Міс Паркер - частина 6

Почуття глибоко переживають Кароліну та Габрієллу…

🕑 14 хвилин хвилин Пляскання Історії

Не впевнений, чи справді ця сцена працює, але я впевнений, що ви дасте мені знати, якщо це неприємно :-) Міс Паркер - Частина 6 Протягом кількох наступних місяців Роберт, Керолайн та Габріелла познайомилися ближче. І Керолайн, і Габріелла опинилися нахиленими, оголеними в повітрі, щоб отримати покарання від Роберта. Керолайн також опинилася в подібному становищі з Робертом, але для задоволення. Зі свого боку, Роберт проводив такі випадки, досліджуючи кожен сантиметр її тіла і з'ясовуючи, що збуджує Керолайн. Їх часті секс -сесії залишали виснаженими, але якось оновленими і готовими до всього, що попереду.

Обидва тепер визнали, що вони розділили глибокий зв’язок любові та покори. Керолайн і Габріелла велику частину цих місяців проводили над дослідженнями рівня «А», і Керолайн виявила, що вона дуже яскрава та розумна дівчина. Це не означає, що у них немає своїх моментів. Керолайн багато вправлялася з інструментами Робертса, але також почала підозрювати, що були випадки, коли Габріелла виготовляла ситуації, коли вона опинялася на неправильному кінці ремінця, весла та гребінця для волосся.

На початку грудня дві жінки були в гостях у тітки Фіони на обіді, де Фіона пригощала Габрієллу кількома історіями з дитинства Кароліни, і все це закінчилося тим, що Кароліна сильно захворіла. "Міс Паркер все ще хворіє на дно", - зауважила Габріелла. - Габі, цього досить, - сказала Керолайн. - Але, міс Паркер, я знаю, що тато б’є вас.

- Габі, те, що ми з батьком робимо, звичайно, не твоє діло. "Вибачте, міс Паркер, але я з цим не згоден. Ми з батьком були багато років самостійно, і за останні півроку я ніколи не бачив його таким щасливим.

Я бачив, як ви часто корчитеся за сніданком і вечерею" достатньо, щоб знати, що мій батько мав вас за коліно, але я можу сказати, що це не все, що ви робили ". Почувши це, Керолайн відчула тепле сяйво всередині. Вона була глибоко закохана в Роберта Вілсона і стала сурогатною матір'ю Габріелли. Вони не лише ділилися знаннями, але й Габі почала довіряти Кароліні свої надії, страхи та особисті почуття. Однак вона була стурбована тим, що Габріелла відчує, що вона якось намагається зайняти місце матері.

- Як ти думаєш, що я задумав з твоїм батьком? - роздратованим тоном запитала Керолайн. "Я завжди знав, що мій батько любив мене і що покарання, які я отримую, - для мого власного блага і в основному заслуженого. Я також знаю, читаючи любовні листи мами до батька, що вони з матір'ю потурали лупцюванням як частину своїх я бачу те, як мій батько дивиться на вас ". Відвертий спосіб розмови Габріелли викликав дзвінок тривоги, але Керолайн вирішила мовчати і дозволити Габрієллі говорити.

- Я не впевнений, що тобі доречно говорити про свого батька і про мене, як про цю Габі. "З тих пір, як ти прийшов, мені довелося зіткнутися з тим фактом, що настільки сильно, як мій батько намагався, мені дійсно потрібна мама. Ви відпустили мене з більшим, що колись робив тато, але я знаю, що я можу лише підштовхнути вас до цього" Далеко, перш ніж мої штани зійдуть. Я хочу і потребую тебе, тому що знаю, що ти дбаєш про мене ".

Керолайн подивилася на Фіону, яка сиділа з таємничою маленькою посмішкою на губах. "Мої іспити складаються через пару місяців, і як тільки вони будуть зроблені, ти збираєшся залишити нас, і ми з батьком знову будемо одні". "Я не знаю, що станеться, Габі.

По правді кажучи, я дуже люблю твого батька, і він любить мене, але ми ніколи не говорили про майбутнє. Ми існували лише в ті хвилини, які ми проводимо разом, і решту часу" час, коли він відсутній або зайнятий бізнесом, і я навчаю вас ". - Я не хочу, щоб ти йшов.

"Я не хочу залишати ні тебе, ні твого батька, я теж тебе дуже люблю". Керолайн притягла Габрієллу до себе, і Габріелла розплакалася, міцно обійнявши Кароліну. Після того, як її сльози вщухли, тітка Фіона залишила їх піти приготувати чай, і вони сіли на диван, щоб поговорити. "Оскільки ми такі відверті один з одним, Габі, мені потрібно тебе дещо запитати.

Схоже, бувають випадки, коли ти навмисно провокуєш мене або навмисно порушуєш правила, добре знаючи, що тебе чекає покарання. "" Блін. Ви помітили. "" Ви хотіли б пояснити? "" Я думаю, я успадкував ген шльопання від своєї матері. "" Що ви маєте на увазі? "" Ви знаєте міс Паркер ", - сказала Габі, кинувши на Керолайн проникливий погляд.

Кароліна годувала. Так, вона точно знала, про що йде мова, але чи повинна вона розкрити це Габі. Після кількох хвилин мовчання Керолайн вирішила розповісти Габріеллі більше про своє виховання під дахом тітки.

"Коли я був приблизно твого віку, Тітка Фіона била мене в середньому двічі на тиждень. Я бунтував проти неї, або так вона думала. Насправді я робив речі, які, як я знав, принесуть мені порку. Я думаю, що я якось знав, що вона отримала щось більше від того, що мене лупцює, а не лише задоволення від того, що тримаю мене прямо і вузько.

Після цього вона завжди була ситою і схвильованою, і пішла до своєї кімнати полежати. "" Вона знала, що ти знаєш? "Габріелла поглянула на тітку Фіону." Я підозрюю, що вона це зробила, але я не знала, що я таємно прагнув більшість з цих лупцювань. Вони показали мені, що вона мене любить, і були моменти, коли я дуже потребував кохання "." Керолайн, я не уявляв, що ти так почуваєшся, або знаєш про вплив твого покарання на мене. Бували моменти, коли я був дуже збентежений, і я повинен визнати, що, можливо, іноді траплялися пощечки для мого власного задоволення. "" Ага.

Я це знав. - засміялася Керолайн. - Мені здається, Габбі, що ти був грубим і погано манерним - засунув ніс у час свого тата та в моє особисте перебування разом, а ти, тітонько Фіона, жартувала, що покарала мене без жодних причин ніж задовольнити власні сексуальні потреби. Я думаю, що ви обоє заслуговуєте звуку, чи не так? "Керолайн сказала це з пустотливою посмішкою на обличчі." Ну, Керолайн, я не в тому, що це було б доречно, але… "" Єдине, але буду твоїми двома, які вказують на небо, а тепер я пропоную вам двом почекати тут, поки я піднімусь наверх і приготуюся. "Після цього Керолайн підвелася і вийшла з кімнати, щоб зібрати речі, які їй потрібні, щоб покарати їх обох.

Фіона і Габбі почула, як тут пару разів спускалися і спускалися сходами, а також пересували меблі. "Як ти думаєш, що вона має на увазі тітоньку Фіону?" - запитала Габріелла. Не впевнений, дорогий, але я боюся, що ніхто з нас не втече без хворого дна.

Вона висунула ліжко в кут великої кімнати, щоб звільнити місце, і встановила дві дерев'яні естакади з товстими рушниками Топ. На ліжку Кароліна поклала два шкіряних весла і тростину. Керолайн подивилася на них обох і сказала "Стрип".

Фіона та Габріелла перезирнулися, а потім почали знімати одяг. Коли вони були голі, Керолайн наказала їм стати перед естакадою. "Ноги добре розведені і зігнути". Керолайн переступила між естакадами, поклала руку на кожне дно і погладила щоки, провевши пальцем вгору -вниз по щілині. - Тоді ви теж готові до покарань? "Так, міс", - відповіли обидва.

Керолайн повернулася до ліжка, взяла обидві весла і повернулася на своє місце між естакадами. Вона взяла по одній у кожну руку і почала обережно бити їх по кожному низу, чергуючи кожну щоку. Габбі та Фіона почули легкі зітхання та зітхання, коли Керолайн продовжувала розігрівати їхні низи. Керолайн зупинилася, поклала весла на нижню частину спини, погладила і ще трохи потерла їм нижню частину, провівши пальцем між їх ніг, відчувши їх вологість.

Підхопивши весла, вона продовжувала шльопати Фіону і bbyаббі, поступово починаючи збільшувати силу кожного удару, зупиняючись кожні кілька хвилин, щоб потерти і погладити їх по низу, і обережно проводити пальцем по кожній киці, щоб викликати тихий стогін у кожної жінки. "Як ми обидва почуваємось?" Вона запитала: "Сподіваюся, добре розігрілася". "Так, міс", - відповіли обидва.

"Добре". Керолайн обережно прицілилася, здійснила напад на обидві весла і міцно опустила їх на кожне дно, підвівши їх обох. Знову і знову вона зводила весла на їх перевернуте дно, змушуючи їх підстрибувати і викручуватися на радість Керолайн. Зменшуючи силу, вона продовжувала шльопати їх туди -сюди по кожній щоці, переконавшись, що вона покриває кожен сантиметр дна. І Фіона, і Габбі корчилися і вигукували, коли кожен шльопанець весла все більше почервонів.

Нарешті Кароліна зупинилася. Вона скинула весла на ліжко і повернулася до того, щоб потерти і погладити нижню частину Фіони та bbyаббі. Обидві жінки чмокали і стогнали одночасно, така інтенсивність почуттів. "Встань, іди обличчям до стіни, ноги нарізно, руки високо на стіні, низи", - наказала Керолайн.

Обидві жінки підкорилися, і Керолайн сіла на ліжко і оглянула її роботи. Обидва дні були яскраво -рожевими з дещо глибшими вкрапленнями тут і там. Нарешті Кароліна підвелася і знову впорядкувала кімнату, обійшовшись одним з естакад. Вона взяла тростину і почала махати нею навколо і регулювати її вигин, щоб забезпечити плавну дію. - Тітонько Фіона, підійди сюди і нахились, Габрієлло, ти можеш повернутися і подивитися.

Опинившись на місці, Керолайн кілька разів постукала тростиною по дну Фіони, а потім зробила перший удар рішучим ударом. Фіона застигла і з її губ вирвався тихий крик. Другий і третій штрихи прозвучали так само чітко, викликаючи крики від Фіони. Потім Керолайн почала постукувати тростиною вгору -вниз, змусивши Фіону зітхнути.

Вона трохи збільшила силу, а потім послабилася, повторюючи це знову і знову, поки раптом вона не виступила, а четверта, п’ята та шоста сильно і швидко поспішали, змушуючи Фіону підстрибувати і танцювати по кімнаті, стискаючи її за дно. Керолайн намагалася стримати себе від сміху і наказала Фіоні повернутися на місце. "Ще шість ударів і два додаткових для переміщення з положення", - сказала Керолайн.

Як тільки Фіона повернулася на своє місце, Керолайн прицілилася і зробила шість ударів з інтервалом у кілька секунд один від одного. Давши Фіоні відпочити на мить, вона зробила останні два удари важко, але під кутом один до одного. Створення схрещеного візерунка. - Подивіться, - сказала Керолайн, - булочки з гарячим хрестом, і це навіть не Великдень, - засміялася вона.

Незважаючи на те, що Фіона задихалася від дискомфорту, вона також засміялася. "Гаразд, ти можеш зараз вставати, Фіона, Габі, твоя черга, нахились". Габріелла нервово підійшла до естакади і нахилилася, влаштувавшись, як могла. - 12 ударів і для тебе, моя дівчинка, - сказала Керолайн.

Керолайн зайняла свою позицію і нанесла перші три удари до дна bbyаббі, змусивши її закричати і вирватися. "Тримайся внизу, Габбі, я не хочу пропустити і випадково кинути твою кицьку". "Я намагаюся міс, але це дійсно жалить". - Ну, про це варто було подумати раніше, чи не так? Керолайн почала стукати тростиною по дну Габбі і, як і з Фіоною, збільшувала темп і силу, а потім зменшувала їх знову і знову, вгору і вниз по низу. Bbyаббі продовжувала корчитися над естакадою і почала стогнати і намагатися потертися рушником, що закриває верх естакади.

Керолайн зупинила постукування, і, прицілившись, підняла тростину і міцно збила її, змусивши Габбі зітхнути. Ще два удари були доставлені досить важко, і Габбі закричала. "Це перші шість.

Я дам вам відпочити хвилину". Керолайн обернулася і подивилася на Фіону. Очі Фіони були приклеєні до зігнутого дна bbyаббі, і рука пролізла між її ніг. Керолайн обернулася, щоб подивитися на Габі і помітила, що вона теж підсунула руку, щоб потертися.

Керолайн подумала, а потім повернулася до Фіони. "Фіона, оскільки у тебе набагато більше досвіду, ніж у мене з тростиною, чому б тобі не дати Габрієллі останні шість ударів?" Між двома жінками пройшло розуміння, і Фіона зробила крок уперед і забрала тростник від Керолайн зі шепотом: "Дякую". Керолайн відійшла, а Фіона зайняла її місце. "Габрієлло, тобі краще покласти руку назад на підлогу, оскільки я впевнений, що ти не хочеш, щоб її кидали. Чи готовий ти до своєї останньої шістки?" - спитала Фіона.

- Так, тітонько Фіона. "Дуже добре, підготуйся, мій дорогий, тітонька, тростини важко". Фіона прицілилася, підморгнула Керолайн і дозволила полетіти з тростиною, що піднімає її, свистячи з сильним тріском. Габріелла вистрілила прямо вгору і схопилася за дно.

"Так". "Повернися в положення дівчинки і більше не рухайся, інакше цей удар не буде враховуватися". Фіона поставила останні п'ять стоків так само, як і перший, і до моменту шостого удару Габріелла плакала і ридала. Фіона відклала тростину і провела руками по дуже хворобливому низу Габріелли, погладжуючи і заспокоюючи. Вона звернулася до Керолайн.

- Можливо, ти краще залиш її зараз зі мною. Я добре про неї доглядатиму. Керолайн кивнула і зійшла вниз, щоб випити. Приблизно через десять хвилин вона спустилася на дно сходів і прислухалася. Вона могла почути, як її тітка розмовляла тихими заспокійливими тонами, а також чути легкі стогони, що доносилися від Габріелли.

Кароліна посміхнулася сама собі, дістала пальто і повернулася додому. Габріелла не повернулася на вечерю, але наступного ранку була у своїй кімнаті, коли Керолайн пішла шукати її на уроки. - Отже, як була тітка Фіона після мого від’їзду? Обличчя Габріелли трохи нагодувалося. "Вона була чудова. Вона добре піклувалася про мене".

"Я знав, що вона це зробить. Ви не повинні соромитися, знаєте. Це нормально, коли у вас є такі почуття та реакція". Я знаю, але це не схоже на те, що я лесбіянка чи щось таке, просто є щось таке, щоб мене таким домінували.

Я не знаю, як це описати. "" Тобі зараз не потрібно, просто пам’ятай, що ти можеш прийти до мене чи до тітоньки Фіони, якщо тобі потрібно про що -небудь поговорити, і один із нас завжди поруч, якщо ти Мені потрібно щось більше, ніж просто говорити. "" Я скажу тобі, хоч міс, вам краще подивитися на себе наступного разу, коли ви відвідаєте тітку Фіону.

"" О, чому це? "" Задовго до мого відходу вона сказала, що оскільки ви також зізналися, що намагаєтесь заробити деякі з тих поркувань, які вона вам дала, то і вас теж повинні побити. "Керолайн засміялася," Фіона придумає якийсь привід, щоб відшлепати мене, я впевнена. "" Вона дуже тебе любить.

"" Я знаю, і я її теж люблю. "" Я тебе дуже сильно люблю, пані. "" Я знаю, що ти кохана, і я теж тебе люблю. Тепер прийшов час працювати, і вам краще отримати ці відповіді, інакше ви знаєте, що станеться. "" Тільки не сьогодні, будь ласка, я не впевнений, що моє бідне дно зможе це впоратися після вчорашнього дня "..

Подібні історії