Близнюки Грімм I - Маленька міс Маффет

Якоб Грімм розповідає першу з багатьох казок своїй прекрасній сестрі Дженні.…

🕑 18 хвилин хвилин Інцест Історії

— Розкажи мені історію, Джейкобе. О, будь ласка, ти мені обіцяв! Дженні благала, осідлавши стегна свого брата, чорні мереживні трусики відсунули вбік, щоб вмістити його пульсуючий член. Провівши руками його біляву гриву довжиною до плечей, вона хихикала, повільно піднімаючись і опускаючись, її туга кицька чудово стискала його ерекцію, її глибокі блакитні очі, сповнені підступного захвату, дивилася на кулі, які відповідали її власним. Джейкоб був найстаршим із пари на мізерну жменьку хвилин, і цей факт сформував їхні стосунки, як тільки вони обидва пам’ятали. Він був домінантом у парі, і Дженні, хоча й досить енергійна, завжди була підпорядкованою в їхніх стосунках, навіть до того, як вони усвідомили справжнє значення цих слів.

— Я не знаю, Дженні. Джейкоб удавав суворе нахмурене обличчя, таємно насолоджуючись чудовим надувом, яке воно викликало на губах його сестри. В його очах, та й у всіх інших, його сестра була найрідкіснішою з рідкісних, справжньою і природною красунею.

Очі кольору сапфірів, а волосся з пряденого золота, що спадали по її спині. Хоча її груди були маленькі, а стегна тонкі, вузька талія надала її дівочій фігурі форму, яка привертала погляди як чоловіків, так і жінок, молодих і старих. "Гарно, будь ласка?" вона дихала, її дихання було теплим на його губах, коли вона цілувала його, її язик розкривав його губи, коли вона знову піднімала стегна, її солодкі соки текли, як мед, по довжині його члена. «Я припускаю…» він застогнав, його руки міцно обхопили її крихітну талію, тримаючи її на місці, лише кінчик його члена розкривав її складки.

Він видихнув, знаючи, що це єдиний член, якого вона знала, майже змусило його втратити контроль. Дженні відволіклася від їхнього спільного поцілунку, її очі були сповнені пустощів, її дивовижна здатність «читати його думки», очевидно, в грі. «Любий брате, якщо ти хочеш залишити мене як свою покірливу маленьку шлюху, то краще тримай мене в захваті, щоб я не знайшов іншого, більш охочого піддатися моєму єдиному бажанню.

Можливо, батько. Або мати?..» Він раптово потягнув її вниз, проткнувши її своїм товстим членом, регіт сміху перетворився на пожадливе бурчання. «Поводься, Дженніфер, інакше ти не тільки не отримаєш історії, але я переверну тебе через коліно й луплю тебе, поки ти не кричиш про пощаду, а потім пошлю тебе спати з жахливою потребою досягти кульмінації, поки я вгаму свою пожадливість на одну зі служниць». Дженні зустріла його суворий погляд, швидко віддавшись і покірно опустивши власні очі, змусивши його пом’якшити свої наступні слова, коли він знову підняв її вгору на своєму набряклому члені й нахилився вперед, щоб ніжно поцілувати її в ніс. «Угода, мій коханий.

Поки ти продовжуєш так їздити на мені, я буду прясти тобі пряжу, але якщо ти досягнеш кульмінації або змусиш мене це зробити, це буде кінець, закінчено чи ні, зрозумій ?" Дженні кивнула, наважуючись ще раз зустрітися з ним очима, яскравими від виклику. «Можливо, якщо ця гра сподобається тобі цієї ночі, любий брате, ми зможемо продовжити її наступної ночі, а наступної ночі, як-от Шехерезада, справилась із султаном?» «Можливо, Дженні. Наразі це буде лише один виклик.

І якщо ми дійдемо до кінця моєї розповіді, і ти почекаєш, доки твій брат вгамить своє бажання у твоєму чудовому горщику з медом, то й тільки тоді зроби у вас є дозвіл на власне задоволення. Ми домовилися?" Дженні кивнула, знову дозволивши старшому з близнюків обережно вести її вниз, його гладкий член ковзав глибоко в її привітній піхві, поки її нижня частина не впиралася в його знайомі стегна. «Не так давно, у далекій-далекій країні», — почав він із зосередженим обличчям, а сестра поволі тремтячими пальцями почала розстібати йому сорочку.

«Жила молода дівчина на ім’я Моллі Маффет, молода дівчина, з воронями кучерями, які соромили нічне небо. Вона виросла в маленькому селі, і всі чоловіки, молоді й старі, прагнули її. Також багато жінок, Дженні, бо вона була рідкісною красунею.» Дженні посміхнулася, заплющивши очі, коли її брат розповідав свою історію, легко уявляючи себе на місці Моллі Маффет, навіть коли вона розстібала ще одну кнопку, відкриваючи скриню, покриту легкий килим із золотистого хутра, що піднімався й опускався з кожним подихом. «Без сумніву, у неї було багато коханців, любий брате.» «Тише, Дженні. Ніяких перерв, інакше я зараз закінчу свою розповідь." Він застерігав, піднявши брову та різко чмокнувши її попкою.

Задоволений її різким вдихом і її кивком, він продовжив свою розповідь, насолоджуючись її відчуттями. пальці пестять його оголені груди. «Як я вже казав, вона була незрівнянною прекрасна і об’єкт багатьох фантазій пізньої ночі, деякі з них були такими ж простими, як ідилічний день на пікніку між її ніг під теплим літнім сонцем.

Деякі, однак, були набагато темнішими. Так само, як ті, що наповнюють твою гарну головку, ті таємні бажання, в яких ти не зізнаєшся, Дженні. Не дивіться на мене так, ми обидва знаємо правду." Він сказав, піднявши її підборіддя, він нудно вдивляється в неї.

У місті, де жила міс Маффет, жив такий чоловік. Чарльз Ешфорд Спайдтон був його ім'ям, і його думки про Молоду Моллі були зовсім не чистими. Майстер Спайдертон був лихварем, темною людиною, але, водночас, він був красивий, сповнений чарівності і досить багатий». Джейкоб зробив паузу в своїй розповіді, його очі заплющилися від задоволення, коли він відчув, як вміла пізда Дженні стискає його член, керуючи лише низьким стогоном, який змішується з її задиханим хихиканням. «Обережно, люба сестро, якщо хочеш, щоб ця казка тривала до самого кінця.

Тепер, де я був? О, так. Майстер Спайдертон або, як його називали за спиною, Павук, міг мати будь-яку дівчину, яку забажає. Справді, він був найпридатнішим холостяком міста. Проте саме на Моллі він поклав цілі.

Не минуло б і тижня, щоб букет квітів не з'явився біля її дверей, не принесли б записку до її скромного котеджу, всі подарунки від «таємного шанувальника». «Моллі, наївна у справах серця, спантеличений ними, жодного разу не підозрюючи їх справжнє походження. Вона, у свою чергу, склала список підозрюваних, серед яких не було Чарльза Спайдертона.

Син м'ясника Михайла, красивий чоловік, хоча й не дуже розумний. Професор Распутін, чарівний і новоприбулий з далеких країв. Ніколас Найтенґейл, колись солдат королівської армії, який виглядав досить лихим у своїй формі, принаймні вона думала. Але ніколи, ніколи, ніколи вона не підозрювала про справжнє походження пожертвувань, про що Павук радісно знав.

Розумієте, він виношував підлий план, яким збирався заманити Моллі Маффет в пастку." Він відчув, як Дженні тремтить проти нього, і посміхнувся, дивуючись, які чудові думки крутилися в її голові, коли він розстібав її блузку, звільняючи її тверді груди. Її соски були чудового відтінку троянди, тверді точки, які, судячи з її реакції, коли він їх скручував, напевно, боліли в чомусь жахливому. Її вдих змішаного болю та задоволення дав йому паузу, щоб посміхнутися, перш ніж продовжити. «Одного ранку Моллі прокинулась і знайшла на передній підвісі конверт, адресований їй павукоподібним почерком, який вона впізнала як належав її таємному шанувальнику. З дівчачим хихиканням вона поспішила до своєї кімнати й кинулася на ліжко, відкривши послання і перечитувала його не раз, а двічі, її дихання прискорювалося з кожним словом».

Моя найдорожча Моллі, надто довго я спостерігав за тобою здалеку, своє бажання до тебе тримав пильно. Сьогодні я хочу розкрити свою справжню особистість. Я більше не задовольняюся тим, щоб таємно милуватися вами, я хотів би зробити своє обличчя відомим. Якщо ти любиш мене, то твоя роль проста. На березі старого Млинового ставка стоїть пара дубів.

Зустрінемось там, за годину до сутінків, і я відкриюся тобі. З тугою, Ваш таємний шанувальник. «Моллі, звісно, ​​ледве стримала захват. Залишок дня вона провела з головою, наповненою образами Михайла, професора Распутіна та Миколи, на яких, зізналася сама собі, вона щиро сподівалася з автором листа. В одних вона ділилася поцілунками, а в інших — ділилася еротичними захопленнями, які змусили її б.

Я впевнений, що ви можете собі уявити, що це може бути, сестро, найдорожча, хммм?» Дженні тихо застогнала, піднявшись ще на один, поки кінчик члена її брата ледве торкнувся країв її складок, що капають, а потім знову повільно опустилася. Її соски були так, ніби вони горіли, коли він грубо знущався над ними, крутивши і смикаючи їх. «Так…» вона спромоглася, її голова відкинулася назад, і звук перетворився на шипіння, коли він раптом взяв одну в рот і впився в неї зубами. Відчуття було для неї майже надто сильним, і вона боролася за контроль, оскільки інтенсивні відчуття поширювалися по її хребту.

З тремтінням, вона трималася, дихаючи, коли вона знову схопила його член своєю мокрою кицькою. — Господи, Дженні… — пробурмотів Джейкоб, відпустивши її сосок, і його зуби залишили в ньому слід. «Дозвольте мені продовжувати, поки я ще можу, інакше мені доведеться завершити свою розповідь на інший день. Отже, поки міс Маффет мріяла про свою майбутню зустріч на березі старого млинового ставка і розмірковувала, чи варто їй носити цю блузку з цим спідницю, чи, можливо, цю сукню з цими панчохами Чарльз Спайдертон готував власноруч».

«Розумієте, кілька тижнів тому він придбав кілька мотузок мотузки з майже магічними властивостями. З одного боку, він був майже невидимим, таким чудовим. Для іншого він був липким, схожим на павутину, що йому чудово підходило Зрештою, іронія його прізвища не оминула його. З цим можна було впоратися лише за допомогою пари оброблених рукавичок, які він також придбав.

До чого іншого торкнеться, воно потрапить у пастку. Ти повинна розуміти, Дженні, кохана, що Наміри Павука не були почесними щодо Моллі, що я впевнений, що ви цінуєте». Дженні відповіла тихим скиглим, її володіння мовою повільно втрачалося, коли її наповнювало бажання, позбавляючи її думок, які не передбачали задоволення, яке обіцяв їй Джейкоб, та його повільно розгортається історії. «Так сталося, що Моллі вирушила стежкою до старого млинового ставка, маючи в голові бачення романтики. Вона нарешті зупинилася на гарній літній сукні, яка застібалася спереду і залишала плечі оголеними.

Воно було небесно-блакитним, як там, де її капці, а панчоха білі, як стрічки, що збирали її темні коси. Їй не важко було знайти дуби-близнюки біля ставка, ані розкинуту перед ними; пара туфетів, розділених кошиком для пікніка. Звичайно, вона пропустила павутину мотузок, яку Чарльз Спайдертон закріпив між пасом, як і його план. — Вона зупинилася, Дженні, люба, дивлячись на галявину, гадаючи, де може бути схований її таємний шанувальник, її цікавість і хвилювання. пік.

Зрештою, минуло майже 6 місяців з тих пір, як перший із подарунків і листів надійшов на її поріг, і її бажання назвати нарешті ім’я таємничого залицяльника переповнило її думки. Дуже схоже на вашу потребу, якщо я не помиляюсь. — Боже мій, дорогий Джейкобе. — Дженні впоралася, її слова висипалися з тремтячих губ, коли він провів руками по її хребту, його пальці ковзали під її мереживні трусики, пестили й стискали її ніжна попка. «Поспішай, якщо ти мене взагалі любиш.» «Ніколи не сумнівайся в моїй любові, Дженні», — сказав він, його руки ковзали до її талії і раптово потягли її вниз, його член занурився глибоко в неї.

А тепер мовчіть, поки я не закінчу свою історію. А потім я покажу тобі, наскільки я справді люблю мою прекрасну сестричку, повну мого насіння." Дженні відповіла розчарованим скиглинням, її стегна стискали його, навіть коли її пихта стискалася навколо його члена, очевидно, роблячи все можливе. бути і спокійним, і тихим, і дещо невдалим, що дуже розважило його. «Наступного разу, коли ти перервеш мене, я кину тебе на землю і прикончу себе в приватному житті своєї кімнати, розумієш?» Дженні була достатньо мудрою, щоб просто кивали, її руки обрамляли його голову, коли вона проводила пальцями крізь його гриву, її обличчя було настільки близьким до нього, що він відчував найменший відтінок персика в її подиху. Він зустрівся її поглядом, яскраво-блакитні очі, які нудно впивалися в її відповідний комплект, його брови суворо схилилися, поки вона ще раз кивнула.

Тоді, і тільки тоді, він продовжив свою розповідь. "Вирішивши розслідувати, Моллі сіла на один з м'яких туфетів і зазирнула в кошик. Там вона знайшла попурі насолод.

Сири та фрукти. Різні холодні нарізки та зелень та різноманітні десерти. Не знаючи її, коли вона досліджувала вміст кошика, Шарелес крадькома підійшов до неї ззаду. Незабаром він ширяв над нею, на його обличчі з’явилася зла посмішка, схожа на моє, Дженні, і його думки були такими ж нечистими».

«Бу!», — вигукнув він, викликаючи в неї жах. Вона закричала й скочила на ноги, повернувшись протистояти своєму несподіваному гостю. Посміхаючись, Павук простягнув руку і штовхнув її, вивівши її з рівноваги й у свою невидиму павутину, де вона швидко застрягла, розкинувши руки по обидва боки від неї, злегка розставивши ноги». добре.

Схоже, у мене є жадібна маленька муха, що ширяє навколо мого обіду. Чарльз вигукнув, його очі блищали від пустощів. «І тепер вона в пастці моєї павутини. Що я буду робити з нею?» Джейкоб нахилився вперед і гаряче поцілував свою сестру в її губи, перш ніж прошепотіти. «Якщо ти хороший, можливо, я зможу плести власну павутину.

Чи можете ви уявити собі, як це було б безнадійно опинитися в пастці між двома стовпами, а мої руки гадали, куди я їх хотів, і не в змозі перешкодити мені робити те, що я хотів?» Дженні тремтіла, уявляючи саме це. Вона міцно прикусила себе губа, бажаючи не виходити за межі бажання, яким вона зараз небезпечно балансувала, товстий член її брата-близнюка глибоко всередині її мокрої піхви, коли він продовжував говорити, здавалося б, не звертаючи уваги на її тяжке становище. зараз, мила Дженні, Чарльз був кад. Якби він був людиною з хорошими моральними якостями, його, можливо, не назвали б Павуком, незалежно від його походження.

Таким чином, замість того, щоб вибачитися і допомогти звільнити юну міс Маффет, він злий посміхається їй і заговорив. — «Моя найдорожча Моллі». Він сказав. До речі, Моллі не згадала про те, яке гарне його обличчя і широкі плечі. «Я завжди вважав, що вчинки говорять голосніше за слова, тому я не буду втомлювати вас ретельно підготовленою промовою.

Натомість я маю намір показати вам насолоди, які ви можете насолодитися, якщо вирішите стати моїм наміром. Сподіваюся, до того, як день перетвориться на сутінки, а сутінки — на сутінки, я буду володіти твоїм серцем і душею, а не лише тілом». слова для вчинків. Спочатку він обхопив її обличчя руками й поцілував. Спочатку вона боролася, чітко стиснувши губи.

Потім сталося щось дивне. Її серце, яке ще кілька хвилин до того билося від жаху, почало битися від бажання. Його поцілунки, спочатку ніжні, стали пристрасними, і вона відповіла їм тим же, її тіло визнало істину, якої вона ніколи не знала. Вона була рабом темного та таємного бажання і, будучи в пастці, повільно прокинулася до істини." Не зупиняючись у своїй розповіді, Джейкоб знову почав піднімати Дженні за талію, допомагаючи їй повільно підніматися й опускатися на його член., трахав її повільно, її соки капали на його стегна, коли її спекотні стогони набули нової інтенсивності, її плоть нагрівалася, коли її груди здіймалися з кожним затягнутим вдихом. «Він почав застібати ґудзики її сукні та звільняти її сиськи, Дженні, так само, як я робив з твоїми раніше, пестив їх, поки її соски не стали твердими, як каміння, як і твої зараз, насолоджуючись музикою її тихих стогонів.

руки через її голі плечі, вздовж її рук, над її обличчям, збуджуючи її способами, про які вона ніколи не мріяла, весь час усвідомлюючи, наскільки безпорадною вона була, щоб зупинити його. Незабаром вона відчула зростаючий жар у своїй глибині, і її мереживна біла білизна просочилась найсолодшим медом, відомим людині. Так само, як і твій зараз. Немає сенсу заперечувати це, сестро.

Зрештою, мій член розтягує стінки твоєї нужденної маленької піхви ". «Я б ніколи цього не заперечував, Джейкобе. Моя піхва належить тобі, і тільки тобі».

— Ніколи не забувай цього, Дженні. Він простягнув руку ззаду і відсунув її трусики вбік, притиснувши кінчик пальця до тугого кільця її ануса, змусивши її глибоко вдихнути, тільки випустивши його у вигляді вдиху, коли почав повільно засовувати його в її зморщену дупу. «Далі він підняв її спідниці, відкривши її промоклі труси. Посміхаючись, він тихо сказав їй на вухо: «Це твій вибір, моя прекрасна мухо.

Просто попроси, і я звільню тебе зі своєї павутини і відправлю додому. листів, більше ніяких квітів, ніколи більше шансу потрапити в пастку моєї мережі й використати як те маленьке брудне створіння, яким ти таємно хотів би бути. Що ти скажеш?» «Як ти думаєш, що вона сказала, Дженні, кохана? Що? ти б зробив?" «Я б дозволив йому зі мною по-своєму». Вона ахнула, відчуваючи, що його пальці вторгаються в неї один за одним, поки його палець не ввійшов глибоко в її дупу, а його член все ще ковзав і виходив з її тремтячої піхви.

«Це те, що я думав. І саме це зробила Маленька міс Маффет. Вона мовчала, коли він зірвав з неї її сукню, залишивши її в капцях, панчохах і промоклих трусиках, розкинувшись, як орел на його павутині.

Він провів руками по її сиськам, грубо погладжуючи їх, а потім між її ногами, пестивши її жіночий капюшон, поки вона не почала благати не про звільнення від своїх кайданів, а про інше звільнення. Того, якого ти прагнеш. зараз».

— Він їй це дав? Дженні впоралася, її слова пролунав шалений шепіт, коли вона почала труситися з ніг до голови. — Пам’ятай про нашу угоду, Дженні. Ти повинна дочекатися своєї черги. «Поспішайте». Вона впоралася з відчайдушним криком, її очі погрожували закотитися в орбіти, коли Джейкоб раптово прискорив темп, дозволивши їй влаштуватися на його стегнах, коли він почав сильно впиратися в її розпростерту піхву, накачуючи пальцем її тугу дупу.

добре. «Так, він це зробив. Спочатку він дражнив її пальцями, потім язиком, і, нарешті, лише після того, як вона благала й благала, поки не захрипнула, його членом трахав її, поки вона була в пастці його павутиною, змушуючи її кульмінація знову і знову, її крики луною луною в лісах, що оточують ставок…» Подоланий, Джейкоб раптово вибухнув всередині своєї сестри, його насіння в її утробі лише за мить до того, як вона випустила безмовний крик, схожий на крики Моллі Маффет, і почала сильно тремтіти, її кульмінація позбавила її будь-яких думок і сенсу. Після цього брати і сестри притискалися один до одного, ділячись лютими та відчайдушними поцілунками, жоден із них деякий час не розмовляв, оголені груди Дженні притиснулися до оголених грудей її брата, поки, нарешті, він обережно відштовхнув її.

Ще раз поглянувши їй в очі, він ніжно поцілував її в ніс. — Чи добре я зробив, Джейкобе? — запитала Дженні. «Зрештою, це було занадто…» Вона сором’язливо посміхнулася, її чоло зморщилося. — Ти чудово вчинила, Дженні.

Він говорив м’яко, любовно проводячи рукою її золоті коси, як улюблена тваринка. «Ти скарб». «Ти не встиг закінчити…» Не в змозі зустрітися з ним очима, вона замість цього дивилася через кімнату на стіну полиці, на якій стояли сотні книг, деякі з прізвищами на хребті, здебільшого оповіданнями зі старої країни.

Я сказав, що ти зробив добре. Це було достатньо, щоб завтра ввечері заслужити ще одну історію, мила сестричко. А ця історія закінчилася добре. Моллі закохалася в Павука, і вони невдовзі одружилися.

Після цього він пару стовпів побудували в льоху і за ці роки побудували безліч мереж для його та Моллі насолоди, щоб вони жили довго і щасливо. Задоволений?» — О, дуже. Дженні тихо хихикала, його член повільно ставав м’яким всередині неї. «Завтра ввечері я зроблю краще, обіцяю». Джейкоб міг лише свідомо посміхнутися..

Подібні історії