменька?…

🕑 41 хвилин хвилин ІФОМ Історії

Мені подобаються жінки, як мої машини: дорогі та небезпечні. Але брюнетка, що б'є всередину кришки багажника мого Mustang GT, була в іншому класі за обома пунктами. Здавалося, вона намагалася перевершити поршні, які лютували за кілька футів попереду мене, коли я об’їхав побиту «Хонду» і відрізав попереду, шини верещали, склоочисники ввімкнули швидкість. Застава — це такий потворний термін, і я почувався жахливо до глибини живота, але цього було неминуче. Імпульс.

Вона просто опинилася не в тому місці в невідповідний час, коли я втік з будівлі. І зараз? Червоні та сині світлові лампи відбивалися від салону автомобіля, коли центр мчав повз вуличні ліхтарі та затемнені будівлі. Копи заднього виду.

Поліцейські зигзагами входять і виходять із зовнішніх дзеркал. Мені не потрібно було нагадувати, що предмети в дзеркалі знаходяться ближче, ніж вони здаються. Коли я уникав Chevy, автомобіль повернув, і я повернув у ковзання, повернувши ліворуч на перехресті через знак «стоп».

Незначний злочин у будь-який інший день, але мої переслідувачі були б дуже раді назвати це «небезпечним водінням», якби вони колись мене спіймали. Вони точно не повірили б на слова найкращого каскадера штату, що нікому не загрожує жодна небезпека. Особливо, коли цей водій також вчинив пограбування, опір при затриманні та викрадення за останні двадцять хвилин.

Випадок Slam Dunk: не проходьте Go, не збирайте $200. Я натискав на педаль і обертав легкосплавні диски з потрібним крутним моментом, щоб забезпечити певну відстань між сиренами та мною. Вони могли запускати тарілки та ганятися за своїми хвостами аж до неминучого глухого кута, але це не змінювало факту, що лідерство було тимчасовим. Незабаром лохи спробують мене відрізати. Мені потрібно було очистити голову й подумати.

Подумайте. Стукіт із стовбура не допомагав, ударне нагадування про те, ким я став. Як далеко я впав.

Дорога піднялася на гребінь, і «Мустанг» на секунду залетів у повітря, підвіска хруснула, коли тридцять п’ятсот фунтів автомобіля приземлилося на асфальт і прискорилося до ночі. Машина створена для ручного перемикання передач. Такий контроль, особливо в негоду.

Я відкрив її, розкрутив червону лінію на кожній передачі, і був на шостій ще до того, як мої переслідувачі стали помітні. Залишили їх мертвими на прямій, кидаючись між автомобілями, що рухалися повільніше, під звуки сердитих гудків. З голкою в три цифри, моє тіло було притиснуте до заспокійливих обіймів Recaros; дорога розкіш, але варта кожного цента, який я за них не заплатив.

Проходячи повз кожне перехрестя, я оглядав присадисті будинки та офіси в пошуках місця, де б ненадовго прилягти. Відкриті двері складу; що завгодно. Шість блоків нічого. Сім. вісім.

А потім… там! Я посміхнувся, вимкнув фари, натиснув на гальмо й клацнув кермом управо, заносячи машину в ліниву дугу, випрямившись, щоб відскочити вниз від трав’янистої набережної та в’їхати до автосалону. Я смикнув ручне гальмо й повернув машину, шини скаржилися на мокру поверхню, але трималися, чудово виконуючи свою роботу. Мустанг, здригнувшись, зупинився поруч із Dodge Charger SRT Hellcat, наче влитий.

Як я це робив у фільмі «Вуличні гончі». Наче він був припаркований там цілий день, один із, напевно, сотні високопродуктивних автомобілів на продаж, єдиною ознакою протилежного були пориви пари, коли дощ бризкав з капота. Заглушивши двигун і стиснувшись на сидінні, очі ледь над рівнем панелі приладів, я спостерігав, як поліцейські мчать згори. Жінка в багажнику, чиє мовчання, як я вважав, означало, що вона до лайна налякана жорстким диском, знову почала стукати. Принаймні вона була при свідомості, що було деяким полегшенням.

Але мені було достатньо. «Заткнись, або я прошлю кулю через заднє сидіння». Звук припинився.

Сирени зникли вдалині, замінені нерегулярним допплером автомобілів, які не поспішали, розсилаючи бризки на набережну. Я видихнув, серце сповільнилося, зосереджуючись на краплинках жиру, що барабанили по лушпинню автомобіля та вітровому склу, поступово закриваючи мене за водяною завісою. Наразі безпечно, даючи мені час подумати. Час добре подумати. Факти.

Перше: я отримав діаманти та гроші. Чохол на пасажирському сидінні представляв мій останній результат. Після того, як я доставив каміння Монро, ми домовилися, що будь-які додаткові гроші дозволять мені залишити життя позаду. Мій другий постріл у щастя.

При викупі. Друге: я отримав жорсткий диск. Лише два з половиною дюйми завширшки плоский металевий прямокутник у бічній кишені сумки був єдиним доказом моєї участі.

Вимкнення камер зайняло б надто багато часу, і моя розвідка протягом попередніх тижнів виявила, що канал не створено резервну копію та не підключено до мережі. Ні приводу, ні свідків, ні справи. Третя: я її отримав. Свідок, що порушує точність роботи. Якщо не брати до уваги орендованого поліцейського, від якого ми ухилилися, коли він підняв тривогу, магазин мав бути порожнім.

Так що, в біса, її гарна дупа там робила? І що я міг тепер з нею зробити? Я не був найманцем. Я збрехав про пістолет. Без важелів, я повинен був якось позбутися її, не зіпсувавши операцію.

Після всього планування я не міг ризикнути принести погані новини на поріг Монро, не кажучи вже про те, щоб провести решту свого життя, оглядаючись через плече. Мені було достатньо цього за останні три роки, і я втомився від цього. Ніколи не варто було втручатися, але заднім числом завжди є ціла купа того, що треба, міг би.

Дотягнувшись до заднього виду, я повернув його на себе. Мені потрібен був сон. Моє меланоїдне та некероване волосся незабаром потребуватиме стрижки, щоб воно не скручувалось і не робило мене схожим на Люка Дюка.

Але, окрім поганого волосся та неправильно підібраних райдужних оболонок, я не був схожий на лиходія. Ні шрамів, ні татуювань, ні викривлених рис. Просто звичайний Джо; хтось, кого ви можете знайти працюючим на будівництві, або в банку, або за робочим столом.

Невибагливий. Анонім. Ось чому Монро вибрала мене.

Це і я вмію водити, як ніхто інший, і йому потрібен був одинак, який міг би швидко втекти. Хоча, мабуть, у місті не було кращих водіїв, насправді він не давав мені особливого вибору. Я вже була глибоко, і він це знав. Я згадав ту ніч, коли назвав його блеф, заявивши: «Я не ваш хлопець», незважаючи на те, що винен йому те, що я розлютив у казино. Плюс відсотки.

Він залишався незворушним, стоячи у вітальні, яку ми з Наомі колись називали домом, хитаючи своєю пухкою головою, перш ніж підійти до камінної полиці у своєму пошитому костюмі, який, мабуть, коштував дорожче за мій диван. Він підняв фотографію Наомі з Сейді, що морщиться під час відпустки в Скелястих горах, і його південне протягування миттєво змінилося з доброзичливого на вороже. «Це не прохання, містере Карлтон. Я можу бути… переконливим, якщо ви розумієте, що я маю на увазі».

Я нічого не сказав. Дрібниця в моїй кишені джинсів. «Така гарна дівчина», — розмірковував він. «Елементарно, ні? Мій живіт стиснулося, коли щоки зникли, а настрій зіпсувався. «Ви скільки завгодно підходьте до неї…».

Воно мало бути загрозливим, але здавалося таким же порожнім, як і моє нутро, і крива усмішка Монро підтвердила це, коли він повернув фотографію. «То я можу на вас розраховувати?». Я намагався зберегти якусь подобу бравади, але знав, що потрапив у пастку.

Наомі давно ходила з блискучим лижним інструктором, з ідеальними зубами та скульптурним пресом. Я бачив Седі на вихідних, і ми гуляли, купували морозиво, гралися в парку. Але швидкого потоку татових речей було недостатньо.

Часи між ними були такі, ніби хтось вирвав моє серце і засунув цеглину на його місце. Можливо, передбачувано, як один із невдах у фільмах, у яких я знімався, я влучив у пляшку. Потрапте в крэпс. Нападати на жінок, яких я мав уникати, ніч за ніччю стикатися між ногами розпахливих і відчайдушних.

Було щось у тому, щоб спливати на поверхню, обличчя, слизьке від соку кицьки, повзати вгору й занурюватися всередину чужої дружини, як це зробив лижний укол Бред з моєю, що знеболювало біль. Збочений вид розплати, спротив, хапання та стогін до пізніх годин, припинення вузла гарячих, оголених кінцівок і фальшивих обіцянок. І, чесно кажучи, я не отримав жодних скарг, лише компліменти та трахни мене сильніше, тож хто б не продовжував це робити? У мене виникла спрага до цього, залежність від гострих відчуттів від того, що я вийшов з-під контролю, доза адреналіну, яку зазвичай доставляє моя робота, також підвищилася вночі.

І потім? Все було б добре, якби я побачила посмішку своєї маленької дівчинки, і ми б знову стали однобокою сім’єю, хоч би на кілька годин. Я міг би побалувати її та подивитись фільми Діснея, але все закінчилося б занадто швидко. Я намагався боротися з подальшим затишшям, залишався бадьорим, казав собі, що не впаду, а потім потонув у саможалості, повністю віддавшись на милість віскі та марних, розпусних дружин, які повинні знати краще. Спіраль продовжувалася, доки Монро не дав мені рятувальну мотузку, яка зупинила мій спуск.

Викупив мене. Дав мені мету поза моєю повсякденною роботою. Так, він відкликав вовків, які хотіли моєї крові в зелених доларах. Але тоді я був йому винен.

З того дня я був на неправильному боці закону більше разів, ніж хотів визнати. Злочинності було важко вчитися, але, як і будь-яка кар’єра, вона ставала легшою. Я виростив якийсь екзоскелет, щоб спробувати захиститися від жахливих вчинків, які мене змушували здійснювати. Я б розповіла Сейді про добро і зло, про те, як вирости хорошим громадянином, і ненавиділа б себе за лицемірство.

А якщо вона дізнається? Її було б пригнічено, якщо б я побачив брехливий приклад для наслідування, яким я був. Мені стало погано, але я не міг вибратися, доки не буде сплачено борг. Дотепер. З кожною роботою я поступово ставав тим самим, кого зневажав і боявся.

Холодний. Відокремлений. Цинічно. Єдиним задоволенням було те, що я отримав у нього машину.

«Якщо я збираюся зробити це для вас, мені потрібно щось швидке та потужне», — сказав я того першого дня. «І я хочу зберегти його, коли ми закінчимо». Монро ледь кліпнула очима. «Назви це». Якщо отримати карт-бланш, хто вибере Ferrari, Lamborghini, Porsche чи ? Надто ефектно.

Без м'ячів. Це повинно було бути повністю американським, невибагливим, сирим і захоплюючим у керуванні. І яка краща модель, ніж автомобіль, створений компанією-піонером, що стоїть за історією автомобілебудування? V-8, який створював громову, ревнучу симфонію горіння під капотом. Pirelli P Zeros для неперевершеного зчеплення навіть у вологих умовах. І, нагадав мені, коли вона ще кілька разів вдарила по кришці, чималий багажник.

Дощ майже вщух. Раптовий шторм. Навіть місяць намагався визирнути з-за рідшої хмари вдалині. Це було лише питанням часу, коли поліцейські зрозуміють, що я їх не випереджаю, і відступлять.

Час рухатись. Я запустив двигун, розкрутив його, щоб нагадати мені про неймовірну потужність, яку я мав у своєму розпорядженні, поставив запотівачі на максимум, вийшов із парку й попрямував назад до міста на менш ніж половині швидкості, яку я покинув. - o Мотель «Червона цегла» на іншому боці центру міста від міжштатної автомагістралі був яскравим прикладом американської мережі непоказних місць для ночівлі. М’який і втомлений, я підозрював, що знак «Вакансій немає» не потрібен. Але це було досить близько до точки висадки наступного дня, але досить далеко від міста, щоб я не привертав уваги.

І, на відміну від більшості місць поблизу, тут була смуга пустирів позаду, подалі від дороги, де я зупинився й припаркувався. Лише в одній кімнаті горіло світло, і коли я виліз із своїм рюкзаком і сумкою на мерехтливий, потертий і розтягнутий бетон, я міг почути, чому. Хтось справді добре проводив час, це було до біса певно, шльопання та зітхання лунали в ніч. Похитавши головою, я обійшов стовбур.

Призупинено. Глибоко вдихнув, а потім видихнув. Вона була згорнута калачиком, волосся розпатлане, очі дикі, налякані, але зухвалі, і я одразу відчув ще більше провини за те, що зробив. Чиясь дружина. Напевно, чиясь мама.

Але я знав, що не можу виявляти слабкість, і відбивався. «Слухай уважно. Ти вилізеш якнайшвидше й тихіше, і ми засидімося тут на ніч, поки я не зрозумію це. Наскільки всім відомо, ми просто ще одна пара, якій потрібно місце, щоб Залишайся.

Ти зберігай спокій і тишу, не привертай увагу, ми обоє підемо звідси вранці. Зрозумів?". Вона кивнула, швидко й налякано, і я відступив на крок, щоб випустити її. Вона була охайним пакетом; Я не помітив масштабу її краси, коли запхав її сюди. Її спідниця-олівець високо піднялася на голих ногах, коли вона осідла біля дверей багажника, і підстрибнула, щоб стати, трохи невпевнено, біля мене.

Коли вона поправляла блузку й витирала пил, я бачив, як її очі бігають, розраховуючи, мабуть, роздумуючи, чи зможе вона побігти за цим у своїх квартирах. — Не треба, — попередив я, поклавши руку на її біцепс. У неї був хороший м'язовий тонус. «Приємно і легко, пам’ятаєш?» Вона злегка обм’якла, нікуди подітися, і я грюкнув стовбуром, тріснувши замками. Ми обігнули край Г-подібної двоповерхової будівлі й перетнули рябий двір до приймальні на дальній стороні.

Тут було тісно і пахло оцтом, лише багаторівневий стенд, усипаний листівками з рекламою місцевих визначних пам’яток, прилавок із штучного дерева та ключі. Власник, старий хлопець, у якого більше зубів, ніж волосся, підвів очі від свого кросворду. «Допомогти тобі?».

«Є кімната на ніч?». Він зазирнув поверх окулярів, окинув поглядом кожного з нас по черзі й дійшов неправильного висновку. Я не збирався його виправляти. Його губи скривилися вбік.

«Звичайно. Сто баксів, Казанова». Я похитав головою. «Пройшло другу годину ночі, я отримав шістдесят п’ять», — кинула я виклик, викладаючи купюру за купюрою на лічильнику на рівні його очей.

Його очі звузилися. «Ціна сотка, друже». Я подивилася на нього мить, змахнула рахунки й повернулася, щоб піти, схопивши жінку й дійшовши до дверей, перш ніж він гукнув: «Зачекай».

Один фальшивий підпис і сімдесят п’ять баксів пізніше, ми піднялися бетонними сходами на розі комплексу, пройшли повз дві незайняті кімнати й дійшли до чотирнадцяти. Додаткові десять баксів мали бути подалі від будь-яких інших гостей на будь-якому рівні; прохання, яке не здавалося особливо складним для виконання. Я відімкнув двері й повів її перед собою, дивлячись на її дупу з дверей трохи довше, ніж слід було, перш ніж піти за ним і замкнути замок. Номер був простим, але мені не потрібно було більше.

Ліжко, стіл, стілець, кабельне телебачення та ванна кімната, яка невиразно пахла цвіллю та дешевим побутовим миючим засобом. Вона подивилася на ліжко й зморщила носа, потім на мене. «Серйозно?».

«Я візьму крісло». «Лицарський. Ти точно знаєш, як добре провести час дівчині.

Закрий її в багажнику, а потім побалуй її п’ятизірковим дайвінгом». Її акцент був таким же всеамериканським, як і автомобіль, у якому її зачинили. Не плаксивий чи носовий, просто якийсь… милий.

Майже сільська. Частина мене хотіла залишитися безвиразною та віддаленою, але я не міг цього зробити. Надто людський, це моя проблема. "Вибачте, добре?".

"Вибачте?!". "Гей, послухай, це не повинно було вийти таким чином. Я… імпровізував". "Отже, поки я не з'явився, ти просто збирався, що? Пограбувати магазин мого чоловіка і втекти?".

Я витріщився на неї. "Ляно.". "Так.

Чорт. Що він тобі зробив?". «Я не… це не було…».

«То ви мозок операції, так?». Я обійшов зауваження. «Що в біса ти там робив так пізно?». Вона підійшла до ліжка, розвернулась і впала на край, пошарпане лілове покривало деформувалося навколо її стрункої дупи.

«Ніби це вас не стосується». Я мовчав. Чекав.

"Добре. Шукаю свою дочку, якщо вам потрібно знати". Я скривився. «Не затягнувся в ліжку, га?». Вона кинула на мене сталевий погляд.

«Очевидно ні.». "Скільки років?". Зітхання зірвалося з її губ. «Досить старий, щоб водити. Але, сподіваюся, не такий, як ти».

«Я знаю, що роблю за кермом». Настала її черга мовчати, але її погляд не був нерухомим. Продовжував гортати по мені. Можливо, оцінив мене, щоб побачити, чи зможе вона мене здолати.

Або шукаю щілину в моїй рішучості використати це. Можливо, вона перевіряла мене, я не міг бути впевнений. Мій нав’язаний спосіб життя вимагав, щоб я займався вдома, і моє его хотіло вірити, що вона вважала мене привабливим, хоч це малоймовірно за цих обставин.

Я не був так близько з жінкою кілька місяців. Поки я дивився на неї, під моєю поверхнею щось булькало. Щось первісне суперечить реальності ситуації, мій розум все ще не знає, чим все це закінчиться чисто. Простого виходу не було.

Вона бачила мене, я бачив її; було передбачено, що станеться, коли я відпущу її. Ніби вона могла прочитати мої думки, наші погляди зустрілися, і я вигадав кілька слів, які вийшли спокійнішими, ніж я відчував: «Тобі варто трохи відпочити». "Ха!". «Ні, я це серйозно». «Ніби я міг спати».

"Просто… спробуй. Це вже була довга ніч". "Але.

Рушниця…". Я глянув на неї поглядом, який, як сподівався, був сповнений співчуття. "Якби я збирався ним скористатися, я б зробив це раніше.

Навряд чи я збираюся стріляти в мотелі?". Я спостерігав, як вона знову зітхнула, а потім зрештою підняла ліжко й лягла назад. Мені було важко втримати погляд на її повних грудях, оскільки сила тяжіння взяла гору під тісною блузкою. Я не боровся з цим.

Здавалося, я зробив багато цього. Напевно, слабкість у моїй ДНК. Та сама слабкість, яка втягла мене в цю всю халепу. Іноді я думав, чи в машини більше м’ячів, ніж у мене. Коли вона влаштувалася, я сидів і відтворював у своїй голові вечір, головним чином дивуючись, як я пропустив її вхід у магазин.

Зазвичай я був настільки обережним, що одним оком стежив за завданням, а іншим — за виходами. Але вона зловила мене, і я запанікував. Можливо, це було хвилювання останньої роботи або те, що я був надто захоплений сейфом, щоб помітити… але ні, те, як вона з’явилася нізвідки. Щось не зійшлося.

Я схопив рюкзак і порився в ньому в пошуках ноутбука. Я також пересунув сумку, повну здобичі, до столу, подалі від очей. Так менше питань.

Завантаження Tails Я підключив USB-кабель, дістав жорсткий диск магазину з кишені сумки та підключив його, підключивши свій портативний дисковий комплект до мережі, щоб забезпечити його живленням. Накопичувач закрутився з пронизливим звуком, і ноутбук розпізнав це незабаром, сумлінно додавши піктограму на робочий стіл. Звичайно, канал камери був у власному форматі, але я мав програмне забезпечення для всіх основних постачальників. Я така. Стрічка являла собою типову сітку локацій два на два: угорі зліва бек-офіс, у якому знаходився сейф; площа вздовж охоплювала головний вхід і частину торгового центру за ним.

Нижче був вид на невелике складське приміщення, тоді як остання камера зафіксувала основну частину самого магазину. У скляних шафах і шафах, розташованих по всьому простору, зберігалися каблучки, годинники та намиста, які мене не цікавили; можливо, півмільйона в запасі, що потребуватиме огорожі. Вміст сумочки був більш корисним, особливо якщо додати до нього готівку, яку я вже вкрав за три роки поганої поведінки. Я натиснув піктограму перемотування вперед і спостерігав, як прискорюється часовий код. Клієнти та працівники снували навколо, відбувалися транзакції, припливи та відпливи звичайного дня слабшали, аж поки це місце не зачинив на ніч керуючий міцним магазином.

Потім протягом годин відеозйомки нічого особливого не відбувалося. Я збільшив швидкість відтворення втричі, доки камера на передніх дверях не зафіксувала довговолосу біляву вболівальницю, яка перебирала замок на вулиці. Вона відкрила його, зайшла в магазин, і я спостерігав, як вона підходить до панелі сигналізації, вводить той самий код, який я використовував кілька годин потому, а потім кидає туди, де чекає довготелесий хлопець у джинсах, худі та шапці-біні. Вона замовкла на мить, а потім відійшла назад і потягла за собою на відстань витягнутої руки свою подругу, яка дещо вагалася.

Вони пробігли через магазин, і я знову підняв їх із верхньої частини в складській кімнаті. Вона не гаяла часу. Підштовхнула його до однієї з металевих стійок біля лівої стіни, підійшла навшпиньках, щоб поцілувати, і обняла його руками.

Через кілька хвилин, коли його застереження розтанули, він повністю відповів, їхній поцілунок став глибшим, поки її руки не почали блукати між їхніми тілами, по його грудях і стегнах, щоб розстібнути застібку його джинсів. Вона залишила одяг таким чином, коли вони цілувалися, а потім сповзла вниз по його тілу, щоб стати перед ним на коліна, відшарувати його мушку і вичерпати його половину, милуючись нею на мить, а потім дивлячись на нього очима, перш ніж поглинути його зростаючу ерекцію в один руху. Очевидно, насолоджуючись увагою, він відхилив голову назад, коли вона взялася за роботу. Якщо йому було менше двадцяти, він був не за горами, довгі бліді риси обличчя на точеній лінії щелепи виражали задоволення. Звичайно, йому не знадобилося багато часу, щоб повністю затвердіти в її роті.

Але з тією кількістю енергії, яку вона спрямовувала на мінет, я сумнівався, що зроблю це. І я мав на нього десять років. Невдовзі вона хитала головою вгору-вниз, проводила язиком і губами вздовж його чималого тіла, обхоплювала його яйця, дивлячись йому в очі.

Я міг бачити лише її потилицю з верхнього лівого боку, але він здавався колосальним у порівнянні з її ніжною рукою, що потирала по всій довжині. Вона ще трохи подражнила його, а потім взяла кінчик його в рот і покрутила язиком навколо головки. Камера була досить зернистою, але на відміну від деяких моделей, які знімали кадри, схожі на фільм «Годзілла», принаймні ця демонструвала безперервне відтворення. Я бачив вогкість, що відблискувала від його ерекції під світлом смужки складської кімнати щоразу, коли вона відсувалися, перш ніж негайно притиснути його назад між губами.

Дівчина могла смоктати член, це було очевидно. Вона поступово збільшувала глибину своїх штрихів, доки його довжина не зникала й не з’являлася знову, блищачи. Тоді вона заспокоїлася, взяла його за стегна й просунулася глибше, поглинувши приблизно дві третини його твердості й відтягнувшись, починаючи м’який ритм. Він явно був на небесах, і я не міг його звинувачувати. Вона грала з його вражаючою рукою ще дев’яносто приголомшливих секунд відповідно до тайм-коду в кутку екрана, а потім повністю відійшла.

Витерши рота тильною стороною долоні, вона встала, засунула руку під крихітну спідницю, стягнула трусики й кинула їх на кахельну підлогу. Повернувшись до нього спиною, вона торкнулася його припухлості, і він потягнувся до її стегон, сильніше притягнувши до себе. Вони звивалися так трохи, перш ніж вона залізла під спідницю, нахилилася вперед на кілька градусів і почала повільно повертати назад.

Не було ніякої помилки, що відбувається. Це було написано по всьому його обличчю, коли він занурився в її, очевидно, тугу кицьку, дюйм-дюйм, поки її ідеальна дупа не притиснулася до відкритих клапанів його мушки. Його руки підняли привід для спідниці й схопилися за м’ясо її струнких стегон, починаючи заїкаючий ритм, який поступово набирав швидкість, поки не став плавним.

Невдовзі вони сперечалися сильніше, його руки тягнулися на північ, щоб обхопити її завзяті сиськи поверх розтягнутої майки з логотипом її загону. Її руки потягнулися, щоб накрити його, голова відхилилася назад, і тільки тоді я побачив, яка вона молода. Шістнадцять, якби вона була день. Сімнадцять на поштовх.

Пара прискорила темп. Її руки залишилися, щоб масажувати її сиськи через обтягнутий топ, а його повернулися, щоб схопити оголену плоть її твердого заду, коли він врізався в її крихітне тіло. Її рот був відкритий, і вона явно важко дихала. Незважаючи на те, що кадри не супроводжували жодним звуком, я міг уявити, як її задихані крики відбиваються від стелі та ящиків комори.

Дивлячись, як вони трахаються, я відчув себе повністю твердим, і змінив свої джинси, щоб зменшити тиск. Той факт, що вона була цілковито захоплена цим, дивлячись на камеру, встановлену на стелі, коли вона брала його глибоко й стрімко рухалася до оргазму, клацав важелями в моїй свідомості, що змусило мій член піднятися в нижній білизні. Час від часу моя рука торкалася мого паху, і я роздувався під одягом. Настільки заглиблений у дію, я не помітив жінку позаду мене, поки вона не ахнула.

Вдруге вона підкралася до мене за стільки ж годин. Інстинктивно я провів пальцем, щоб спробувати перемкнути екрани робочого столу та закрити стрічку, але чортова штука не реагувала. На той час пошкодження було завдано. Я озирнувся через плече й побачив її руку, яка затулила рот, з широко розплющеними очима.

Я не знаю, чому я був таким повільним, можливо, це був викид ендорфінів, але в ту мить все стало на свої місця в моїй голові. "О, Боже! Мама не знала". Вона здавалася надто приголомшеною, щоб говорити, даючи мені дорогоцінні секунди, щоб викинути відео з пам’яті та зрозуміти, що все-таки може бути вихід. Усмішка поступово розповзалася по моїх губах. «Жахливо, якщо це просочилося».

Вона все ще нічого не сказала. Спостерігала, як її донька трахає цього добре обдарованого персонажа, не в змозі відірвати погляд від екрану, поки це не стало занадто багато, і вона важко сіла на край ліжка. Вона почула, як я шепочу вдруге, ніби вирвавшись із трансу. "Немає.". Я повернувся до камери якраз вчасно, щоб побачити її доньку.

Хлопець, що ховався всередині неї, не відставав, здригаючись і смикаючись, коли він розвантажувався в її тісноті. Задоволення, що викарбувалося на їхніх обличчях, було дивовижним. Я свиснув. "Подумайте про хіти, які б ви отримали".

— Ні, — знову глухо сказала вона. «Будь ласка, ні». Я подивився на неї. Такий вразливий.

Це було неймовірно привабливо, але я нічого не зробив. Просто чекав, поки пенні впаде, що й сталося через кілька хвилин. "Тож чого ти хочеш?". «Я думав, що це буде очевидно».

Вона зітхнула. «Добре, я буду мовчати». Я посміхнувся.

«Ми обидва знаємо, що це не так просто». "Тож чого ти хочеш?" — повторила вона. Я озирнувся на підлітків, які розплуталися на екрані, виглядаючи презентабельними, перш ніж зібратися разом для ще одного поцілунку.

«Ой, не знаю. Яка дочка, така мама?». Вона витріщилася на мене.

Через мене. Потім перевела погляд на південь, зупинившись на моїй все ще твердій промежині та повернувшись назад. Надовго зосередилася на мені, перш ніж потягнутися до верхнього ґудзика своєї блузки. «Ви обіцяєте знищити касету?». «Я не думаю, що це спрацює».

"Що?" Вона зупинилася, просто натиснула кнопку. Я знав, що повинен грати круто. Чорт знає, що я хотів побачити її сиськи. «Подумайте про це. Я знищу диск, у мене нічого не буде, якщо ви порушите своє слово.

Ні, мені потрібно більше». Я озирнувся на відео, коли руки підлітків блукали під час посткоітального поцілунку. "Тож ми міняємося.

Її стрічка на одного з вас". "Що?". "Це просто." Я видобув із рюкзака телефон і повернувся до неї. «Я зніму вас зараз, ви можете знищити це відео».

Я смикнув великим пальцем через плече. "Ти для неї. Домовлено?". Вона виглядала попелястою. «Але мій чоловік… як я знатиму, що ти не будеш…» Вона залишила слова висіти.

«Ти мовчи про сьогоднішній вечір, далі відео не йде. Я обіцяю. Навіщо мені ризикувати? Ти підеш прямо до копів».

Вона мовчала, явно щось крутилося в її голові. Можливо, багато чого. Плюси і мінуси? Вирішувати, чи є у неї власні важелі впливу? Вихід тепер ситуація змінилася? Я не міг знати, але, здавалося, до неї нічого не прийшло. Відчувши її, мій член підскочив у моїх джинсах, і я повністю повернув крісло обличчям до неї.

«Я вірю, що ти зробиш це переконливим». Вона насупилася, перш ніж опанувати себе, змирившись зі своєю найближчою долею. Я включив свій телефон у режим відеозйомки, тримав його перед собою, обрамляючи її верхню половину й даючи їй сигнал йти. Вона тремтіла, коли її пальці впали на кожен ґудзик білої блузки, по черзі розстібаючи їх.

Зростаючий розрив відкривав ніжну гладкість її шкіри, поки її бюстгальтер і живіт не стали видно, коли передня частина одягу відокремилася і звисала з її плечей. Вона була у відмінній формі. Крихітний шматочок сексуального живота здригнувся, коли вона знизала плечима блузкою, щоб скупчитись позаду неї на покривалі, і я побачив приголомшливий вид на її груди в бюстгальтері, які вловлювали жалюгідне жовте сяйво оголеного світла мотелю. Кремова верхня поверхня її грудей здувалася над пастельними чашечками, які напружувалися, щоб запобігти їх виходу.

Пристойна купка, можливо, тридцять вісім чи сорок; дюйм на кожен рік її віку, можливо. Мені було байдуже, крім того, що вона була повною та жіночною. Якби її дочка виросла вдвічі красою своєї матері, вона все одно була б вражаючою.

Я спостерігав, як жінка встала з ліжка й стала переді мною, її хребет і темна спідниця потрапили в рамку об’єктива. Вона потягнулася за стегна й розстібнула блискавку, спідниця впала на підлогу, перш ніж вона з неї вилізла. Її трусики були синіми з бавовни UCLA.

Не мереживний і не пишний, а функціональний, гладкий і привабливий. Камера зафіксувала пасма темного волосся, що визирали з країв, де вони стикалися з її стегнами. Вона не пропустила ефект, який це справило на мене. Ліжко знову деформувалося, коли вона присіла на його край, розсуваючи ноги. Я відчував, що я повинен бути режисером, але не хотів говорити, якщо відео колись доведеться випустити.

На секунду я злякався, що мене можна буде побачити десь у відображенні, і оглянув оточення. Невідомий телевізор і єдине дзеркало були позаду мене, обидва такі ж обвітрені, як і решта кімнати. Страх пройшов. Це все одно не могло тривати, неймовірне видовище її кінчиків пальців, що тягнуться по її животі та до чашки її цицьок, зробило мене сильнішим, ніж діаманти в моїй сумці. Незважаючи на її скрутне становище, стурбована складка її чола почала зникати, коли вона робила все можливе, щоб врятувати публічну гідність своєї дочки.

Дії її рук, що обхоплювали та стискали її тістоподібні горбки-близнюки, пальці, що поправляли приховані соски, які почали проступати крізь тканину, здавалися для неї таким же збудливим, як і для мене. Я відчайдушно хотів побачити її повне тіло, але дозволив їй йти у своєму темпі, задоволена, як вуайеріст. Принаймні поки що.

Намагаючись тримати телефон стабільно, я стежив за пальцями однієї руки, коли вона просочувала їх між ніг. Вона трохи поштовхнула, коли вони досягли верхівки її губ і притиснулися, а потім ковзнула ще нижче, щоб охопити її лобок і потерти. Я повернувся назад повз неї, яка стискала іншу руку, якраз вчасно, щоб зняти її губу, яка вчепилася в зуби з одного боку, і м’який видих.

На відміну від фільму її дочки, цей мав звук. У наступній частині відео я зосередився на реакції більше, ніж на діях. Було так сексуально спостерігати за тим, як її зосередженість то зникала, то зникала, очі тріпотіли відкриваються і закривалися, рот відкривався, щоб легко видихнути. Спосіб, у який її злегка вкриті ластовинням щоки піднімалися й опускалися по обидва боки від її звуженого носа, був зачаровуючим, оскільки кожен дотик запалював рецептори задоволення всередині її тіла, що викликало мимовільні мерехтіння щастя.

Я обожнював дивитися, як жінки дражнять себе майже так само, як і дивитися на них. У моєму темному минулому я часто сидів на підлозі й у п’яному стані спостерігав, як вони граються самі з собою, розмиті пальці, вібратори та задихання, доки я не міг стриматися й підходив їсти чи трахатись. Після стільки часу, проведеного поза межами мого пороку, хвилювання спостерігати, як інша заміжня жінка досягає вершини власного задоволення, стало переломним моментом. Спалах потреби вдарив у мій мозок, наче бойок пістолета, змусивши мій член залитися кров’ю. Я хотів її.

Кожен квадратний міліметр, кожна дірка. Це було нераціонально. Дурний.

Але я мав мати її, спрага знову забруднила частини моєї психіки, які, як я думав, замкнула. Намагаючись зберегти самовладання, знаючи, що затримка зробить наш майбутній союз ще сильнішим, я змусив себе провести iPhone повз її руку, по черзі масажуючи кожну груди. Кожен вигин і піднятий волосяний фолікул записувався цифровим способом, поки я не зосередився на діях її пальців на трусах.

Вона обертала свій клітор, і я бачив тонкий, темніший овал, який формувався на поверхні біля кінчиків її пальців, поширюючись до ліжка. Її задихання трохи посилилося, і вона шукала пояс, прослизнувши під нього, щоб продовжити задоволення. Крихітні оберти стегнами почали супроводжувати її служіння, щире хвилювання, коли її очі спочатку знайшли мої, а потім опустилися на очевидну опуклість і назад. Двічі. Благаючи, можливо, потреба в ній така ж велика, як і в мені.

Тримаючи камеру якнайстійкіше, я розстебнув джинси й звивався на стільці, щоб опустити їх, послаблюючи тиск. Моя довжина обтягнула боксери, і я провів по ньому вільною рукою, перш ніж потягнути передню гумку вниз, щоб відпустити всю річ до її глибокого погляду. Зачеплення за пояс під моїми повними яйцями змусило її дії посилитися.

Темна пляма розросталася. Мені було цікаво, що у неї в голові. Сподівався, що він такий самий, як у мене. Відчувши, що вона близька до кінця, я повернув камеру, щоб зафіксувати все, що міг.

Звивистий її милий животик, ймовірно, залишився після пологів. М'ясо гусака. Випуклі соски окреслилися під рукою, яка наполегливо стискає і потирає її сиськи. Очі сфокусувалися на моєму члені, дивлячись удалину, коли її голова та тіло почали закриватися, зосереджуючи все на моменті звільнення, рот відкрився. Спостерігати за підйомом її оргазму було приємно, поки вона не забулькала й увійшла, задихаючись, у дешеву кімнату.

Я ледве зміг утриматися на місці, але знову сфокусувався, об’єктив зафіксував її повне тіло у всій красі нижньої білизни, спочатку жорстке, потім здригаючись, коли хвилі оргазму пульсували, рука глибоко захована під трусами. Я знав, що знову й знову буду відвідувати відео в усамітненні свого дому, але були більш нагальні потреби. Спрага була всепоглинаючою, звиваючою, стискаючою, готовою охопити. Чомусь я наважився дочекатися, поки вона перестане тремтіти й почне оживати, а потім вимкнути запис і сховати телефон. Тоді я піддався своїм шаленим бажанням.

Вона ледве встигла прибрати свою руку, як я опустився на коліна й захопив своїм ротом місце, де залишилися її пальці. Вона поступилася стогону задоволення. Вона фантастично пахла крізь просочений матеріал. Сирий і земляний. Я відірвав липку двоколірну тканину, і на мене вразив повний аромат.

Мій язик знайшов місце, її клітор твердо під ним, і я кружляв, цілував, кусав і лизав, поки вона звивалася. Ліжко підскочило, коли вона впала назад, і я продовжив її обслуговувати. Якщо вона й мала почуття сумління з приводу зради своєму чоловікові, воно зникло, коли я підніс два пальці до її мокрого входу й просунув їх усередину, маючи намір швидко домогтися ще одного оргазму. Зігнувши їх, я без проблем знайшов ділянку нервових закінчень і поворушився, натискаючи вгору на її очевидне задоволення. Її стегна піднялися вгору, притискаючи її тіло до моєї руки.

Розкривши долоню, продовжуючи гладити її найчутливішу область, я дав змогу натиснути язиком на її клітор зверху. Подвійний стимул змусив її закричати і стиснути мене, коли гребінь другого оргазму врізався в хвіст останнього. Прозорий сік стікав з її спазмованої пізди навколо моїх пальців, і я погладжував його, насолоджуючись кожною молекулою. Я пропустив це; смак невгамовної хтивості. Мене обпекло.

Збудив мене. Переведіть мене на автопілот, один чіткий пункт призначення. Стоячи, я схилився над її тілом, схопив її зап’ястя, штовхнув їх угору та назовні, притиснувши її до ліжка, коли я шукав її мокрого входу та ковзнув додому повз її стягнуту білизну. Усе дихання покинуло її тіло одразу, і я відчув, що навіть якби вона змогла мене зупинити, вона б цього не зробила. Наше лобкове волосся сплелося лише на секунду, перш ніж я повністю відтягнувся назад і знову наповнив її.

Глибокий. Повторювані. Я сильно рухався, кожне зіткнення наших пахів розщеплювало її вологість, захоплюючи мене в її солодкий канал на мить, а потім дозволяючи мені відступити для наступного вишуканого циклу.

Її ноги відірвалися від підлоги, щиколотки перехрестилися за моїми стегнами, затягуючи мене далі в її слизьку глибину. Моє підборіддя й губи торкнулися її шиї, електризуючи нас обох, коли ми вдарилися одне об одного. Незнайомці, згуртовані обставинами, тепер проштовхуються через необхідність. Додаткові десять доларів за кімнату були того варті.

Не маючи сусідів, щоб турбувати, вона не стрималася. Те, що почалося з тихого гарчання глибоко в її горлі, почало проявлятися у все голосніших задиханнях. Я укусив її за мочку вуха, і вона здичавіла. Жебракування. Приходить.

Корчиться піді мною. Можливо, спритний старий хлопець за партою все-таки зробив правильний висновок. Прелюдія спостереження за її насолодою для камери вже поставила мене на вістрі сексуального ножа.

Пульсування її кицьки та гаряче дихання на моїй щоці перекинули мене над моєю особистою прірвою. Я відчув, як у моєму тілі набирає тиск, посилюючи мою поршень, як Мустанг, коли я його вдарив, перш ніж мій ритм зламався, і я випорожнив усе, що мав у її стискаючому жарі. Обидва важко дихали, світилися від поту, ми залишалися так деякий час, поки наслідки оргазму йшли своєю чергою. Дивно за цих обставин, але я не скаржився. Я був більш ніж задоволений відчути, як її серце сповільнюється біля мого, перш ніж збентеження виникло, і ми розлучилися.

Я перевернувся набік, пристебнувся й дивився, як вона переодягається, так само загіпнотизований стриптизом у зворотному напрямку, як і у звичайному напрямку. Вона лягла назад, обличчям від мене на нерівний матрац, і я віддзеркалював її форму з відстані одного фута, прислухаючись до її дихання, яке повертається до рівномірного стану, і спостерігаючи, як її волосся вловлює світло, лише усвідомлюючи, наскільки втомленим Я був, коли мої повіки кілька разів опускалися. Я не хотів поринути в сон, але більше не міг боротися з втомою. Наполегливі думки про те, що я три роки був тим, ким я не був, навряд чи це було те, що я б назвав уривчастим відпочинком, але моє тіло явно потребувало простою. Обробка інформації з останньої роботи була головною метою мого розуму.

І я планую свої наступні кроки: скинути каміння, поїхати додому, звільнившись від своїх зобов’язань перед Монро, принести решту своєї заначки та вирушити на північ, зателефонувавши ріелтору по дорозі, щоб завершити продаж будинку. Вивільніть власний капітал. Піди зустрінь Седі. Все в ранковій роботі, відразу після того, як я відпустив брюнетку. Ніч, звичайно, пройшла не так, як планувалося, але вона виявилася радше бонусом, ніж турботою.

Вишуканий, її смак вартий повернення до моїх старих звичок. І спостерігати за її збудженою дочкою було ще приємніше. Особливо вираз її обличчя, коли вона підійшла, викривлення задоволення, відчутні крізь об’єктив камери спостереження, коли ці хвилясті пасма волосся хиталися по обидві сторони щік бурундука та задертого носа. Навіть зі стертими записами з камер відеоспостереження я міг би на дозвіллі переглядати відео з її мамою, спостерігати, як на її обличчі знову й знову відчувається те саме задоволення.

Той факт, що мені вдалося перетворити жахливу ситуацію на такий тріумф, був занадто добрим, щоб бути правдою. Занадто добре, щоб бути правдою. Образи мого батька пропливали в моїй голові, попереджаючи, що якщо щось здається занадто гарним, щоб бути правдою, зазвичай воно так і є. Занадто добре.

Ці слова зашуміли в підсвідомості. Мій мозок загострився. Клацнув. Як замки в сейфі. Залишилося три.

Справа дванадцять. Замок розчахнувся, як і мої очі. Вона пішла. Бля Потрібен був час, щоб зареєструватися, а потім я сів прямо.

Подивився на бік столу. Сумка теж зникла. Подвійний трах. Я схопився з ліжка. Телефон: пішов.

Єдине, що залишилося, це ноутбук, який все ще зберігав відеозаписи безпеки. Я бачив, як згорбившись, працюючи над сейфом в офісі. Навіщо їй залишити це? Це не мало сенсу.

Поки я швидко не перемотав туди, де отримав діаманти та готівку. Я перемотав сцену назад, щоб перевірити, чи нічого не бачу. Ні. Однозначно.

На кадрі сусідньої камери за кілька хвилин до того, як я викраду з офісу, брюнетка вийшла з-за каси в магазині, підійшла до дверей, відчинила їх і стала чекати. Коли я вийшов, вона виглядала так, ніби йшла магазином, замерзаючи, як і я, перш ніж кинутися за нею та винести нас обох із закладу. Потрійний трах.

Налаштування з самого початку. Вона не була дружиною власника крамниці. Можливо, навіть не мама вболівальника. Бля Бля Бля Колір волосся у них не збігався.

Тепер, я подумав про це, вони навіть не були дуже схожі. Я не звернув достатньо уваги на деталі. Був засліплений сексом. Знову помилка в моїй ДНК. Мій розум прискорився, серце калатало, і я завмер, коли останній стакан став на місце.

Монро. Це мало бути. Єдина інша людина, яка знала про мої темні дні.

Моя слабкість до жінок. Він не мав наміру дозволити мені залишити його роботу, але оскільки я завжди наполягав на тому, щоб працювати сам, він не міг дізнатися про моє місцезнаходження до наступного дня. Не хотів бруднити руки в точці висадки, тож підсадив брюнетку, щоб дізнатися, де я.

Що означало…. Лайно. Низький хрускіт шин на нерівній поверхні двору зосередив мою думку на укол шпилькою. Мій адреналін досяг максимуму.

Я схопив ноутбук і диск, запхав усе це в рюкзак і помчав до дверей, відкриваючи їх і визираючи. Седан зупинився одразу під ним, і я помітив, як місяць відбивається від скінхеда кремезного хлопця, який виліз. Це було не прибирання, це було до біса точно. Усі двісті фунтів він попрямував до бетонних сходів, точно знаючи, в якій кімнаті, завдяки наводці зрадницької брюнетки.

Я дочекався, поки він почне підійматися, а потім вибіг із кімнати й кинувся в протилежному напрямку вздовж балкону, що проходив перед кімнатами. Мабуть, він відчув вібрацію моїх ніг, що стукають по конструкції, і прискорив підйом. Я ризикнув озирнутися назад, єдине, що помітив, це те, що він швидко крокував і мав піднятий пістолет, спрямований на мене. Я кидався ліворуч і праворуч, щоб ускладнити будь-який постріл, прорвався повз останню кімнату і з гуркотом злетів по три сходинки, обігнувши коліно сходів, спустившись східцями, що залишилися, і вискочив у двір, а потім повернувся назад до задньої частини.

установа. Я покопався в кишені в пошуках ключа, замкнув замки й заліз, кинувши рюкзак на пасажирське сидіння, тремтячими руками намацав ключ і запустив двигун. Я дав заднім ходом і крутнувся в повіті диму від шин, а потім натиснув на газ саме тоді, коли хлопець об’їхав будівлю з прицільною зброєю.

Коли між ним і Мустангом вагою один цілий сім п’ять тонн, що клацав його кремезними ногами, було лише десять футів, математика не була на його користь. Він квапливо вистрілив у лобове скло з боку пасажира, перш ніж пірнути, і я повернув машину на подвір’я з точністю, яку можна отримати лише від щоденного зловживання автомобілями та гумою. Я з вереском відійшов від його кута будинку, по діагоналі через подвір’я й помчав через тротуар, щоб вискочити на, на щастя, тиху під’їзну дорогу, що вела до міжштатної автомагістралі, натиснувши двигун на максимальну потужність на третьому. Лисий не гнався. Він був би дурним, щоб зробити це в тому лайновому Б’юїку.

Я повернув на міжштатну автомагістраль, розум кружляв так само швидко, як і обороти автомобіля, і вказав зупинитися, приєднуючись до мізерного руху в молодий час. Лише коли я пройшов ще півмилі, я протер очі й важко видихнув, борючись із нудотою, яка загрожувала смертельно пофарбувати салон автомобіля на моїй вузькій щітці. Натомість я зосередився на дорозі, намагаючись заспокоїтися, тримаючи стрілку нижче шістдесяти п’яти, пункт призначення, хто, хрень, знав. Я розчаровано вдарився по краю керма. Монро міг би легко відстежити машину, оскільки вона була на його ім’я.

Тож у мене було два варіанти: один — втратити. Це боляче більше, ніж я хотів визнати. Через три роки це стало майже частиною мене.

Другий варіант полягав у тому, щоб знайти телефон і зателефонувати Блейку, який за відповідну ціну міг би надати машині нову ідентичність і дозволити мені справді зникнути з радарів Монро. Ризикований. Якби Монро доклався до всіх цих клопотів, він, до біса, напевно поставив би моє місце. Але коли сумка зникла, мені знадобився кожен цент готівки, захований у підвалі. Я подумав, що можу встигнути до того, як стрілець доповість і вони когось мобілізують.

Але не так багато часу. Монро також знала, де Сейді, тож мені довелося спершу дістатися до неї. За будь-яку ціну відведіть її в безпечне місце, а потім розберіться з моєю розлюченою колишньою дружиною.

Це був не дуже план, але рішення було прийнято, я ввімкнув мигалку і вимкнув міжштатну автомагістраль, повертаючись назад, щоб вийти на протилежну проїжджу частину, прямуючи до свого району на іншому кінці міста. Єдине, що зараз мало значення, це покликатися на свій розум, набуті кримінальні ноу-хау та сліпу удачу, щоб бути на крок попереду своїх переслідувачів. Я стиснув кермо, півмісяць відблискував від гуркоту капоту Мустанга, коли я мчав у невизначене майбутнє як для нього, так і для мене та моєї доньки.

Подібні історії