Дії матері Шарлотти Лист місіс Денвер.

Шарлотта повинна попросити свою маму підписати лист про покарання або отримати ще 12 ударів тростиною…

🕑 24 хвилин хвилин Пляскання Історії

25-річна Шарлотта нервово спускалася вниз по сходах, тримаючи в руках лист, який її мама повинна була підписати, її попка жаліла від палиці, яку їй дали. Денвер приблизно на годину раніше. У листі було дуже ясно, що її мама, як очікується, пошльопає її, перш ніж вона повернеться до коледжу завтра. Шарлотта хвилювалася, що сьогоднішній пошльок відкриє ворота, що її мама буде наполягати на тому, що пошльокання її також буде відновлено для неї вдома виключно з дисциплінарних міркувань, і оскільки Шарлотта так часто сперечалася зі своєю мамою, вона знала, що її посадять.

на її колінах і регулярно шльопався. Шарлотта фантазувала про те, що її відшлепають, і сьогодні їй довелося зіткнутися з цілком реальною ймовірністю, що її мама відшлепає її, і вона обов’язково погодиться або ризикне, що лист не буде підписано. Шарлотта була зовсім не проти повторної дисципліни.

Денвера, але не один раз на день, результат, який вона знала, не змогла підписати листа. Шарлотта пішла до вітальні, щоб знайти свою маму. Вона хотіла якомога швидше завершити розмову.

«Привіт мамо», — сказала вона. Її мама підняла очі, посміхнулася й відповіла привітанням. «Привіт, любий, як пройшов твій день?» «Я сказав вам, що мав пізню зустріч з.

Денвер не так, мамо.» «О так, як це було, люба?» Шарлотта була замислена, не знаючи, як з цим впоратися, тому вона зробила єдине, що могла придумати, і передала листа своїй мамі та сказала тихо: «Ти краще прочитай цю маму, вона все пояснить.» «О, шановний», — сказала її мама, коли взяла листа, посміхнулася доньці, коли вона відкрила конверт, дістала листа й почала читати. Її посмішка перетворилася на здивування, потім вона злегка розсердилася. Вона подивилася на дочку і сказала: ". Денвер повинен був вас дисциплінувати? " "Ну, так, мамо". "Так це не та зустріч, в яку ти тоді примусила мене повірити?" - сказала вона з роздратуванням.

"Мені шкода, мамо". "Я впевнена, що так", і, поглянувши на лист вона знову подивилася на свою дочку і з деяким здивуванням сказала: «Ти був забитий паличкою?» Шарлотта ліжко, подивилася на підлогу і тихо сказала: «Так, мамо, насправді дванадцять ударів». «Так, я бачу, так написано в листі . Б’юся об заклад, що це дало тобі хороший урок." "Так, мамо, це дійсно так", - швидко сказала Шарлотта, сподіваючись, що її мама буде співчутливою.

«Але ти, очевидно, це заслужив», — сказала її мама, все ще читаючи листа, а потім додала: «Мій, за погану роботу. Це жахливо, люба, справді». — Так, мамо, мабуть, — неохоче визнала вона. — Хммм, а тут написано, що я повинен забезпечити твоє покарання, відшлепавши тебе сам. Її мама ще раз вивчила лист і вигукнула: «Так, люба, це цілком зрозуміло і говорить про те, що, оскільки ти настільки заслуговуєш на покарання, я повинна використовувати такий інструмент, як ремінець або гребінець».

"Ну, я впевнений. Денвер не мав на увазі, що мама, вона навчила мене, і без помилки, мама, насправді так і мала". Від 12 ударів по голій попі Шарлотти все ще пекло. Вона дуже не хотіла, щоб її мама відшлепала, хоча, коли розмова продовжувалася, а її мама ставала все більш енергійною, вона була здивована відчуттям поколювання між ногами.

Це була думка, що її можуть відшлепати? Вона була б так здивована, якби це було так, але що ще могло бути? Її мама знову подивилася на лист і через кілька моментів знову привернула увагу Шарлотти: «Але Шарлотто, цей лист чітко говорить, що Академія заохочує мене дати тобі відшлепань. Дивись», — додала вона і показала дочці листа. Шарлотта глянула на нього, але знала, що це саме те, що там сказано. Достатня кількість студентів повернулася до її кабінету наступного дня після побачення. Денвер і підписаний лист стверджували, що їхні батьки нанесли їм ще один удар.

«Але мама, мені 25, напевно вона не хотіла, щоб мене також відшлепали вдома?» Шарлотта спробувала. Її мама ще раз прочитала листа, підняла очі й рішуче сказала: «Я справді не думаю так, милий. Денвер вдарив тебе, знаючи, що ти такий».

запитів, 25 чи ні. Хіба це не правильно, шановний? У цьому листі говориться, що я повинен покарати тебе, чи не так?" Шарлотта здригнулася, коли її мама все ще махнула листом перед собою і кивнула головою на знак згоди. «Я так думав, любий.

Тож боюся, що мені доведеться тебе відшлепати, все-таки для твого ж блага, і, мабуть, найкраще буде, коли ти ляжеш спати. Так я тебе лупив, чи не так? Ми скажемо 9:00, шановний? Це дасть мені час, щоб дати вам веселу жорстку шльопанку, час на кутку та поспілкуватися потім, щоб переконатися, що ви зрозуміли, чому вас всі відшлепали перед тим, як ви лягли спати. Звичайно, ви теж Великий для мене, щоб змусити вас перелетіти на коліна, тому мені потрібно знати, що ви погоджуєтеся на те, щоб вас відшлепали».

Її мама використовувала тон голосу, який вона так часто використовувала, коли говорила їй, що її збираються відшлепати багато років тому. Тон, який сказав, що це остаточно. У всякому разі, Шарлотта знала, що брати листа без підпису просто не вихід, принаймні, якщо вона не хоче ще дванадцять ударів тростиною завтра. При думці про це Шарлотта ліжко сказала, але тихо сказала: «Ні, мамо, я погоджуюся, що ти повинна відшлепати мене, а вже 9 годин».

Її мама посміхнулася, коли її дочка погодилася, і сказала: "Насправді, люба, це дуже пощастило, тому що я сьогодні купила нову гребінець, яка, на мою думку, буде ідеальною для твого шльопання. Я знаю, що раніше використовувала дерев'яну ложку, але тепер ти старший, тому я потрібно щось, що покарає вас сильніше, тобто якщо це буде варте того». Говорячи, її мама підійшла до столу, дістала щойно придбану гребінець із сумки, і Шарлотта важко ковтнула, побачивши велику довгасту щітку з дерев’яною спинкою, а дерево було на товстому боці.

Це буде боліти набагато більше, ніж дерев’яна ложка, і вона знала, що їй буде явно незручно після того, як її нанесуть на її голу попку, але не могла сперечатися, оскільки лист був таким непохитним. «Ще одна річ, люба, — сказала її мама, продовжуючи: — Ти повинен прийти і попросити мене відшлепати тебе, щоб я знала, що ти не будеш чинити опір, коли настане час». Шарлотта покірно кивнула, знаючи, що це ще один спосіб посилити контроль.

Шарлотта потерла попку, чого не пропустила її мама, яка посміхнулася, знаючи, що її дочка не з нетерпінням чекала, коли її відшлепали, але вона з нетерпінням чекала того, що вона відшлепає доньку з певним задоволенням. Мама Шарлотти подумала, що обговорення пройшло досить добре. Вона знала, як сильно її доньку потрібно було знову відшлепати, так само, як вона була молодшою, і ось їй було 25 років, і вона ось-ось за багато років отримає від неї свою першу лупцю. Який поворот. Їй просто потрібно було переконатися, що Шарлотта погоджується згодом з тим, що шльопання знову на порядку денному вдома, а також на роботі.

Мама і дочка тихо розмовляли під час вечері, особливо Шарлотта намагалася вигнати з свідомості майбутню лупцю. Вона була помітно підкорена, зовсім не сперечалася зі своєю мамою, і її мама насолоджувалася цим тим більше, і це спонукало її знову запровадити лупцювання, щоб у майбутньому їй не довелося страждати від занадто запального язика Шарлотти. Шарлотта була вередливою і вирішила викупатися після вечері та підготуватися до свого комплекту для лупців перед сном о 9 годині, вибравши коротку нічну сукню та трусики для зручності. Вона вважала, що вона очікувала, що її попка буде справді боліти після шльопання по тростини, і відмовиться від трусиків, коли буде в ліжку.

Вона подивилася на годинник і роздратувалася, що була ще тільки 8 година. Прагнучи покінчити з шльопанням своєї мами, вона спустилася вниз, і щойно вона увійшла до вітальні, її мама підняла очі й сказала: «Я телефонувала. Люба Денверу, щоб повідомити їй, що я дам тобі шлепок, і вона була дуже задоволена. Вона запитала, як я лупив тебе, і я розповів їй про дерев’яну ложку, якою користувався для тебе, але сказав їй, що сьогодні я буду використовувати гребінець з дерев’яною підкладкою, і вона подумала, що це дуже гарна ідея, тому, коли я сказав їй, що я щойно купив новий, вона засміялася і сказала, що це, мабуть, ознака того, що лупцювати потрібно». Шарлотта не могла повірити, що її мама насправді зателефонувала її босу.

Вона була не в собі в гніві, і, не в змозі стримати свій гнів, не могла втриматися від кидки на свою маму: «Ну, якщо ти збираєшся мене відшлепати, то давайте покінчимо з цим». Мама Шарлотти подивилася на свою дочку і різко наказала: «Досить губ, моя дівчинко. Я сказала, попроси мене відшлепати тебе, а не кажи мені». Це лише більше розлютило Шарлотту, яка почала втрачати контроль: «Яка все-таки різниця? Просто шлепни мене і покінчи з цим!» Її мама різко поглянула на свою 25-річну доньку і суворо кинула: «Слухай сюди, моя дівчинко. Різниця в тому, що я сказала, що буду шлепати тебе о 9 годині, і саме тоді тебе будуть відшлепати.

Я не Я не хочу більше губ від тебе. Розумієш? А тепер візьми гребінець, підійди наверх і чекай, поки я прийду до тебе в кімнату, щоб розібратися з тобою». Шарлотта прекрасно знала, що її мама роздратована, але не могла втриматися від істерики і тупнула ногою, щоб показати своє розчарування. Її мама була розлючена і твердо сказала: «Правильно, дівчинко, це мала бути моя рука і гребінець, як було сказано в листі, але ви отримуєте додаткові кошти за своє ставлення. Я також дам тобі дерев’яну ложку, і ти можеш розраховувати на кілька десятків шлепань».

Шарлотта знала, що переступила межу, але все ще розлючена вона виплюнула: «Гаразд!» і вискочила з кімнати, піднявшись нагору і з гръмком зачинила її. двері спальні. Вона була люта, коли вона сиділа на ліжку. Минали хвилини, і Шарлотта заспокоїлася і навіть зрозуміла, що якщо її мама дасть їй додаткові речі, то це більше ніж. Денвер попросив, тож насправді її мама дисциплінує Її першою думкою було ступити вниз і сказати мамі ні в якому разі, а потім, коли вона ще трохи заспокоїлася, вона сказала собі, що розповість мамі, коли вона підніметься, але коли вона сіла на ліжко і Подумавши про це, вона зрозуміла, що була грубою зі своєю мамою.

Дуже грубо. Якби вона так говорила кілька років тому, її все одно б за це відшлепали, і чи справді вона хотіла розсердити свою маму, коли її жорстко відшлепали з Пізніше підходила гребінець Повільно вона підійшла до висновок, що їй доведеться прийняти додаткове покарання своєї мами, і все одно це була її вина. Тож Шарлотта залишилася в своїй спальні, чекаючи покарання, і здригнулась, коли подивилася на гребінець і, відчуваючи занепокоєння, навіть підняла його і дозволила йому впасти на долоню, і коли вона здригнулася від думки про те, що він її б'є.

голе дно. Шарлотта наполегливо боролася, щоб не розплакатися, а потім усвідомлюючи, що лупцювати щіткою буде неймовірно боляче після 12 ударів тростиною сьогодні. Здавалося, чекання було нескінченним, перш ніж двері відчинилися і всередину увійшла її мама.

Шарлотта підняла очі й перевела подих, коли побачила дерев’яну ложку в руці мами. Вона слухняно встала і дивилася, як мама йде повз неї, сідає на кут ліжка, схрестивши ноги, виглядає суворо і дуже керовано. Її мама сказала: «Оскільки я буду давати вам додаткові кошти за грубість, тепер вам не потрібно буде просити мене відшлепати вас».

Вона люто глянула на Шарлотту, що змушувала її заперечити, і коли Шарлотта відвела погляд у покорі, вона кинула: «Мені краще взяти це зараз», коли вона простягнула руку, а Шарлотта повільно простягнула своїй мамі гребінець, знаючи, що зробила ще один крок. щоб прийняти її, мама може знову відшлепати її, навіть якщо їй 25 років. «Правильно юна леді, тепер ви згадаєте, що колись знімали трусики, перш ніж я вас відшлепав, то продовжуйте», — і спостерігала, як її дочка нахилилася, вийшла з трусиків і стала перед мамою, слухняно чекаючи, щоб сказати, що робити.

Її мама виглядала більш розслабленою, ніж вона, коли Шарлотта розмовляла з нею внизу. Її мама засукала рукави, спостерігаючи, як Шарлотта виходить із трусиків, а потім постукала по колінах. Шарлотта здригнулася, дивлячись, як її мама засукала рукави так само, як це робила, перш ніж багато років тому її довго і болісно шльопала. Шарлотта повільно опустилася на мамині коліна, балансуючи, упершись руками в підлогу, її ноги звисали, як у підлітка, з попкою на маминому стегні. «Ці смужки виглядають огидно, люба», — сказала її мама, ніби розмовляючи, і знову Шарлотта сподівалася на поблажливість, і знову ця надія була розбита, коли її мама сказала, «але.

Денвер сказав мені ігнорувати їх, коли я б’ю тебе, тому я зроблю це добре. Важко те, що вона сказала, що потрібно». Її мама потерла оголену попку дочки в очікуванні лупця, який вона так хотіла дати 25-річній дівчині протягом багатьох років. Мама Шарлотти знала, що справжня причина, чому її дочка прийняла цю порку, полягає в необхідності дотримуватися встановленого режиму дисципліни.

Денвер. На думку її мами, ця порка була через грубість, як її дочка розмовляла з нею сьогодні. Грубі речі, які вона ніколи б не сказала, якби Шарлотта знала, що послідували б пошльокання.

Тому, коли вона підняла руку й опустила відкриту долоню для першого удару, це було як через її грубість, так і за поганий рівень роботи. Шарлотта мовчки визнала, що після всього цього часу з нею знову мають справу, як з підлітком, кладуть її на коліна її мами, дивлячись на підлогу або, в кращому випадку, на мамині ноги з височінням в повітрі, незахищеною, готовою до того, щоб її шльопали. червоні ліки, які вже були там з раннього дня, її поп уже болить і поколює, коли її мама потирала долоню колами, зігріваючи її і без того гарячу тростину. Шарлотта хотіла благати, але знала, що це не допоможе.

Їй довелося лежати і терпіти лупцювання, і вона знала, що ніщо не зупинить цього, і врешті-решт вона це заробила. Якщо не через її стандарт роботи, то, звичайно, через її грубі коментарі до мами внизу. Вона визнала, що майже справедливо було те, що її відшлепала мама. Коли перший удар вдарив додому, і це було набагато сильніше, ніж коли-небудь робив удар рукою, перш ніж Шарлотта зрозуміла, що це був ефект палички. Коли шлепок за шлепком приземлявся, Шарлотта боролася і знала, що незабаром буде біль від ложки, а потім щітка стане нестерпною.

Але вона не могла встати, не наважувалася. Вона знала, що має підписати листа на завтра, інакше її знову вдарять палицями. Вона зробила єдине, що залишилося зробити, прийняти це і заплакати. Її мама була в захваті від сліз і відшлепала доньку ще сильніше.

Шарлотта ридала, коли кожен удар потрапляв додому, але не намагалася встати, що також спонукало її маму лупцювати ще сильніше. Вона дуже хотіла дати урок своїй дочці, і це було для неї таким зняттям напруги. Після кількох десятків шлепань відкритою долонею вона оголосила: «Правильно, Шарлотта, давайте зараз надамо вам додаткові речі».

Вона взяла дерев’яну ложку з довгою ручкою і потерла потилицю ложки навколо дна дочки. "Просто пам'ятайте, любий, це статисти за те, що вони грубі зі мною. Добре, любий?" Шарлотта мовчала, а її мама дуже сильно вдарила ложкою її попку, спочатку по одній нижній щоці, потім по іншій, повторюючи шлепки, доки вона не вдарилася по попі дочки по три рази по кожній нижній щоці.

Шарлотта скрикнула і вдарила ногами, але її мама сказала: «Відповідай мені, юна леді, або інакше». Шарлотта голосно сказала: «Так, мамо, мені шкода, що я була грубою, я справді така, і знаю, що це тільки від тебе, а не від тебе. Денвер». Шарлотта знала, що ці слова повернуться і переслідуватимуть її пізніше, але вона просто хотіла, щоб її шльопання закінчилося. Однак нікуди не дійшло від того факту, що Шарлотта знала, що вона визнала, що це було зовсім інше покарання, яке було призначено лише тому, що вона була неслухняною, а не лише щоб змусити свою маму підписати.

Лист Денвера. 25 років це не змінило зараз. Більш примирлива мама сказала: «Я впевнена, що тобі шкода, Шарлотто, і ти будеш шкодувати ще більше, поки я луплю тебе цією ложкою, тому що ти була липкою внизу».

— Так, мамо, — знову визнала вона. «Добре», — сказала її мама, але Шарлотта не побачила посмішки задоволення, оскільки її мама знала, що це була величезна перемога в її спробах відновити лупцювання для своєї 25-річної дочки. Вона підняла дерев’яну ложку, і навіть коли вона сильно шльопала свою доньку за жорстким шлепком, а її дочка кричала від болю, вона просто продовжувала шлепати після сильного шлепка і ігнорувала сльози дочки, її постійне звивання на колінах і її брикання ногами. ноги, і все це сприймається її мамою як визнання уроку, отриманого її неслухняною дочкою, уроку поведінки, якого вона так потребує.

Дерев’яною ложкою було нанесено шістдесят шлепок, і мама Шарлотти вирішила, що це, безумовно, знаряддя, яке буде використано знову. Це було дуже ефектно, судячи з почервоніння попи її дочки та сліз. Але тепер настав час розчісування.

Новий інструмент, який вона знала, буде ще більш болючим, ніж гребінець. «Назад до покарання Денвера, любий», — оголосила мама Шарлотти. Шарлотта намагалася впоратися з цим, але навіть у стані болю вона розуміла важливість цієї заяви.

Мама її відшлепала за неслухняність, і навряд чи це був останній раз. Вона підняла гребінець. «Ти справді маєш бути обережнішим на роботі, любий, не забувай, що саме тому я тебе цим лупцюю», — суворо сказала вона, коли вперше шлепнула доньку гребінцем, а потім шлепнула за шлепком, коли її дочки почали плакати.

інтенсивніше, її ноги б’ються сильніше, її нижня частина неодноразово звивається, коли вона намагалася уникнути розчісування, але жорстке дерев’яне весло час від часу припадало на задню частину її ніг, що викликало ще більшу агонію. У якийсь момент Шарлотта усвідомила, що шльопання припинилося, але щіткою терли її попку. Вона сподівалася, що все закінчилося. Її мама сказала: «Це така хороша система.

Денверська. Це означає, що ми, батьки, відчуваємо себе частиною режиму дисципліни. Я справді думаю, що це змусить вас більше намагатися не робити жодних помилок». Шарлотта не могла говорити, а коли розплющила очі, то побачила підлогу лише крізь серпанок сліз.

Вона пообіцяла собі, хоча в майбутньому обов’язково буде більше старатися в роботі. Безумовно. Шарлотта сподівалася, що її покарання закінчилося, коли тертя тривали, але застогнала, коли її мама сказала: «Ну, мабуть, ми майже наполовину дорогі», а через мить додала: «Я люблю тебе, люба, сподіваюся, ти це знаєш».

Її мама не очікувала відповіді, оскільки Шарлотта все ще так голосно плакала. Кисть було піднято й знову сильно опущено на і без того червону й забиту попку Шарлотти, її ноги підкосилися, вона голосно ахнула, лише щоб наступний удар припав на її іншу нижню щоку. Її мама втратила підрахунок кількості ударів гребінцем і зупинилася лише тоді, коли плач її дочки досяг такого рівня, який сказав їй, що урок добре вивчений. Вона кинула гребінець на ліжко і потерла попки дочок, штовхаючи її, щоб заспокоїти її, і поволі плач перетворився на ридання, а її тремтяче тіло перестало тремтіти.

Шарлотта все ще лежала, вітаючи заспокійливе розтирання. Її мама оцінила, коли Шарлотта оговталася достатньо, щоб встати, і сказала: «Добре, любий, кутовий час. Стань обличчям до стіни 15 хвилин і добре подумай».

Шарлотта схлипнула й нюхнула, коли розслабилася й стала перед мамою. Потім у потоці емоцій, яких вона справді не розуміла, але відчувала себе природно, вона сказала: «Мені так шкода, мамо, справді я», і з цим вони обняли один одного й обнялися, мама і дочка, мама раділа її дочка сказала вибачення, а дочка щаслива, що її мама так любила її. Обидва знаючи, що лупцювання зробило свою справу. Мама поцілувала доньку в щоку, а потім розвернула її і вказала на стіну. Шарлотта стояла обличчям до стіни, затиснувши руки на голові, її поп щипав, і, як вона добре знала, вона ясно знала, що її нічна ніч піднялася.

Мама сиділа на ліжку й читала, час від часу підводячи погляд, слухаючи тихі ридання дочки. Шарлотта подумала про те, що вона знала, що її мама мала рацію, коли її відшлепала. Лист був відправлений додому саме з цієї причини, і її мама вчинила правильно, як би це не було боляче.

Вона знала, що їй доведеться справді вдосконалюватися на роботі, якщо вона збирається уникнути раз у раз, щоб її не били цією дерев’яною щіткою. Справді, вона повинна. Вона не була так впевнена, що її мама в інший час відлупцювала.

Чи це було справедливо? Скільки 25-річних хлопців все-таки відшлепали вдома? Тоді вона подумала, скільки 25-річних людей були такими грубими і заслуговували на те, щоб їх за це відшлепали? Вона, безперечно, зробила. Шарлотта вже знала, що її тріщина на роботі принесла їй користь, її бажання покращити тут стандарт, тож, можливо, їй піде на користь, якщо її мама знову відшлепає її, коли вона неслухняна вдома. Вона неохоче прийшла до висновку, що все-таки повинна прийняти дисципліну своєї мами. Але вона не збиралася питати.

Вона побачить, чи її мама підкаже про це завтра. Через п’ятнадцять хвилин її мама запитала: «Як справи? «Я буду боротися, коли сяду, мамо, це справді коле», — відповіла вона. Її мама вказала на стілець, і Шарлотта промовила на дерев’яній поверхні, здригнувшись, сів і звивався, намагаючись влаштуватися зручніше, чого їй так і не вдалося зробити. Її мама сказала: «Мені потрібно підписати листа Шарлотті, чи не так?» Поклала на ліжко перед дочкою. — Правильно, мамо, — сказала Шарлотта, помітивши, що він ще не підписаний.

«Перш ніж я це зроблю, я думаю, що нам потрібно щось домовитися». «Що це за мама?» — запитала Шарлотта, але в глибині душі знала, що буде сказано. Вона була права. Денвер продовжуватиме вас дисциплінувати на роботі? Шарлотта була шокована і сказала: «О так.

Денвер повинен», — сказала вона енергійно, а потім, зрозумівши, що вона була надто жвава, додала тихо: «Я маю на увазі так, мамо, я думаю, що це було б дуже корисно для мене». «Ну, Шарлотто, я думаю, якщо ти погоджуєшся з тим, що те, що тебе відшлепали за кепську роботу, спонукатиме вас бути обережнішими під час перебування в офісі, то, безумовно, те саме стосується і вашої поведінки вдома, чи не люба?» Шарлотта знала, що її мама права. Шарлотта подивилася на свою маму і сказала: «То що, якщо я неслухняна, ти хочеш, щоб я погодився на те, щоб ти знову мене лупцував?» «Ну? Це ж правильно, чи не люба, адже ви будете дисципліновані на роботі, якщо ви зіпсуєте речі, так що здається правильним, те ж саме потрібно застосовувати вдома». Шарлотта знала, що її мама права, і зітхнула, знаючи, що вона вже вирішила знову надати мамі дисциплінарні повноваження, хоча вона звучала неохоче, коли відповіла: «Я знаю маму, і ти маєш рацію, я був грубий з тобою вчора, і я думаю те, що мене відшлепали, все одно принесло мені користь, тож, можливо, тобі варто продовжити».

Її мама посміхнулася, позичила й обняла дочку. «Тільки коли ти неслухняний любий». — Звичайно, мамо, я знаю. Вона поцілувала свою маму, а потім, наче запізніло, запитала: «Які особливі правила, які мені потрібно стежити за мамою?» Шарлотта хотіла мати хоча б якісь вказівки. Але вона була розчарована, оскільки її мама вже передбачала питання та причину цього: «Ні, любий, я думаю, що я повинен щоразу вирішувати.

Я впевнений, що твоя поведінка покращиться, коли я дам тобі кілька хороших Зрештою, від тебе залежить, як поводитись, чи не так?» «Напевно, мамо», — визнала Шарлотта, знаючи, що це збільшить час, коли її маму переносять на коліна. Її мама на мить подумала, дозволила рішенню зрозуміти, а потім додала: «Ну, звичайно, і коли б тебе не відправили додому з листом, ми не повинні забути ті часи, мила, чи не так?» Шарлотта неохоче усміхнулася. — Так, мамо, і в ті часи. Посміхаючись, задоволена тим, що вона успішно відновила дисципліну для своєї 25-річної дочки, її мама підписала листа, передала його Шарлотті: «Правильно, Шарлотто, рано спати». Шарлотта кивнула і слухняно лягла в ліжко, лежачи на животі.

Її мама нахилилася, знову поцілувала її й вийшла зі спальні, вимкнувши світло. Шарлотта була здивована тим, що навіть з її попкою, як ніколи раніше, вона постійно відчувала поколювання між ногами і відчувала бажання використовувати вібратор. Вона не розуміла, чому вона була так збуджена, але не ризикнула, щоб її мама почула дзижчання, тому обійшлася проводити пальцем по своїй кицьці і відчувати, наскільки вона мокра, і водночас обережно провела пальцем по кицьці на ній. внизу, майже відчуваючи кожного, оскільки палиця була такою важкою.

Це змусило її задуматися. Денвер і відчув ще більше збудження і був на диво радий, що їй так добре від цього. Вона, звичайно, була б не проти. Денвер відшлепав її замість її мами, і, коли вона думала про це, у неї було кілька тривалих оргазмічних вдихів.

Лежачи на ліжку, Шарлотта не звертала уваги на почуття свого о так чарівно панівного боса до неї. Вона романтично думала про неї, коли знову розтирала свою дуже вологу кицьку, і мріяла про те, коли вона знову буде дисциплінована нею, сподіваючись, що це обернеться любов'ю і любов'ю разом. Коли Шарлотта продовжувала пестити її груди, щипайте її соски і терла мокру кицьку, вона думала про Хейлі і про те, що сьогодні ввечері її відшлепає її мама; Денвер. Шарлотта знову подумала, як пощастило Хейлі мати. Денвер лупцював її вдома і жартома уявляв, як їх двох шльопають разом.

Чи станеться це коли-небудь так, як вона замислювалася, коли її дихання ставало важчим і вона губилася в самозбудженні, хоча перед тим, як її охопив потік оргазмів, вона мимохідь подумала, що, можливо, їй слід бути обережною, чого вона бажає.

Подібні історії