Міс Паркер - частина 3

Кароліна та тітка Фіона відвідують Роберта Вілсона…

🕑 12 хвилин хвилин Пляскання Історії

Частина 3 Кароліна провела ніч у своїй старій кімнаті в будинку тітки, а наступного ранку обережно сіла на подушку за сніданком. - Тож Керолайн, ти думаєш, що ти зможеш виправити юну Габрієллу, коли їй це буде потрібно? - Я думаю, що так, тітонько, у мого бідного дна, безумовно, було достатньо уроків, щоб почати. "Ну, можливо, ми зможемо закінчити вашу освіту іншим разом. Я розумію, що Роберт використовує велику різноманітність знарядь".

- Так, здається, у нього є велика колекція у кабінеті для навчання. "Справді. Можливо, мені варто побувати, і ми можемо поговорити про деякі з них". "Гаразд.

Я переношу свої речі у сусідню квартиру на вихідних, можливо, ти прийдеш і допоможеш мені". "Чи буде Роберт вдома?" "Я думаю так." - Ну добре, можливо, він також може допомогти тобі. - Я впевнений, що він зможе тітоньку. До вихідних Керолайн зібрала більшість своїх речей і була готова до переїзду, а її дно повністю відновилося після «уроків» тітки Фіони.

Вона також завершила першу половину навчальних планів для Габрієлли. Рано в суботу вранці вона зібрала останні речі і почала завантажувати орендований фургон. Тітка Фіона підійшла о десятій, разом вони закінчили завантаження і поїхали до резиденції Вілсона. Одну, яку вони розвантажили, Керолайн провела тітку до головного будинку і постукала у двері кабінету Роберта. "Введіть".

"Доброго ранку, містере Вілсон. Я збирався приготувати тітоньці чай і подумав, чи не хочете ви трохи". "Привіт Фіона, як справи?" "У мене все добре, Роберте. Ми останнім часом не бачимо тебе багато в тенісному клубі". "Вибачте, я останнім часом досить багато подорожую, і форхенд, ймовірно, трохи іржавіє".

- Це не те, що мені каже Керолайн, - з усмішкою сказала Фіона. Обличчя Керолайн почервоніло, коли Роберт і Фіона посміхалися. "Я б хотів випити чашку кави, будь ласка, Керолайн. Чому б тобі не принести сюди свій чай, і ми всі поговоримо".

Керолайн залишила тітку і Роберта розмовляти, поки вона пішла на кухню і приготувала чай і каву, вона подивилася на печиво і пару скибочок торта і взяла піднос до кабінету. Відкриваючи двері, вона почула, як Роберт і її тітка сміються. "Дякую, що зробили цю Керолайн.

Ваша тітка просто казала мені, що ви хочете обговорити деякі мої знаряддя". Керолайн годується від збентеження. "Ну так.

Я не маю з цим великого досвіду, і моя тітка подумала, що перегляд і обговорення деяких з них може допомогти". "Чудова ідея, хоча ми, можливо, захочемо зробити більше, ніж дивитися і говорити". Керолайн несвідомо потерла дно і подумала, коли востаннє була в цій кімнаті. Роберт Вілсон був привабливою людиною, і вона не могла заперечити, що він її приваблює. Думка про те, що вона знову опиниться в його милості, наповнювала її і страхом, і бажанням.

Роберт перетнув кімнату, відкрив шафу і почав прибирати речі. Він поклав на стіл маленьку шкіряну лопатку, якою користувався на Кароліні, а також тавс, дерев’яну лопатку, короткий хвостик батогом та дві тростини. "Це основні речі, які я використовую на Габрієллі. Те, що я використовую, і скільки штрихів залежить від того, які правила вона порушила. При використанні тавса або очерету ціль є найважливішою.

​​Маленька шкіряна лопатка використовується так само, як і гребінець для волосся" твоя тітка використовувала тебе, коли ти виріс ». Керолайн подивилася йому в очі і відразу зрозуміла, що її тітка розповіла містеру Вілсону про їх сеанс на початку тижня. Керолайн трохи роздратовано, що її так вільно обговорюють. "Ви знаєте пана Уїлсон, мій дядько карав тітку тією щіткою для волосся, і у неї там ремінець трохи схожий на той. "Справді Фіона.

Ви ніколи мені цього не говорили, але все -таки ви були раді розповісти все про освіту Керлайн. Це трохи несправедливо, як вам не здається". Роберт проникливо подивився на Фіону, і вона нагодувала і виглядала трохи розгубленою. "Е -е, це не те, про що я багато думаю", - брехня була написана на її обличчі.

"Приходь зараз. Така прекрасна, але вольова жінка, як ти, я впевнена, що ти сумуєш за твердою рукою свого чоловіка". Фіона стала ще червонішою. Тепло, що проходить між її ніжками, змушує її трохи заворушитися.

"Отже, Керолайн. Для того, щоб мати можливість використовувати ці знаряддя, я думаю, вам потрібна практична демонстрація". "Так, сер." "Дуже добре, пані, будь ласка, встаньте. Керолайн, будь ласка, іди, візьми один із тих безруких крісел і поклади його туди", - Роберт показав на місце з -за свого столу. Роберт зняв куртку і сів на крісло.

Він поплескав коліном. "Перед використанням тавса або очерету завжди слід розігріти дно. Лише в крайніх випадках неслухняності я відкидаю тростину Габріеллі без розминки".

Керолайн підійшла до Роберта і поклала його на коліно. Тітка Фіона з пильним інтересом спостерігала, як Роберт підняв спідницю Кароліни і стягнув її штани до щиколоток і скинув, кинувши їх на журнальний столик. Піднявши руку, він різко помахав її, а потім рішуче, але не дуже сильно вдарив Керолайн. "Як ти відчуваєш Керолайн, я не сильно бию тебе.

Ти завжди починаєш твердо, але ніжно і накопичує жало". Керолайн зітхнула і трохи покрутилася над коліном Роберта, але навіть коли шльопанці стали міцнішими, вона незабаром загубилася у власному світі. Коли кожна шлепка нагрівала її дно та між ніг, вона відчувала, як її кицька стає вологішою.

Роберт зробив паузу, щоб потерти їй дно, і Керолайн довелося боротися, щоб не мурчати, як кошеня. Шльопанці незабаром відновились з новою інтенсивністю, змусивши Каролін закричати від різкого болю. Після ще кількох хвилин жорсткого лупцювання. Роберт зупинився, потер і погладив її по нижній частині.

Фіона стояла вкоріненою на місці, приплющивши очі до дна племінниці. Відразу побажавши, щоб у неї була Кароліна за коліном, а також побажала, щоб вона була на місці своїх племінниць. Роберт подивився на неї, і їхні очі зустрілися, миттєво зрозумівши, що це відбулося.

"Добре, Керолайн, ти можеш вставати зараз. Зніми спідницю та блузку". "Моя блузка?" "Так." Керолайн зробила те, що сказала, коли Роберт звернувся до її тітки. "Саме тоді, Фіона, тепер, коли Кароліна пережила розминку, їй пора побачити її. Отримай моє коліно".

Кароліна здивовано ахнула, коли її тітка Фіона накинулася на коліна Роберта Вілсонса без жодного слова протесту. Роберт не гаяв часу, піднімаючи її спідницю та позбавляючи її від штанів, що дало Кароліні перший погляд на оголене дно тітки. Роберт вдарив Фіону твердими хрусткими шльопанками, додавши яскраво -рожевого відтінку її світлій шкірі, поки вона виверталася і кричала. - Тітонько Фіона, ви не повинні так крутитися, пам’ятайте.

Містере Вілсоне, вам доведеться її стримувати. Вони подивились один на одного, і Роберт побачив злу усмішку на обличчі Керолайн. Потім він обвів одну ногу обома Фіоною, щоб утримати її на місці, і почав сильніше шльопати її. Фіона все ще намагалася вивернутися, але це не мало нічого спільного з спробою відійти від шльопанів. Вона була на сьомому небі, коли вона сильно натирала тверду промежину Роберта Вілсона, намагаючись притиснутись до нього, коли вона наближалася до оргазму.

Відчувши, що це так, Роберт трохи полегшив по шльопанці, а потім зупинився, щоб потерти і погладити дуже рожеве дно Фіони. "Встань, Фіона, ми ще не закінчили з тобою. Зніми також спідницю та блузку". Фіона неохоче підвелася на ноги, і, як і Кароліна, вона зняла одяг, як того просила. У невеличкому прояві непокори вона також зняла бюстгальтер, тому вона стояла зовсім гола перед Робертом та її племінницею.

Щоб не переборщити, Кароліна потягнулася за її спиною і також зняла її. "Станьте поруч, ноги нарізно і руки на головах", - наказав Роберт. Роберт Вілсон подивився на двох оголених жінок перед собою. Навіть незважаючи на те, що він знав, що Фіоні на сорокові, вона мала бездоганне тіло, добре підтягнуте від тисяч годин, які вона проводила на тенісних кортах та у клубі здоров'я. Кароліна також була картиною чудової краси, і коли Роберт бачив її, відчуваючи, що тримає її під контролем після смерті дружини, випливла на поверхню.

Чи могла вона бути такою, - подумав він. Відкинувшись, він підійшов до столу і взяв тавс. "Праві дами, будь ласка, станьте поруч перед столом і нахиліться, розставивши ноги приблизно на дві фути один від одного". Тітка і племінниця зробили так, як їм сказали; повертаючи голови, щоб подивитися один на одного, кожен відображає погляди очікування.

"Вигніть спину і приклейте ці низики прямо до мене". Роберт кілька разів наклеював тавс на перевернуте дно Керолайн, щоб судити про відстань, а потім підняв її і опустив через центр її дна, а потім одразу через Фіону. Обидві жінки закричали, заплющивши очі від раптового укусу, коли Роберт підняв тавс і зробив ще два удари. "Як ви відчуваєте Керолайн, тавс набагато важчий інструмент, ніж ремінець, і може доставити набагато глибше жало.

Я доставляю Габріеллі не менше 18 ударів і одного разу досягла п'ятдесяти". - Так, сер, я це відчуваю. Добре, тоді я продовжу, зберігаю вашу позицію, інакше інсульт не рахуватиметься. "Піднявши ремінь ще раз, Роберт зробив 18 ударів як по Керолайн, так і по Фіоні, в результаті чого обидві жінки корчилися і кричали, коли кожен удар проносився зі жалом Поставивши ремінець на стіл, Роберт став позаду і між обома жінками, почав гладити і розтирати їх по низу.

Коли їх крики та ридання перетворювалися на зітхання, він дозволив пальцям перетинати їхні тріщини і розчісувати м'яке волосся і губи Фіони та гладкі губи Керолайн. Він дражнив їх клітори, вставляючи палець у їхні кицьки. І Керолайн, і Фіона із задоволенням нявкали і відштовхувалися до його пальців. "Ще не дами", - сказав Роберт. - Є ще один реалізувати, щоб ви відчули ».

Роберт відвів пальці і дістав із столу запальничку з двох тростин. "Тоді, будь ласка, встаньте і поверніться. Це молодший очерет.

Він легший за важкий ротанг і може бути використаний як для покарання, так і для задоволення. Оскільки вас обох явно збуджують ваші покарання, я вважаю за доцільне, щоб ви це відчули. "" Перемістіть стілець убік, а потім я хочу, щоб ви стояли трохи окремо, обличчям один до одного, нахилилися вперед і обхопили руки навколо плечей один одного.

"Фіона та Керолайн зробили так, як їм було наказано, і опинилися нахиленими, але обійняли чек до щоки. Стоячи збоку від Керолайн, Роберт виміряв відстань, а потім жорстко підвів тростину прямо посередині її низу … Керолайн вигукнула і міцно обійняла тітку. Потім він почав злегка постукувати тростиною, а потім сильно по її нижній частині, змусивши її застогнати і покрутити дном. Роберт зробив ще один важкий удар, і знову Керолайн закричала від болю. Роберт постукав.

тростину злегка знову по всій її нижній частині, а потім скинув її втретє, а потім в четвертий, перш ніж знову повернутися до простукування. Потім він швидко поставив п’ятий і шостий стоки, а потім залишив Керолайн до с Рай і задихався, коли він перейшов на іншу сторону і почав постукувати тростиною по дну Фіони. Керолайн і Фіона дивилися один одному в очі, коли Роберт різко спустив тростину по дну Фіони. Фіона стиснула зуби від болю, а потім розслабилася, щоб поглинути задоволення від дотиків.

Знову Роберт звів тростину вниз, але сильніше, змусивши Фіону закричати, а потім притиснути її до неї. Більше постукування, а потім дві різкі тріщини тростини, і Фіона все ближче і ближче до оргазму. Постукування посилилося, коли Роберт ще двічі сильно підвів тростину, щоб завершити її шість. Обидві жінки були наближені до оргазму, і Роберт скинув тростину і ще раз ковзав руками по їх низах і між їх ніг, штовхнувши двох жінок так, щоб вони були грудьми до грудей.

Він попрацював над їх кліторами і вставив пальці глибоко в їхні кицьки, доводячи обох до межі оргазму, дозволяючи їм впасти назад, а потім знову працював з кліторами, поки жоден з них не витримав. Він відчув, як їх вологість капає між його пальців і вниз по ногах, коли обидві жінки прийшли важко, задихаючись і вигукуючи від бажання і потреби тварин. Роберт вибачився і пішов у власну ванну кімнату, щоб зняти тиск, який він всередині створював. Закривши очі, він уявив Кароліну ще раз оголеною, але поки він ще раз її розтягував, це було лише прелюдією.

Придушивши крик, він зіткнувся з великими сплесками рояпової сперми. Повернувшись до кабінету з баночкою з холодним кремом, вона побачила, що Фіона та Керолайн все ще обіймають одне одного, але розмовляють тихими заспокійливими тонами. "Тепер ти розумієш, дорога, вона відчувала справжню радість перебувати під контролем справді домінуючої людини", - почув він, як Фіона промовила до Керолайн. - Я впевнений, що Роберт має для вас ще багато уроків.

- Я сподіваюся, що тітонько. "Дами, я приніс вам трохи холодного крему, якщо ви хочете підійти до дивана, я нанесу по кожному з вас". Обидва встали на коліна на диван і піднесли своє дно, щоб отримати холодні та цілющі руки Роберта Вілсона.

Подібні історії