Похорон

Коханка відвідує похорон коханого, має зустріч із його вдовою, якої вона не очікувала.…

🕑 13 хвилин хвилин Історії кохання Історії

Вона стояла біля похоронного будинку і сказала собі, що це помилка. Вона вела цей діалог із собою з дня, коли побачила некролог у газеті. Це було не так, як вона читала їх регулярно.

Насправді вона уникала такого розділу паперу, як чума, бо вважала його хворобливою та моторошною, але читала статтю, яка «продовжувалась на сторінці» своєю ранковою кавою, і вона випадково перейшла на неправильну сторінку. Тоді вона побачила це - зображення чоловіка, з яким вона мала стосунки протягом останніх десяти років. Це зупинило її на своїх слідах.

Вона прочитала, що він помер від "природних причин" в останній день, коли вона його бачила. Вона була в простому чорному платті, панчохах, підборах і намисті, який він подарував їй на день народження. Люди тихо засунулися. Багато хто плакав. Усі носили чорний або темний кольори.

Вона проскочила з великою групою і пробралася до будівлі. Коли вона дійшла до книги про вхід, вона вирішила використовувати псевдонім, який він дав їй так багато років тому, Поллі Адлер. Вона ніколи не розуміла, чому йому подобається це ім'я, але вважала, що в нього є причина, тому вона ніколи цього не ставила під сумнів. Поллі тихо рухалася по кімнаті, коли побачила вдову.

Її легко було впізнати не по натовпу скорботних, що її оточували, а за детальним описом, який він давав їй так багато разів раніше. Боячись, що вона може її образити чи засмутити, Поллі всунулася в туалет, яку вона вважала туалетом, і закрила за собою двері. На її шок, це була не туалет, а кімната огляду.

Поллі подумала, що це дивно, що двері були зачинені, але припустила, що це не засмутити вдову. Вона піднялася і побачила відкриту скриньку, а її колишній коханець лежав там. Вона перевірила, щоб переконатися, що вона одна, потім потягнулася вниз і торкнулася його волосся таким, яким вона буде, коли вони полюбили.

Коли вона торкнулася його щоки, вона відірвала руку від холодного тіла. - Нічого собі, - прошепотіла вона собі. "Ти справді вже мертва, чи не так?" Вона пам’ятала, як вони зустрічалися, і як нерозумно вона могла б подумати, що це звучить, якби хтось інший розповів би їй ту саму історію. Вона щойно вийшла з словесно-образливих стосунків, які майже не зруйнували її самооцінку, і потрапила в усі місця до кімнати для чатів лише для дорослих, в якій були переважно люди, які шукають кіберсексу та сподіваються на справжні життєві підключення. Вона створила екранне ім'я, хоча "вона ніколи не відчувала себе сексуальною" і не бачила себе німфою.

Вона зробила це, щоб вона змогла дослідити свою більш темну сторону і, можливо, витіснити деяких своїх демонів. Проблема була в тому, що більшість чоловіків там (якщо вони були чоловіками) були досить злі і образливі. Потім він надіслав їй приватне повідомлення під ім'ям "". Йому сподобалось її ім’я, і почав якусь онлайн-гру, де він би назвав її "Поллі".

Вони б набрали кілька справді еротичних і приємних сцен. Незабаром їхні чати перетворилися з просто сексу на інші теми, і вони виявили, що вони живуть в одному місті. Після декількох місяців спілкування вони погодилися зустрітися в місцевому Starbucks за кавою. Кожен вважав, що це буде безпечніше, і якщо вони виявлять, що вони не люблять справжню людину за клавіатурою, то пішли б окремими шляхами.

Він був легко тридцять років старшим, з сіллю і перцем, м'якими карими очима і ніжною посмішкою. Вона була маленькою блондинкою з блакитними очима і кривою фігурою. Вони сиділи і пили каву кілька годин, і закінчували свій день з ними в мотелі, який не розказує, займаючись любов’ю. Протягом наступних десяти років вони зустрічалися тут і там, в різних мотелях, які не розказують, і врешті-решт вона забрала його до себе додому. У них ніколи не було встановлено графік, коли вони зустрінуться, щоб зменшити ймовірність, що їх спіймає його дружина.

Наприкінці бігу їхні зустрічі передбачали б менше сексу та більше розмов. Він поділився з нею тим, як його дружина захворіла, і після неприємної боротьби з раком вона більше не могла займатися з ним жодною сексуальною діяльністю. Він дав зрозуміти, що не залишить її, але через п’ять років він поступився своїм бажанням. Він прийняв Полі як свого коханого та коханку. У неї не було бажання одружуватися.

Ці стосунки більше ніж задовольняли її потреби в сексуальному плані, а також допомогли відновити її самооцінку. Вона нахилилася, ніжно поцілувала його холодне чоло і прошепотіла: "Прощай, любов моя. Дякую за все".

Коли вона встала, почула: "Як ти знав мого чоловіка?" Поллі крутилася там і там, стоячи перед нею, була його вдова. Вона хотіла заплакати і зізнатися у своїх гріхах, але натомість вона стояла високою і сказала: "Ми працювали разом". "Ви знаєте, він вийшов на пенсію десять років тому". "Так, він пішов у відставку після мого першого курсу, але він був моїм наставником". "О, бачу.

Вибачте; я не зловив ваше ім'я". "Поллі. Поллі Адлер." - Я Кеті, - сказала вона, простягаючи руку і посміхаючись.

Поллі потиснула руку і сказала: "Приємно познайомитися. Він весь час говорив про тебе". Заява Поллі була правдивою. Він весь час говорив про Каті. Часто він віддавав свої розчарування, але Поллі пам’ятала, що коли Кеті захворіла, він майже закінчив їхню справу.

Він надішле її електронними повідомленнями про прогрес Кеті. Вона навіть пам’ятала той день, коли лікар оголосив, що повністю одужав, оскільки він тієї ночі був у неї вдома, і вони займалися любов’ю годинами. "Отже, Поллі, я дуже рада, що ти змогла завітати. Я б хотіла, щоб ми зустрілися за кращих обставин". "Я теж", - сказала вона, дивуючись, що вона знає.

"Поллі, я можу поговорити з тобою хвилину?" "Звичайно". "Сісти будь ласка." Поллі сиділа в порожньому кріслі, а Кеті сиділа поруч. "Щось не так?" "Поллі, я хочу розповісти тобі історію, історію кохання, яку я думаю, що тобі сподобається почути. Я познайомився зі своїм чоловіком, коли ми були дітьми. Ми виросли разом лише в декількох дверях вниз один від одного, разом пішли до школи і полюбили.

Тоді, коли ви сказали: "Я це роблю", ви мали на увазі це. Розлучення не було словом, якого ви ніколи не чули, якщо тільки дружині не довелося бігти від фізично насильницького чоловіка. Мені пощастило, так як він був ніжним і люблячим. У нас було четверо прекрасних дітей і приблизно до п’ятнадцяти років тому ми були пристрасними коханцями.

Тоді мені поставили діагноз рак, і до того, як він закінчився, я втратив матку і пережив повноцінну гістеректомію, яка не могла займатися жодною сексуальною діяльністю без сильних болів. Я благав його знайти коханця поза шлюбом, але він відмовився. Повільно, приблизно через п’ять років, він почав відтягуватися від мене.

"" Чи ти не боявся, що він тебе покине? - запитала Поллі. - Ні, дитино, - сказала вона з легким сміхом. "Я знала, що він має на увазі коли він сказав "до смерті розлучимо нас", і він просто розлютився і боляче.

Тоді, десь десять років тому, дати чи взяти рік, він почав змінюватися. Він знову почав посміхатися і знову почав діяти, як мій чоловік. Не знадобилося вченому-ракетнику, щоб зрозуміти, що він знайшов коханця.

"" Чи ти не розсердився? "" Ні ", - посміхнулася вона і похитала головою. нарешті зробив це. Вона, мабуть, була йому доброю, тому що раптом він почав робити речі, яких раніше ніколи не робив. "" Як що? "" Одного разу він прийшов додому з десяток троянд для мене ".

Полі згадала день, коли вони передали квітку Магазин на шляху до мотелі, що не розмовляє. Вони були разом близько двох років, і вона сказала: "Ти повинен купити дружині кілька квітів. Чому? - запитав він. - Це не її день народження чи наша річниця". - Я знаю, - сказала Поллі, - але це змусить її посміхнутися.

Жінкам подобається, коли чоловіки роблять для них дрібниці без будь-яких причин, крім того, що вони їх люблять. "" Може бути, "сказав він. Поллі була рада дізнатися, що він зробив.

"Майже спалили будинок, але зусилля були там". Поллі вкусила губу. Вони дивилися телеканал Кулінарія після того, як полюбили, і вона сказала, що сподобається, якщо чоловік приготує їй вечерю. Тепер вона знала, що він намагався, і зазнав невдачі.

"Наскільки шкода була шкода?" - Непогано, - сказала вона. "Мене так захопили його зусилля, що я не міг розсердитися на нього. Ми ввечері закінчилися піцами, і він допоміг мені прибрати кухню та решту будинку. Тепер, куди я з цим їхав? О так, саме ця жінка, принаймні, сподіваюся, це була жінка, врятувала мій шлюб ".

"Перепрошую?" - розгублено запитала Поллі. "Він так довго сердився після мого раку. Не на мене, пам’ятайте, а на ситуацію. Я любив займатися любов'ю з ним, і як ми лежали в ліжку і поговорили години після. Потім все це зупинилося.

Більше не займаюся коханням, більше розмов, нічого. Я могла відчути, як він відтягується. Він розставляв відстань між нами, тому що був такий сердитий і не хотів його виносити на мене. Потім, повільно, він почав повертатися.

Звичайно, ми вже не займалися коханням, але ми знову розмовляли. Раптом у нас в ліжку були розмови, які триватимуть так довго, що ми знову побачимо схід сонця. Ми сміялися, плакали, ми були молодятами без сексу. Він не обманював мене стільки, скільки піклувався про себе ". "Він розповів вам про цю коханку?" "Ні, він ніколи цього не робив.

Але я знав. Дружина завжди знає. Ось чому я поклав його картину в папір разом із некрологом, тож якщо випадково вона її побачила, вона може прийти. Я маю на увазі, за всім, що я знав, він збрехав їй про своє ім’я.

"" Зачекай, - сказала Поллі, "ти хотіла, щоб сьогодні прийшла його коханка?" "Так", - сказала Кеті. "Я хотіла подякувати їй за те, що вона дала мені найкращі десять років мого життя. Бо змусив мого чоловіка знову посміхнутися, і знову його щасливим. Я хотів сказати їй, що я не вважаю, що вона повія, а рятівник.

"" То чому ти мені це кажеш? "- запитала Поллі. - Я подумала, що ти можеш бути нею, оскільки ти була єдиною людиною, яку я не робив Не впізнаю. Я бачив, як ти заходиш і прослизаєш сюди, ніби ти уникаєш мене. Якщо ви є, не кажіть мені, але ви схожі на тип жінки, яку він би приваблював. Тепер, якщо ви пробачте, у мене є інші гості, до яких я повинен схильний.

Ви можете залишитись на Поллі, якщо це ваше ім'я, але ви повинні знати, що Поллі Адлер була відомою повією та пані з Нью-Йорка. Ви не проводите своє життя з історією і не навчитесь речі чи двох. "Кеті піднялася і вийшла з кімнати. Через кілька хвилин двері відчинилися, і люди стукнулися. Полі просто кілька хвилин сиділа, обробляючи, що вона щойно почула, потім встала, востаннє підійшла до скриньки, поцілувала пальці, притиснула їх до губ і тихо пішла.

Вона зупинилася під книжкою для входу і перевела її на сторінку, на якій вона увійшла. щоб змінити запис на справжнє ім'я. На її подив вона знайшла конверт із написом на ньому "Поллі Адлер".

Вона схопила конверт, змінила запис і пішла. Ще одна жінка підійшла до Кеті і запитала: "Хто це була жінка?" повія. Її серце таке ж розбите, як і моє. Вона любила його досить, щоб зробити його щасливим, хоча вона знала, що він мене ніколи не покине. Крім того, вона подарувала мені найбільший подарунок з усіх.

"" Що це було? "" Мій чоловік. Вона повернула мені чоловіка, в якого я закохався. "Поллі їхала додому і дивилася на таємничий конверт понад годину.

Вона переодяглась у піт і футболку і обговорювала, чи варто прочитати лист. Нарешті, вона дала до цікавості, відкрив її та прочитав: Моя найдорожча "Поллі", якщо ти це читаєш, то я помер. Я впевнений, ти сумний, але, будь ласка, не будь. Я хотів би подякувати тобі за нагадування Я не усвідомлював, як я злий на свою дружину, на світ, але в основному на себе, поки я не познайомився з тобою.

Ти допоміг мені жити знову, і ти нагадав мені, що тільки тому, що ми не могли "фізично" секс, не означав, що я не можу змусити дружину почувати себе коханою. Ти допоміг мені зрозуміти, що я є егоїстичним ривком і звинувачуєш її у речах, які були не що-небудь, а її вина. Пообіцяй мені, що ти будеш рухатися вперед зі своїм життям і знайдіть хорошого чоловіка, який полюбить вас так само, як і я. Будь ласка, прийміть доданий подарунок не як оплату за ваші послуги, а як вдячність старого за те, що подарував мені найкращі роки мого все моє кохання, зазирнув у конверт і знайшов чек, оформлений їй на мільйон доларів.

Це саме по собі було шокуючим, але те, що її більше шокувало, було те, що чек був підписаний дружиною. Вона поклала лист у конверт і дивилася на чек невідому кількість часу. Її телефон задзвонив, вразивши її. "Здравствуйте?" "Ви прочитали лист?" Це була Кеті, його дружина.

"Так." "Він попросив передати це вам тієї ночі, коли він помер. Первісний чек був лише на десять тисяч, але я відчув, що ви більше, ніж заробили бонус. Будь ласка, не зривайте його. Використовуйте його для проживання свого життя. Просто пообіцяй мені одне.

"" Що це? "" Не спати з чужим чоловіком. "Вона почула клацання, і лінія затихла. Раптом це вдарило її, єдиний чоловік, якого вона по-справжньому любила, помер, вона була самотня і багата, їй потрібно було починати спочатку, але зараз, усе, що вона могла зробити, було плакати..

Подібні історії