МАРТА 1: У старі часи.

Март чує розповіді про далекі місця.…

🕑 23 хвилин хвилин Прямий секс Історії

Найбільше весілля, яке район бачив за деякий час, пройшло добре. Парафіяльна церква була переповнена родиною, слугами та жителями села. Сам єпископ служив у союзі Кароліни, двадцятилітньої, третьої дочки графа і леді Хозуотер, із сером Вільямом Лексбі, сорокатрирічним шахтарським і залізничним магнатом, депутатом і вдівцем.

Керолайн, після кількох запеклих битв з батьками, домоглася свого і вийшла заміж за торгівлю, а не в дворянську родину. Через це великого приданого не було, але знову ж таки, сер Вільям не мав потреби вливати в його значні активи. Молода і придатна до ліжка дружина благородної крові була достатньою компенсацією для чоловіка, який, за чутками, народив чи зґвалтував низку виродків, що бігають по його місцевим селам. Плюс двоє від першого шлюбу, хлопчику сімнадцять років і дівчині п’ятнадцять. Нова леді Керолайн мало знала історію свого чоловіка.

Все, що вона знала, це те, що він багатий і владний у резиденції уряду. Він також був харизматичним і красивим, хоча його зовнішність згасала. Покоївка Керолайн була її найближчою сестрою, двадцятитрирічною леді Беатріс, найсамовільнішою та найавантичнішою з чотирьох дочок графа Хозуотера.

Він із полегшенням видав її заміж, без жодного натяку на скандал, за барона Річмонда, який мав значний маєток в Йоркширі. Лише тепер заговорили про її зв’язок із сином хтивого фермера, який щодня їздив на неї за тиждень до заміжжя. Іншими покоївками нареченої були сімнадцятирічна молодша сестра Керолайн, Марта, найгарніша з дочок, її падчеркня Матильда та дві племінниці.

Двоє племінників були пажами. Кумом був молодший брат нареченого Франк. Щастя Керолайн у цей день було доповнено несподіваним прибуттям її брата Чарльза, який у віці двадцяти восьми років був поштовим капітаном Королівського флоту. Гроші його батька та вплив різних родичів забезпечили швидке зростання на службі, але він був хоробрим і компетентним моряком, його звання адмірала було забезпечено, доки він пережив суворі війни та шторм. Свято у великій залі було закінчено, а столи пересунули, щоб звільнити місце для балу.

Це був шанс для лорда і леді Хозуотер показати свою молодшу доньку потенційним чоловікам. Це була одна з причин, чому леді Хоувотер мало галасувала через кількість декольте, яку демонструвала сукня Марти. Кількість захоплених поглядів була дуже задовільною. Серед компанії було кілька відповідних кавалерів. Але Марта була не єдиною старою на виставці, були присутні й інші мисливці за чоловіками.

Більшість жінок пішли у свої кімнати, щоб розслабитися та відпочити. Марті не було потреби носити ковпаки, її фігуру не можна було покращити, і вона все одно їх ненавиділа, але мати б підняла брову, якби знала, що вона без неї. Марта вийшла на терасу, що проходила по всій стороні будівлі, де кілька чоловіків курили, розмовляли й іноді сміялися.

Вона кивнула декільком, яких вона впізнала, і граціозно пішла по сходах, приємно помічаючи, що за нею спостерігають деякі очі. Вона йшла звивистою стежкою через клумби в ліс. Сади були розбиті попередньою леді Хоувотер, і кожен поворот відкривав новий краєвид. Шлях врешті закінчився біля будки на озері; але Марта так далеко не зайшла.

Вона згадала щілину в скелі, яка вела до трав’яного місця, оточеного вапняком. «Моє таємне місце», — назвала його Беатріс, коли показала її їй. Марта зрозуміла, що пройшла повз, і повернула назад. Його ховали низькі гілки та сильні тіні, що кидало яскраве сонце.

Прохід був вузький, через нього неможливо було пройти, якби вона носила немодні обручі. Марта вийшла на траву. Вона любила це місце і збиралася насолоджуватися його спокоєм і самотністю, коли її погляд привернув рух. Спочатку вона не усвідомила, що бачила, потім зрозуміла; із трави стирчали ноги в панчохах із загнутими назад колінами, виднілися оголені сідниці. Поміж ніг оголені стегна чоловіка швидко піднімалися й опускалися під його бурчання.

Марта вперше бачила те, про що чула розмову слуг. Вона дивилася захоплено й схвильовано, доки лють, що її місце порушували нижчі порядки, у такому віддаленні, не подолало її зачарування. Вона вже збиралася замовити їх у найсильніших термінах, коли помітила, що панчохи були найвищої якості. Марта була збентежена й схвильована водночас.

Вона хотіла втекти, але була захоплена розпустою. Потім вона з подивом усвідомила, що він не чужий, а одружений син одного з фермерів-орендаторів маєтку і грубо красивий. Він зраджував своїй дружині, перелюбно сперечався з кимось вище своєї станції. Мабуть, він її гвалтує. Поки вона спостерігала, як він піднявся на руки, його спина вигнулася, коли він сильніше встромив свій пеніс в дівчину, адже вона, мабуть, дівчина, плоть була молода.

Потужні стегна вп’яли його мужність у її тіло. Коли він відійшов, Марта миттєво помітила його вал і м’ячі, перш ніж він знову в’їхав. Марта здригнулася від натиску, але почула ридання дівчини, яка наказала йому зробити це важче. Як вона могла так ризикувати зі звичайним землеробом? Вимоглива дівчина була схована від очей високою травою, поки, радісно верещавши, її руки обхопили його плечі, і вона не підтягнулася, заплющивши очі в екстазі, з відкритим ротом, задихаючись: «Не зупиняйтеся!» знову і знову.

Це була її сестра Беатріс. Марта була нерухома, вкорінена в землі, на якій стояла. Перш ніж вона встигла зрушити з місця, Беатріс розплющила очі, але вони розплющилися ширше, коли вона побачила Марту. Вони дивилися один на одного з недовірою.

Беатріс відреагувала першою, вона посміхнулася, приклала палець до рота й стиснула губи, коли штовханина її коханців стала більш невідкладною. Його голова повернулася назад. Задих за подихом залишав його губи, коли він вихлюпував свою сперму вздовж свого стрижня в тіло Беатріс. Марта розвернулася й тихенько, спотикаючись, попрямувала назад до будинку.

Вона відчула, що її болить, коли знову переживала все, свідком чого вона була. — Я шукав тебе Марту, — сказав голос. Це був Чарльз, чудовий у морській формі, ідучи стежкою до неї." Я бачив, як ти йдеш сюди, коли я курив сигару.

Ми ще не мали можливості наздогнати упущене. Ти в порядку? Ти виглядаєш трохи годували.». «Я добре, Чарлі, мені трохи тепло.

Не дивно, що ми не бачилися, я був у ліжку, коли ти прийшов сьогодні вранці, тоді тобі потрібно було наздогнати свій сон, і коли ми прокинулися, батько вимагав вас». «Я знаю. Любий хлопець любить чути про мої подвиги, навіть якщо це мирний час». Він поцілував її в обидві щоки і тримав на витягнутих руках, дивлячись на неї. Його очі затрималися на її повних грудях, рожевих від збудження.

В його очах блищав блиск, яким Марта насолоджувалася від інших чоловіків і деяких нахабних слуг. «Боже мій, ти виросла в красуню. Ти була б красунею балу, якби це не день Керолайн».

Задоволена Марта повернула брата назад до дому, подалі від Беатріче та її енергійного перелюбу. Вона обійняла його руку так, що вона тиснула на її набряклі груди. Вона прагне, щоб її там пестили. Вона прагне, щоб її всюди пестили.

Вона хотіла, щоб чоловічі руки були по всьому тілу. Вона усвідомлювала, як волога стікає по її внутрішнім органам. Вона не відчувала такого стимулу з тих пір, як майстер малювання стиснув її груди, що починаються майже два роки тому. Вона відтягнула свої думки від сцени, свідком якої щойно стала. «Тато дав мені прочитати книгу капітана Пардо, засновану на його подорожі до південних морів.

Він добре говорить про молодшого лейтенанта на ім’я Чарльз Хозуотер», — сказала Марта. «Шановний капітане Пардо, — відповів Чарльз, — чудовий моряк. Він мене багато чому навчив. Я відплив хлопчика і повернув чоловіка.

Нас не було більше року. Книга була дуже гарна, дуже чесна, не вишита, як деякі.". «Ті транспорти засуджених звучать жахливо».

«Жахливі судна. Ледь гідні моря і смерділи до неба. Ми їхали в Австралію, супроводжуючи нового губернатора, тому вони приєдналися до нас через піратів біля берегів Африки та східних морів». «У книзі був один розділ, який був менш інформативним, ніж інші, — сказала Марта, — ви доставили кількох пасажирів на ізольований острів на зворотній дорозі, а капітан Пардо просто сказав: «Склалася ситуація, яка була вирішена без кровопролиття». .' про що це було?".

Чарльз відповів не відразу; його небажання було зрозуміло. «Капітан був менш відвертим щодо цього інциденту, тому що він знав, що багато жінок прочитають його книгу, як і ви. Є деякі речі про язичницьку, які б засмутили англійську леді. Подвійно це стосується моєї маленької сестри».

«Ти, можливо, не помітив Чарлі, але я вже не дитина». Марта ліжко на її власну вперед. Чарльз також помітив ті частини її тіла, про які вона згадувала. Вона просто знову привертала до них його увагу.

«Ти можеш сказати мені. Я не буду нічого повторювати, перехрести своє серце і сподіваюся померти». Чарльз голосно засміявся і показав їй на лавку, до якої вони наближалися, ще один вигин, і вони б побачили будинок. «Давайте сядемо тут, Марта, якщо ви відчуєте непритомність. Ви повинні припинити розповідати вам цю історію, якщо ви виявите, що ваша чутливість ображена.

Майте на увазі, що розповідати історію вам суперечить моєму кращому судженню». «Ти абсолютний любий брат, любий, пора хтось ставитися до мене як до дорослого». Вони сіли, і Чарльз прокашлявся: «Пасажири, яких ми також пропустили, на прохання єпископа Австралії, були вікарієм, його дружиною та перекладачем.

У минулому острів був дуже вороже налаштований до кораблів, які приїжджають. в основному китобої, які шукали води. Смерть старого вождя привела до влади його сина, який був більш доброзичливим і міг бачити певну користь від контактів із зовнішнім світом. Губернатор Австралії почув про це і звернувся до єпископа про можливість створення місіонера перед спроба торгівлі. Єпископ був за це, і ось як наш корабель був залучений.

Вікарій, хоча і досить молодий, був людиною без гумору, надана пишнота, я думаю, єпископ був радий позбутися його. ". «Острів’яни прийняли нас так, як можуть лише жителі тихоокеанських островів.

Вони або дуже ворожі, або дуже дружелюбні. Як і у багатьох островів Південного моря, тубільці не мають поняття власності. Все є у комунальній власності. Наприклад, якщо ви хочете трохи козячого молока, ви йдете до найближчої кози незалежно від того, в якій хатині вона прив’язана надворі. Отже, на цьому острові немає крадіжки.

Нам довелося поставити озброєну охорону на припаси, які ми вивезли на берег, і це викликало невеликі тертя між двома сторонами. Але справжня проблема була не в цьому". "Це неймовірно захоплююче, Чарлі, дякую, що поділився зі мною". Чарлі посміхнувся їй, перш ніж продовжити: "У перший вечір нашого прибуття було влаштовано бенкет на нашу честь .

Оскільки ми були там, щоб доставити вікарія, вождь вважав його найважливішим членом нашої партії, і він став почесним гостем». «Цей вікарій ставився до перекладача з неприйняттям усю поїздку, тому що він був помічником». напівкровка, його мати була взята в рабство з того самого острова китобоєм, який проходив повз, щоб бути іграшкою капітана.» «Бідна жінка Чарлі. Сподіваюся, вони добре ставилися до неї».

«Білі чоловіки зазвичай вважають тубільців неповноцінним видом, і вона не була винятком. Коли капітану вона набридла, він віддав її екіпажу. Їм довелося прив’язати її, як тварину, бо вона намагалася викинутися за борт.» «Це жахливий Чарлі.

Як вона вижила?" Марта намагалася уявити, що трапилося з жінкою з такою кількістю чоловіків. Її ноги піднялися в повітрі, як Беатріс? зрештою вийшла заміж за колишнього ув'язненого в Австралії. Ти хочеш, щоб я теж продовжив Марту?". "Будь ласка, Чарлі. Я знаю, що ви вважаєте цю історію непридатною для моїх вух, але я не слабка жінка».

«Я не думаю, що ви Марта. де я був? Ах так! Я впевнений, що перекладач свідомо зберігав певні звичаї та традиції острова від зарозумілого вікарія. Коли бенкет закінчився, вождь плеснув у долоні, і над зібраннями запанувала тиша, і з хатини вивели гарну й дуже молоду дівчину.

На ній не було нічого, крім трав’яної спідниці, намиста й браслетів із морських черепашок. Начальник сказав кілька слів, поклавши руку на плече дівчат, і сяяв на вікарія. Перекладач повторив слова вікарію: «Це моя наймолодша дружина, з якою я шаную тебе до сходу сонця».

«Дякуйте начальнику за мене, я справді маю честь». — сказав нічого не підозрюючи вікарій. Перекладач повторив начальнику свої слова до начальника, який кивнув і якийсь час продовжував посміхатися. Потім посмішка послабшала, і остров’яни почали бурмотіти між собою. — Що не так з цим язичником, — прошипів вікарій.

Відповідь перекладачів шокувала всіх: «Очікується, що ви візьмете його дружину в хатину з того моменту, коли вона прийшла, і спаровуєтеся з нею до сходу сонця, коли вождь зможе вимагати її назад». Чесно кажучи, Марта, вираз його обличчя був привабливим. Я думав, що у нього буде напад. Чарльз вагався: «Я не думаю, що мені слід продовжувати з цією Мартою, ти така молода».

Він намагався придушити посмішку. «Не будь звірливим, Чарльз». — хрипнула Марта, — ти не можеш зараз зупинитися. Звичаї чужих країв мене інтригують,— швидко додала вона.— Дуже добре, Марта, якщо ти впевнена,— сказав дражницький брат,— відповідь вікарія, хоча й зрозуміла, була невдалою.

'Абсолютно ні. Проти заповідей. Подякуй йому, але скажи йому, що ні. і він похитав головою. Похитання головою - універсальний знак несхвалення.

Плем’я виглядало дуже загрозливо. 'Що тут відбувається?' — запитав капітан Пардо. Перекладач пояснив: «Коли вождь пропонує свою молодшу дружину третій стороні, це велика честь, яку він надає, найбільшу, яку він може запропонувати». Відмова приносить велику ганьбу для дружини, оскільки гість вважає її небажаною.

Потім плем’я буде вигнане з нею і поводитися з нею, як з прокаженою. Але її власна сім'я вб'є її і вб'є ганьбу. Але начальник втрачає обличчя за те, що вибрав небажану дружину, і йому теж соромно. Це образа для вождя, якої остров’яни не витримають. Ми не можемо зійти з цього острова разом із нашим життям.

Тоді заговорила дружина вікарія: «Я розумію ваше небажання, любий, але на цьому острові потрібна Божа робота, і якщо хтось може навернути тубільців до істинного Бога, то ви можете. Тут на карту поставлено багато життів молодих людей, включно з вашим власним.' вона посміхнулася йому. Я завжди вважав, що перекладач уже попередив її про цей звичай і залишив повідомити чоловіка. Вона виявилася кокетливою молодою дівчиною під час подорожі на острів. На мою думку, вона насолоджувалася дискомфортом свого чоловіка .

Ви хочете, щоб я продовжував Марту?». "Звичайно, я знаю Чарлі. Я повинен почути результат цієї історії".

Чарльз побачив кольорові плями на щоках Марти і знав, що вона була схвильована цією історією. Її повні груди загрожували вилитися з її ліфа, оскільки її дихання було таким глибоким. Він вирішив продовжити свою історію, щоб побачити, скільки вона готова прийняти. «Бідний вікарій неохоче погодився.

Перекладач сказав йому, що йому дадуть гіркий напій, який зробить його мужність сильнішою та стійкішою, щоб він міг віддати належне шану. Ви знаєте, що я маю на увазі під «мужністю і сильнішою» Мартою?». Марта вагалася: «Так, я роблю Чарлі», вона знову ліг, «У мене є дві заміжні сестри, про яких я випадково чув розмови про чоловіка-члена та про те, що це може бути сильний чи млявий.» Чарльз посміхнувся через її незручність. «Дуже добре, продовжую. Бідний вікарій застогнав, а тоді, коли вікарій посміхнувся вождю й підвівся, перекладач сказав йому, що оскільки це була така важлива церемонія, усі старійшини племені мають бути свідками його вшанування дружини, а отже, і вождя.

Мушу сказати, що вікарій зумів зберегти посмішку на обличчі, коли він відвів сухмуру дівчину, а вісім членів старійшин йшли за аудієнцією.» «Добрий милостивий Чарльз! І неприємності почалися через те, що вікарій поганий?» Чарльз уважно дивився на неї, поки вона знову не спала. «Що б моя молодша сестра знала про виступи чоловіка?» — запитав він із посмішкою. Марта хихикала й хотіла, щоб вона «Ви чуєте, як слуги розмовляють, ви знаєте, що Чарлі». І подивіться це на власні очі в цьому самому саду кілька хвилин тому, подумала вона. «Жодна гра не була проблемою, мабуть, він втратив усі гальмування після того, як взяв гіркий напій і вживав себе дуже добре.

Чого він не дізнався до наступного ранку, так це те, що честь повинна бути повернута, і вождь матиме молодшу дружину вікарія до сходу сонця, а оскільки світловолоса дівчина з блакитними очима, яка сиділа поруч з капітаном, була його єдиною дружиною, яку він мав., їй випало бути одержувачем вшанування свого чоловіка. Вона була здивована таким поворотом подій, очевидно, що перекладач не згадав роль, яку від неї очікують зіграти.» Марта ахнула: «Ви маєте на увазі, що молода біла дівчина, дружина вікарія, мала чоловічу силу чорношкірих язичників… Вибачте, Чарлі, що мене перериваю, будь ласка, продовжуйте." Вона була дуже рожевою після того, як зрадила свої думки. Чарльз побачив, як рожевими стали її кулі та шиммі, викликане в них її важким диханням. Він відчув, як його пеніс застиг.

Його сестра знала більше, ніж повинна бути вихована жінка, можливо, вона все-таки не мала такого затишного життя. Розмова, яка повинна йти за зачиненими дверима, і з невинними вухами в межах досяжності. "Дружина вікарія встала без шепотіння, вона не мала вибору після того, як сказала чоловікові, що він повинен виконати свій обов'язок. Оскільки офіцери корабля були старійшинами нашої партії, нам довелося спостерігати, як вождь вшановує її до сходу сонця. Це він робив, іноді з нею на руках і колінах».

«Як звірі в полі? Вона глибоко вдихнула, Чарльз побачив невелику ареолу над її ліфом. Він побачив, що Марта спостерігає за ним, і відвів очі. «Гіркий напій, — продовжив Чарльз, — має впливати на чоловіче тіло, тому що вождь знадобився деякий час, щоб… е… вшанувати її, але незабаром він знову поєднався з нею. Він застосував себе по-королівськи і з великою енергією.

Було дивно, що вікарій не почув її криків, які, я кажу, звучали як крики чистої радості. Так тривало до сходу сонця, який, на щастя, був раннім у цю пору року. Мабуть, якщо будь-яка з дружин завагітніє через цей союз, тоді їхнім чоловікам буде надано ще більшу честь». «Це найдивніший звичай, Чарлі, я дуже заздрю, що ти бачиш усі ці дивні речі під час своїх подорожей». Марта Око розуму було наповнене чорним отаманом, який поєднується з дружиною вікарія.

«Це справді. Проблеми почалися вранці, коли священик дізнався, чому його дружина виглядає такою втомленою, але щасливою. Він дорікав їй на очах у всіх, що засмутило тубільців, бо це була лайка на їхнього вождя. Це стало досить потворним, поки вікарій не переконався, що у неї не було іншого вибору, ніж у нього, і причина, чому вона виглядала задоволеною, полягала в тому, що вона виконала свій обов’язок у міру своїх можливостей». Робить це, коли жінки цього не роблять." Марта згадала вираз обличчя Беатріс, коли робітник на фермі бив її; вона здавалася в раю.

Марта зрозуміла, що жодна з її сестер не скаржилася на фізичну сторону їхнього шлюбу. дівчатам подобається це так само, як і чоловікам, насправді блуд — улюблене минуле на острові. Велика образа відмовляти дівчині, яка пропонує тобі себе, а тубільці вважали красивими білі шкіри нашого екіпажу. Гіркий напій був дуже популярним серед чоловіків. Іноді доводилося переступати через пари в траві».

"Справді, Чарлі, мені здається, ти мене дражниш. А ти сам у цьому раю?". Чарльз усміхнувся: «Як я сказав Марта, я відплив хлопчика і повернув чоловіка.

Ми були на острові два тижні, поки корабельні теслі будували церкву та будинок вікарія». Марта почула крок на стежці. Беатріс поверталася.

«Привіт, Беатріче, моя дорога сестро. Шлюб повинен узгоджуватися з тобою, ти позитивно світишся.». «Дякую, Чарлі. Зараз життя приносить задоволення». Вона багатозначно глянула на сестру.

Її голос здався Марті трохи хрипким, але її одяг був акуратним. За винятком легкого блиску поту та рожевого кольору, вона не виявляла жодних ознак своєї епатажної діяльності. «Про що тут була тема розмови?». «Я декламував Марті деякі зі своїх пригод у далеких місцях, — відповів Чарльз, — хоча вона, можливо, занадто молода, щоб чути це.

Наші батьки можуть вважати мої розповіді абсолютно непридатними для її молодих вух». — Справді, Чарльз! — з певною досадою відповіла Марта: «Я не дитина». — Мої вуха занадто молоді? — спитала Беатріс, сівши з протилежного боку від брата.

«Тепер ти дружина Беатріс, тож відповідь ні, але я залишу Марту, щоб вона розповіла тобі про інцидент із вікарієм, якщо вона зможе перестати бинг досить довго». Чарльз засміявся. «Насправді, Чарлі, у мене не було б проблем з тим, щоб поділитися історіями з моєю заміжньою сестрою. Коли ми знайдемо час для себе, ми зробимо саме це».

Настала черга Марти багатозначно поглянути на Беатріче. Беатріс ліг і перервав з нею зоровий контакт, на її обличчі з’явилася легка посмішка. «Чи є ще історії про ваші подорожі, яких не чула моя невинна сестра?». Чарльз на мить подумав і по черзі подивився на обох дівчат.

Здавалося, вони ділилися приватними розвагами. «Ми тут, щоб відсвяткувати весілля, і ця розповідь про весільні звичаї на острові, з яким Марта знайома і буде розповідати вам; незабаром, безсумнівно». Не дражнить Чарлі, — відповіла Беатріс, — наречений і наречена незабаром почнуть танцювати, і нам доведеться переодягнутися в бальні сукні, тож ви повинні продовжувати. «Так само, як і наше власне суспільство, пара може полюбити один одного і погодитися жити разом. Наречений повинен довести батькові нареченої, що він може її забезпечити, цим займається і рибалка.

Його зусиллями стають основою весільного застілля. Під час бенкету подружжя обмінюються головними уборами із сплетених квітів, отримують благословення старійшин племені, а це означає, що вони одружуються.» «Ми не так сильно відрізняємося від нас,— проголосила Марта,— у нас весільні бенкети й обмін кільцями. «Я згоден з Мартою, але є ще більше, чи не Чарлі?».

«Так, справді є Беатріче, — кивнув головою Чарльз, — після застілля наречений повинен залишити свою нову дружину й піти побудувати свій дім. Це тягне за собою його очищення ділянки від дерев, розчищення підліску та використовуючи деревину для будівництва будинку, який він також повинен покрити соломою. І він повинен сам прогодувати себе за цей час. Це може зайняти два тижні". — Напевно, його наречена повинна йому допомагати, — вигукнула Марта.

«Його дружина має виконувати інші обов’язки, — відповів Чарльз, — церемонія не завершена, поки не буде побудований будинок і вона не повернеться до свого чоловіка». — Скажи Чарлі, — попросила Беатріс, — які ще обов’язки? Чарльз посміхнувся двом дівчатам по черзі: «Коли наречений йде виконувати своє завдання, наречену забирають до дому її тестя, поки будинок не буде завершений. Там, випивши гіркого напою, свекор блудить з нареченою.

Дві дівчини ахнули». За батьком прийшли будь-які брати, які вже достатньо дорослі, а за ними будь-які дядьки нареченого». І так продовжується щодня, поки чоловік не повернеться". "Добрий милостивий Чарлі, ти жартуєш?" - запитала Беатріс.

"Зовсім ні, на багатьох островах такі ж звичаї". "Але дівчина могла б народити дитину". «Так, дійсно, і зазвичай так, і це вважається бажаним результатом». «О, будь ласка, Чарлі! Яка можлива вигода від такої поведінки?» — запитала шокована Марта. «Подумайте про це, Марта.

Сім’ї дуже близькі. Ніхто не знає, хто батько будь-якої дитини, тому всі ставляться до дитини, як до власного нащадка. Дитину люблять усі члени родини. Якщо з головою сім'ї щось трапиться, його утриманці нічого не бажають, в цьому плані все дуже цивілізовано. Є ще один бонус для нареченого в тому, що поки він будується, його старші родичі дають його нареченій досвід і уроки секретів догодити чоловікові».

«Небеса над Чарлі! Ти збираєшся розповісти нам ці секрети?". "Звісно, ​​не Беатріче. Принаймні, поки Марта може чути. Марта тупнула ногою від роздратування і надихнулась, на розвагу своїх братів і сестер.

"Якщо я не помиляюсь, я чую, як музиканти налаштовуються, тому ми повинні знову приєднатися до вечірки". Чарльз. повернувся з дівчиною на кожній руці, обидва виглядали ситими й красивими. Він знову усвідомив тиск на груди Марти. Вона була в тому віці, коли усвідомлювала, який вплив вона матиме на чоловіків.

Флірт був би важливою частиною її розваги, поки вона не заручилася — і, можливо, після..

Подібні історії