Ритм і синя лінія Ch 24

Хороші новини, погані новини та батьки.…

🕑 7 хвилин хвилин Історії кохання Історії

"Ми зрозуміли?" Райан стиснув голос, стискаючи телефон. "Ви впевнені? Ви серйозно?" "Я знаю, я знаю!" Лара майже скрипнула. "Я впевнений, я так впевнений! Я щойно розмовляв з ним, і вони це мають на увазі. Як тільки ми заспокоїмось, нам потрібно буде знайти адвоката.

Форель сказала, що його тато когось знатиме; він запитає сьогодні ввечері". "Форель дуже зручна і пов’язана". Райан усміхнувся. "О, Боже.

Не можу повірити! Ти вже сказав хлопцям?" "Ну, я спробував зателефонувати тобі першим, але ти не був за своїм столом, і я не хотів залишати повідомлення. Тож я зателефонував Нейту і сказав йому. Він збирається сказати Мітчу; Боже, я хотів би бачити його обличчя.

Обидва їх обличчя ". Лара засміялася, і Райан не міг зупинитися, щоб не приєднатися до неї. "Це просто найкраща новина.

О, боже". Райан відкинувся на стільці, ейфорія залишила її знесиленою. - Розкажи ще раз, що він сказав. Лара зобов'язана.

"Він сказав, що вважає, що у нас чудова присутність на сцені, що наша музика - це те, що вони хочуть, і він хоче якомога швидше опрацювати деталі". "Ого. Це просто. Приголомшливо".

Райан не міг повірити. Хлопець A&R, який був у клубі 9:30, розмовляв з ними кілька хвилин, а потім повернувся туди, куди йдуть хлопці A&R. Деякий час не було жодного слова, і всі вони вирішили, що це, мабуть, поганий знак.

Райану це було важко, але він вирішив продовжувати. Крім того, траплялися й інші добрі речі, як-от усі відео, які люди публікували з шоу, і навіть згадка в розділі "Імена та обличчя" The Washington Post. Це було пов’язано з тим, що там було стільки членів Кап, але Райан не проти. "Я знаю." Нічого собі "про це." Лара перевела подих. "Я знаю, що це все зануриться згодом, але зараз це наче я просто їду на хвилі чи щось інше".

"Я знаю це відчуття". Райан заплющив очі і посміхнувся. "Я думаю, Форель була такою ж схвильованою, як і я", - сказала Лара. "Він майже відскакував від стін. Гей, що ти думаєш, що Броді скаже?" "Не знаю." Райан коротко засміявся.

"Я просто думав, що тепер мені є кому сказати, кому буде все одно, а хто не в групі. Це така нова концепція". Вона з нетерпінням чекала сказати йому, можливо, якесь свято. Раніше їй довелося сказати лише Евану або друзям, як Аннет.

"Отже, наскільки ви серйозні, хлопці?" - напівзадираючись, спитала Лара. - О, я не знаю. Це було важке запитання, і одне вона уникала думок. Вона відчувала, що постійно прив’язується до Броуді, і це здавалося взаємним.

Вони обидва уникали говорити про це, подумала вона. З іншого боку, якщо справи йшли добре, можливо, їм слід продовжувати не говорити про це. - Давай, Райане, поговори зі мною. "Це справді добре".

Райан знизав плечима. "Справді. Я маю на увазі, я не впевнений, що навіть би поклався на пари, що ми все одно виходимо в цей момент, але це приємно. Він приємний". "З кількох натяків, які ви впустили, здається, що він вже далеко за" приємним ", - сказала Лара.

- Ну, це все, що ти отримаєш від мене, носій. "Це нечесно. Я сказав тобі набагато більше, ніж про мене та Форель". - І все-таки я якось залишаюся вашим другом.

"О, добре. Давайте спробуємо ще одне запитання: чи він уже зустрічався з вашими батьками?" Райан видав задушений звук. "Ще ні. Я знаю, я знаю, це повинно статися. Десь.

Я здогадуюсь". "Райане, ти жартуєш? Вони його полюблять!" "Так, я знаю. Можливо, вони усиновлять його. Можливо, ми зможемо обмінятися, і його сім'я може усиновити мене". Вона зустрічала родину Броді на канікулах, і вони були чудовими.

Його батьки були протилежними їй, задоволені і пишаються всіма своїми дітьми, що б вони не робили. Було чудово побачити Броуді з його племінниками, і сім'я була в захваті, почувши, що сестра Броуді, Карла, очікувала. Сім'я Броді була суттєвим контрастом з її власною. Різдво пройшло як зазвичай.

Її брати повернулись додому на семестрову перерву, і вона навіть повернулася напередодні Різдва, щоб переночувати. Її матері подобалося проводити їх додому на Різдво, і Райан радила собі, що це лише одна ніч. Справжнє свято було приблизно таким, як вона очікувала. Її батько та Дж.

Т. домінували вдень та в розмові з футболом, Еван тусувався з ними, а мати не надто витончувала натяки на зустріч Райана з "кимось особливим". Раян при першій нагоді повернувся до своєї квартири. "Подібний обмін спрацював би", - сказала Лара, повернувши увагу Райана. "Тоді ти все ще можеш вийти.

Тому що, я маю на увазі, якби одного з вас усиновили, це було б занадто дивно". Райан засміявся. "Це було б так. Я думаю, я радий, що ми тоді там, де є". - І все-таки йому коли-небудь доведеться з ними зустрітися.

"Так, я знаю. Вони знають, що я його бачу; Еван дозволив йому прослизнути незабаром після концерту о 9:30". "Він дозволив йому прослизнути? Ви це приховували?" "Ні, не дуже.

Я просто не хотів мати з ними справу. Тато не цікавиться, чи я зустрічаюся, і мама вважає, що кожен хлопець, якого я бачу, є матеріалом для чоловіка "." Я знаю, але ви, хлопці, вже деякий час ходите на вулицю. Колись він повинен їх зустріти "." Я знаю, я сказав, що знаю. Він повернувся з поїздки вчора ввечері; можливо, я цього тижня зроблю це з ладу.

"Лара засміялася." Мені подобається, як ти перетворюєш це на якусь серйозну роботу "." Це з моїми батьками, і ти це знаєш ". Райан сяяв біля свого столу. "Добре-добре. Слухай, я мушу йти.

Пізніше я зловлю тебе вдома, і нам доведеться подивитися про цю справу з адвокатом. Я все ще не можу повірити! "" Я теж не можу. "Радіан повернувся щасливіший настрій." Але ми повинні зробити це правильно, тому будемо повільно говорити з адвокатом і про все "." Абсолютно.

"Вони ще хвилину поспілкувались і попрощалися, а потім Райан подивився на годинник. Залишилося півтори години. Вона сміялася над собою; вона почувалася як дитина, яка чекає, щоб її випустили зі школи. Вона сподівалася, що Броді буде поруч, або, принаймні, не сплячи.

Команда щойно повернулася з гойдалки через Коламбус і Детройт, зупинившись у Нешвілі перед тим, як вирушити додому. Броді здавалося побитим, коли вона говорила з ним раніше. Проте він не довго не спати, просто так довго, щоб вона розповіла йому про екскурсію.

Було дивно знати, що вона дуже сумувала за ним, поки його не було. Якось вона цього не очікувала, але вона виявила, що вона збирається зателефонувати йому, просто привітатись, або подумати про нього перед тим, як заснути і побажати, що він був з нею. Вона здогадалася, що це взаємно; хан раз.

Якщо вона не могла відповісти, він залишав повідомлення, які викликали у неї сміх. Що вона збиралася робити? Раніше у неї не було багато хлопців, і жодна з цих стосунків не дійшла до цього моменту. Вона ніколи не відчувала цього серйозно ні до кого, і якщо вона хотіла б знати, що він відчуває, їй довелося б запитати. Вона не була впевнена, яку відповідь хоче.

Райан похитав головою і спробував зосередитись на роботі.

Подібні історії