Розповідь моряка, розділ сьомий

Сюжет розгорнувся, вибачте за каламбур, оскільки Барні, Чарльз і Саллі розважаються…

🕑 14 хвилин хвилин Романи Історії

Розділ сьомий. На тверду команду я отримав відповідь «Ти поводишся як справжня дитина, і сьогодні ввечері я покажу тобі, як справжній чоловік кохає з жінкою». Я почав боротися з могутньою людиною, який хотів, щоб я підійшов біля статуї, я відчуваю, що Саллі хапає мене за яйця й тягне до долі, біль жахливий, мука ще гірша, коли дядько піднімає мої руки і зв’язує їх до статуї над моєю головою. Саллі відпускає хватку, коли я стою в страху перед тим, що сталося. Мій гнів починає лютувати в мені глибоко, я смикаю за мотузку, що зв’язує мої руки, і тягну за те, як я прив’язаний до статуї, намагаючись з усіх сил розв’язатися, коли мої очі дивляться на Чарльза, який підходить до Саллі й сповивається.

його руки обійняли її, коли їхні губи зустрілися… мій гнів був жахливим, коли я побачив, що я мав би насолоджувати губами Саллі. Чарльз не повільно просувається, знімаючи її верхню частину й кидаючи її лише в футах від того місця, де я стою з тихим сміхом, коли обидва дивляться на чоловіка, у якого щойно були люди, яким я вважав, що можу принаймні довіряти. «Ви, сволочи, — закричав я, — це жорстоко, сучий сину», — додав я дядькові. Дядько Чарльз посміхнувся, зсунувши короткі шорти з її стегон на її ноги, коли він став перед нею на коліна й допоміг їй вийти з них. «Проклятий ти, Чарльз, вона моя», — крикнув я на чоловіка, який збирався забрати жінку, яку я хотів відтоді, як вона торкнулася мене в чоловічому туалеті.

Чарльз не був сутулим, коли треба було догодити жінці, я знав, що з тих пір, як ми раніше спілкувалися з жінками, я з трепетом спостерігав, як Чак ковзає язиком по її внутрішній частині стегна й плескав її клітор, а вона стояла й дивилася на Барні. скрутне становище з відблиском гумору в її очах. Її погляд упав на мій наповнений членом, хоча і не твердий і готовий бути прийнятим, все ще збуджений подіями переді мною. Коли Чарльз розсунув її пелюстки, його язик захопив її піхву, як професіонал, вона воркувала над його талантами, і я знав чому, усі жінки казали, що у нього найдовший язик серед усіх живих чоловіків, і вона відчувала його поштовхи всередину та вириваючись з неї.

Їй, мабуть, подобалося те, що вона отримувала, коли він підвівся і лизнув до її грудей, а потім схопив її губи в неповторному поцілунку. Я не міг сказати, чи вона взагалі закінчила, але це було б недовго, якби вона ще не закінчила. Дядько Чарльз прошепотів їй щось на вухо, а потім ліг на спину всього в п’яти футах перед зв’язаною аудиторією на їхню пожадливість, його ноги вказали на статую.

Вона стала на коліна між його стегон і опустила голову, коли Чарльз вів її в ідеальне місце, щоб дати йому голову, як вона обіцяла… Я не міг відвести погляд, коли вона взяла його член у рот, це було так, ніби я розлучився з моє тіло з бажанням, щоб її губи були на мені. Я марно боровся проти кріплень, коли Чарльз дмухнув ватою на її обличчя та сиськи, і навіть трохи в її рот. Я застогнав, коли усвідомив свою повну втрату. Вона встає з пози на колінах і підходить до мене, її усміхнене обличчя покрите спермою, з її грудей капали струмки крему дядька Чарльза, коли вона нахилилася і цілувала мене, її язик навіть слизький від його сперми змушував мене кидати вона погладила рукою мого розчарованого члена, щоб дражнити і не більше. «Ти сука, я з тобою поквитаюсь», — подумав я мовчки, але говорив інакше.

Вона повернула увагу на Чарльза, якому вже знову стає важко. Вони трахаються, як дикі тварини, його член вбивається і виривається з її кицьки так сильно, що я чую, як його м'ячі б'ють по її насипу, а потім тріскаються з кожним ривком, коли вона стогне від своїх насолод. Я мовчки клянусь поквитатися з ними обома.

Коли вони закінчують, я чую, як дзвонить мобільний телефон. Це мій телефон. Саллі посміхається, бере трубку й підносить телефон, ставлячи його на динамік, щоб я міг чути.

Капітан каже мені, що плани змінилися, і ми знову відпливаємо через години, я тоді цього не знав, але, мабуть, Чарльз і Саллі приготували цю частину. «Але я не можу, це неможливо», — заявив я настільки твердим голосом, наскільки мені дозволяли мої болі в м'ячах і набряклий член. «Барні, якщо ви коли-небудь захочете порибалити на будь-якому крабовому човні з Датч-Харбору, ви будете тут», — відповів він, коли він поклав трубку. «Шкода про того Барні», — каже дядько Чарльз із посмішкою на обличчі, «Ти краще підійди туди, ти винен мені багато грошей.

Я попрошу мого водія відвезти вас до пристані." Великі сильні хлопці, які привезли їх до особняка Чарльза, відвезли мене геть. Останнє, що я бачу, це Саллі, яка гладить член Чарльза, коли вона згинає місто, щоб знову смоктати його. Я сідаю в катер, усі разом із підписом запитують: «Як вона, Барні, вона виглядала такою гарячою, ти щасливий пес». Б’юся об заклад, що вона з’їхала тобі мізки.». «Так, вона мене добре трахнула», — похмуро відповів я.

Я приголомшений підсумками тижня; мої спогади наповнюють мене, коли я сиджу, дуючись. Я прагнув цього цей гарячий шматок дупи так довго боліли в мене кілька днів. Мій гнів почервонів моє обличчя, коли я спостерігав, як Саллі забирає член Чарльза, вона, здавалося, справді насолоджується тим, що спостерігає за зв'язаним безпорадним чоловіком, якого вона насміхалася і забирала за тисячі доларів …звичайно, вони не мої, але хіба це мало значення, не так, щоб мої власні інвестиції не могли повернути гроші старому пердуну, просто не було способу дістатися до них з борту корабля. А тепер подумайте, як Чарльз говорив, що це все його, і це мене розлютило ще більше… це моя мати залишила їх обох на все життя, і я вирішив бути крабом навіть десь більше 185 років мільйони, заховані в банках та інвестиціях. Чарльз хизується своїм багатством, ніби він його заробив… сволоч збирався заплатити… і ця сучка Са також Іллі… як би я поквитався з ними обома.

Я згадав, як смикнув мотузки, і встиг лише порізати зап’ястя, коли кров капала на мої передпліччя від спроб. Мої спогади продовжилися в тонких деталях подій у домі. Вона продовжувала смоктати його, дивлячись мені в очі і на твердий член, який вона повинна була висихати. «Привіт, Саллі», я сказав добрішими, спокійнішими словами, ніж думав: «Коли старий пердун втратить пачку, як щодо того, щоб ти прийшов скуштувати хороших вершків», — сказав я, намагаючись відштовхнути її від дядька Чарльза будь-яким способом, який міг придумати. Я спостерігав, як вони обернулися лише настільки, щоб побачити член Чарльза, який вислизав їй у горло, я ковтнув, коли восьмидюймовий стрижень повністю зник, мій член мимоволі підскочив, побачивши, як її голова підскочила вгору та назад уздовж жорсткого дядька. не таке товсте чи довге м’ясо, як те, яке вона повинна смоктати. Чарльз застогнав, коли його тіло дико судомилося, його руки, обмотані її волоссям, відпустили її, коли його охопила перша хвиля сім'явиверження… вона ковзнула ротом якраз вчасно, щоб вловити перший струмок біля мосту. від її носа, коли він бризнув до її щік і рота, другий поштовх охопив її груди, коли потрапив на одну грудь, щоб капнути з її наповненого соска, наче водоспад, коли вона випила решту з нього язиком. Я не міг втриматися, коли мій член сіпнувся, коли він теж вибухнув, вибухнувши в повітрі, і впав на підлогу, не дотягнувши її до ноги, коли я вигукнув: «Сука, ось сперму, яку ти маєш пити зараз… " і тремтів, коли я стримував подальше збентеження. Вона встала і підійшла досить близько, щоб я міг бачити кожен потік сперми Чарльза на її обличчі та грудях. Стоячи біля мене, вона обхопила рукою основу мого члена, коли я стояв, тремтячи, сподіваючись, що вона зробить мене наступною. Її рука ковзнула по твердому жадібному стволу, коли це обмежувало можливе полегшення, і надто рано залишив мене без радості скінчити навіть її рукою… Вона нахилилась і поцілувала мене, штовхаючи свій обкладений язик, покритий спермою мого дядька, як її рот більше розмазався на моїх губах і обличчі… навіть це було краще, ніж дивитися, як я просунув язик їй в рот і відчув, як мій жорсткий нетерплячий член торкається її стегна. Я стогнав і прошепотів: «Саллі, розв’яжи мене, дитино, я так хочу тебе… будь ласка». Вона перервала поцілунок і посміхнулася, її рука знову погладила мій член, але лише один раз, достатньо, щоб підняти мої надії, коли вона повернула свою увагу на Чарльза, якому знову було важко. Вона підійшла назад і встала на коліна, видаючи її збоку на видноті, коли Чарльз рухався позаду неї, присів і штовхнувся в її піхву, як професіонал… чоловік знав, як трахатися без сумніву. Він чув, як вона стогнала, коли вона неодноразово була наповнена протягом наступних десяти хвилин, тому що я міг тільки стояти і дивитися, оскільки моє напруження не дозволило мені навіть усвідомити, як соромно знову кончити на підлогу. Вона перевернулася, і Чарльз прийняв її місіонерський стиль, і вона з’явилася, як фонтан, кілька разів більше з криками, я міг би поклятися, що носила моє ім’я, а не ім’я Чарльза. Вони знову помінялися місцями, цього разу вона дивилася прямо на мене, коли вона піднялася на вершину й їздила верхи на Чарльза, поки він не вдарив другу пачку глибоко в її піхву, коли вона знову закричала в кульмінації, цього разу я міг почути це чітко: «О, чорти, так, Барні …» в недовірі вона могла бути такою жорстокою. Вона зіскочила з нього, задихаючись, Чарльз, очевидно, щасливий турист, але я, з іншого боку, був зовсім не втішений, насправді, якби я міг розв’язатися, я б, швидше за все, вбив свого дядька, а потім трахнув Саллі до смерті, або задушив її, коли вона прийшла по мене лише раз. Телефон задзвонив, я знав ще до того, як вона підняла трубку, це мій; дзвінок був від капітана. Я пробурмотів собі під ніс: «Що тепер?» коли вона відкрила його й увімкнула гучномовець, тримаючи його досить близько, щоб чути чи говорити, але не промовляє жодного слова. «Барні, нам довелося змінити плани, до біса, ми повинні плисти за години, тож витягни свій член з тієї солодкої кицьки, яка була у тебе на лаві підсудних, і кидай свою дупу сюди зараз». Я був настільки розлючений, що сказав сукиному сину, щоб він напхав його, але зумів витриматися, щоб відповісти: «Але я не можу, це неможливо». Капітана це нітрохи не втішило, і він повернувся зі словами: «Барні, якщо ви коли-небудь захочете порибалити на будь-якому крабовому човні з Датч-Харбор… ВИ БУДЕТЕ ТУТ!» і поклав трубку. «Шкода про того Барні», — сказав дядько Чарльз із посмішкою на обличчі: «Ти краще підійди туди, ти винен мені багато грошей. Я попрошу мого водія відвезти вас на лаву підсудних». Чарльз пішов до спальні, забрав мій одяг і дозволив мені одягнутися, а Саллі просто сиділа на дивані й дивилася, загорнувшись у мій халат. Спокуса ось-ось узяла верх, щоб задушити їх обох, коли увійшли великі сильні хлопці, які привели нас до особняка Чарльза і супроводжували мене до дверей. Останнє, що я бачив, це Саллі, яка гладила член Чарльза, коли він стояв перед диваном, коли вона нахиляється, ніби збирається смоктати його знову. Я вилаявся під нос, коли двері зачиняють менші з головорізів, мене везуть до доків і кажуть бути хорошим маленьким хлопчиком і слухатися свого дядька головорізами. Я спустився до човна й сів. Весь екіпаж готує човен до спуску на воду, очі кожного дивляться образу досить грубого Барні, навіть капітан задає те саме питання: «Як вона, Барні, вона виглядала так гаряче, ти щасливий пес. Я скажу Б’юся об заклад, що вона виїхала тобі мізки». «Так, вона мене добре трахкала», — відповів я з усмішкою холодної байдужості. Я не наважувався багато говорити, капітан довго дружив з дядьком Чарльзом, і судячи з виразу його обличчя, він також був у обмані. Я запитав, і мені дозволили спуститися під палубу, щоб відпочити або охолонути, як це було насправді. Ячмінь очистив гавань, коли я почув тепер знайомий тон дзвінка повідомлення від Саллі… Її текстові слова прості, майже надто прості насправді. "Привіт, Барні, це Саллі, хочеш зібратися, коли прийде човен?" Саллі. Моя лють виросла, коли я боровся з жовчністю її пропозиції. Вона добре мене трахнула, але тепер у неї вистачило сили написати мені повідомлення, ймовірно, з дому дядька Чарльза, запросивши його приєднатися до неї, коли він повернеться. Моя рука врізалася в перегородку, згорнуту в кулак, і розколола дерев’яну дошку… разом із більшістю кісток у моїй руці, оскільки деякі з них зламали шкіру з складними переломами. Жодної сльози чи звуку не було пролито, коли основний рев двигунів накрив мій розлючений вибух, я був настільки злий на них обох. Я підійшов догори й підійшов до капітана, несучи мою зламану руку іншою, коли цівка крові текла назустріч засохлій крові з моїх розірваних зап’ястя від прив’язки до статуї. «Капітане, я беру лодку», — сказав я таким тоном, який не залишав сумнівів у моїй щирій загрозі. «Моя рука дуже сильно розбита, і я не витримаю вашої подорожі… Вибачте за стіну під палубою, я подбаю про те, щоб її відремонтували, і поверну ваш чол, коли ви повернетеся в порт ….До речі…Я тебе кинув, сучий син! Якщо я навіть зловлю натяк, що ти називаєш дядьком Чарльзом, я зламаю більше, ніж твою стіну", - закінчив я з таким злим спокоєм, що капітан не наважився не звертати уваги. Я спустив лодку на воду і попрямував до узбережжя, до пристані біля Чарльза добиратися недовго. Моя рука пульсувала, коли я набирав її номер і надсилав власне повідомлення «Саллі, я справді не можу повірити після того, що ти… і Чарльз… щойно зробили це, можеш запитати мене про це. Нам справді потрібно поговорити, коли я дізнаюся Я вимикаю телефон, тому не турбуй мене, поки я не передзвоню тобі, мені потрібен час, щоб подумати про все це. Барні». Коли я клацнув, щоб надіслати його, я вже входив у пристань лише за кілька сотень ярдів від будинку Чарльза; мій гнів все ще кипів у мені, як вогонь, моя усмішка викривилася, хоча проклятим було те, що думки про неї збудили мене безмірно навіть після всього, що сталося. Якимось чином я збирався отримати те, що мене спіткало, і, швидше за все, завдати серйозної шкоди його дядькові, поки він цим займався.

Подібні історії