Не стріляйте в Messenger Глава 7

Дилеми розвиваються. Суд має сенс, але Джулі втягується в іншу історію.…

🕑 31 хвилин хвилин Романи Історії

Лаура заплющила очі, сіла на спинку крісла, відкрила очі, подивилася на стелю, знову на Джулі, а потім на підлогу. — Ви ніколи не думали про це раніше? сказала Джулі. — Ні, — сказала Лаура. "Ні, не робив. Я начебто завжди думав, що познайомлюся з кимось, і це буде очевидно, а до того часу я спробую все.

Як ти вирішив?". «Вийти заміж за Ентоні?». «Ну так, і власне, Ентоні, і трахати людей за гроші?». — Мені подобається твій стиль, — сказала Джулі. "Ви поставили мене на місце так само швидко, як я поставив вас.

Я не хочу зараз говорити про Ентоні. Тоді я був іншою людиною. Чи є в цьому сенс?". "Звичайно.

А як щодо іншого?". «Я знаю, що це звучить тупо, але це просто сталося. Був клієнт, ми говорили про його стосунки, і був вирішальний момент, коли він зламався і сказав, що він безнадійний у сексі, не має уявлення, що він робить, і його хвилювання все руйнувало. Його дружина не могла впоратися, і це зводило його з розуму.

Ми розмовляли, і, добре, він не міг пояснити, він став заїкатися, тож я змусив його показати мені.". «І ти врешті-решт показав йому, як трахатись?». "Багато, і це спрацювало.

Вони повернулися через тиждень. Це було трохи соромно, я повинен був сказати його дружині, що він трахкав мене, але вона вже знала. Вона думала, що я геніальний". "І я припускаю, що ти закінчив трахнути їх обох?". Джулі знизала плечима.

"Так, і це було добре. Секс був веселим, але справжнє захоплення полягало в тому, як він допоміг їм пережити найгірше; привів їх у місце, де вони могли експериментувати самостійно та змусити це працювати". «Як ви вирішили, скільки стягувати?».

«Для них це був стандартний курс консультування. Я думав, що дізнався стільки ж, скільки вони, але після цього я провів деякі дослідження». «І дуже дорого стало?». «Так, начебто, але в порівнянні з ціною розлучення…». Лаура засміялася.

«Так, у порівнянні з цим, я думаю. Чому ти не сказав Ентоні?». «Ах, питання на мільйон доларів».

Джулі подивилася на Ентоні. Вона встала й підійшла до пульта на стіні. «Коли я сяду, запитай мене знову». «Ви хочете, щоб він почув?».

— Це справедливо. Вона клацнула вимикачем і повернулася до свого крісла. «Ентоні, любий. Я думав, що тобі потрібен відпочинок, тому поки що я дозволяю тобі залишатися там, де ти є, але Лаура ставить мені цікаві запитання, тож я вважав, що тобі варто почути».

Вона сіла й знову перевела погляд на Лауру. «Добре, я розумію, як розвивалася ваша практика і чому ви інколи робили з клієнтами речі, які виходили за межі звичайного консультування та коштували набагато дорожче, але чому ви не сказали Ентоні?». «Чому я не сказала своєму чоловікові, що іноді займалася сексом з клієнтами і робила з ними всілякі інші дуже дорослі речі, щоб допомогти їм подолати їхні проблеми? Думаю, для початку, і звичайно вперше, це було настільки інтимно закінчився лікуванням клієнта, що я навряд чи усвідомлював, що зробив щось сумнівне. Ентоні знав, що я вважаю конфіденційність клієнта життєво важливою, і в певному сенсі в цьому не було нічого нового».

Ентоні різко вдихнув. "Мене таки осяяло… гм… потім, і до того, як це стало звичним явищем, коли я, мабуть, підрахував гонорари. Встановлення ціни — це досить навмисна дія.

Після цього я не міг стверджувати що це просто щось трапилося. В глибині душі я, мабуть, хотів це зробити. Вплив, який це мало на деяких клієнтів, те, як це змінило їхні життя, було надто великим, щоб хотілося від цього відмовитися. Залучення Ентоні привнесе в це щось особисте ; Я хвилювався, що він відчує, що відмовляється від чогось, або він може ревнувати. Так чи інакше його особисті почуття можуть перешкодити моїй роботі з клієнтами.

Це має сенс?". Вона продовжила: "Була ще одна річ; Я працював за гроші і у нас був спільний рахунок. Чи може це зробити так, щоб Ентоні був якимось сутенером, можливо навіть технічно живучи за рахунок аморальних прибутків?". "І він може хотіти, щоб ти припинив".

Джулі глибоко вдихнула. "Так, - сказала вона. - Тож я пішла для правдоподібного заперечення. Я залишив це в бізнесі, відкрив новий банківський рахунок, змінив ім’я, під яким працював, і придумав Анджелу.». «Але це все розвіяно», — сказав Ентоні.

Джулі встала, зняла ремені, зняла пов’язку з очей і навушники. .. Вона поцілувала його.

«Вибач, коханий, я не могла втриматися, щоб переконатися, що ти повинен був слухати. У мене є мої облікові записи, які ви можете побачити.». «Зараз?». «Коли завгодно.

Я пообіцяв, тому маю їх тобі дати, незалежно від того, чи ти їх прочитаєш, чи коли це залежить від тебе". Ентоні повільно сів. "Ви двоє чудові, ви це знаєте, чи не так". Джулі подивилася на Лауру. але перш ніж хтось щось сказав, телефон задзвонив.

Джулі, не замислюючись, повернулася до телефону на стіні та натиснула кнопку гучного зв’язку. Глянувши на Лору й Ентоні, вона приклала палець до губ. «Привіт».

«Це це Анджела?". "Так". "Мері Марш, ти вільна говорити? Мені справді потрібно поговорити». «Мері, я передзвоню тобі за пару хвилин».

Вона поклала трубку. "Ви знаєте, хто це?" вона звернулася до Ентоні, «дружини вашого клієнта». «Вона звучала напружено».

«Після вчорашнього, ви здивовані?». — Мабуть, ні, — сказав Ентоні. «Вона клієнт?».

"Начебто. Вона добре заплатила за сеанси з Адріаном, ви це знаєте, тому я зустрічався з нею і говорив з нею, але це завжди було про Адріана". «То що, на твою думку, відбувається? — сказала Лаура. — Я не готова здогадуватися. Здається, їй потрібно поговорити, тому, хлопці, якщо ви не проти, ми поговоримо».

«Ти вже сказав, що передзвониш їй», — сказав Ентоні. «Так, дорогий. Але я не казав, що ми зараз будемо довго говорити».

«Це було б найкраще, чи не так?». «Можливо. Чи можу я залишити вас двох разом? Я не думаю, що тобі варто слухати." Джулі швидко глянула на Лауру.

"Ви хочете, чи не так?". "Звичайно, але я розумію, конфіденційність клієнта та все таке". "Я думаю, ми повинні слухай, — сказав Ентоні. — Не втручайся чи щось подібне, але якщо ми в цьому разом, тоді…». «Якщо я подзвоню їй по динаміку, то вам обом доведеться мовчати».

«Чи не можете передати це сюди, але говорити з офісу?". Джулі подумала хвилину, а потім пішла до іншої кімнати. Вона зачинила за собою двері та взяла трубку.

Вона натиснула кілька кнопок на консолі та набрала номер. " Мері Марш?". "Це Анджела?". "Так, це я. Ви ж знаєте мої правила, чи не так, усі мої дзвінки записуються».

і до зустрічі.». «Ви маєте на увазі консультацію?». «Так, я так думаю».

«Ви можете дати мені ідею?» Я зазвичай бронюю сеанси по годинах, це буде достатньо?". Була довга пауза. "Година до початку, так, так, будь ласка, але це може зайняти набагато більше часу".

"Спробуйте сказати мені, чому, навіть груба ідея. Не хвилюйтеся, якщо воно не кришталево прозоре, можливо, це не так, просто дайте йому витекти хвилину або дві.». «Я почуваюся жахливо». «Про…?».

«Про те, що я зробив». до Адріана.». «Продовжуйте, — сказала Джулі, — що ви зробили з Адріаном?». «Я зіпсувала йому життя». Джулі на секунду замовкла.

Це було щось нове чи просто раптовий напад «Це через суд?» «Так, так, це було так жахливо. Він був такий добрий зі мною, а потім йому довелося публічно зізнатися, що він був з тобою. Я почуваюся такою винною. Його друзі не будуть з ним розмовляти.

Мої друзі запитують мене, чи я покидаю його, і коли я кажу «ні», вони виглядають шокованими і запитують мене, чому ні. Все розходиться. Це не його вина, це моя». «Окрім натяків детектива, те, що я зробив з Едріаном, не висвітлилося в суді.

Я сказав, що це консультація. Єдиними людьми, які бачили відео, були адвокати». «Люди говорять, — сказала Мері. — Вони говорять, вони здогадуються.

Якщо він зустрічається з консультантом, то, напевно, щось не так, і це все моя провина». «Але Адріан не збирається кинути вас, чи не так?» «Ні, він святий, але я повсюди. Як я міг бути таким егоїстом і це так складно.

я не знаю що робити Будь ласка, мені потрібна допомога". Джулі на мить задумалася. "Я хочу, щоб ти написав мені листа. Якщо хочеш, зізнайся, розкажи мені все, що ти зробив, що ти сказав Адріану і що ти отримав від кожної зустрічі. Ви повинні бути чесними, тож якщо ви добре провели час, коли якийсь шпиль викрутив вам мозок, то ви повинні це сказати, і якщо після цього ви відчували себе винними, то теж скажіть це.

Скажи мені, що ти сказав Адріану. Мені потрібно знати, чи ти щось пропустив. Я припускаю, що це займе день або два, тому, коли ви це зробите, надішліть мені, і я призначаю вам зустріч, як тільки зможу після цього.». «Я не дуже добре вмію писати».» У вас є магнітофон? Якщо ви ні, тоді купіть пристойний і поговоріть з ним.

Якщо є хтось, кому ви можете довірити його введення, зробіть це. Якщо мені доведеться все це прослухати, я стягуватиму з вас час. Слухати аудіо повільніше, ніж читати, але так чи інакше я хочу повного зізнання." Джулі зупинилася, щоб послухати, але все, що вона почула, це задихані ридання на іншому кінці. "Не панікуй, це спосіб зробити все вийти правильно.

Я знаю, що буде нелегко, але буде краще. Не кажіть Адріану, що ви це робите, тому що він захоче це побачити і він захоче змінити це, щоб ви виглядали добре. Це добре, але нам це зараз не потрібно. Зрозумів?". Послідувало стримане: "Так".

"Він не слухає, правда?". «Ні, він на роботі». "Добре. Я чекаю на твою історію". Джулі поклала телефон, глибоко вдихнула й знову звернула увагу на екран.

Ентоні та Лаура сиділи на двох зручних кріслах, мабуть, нічого не роблячи. Трохи змінивши положення камери, вона побачила, що Ентоні читає її звіти. «Нудно», — сказала вона й повернула стрічку назад. Вони, очевидно, підслуховували, тому що вона чула свою телефонну розмову на задньому плані. — Питання вікторини, — сказала Лаура.

«Кого ти відсмоктав, а хто тебе трахнув?». Ентоні сів, змахнув ногами з дивана й на мить замислився. "Ти б мене не запитав, якби не було підступу.

Я думав, що я трахаю тебе, але хтось одягнув на мене навушники і знав, як підключити музику, тож це мала бути Джулі. Навіщо їй це робити Я думаю, що ви двоє могли вступити в змову, тож я припускаю, що це була Джулі на моєму члені, а я смоктав твою кицьку». «Так, — сказала Лаура, — надто легко». «Як я зробив?».

«Досить добре, - засміялася вона, - ти смокчеш краще, ніж трахаєшся». «О, чудово, це мене поставили на моє місце, хоча насправді я не маю жодних доказів вашого досвіду. Можливо, мені варто звернутися до Джулі». «Тобі важко, чи не так, раптом ти дізнаєшся, що твоя дружина знає про секс більше, ніж ти сам.

Можливо, тобі варто деякий час трахнути учня». «Це пропозиція?». "Це залежить.".

"Про те, що?". «Якщо я отримаю роботу учнем, і якщо бос скаже так». Джулі, дивлячись відео, посміхнулася. "Б'юся об заклад, вона знала, що я послухаю".

Під час запису Джулі намагалася одним вухом вловити, що відбувається в реальному часі. На щастя, це було менш захоплююче. Ентоні не втримався від читання газет, і Лаура дозволила йому на кілька хвилин. Коли він ненадовго зупинився й поклав набір сторінок, Лаура перебила його.

«Як ти думаєш, що почуває Джулі, коли ти поринеш у роботу?». Це зупинило Ентоні, і рука, яка тягнулася до наступного комплекту паперів, на секунду зависла в повітрі. «Вчора я почувався винним у цьому».

"Квіти?". «Точно так. Квіти і їжа.

Я був готовий просити пробачення. Тепер не знаю, чи вже занадто пізно». «Ні, я так не думаю». «Але в неї є все, що вона може хотіти, вона заробляє більше грошей, ніж я, займається сексом стільки, скільки хоче.

Я думаю, що вона могла б мати більше і того, і іншого, якби їй цього захотілося, я не знаю, чи я більше розраховую на щось. ". «Ти скажеш їй це?». «Вона знає, що я слухаю», — подумала Джулі.

«Я не знаю, з чого почати», — сказав він. Джулі відчинила двері, щоб Лаура могла бачити, але Ентоні, який стояв спиною до дверей, нічого не почув. «Для людини, яка така розумна, ти дуже тупий», — сказала Лаура. "Ти її кохаєш?".

«Так», — слово повторилося без жодних роздумів. "Ось чому мені так погано. Як я міг так нехтувати нею?". «Чи отримала б вона таку любов від своєї роботи?».

«Я не знаю, ну, мабуть, ні. Ні, я припускаю, що це просто секс». «Я не думаю, що справа навіть у цьому, Ентоні. Вона весь час думає про те, що вона робить з клієнтом. Подаруй їй любов.

Вона отримає лише це від вас. Якби я був на вашому місці, я б любив її до кінця». Джулі зависла в дверях, раптом не знаючи, чи варто її перебивати. «Я припускаю, що ви знаєте, як це зробити», — сказав він.

". "Я могла б допомогти". Джулі затамувала подих, думаючи, що вона знає, що я тут, вона говорить це нам обом. Лаура підвела очі, перехопила погляд Джулі та підморгнула, наче кажучи, що я сказала тобі, що не буду Не вкради його.

Вони обоє дивилися на Ентоні, чекаючи, обидва цікавилися різними способами, цікавлячись, що відбувається в його голові. «Як?» сказав він. «О, вона знайшла б спосіб, вона розумна дівчина, мій учень, — сказала Джулі.

Ентоні обернувся, мало не впавши зі стільця; на його обличчі виразилося здивування, цікавість і полегшення. — Ти чув?. — Досить, — вона сяяла на нього. — Отже, ти не хочеш мені піти?". "Ні, ні, ніколи.

Я кохаю вас.». «Тоді все вирішено», — сказала Джулі. «Тепер, містере Юристу, який контракт я маю скласти для мого нового учня?». Джулі зайшла в кімнату, мова її тіла змінилася, коли вона ступила вперед.

Якби ви запитали двох інших, вони б сказали, що вона зайшла в кімнату, то могла бути генералом, який командував своїми військами, домінуючою силою, але потім вона розслабилася, неформально стрибнувши на диван. «Я знала, що два місця їх було недостатньо в цьому місці", - сказала вона. Обидві жінки поглянули на Ентоні, і ця увага його тривожила.

Він ніколи не був своїм адвокатом і водночас голим. Шкіряне крісло теж не допомогло. Чомусь він відчув він має стояти або за столом.

Там мають бути папери, ручки, комп’ютер, усі електроіграшки, місця, щоб відвести очі, сховатися. «Повинна бути посадова інструкція», — сказав він. "Обов'язки. Завжди є абзац про обов'язки, відповідальність тощо".

«Ключові результати», — сказала Лаура, стримуючи хихикання, «О, і знання, навички та здібності, про це завжди є розділ». "Кваліфікація?" сказав Ентоні. «Це буде складно, чи не так? Я розумію звичайну промислову практику, що там, де немає встановлених галузевих кваліфікацій, найкраще проводити випробування на місці». «Ти маєш на увазі, щоб я трахнув хлопців, поки ти дивишся?».

«Не тільки хлопці». "О, так.". «Я можу щось додати?» У голосі Ентоні не було жодної манери, як у судовій залі.

Лаура й Джулі звернулися до нього. «Лаура працює в нашій юридичній фірмі, тому в неї є мізки, а також чудове тіло, вона повинна мати можливість використати цей мозок, інакше ми зробимо їй ведмежу послугу». "Ми?".

«Я думав, що вона теж може мене заступити». "Робити те, що?". «Мушу визнати, — сказав Ентоні, — що я не зовсім впевнений, але є кілька речей. Іноді я працюю над паперами вдома, коли я повинен приділяти тобі увагу, вона могла б узагальнити документи, заощадити мій час і ти отримаєш вигоду. Є інший шлях, де мені дійсно потрібно працювати, а тобі справді потрібна увага".

«І я могла б трахнути Джулі від вашого імені», — сказала Лаура. «Так, щось на зразок цього». "А в інших випадках, якщо Джулі була зайнята, я міг би трахнути тебе замість цього".

«Ви двоє серйозно?». "Так." Ентоні та Лаура відповіли разом. «Тож дозвольте мені прояснити це. Чи живе Лаура з нами? чи у цього контакту є встановлені години? Чи я плачу їй, чи ми обидва? Ви чи Лаура збираєтеся працювати на Годдарда чи ви обоє встановлюєте свій власний? Це складно, треба над чим подумати".

«Звичайно. Очевидно, — сказав Ентоні. «Я думаю, що тут є щось, що може бути корисним для всіх нас.

Залишаючи Лауру осторонь на секунду, я не хочу продовжувати працювати, якщо я зрештою знехтую тобою. Тож пошук способу впоратися з цим для мене має значення, — він пильно подивився на Джулію й утримав її увагу. — Гаразд, я розумію, — сказала вона.

— Але… Є але?. — сказав Ентоні. — Я думаю, що ваш бізнес має для вас значення. Вам подобається це робити, і ваші клієнти, здається, дуже задоволені, якщо ці облікові записи є чимось схожим. Якби ти не приховував це від мене, ти, ймовірно, міг би зробити більше».

«Поки я не почав тобою нехтувати?». «Ні, ну, начебто. Поки це була напруга, хоча я думаю, що вона вже є.

Я хочу сказати, що будуть часи, коли перебування тут довше може стати на заваді. Коли це станеться, вам потрібен вихід. Грубо кажучи, це може означати, що Лаура візьме на себе клієнта, або Лаура доглядатиме за мною». Вони обоє повернулися до Лаури, вона ледь помітно посміхнулася, знизавши плечима.

«Так, чому б і ні». Джулі взяла руку. вгору. «Нам доведеться спробувати, можливо, у нас залишиться троє заплутаних людей», — вона замовкла на кілька секунд. «Деякі з цих кроків більші за інші.

Якщо ти звільнишся з роботи, немає легкого шляху назад, тож про це потрібно добре подумати, по-справжньому ретельно подумати». «Ти серйозно думаєш, що я живу з тобою?» У голосі Лаури прозвучала легка тріщина. «Тільки якщо ти хочеш . У нас багато місця.

Є ще одна річ, тут нагорі буде доступно через тиждень.». «Тож я могла б жити тут?». «Або я могла б, — сказала Джулі. — О, так, я розумію, що ви маєте на увазі, — сказала Лаура, ще одна гнучкість. Один із нас міг би працювати тут і працювати довше до вечора, що, ймовірно, влаштувало б деяких клієнтів».

«О, добре, давайте не зв’язуватись», — сказав Ентоні. «Я міг би перетворити його на офісний комплекс і працювати звідси. Звичайно, це ваша власність, яку ви любите, тому мені доведеться платити вам орендну плату». «Знаєш, що найприємніше?» сказала Лаура.

"Продовжувати.". «Це ніби ми проводимо засідання правління, але ми всі голі». Джулі засміялася. "Це офіційна пропозиція? Будь-які зустрічі для обговорення нашого майбутнього, ми всі повинні бути голі".

«Це, безперечно, зробило б набір цікавим, якби ми хотіли розширити». — О, чудово, — сказала Джулі. «Мій чоловік збоченець».

Ентоні засміявся. "Так, він так, то чи можемо ми влаштувати секс утрьох, де я розплющу очі? Я знаю, що ви двоє зі мною грали в ігри, але я хотів би бути більш залученим; Це було чудово, але…". Джулі й Лаура обмінялися поглядами. "Ти готовий до цього? Якщо ти зробиш одного з нас, тобі доведеться зробити обох", - сказала Джулі. «Або, — сказала Лора, — я могла б пройти прослуховування.

Ви начебто припустили, що це необхідно». Джулі глянула на Ентоні. «Здається гарною ідеєю».

«Що їй робити?». «Просто», — сказала Джулі. «Ми граємо в кості або точніше, ви граєте в гру в кості, — вона захихотіла на секунду, — або принаймні почніть з цього і подивіться, куди це приведе. «Як це працює?».

«Є три кубики. Один дає вам частину тіла, другий — дію, а третій вказує, як довго. Теоретично ви можете кидати кубики скільки завгодно часто, і будь-яка сторона може їх кидати, але поки що я збираюся кидати кубики, а ви робіть з Ентоні те, що там сказано. Після цього ad lib і давайте подивимося, куди це піде». Джулі кинула перший кубик; «Шия», - сказала вона.

«Поцілунок». "П'ять хвилин.". «Вставай, великий хлопче», — сказала Лаура й пішла позаду Ентоні.

Її перший дотик був таким легким, що він майже не відчув його, її дихання ворухнуло кілька волосинок, і він відчув легке тепло. Вона обійшла навколо нього, руками погладжуючи його сідниці, а її губи знайшли точку прямо під його правим вухом, знову ж таки спокусливим легким дотиком, достатнього, щоб викликати підвищену чутливість, коли вона рухалася вгору-вниз. Джулі дивилася з професійною відстороненістю.

Рука поповзла по спині Ентоні, починаючи повільно гладити його сідницю. Джулі бачила, як м’язи тремтять під шкірою, а Ентоні злегка повернув штопор на чверть оберту, коли його шия реагувала на дотик губ і язика, а його спина повернулася в інший бік під впливом Лауриної руки. «Вона заводить його», — подумала Джулі, захоплюючись цією технікою, коли обличчя Ентоні повернулося настільки, що дозволив Ентоні спробувати щось на зразок поцілунку вбік кутиком рота. Коли їхні губи зіткнулися, пальці Лаури заблукали в щілину між сідницею Ентоні, що посмикувалася, і почали проникати в заборонені місця.

«Це буде цікаво», — подумала Джулі, раптом усвідомивши, що ніколи не робила цього з Ентоні. Це було наче дивитися якийсь балет, коли два тіла звивалися одне навколо одного, але, як це не парадоксально, це був танець під керівництвом жінки, а не чоловіка. Як швидко Ентоні знав, де Лаура, що робить Лаура або куди вона збирається далі, вона зміниться, відновить ініціативу та почне щось нове.

На людині є дуже багато місць, які ви можете стимулювати, або, принаймні, лише обмежена кількість очевидних. Жінка має більше, так багато літератури, яку Джулі прочитала, і більшість фільмів, які вона бачила, зосереджені на жінці, оскільки вони написані та створені чоловіками, подумала вона. Дихання Ентоні змінилося під контролем Лаури, принаймні що стосується раптових вдихів. Мабуть, він час від часу видихав, але не було спокійних зітхань задоволення, легких подихів то тут, то там, час від часу бурчання та кількох стогонів. Будь-яке уявлення про те, що це прослуховування, зникло ще до того, як Лаура навіть торкнулася його члена, у неї була робота, а решта було розвагою.

Джулі не було потреби обговорювати прослуховування з Ентоні, він думав деінде. Звичайно, Лаура почала працювати над його членом; на той час вона вже клала його на підлогу або принаймні на м’який килимок, який Джулі використовувала більше для відпочинку, ніж для сексу. Якого біса, подумала вона, якщо вона хоче використати це для цього, то чому б і ні? Вона може використовувати його для боротьби, якщо захоче. Джулі майже втратила інтерес до того, що відбувається з Ентоні, вона думала про те, що Лаура може зробити з жінкою.

Чи могла б вона зберегти прямий вигляд і сказати їй, що вона має пройти прослуховування з ними обома?. Лора грала з ротом Ентоні, дражнила його одним соском за іншим, спокушаючи його смоктати їх, ризикуючи потрапити між зубів і відірватися, змушуючи його зосередитися на грі, поки вона грала з його членом. Її рука виконувала хорошу роботу, один погладжуючи його, а другий — її клітор, доки вона не вирішила, що він був настільки сильним, наскільки міг, а вона була настільки готова, наскільки це потрібно. Вона швидко ковзнула на нього, змусивши його одним рухом охопити рукоятку, вдаривши його так, як надто самовпевнений шпилька міг би вдарити її.

Вхід і вихід або включення і вимикання, як би ви не хотіли це описати. Кінець був неминучим. Джулі знала, що з ним ніхто ніколи так не робив. Ентоні був приголомшений за кілька секунд, але якимось чином насильство було таким енергійним, таким надуманим, що воно було майже ніжним.

Ніби вона точно знала, скільки він може витримати і як швидко з точністю до міліметра чи мілісекунди. Коли він підійшов, вона пом’якшилася, опустилася на нього, міцно обняла й поцілувала так, що він був повністю приголомшений. Так тривало кілька хвилин, поки дихання Ентоні не стало нормальним, а потім вона відійшла від нього, витерла піт з його чола й обережно заплющила повіки. Перш ніж вони були відкриті знову, вона перевернула себе, взяла його член в рот і смоктала його чисто. Коли він відкрив очі, її кицька була йому в обличчя і швидко спускалася на його рот.

Нерозумно, він почав щось говорити, і виявив, що його рот наповнений власною спермою, майстерно викинутою, коли вона стиснула свої м’язи, трохи штовхнула туди-сюди, а потім підвелася. Вона повернулася до Джулі. Джулі посміхнулася, але там було щось більше, ніж усмішка, а також інструкція. Вона розсунула ноги і показала на свою кицьку, і усміхнене обличчя стало трохи суворішим.

Лаура впала на коліна й взялася до роботи. Для Ентоні це був новий досвід. Він ніколи не бачив Джулі такою.

Він ніколи не бачив, щоб вона займалася сексом, не кажучи вже про жінку. Він спостерігав, як цікаве дитя. Йому спало на думку, що він мав би збудитися, чи ревнувати, чи щось подібне, але Лаура все це вибила з нього.

Залишилася лише цікавість. Лаура була хороша, це здавалося очевидним, хоча б тому, що незабаром Джулія заплющила очі й виглядала блаженним обличчям. Чи варто йому брати участь?. Єдине, про що він чітко розумів до того, як Джулі почала досягати кульмінації, полягало в тому, що вона мала рацію, йому треба багато чому навчитися. Ще одна думка врізалася в голову: ніхто не міг бажати кращих вчителів, ніж дві жінки перед ним.

Зрештою, він нічого не намагався, нічого не зробив і дозволив собі зануритися в усвідомлення того, що йому пощастило. Безперечно, життя мало статися дивним, але воно було б добре, він у цьому був упевнений. Йому потрібно було якимось чином залишатися відкритим, і рано чи пізно він стане на ноги і дізнається, що йому робити. Вони втрьох спали вдома. Хто б спав посередині? Почали з Ентоні, але він не впорався.

Джулі вимовила з нього це: було щось у тому, щоб мати жінку по обидва боки від нього, що було збудливим, але несумісним зі сном. Гірше було те, що якщо він не спав і був на середині, йому було важко встати з ліжка. Вони кинули монету, і Лаура отримала середину.

«Це ж не на щовечір, правда?» вона сказала. Ентоні виглядав збентеженим. — Ні, — твердо сказала Джулі. «Ніхто з нас не знає, як це буде працювати, і в будь-якому випадку вам потрібен власний простір, тому це одноразовий випадок.

Можливо, нам усім потрібні власні кімнати. Ми це розберемо». Джулі прокинулася першою й крадькома спустилася вниз.

Вона зварила каву й швидко переглянула свої електронні листи. Мері Марш уже відповіла. Джулі сприйняла це як знак того, що жінка справді хвилюється, тому роздрукувала текст і сіла у вітальні, щоб прочитати його. Шановна Анжело, я сподіваюся, що цей лист є тим, що ти хотіла, але навіть якщо він не вдасться, я сподіваюся, що я зможу побачити тебе принаймні на годину, або довше, якщо потрібно. Як ви знаєте, мій чоловік Адріан чудова людина.

Ви також знаєте так само близько, як я, подробиці його дарування. Він середнього, а може навіть трохи більше розміру і в обхваті задовільний. До того, як я зустрів його, я мав досвід чоловіків із набагато більшими членами, але жоден із них не був таким добрим чи таким зацікавленим, щоб задовольнити мене, як Адріан. Інша річ, яку ви знаєте про Адріана, це те, що він вирощує, насправді більшою мірою, ніж будь-який інший чоловік, якого я знаю. У цьому полягає його проблема.

Коли він навчався в школі, а пізніше, коли грав у регбі, він чомусь дійшов висновку, що він маленький порівняно з іншими чоловіками. Ми з вами знаємо, що він не такий, як тільки він починає, але під теплим душем після регбі в англійську погоду він може з’явитися на хвилину, і він закріпився в пам’яті, що він маленький. Ми розмовляли про наші попередні життя, і він знає, що я займався сексом з деякими добре обдарованими особинами. З дурниці я купила кілька фалоімітаторів того ж розміру, що й у попередніх хлопців. Я не можу пригадати, як це сталося, але Адріан завжди був настільки чесним зі мною, що я чомусь потрапив у пастку, роблячи відверте порівняння розмірів.

Я помилково показав йому ці іграшки, намагаючись переконати його, що непарний сантиметр чи два не мають значення. Все, що це робило, це фіксувало його неповноцінність у його розумі. Щоб уникнути нудних частин, він зрештою переконав мене, що для мене є сенс брати інших коханців, які були краще обдаровані.

Не весь час, але іноді як частування. Це були частування, і Адріан хотів знати кожну деталь, коли я повернуся з побачень. Я знову був дурний, я трохи прикрасив історії, щоб вони були більшими, тривали довше, приходили частіше, дарували мені більше оргазмів, ніж він будь-коли.

Я по-дурному думав, що це те, що він хотів знати, що він дав мені чудове задоволення. Спочатку я дійсно розповідав історію саме так, як це сталося, будучи траханим хамським чоловіком, який вважав себе божим даром жінкам. Я сподівався, що це допоможе йому зрозуміти, що мені не потрібно їхати кудись, але це мало протилежний ефект.

Якщо у мене було побачення з хамом, тоді Адріан працював вдвічі більше, щоб отримати ще двох, щоб помиритися. Я звик до цього, і мені подобалося розповідати Адріану свої історії. Він докладав усе більше й більше зусиль, щоб знайти чоловіків із величезними членами, тож, зрештою, єдиний спосіб отримати контроль над ситуацією — це взяти на себе функцію пошуку.

Дивно, але це ще більше збудило Адріана. Я розповідав йому про чоловіків, але найчастіше не ділився фотографіями, тому що він бачив, що вони менші, ніж він собі уявляв. Я показав йому кілька фотографій членів, але їх легко зробити величезними.

Я шукав чоловіків, які могли б добре провести час, і я навмисне залишався довше, щоб Адріан часто спав, коли я повертався. Це означало, що ми витратили більшу частину наступного дня на переживання історії, і ці дні були чудовими. Чому я послав його до вас? Тому що я почувалася винною, тому що відчувала, що зраджую йому.

Я використовував його добродушність, щоб змусити його дозволити мені більше займатися сексом з іншими і більше з ним. Нам було дуже весело, але ми жили в брехні, яку я говорив. Свою наступну помилку я зробив трохи після того, як вперше надіслав його вам. Мені хотілося знайти невелику кількість коханців, на яких я міг би покластися, щоб я міг керувати ситуацією.

Я знайшов трьох хлопців. Двоє з них чудові, вони знають, що я одружений, вони знають, що я не покину Адріана, і вони раді займатися сексом раз або два на місяць. Третій був великою помилкою. Я думав, будучи поліцейським, він буде надійним. Він був чоловіком, який був повним себе, і, хоча він і має досить великий член, він не масивний.

Виявляється, він також хуліган і за короткий час він вирішив, що наш секс буде кращим, якщо він зможе принизити Адріана. Він почав наполягати, щоб я припинила займатися сексом з Адріаном. Я знаю, що є пари рогоносців, які вважають, що це нормально.

Я знаю, що є чоловіки, які якимось чином виходять з цього, або, можливо, над ними домінують їхні дружини таким чином, що це працює на них. Ви, мабуть, знаєте більше, ніж я, про такі речі. Я відмовився.

Насправді я прямо не сказав цій людині, що я не зроблю цього з Адріаном; можливо я повинен був. Я просто проігнорував його прохання. Він тиснув на мене, став більш вимогливим, доки я врешті-решт сказав, що точно не роблю цього з Адріаном і що нам краще припинити це.

Він став байдужим, і наслідком цього стала безглузда судова справа, в яку ти втягнувся. Цей мій колишній коханець намагався підставити Адріана за пограбування банку, явно з наміром зруйнувати наш шлюб і посадити Адріана у в’язницю. Завдяки абсолютному випадку він взяв на себе пограбування, яке сталося, коли Адріан був з вами, і завдяки вам Адріан звільнився, і, здається, цього хулігана детектива відправили далеко.

Я кажу, що надіслали, тому що він кілька разів телефонував мені, щоб поскаржитися, що його переміщують проти його волі. Він неминуче звинувачує мене, бо виявив, що я платив за сеанси Адріана з тобою. Гадаю, я мав би просто зітхнути з полегшенням, що все закінчилося, і я все ще маю Адріана, але це не може зупинятися на цьому. Адріан не знає, чому його підставили, і не знає, що детектив, який ледь не розорив його, був одним із моїх коханців. Я почуваюся винним понад міру.

Я повинен відмовитися від цього життя, але якщо я це зроблю, я повинен знайти причину, яка задовольнить Адріана, а не розлучить нас двох. Ви так добре впоралися з судовою справою; Я бачив вас, я сидів ззаду. Ви добре провели Адріана краще, ніж я сподівався, і повели його в місця, яких він ніколи не знав. Будь ласка, побачте мене і допоможіть мені знайти вихід із цього.

Як ви знаєте, я маю значні успадковані статки. У мене немає проблем із оплатою будь-яких зборів, які ви хочете стягувати, але я відчайдушно потребую допомоги. Мері. Джулі прочитала листа двічі, коли з’явився Ентоні. «Ви повинні побачити це, — сказала вона, — це дружина Едріана Марша.

Це має сенс у тому, що сталося. Те, що ви зробили з тим детективом, було правильним». «Ви впевнені, що я повинен це побачити?».

«Пообіцяй, що нічого не робитимеш. Мені доведеться їй допомогти, тож мені доведеться розповісти Лаурі, тож так чи інакше ти будеш у курсі, тож найкраще, якщо ти знаєш, за умови, що ти зможеш зберегти таємницю .". Ентоні скривився.

«Так, коханий, я впевнений, що ти зможеш, але це для мене вперше». "Що ти робитимеш?" — сказав він, беручи від неї листа. «У мене є зародок ідеї, — сказала вона, — але вона дуже дика».

Подібні історії