Зустріч Ханни

Ця історія запитує: Чи обман кіберсексу?…

🕑 51 хвилин хвилин Прямий секс Історії

Зустрічаючи Ханну Сізіф, я не бував у Нью-Йорку більше двадцяти років, і насправді рідко залишаю свою каюту в штаті Мен у будь-якому місті. Я роблю покупки в місцевому продовольчому кооперативі в нашому маленькому містечку, забираю пошту на поштовому відділенні, інколи дістаю миску супу або чашку кави і обмінююсь привітаннями з друзями та сусідами, а потім вирушаю додому, із задоволенням їду довгою дорогою грунтовою дорогою через ліс і йду стежкою до мого спокійного життя. Я щойно закінчив книгу поезій, і мій брат розповів мені про групу, до якої він належить у бібліотеці, та про їх щомісячну серію запрошених спікерів. Кожен учасник влаштовує вечір, і тому він закликав мене приїхати до Нью-Йорка і прочитати. По-перше, я сказав ні, я не хочу мати справу з усією суєтою Нью-Йорка, і у мене був свій сад та інші причини, через які я не повинен їхати, але потім згадав свою філософію, щоб завжди говорити "так", коли можливо, якщо не існує морального конфлікту або він неможливий.

Я вірю, що коли можливості відкриваються так, це життєвий спосіб подарувати вам несподіваний подарунок. "Приїжджайте до Нью-Йорка і дайте прочитати, це буде добре для вас", - сказав він наполегливіше. Нарешті мене охопило бажання прочитати мої нові вірші та піти геть від свого самотнього життя, і я сказав, що прийду. Коли я кинув слухавку, я не міг повірити, що я погодився зробити.

Тож раптова можливість відвідати брата в Нью-Йорку та прочитати вірші дала мені шанс скуштувати шматочок життя, якого я ніколи не переживав ні раніше, ні після. Чи то доля, чи то випадкові випадкові обставини, я не можу сказати - це частина загадки, але приїзд до Нью-Йорка та зустріч з Ханною того дня в кафе за рогом квартири мого брата перевела мене у реальність, я я все ще намагаюся зрозуміти. Я прибув у Нью-Йорк у четвер увечері і поїхав поїздом з аеропорту, а потім метро та автобусом до Ріверсайд-Драйв, де мій брат живе в шикарній квартирі в пентхаусі. Я був повністю засліплений і вражений візуальними відчуттями світла та звуків, людей, що мчать, рекламою, гудками та сиренами, універмагами, наповненими блискучими товарами, високими будівлями та театрами.

На відміну від мого маленького містечка в штаті Мен, я бачив людей з багатьох інших країн, стільки форм, розмірів та кольорів, що всі поспішали, несли пакети, портфелі, розмовляли по мобільних телефонах, слухали i-pods, очевидно не звертаючи уваги на суєту. навколо них. Мене охопив кружляння людей на ходу.

Побачити було так багато, я не знав, куди шукати спочатку, і почувався так, як коли мені було дванадцять, і пішов до цирку. Для мене Нью-Йорк був як би в цирку. Наступного дня, коли мій брат мав кілька зустрічей, я скористався можливістю оглянути околиці і зупинився в маленькому кафе, яке називалося Лівобережжя, за чашкою кави та частуванням. Моє читання віршів відбулося лише о восьмій вечора, тож у мене був увесь день для себе.

У кафе було зайнято людьми, що поспішали за кавою та випічкою. Більшість столів були зайняті, і місце кипіло розмовами чи людьми, які читали газету або перевіряли свої мобільні телефони. Я сидів за столом біля вікна і міг кинути погляд на людей, що проходили повз. У мене був щоденник і я записував враження, робив замальовки, розмірковував, описував людей, дивувався, про що вони думають. Поки я писав, увійшла молода жінка з довгими темними кучерявими волоссям.

На одному плечі у неї був зелений полотняний мішок. Вона поклала сумку на порожній стіл біля мого і пішла до прилавка, щоб зробити замовлення. Стоячи там, вона зиркнула на випічку, озирнулася на свій стіл і на мене.

Я перестав писати, а ручку зупинив на сторінці. Наші погляди коротко зустрілися, але я швидко відвів погляд. Я здогадувався, що їй було за тридцять, і вона носила барвисту спідницю в індійському стилі з принтом, що стояла на дюйм або трохи вище її колін, і м’яку фактурну білу блузку, схожу на селянина, що відкривала її плечі, невеликий шарф з лавандою, вільно пов’язаний на шиї .

Коли вона підійшла до свого столу, несучи свою каву та круасан, наші погляди знову коротко зустрілися. Я помітив її жваві очі, оливкову шкіру; вузький загострений ніс і високі вилиці. Її темне дике розпущене волосся вийшло трохи нижче плечей. Великі круглі срібні сережки, що звисали, надали їй екзотичного вигляду, що змусило мене думати, що вона схожа на циганку. Вона дістала з полотняної сумки книгу і поклала на стіл.

Потім вона поклала сумку на підлогу поруч, сіла, схрестивши ноги, озирнулася по кімнаті, швидко кинувши погляд у мій бік. Наші погляди зустрілися, тоді вона відвела погляд. Вона зробила ковток кави і відкрила книгу. Я пам’ятаю, як писав у своєму журналі, що було з цією екзотичною молодою леді, що сиділа за столом поруч.

Мені подобається дивитись на людей, але рідко мене захоплює така людина, як я з нею. Кожні кілька хвилин я переставав писати і переглядав її, спостерігаючи, як вона читає, довгими пальцями тримаючи кружку з кавою, але не п’є. Я продовжував писати, намагаючись зосередитись на тому, що описував, і не дивитись на неї, але в її присутності було щось, вона містила енергію, яка змушувала мене продовжувати дивитись на неї. Вона не була гарною в класичному стилі, але я відчував її жвавий дух. У ній було щось таємниче та приховане, що робило її красивою та захоплюючою.

Я надзвичайно сором'язлива тиха людина, і не в моїй природі вести розмову з кимось, кого я не знаю, особливо молодою жінкою, яка, мабуть, молодша за мене як мінімум на двадцять років. Але там я сидів за своїм столом, бажаючи вирватися зі своєї стриманої особистості і запросити себе сісти з нею. Вона читала свою книгу з глибокою зосередженістю, але щоразу, коли вона перегортала сторінку, вона піднімала очі, щоб оглянути кімнату, і наші очі зустрілися, потім вона поверталася до своєї книги, а я повертався до своїх творів. У своєму журналі я описував цю сцену, коли я сидів за столом біля цієї екзотичної на вигляд молодої жінки, зустрічаючись нашими очима. Коли я писав: "Її темне волосся, що падає повз плече, чудово поруч з оливковою шкірою обличчя, але саме її великі лісові таємничі очі притягують мене до неї.

Я повинен зустрітися з нею! Я повинен зустрітися з нею!" Мене вразила терміновість останнього речення. Я часто бачу жінку, яка, на мій погляд, є привабливою, але це було інакше. Чому я написав: "Я повинен зустрітися з нею?" Я відклав ручку, зачитуючи написане, почувши її голос і обернувшись. "Що ти пишеш?" Спочатку я не був впевнений, як відповісти, і тому я повторив її запитання: "О, ах, що я пишу?" Я поглянула на свій журнал, а потім знову на неї і якось знайшла нерв сказати: "" Я пишу про тебе "." Ти? ", - спитала вона, розплющивши очі від здивування." Чому? "" Не знаю не знаю ", - відповів я, дивлячись на її очі, помітивши легку посмішку на її губах.

Ніхто з нас не говорив, але в тій тиші не було ніяковості, лише цікавість. Я глибоко вдихнув і якось знайшов сміливість сказати, "Я думаю, ти дуже красива. Я хотіла описати вас словами.

"" Дякую ", - відповіла вона і посміхнулася. "Я не думаю, що я красива, тому дякую". Знову запанувала тиша, але ми не зводили очей один з одного. Вона взяла кухоль для кави, піднесла до губ, дивлячись на мене через край. Я зробив те саме, зробив ковток кави, швидко закрив журнал, тримаючи ручку в книзі як маркер, і озирнувся на неї.

"Що ти читаєш?" Девід Мамет, - відповіла вона, закриваючи книгу. - Ти знаєш його написання? "" Так, я прочитала кілька його п'єс і бачила кілька його фільмів. Мені подобається його мова і те, як він пише діалог. "" Мені теж подобається, наскільки чітким є його діалог.

Це як поезія, така запасна. "„ Давайте зробимо вигляд, що ми в спектаклі Мамета ", - сказала я, здивувавши себе цією сміливою, спонтанною ідеєю, якось моєю звичною сором’язливістю, що випаровується. вдай, що ми в п’єсі Мамета.

"„ Так, давайте ", - відповів я, вже переходячи до стилізованої, односкладової, повторюваної манери його діалогу.„ Так, давайте ", - повторила Ханна, піднімаючи нашу гру, трохи посмішка на її губах. "Привіт", - сказала я, дивлячись на неї зі свого столу. - "Привіт", - швидко відповіла вона. - Ви виглядаєте сумно, - сказала я.

"О!" - сказала вона, різко розплющивши очі. "Так, смуток - це не те, чого я хочу сьогодні," рішуче сказав я. - Так, я знаю, що ти не хочеш суму, - сказала вона, кивнувши.

- Я знаю, що ти цього не робиш. "Що, на вашу думку, я хочу на сьогодні?" Я запитав. "Ви хочете, щоб я запросив вас посидіти зі мною, але ви занадто сором'язливі, щоб просити". "Ти маєш рацію. Я знаю, як сприймаю вас ".

Вона посміхнулася і показала рукою на порожнє місце навпроти неї, обидві ми насолоджуючись імітацією плоского слова, як говорив персонаж Мамет. Я був приголомшений її запрошенням, але посміхнувся у відповідь, її темні очі виглядали на мене з легкою грайливою посмішкою на губах. Я взяв журнал і каву і сів за її стіл, наші очі знову зустрілися. "Я Том. Том із "ч", - сказав я, все ще перебуваючи в режимі Мамета.

"Привіт, Томе з ч." "Я Ханна з ч." "Привіт, Ханна, h. Я знаю, що у твого імені є h, інакше це була б Анна. Не Ханна". "Правильно, і якби це починалося з B, я б був бананом", - сказала вона. "Ми обидва засміялися." Ми дурні? "" Дуже.

Але дякую, що ви прочитали мої думки і запросили мене посидіти з вами "." Це новий спосіб зустріти когось, - сказала вона, - як би бути у виставі Мамета "." Так, я думаю, це так, особливо для мене, "Я сказав, ковтнувши кави. Я ніколи не роблю подібних речей". "Я теж. Я дуже приватна людина, дуже сором'язлива. Я тримаюся в собі".

- Я теж, - сказав я. "Але я здивований тобою. Твоє обличчя настільки відкрите. Я думав би, ти мав би напружене соціальне життя".

"Я не дуже. Я люблю бути вдома, читати, спілкуватися зі своїм хлопцем, гуляти вздовж річки. Я люблю відвідувати бібліотеку, книгарні та музеї. Я люблю читати.

"" Значить, у вас є хлопець? "" У мене є ", сказала вона, кивнувши, торкаючись куточка своєї книги." Це приємно. Ти задоволений ним? "" Я дуже. Він чудовий ", - сказала вона, а потім запитала:" Ви одружені? "" Ні, я розлучився ", - відповів я, потискаючи плечима. - Вибачте, - сказала вона, її очі і рот втратили посмішку і висловили свій сум "Чи вам це було важко?" "Спочатку, але насправді мені це добре.

Ми просто вирішили більше не брати участь у фільмі один одного ", - сказала я, повторюючи пояснення, які я часто давала, коли люди висловлювали своє" О, це погано "." Це цікавий спосіб думати про це ", - сказала вона, а потім зробила паузу, дивлячись на мене. "Ви ж не житель Нью-Йорка, правда?" "Ні", - відповів я з легким посміхом. - Звідки Ви знали? "" Легко, ніхто в цьому районі не виглядає і не одягається, як Ви ", - сказала вона. - Що ти маєш на увазі?", - відповіла я, дивлячись на свою плед-фланелеву сорочку, на вицвілі джинси. "Ти виглядаєш інакше, кошлате волосся і борода, фланелевая сорочка, трохи недоглянута, не гладка, точно не "О, ну, я з штату Мен, - сказав я і знизав плечима.

- Не те, щоб усі з штату Мен були кудлатими і недоглянутими, - додав я. - Мені подобається, як ти виглядаєш", - сказала Ханна. Виглядаєш цікаво.

Не такий, як усі тут. Мені це подобається. "" Мені теж подобається, як ти виглядаєш, - сказав я.

- У тобі є щось загадкове. "" Таємниче? "- спитала вона, піднявши брови. - Ти помиляєшся. Я не загадковий.

"" Так, ти є. У вас є таємне Я, якого ніхто не знає, крім вас. "" Я знаю? ", - спитала вона, підносячи кухоль до губ, очей дивлячись на мене над обідком. Коли вона відклала кружку, я зрозуміла, що вона думає про те, що я сказав про її таємне "Я".

Спочатку вона здавалася стурбованою, але потім посміхнулася, її очі дивилися в мої, вказуючи на те, що я щось торкнувся в ній і викликав у неї цікавість. "Розкажи мені про моє таємне Я", - попросила вона довгий час тиша. "Отже, ви визнаєте, що у вас є таємне Я?", - спитала я.

"Може," відповіла вона, і ця легка посмішка повернулася до її вуст. Я посміхнулася у відповідь, наші очі досліджували одне одного, зачаровані тим, куди прямувала ця розмова "А у вас, Томе, у вас є таємне життя, світ фантазій?", - спитала вона, зсунувшись на своєму місці, нахилившись вперед на лікті, наблизивши своє обличчя до мого, дивлячись мені в очі, посміхаючись. груди притискали білу селянську кофтинку. Я ковтнув кави, приголомшений її запитанням, не знаючи, що сказати. Я тримав кухлик до моїх губ, ніби я ховався за цим, але мої очі були на її посмішці та темних очах та проблиску декольте, коли вона нахилялася до мене.

Я відклав чашку, здивований тим, що вона наблизила своє обличчя до мого, ніби щось інтимне ось-ось має бути висловлене. - Давайте поговоримо про наше таємне життя, - прошепотіла вона з тією легкою, грайливою посмішкою на устах. "Я розповім тобі про своє, якщо ти мені про своє". - Отже, ти визнаєш це, - сказав я, наближаючи своє обличчя до свого, наші очі дивляться одне одному в очі.

"Так, ти знаєш, що у мене таємне життя, і я знаю, що ти маєш", - сказала вона, її голос був трохи вище шепоту, наші обличчя тепер були в дюймах одне від одного. "Ми все ще в спектаклі" Мамет "?" Я запитав. "Ні, ми у власному спектаклі. Ми входимо в наше таємне життя". Я кивнув на свою згоду і посміхнувся, наші очі дивились одне одному в очі.

"Мені це подобається. Ти що? "- запитала вона. - Так. Це захоплююче, чи не так? "" Це так ", - відповіла вона, відламуючи шматочок круасана, поклавши йому рот, делікатно пережовуючи, її очі на моєму. Хоча ми були у власному спектаклі, здавалося, що ми все ще використовуючи мову Мамета.

"Ханна, я думаю, у нас однакові таємні фантазії." Скажи мені, що це таке. "" Ви хочете, щоб вас трахнув незнайомець. Ви хочете, щоб вас знущали ".

Я не міг повірити, що кажу їй це. Я рідко, якщо взагалі коли-небудь, вживаю слово ебать або кажу так, і шокував себе, але якось насолоджувався моєю раптовою сміливістю. Ми раптом стали незнайомцями особисто, розповідаючи про наші секрети. "Хм, розкажи мені більше, - сказала вона, дивлячись мені в очі. - Ти бачила Останнє танго в Парижі?", - запитала я.

"Так", - відповіла вона і засміялася. - Дістань масло! "сказала вона, повторюючи рядок із фільму." Ви хочете опинитися в порожній кімнаті або в дешевому мотелі з незнайомцем, - сказав я. - Так, це дешевий підлий мотель із кав'ярнею посеред нічого а надворі червоне неонове зітхання, - сказала вона, кивнувши.

- Так, ми з вами щойно познайомились у кав’ярні пізно ввечері. Ви в вузьких джинсах і безрукавці, без бюстгальтера. "Я зробив паузу." Зараз я поєдную свою фантазію з вашою ", - додав я. - Я знаю, що ви. Вам подобаються вузькі джинси на молодих жінок, чи не так? Вам подобається бачити їх задницю і джинси, щільно притягнуті до їхньої пізди ", - прошепотіла вона, дивлячись мені в очі, лукавою посмішкою на губах.

Я не могла повірити її мові, але сподобалось, як вона розмовляє зі мною, ніби її таємне я "Так, вузькі джинси мене вмикають", - прошепотіла я, з'явившись моє таємне "Я". Пізно, і в кав'ярні немає нікого, крім мене і тебе ", сказала вона. Правильно, я просто зайшов за чашкою кави. Ти стоїш біля прилавка і дивишся на мене, коли я заходжу. Твої очі рухаються вгору-вниз по моєму тілу, наші очі зустрічаються, і ти посміхаєшся, заманюючи мене сісти поруч із тобою і замовити каву .

" "Тож, незнайомце, звідки ти?" - запитала вона, ставши героєм у створеному нами сценарії. "Нікуди, ніби дрейфуючи звідси туди", - відповів я. "Потрібно назвати?" - Ні, - відповідаю я. "Добре, і мені", - кажеш ти, обертаючись на табуреті, обличчям до мене, розставивши ноги, коліна торкаючись мого стегна. Ви нахиляєтесь вперед, і я бачу ваші сиськи під вашою тугою низько обрізаною майкою.

Ви помічаєте, як я дивлюсь на ваші цицьки і посміхаюся. - На що ти дивишся, незнайомце? - запитаєте ви, потрапляючи на сцену, хоч стримуючи сміх. - Ти знаєш, на що я дивлюсь, - кажу, посміхаючись тобі. "Вам подобається те, що ви бачите?" Ви запитаєте.

"Так, і я хочу облизати твої соски". "Хммммм, це звучить добре. Що ще ти хочеш, незнайомце?" «Ти знаєш, що я хочу», - відповідаю я. «Що ти хочеш?» Я хочу, щоб ти сильно мене трахнув.

У мене тут кімната. Потурбуйтеся поділитися цим зі мною на ніч. "" Так. Ведіть, як я кажу.

"" Ми встаємо, щоб піти. Я кидаю трохи грошей на прилавок і йду за тобою, люблю твою круглу дупу в цих вузьких джинсах. Ви обертаєтесь і посміхаєтесь, дивлячись на мене. - Йди за мною, незнайомце.

Якраз тоді Ханна відкинулася на своєму кріслі, подивилася на мене і проковтнула, оглянувши кафе, а потім знову на мене. - Ти мокрий мене, Томе, - сказала вона, здивувавши мене. - Добре, - сказав я. "Ми увійшли в таємне життя одне одного, чи не так?" - Так, - сказала вона, прикусивши нижню губу, важко дихаючи.

"Мені гаряче. Я справді потрапив у це". - Я теж, - сказав я.

"Я ніколи ні з ким подібним не розмовляла", - сказала вона. - Я теж, - сказав я, не відриваючи очей. "Ходімо звідси. Я знаю дешевий готель неподалік", - сказала Ханна.

"Ти серйозно?" Я запитав. - Дуже. "А як щодо вашого хлопця?" Я запитав. "Він не здогадується про моє таємне життя", - сказала вона.

"Він не знає про мої фантазії та всі іграшки, з якими я граю, коли його немає поруч, або цей веб-сайт про секс, на якому я перебуваю, і мої таємні любителі кібер, які трахають мене, коли він на роботі чи поза ним", - сказала вона, встаючи . - Ходімо звідси. Ми вийшли з кафе і швидко пішли.

Її велика зелена полотняна сумка звисала з одного плеча, і я помітив у ній кілька книжок. "Готель знаходиться приблизно в двох кварталах звідси", - сказала вона. Поки ми гуляли, слова Ханни про її таємне життя збентежили і заінтригували мене.

Як вона могла відокремити одну реальність від своєї реальності зі своїм хлопцем? Як її таємне життя не могло бути частиною її фактичного життя? "Як ти знаєш про цей готель?" Я запитав: "Я просто так", - сказала вона, посміхаючись. "Це одне з тих місць, де ви можете орендувати кімнату щогодини. Це для таких, як ми, любителів таємниць". - Ви вже були там раніше? Я запитав. "Ні, але я хотів поїхати сам.

У них по телевізору є порнофільми, і я думав про те, щоб поїхати туди і пережити одну зі своїх фантазій". - Отже, ти ще ніколи не був там, - сказав я. "Ні, це вперше", - сказала вона, усміхнувшись мені, її довге темне циганське волосся струмувало на вітрі, коли миттєво йшли по переповненій вулиці, пробиваючись повз людей. Нарешті, ми стояли перед вузькою будівлею з маленькою зеленою табличкою над дверима, на якій було написано: "Готель Конкорд". - Цікава назва, - сказав я.

"Так, це ідеально для того, що це місце, гармонія та згода", - сказала вона, грайливо посміхаючись на устах. Потім вона підійшла ближче до мене, її цицьки просто торкалися моїх грудей. - Знаймі нам кімнату, містере, - сказала вона, спокусливо дивлячись мені в очі.

Я відчував запах її парфумів, тепла її тіла, і мій член ставав твердим. Я піднявся до письмового столу і попросив кімнати, поки Ханна чекала біля ліфта. Я зиркнув на неї, яка посміхалася мені, кусаючи нижню губу. Я орендував кімнату на дві години. У ліфті вона стояла поруч зі мною.

Ми не говорили, коли ліфт рухався. Єдиним звуком був дзвін, коли ми проходили повз поверхи, але ми відчули очікування, обидва думаючи про таємний світ, куди ми входили, гадаючи, чим закінчиться ця зустріч. На четвертому поверсі вона нахилилася до мене і сказала: "Так містере, що ти мені зробиш?" "Ти дізнаєшся", - сказав я, поклав руку на її попку і потер її, відчуваючи тріщину крізь тонкий матеріал її спідниці, коли моя рука переходила з однієї щоки на іншу, даючи їй попку злегка стискати. "Хм-м-м-м, це добре, містере", - сказала вона тихим голосом, коли ми дійшли до п'ятого поверху.

"Це наша зупинка", - сказав я, почувши звуковий сигнал. Ми зійшли, і вона пішла за мною червоною доріжкою темної вузької зали до нашої кімнати. Я відчинив двері і дозволив їй увійти переді мною. Я зачинив двері, і Ханна поклала свою полотняну сумку на стілець, а потім обійшла все, роздивляючись все, невелике бюро, відкриту шафу з вішалками, телевізор, ванну.

Штори були відкриті, пропускаючи сонячне світло. Ханна закрила штори, а потім увімкнула лампу. "Я хочу закрити світ, але мені подобається світло, коли ми займаємось любов'ю. Я хочу бачити ваше обличчя".

Потім вона сіла на ліжко і підняла на мене очі. - Гаразд, Томе, це угода, - сказала вона, розставивши ноги. "Ми будемо робити все, але насправді не трахатися.

Нам стане гаряче і мастурбувати один з одним. Це настільки ж близько до справжнього трахання, як ми збираємось. Ти розумієш?" - Так, - відповів я. "Це земля фантазій. Ви хочете, щоб я був у вашому таємному світі, як в Інтернеті, де ви трахаєтесь, але насправді не трахаєтесь, тому що ви перебуваєте в кіберпросторі, мастурбуючи, і відчуваєте, що не обманюєте свого хлопця".

"Так, ця кімната схожа на приватну кімнату в кіберпросторі. Це не реально, але відчуває себе реально. Вона стає такою, якою ми хочемо, щоб вона була. "Ти знаєш, що я маю на увазі?" "Я так, Ханна, але це тонка грань, і ми можемо втратити контроль і перейти з однієї реальності в іншу. Це трапляється".

"Я знаю, що це небезпечно, але ми не будемо переходити через це. Я не дозволю, щоб це сталося. Я завжди контролюю". Вона зробила паузу і дивилася мені в очі: "Завжди!" "І ти думаєш, що ми робимо, це не обман твого хлопця".

"Правильно, я знаю, що це небезпечно і на межі, але це те, що я хочу і потребую. Я знаю, це звучить заплутано. І ти думаєш, що я божевільний і, можливо, я є, але я хочу бути тут з тобою. Я хочу нам трахати один одного розумом і руками, мастурбувати, але не чіпати, використовувати наші уяви.

Чи можете ви це впоратись? " "Не знаю, Ханна. Я можу спробувати, але може ставати так жарко, що я просто беру тебе. Це небезпечна територія, на якій ми перебуваємо". "Але це захоплююче, чи не так? Це страшно, але це мене збуджує.

Я це люблю", - сказала вона, встаючи з ліжка. Вона стояла поруч зі мною, наші тіла ледве торкалися і подивилася мені в очі: "Давайте грати один з одним. Зробіть мене своїм коханим". Потім вона увійшла до мене спиною, і я відчув її цицьки на спині, коли вона потягнулася і поклала руки мені на промежину, хапаючи мої кульки через джинси. Мій півень був уже твердий, і вона перемістила руку від моїх куль до моєї твердості, втираючи мене в джинси.

"Хммммм, який у вас великий твердий член", - прошепотіла вона. "Я хочу це. Я хочу, щоб ти сильно мене трахнув". Я був здивований, що вона насправді торкалася мене, і не міг повірити, як Ханна змінилася, але сподобалось, як вона рухала рукою вгору-вниз по моєму жорсткому члену і як вона розмовляла зі мною.

Це було так, ніби вона стала своїм таємним я. Я не сказав ні слова, але закрив очі, насолоджуючись її руками, дозволивши їй взяти на себе ініціативу, мій півень тепер жорсткіший, ніж був коли-небудь. "Я хочу цього великого члена в моїй щільній мокрій кицьці.

Я хочу гарячого, розпусного, брудного бля, пана. Ви теж цього хочете, правда?" "Так, я хочу ебать тебе. Я хочу, щоб мій член був у твоїй тугій пизді". "Ось і все, пане, розмовляйте зі мною брудно. Я хочу, щоб ви захопили мене.

Я хочу, щоб ви мене взяли". Якраз тоді Ханна, яка все ще була позаду мене, потягнулася навколо і розстібнула джинси, опустила блискавку і побачила, що я не одягаю нижню білизну. Вона взяла мій твердий член у руку, витягнувши його: "Хм-м-м-м, мені подобається чоловік, готовий до дії.

Чорт, ти такий великий і твердий". Рука Ханни на моєму твердому півні зводила мене з розуму. Тільки тоді я обернувся і зіткнувся з нею, моїм пульсуючим членом і кульками за джинсами. Я засунув руки під її спідницю, піднявши її, потягнувся навколо, схопив її прикриту трусиками дупу і притягнув до себе. Мій член стояв прямо.

Я стиснув її за попку, розтираючи мій член до її насипу крізь спідницю. Вона ахнула: "О так!" і вигнув спину і почав ковзати свою кицьку вгору-вниз по довжині мого півня. "О, ти почуваєшся так добре", - застогнала вона.

Я відчував запах її збудження і любив, як її дупа стискала мої руки. Потім вона відштовхнула мене і відступила назад. Ми обоє важко дихали. "Це стає надто реальним", - задихаючись, вона задихалася, обличчя її було ситим, рот відкритим. Вона стояла обличчям до мене, наші очі дивились одне одному в очі.

Потім вона підійшла до ліжка, обернулася, простягнула руку під спідницю і вигнулася з чорних трусиків, кинувши їх на підлогу. "Час для другої сцени", - сказала вона, а потім сіла на край ліжка, підняла спідницю високо на стегна, виявивши акуратно підстрижену кицьку і розставивши ноги. "Мастурбуй зі мною. Встань між моїх ніг, і ми можемо грати один з одним і робити вигляд, що нас трахкають".

"Хвилинку", - сказав я і зайшов у ванну, схопив маленький безкоштовний пластиковий контейнер з шампунем і бризнув його на мою праву руку. Миттєво я повернувся між її розкритих ніг, дивлячись на її мокру кицьку, а потім в очі, коли вона лежала на спині, наші голодні очі були прикуті один до одного, коли вона опустила бюстгальтер, схопила цицьки і почала тертися, її рот відкритий, її голодні очі дивляться мені в очі, а потім на мій твердий член, що стоїть прямо над нею, коли я стояв між її ніг на краю ліжка. "Я бачила кілька великих півнів в Інтернеті", - сказала вона.

"Іноді я користуюся камерою", - додала вона, поклавши руку на свою кицьку і піднявши на мене очі. "Дрочи мені, дитино, поки я трахаю себе пальцями". - Я зіграю у вашу гру, - сказав я, мої джинси опустилися на підлогу. Я вийшов з них і став на коліна на ліжку між її ніг, які тепер розсунулись, і подивився на її руку на її мокру кицьку, а потім в очі, дивлячись на мене.

"Нахуй мене", - сказала вона, дивлячись на мій член. Вона засунула два пальці в свою кицьку, поки я вхопив свій член мильною рукою, спостерігаючи, як її пальці входять і виходять з мокрої киски, а вона спостерігає, як моя рука рухається вгору-вниз по моєму жорсткому члену. Я міцно стиснула кулак, вдаючи, що це її туга кицька: "О, боже, ти такий тугий.

Я люблю твою тугу пихву" "О, боже, твій член такий великий", - сказала вона, спостерігаючи за моєю рукою. "Я ледве вхоплю в тебе свій член, ти такий міцний", - сказав я, стискаючи руку сильніше за півень. "Давай, дитино, сильніше, ебать мене сильніше", - кричала вона, пальці все швидше і сильніше входили і виходили. "Боже мій, ти розділяєш мене своїм великим півнем". "Візьми це, дитино.

Дай мені свою тугу пихву!" Я кричав, прокачуючи мій член крізь тугу хватку, нахиляючись вперед, щоб мій член знаходився трохи вище її пальців, рухаючись швидше і сильніше в і з її кицьки. Іншою рукою вона скручувала соски, прикуривши очі до мого члена, широко відкривши рот, тяжче дихаючи. "Ой на хуй, Томе. Нахуй мене, Томе. Складніше! Складніше! Дай мені, дитино ", - крикнула вона, поклавши третій палець у свою кицьку, рухаючи рукою все швидше і швидше.

Моя рука проходила все швидше і швидше крізь стиснутий кулак." О боже, ти такий чортовий тугий. Я люблю твою блядь твою тугу кицьку. Нахуй мене! Трахни мене, маленька повія! "Потім вона відвела другу руку від синиці і поклала її зверху на руку, а потім провела одним пальцем, щоб розтерти клітор, трахаючи себе трьома пальцями. Я знав, що вона поруч, бачачи, як її тіло напружується потім підніміть її тремтяче тіло з ліжка, вигнувши спину, наблизившись до мого півня в дюймах від її кицьки.

Я теж наближався і дивився вниз на її руки, коли моя рука рухалася все швидше і швидше. Трахни мене! "Я кричав, дивлячись вниз на свій кулак, що рухався швидше, а потім на її пальці, що шалено рухалися, спостерігаючи, як вона корчиться в своєму екстазі, наші очі і руки жорстко фіксуються на тому, що ми робимо, обидва наближаючись до вибуху. Мені було так жарко, і це було все, що я міг зробити, щоб не відштовхнути її руки, не накидатися на неї і не засовувати в неї свій член. Я хотів ебать її по-справжньому. "Я хочу по-справжньому ебать тебе", - кричав я.

Не продовжуйте робити це таким чином. Будь ласка, мені це подобається, - задихнулася вона. - Я теж цього хочу, але ми не можемо.

"Наші очі напружено дивилися один на одного, і вона продовжувала трахатись, рухаючи пальцями швидше і сильніше. Я бачив, як її тіло напружується, тремтячи, піднімаючи дупу з ліжка, затискаючи пальці все швидше і сильніше, сиськи підстрибують, рот відкритий, дихання швидше ". Я кінчаю! "Кричала вона, її пальці швидше рухалися в кицьці та на кліторі." Я закінчую, я там.

Я закінчую, продовжуй мене трахати! Складніше! Складніше! Я хочу, щоб це було складніше! ", - кричала вона, піднімаючись з ліжка, пальці входили і виходили." О, боже, я закінчую ", закричала вона, дивлячись на мене." Не зупиняйся. Продовжуй трахати мене! Складніше! Важче! "Моя рука відкачувалась, мої кульки коливались туди-сюди, коли я нахилявся над нею, відчуваючи, що наближаюся до вибуху." О так, я закінчую! Я закінчую! ", - кричав я, накачуючи сильніше. Вона кричала, піднімаючи тіло з ліжка, коли бурхливі судоми потрясли її, а потім вона впала назад на ліжко, задихаючись і задихаючись, широко розплющивши рот, очі дивлячись на мої руки. Саме тоді я відчув, як моя сперма піднімається крізь мене, і я знав, що ось-ось вибухну її по всьому, коли я рванув з криками: "Ебут мене! Трахни мене! "Я кричав, накачуючи член все сильніше і сильніше." Ебать мене, маленька повія! "Я закричав і раптом вибухнув гарячим спермою по всьому животу, сиськах і стегнах.

Потім вона потягнулася рукою, розподіляючи мій сперму по всьому тілу, натираючи цицьки цим, стогнавши: «О, я люблю це!», вона задихалася. «Я не можу насититися!» - закричала вона. Раптом я впала на ліжко поруч з нею, лежачи на спині, дивлячись у стелю, задихаючись, задихаючись, запаморочившись від мого сильного оргазму. "О, Том, це було так дивно".

"Це було", сказав я, "враховуючи, що ми насправді не трахались". "Це все одно було добре чи не так? ", - сказала вона, дивлячись на мене, що лежав поруч." Так, дуже напружено. Ти щось інше, Ханна. "Я сказала, роздумуючи, чи не слід нам тут використовувати наші справжні імена.

Раптом Ханна сіла:" О, я мушу йти. Я маю зустрітися зі своїм хлопцем о п'ятій. "" Ні, я не хочу, щоб це закінчилося, "сказав я." Я знаю. Це важко, чи не так? ", - сказала вона, закривши очі, ніби вимикаючи реальність.

- Дуже важко, - сказала я. "Як ви можете перейти звідси до свого хлопця?" "Не знаю. Я не можу це пояснити", - сказала вона, підвівшись і одягнувши труси, а потім випрямивши спідницю. Вона підійшла до дзеркала і поправила розпатлане волосся. - Ханна, я не можу відпустити тебе, - сказав я.

"Томе, я люблю бути з тобою, але не роби це більше, ніж є". - Я не розумію. "Це гра.

Це не реально. Вона існує в нашій свідомості, нашій уяві і ніде більше". - Ні, ця кімната справжня, Ханна, - сказала я. "Ми тут, у цій кімнаті. Це може бути кімната, за яку ми заплатили і в якій не живемо, але це реально.

Я справжній, а ти справжній, і те, що ми щойно зробили, було реальним. Це не інтернет!" "Я мушу йти", - сказала вона. "Ханна! Приходь сьогодні до читання. Я хочу, щоб ти був там".

"Котра година?" вона запитала. "Вісім. У головній бібліотеці", - сказав я. - Я не можу обіцяти. Ханна була біля дверей, а я все ще лежав на ліжку зі штанами біля ніг.

- До побачення, дорогий, - сказала вона і поцілувала мене. Я спостерігав, як вона відчинила двері, помахала рукою і пішла. Я лежав на ліжку, дивлячись на двері, не міг повірити, що сталося за останню годину чи близько того.

Я підвівся, одягнув джинси і став перед дзеркалом над бюро, дивлячись на себе, моє кудлате волосся і бороду, фланелеву сорочку, нахилився вперед і заглянув мені в очі, озираючись на мене, похитав головою і піднявся величезне зітхання, все ще не в змозі повірити, що відбувається з моїм спокійним життям. Я підійшов до вікна, відкрив завісу і вийшов на місто. Я прочитав за три години, і коли я вийшов з готельного номера, оглянувшись на ліжко, я подумав, чи не прийде вона до читання, чи не побачу я коли-небудь Ханну знову. Це була болісна думка, бажаючи побачити її ще раз і не знаючи, чи це кінець нашої фантазії. Я домовився зустріти брата за легкою вечерею в єврейських гастрономах біля бібліотеки.

Я сказав йому, що маю тягу до великого гарячого бутерброду з пастрамі на справжньому житньому хлібі з кислим тілом, чогось неможливого в Мені. Я мав зі собою свої вірші і дивився на них, розміщуючи їх у тому порядку, в якому читав. Коли мій брат приїхав і сів, він запитав мене, як у мене день. Чомусь я досі не розумію, я вирішив не розповідати йому про Ханну, хоча був момент, коли я вривався, щоб розповісти йому про дивовижний досвід, який я мав лише годину тому. Я сказав йому, що вдень спокійно прогулявся і випив кави в приємному кафе під назвою Лівобережжя.

Я сказав йому, що писав у своєму журналі, не більше того. Я хотів залишити Ханну в собі. Я хотів насолодитись реальністю, якою ми з нею поділилися, і зберегти її в таємниці, знаючи, що висловлення слів це заплямує. Я також знав, що це те, про що Ханна ніколи ні з ким не поговорить.

Це був її таємний світ. Здається, я просто хотів також тримати наші стосунки в таємниці, чогось ніхто не знав, чогось лише ми з нею. Поки ми їли, мій брат розповів мені про свої зустрічі та проект, над яким він працював, і хоча я слухала, Ханна постійно приходила мені в голову. Я зобразив, як вона вечеряє зі своїм хлопцем, розмовляє з ним так само, як і з моїм братом, але прихована всередині неї, я там - її таємний коханець фантазії.

Насолодившись моїм смачним гарячим бутербродом з пастрамі, мій брат розповів мені трохи про групу, якій я читавму, як він знає цих людей роками, і вони вже давно проводять ці заходи в бібліотеці. Я знову сказав йому, як рідко мені коли-небудь їздити куди-небудь і який суворий контраст у Нью-Йорку з моїм життям у лісі. Я сказав йому про свою філософію сказати "так", коли відкриваються можливості, вважаючи, що вони послані Богом. Я також сказав йому, що намагаюся ніколи не мати сподівань, і через це я ніколи не розчаровуюсь, часто дивуюся і захоплююся. Відсутність сподівань робить життя пригодою, але, мушу визнати, мій полудень із Ханною перевищував будь-яке сподівання, яке я міг мати.

Нарешті, настав час читання, і ми пройшли кварталом від гастроному до бібліотеки. Коли ми зайшли до кімнати, мій брат познайомив мене з деякими своїми друзями. Там було близько сорока стільців, вишикуваних у ряди, і невеличка трибуна спереду. Стіни були вкриті картинами та фотографіями.

Люди були одягнені в різноманітний одяг, деякі чоловіки в костюмах і краватках, а інші в штани та повсякденні сорочки. Жінки теж були одягнені у, здавалося б, дорогі сукні або носили штани та блузи. Я, звичайно, по-різному виглядав у плед-фланелевій сорочці та джинсах, але мені було все одно. Я навіть не маю краватки, спортивної куртки чи чогось іншого, що могло б мене вписати. Я був тут, щоб читати вірші і не вдягати костюм, в якому б не було комфортно.

Я підвів погляд на годинник і побачив, що це про час, щоб розпочати читання. Я сподівався, що Ханна з’явиться, але вона цього не зробила. Я змирився з тим, що те, що сталося того дня, було раз у житті, і це все, не більше того.

Я зачекав на стільці в передній частині кімнати, щоб мене представив мій брат. Я озирнувся по кімнаті, коли люди сиділи і базікали між собою. Я перезирнувся до дверей у задній частині кімнати, сподіваючись побачити Ханну, а потім годинник.

Я переглянув папку з віршами, відчуваючи трохи напруги, але схвильований, що маю таку можливість. Мій брат вийшов у передню частину кімнати, подякував усім за приїзд і почав представляти мені, що я живу в сонячній каюті в лісі штату Мен і рідко виходжу з дому. Люди аплодували, коли я підходив до трибуни, кивав своєю вдячністю і розповідав їм про цю серію віршів, над якою я працював, спираючись на міф про Сізіфа, що для мене камінь, який він змушений штовхнути як покарання богами, є метафора тягаря моральної відповідальності, тягаря людського існування та того, як багато міф для мене значив.

Щойно я мала розпочати, Ханна увійшла до кімнати і стала біля задньої стіни. Моє серце заскочило, коли я її побачив. Наші погляди зустрілися, і вона посміхнулася, злегка піднявши руку і зігнувши пальці цим маленьким жестом привітання. Я був приголомшений тим, що вона прийшла, але щасливий.

Потім вона зайняла місце в останньому ряду. На відміну від багатьох поетів, які не дуже добре читають, я приділяю багато уваги тому, як подаю кожен вірш. Я намагаюся дати зрозуміти обстановку, де я був і звідки поема. Хоча я не актор, я фактично виконую кожен вірш так, ніби я актор.

Я збирався читати сорок п’ять хвилин, а потім відповідати на запитання протягом п’ятнадцяти хвилин, якщо такі були. Поезія може бути дуже напруженою, і я був обережним, щоб не виснажувати людей. Я подумав про давню приказку шоу-бізнесу: "Завжди залишайте їх бажати більше".

Нарешті, я дійшов до останнього вірша і сказав, що це присвячено дуже особливій людині. Я описав це як екзистенційний вірш про кохання про ілюзію та реальність і про те, як кожен із нас створює свою власну реальність і вирішує вірити, що вона справжня. Перш ніж прочитати, я подивився на Ханну, і наші погляди зустрілися. Я посміхнувся, і вона посміхнулась у відповідь, але ніхто в кімнаті не знав, що я читаю їй цей вірш. Я сказав назву вірша «Вибір ілюзії».

Ось вірш, який я прочитав: Вибір ілюзії не робить моє життя менш реальним. І якщо я дбаю співати, а не повзати на руках і колінах, тримаючи серце, що кровоточить, схід сонця все одно буде іскритися на озері та крізь дерева. Ранок не шкодує, коли марширує небом. Наш вибір - стиснутись за скелею, скаржитися, поки не помремо, або дозволити уяві підморгувати і дивитись в очі проходячи небесам. Полудень настає швидко і яскраво, і тіні зникають у цю спекотну годину.

Який туман був на озері на світанку, неодмінно прийде знову в темряві, і тому я мрію: Сонце, яке зараз світить на твоєму милому обличчі, зійде завтра з мого ліричного серця. Коли я закінчив читати, і люди аплодували, я подивився на Ханну в задній частині кімнати. Наші погляди зустрілися, і вона поклала руку на своє серце, погладивши його і посміхнулася мені.

Ніхто більше не мав уявлення про те, що відбувається між нами, і протягом короткого хвилинного спалаху ніхто інший не існував, крім нас двох. Ми ненадовго повернулись у наш маленький світ, поцілувались і пішли, щоб повернутися до реальності читання поезії. Люди змішалися.

Декілька підійшли до мене і сказали, як їм подобається читати, і подякували мені за те, що я приїхав аж з Мен. Ханна не рухалася зі свого місця і спостерігала за цілою сценою. Я підвів погляд на неї, коли відповідав на коментарі кількох людей, які мене оточували. Якраз тоді Ханна підійшла до того місця, де я стояла, і подала мені невеликий аркуш паперу, посміхнулася мені і без жодного слова вийшла з кімнати. Поки жінка з білим волоссям і окулярами, що звисали на тонкій смужці на шиї, говорила зі мною, я відкрив складений аркуш паперу і побачив її слова: "зустрінься в нашій кімнаті о".

Я підвів погляд на годинник і побачив, що це 9: 1 Я знав, що готель "Конкорд" знаходиться приблизно за три квартали від бібліотеки. Нарешті, люди розчистилися, і це був лише мій брат, я і порожні стільці. Коли мій брат сказав, що ми повинні повернутися додому, мені довелося щось придумати, щоб я міг зустрітися з Ханною і нічого не розкривати. Я сказав йому, що ще не хочу їхати додому. Я хотів гуляти сам і думати.

Я сказав після прочитання, що мені потрібно побути наодинці, і чи не залишить він ключ у швейцара перед житловим будинком. Брат кинув на мене здивований погляд, але на щастя не задав жодних питань: "Звичайно, не біда", - сказав він. Опинившись на вулиці, я попрощався, і ми пішли в протилежних напрямках.

Я жваво пройшов у напрямку готелю "Конкорд", думаючи про Ханну, що сиділа в останньому ряду, і про те, як захоплююче і романтично було вручити цю записку, щоб зустріти її в "нашому готельному номері". Я думав: подібних речей у реальному житті не буває. Вони трапляються в кіно і в книгах. Насправді вся ця ситуація здавалася наче не з французького фільму на кшталт "Останнє танго в Парижі", а не частиною життя такого хлопця, як я, який живе усамітненим життям у лісі Мен.

І все-таки, тут я йшов на побачення з цією екзотичною жінкою, яка чекала мене в готельному номері. Це здавалося неймовірним. Піднявшись ліфтом на п’ятий поверх, я подумав про те, що вона хоче, щоб ми мастурбували один з одним і робили вигляд, що ми займаємось любов’ю, і чи все-таки це буде правилом, більш смілива варіація кіберсексу. Це були її межі, її потреба відокремити наші стосунки від стосунків зі своїм хлопцем.

Я не знав, чи зможу я дотримуватись цього правила чи ні, але, якби це було те, що вона хотіла, я спробую. Я повинен визнати, що мене бентежила думка, що лише тому, що нас насправді не трахнули, вона насправді не обманювала. Я дійшов до кімнати, постукав, повернув ручку і увійшов, але Ханни не побачив. Я чув, як у ванній біжить вода. Вода зупинилася, і Ханна вийшла з ванної в короткій прозорій білій сорочці, яка підходила трохи нижче її стегон, ледь прикриваючи свою кицьку і дупу.

Він звисав з її плечей на тонких ремінцях, і я міг бачити її декольте і соски крізь прозорий матеріал. Я подумав, наскільки сміливо вона одягалася так спокусливо. Вона підійшла до мене без жодного слова, дивлячись на мої очі, і на її вустах виникла тонка чуттєва посмішка.

Вона обняла мене за шию, притискаючи сиськи до моїх грудей і дивилася на мене. "Ти була чудова сьогодні ввечері. Мені сподобалося твоє читання. "" Дякую, що прийшов, я сподівався, що ти "." "Мій хлопець мав зустріч сьогодні ввечері. Я сказала йому, що йду в бібліотеку на читання віршів і що пізніше зустрічаюся з другом і не чекаю мене.

"Вона зробила паузу." Я ніколи не брешу ", - додала вона, посміхаючись мені." "Не давайте про це говорити, - сказала вона. - Гаразд, дорогий, ми зараз у своєму світі, у своїй реальності". "Так, тут ми живемо своїм таємним життям, своїми фантазіями, як якщо нічого іншого не існує. "Вона почала розстібати мої джинси, її очі дивилися в мої, тоді як я почав розстібати сорочку." Ви виглядаєте сексуально, - сказав я.

- Я хочу вас увімкнути ", - сказала вона, тягнучи мою блискавку вниз. "У вас вже є, - сказав я. - Хммм, дайте подивитися", - сказала вона, розтягнувши джинси, і мій твердий член вилетів, оскільки я не ношу нижню білизну, "О, боже, я це зробила?" - сказав, соромливо.

- Так, - сказала я, дивлячись на її розширені очі. - О, я неслухняна? - Ти дуже неслухняна. - О, і ти збираєшся карати мене за неслухняність? - запитала вона. Я обіцяю, що буду добре "." Занадто пізно, ти вже був неслухняним, і ти знаєш, що відбувається т o неслухняні дівчата, правда? "" Ні, скажи мені. Скажи мені, що трапляється з неслухняними дівчатами ", - сказала вона, подивившись мені в очі, прикусивши нижню губу, а потім назад до мого жорсткого члена, що стирчав прямо на неї, як меч.

Потім вона обернулася і нахилилася, її коротка сорочка піднялася, відкриваючи Потім вона відсунулася назад, поворушившись попкою, але не торкаючись мого члена. Коли вона хиталася, вона поглянула мені на плече: "Давай, Том, скажи мені, що ти зробиш зі своєю неслухняною дівчиною". З моїм жорстким членом, який стирчав прямо в її попку, головою на дюйм, мої джинси опустилися на підлогу, і я вийшов з них. Я поклав руки на її стегна, коли вона хитала дупою., правда, Томе? Ви хочете відшлепати свою неслухняну дівчину, чи не так? "Її слова приголомшили мене, але, дивлячись на її круглу попку, коли вона перекручувала мені, змусив мене зробити те, чого я ніколи раніше не робив, але не міг встояти. Я ляснув її по попі і почав її бити.

Вона ахнула: "Ой !!" і я вдарив її ще раз, потім знову, сильніше ляпас, ляпас, ляпас. "О так, шльопай свою неслухняну дівчину, шльопай мене!" і я бачив, що їй це сподобалось, і тому я продовжував шльопати, бачачи, як її дупа червоніє. Я ніколи раніше не бив людину, не кажучи вже про те, щоб ляпати жінку по дупі, але вона продовжувала кричати: "Шльопай свою неслухняну дівчину! Це так гаряче!" - сказала вона, повернувши голову, дивлячись на мене, широко роззявивши рот, і я знову ляснув її.

Шлепаючи її, я раптом відчув бажання сильно забити в неї свій член. Коли я перестав її шльопати, вона знову покрутила попкою, ніби насміхаючи мене, а потім обернулася, дивлячись через плече і побачила, як мій член прямо стоїть назовні. "То, Томе, ти збираєшся трахнути мене за неслухняність?" - спитала вона, поворушившись дупою, пасучи кінчик мого півня, дивуючи мене тим, як ми знаходимось на межі фантазії та реальності. "Так, я буду ебать тебе", - сказав я, говорячи так, ніби я був кимось іншим. "Ти так думаєш.

Ти думаєш, я дозволю тобі ебать мене. Пам'ятай, Томе, я завжди контролюю все". Я не міг повірити, як вона грає з моїм розумом, дражнить мене, а потім приймає на себе відповідальність, одну хвилину стає покірною пустункою, а наступної хвилини дратує мене своїм домінуванням, я керую грою. Потім вона підійшла до ліжка і підповзла до іншого кінця, розкриваючи свою круглу попку, коли вона рухалася по-котячому, а потім обернулася і сіла обличчям до мене, притулившись до узголів'я та підперши подушки. Вона сіла, притиснувши ноги до матраца, зігнувши ноги і широко розкривши, оголюючи мені свою акуратно підстрижену кицьку.

Вона посміхнулася, побачивши, куди дивляться мої очі, знаючи, що спокушає мене. "Ти справді хочеш трахнути свою неслухняну дівчинку, так?" - сказала вона, відкриваючи і закриваючи ноги, щоразу трохи ширше, ніж раніше, кусаючи нижню губу, дивлячись мені в очі. - Я змушую тебе збудитися, правда, Томе? Потім вона накрила кицьку рукою і почала тертися: "Ти хочеш вкласти в мене цього великого члена, правда, Томе?" - Так, ти знаєш, що я знаю.

- Але ти не можеш, - сказала вона, заспокійливо, грайливо. "Ви знаєте правила. Ми просто мастурбуємо одне для одного. Пам'ятайте! Більше не зворушливо.

Шльопання було лише невеликою грою, щоб ми зігрілися". "Я пам'ятаю правила, але не знаю, чи зможу я грати за цими правилами". "Так, ти можеш. Ви повинні ", сказала вона." Ми не можемо насправді ебать.

Я став на коліна на краю ліжка, дивлячись на її очі. - Це небезпечна територія, - сказав я, наближаючись до неї. "Я знаю, але це реальність, в якій ми знаходимося, ніякого блядь, просто наші руки та фантазія, як в одній із тих приватних кімнат в Інтернеті".

Я подивився їй в очі, підійшовши ближче, стоячи на колінах між її розкритими ногами, мій член прямо стояв над її рукою, натираючи кицьку. "Я така мокра, Томе", - сказала вона, дивлячись на мій твердий член. "Хмммммм, я люблю, як ти важкий". Я подивився на її відкриту кицьку, коли вона сильніше потерлася.

Раптом я зрозумів, що хочу з’їсти її, облизати кицьку. - Я хочу вас з’їсти, - сказав я. "Просто прикинься", - сказала вона, рухаючи пальцем у кицьку і виходячи з неї. Я пересунув обличчя між її ніг, відтягнувши її руку, і почав лизати її кицьку.

"О Томе", - ахнула вона і почала відштовхувати мою голову так, ніби вона цього не хотіла, ніби вона просто хотіла прикинутися, хотіла триматися на відстані, а потім раптом завагалася, зупинилася і затримала мою голову, даючи моєму наполегливому язик продовжувати зондування її відкрита киска. Я був здивований, що вона не чинила опору, але дозволила моєму язику рухатись вгору-вниз по мокрій кицьці. - О, Томе, - ахнула вона. Я продовжував притискати язик до її кицьки, змиваючи її соки плоскою мовою, пожираючи її кицьку, зараз мій ніс притискається до її клітора.

Вона схопила мене за волосся і втягувала мою голову в свою кицьку: "О, так! З'їж мене! Зроби це. Зроби це!" Покидаючи моїм язиком кицьку і з неї, вона підняла стегна від ліжка, сильніше притискаючи свою мокру кицьку до мого рота. "О так, з'їж мене, це так добре, так, так", - кричала вона, міцніше тримаючи мою голову, притискаючи язик до своєї кицьки.

Потім я поклав у неї два пальці і почав смоктати її заглиблений клітор. Вона піднялася з ліжка, все її тіло здригнулося, коли величезний оргазм охопив її, змусивши кричати голосніше, перш ніж впасти на ліжко. Вона задихалася, а потім підняла очі на мене, що паряв над нею. - Ну, мабуть, ми перетнули Рубікон, - сказала вона, посміхаючись.

"Так, але ми все ще у своєму власному світі," сказав я, "у нашій власній реальності". "Я пішла далі, ніж хотіла", - сказала вона. "Ні, ви поїхали туди, куди вам потрібно було піти". "Ти повез мене туди, куди мені потрібно було піти", - сказала вона.

"Ні, я цього не зробив. Ви вибрали і поїхали туди, куди вам потрібно було піти", - сказав я. "Я обманюю свого хлопця?" вона запитала.

- Не знаю, - відповів я. "Ви перебуваєте у своєму потаємному" я ", своїй реальності, місці, яке належить лише вам, а не комусь іншому" "Це бентежить, але мені було приємно відпустити". "Ханна, ти нікому не належиш. Твоя реальність твоя, а не твоїх хлопців, не чиїсь, і якщо тобі потрібно дослідити свій власний сексуальний світ.

Не стримуйся. Твоє тіло і твій дух належать тільки тобі". "Я все ще збуджена", - сказала вона. "Я ненаситний. Я хочу, щоб ти мене трахнув".

Я стояв на колінах між її колін, мій член все ще був твердим. Вона подивилася на це. "Я хочу тебе! Ти мені потрібен". Я просунувся вперед і почав рухати головою свого члена вгору-вниз по її мокрим кицьким губам, дражнячи її. "Хм-м-м-м-м, це оооочень добре", - пробурмотіла вона, лежачи спиною до подушок, руки над головою, обхопивши руками верхню частину узголів’я, піднімаючи стегна.

Я повільно рухав кінчиком свого члена вгору-вниз по її кицьким губам, наші очі були прикуті один до одного. Ханна прикусила нижню губу, насолоджуючись відчуттям, як мій член грається з нею. "Не дражни мене, Томе. Дурно мене нахуй" Я твердо вирішив звести її з розуму, довести до межі розуму, а потім трахнути так, як вона ніколи не забуде.

"О, Томе, будь ласка, не дражни мене. Будь ласка, просто трахни мене. Я не можу цього терпіти, просто роби це!" Я заглянув у її голодні очі, мій півень грався з її кицькою, як струни скрипки, підводячи її до краю розриву, відводячи дупу від ліжка, вигинаючи спину, тягнучись до мого дражливого члена. Вона міцно схопила узголів’я, піднявши дупу вище з ліжка, напружуючись для мого члена, але я відступив, змусивши її потягнутися за ним.

"О, проклятий ти! Нахуй мене, дай мені. О, Томе, я більше не можу терпіти". "Раптом вона обняла мене за плечі, зафіксувавши ноги навколо моєї талії, потягнувши, використовуючи свої сили, щоб дістати мій член, піднявши її дупу з ліжка.

Я теж зводив себе з розуму і не думав, що можу довго тривати Її міцні наполегливі ноги втягували мене в себе і, нарешті, зрушивши стегна, я піднявся назад і штовхнувся якомога сильніше, відганяючи її назад до ліжка, а її туга кицька стискала мій член, коли я забивався в неї. знову, втрамбовуючи мій член у неї сильніше, я простягнув руку під її підняття за дупу, тримаючи її за ліжко, мій член знову і знову суне в неї, притягуючи її до себе, вигинаючи спину, мій жорсткий член накачує в неї гаряча туга кицька знову і знову, а потім відводячи її назад до ліжка, її крик закликає мене наполягати ще сильніше. Вона відімкнула ноги навколо моєї спини, поклавши їх мені за плечі, піднявши дупу вище від ліжка, руки хапаючи за знову узголів’я, її голова билася з боку в бік, її темна кучерява га Ір дико розмахуючи, її кицька повністю відкрита для мого півня. Я трохи рухав тіло вперед, обертаючи стегнами, прикручуючи її підштовхуванням, розтираючи клітор, знов і знов сильніше стукаючи, а потім раптом все її тіло впадало в судоми, її крики закликали мене ще сильніше штовхати. У той же час, радий, що мені зробили вазектомію, я відчув, як м’язи стискаються, на межі вибуху, того поколюючого тремтливого відчуття, що піднімається вгору по ногах, мій набряклий член ось-ось вирветься, як гарячий поршень щільна мокра кицька все швидше і швидше все сильніше і важче, а потім раптово вибухає, вистрілюючи гарячі припливи сперми в її вже переповнену кицьку.

"Сперма в мене, сперма в мене Том, я в безпеці, просто дай мені це. Я хочу все це", - кричала вона, а мій член стискав її тугу кицьку. "Я закінчую!" Я знову кричав, голосніше, відчуваючи звивистий екстаз, мій член забивався глибше, і раптом її гучний крик наповнив кімнату моїм, її тіло тряслося у величезному оргазмі, моя гаряча сперма наповнила її кицьку, перш ніж руйнуватися на ній, мій член проковтнув її затоплюючою кицькою, наша змішана сперма капає їй по попі та стегнах. Ми не могли говорити, обидва відчайдушно намагаючись перевести дух.

Я ніколи за все життя нікого так сильно не трахнув. Ми обидва лежали, не в силах похитнутись, очманілі, занурюючись у післясвічення. Коли я відкотився від неї, я лежав на спині, задихаючись, задихаючись і дивлячись у стелю, намагаючись зрозуміти те, що щойно сталося. Потім я повернувся на бік, обличчям до неї, і вона зробила те саме. Ми обнялися, тримаючи одне одного близько, ніхто з нас не бажав говорити.

Нарешті, Ханна підвелася на ліктях і подивилася на мене. Я посміхнувся їй і полюбив її посмішку, те, як у неї кривлялись очі, ямочки. "Я рада, що ти сьогодні увійшов у моє життя", - сказала вона. - Я рада, що ми теж зустрілися, - сказала я, побачивши сльози в її очах. "Я хочу, щоб ти знала, що я дуже люблю свого хлопця", - сказала вона, витираючи пальцем сльозу.

"І я ніколи не хотів би йому нашкодити". - Я знаю, - сказав я. "Але у вас є таємне життя.

Є ціла частина вас, про яку він нічого не знає, і ви маєте право залишити це в собі або ризикнути сказати йому про це, але що б ви не робили, не відчувайте провини хто ти. Ти хороша людина ". "Це важко для мене.

Я розумію, що ти маєш на увазі, але важко. Я не хочу його втратити чи нашкодити, але я не хочу відмовлятися від цієї частини себе, своєї сексуальності". "Життя - це ризик, Ханна. Ти мусиш ризикнути поділитися з ним цією частиною того, ким ти є, або зберегти це в секреті. Це вибір.

Немає правильного чи неправильного, але було б краще, якби він знав і я можу прийняти вас - усіх вас. Я дізнався, що можливості відкриваються і часто є маскуванням подарунків, благословення, часто уроками, але ви повинні бути готові побачити їх і навчитися. Це не те, що відбувається, а те, що ти робиш із тим, що відбувається.

"" Я знаю, "сказала вона, дивлячись на мене." Вибір ілюзії не робить моє життя менш реальним "." Це все ілюзія ", - сказав я, досягаючи "І ми створюємо свою власну реальність". "Ти дивовижна, - сказала вона. - Так само, як ти", - відповіла я. Ми були тихі в ліфті, кидаючи погляди один на одного, світло над дверима спалахнуло цифрами 3, 2, 1, і дзвоник пролунав саме тоді, коли двері відчинились у маленьке вестибюль. Зовні, на вулиці, вона взяла мене за руку, потім підвелася на носках і поцілувала в губи .

Я поцілував їй у відповідь. Ми не сказали жодного слова. Потім вона обернулася і почала йти вулицею, її зелений полотняний мішок через плече. Я пішов у зворотному напрямку.

Через кілька хвилин ми обоє обернулися, і вона помахав мені на прощання, і я попрощався з нею, обидва знаючи, що пережили щось рідкісне, повернувшись до власного життя. (Незабаром: Зустріч з Ханною, знову через два роки)..

Подібні історії