Магія Кристи

Можливо, вона була лише одягнена у відьму, але її магія була цілком реальною…

🕑 46 хвилин хвилин Прямий секс Історії

Я ніколи не був великим шанувальником фільмів жахів. Мене не так легко налякати, але вони для мене мало що роблять. Однак скажу, що найстрашніший фільм, який я бачив у дитинстві, - це фільм під назвою «Полтергейст». Це вийшло, коли мені було десь тринадцять чи чотирнадцять років, і це налякало мене, коли я вперше його побачив.

Йдеться про групу людей, що живуть у житловому масиві, побудованому на старому цвинтарі, і у великому фіналі відбувається ця величезна буря, і труни починають вискакувати з -під землі, а кришки розлітаються з скелетами обдертий, гнилий одяг починає випадати, і це шок! Через роки, будучи дорослим, я одного дня був у відеомагазині, і вони розпродавали багато своїх старих прокату VHS-фільмів, і я знайшов стару копію «Полтергейста» на стелажі за два бакси. Я купив його і забрав додому, але більше не збирався дивитися. Це було приблизно за рік до того, як мій шлюб розпався. Тут я маю сказати одну річ, а саме, що розлучення — це відстой. Мені, мабуть, не треба було вам цього розповідати.

Це одна з тих речей у житті, яка є самоочевидною, наприклад, Папа католик, або, королева Єлизавета вірить в монархію, тож усі це знають і не замислюються про це, але це лише тоді, коли ви справді переживаєте. тривимірна травма розірвання шлюбу, що ви усвідомлюєте, наскільки розлучення відстойне. Коли мій шлюб нарешті закінчився, всі отримали щось. Моя теперішня колишня дружина отримала будинок, а діти, юристи отримали шматок грошей, а я отримав привілей продовжувати платити іпотеку на цей будинок, а також честь мати дітей кожні другі вихідні та половину кожен період шкільних канікул, а також право виплачувати додаткову частину грошей на аліменти, поки нашій наймолодшій дитині не виповниться вісімнадцять. Я, звичайно, не соромився підтримувати своїх двох дітей, але, враховуючи, що я не був одним у шлюбі, який трахав кожну мерзоту в місті, за винятком її законно одруженого чоловіка, мені здавалося, що у всьому є певні проблеми чесності .

І знову одна з багатьох речей, яких я навчився за дев’ятнадцять років роботи поліцейським, — це те, що життя не завжди справедливе. Тепер, коли я раптово залишився самотнім, мені довелося шукати житло, і мені пощастило мати колегу по роботі з вільною кімнатою для мене, щоб побути на деякий час, але він дав зрозуміти, що домовленість може бути лише тимчасовою, інакше його шлюб також може впасти на скелі. Я обходив місцевих агентів з нерухомості, намагаючись отримати щось для оренди, але історія скрізь була однакова. З тих пір, як у місті було відкрито новий університетський містечко, орендованого житла було мало, як курячі зуби, і я почав думати, чи знайду колись місце. Одного дня, під час обідньої перерви, я вислизнув, щоб відвідати останнього агента з нерухомості в місті, трохи нижче від відділку поліції, щоб спробувати там щастя.

Менеджером з оренди була жінка середніх років, яка розповіла мені ту саму історію, яку я чув у будь-якому іншому місці, де я був, але після того, як я розповів їй про свою ситуацію, вона співчутливо зітхнула, подивилася на мою поліцейську форму і, здавалося, уважно подивись на мої латки на плечах, ніби вона думала. "Послухайте, - сказала вона, - я люблю допомагати хлопцям у синьому, де тільки можу, тому, можливо, я зможу вам допомогти. Хоча я нічого не можу гарантувати". — Я готовий спробувати все, — сказав я.

«У мене є подруга, — почала жінка, — у неї є квартира бабусі. Нещодавно вона попросила мене порадити, як здавати її в оренду. Вона мати-одиначка з парою дітей і квартира просто стоїть там, тож вона подумала, що зможе здати її в оренду за трохи додаткових грошей.

Як щодо того, щоб я подзвонив їй і передзвоню тобі?» Я сказав їй, що буду вдячний, якщо вона зможе це зробити, і повернувся до роботи. Пізніше вдень мені зателефонувала жінка, назвала її на ім’я Вікі, і вона сказала, що їй дзвонила агент з нерухомості, щоб здати квартиру в оренду. Я запитав її, чи зацікавлена ​​вона в тому, щоб дозволити мені орендувати її у неї, і вона сказала: "Чому б тобі не прийти сьогодні ввечері, і ми поговоримо про це?" Я зняв адресу і сказав: "До зустрічі". Трохи після п’ятої я під’їхав за адресою, і на мій стук відповіла Вікі, яка привітала мене: «Привіт, я Вікі Кемпбелл. Ви, мабуть, сержант Стронг».

«Крейг, — відповів я, — будь ласка, називайте мене Крейгом». Вона запропонувала мені рукостискання, і коли я добре подивився на неї, я зрозумів, що вона досить гаряча, але приємна, доступна. Я припускав, що їй було близько тридцяти років, у неї було довге хвилясте темне волосся і гарне обличчя, а її фігура була стрункою, але пишною. Вона була одягнена в облягаючі сині джинси і трикотажний верх бежевого кольору. Вона відвела мене до свого будинку, і за чашкою кави ми обговорили квартиру для бабусі, яку вона знімала, і кілька інших речей.

Вікі сказала мені, що у неї двоє дітей, один хлопчик і одна дівчинка, але вона не уточнила, скільки їм років, і я не бачив потреби питати. Після того, як ми допили каву, вона сказала: «Думаю, я краще покажу тобі квартиру бабусі, а ти скажеш мені, що думаєш». Вікі провела мене біля свого будинку й показала бабусіну квартиру, прибудовану до будинку, але з власними передніми та задніми дверима та повністю автономною.

Він був невеликим, з однією спальнею, маленькою міні-кухнею, об’єднаною вітальнею/їдальнею та власною ванною кімнатою, а задні двері вели на задній двір Вікі. Мені десь потрібно було, і це місце було надто гарним, щоб його можна було опустити за обставин, тому ми зупинилися на ста баксах на тиждень, і я сказав їй, що візьму це. "Коли ти хочеш переїхати?" — запитала Вікі, і я відповів: «Завтра я не на службі. Угода була укладена.

Я виїхала зі свого сімейного будинку, не маючи домашнього майна, тож наступного дня я купила пакет меблів у дисконтному магазині, а після того, як вони його доставили, я взялася перетворити бабусю квартиру на дім. Я купив двоспальне ліжко та комод разом із тримісним диваном, який розкладався до двоспального ліжка, думаючи, що коли мої двоє дітей приїдуть на візити, вони можуть спати на двоспальному ліжку, і я г мати розкладний диван. На той час, коли я додав журнальний столик і кілька інших предметів, як-от телевізор і дешеву стереосистему, я вже мав місце цілком придатне для життя.

Я був цілком задоволений собою, і я провів там свою першу ніч, спокійно спав у своїй новій, хоча й трохи спартанській, «холостяцтві». Наступного ранку я прокинувся з ще одним вихідним і, побачивши, що це субота, я розслабився поснідав і сів на задню сходинку своєї квартири, щоб допити чашку чаю. Світило сонце, співали птахи, і я сидів там, усвідомлюючи все, і почув голос, який сказав: «Ви, мабуть, сержант Стронг». Я подивився вгору, а там за кілька футів стояла молода дівчина-підліток і дивилася на мене, коли я сидів на сходинці.

Вона була мініатюрного розміру, з пишною фігурою, карими очима й хвилястим попелясто-русявим волоссям, але, окрім світлого волосся, вона мала особливу схожість з Вікі, моєю новою господаркою. На ній була безрукавка з горизонтальними смужками у кольорах веселки, пара джинсових шорт та босоніжки. Вона була гарненька, я мусив їй це дати. — А ти, мабуть, дочка Вікі, — сказав я, підвівшись зі сходинки й поставивши чашку на відкритий стіл.

— Я Кріста, — сказала вона, запропонувавши мені рукостискання, як це зробила її мати. «Мене звати Крейг, — сказав я, приймаючи її рукостискання, — я переїхав сюди вчора». "Ну, мама мала рацію, - сказала вона, посміхаючись, - вона сказала мені, що ти гарний. Вона була права". — А твоя мама знає, де ти? - спитав я, намагаючись відвернути її очевидну спробу флірту.

«Мені шістнадцять років, Крейге, — сказала вона, зустрічаючись зі мною в лоб, — ​​моїй матері не потрібно постійно знати, де я». «Чесно, — сказав я, посміхнувшись, — ви просто не можете бути занадто обережними в наші дні». "Ваше ім'я вам підходить, - сказала Кріста, - Ви виглядаєте досить сильним.

Б'юсь об заклад, ви теж добре виглядаєте у формі". Я зрозумів, що це невідповідна розмова, тому я сказав: «Кріста, тобі доведеться мене вибачити, але у мене є кілька речей. Я краще зайду всередину.

Гаразд?» «Здається, я зустрінемось», – сказала Кріста, і коли я повернувся, щоб зайти всередину, вона додала: «Я з нетерпінням чекаю зустрічі з тобою». Я зайшов усередину, але кілька разів протягом дня я уявляв собі це гаряче маленьке тільце в цих шортах і майці. Який серце розбиває! Я думав собі. Задні двері бабусі були розсувними дверима, скляними, і він виглядав на задній двір Вікі.

Наступного ранку, звичайно, була неділя, і в середині ранку, коли я прибирав приміщення, я визирнув у задні двері й побачив Крісту, яка лежала на шезлонгу в чорне бікіні. На ній були великі сонцезахисні окуляри, і хоча її бікіні було не найкоротшим, що я бачив, воно було обмотане навколо пишного шістнадцятирічного тіла, тож, побачивши її такою, я довго, Подивіться. Я повернувся до того, що робив, і через кілька хвилин я почув стукіт у дверях. Я оглянувся, і Кріста стояла біля моїх скляних дверей, у цьому маленькому чорному бікіні, тримає в правій руці пляшку лосьйону для засмаги.

Я відчинив двері, і Кріста сказала: «Привіт, Крейге. Чи можу я попросити вас про послугу?» Я подивився на лосьйон для засмаги і знав, про що вона збирається запитати, тому, докладаючи особливих зусиль, щоб не зупинити погляд на її декольте, я запитав: «Що ти хочеш, щоб я зробив?» "Можна бути джентльменом і нанести на мою спину лосьйон для засмаги. Я не хочу ризикувати отримати сонячний опік", - сказала вона, нахиливши голову і посміхнувшись мені. «Кріста, — сказав я, — я справді не думаю, що це гарна ідея». "Чому?" вона сказала: "Це лише маленький лосьйон для засмаги".

"Що ти думаєш?" Я запитав. Я намагався надати їй такий погляд, як підозрюваних, коли думаю, що вони дурять мене. «Я не знаю, — відповіла вона, не злякавшись, — ти мені скажи».

— Тому що тобі шістнадцять, а мені тридцять дев’ять, — сказав я, намагаючись бути твердим, але м’яким, — я думаю, що не потрібно пояснювати далі. — Шістнадцять, тридцять дев’ять, — повторила Кріста, — це лише цифри. - Це дуже важливі цифри, Кріста, - сказав я, все ще намагаючись бути твердим, - одного разу ти зрозумієш. «Ти поліцейський, Крейге, — наполягала вона, — отже, я не можу бути в надійних руках, чи не так?» — Гаразд, — сказав я, похитавши головою, а потім озирнувшись, — але тільки на задньому дворі, де всі нас бачать. "Тобі не весело", - відповіла Кріста, але вона підійшла до шезлонга, нижня частина нахабно ворухнулася в цьому чорному бікіні, і вона лежала обличчям вниз, подаючи мені пляшку.

Я намазав їй спину лосьйоном, намагаючись зробити це якомога швидше, але правда полягала в тому, що, якби я признався собі в цьому, я міг би годинами м’яти це маленьке тільце. "Це було швидко", - сказала Кріста, коли я повернув кришку на лосьйон і поклав її біля стільця. «У моїй роботі ви навчитеся швидко виконувати роботу», — сказав я, ледь помітно посміхнувшись, і вибачився й повернувся всередину. Через кілька годин я все ще відчував це тверде маленьке тіло, коли думав натерти її цим лосьйоном, і не думайте, що я не повторив це в голові раз чи двічі.

Приблизно наступного дня я зустрів іншу дитину Вікі, маленького хлопчика на ім’я Річі. Він сказав мені, що йому шість років, і кілька разів пізніше протягом наступних днів я бачив, що Кріста грала з ним на задньому дворі. Він був дуже схожий на неї, і було очевидно, що вони близькі, як брат і сестра, незважаючи на віковий розрив. Кріста продовжувала фліртувати зі мною, але тільки тоді, коли її матері не було поруч, тому я вирішив не залишатися з нею наодинці.

Незважаючи на це, були моменти, коли випадковий сценарій спадає на думку, коли я залишався з нею наодинці, і я робив більше, ніж просто наносив їй на спину лосьйон для засмаги. Життя продовжувалося, і я влаштувався в моєму новому житті, живучи в квартирі бабусі Вікі, приймаючи двох моїх дітей на відвідування, і через деякий час я майже не бачив Крісту. Я здогадався, що вона знайшла щось чи когось краще, щоб зайняти себе, і одного дня зарплати я підійшов до дверей Вікі, щоб заплатити гроші за оренду, і ми мали невелику бесіду біля її порогу. Поки ми розмовляли, седан Daewoo зупинився надворі, і водій двічі подав гудок, а через кілька хвилин Кріста вирвалася в двері між нами, кажучи: «Проходжу, проїжджаю. Треба їхати.

До зустрічі». Вона була на півдорозі, і Вікі сказала: «Ти щось не забула?» Кріста обернулася й сказала: «О, привіт, Крейг». Вікі продовжувала дивитися на неї з очікуванням, і через мить Кріста сказала: "Ой, вибач!" Вона застібалася на блискавку, поцілувала маму в щоку і сказала: «Ми не будемо довго.

Я повернуся за пару годин». Вона розвернулася і швидко пішла доріжкою, кинувши швидкий погляд через ліве плече, сказала: «Побачимося, Крейг», а потім підбігла до пасажирських дверей Daewoo, вскочила, і машина поїхала. «У Крісти є перший хлопець, — сказала Вікі, дивлячись, як машина від’їжджає, — мені здається, тут моє волосся починає сивіти».

Вона криво подивилася на мене й сказала: «Його звуть Террі. Він здається досить милим, але молоді дівчата та молоді хлопці, ви розумієте, що я маю на увазі». — Здається, — сказав я, не знаючи, що сказати.

«Однак вона вже досить доросла, — додала Вікі, — і все одно їй виповниться сімнадцять через пару місяців. Я думаю, що з нею все буде добре». «Ти й половини не знаєш», — подумав я. Протягом наступних кількох місяців я бачив, як Террі Daewoo був припаркований біля будинку Вікі, коли я повертався з роботи, час від часу, і раз чи двічі я бачив, як вона гуляла з ним на вулиці, коли я їхала на автомобілі. чергує поліцейська машина.

Я подумав, що було приємно побачити, що вона знайшла когось свого віку, і після цього я не звертав на це особливої ​​уваги. На початку жовтня я був у поліцейській машині, працюючи з молодою новачкою на ім’я Сільвія, і коли настав обід, вона сказала мені, що хоче проїхатись через проїзд, щоб трохи пообідати. Коли ми під’їжджали до вікна, я помітив, що хлопець, який там працює, був у масці Франкенштейна. — Яка історія з маскою? Я запитав Сільвію, коли її обслужили. "Хеллоуїн, сержанте", - сказала вона, дивлячись на мене так, ніби я нічого не знаю, - "Ви повинні йти в ногу з часом".

«Я не розумію цього Хеллоуїна, — сказав я. — Ми ніколи не проводили його тут, в Австралії, коли я був дитиною, але я бачив це в американських телешоу та фільмах постійно. Я завжди думав це була просто якась ексцентрична американська ідея». Я подивився на зображення упирів та привидів, на моторошний напис на коробці, де був обід Сильвії, і додав: "Тепер щороку всі ці компанії рекламують це, і ви змушуєте дітей хитрувати, лікувати тощо. Я ніколи не розумів, про що йдеться ».

— Ви ніколи не ходили підступами чи лікувати? — запитала Сільвія. "Ніколи, - відповів я, - цього ніколи не було, коли я був дитиною. Тільки по телевізору". — Тоді ти ще не жив, — сказала Сільвія з легким посміхом. Через два тижні був вечір п’ятниці, і вранці я мав почати ще одну чотириденну перерву.

У мене був довгий день на роботі, і я планував спокійну ніч вдома. Не те, щоб я міг дозволити собі бурхливе соціальне життя, між виплатою іпотеки на будинок, в якому жила моя колишня дружина, і виплатою аліментів, але сьогодні ввечері я планував розслабитися і розслабитися. Я почув стукіт у свої двері, а коли відчинив, то побачив Річі, одягненого як маленький вампір, у супроводі Крісті, якій нещодавно виповнилося сімнадцять, одягненого як зла відьма. На ній була чорна сукня, гострий капелюх і наклеєний фальшивий гострий ніс і чорні чоботи з великими сріблястими пряжками, і було очевидно, що вбрання відьми призначене для дівчини на пару розмірів менше, ніж вона була.

«Подаруйся! - сказав Річі, коли я відкрив двері. — Ти не старий для цього? — сказав я, дивлячись на Крісту.

«Мама сказала, що я не можу обдурити чи лікувати, якщо Кріста не піде зі мною», — пояснив Річі, і Кріста подивилася на мене з піднятими бровами і виразом, який сказав: «Ось твоя відповідь». — Ну хіба вона не хороша сестричка, що допомагає своєму маленькому братові так? Я сказав Річі, але Кріста відповіла, дивлячись на мене з невимушеним обличчям, обережно вимовляючи кожне слово: «Ти уявляєш, як я почуваюся дурною, одягнена так?» «Мені здалося, що ти виглядаєш якось мило», — сказав я, намагаючись звучати якомога покровительніше. «О, так я тепер милий?» - сказала Кріста, крокуючи вперед і посміхаючись мені. «Мама орендувала цей одяг у магазині костюмів», — додав Річі, і я подивився на його порожній кошик.

«Ти не дуже добре впорався зі своїм трюком чи лікуванням», — сказав я. «Ти перша людина, з якою ми це спробували, — сказала Кріста. — Ми тільки починаємо. Ми в цьому новачки», — сказала вона, посміхаючись, коли власне використовує поліцейський жаргон. Я повернувся всередину й знайшов пачку карамелі й коробку м’ятних м’ятних.

Я не думав про трюки чи пригощання з часів обговорення в машині з Сільвією, тому мені нічого більше запропонувати не було, і я приніс Річі жалюгідну жменю цукерок і поклав їх до його кошика. Я збирався вибачитися за свою мізерну пропозицію, але він виглядав так, ніби я кинув туди банкноту в сто доларів, і він сказав: "Дякую, містере Сильний", показуючи свій кошик Крісті. — Ну, краще йти, — сказала Кріста й додала тихіше, — і покінчимо з цим. — Доброї ночі, Саманто, — сказав я, — чи це Ендора? -Дивись,-сказала Кріста, розмахуючи своєю чарівною паличкою,-інакше я перетворю тебе в орангутанг.

Я можу це зробити, ти знаєш.» «Хто знає? Я міг би хотіти бути орангутангом, — відповів я. — Ні, якщо я зроблю тебе орангутангом із проблемами самооцінки, — сказала вона, і коли Річі смикнув її за рукав, вони повернулися, щоб піти. — До зустрічі, " - сказала вона мені, коли вони йшли. Я спостерігав, як вони йдуть по під'їзній доріжці, і мені прийшло в голову, що сукня відьми Крісти, яка була для неї занадто маленькою, була схожа на міні -спідницю, що демонструє її стрункі ноги. Я подумала, чи була у Вікі зрозумів, як вона буде виглядати в ньому, коли вона найняла його.

Я повернувся всередину, приготував собі вечерю, а потім прибрався. Я трохи усвідомлював, що в моєму житті наближаються дві віхи. По-перше, я був У листопаді мені виповниться сорок, а через місяць після цього у мене буде двадцять років у роботі. Я поки що не збирався залишати війська, але думав: «Не таким я бачив себе у сорок років».

Після вечері я вирішив трохи подивитись телевізор, але один погляд на телегід показав, що в той вечір нічого особливого варто було б дивитися. Я вирішив переглянути свої DVD-диски в пошуках чогось легковажного, що не вимагало великих розумових зусиль, і знайшов копію «Sleepless In Seattle», про яку я навіть не усвідомлював, що у мене є. Він, мабуть, змішався з речами, які я взяв із собою, коли виїхав з дому, але, здавалося, це був саме той фільм, який я шукав, тому я почав його дивитися. Приблизно на середині фільму в мої двері постукали. Я зупинив фільм і відповів на стукіт, і побачив, що Кріста стоїть надворі, все ще одягнена у своє відьмське вбрання, але без гострого носа й чорного капелюха.

Надворі було вже темно, і Кріста сказала: "Привіт, Крейг". Вона увійшла до моїх дверей, не чекаючи запрошення, і саме тоді я помітив, що вона кинула великі чорні відьомські чоботи і тепер носила чорні підбори. Вони підкреслювали сексуальну форму її ніг, і вона пройшла повз мене, озирнулася і сказала: «Що ти задумав?» «Дивиться фільм», — сказав я, подумавши, що це не гарна ідея для неї залишатися тут одній у такому вигляді. «Ти дійсно живеш захоплюючим життям», — сказала вона, посміхаючись мені. Вона підійшла, сіла на середню подушку мого тримісного дивана і сказала: «Мені стало трохи нудно, я думала, що прийду подивитися, що ти робиш».

«Як пройшов фокус чи лікування?» Я запитав. «Річі впорався, — сказала вона, — він по сусідству, працює над карієсом, поки ми говоримо». — Тобі, мабуть, не слід бути тут, — сказав я. "Чому?" — запитала Кріста, наче ми ніколи раніше про це не говорили. — Твоя мати знає, де ти? Я запитав.

«Сьогодні ввечері мамі пощастить, якщо ви розумієте, що я маю на увазі, — сказала вона, усміхаючись мені з дивана, — у неї знову цей хлопець, якого кличуть у Далласі». Вона відкинулася, сидячи з відкритими ногами, щоб я міг бачити її чорні мереживні трусики під тією надто маленькою відьмовою сукнею, і вона сказала: «На даний момент це знову». Вона зітхнула й додала: «Я думаю, що Даллас сьогодні ночує. Моя мати зайнята». «Кріста, — сказав я своїм твердим, але ніжним голосом, — ти повинна сидіти як леді».

- Тобі не варто дивитися, - відповіла вона. На її обличчі був складний вираз. «Кріста, мене свого часу перехресно допитували, тож не намагайся грати зі мною в слова, — сказав я, знову намагаючись звучати твердо, — і якщо ти збираєшся прийти сюди й поговорити зі мною, не хизуйся так». "Ооооо!" Кріста сказала: «Мені подобається, коли ти стаєш таким авторитарним.

Це посилає холодок по спині». Вона зібрала коліна й сказала: "У мене така фантазія. Хочеш почути про це?" "У мене таке відчуття, що ти все одно скажеш мені, тому я можу сказати" так ", - сказав я. Я сидів на кухонному кріслі, навпроти Крісті, на дивані.

«У мене є така фантазія, що ви мене за щось заарештували, — сказала Кріста, — і вам доведеться мене обшукувати. Знаєте, біля стіни, шукаєте в мене приховану зброю та інше. Дійсно ретельно. Кожен закуток.

Я не міг не посміхнутися, але зберіг твердий, поліцейський голос, і сказав: «Вибачте, що розриваю вашу бульбашку, але це залишиться фантазією. Розумієте, ви неповнолітня жінка, тож якби я вас заарештував, мені довелося б запросити жінку-офіцера, щоб вона вас обшукала». отримав найбільшу, найпотворнішу, найстрашнішу жінку-поліцейську, яку я міг знайти, щоб зробити це.

Ніколи не знаєш, їй навіть це може сподобатися. "Кріста невдоволено відповіла:" Я думаю, що ти щойно врятувала мене від злочинного життя. "Вона обернулася на дивані, тому її голова тепер лежала на підлокітнику до мого правильно, і підняла ноги на інший кінець, демонструючи ці високі підбори, і вона сказала: «Тільки змінила тему», зупинившись, щоб розгладити сукню на стегнах: «Сьогодні ввечері ти сказав мені, що я мила.

"Так, - сказала я, кажучи невимушеним голосом, - але я мала на увазі "мила", як маленька дівчинка в костюмі злої відьми". "Ти все ще сказала це", - наполягала Кріста. Террі? " - запитала я, намагаючись відвернути дискусію від того, що я сказала раніше." О, Террі, - зневажливо сказала Криста, - він стара новина. Історія.

Справді, давня історія». «Ну, чому ви не можете знайти ще одного хлопчика свого віку?» — запитав я. «Був там, зробив це, — сказала Кріста, — але в цьому вся суть.

Вони хлопчики. Вони нічого не знають." Вона знову сіла на ліву подушку і продовжила: "Але такий хлопець, як ти, з іншого боку, знав би, як поводитися з жінкою". Мені довелося посміятися над Крісті з сімнадцяти, кажучи це. "Як ти знаєш що -небудь про те, як я поводжуся з жінкою?" », - сказав я, але її відповідь полягала в тому, щоб поглянути на екран телевізора і сказати: «Що ти взагалі дивишся?» Вона підняла обкладинку DVD з журнального столика, а потім подивилася на неї з притворним сарказмом, вона сказала: «Ось ми йдемо. Сержант Крейг Стронг бере час у своєму насиченому поліцейському графіку, щоб подивитися, почекати," і вона зупинилася, щоб повернути обкладинку DVD, щоб показати мені, і сказала: "Чарева кіно".

вибір фільму, і вона поклала обкладинку DVD на стіл і сказала: «Що ти робив, дивлячись це?» «Я просто відчував, як щось легке, — сказав я, трохи посміхаючись. — Я подумав ви б принаймні дивилися «Крепкий померти» або один із тих фільмів Сильвестра Сталлоне, де він вибиває лайно з усіх поганих хлопців». Вона похитала головою і сказала: "Я справді розчарована". «Вибач, що розбив твої ілюзії», — сказав я, усе ще посміхаючись, сам.

- Насправді, - сказала Кріста, а в її голові щось очевидно відбувалося, - у мене є ідея. "Що це?" Я запитав. «Сьогодні Хеллоуїн, — відповіла вона, — тож вам варто вникнути в дух речей і подивитися зі мною фільм жахів». «Не маю, — сказав я, — я не великий шанувальник фільмів жахів». «Нічого, — відповіла Кріста, — у нас поруч зроблений бокс «Кошмар на вулиці В’язів».

Кожен фільм про Фредді Крюгера, який вони коли-небудь знімали. Якраз для перегляду на Хеллоуїн». Вона встала і сказала: «Як щодо того, щоб я пішла і візьму їх, а ми можемо сидіти тут у темряві й дивитися на Фредді Крюгера, і якщо ти занадто злякашся, можеш триматися за мене для заспокоєння». Раптом у мене виникла ідея.

Кріста була сповнена бравади, але мені стало цікаво, як багато про неї говорять. Я згадав, що коли я розпакував свої речі, в день, коли переїхав, я натрапив на свою стару копію «Полтергейста», і я поклав її разом із усіма своїми DVD. «Як би ви хотіли побачити щось справді страшне?» Я сказав. "Як що?" Кріста сказала: «Я думала, що у вас не було жодних страшних фільмів».

«Я щойно згадав, що у мене тут є один старий», — сказав я, опустившись на коліна, щоб залізти руку в шафу під тумбою під телевізор, і я переглянув DVD і VHS фільми, поки не знайшов «Полтергейст». Я вийняв його, а Кріста глянула один раз і сказала: "Що це?" «Фільм», — відповів я, ніби це було очевидно. "Це чорно -біле?" Кріста запитала: "Це виглядає досить старим". Вона дивилася на нього так, наче подумала, що він може вискочити з моєї руки і вкусити її. «Це відеокасета», — сказав я, здивований, що вона, здається, не знає.

«Коли я був у твоєму віці, усі фільми були такими», — додав я, знімаючи стрічку з картонної обкладинки. Мені довелося підключити мій старий VHS -плеєр до телевізора, але за хвилину я розпочав фільм. Я сів назад на ліву подушку тримісного дивана, і Кріста підійшла до вимикача світла, вимкнула світло, і, коли вона сіла на праву подушку, на іншому кінці дивана, зісковзнувши з п’ят, вона сказала: «У вас повинна бути правильна атмосфера». У моїй поліцейській кар’єрі я бачив речі в реальному житті, такі ж жахливі, як і будь-який фільм жахів, але навіть у цьому випадку деяких зображень у цьому старому фільмі 1980-х достатньо, щоб у мене по спині замерзло, особливо коли ти не не бачу, як вони приходять.

Мушу віддати Крісті честь, минуло приблизно двадцять хвилин після того, як вона підійшла ближче до мене, сіла на середню подушку дивана і кілька разів закричала й накрила її обличчя. На той час, коли труни почали вириватися з землі, вона вже трималася за мою праву руку, але коли перша вискочила й відкрилася, а скелет у ганчір’ї вискочив, вона закричала й буквально зіскочила з диван, щоб осідлати моє праве стегно, спиною до телевізора, уткнувшись обличчям у моє праве плече. "Омібоже! Вимкни!" — заплакала вона, обхопивши мене правою рукою на грудях: «Це жахливо! Вимкни».

Я схопив пульт і натиснув «пауза» замість «стоп», ненавмисно заморозивши кадр на жахливому крупному плані розкладеного черепа, і все ще, притиснувши обличчя до мого плеча, Кріста сказала: «Це зупинено? " Вона повернулася, щоб поглянути через праве плече, і знову закричала, коли побачила екран телевізора, знову притулившись обличчям до моїх грудей. "Вимкнути!" - сказала вона, її голос приглушений ротом, втиснутим у мою сорочку. Цього разу я схопив пульт від телевізора, одразу вимкнувши телевізор.

У кімнаті потемніло, і Кріста підняла обличчя з моїх грудей і тихим голосом сказала: «Чи безпечно дивитися?» «Це всього лише кіно», — сказав я лагідно. Я хотів лише трохи повеселитися з Крістою, побачивши, що раніше вона розмовляла, і відчував себе трохи винним, що налякав з неї денне світло. "Ти в порядку?" Я запитав. — Блін, ні! Кріста відповіла, а потім тихіше сказала: «Ой, вибачте. Я маю на увазі, ні, Крейге, зі мною не все гаразд».

З регітком у голосі вона додала: «Це було найстрашніше, що я коли-небудь бачила». Вона обхопила мене за груди, все ще охоплюючи моє стегно, і сказала: «Краще дозволь мені триматися за тебе, поки я не повернуся до нормального життя». Напевно, це був не той результат, якого я очікував, коли вирішив показати старий фільм Крісті, але тепер я сидів на своєму дивані, один, з прекрасною сімнадцятирічною дівчинкою, яка обійняла мене обома руками. Я відчула гарячу хвилю збудження, що пройшла через мене, і це відчуття клубка в горлі, але я опустив руки по боках, уникаючи, а точніше, відбиваючись від свого природного інстинкту обійняти це чудове тіло.

Кілька миттєвостей ми стояли так, жоден із нас не розмовляв, доки Кріста не порушила мовчання. "Заради Бога, Крейг, - сказала вона, піднявши голову з моїх грудей, - обійми мене руками і тримай мене. Ми обоє знаємо, куди це веде". «Кріста, — сказав я, — нам краще припинити це зараз, бо ми нічого не можемо зробити.

Ти це знаєш». "Чому ні?" вона запитала: «Я законна, я не незаймана, і я в безпеці». Я подивився на неї, не знаючи, яку з цих трьох речей розглянути першою, але перед тим, як я заговорила, Кріста почала знову й сказала: «Ми з Террі робили це місяцями. Мама сказала, що краще перестрахуватися, ніж шкодувати, і вона відвела мене до лікаря, і він призначив мені таблетки». — Террі був твоїм першим? Я сказав, що це не моя справа.

"Так, - сказала вона, - він поки єдиний, але я сподіваюся, що це зміниться сьогодні вночі". Вона подивилася на мій рот і сказала: «Ти збираєшся мене поцілувати, чи мені доведеться допомогти собі?» Не дочекавшись відповіді, Кріста поцілувала мене в уста. Це був досить короткий, але дуже хвилюючий поцілунок, і вона перервала його і відкинула голову назад, дивлячись на мене, шукаючи мою реакцію.

Я не змусив її довго чекати. Охоплений раптовим, непереборним бажанням до неї, я повів руками вгору, навколо плечей Крісти, і притягнув її до себе, гаряче і цілуючи її в її красивий рот, тримаючи поцілунок, поки я відчував себе гідним. Коли я перервав поцілунок, Кріста перевела подих і сказала: «Так, мабуть, це твоя відповідь». Вона почала трішки перемішуватися, тож замість того, щоб обходити моє праве стегно, вона тепер перетинала мої стегна і була обличчям до мене. "Ви впевнені, що хочете це зробити?" — запитав я, тримаючи її сексуальне тільце, дозволяючи своїм рукам рухатися до її спини.

- Звичайно, я хочу це зробити, - прошепотіла Кріста в темряві, ще раз поцілувавши мене, - я хотіла це робити віками. «Як тільки це буде зроблено, це не можна скасувати», — сказав я, відчуваючи, що в мені набирається хвилювання. «Давайте просто зробимо це», — відповіла Кріста.

Вона підійшла, щоб знову поцілувати мене, і вперше наші язики зустрілися, коли ми пристрасно цілувалися, куштуючи й досліджуючи роти один одного. Ми цілувалися так кілька хвилин, і коли ми розірвали сексуальний поцілунок, я взявся за край чорної, злої сукні відьми Крісті, піднявши його, а вона взяла вагу на власні стегна, піднявши нижню частину, щоб я міг натягніть її сукню на стегна. Її чорні мереживні штани-бікіні були оголені, і тепер, коли мої очі пристосувалися до темряви, я міг добре її бачити. Я потягнувся між ніг Крісті, щоб торкнутися її кицьки, відчуваючи тепло через промежину її трусиків.

«Я вся твоя, — прошепотіла Кріста, — ти сама маєш весь досвід. Ти маєш взяти на себе провідну роль і показати мені, як це — робити це з чоловіком». «Дозвольте провести вас у свою кімнату, — сказав я, — нам там буде зручніше». «Я хочу, щоб ти взяла на себе відповідальність, — прошепотіла Кріста, майже торкаючись моїх губами, — я хочу, щоб ти сказав: «Я відведу тебе до своєї кімнати», а не «Дозволь мені відвезти тебе до своєї кімнати».

Я чув усмішку в її голосі. «Гаразд, — сказав я, — я відведу вас до своєї кімнати. Тепер ви щасливі?» "Не така щаслива, як я буду", - сказала Кріста.

Вона відскочила від мене, стала переді мною, коли я сидів на дивані, і сказала: «Давай, відведи мене до своєї кімнати». Я встав, і після того, що Кріста сказала про те, щоб взяти на себе відповідальність, я схопив її, обійнявши її миле, пишне тіло, і сильно поцілував її в уста. Я відчув, як легкий тремтіння пройшов по її тілу, коли я поцілував її, і, перервавши поцілунок на власному дозвіллі, я різко потягнувся вниз, піднявши її і перекинувши через праве плече.

«Ти зараз підеш до моєї кімнати», — сказав я, підходячи до дверей своєї спальні. «Це те, що я мала на увазі, коли взяла на себе відповідальність», — сказала Кріста, нахилившись через моє плече, опустивши голову біля моєї нижньої частини спини, коли я пройшов кілька кроків до дверей своєї спальні, а зайшовши, я переступив і посадив її. на її ноги, біля підніжжя мого двоспального ліжка. Тепер я кипів від бажання володіти цією прекрасною дівчиною, мати її по-плоському і так задовольнити непереборну пожадливість, яку вона запалила в мені, але я також усвідомлював, що вона була просто дівчиною, і стільки, скільки вона мала.

запрошував мене «взяти на себе відповідальність», я не міг змусити себе просто допомогти собі до її тіла, грабуючи її сексуально, не дозволяючи їй встановлювати певні межі. Я ще раз поцілував ніжний, милий рот Крісті і сказав: «Кріста, ти сказала мені «брати на себе відповідальність», але це теж про тебе. Добре». Вона кивнула, але не сказала, і я сказав, «Я зніму твій одяг і покладу тебе на своє ліжко, і я збираюся опуститися на тебе, але я зроблю це, лише якщо тобі це буде комфортно». Я ковтнув і додав: «Якщо я зійду на тебе і облизну твою кицьку, це принесе мені багато збудження, і я думаю, що тобі це теж сподобається, але я зроблю це, лише якщо ти добре з цим ".

«Я мріяла про те, що ти кидаєшся на мене місяцями, — сказала Кріста, — тож мені це більше, ніж просто добре». «Я просто не хочу, щоб ви відчували, що вас використовують, — сказав я м’яко, тримаючи Крісту за її тонкі плечі, — я хочу, щоб вам теж це сподобалося». "Тоді вам краще зняти мій одяг, - сказала Кріста, - я дам вам знати, якщо мені буде незручно, але я не думаю, що це станеться". Я розстебнув ґудзики спереду на чорному вбранні Крісті відьми, накинув його на плечі й кинув на підлогу. У місячному світлі, що проходило крізь вікно, я побачив, що вона була одягнена у чорний спортивний бюстгальтер разом із чорними мереживними штанами, і вона подивилася на бюстгальтер і повернулася до мене.

Я розстебнув бюстгальтер Крісті, скинув його з неї, кинувши на підлогу разом із її сукнею, а потім подивився на її веселі, тверді, округлі груди. «Вони чудові», — сказав я, ніжно гладячи руками обидві груди, погладжуючи соски великими пальцями. - Вони теж чутливі, - прошепотіла Кріста, дивлячись на власні груди, а потім знову повернулася до мене.

Я нахилився, ніжно поцілувавши її праву груди, потім поклав губи на її сосок і погладив її язиком. Кріста різко вдихнула, знову здригнулася й сказала: «Це приємно». Я відірвав губи від красивих маленьких грудей Крісті і сказав: «Можливо, пізніше я потрачу на це час, але зараз я покладу тебе на своє ліжко і зійду на тебе».

Кріста кинула на мене дивно урочистий погляд, але не розмовляла, тому я сказав: «Я збираюся лизати тобі кицьку, Кріста. Я спробую твій клітор і висуну язик всередині вас. Я говорю вам це, щоб ви точно знали, що я збираюся робити ".

- Ну, хтось має бути першим, - сказала вона, пустотливо посміхаючись. "Ви маєте на увазі, що на вас ніхто ніколи не нападав?" Я запитав. «У моїх мріях тільки ти», — сказала вона, все ще з тією милою усмішкою.

"Отже, у вас немає проблем з тим, що я поцілую вас і скуштую найпривабливішу частину вашого тіла?" Я запитав: «Це дуже інтимно». Я бачив, як Кріста ковтала, і вона сказала: «Я хочу цього, так само, як я хочу тебе». Я взяв її на руки, поніс на бік свого двоспального ліжка і поклав на спину. Я зняв з неї чорні мереживні трусики, і вона допомогла, піднявши нижню частину, пильно дивлячись на моє обличчя, коли я вперше дивився на її кицьку.

Волосся на лобку Крісті було натуральним, але росло акуратним трикутником, і я обережно провів пальцями лівої руки крізь її кущ, а потім втиснув кінчик довгого пальця в верхню частину її щілини. "Ви б хотіли, щоб мене поголили?" — тихо спитала Кріста. «Ні, — відповів я, дивлячись на її гарненьку кицьку в місячному світлі з вікна, — ти там виглядаєш гарно». Я дуже ніжно пестив її кицькі губи пальцями правої руки, потім гладив її статеві губи великим і першим пальцем.

«Це добре, — відповіла вона, все ще тихо, — тому що я думала поголитися. Якщо вам подобається природне, я так залишу». «Це змушує вас виглядати дорослішими», — сказав я, трохи посміхаючись, але Кріста просто сказала: «Мені здалося, що я чула, як ти щось говориш про те, що ти мене облизуєш». У мене Кріста лежала на правому боці двоспального ліжка, тож я опустився на підлогу поруч із нею й дуже ніжно розставив її стегна. Потім я спустився, щоб поцілувати її в її внутрішні губи, які були трохи набряклі і просто виступали з її зовнішніх статевих губ.

Я знову поцілував її, і цього разу я тримав поцілунок і м’яко попрацював язиком між її внутрішніми губами, смакуючи її кицьку та рідину, яка сочилася з неї. Запах і смак кицьки Крісті були одночасно вишуканими, і моє збудження відразу піднялося приблизно на чотири ступені. Коли мій язик пробував її найпотаємніші місця, Кріста зітхнула й сказала: «Ммммм, це так добре. Це навіть краще, ніж я мріяв». Я працював язиком до отвору її кицьки, куштував її там, а потім працював усередині неї.

Кріста знову здригнулась і здригалася, і я просунув язик прямо всередину неї, ніжно потрахавши її язиком на кілька ударів. Я витягнув язик, а потім знову протягнув його між її внутрішніми губами, але цього разу, здавалося, там зібралося більше її солодкого сексуального нектару, тому я вклав трохи в рот, куштуючи і насолоджуючись рідиною, яку викликала збудження Крісті. витягнуто з неї.

Потім я обережно помахав лівою частиною язика її клітором, і вона трохи мимовільно поштовхнула. "Ой!" вона сказала: "Я цього не очікувала". Я вирішив, що настав час трохи поважніше поставитися до клітора Крісти, тож я трохи попрацював обличчям у її кицьку, і вона розкрила стегна трохи ширше, щоб дати мені кращий доступ.

Мої губи тепер були покриті її слизькими сексуальними рідинами, тому я помістив їх навколо її клітора, кілька разів рухав ротом вперед-назад, і майже відразу ж я почув гортане дихання з рота Крісті, коли вона підняла свій таз з ліжко. - О, Крейг! вона закричала: «Що ти тоді зробив?» Я звільнив її клітор зі своїх губ, і Кріста розслабилася. — Це було так добре, — сказала вона тихо, але з ноткою хвилювання в голосі. «Я можу змусити вас прийти, зробивши це», — сказав я, дивлячись на її обличчя знизу біля її кицьки, хоча, сказавши це, я сподівався, що не втратив зв’язок через брак практики. — Справді? Кріста сказала: «Я отримую оргазм лише від дотиків до себе».

— Я думав, ти сказав, що ти з Террі займалися сексом, — сказав я. «Я ніколи не приходила, — сказала вона, — я хотіла, але цього ніколи не було». «Але у вас був оргазм, чи не так?» Я запитав, думаючи, що це принесло новий вимір у те, що ми з Крістою збиралися зробити. «Тільки тоді, коли нікого немає», — відповіла вона, знову посміхаючись. — Ти коли-небудь ставав на вершину? Я запитав.

Кріста похитала головою й сказала: «Ніколи. Террі не дуже авантюрний». Я встав, підійшов до іншого боку ліжка й ліг біля Крісті з лівого боку. Я повернувся праворуч і поклав ліву руку на її груди, і притиснув її до себе, і сказав: "Кріста, з мого досвіду, жінки майже завжди приходять, коли вони піднімаються.

Чи хочеш ти це спробувати? ? " Вона посміхнулася такою милою посмішкою, що це було майже недоречно в такій зустрічі, і вона сказала: «Ти справді хочеш змусити мене прийти?» «Звичайно, — прошепотів я, — я сказав тобі, що це теж стосується тебе». «Можливо, нам варто почати», — сказала Кріста, сіла й опустилася, щоб стати біля мене на коліна. Вона подивилася на мою промежину, яка тепер випирала від мого жорсткого члена, і сказала: "Ти хочеш, щоб я зняв з тебе штани?" «Один із нас повинен, — сказав я, — і, мабуть, я зняв твою, так що йди».

Кріста розстегнула мій ремінь і почала знімати мої джинси, а я підняв поп, щоб допомогти. «Це ви повинні були взяти на себе відповідальність, але тепер це більше схоже на командну роботу», — сказала вона, знімаючи з мене джинси та нижню білизну й кидаючи їх сукнею на підлогу. Вона подивилася на мій випрямлений член, потім на мене, але нічого не сказала. «Заняття любов’ю мають бути командними зусиллями», – сказав я, м’яко кажучи, спостерігаючи за цією красивою голою молодою дівчиною, яка піднялася на ліжко, щоб поцілувати мене в уста. «Тоді візьмемо один для команди», — посміхнулася Кріста, залізаючи на мене, а потім відкинулася, присівши над моїм твердим членом.

- Отже, я просто лізу? — запитала вона, дивлячись на мене, наче їй справді потрібно було це знати. — Ось так, — сказав я. — Ще одна річ, — сказала Кріста, ніби її розум над чимось працював.

Вона знову сіла біля мого члена і сказала: «Просто для розваги, я хочу, щоб ти зробив одну «взяти відповідальність». Вона подивилася вниз на мій член. "Що це?" - запитав я, цікавлячись, куди вона їде. «Я ніколи не кидався на хлопця, і я хочу це спробувати, але я хочу, щоб ти зробив, це використав свій найкращий вередливий старий сержантський голос і сказав: «Кріста, відсоси мій член!» Скажіть так, ніби це наказ ».

Звук дівочого голосу Крісті, який намагався звучати як вередливий старий сержант, був такий смішний, що я розсміявся, і Кріста теж. "Кріста!" Я сказав, мій голос звучав більш хрипким від сміху, ніж стенторіальним: «Посми мій член!» Ми обидва знову почали сміятися, і Кріста сказала: «Я не так уявляла це в голові», але вона нахилилася і спробувала налетіти на мене. Незважаючи на те, що я лише спостерігав за нею і нічого більше не сказав, вона сказала: «Припини мене сміятися. Я не можу обійти це губами». Після того, як вона подолала своє хихикання, Кріста нахилилася і ніжно поклала губи на блискучу головку мого твердого члена.

На її обличчі було зосереджено, коли вона взяла близько двох дюймів у свій гарний маленький ротик і кілька разів похитала головою, потираючи язиком кінчик мого члена. Її м'який, теплий рот, безперечно, відчував себе фантастично на моєму члені, але вона не була експертом у тому, щоб давати голову. І все-таки цього було достатньо, щоб я здригнувся пару разів, і вона відвела рот і подивилася на мене. — Тобі сподобалося? вона спитала. — Це було чудово для новачка, — підбадьорююче сказав я.

«Це якось захоплююче мати його в роті, — сказала вона, — і це змушує мене ще більше хотіти цього в моїй кицьці», — сказала вона, здивовано посміхнувшись мені. Вона піднялася, щоб покласти голову мені на груди, коли я лежав на спині, і, примкнувши наші обличчя, Кріста сказала: «Мені це може сподобатися. Нам з тобою доведеться деякий час займатися цим оральним сексом річ». Вона сіла, як і раніше, готова присісти над моїм членом, і сказала: "Тепер, де я була?" Кріста взяла мій жорсткий член в праву руку і обережно опустилася, направляючи голову до її кицьки, і коли я відчув, як мій член торкається теплого, мокрого, слизького отвору, вона швидко вдихнула ротом і опустилася. трішки.

Її кицька була тісною, але вона також була дуже мокрою, і коли я спостерігав, як половина мого інструменту входить у неї, я відчув, що стіни обіймають мене. Вона трохи піднялася, і рух її тугої кицьки на моєму члені змусив мене здригнутися від задоволення, а Кріста посміхнулася мені, кажучи: «Я, мабуть, роблю щось правильно». «Ти чудово йдеш», — сказав я, і Кріста відступила, цього разу ввівши всередину більше мого члена. Вона знову підняла, відкинувши від мене черговий збентеження, і сказала: "Тоді я могла б пройти весь шлях вниз, але я просто хотіла тебе дражнити". Її усмішка була злою милою.

Вона полегшала, і відчуття мого члена прямо в ній, з її слизькими слизькими стінками кицьки, що обіймали мене, майже захоплювало дух. Тепер, коли мій член був закопаний у ній, Кріста лежала на мені, цілуючи мені рот і починаючи ніжно гладити таз, коли сама звикла до почуттів. Вона перевела подих і сказала: «Тримай мене», коли я обняв її, і вона почала рухатися трохи швидше, ковтаючи, і кажучи: «Я ніколи не робила цього так, але це неймовірно. " «Якщо ти на вершині, ти можеш контролювати», — сказав я, роблячи здригаючий вдих. власним голосом.

Ми з Крістою ледве почали трахатися, але її кицька була такою затишною, такою мокрою, що кожен її рух був для мене екстазом, і мені довелося протистояти бажанням схопити її сідниці і просто почати впиватися в неї, поки я не задовольнив себе . Кріста почала штовхатися трохи швидше, короткими ударами, і вона сказала: «Ох! Я це відчуваю! Я відчуваю це!» Вона трішки човгала, штовхаючи свій таз ближче до мого, і знову почала штовхатися, тепер забираючи мене далі в себе, і вона почала штовхатися швидше, глибше, тепер рухаючи своєю кицькою майже по всій довжині мого непохитного члена. Задоволення наростало в мені, але я боровся з бажанням покінчити з собою всередині її прекрасного тіла, і я поклав свої руки на її тверді сідниці, відчуваючи, як вони стискаються з кожним поштовхом. — Стає краще, — сказала Кріста, її обличчя раптом стало серйозним, очі почали зосереджуватися вдалині, її штовхання ставало все швидшим, коли я зустрічав кожен її рух нахилом власного тазу.

«Ти був правий, — сказала вона, — я думаю, що я прийду! Я думаю, що я прийду!» Її тіло почало здригатися, коли її поштовх став трохи більш нестабільним, і вона підняла голову, з виглядом на обличчі, ніби вона ось -ось заплаче, і закричала: "О, так добре! Занадто добре! Ох! Боже !! Це добре !! " як я відчув, як її стінки кицьки стискаються навколо мого члена. Кріста заплющила очі й стиснула зуби, оскільки судома охопила все її тіло, і я зрозумів, що не можу більше стримуватися. Мій власний кульмінаційний момент вибухнув всередині мене хвилею екстазу, яка поглинула всю мою душу на кілька дорогоцінних секунд, коли я відчув, як сильно занурився в пульсуючу кицьку Крісті. Сплеск за ривком, хвиля за хвилею, мій оргазм був справді дивовижним, і звідки б я не поїхав на ці кілька моментів, я зрозумів, що не приходив таким роками. Коли реальність повернулася, і останні приколи солодощі зникли, я виявив, що Кріста лежала, поклавши голову на мої груди, важко дихаючи, і я відчував, як б’ється її серце.

Мої руки обіймали її за плечі, притискаючи до себе, і я відчував плівку поту на її голому тілі. Мій член, який пом’якшився, все ще тримався всередині неї, і вона підняла голову, щоб подивитися на мене, і сказала: «Це було чудово!» Вона рухалася, щоб поцілувати мене, відкриваючи рот і пропонуючи мені трохи мови, і її поцілунок був схожий на солодкий маленький постскриптум до гарячого сексу, який ми щойно мали. «З тобою все гаразд? Я запитав. «Коли я перестану мучитися, я дам тобі знати», — сказала вона і додала: «Це було чудово!» «Я підтримаю це, — сказав я, — це було просто дивно «Справді?» — спитала Кріста, піднявши голову, щоб поглянути на мене, наче вона не була впевнена, чи я говорю це лише для того, щоб їй було добре, «Ви маєте на увазі, що це також було особливим для вас?» «Це Це було більше ніж особливе, Кріста, — сказав я.

— Це було фантастично. Я перевів вдих і ковтнув, щоб продовжити, і додав: «Це не завжди так. Це завжди добре, але не завжди так добре.

Ти був чудовий." Я знав, що хлинув, але не міг стриматися. "Ми були чудові", відповіла Кріста, "Це була командна робота". Вона злізла з мене і лягла ліворуч від мене в моєму двоспальне ліжко, і я тримав її до себе, коли ми лежали. Ми тихо розмовляли, і вона сказала мені, що її інстинкти правильні, і я знав, як поводитися з жінкою, але коли ми розмовляли, я зрозумів, що Я перетнув межу, яку неможливо було переступити. Я вирішив потурбуватися про це пізніше, тому що все-таки це було завтра, а це було зараз.

Тієї ночі Кріста прийшла до мене в маленький будиночок, одягнена як вигадана відьма, але її магія виявилася цілком реальною. Ніби вона наклала на мене чари, і я зрозумів, що, якими б не були наслідки, я більше ніколи не буду таким, як був.

Подібні історії