Відшльопав бос

Джеремі шльопають, його менеджера з продажу…

🕑 51 хвилин хвилин Пляскання Історії

Я стояв біля дверей офісу з Девідом, моїм менеджером. Нас викликали Шута, директора з продажу. Я помітив, що Девід спітнів. Насправді виглядає досить стривожено.

Він подивився на мене і сказав "вибач". Я запитав "для чого?". «Це», — відповів він, показуючи на двері кабінету. «Що ти маєш на увазі, Девід?». «Слухай, я знаю, що ти щойно закінчив університет, але ти читав свій контракт, чи не так?».

Девід пітнів сильніше. Йому близько 30 років, але його волосся вже добре підтягнуто, а з його тепер блискучого чола виступили краплі поту. Він жестикулював руками, і я побачив темні плями навколо його рук, які яскраво контрастували з темно-синьою сорочкою. Він дістав бездоганно білу хустку й витер чоло. Я бачив, що він вологий, коли він клав його назад у кишеню своїх темно-сірих штанів із гострою складкою.

У Девіда завжди була гостра складка на штанях і різкі складки на рукавах сорочки. Він завжди був добре одягнений. Він продавець і одягав роль. Коли я прийшов у фірму, мене прилаштували до нього, щоб вчитися у найкращого продавця фірми.

Це те, що сказав Шут у мій перший день. Лише місяць тому. "А як щодо мого контракту?" Я запитав.

«Ми орієнтовані на продажі. Ми завжди були такими. І фірма дає стимули». "Так, я пам’ятаю це під час ознайомлення. Найкраща команда з продажу йде до кращого готелю, а друга йде, але в менший готель, і більшість команд отримує бонус".

"І?" Давид наполягав. "Я щось пам'ятаю про перенавчання, якщо ти прийшов останнім. Це все? Будемо перенавчатися?". «Саме так. Це саме те, що станеться».

Девід знову почав пітніти, на його лобі знову з’явилися келихи. Він змушував мене хвилюватися. Але чому я маю хвилюватися? Я тут лише місяць. Продажі за останні 3 місяці. Звісно, ​​мене не можна звинувачувати.

Напевно, тільки Девід повинен буде пояснити, що пішло не так? Напевно?. Переконавшись, що все буде добре, я запитав: "А що відбувається при перенавчанні?" можливо, я дізнаюся дещо про продажі. Мабуть, це все-таки перепідготовка.

«Спочатку Шут відриває нам смужку». Я зрозумів, що він включає нас обох у те, що він говорить. "Що ви маєте на увазі ми? Тоді мене звинувачуватимуть у показниках продажів?" Я почав дивуватися. Девід подивився на мене здивовано. «Ви ж знаєте, що сталося з останнім випускником?».

«Ні», — сказав я, тепер ще більше стурбований. «Він був з нами лише два тижні. Його менеджер отримав найгірші показники продажів за всю історію. Їх обох звільнили тут же. Їм довелося звільнити свої столи та вийти всього за 5 хвилин».

Я був шокований. Помітно шокований. Девід міг сказати. Він ліжко. Мабуть, він зрозумів, що мене хвилює.

"Але це може статися не сьогодні. Сподіваюся, все одно не буде, тому що я не хочу повертатися додому з цією новиною. Це точно". Я трохи заспокоївся, але тепер відчував, як мої власні руки стають трохи липкими.

Я точно не хотів звільнення. Мені довелося б піти додому і сказати мамі, що я втратив роботу, і було б так важко знайти іншу. Це було б катастрофою для моїх перспектив. Мене вирвав із думки звук дверей, що відчинилися. Ми з Девідом підняли очі й побачили Шута, який стояв на своїх місцях і мав досить похмурий вигляд.

Вона вказала на свій стіл, і я пішов за Девідом, коли він підійшов до величезного дерев’яного столу й став перед ним. Шут зайшла за стіл і сіла у своє велике чорне шкіряне керівне крісло, що обертається. Вона виглядала так елегантно у своєму темному піджаку та спідниці в тон, яка закінчувалася трохи вище коліна, з ніжно-рожевою сорочкою під ним. Вона трималася рівно й мала владний вигляд.

На відміну від того дня, коли вона була в подібному вбранні, але посміхалася, коли з гордістю розповіла офісу, як вона виграла ще один великий контракт. Саме тоді задзвонив телефон, і Шут відповів. «Так, вони тут, Джуліє, заходь, якщо хочеш». Ах Джулі.

Лінійний менеджер Девіда. Джулі Шут насправді я знав. Донька Шута. Вона очолювала половину торгової групи. Я думав, що вона така чудова, і мені вона страшенно подобалася.

«Ми почекаємо, поки Джулі прийде». Шут замовк. Вона явно не чекала від нас відповіді.

Я скористався можливістю оглянути офіс. Воно було досить великим, на мою думку, близько п’ятнадцяти квадратних футів. Гарний блакитний килим із світло-червоною цяткою, білі стіни та біла стеля. На стінах було багато сертифікатів. Деякі вказували на асоціації, до яких належить компанія, інші вказували, що лауреат є найкращим продавцем року.

Я бачив, що Шут отримував нагороду три роки поспіль. Очевидно, вона знала свою справу. Я знову подумав, чи можу я чомусь навчитися з цього. Поки я тримав свою роботу. Я подивився на Шут, коли вона розглядала якісь папери на своєму столі.

Мені сказали, що їй близько 50 років. Волосся світле, коротке, але дуже доглянуте. Вона наробила трохи макіяжу, але не надто багато. Світла помада і трохи тіней.

Вона виглядала молодшою. Саме тоді хтось постукав у двері, хоча вони відчинилися ще до того, як Шут встиг щось сказати. Джулі пройшла через двері. Вона була не так гарно одягнена, як її мати, але все одно виглядала досить ошатною у своїй чорній спідниці, яка сягала лише середини її стегна, і топі з короткими рукавами в смужку, схопленим навколо талії товстим чорним поясом.

Джулі посміхнулася своїй матері, але лише кивнула нам двом і коротко сказала «Девід, Джеремі». Я усміхнувся у відповідь, але побачив, як Девід ледь не скривився, намагаючись усміхнутися. Шут особливо не вразив. «Добре, Джуліє, скажи нам цифри, — категорично сказав Шут. «Правильно.

Ви опинилися на самому кінці ліги продажів. Девід задихнувся біля мене. Я подивився на нього. Він роззявив рота. «Звичайно, ні», — вигукнув він.

Джулі продовжила цифри, які показали, наскільки погано ми, ну, Девід, зроблено. Зараз Девід важко дихав. Я побачив краплі поту, що скотилися збоку його обличчя. «Ну Джуліє, що це означає?».

«Ну, правило таке, що будь-хто, хто має менше 30% від верхньої цифри, звільняється». Вона трохи мовчала, дозволяючи нам з Девідом ще більше хвилюватися. «На щастя, — додала вона, — у вас 32%. Це принаймні означає, що ви зберігаєте, вас не звільняють.

Звичайно, це означає, що вас заохочуватимуть і навчатимуть. Я думаю, ви розумієте, що я маю на увазі», — підсумувала вона, кинувши розумний погляд на Девіда. Девід знову задихнувся. Його обличчя почервоніло. Він спробував щось сказати, але зупинився.

Можливо, він передумав. Шут сказав: «Добре, Девіде, мені шкода, але це правила, які ми встановили самі, і ми всі маємо їх дотримуватися». Девід знову виглядав так, наче збирався щось сказати, але не сказав. Шут сказав: «Як завжди, я проведу тебе, Девіде, як лідера, підготовку».

Девід глибоко вдихнув, потім зітхнув, виглядаючи тепер так, ніби збирався змиритися зі своєю долею, і сказав «звичайно, Шут». Шут кивнув, потім подивився на мене. Я завмер, я підозрюю, що всі в кімнаті відчули запах мого страху. «Отже, Джеремі, чи не вдалий початок твоєї кар’єри?».

«No Shute», — скуто відповів я, побоюючись наступних кількох хвилин». «Ну, ви в одній команді, і…». «Можливо, нам варто знову розглянути позицію Джеремі, мамо. Ви знаєте, він показав певні обіцянки, і він тут лише місяць».

Я подивився на Джулі й хотів їй подякувати. Так, це було правильно, я подумав. Іди, дівчино, іди. не дотримуйся правил, що всі подумають?".

"Я знаю маму, і я думаю, що ми повинні їх дотримуватися. Хоча я просто подумав, що якщо я допоможу Джеремі більш безпосередньо, він може отримати більше користі, ніж якщо ти проведеш звичайне навчання. Джеремі пройде спеціальне навчання, тоді, можливо, ми зможемо показати, що ставимося до наших співробітників краще, ніж інші фірми. Що ти думаєш?".

Шут подивилася на свою доньку, перевела свій погляд на мене та подивилася крізь звужені очі, підсумовуючи мене, розмірковуючи. Я знав, що моє майбутнє в руках цієї жінки. Секунди були болісними. Вона простягнула вперед і сказав: «Добре, Джуліє.

Спробуй. Якщо ви зможете змусити його значно збільшити свої продажі протягом наступних 6 місяців, тоді я буду надзвичайно вражений вами». «Дякую, мамо, дивіться, на той час він стане найкращим продавцем». Я з ентузіазмом сказав. Я не міг повірити своєму щастю.

Шут повернувся до Девіда і сказав: «Тепер Девід, давай обговоримо твою підготовку». Девід подивився на підлогу, коли Шут підвівся і підійшов до шафи. Вона відчинила двері, і вийняв довгу тростину. Мій рот розкрився.

Я подивився на Девіда, і, судячи з того, як його обличчя завмерло, я здогадався, що він бачив це раніше. «Ти повинен знати краще. Набагато краще. Ви раніше були найкращим продавцем, тому знайте, що вам робити. Я не думаю, що повторне навчання принесе вам багато користі, тому замість цього я проведу вам кілька заохочувальних сесій.

Одягніть штани та труси, Девіду, і візьміться за стілець, будь ласка». Девід нічого не сказав. Він просто розстібнув штани й штовхнув їх на коліна. Він заклав великі пальці за пояс своїх трусів і смикнув їх вниз, добре.

Він нахилився й схопив обидва боки сидіння до стільця для відвідувачів, дивлячись вниз, знаючи, що має статися. «Я вірю, що це буде хороший перший урок, Девіде», коли Шут стояв позаду Девіда збоку. Вона постукала його зад двічі, перш ніж відтягнути її руку і одним швидким рухом сильно опустити тростину на його гладкий зад, залишивши на ньому єдину лиху лінію. Девід ахнув, і я просто не знаю, як йому вдалося втриматися. Ще дві помахи тростини залишили ще два виразки, забарвивши Девіда в темно-рожевий колір.

Ще три, і він плакав, задихаючись після кожного удару, згинаючи ноги, а в останній раз фактично підняв одну ногу, пряма реакція на жало тростини вдарило по його голій плоті». «Правильно, Девіде, давайте обговоримо продажі, перш ніж продовжити навчання». Девід кивнув, нездатний говорити. Шут звернувся до Джулі та сказав: «Ти, Джулі, візьми Джеремі до свого офісу та обговори з ним відповідний план заохочення, якщо хочеш.

Я думаю, він зрозумів ідею». Я, звичайно, зробив. Проблема в тому, що я не міг відмовити. Я з жахом усвідомив, що, дивлячись на покарання Девіда, я відчував ерекцію. Я вставала, дивлячись на його біль, навіть хотіла, щоб це була я, коли мої голі задниці били.

«Іди за мною, Джеремі», — сказала Джулі через плече, підійшовши до дверей, відчинивши їх і вийшовши. Я рвався, щоб не відставати. Я хотів сказати, що прийму її навчання, але так і не наблизився.

Ми швидко пройшли повз кількох співробітників, які підняли очі, побачили, хто це був, і знову поглянули на свою роботу, майже збентежено, як я подумав. Мені було цікаво, чи знали вони, що станеться. Вони вже знали цифри продажів.

Я спав, намагаючись не відставати від Джулі. Кабінет Джулі був поверхом вище. Вона перебувала в кімнаті мансардного типу. Воно було легким і просторим, мало вікна, тому не потребувало багато електричного світла. Там був великий письмовий стіл, менший, ніж у Шута, але все ж досить великий, і Джулі також мала чорне шкіряне крісло, що оберталося.

Джулі не сиділа на тому стільці. Натомість вона сіла в крісло гостя. М'яке крісло без підлокітників з високою спинкою.

Вона схрестила ноги, і я подивився на її ноги, спідниця піднялася аж до її стегна, вона була в панчохах, і її голі ноги почали виднітися. Вона схрестила руки на грудях, і її груди почали набухати над руками. Вона дивилася прямо на мене. Жорсткий погляд. «Я перейду відразу до справи, чи не Джеремі?».

Мої очі швидко відвелися на її обличчя. Насправді пухке обличчя, не худе, як у її матері, але її очі сяяли, а зуби блищали, коли вона посміхалася. «Так, будь ласка, Джулі». "Міс Джулі, якщо ви не заперечуєте. Завжди звертайтеся до мене як міс Джулі під час наших тренувань".

Я не знав про необхідність цього. Я не пригадую, щоб хтось інший звертався до неї так офіційно. І все ж я не вважав, що можу сперечатися.

«Так, міс Джулі», — сказав я якомога шанобливіше. Я помітив, що використано множину. Таким чином буде задіяно більше ніж один сеанс.

«Добре. Тепер я дам кілька пропозицій щодо того, як я можу допомогти тобі досягти кращих результатів у майбутньому. Тобі потрібна моя допомога, Джеремі?». Джулі подивилася на випуклість моїх штанів і посміхнулася. Гадаю, вона знала відповідь, але подивилася на мене й чекала на мою відповідь.

«О так, будь ласка, міс Джулі. Це було б чудово. Я тут, щоб навчитися». «Добре, і я можу навчити вас чомусь. Слухайте уважно».

Тоді Джулі розповіла мені про те, як працювати з новими клієнтами та як залучати нові та більші замовлення від них. Вона навела мені приклади. Все це звучало дуже добре. «Звичайно, що також допомагає, так це стимули. Щоб отримати кращі продажі».

Джулі уважно подивилася на мене. Я підозрював, що це буде схоже на те, що Шут робив із Девідом. Я вирішив бути трохи наївним. «Ви маєте на увазі поїздки в готелі?». «Не будь легковажним, Джеремі.

Ніколи не будь легковажним зі мною. Це зрозуміло?» — кинула вона. «Звичайно, міс Джулі. Вибачте, міс Джулі». Я був шокований.

Я не мав наміру бути саркастичним. Після всього. «Тоді гаразд. Ні.

Це для тих, хто дуже успішний. Ні, мій — більш прямий метод заохочення. Ви будете заробляти бали. Я буду вести рахунок.

Кожне очко означає на один удар менше». Вона зупинилася, щоб це зрозуміти. Я був шокований. Я чув, що вона сказала, але все одно не міг стриматися і запитав "шльопати?". Вона посміхнулася.

"Так, це вірно. Ти будеш отримувати від мене шльопання дуже регулярно. Іноді щодня, іноді через день. У мене на колінах на твоїй голій попі.

Тривалість шльопання буде визначатися кількістю балів, які ти маєш здобув.». «Я не слідкую». Я, звичайно, зробив. Я бачив, що сталося з Девідом. Я просто не очікував, що це станеться зі мною так швидко, ще до того, як я пройшов навчання.

"Я не слідкую, що?" — хитро спитала вона. «Вибачте, я не стежу за міс Джулі». "Так краще. Скажи, тебе били в молодості?". «Ну так, міс Джулі».

«Добре, тоді ви знаєте рахунок. Говорячи про бали, припустимо, що сьогодні у вас немає кредитів. Отже, ви отримаєте повну почуку.

Прямо зараз. Підходьте сюди, будь ласка». Вона знову посміхнулася, коли опуклість на моїх штанях знову виросла. "Неслухняний пустун", - сказала вона.

Я спав, коли підійшов до неї. Я почав розстібати штани, але вона вдарила мене по руках. «Я зроблю це, якщо ти не проти», — кинула вона, подивилася на мене й додала, «навіть якщо ти насправді проти».

Мій розум крутився. Я був такий збуджений, але водночас так зайнятий думкою про те, щоб бути на колінах у Джулі, з оголеною попою, щоб мене били. Як би було боляче. Чи буду я плакати і виглядати дурним, чи прийму своє покарання, як чоловік? Як сильно вона буде лупцювати, і як довго.

Питання, на які я знав, що дуже скоро отримаю відповідь. Джулі підвелася й розстебнула спідницю. «Я віддаю перевагу, якби ти лежав поперек моїх голих ніг, Джеремі». Я дивився, як вона знімає спідницю. На ній були сексуальні червоно-чорні трусики з воланом по краю.

Мій пеніс підскочив до уваги. Джулі посміхнулася, простягнувши руку, і я виявив, що мене обережно потягли вниз і через її коліна. Було дивно спостерігати, як підлога піднімається до мене. Це було набагато ближче, ніж коли я був молодшим.

Я знову подивився на Джулі, яка дивилася на мене вниз. Розкрита долоня її руки лежить на моїй голій попі. «Отже, Джеремі, я сподіваюся, що це дасть необхідну мотивацію для вивчення того, чого я вас навчатиму. Як ви думаєте, це буде?». Я хотів відповісти, але дуже усвідомлював ту жорсткість під собою, яка, мабуть, впивалася в стегно Джулі.

Вона, мабуть, знає, наскільки я був збуджений. Я сказав дуже слабке «так, міс» і побачив усмішку на її ох такому гарному обличчі. Вона підняла руку, я відвернувся й подивився на підлогу.

Її рука приземлилася мені на зад, і через мить біль пройшов по ній. Чесно кажучи, не так багато болю. Як виявилося, це був скоріше шок, ніж біль. Але достатньо, щоб зробити це розумним. Перш ніж я встиг оговтатися, наступний удар вдарив по голові, а потім ще і ще.

Джулі нічого не сказала. Вона просто відшльопала мене. Регулярні жорсткі удари. Здавалося, що вона розсіяла шльопанки навколо моєї попи. Я швидко впізнав, коли вона зосередилася на одній точці, бо біль став досить сильним.

Кожні кілька хвилин вона відпочивала й обережно розтирала мою тепер хвору попу. Було так приємно, коли вона це зробила. Я лежав ниць на її колінах, упершись руками в підлогу, і це було ніби мене пестили.

Ну насправді вона пестила мене. Просто за ним завжди йшло кілька десятків жорстких ударів. «Я бачу, ти швидко одужуєш, Джеремі», — сказала Джулія з усмішкою в голосі. Я зрозумів, що моя ерекція повернулася.

Відчуття її пестливої ​​долоні робило зі мною чудові речі. Однак я не міг запобігти ерекції. Я хотів, щоб вона відшльопала мене ще трохи, просто щоб вона пестила мене знову і знову. Біль того вартий. «Давайте знову обговоримо маркетинг, Джеремі?».

Це вивело мене з ступору. Мені було цікаво, чи закінчилася порка? Шкода, я подумав. "Звичайно міс Джулі.

Мені встати?". «Ніякої дурниці», — сказала вона, завдавши мені дюжини чи більше шльопань, ніби щоб підкреслити суть. Звичайно, не те, щоб це було необхідно. "Ні, ми можемо обговорити це прямо тут. Насправді я познайомлю вас зі своєю гребінцем.

Подивіться сюди, Джеремі". Я підвів очі й побачив дерев’яну гребінець із великою довгастою головкою. Я знала, що це не робити собі зачіску, і вирішила навіть не намагатися жартувати. Я просто був не в тому становищі. Але принаймні порка продовжиться.

Юля не очікувала коментаря. Не про гребінець. Вона продовжила: «Отже, Джеремі, я задам тобі запитання, а ти даси мені найкращу відповідь.

Тоді кількість ударів, які ти отримаєш цією гребінцем, визначатиметься тим, наскільки добре твоя відповідь. Чесно?». Яке питання я подумав.

Я не хочу заперечувати, і я не можу з цього приводу жартувати. Я вирішив просто сказати «добре, міс Джулія» і почекати, поки вона продовжить. Зрештою, вона все контролювала.

Це було справді захоплююче. Лежав ниць на колінах красивої жінки, знаючи, що вона контролює все, що відбувається. Потім вона пояснила, як буде вирішувати цю проблему, і сказала, скільки, на її думку, я заробив. Вони варіювалися від 5 до 20 ударів за кожне запитання. Вона поставила мені кілька запитань, і я щоразу давав їй найкращий шанс.

Я знав, що моя ерекція повернулася, коли вона щоразу пояснювала правильну відповідь. Її владний голос був таким збудливим. Зазвичай я був досить жорстким до того моменту, коли починався кожен удар.

Це відбувалося під час шльопання, лише щоб повернутися, коли вона знову заговорила зі мною. Вона повинна була знати. Тиск на її стегно, мабуть, був таким очевидним, але вона ніколи про це нічого не говорила.

«Добре, Джеремі, я думаю, це хороший початок. Задовільний перший урок». Вона терла мою попу, ковзала рукою вниз по моїх ногах, просовуючи пальці між моїми ногами, а її суворий голос учителя обіймав мої вуха. Я почав м’яко гойдатися вперед і назад, мій твердий пеніс терся об її стегна.

Я розкрив ноги, а її рука пройшла прямо між ними і погладила мої яйця. Її гладка рука, ніжно обіймаючи мої яйця, повільно, ніжно, гладила їх, запихаючи під них свої пальці, коли я підняв зад, заохочуючи її досліджувати глибше, гладила мій жорсткий пеніс, вгору-вниз, поки я не застогнав і не застогнав. Моє хворе дно забуте. Бути на колінах Джулії майже забуто.

Я зосереджувався лише на тій радості, яку дарувала мені Джулія, доки ааааааа. рай. Я лежав на колінах у Джулії, важко дихаючи, коли вона продовжувала терти мене попою, ногами та стегнами. Коли вона потерла мені внутрішню частину стегон, моя скутість почала повертатися.

Яка рука. Одну мить шльопає, наступної пестить. Я зрозумів, що вона розмовляє зі мною.

«Тож Джеремі, я думаю, тобі це сподобалося, чи не так?». «О так, Джулія, о так», — зітхнув я. СМАК СМАК СМАК. «Міс Джулія, Джеремі». Це мене трохи приголомшило, але я негайно відповів: «Так, міс Джулія, вибачте, міс Джулія».

"Добре, Джеремі, цього разу. Наступного разу це означатиме ще одну порку, тож дивіться, добре?". «Так, міс Джулія». «Добре, можеш вставати», — сказала вона. Я встав, потер зад і подивився на неї.

Все ще така красива. Я думав, що закохався. Я побачив рідину на її ногах і занепокоївся. Вона побачила мій погляд і посміхнулася. «Не турбуйся про цього Джеремі», коли вона взяла серветку й витерла її.

«Час для мого подарунка, будь ласка», — наказала вона. Вона скинула свої сексуальні трусики. Вона сиділа, розставивши ноги.

Я точно знав, що вона мала на увазі. Я став навколішки й дивився просто на її волохатий кущ, світло-коричневий, уже мокрий. Блискучий мокрий. Нічого собі, подумав я, відшмагання мене збудило її так само, як і вона мене. Я простягнув вперед, коли в кімнаті почувся голос.

— Як справи Джулія? Я міг сказати, що це був голос Шута. «Чудова мама. Я думаю, що Джеремі швидко вчиться. Ми скоро встанемо». «Дуже добре, Джулія, не поспішайте».

Джулія подивилася на мене й сказала дуже суворим голосом: «Я не думаю, що мені потрібно говорити тобі, що я хочу. Іди туди та зроби так, щоб я почувалася добре. Я думаю, ти бачиш, що я насолоджуюся сеансом, тож не не підведи мене зараз». Я подивився на неї і посміхнувся. Вона справді змусила мене почуватися добре, тож я збирався змусити її почуватися чудово.

Але одна проблема. Я ніколи раніше не займався оральним сексом з дівчиною. Джулія це знала і ласкавіше сказала: «Все гаразд, Джеремі. Ти заходь туди, і я буду тобою керувати». Я знову засяяв на неї, подивився вниз і почав цілувати її стегна.

Чудові м'ясисті білі гладкі стегна. Я пробирався між її ногами, доки мої щоки не опинилися під її стегнами. Джулія ще більше розсунула ноги, щоб пропустити мене.

Вона тримала мою голову однією рукою і направила мій рот до своїх привітних вагінальних губ. Я відчув зовсім іншу текстуру, коли спочатку лизнув, потім поцілував, а потім знову лизнув м’які складки її губ, оточені її кущиком, насолоджуючись запахом її сексу. Я був винагороджений стогонами від жінки, яку я тепер і поважав, і любив. Я просунув язик глибше в її стать і похитувався, коли її стегна оберталися в такт моїм власним рухам.

Я відчув її пальці біля своєї щоки. Вона терлася, підштовхуючи моє обличчя туди, куди вона хотіла, щоб я був, доки її стогони не стали більш швидкими та інтенсивними. Вона була близько. Я працював язиком швидше, бажаючи, щоб вона насолоджувалася мною так само, як я насолоджувався нею.

Я був винагороджений довгим протягнутим зітханням і глибоким диханням, коли Джулія тримала мою голову близько до своєї вагіни, заохочуючи мене зробити їй кілька останніх лизань, поки вона влаштувалася назад і розслабилася. Ми ще деякий час залишалися так. Джулія на стільці, ноги нарізно, зі мною на колінах, голова захована між ногами, цілує свою м’яку статеву точку, її горбок тепер мокрий від її власної рідини, а також від мого язика, її руки на моїй голові.

Джулія останнє зітхнула й відпустила мою голову. «Вставай, будь ласка», — наказала вона, але посміхаючись. «Дякую. Дуже гарний подарунок.

Тепер нам потрібно запланувати твій наступний урок, Джеремі». Джулія зазирнула в свій щоденник. Я був щасливий, коли вона хотіла. Мій щоденник був би безкоштовним у будь-який час, удень чи вночі, у будні чи вихідні. "Завтра вдень, о 5:00.

Це добре?". «Так, міс Джулія. Звичайно». Я знову напружився, я просто не міг цього зупинити. Джулія подивилася на мене і посміхнулася.

Вона підморгнула й сказала: "Добре. Тепер одягайся". Ми обоє вдягнулися й випрямилися.

Я знову подивився на молоду жінку, яка щойно вдарила мене по колінах по голій попі. Я забув свою попу. Зараз почало теплішати.

Нагадувач. Дуже бажане нагадування про те, як вона мене побила. «Джеремі, ти справді думаєш, що мої інструкції тобі принесуть користь, чи не так? Я маю на увазі, що твоя ерекція говорить мені, що ти це робиш, але мені потрібно, щоб ти це сказав», — додала вона. «Звичайно, я буду сумувати за міс Джулією». Я хотів сказати їй, як сильно хочу назавжди бути під її вказівками.

Вона посміхнулася. «Добре. І коли ви почнете отримувати добрі показники продажів, я дозволю дати вам ще більші винагороди, ніж ви отримали сьогодні. Це мають бути хороші цифри, Джеремі, тому я можу дати вам кращий бонус.

Але я боюся, що це малоймовірно для кілька тижнів, тому що вам потрібно буде належним чином навчитися, а це може статися лише тоді, коли ви перебуваєте в мене на колінах. Тим не менш, я вважав, що ви повинні знати, що з часом винагорода буде там». «Дякую, міс Джулія, це добре з вашого боку, що ви мені сказали. Я знаю, що мене пошльопали якраз потрібний стимул».

«Добре, я теж так думаю. А тепер ходімо до мами. Ну, Шут. І більше міс Джулії до наступного уроку, добре?» Я кивнув з усмішкою.

Ми обоє пішли до кабінету Шута. Персонал підняв очі, коли ми проходили повз, і знову поглянув на свої столи, не знаючи, що сталося. Я сподівався. Ми увійшли в кабінет Шута й побачили, що Девід сидить у кріслі гостя, абсолютно оголений, а Шут — за своїм столом. «Отже, Джулія, чи виправдав Джеремі очікування?».

Джулія посміхнулася і сказала: «Так, він був». Шут подивився на Девіда і сказав: «Молодець, Девід, хороший вибір». Шут подивився на мене. «Отже, Джеремі, я сподіваюся, ти швидко навчишся».

«О, я зроблю Шут, я впевнений, що зроблю, згідно з вказівками Джулії». «За її суворими і дуже твердими вказівками молодий чоловік», — виправила вона. «Звичайно, Шут», — сказав я.

«До речі, ми ввели вас в оману». Я подивився на неї, чекаючи почути, що вона мала на увазі. «Девід не найбідніший продавець.

Він насправді найкращий». «Ой», — сказав я, здивований. «Так, він найкращий, тому що він найкраще підготовлений. Мною.

Зараз вас навчатиме Джулія, і я думаю, що дуже скоро ви отримаєте чудові показники продажів. Поки моя дочка щаслива з тобою. Зрозумів?". "Так Шут.

Добре зрозумів". Тоді я запитав: «Чому, е-е, е-е?». «Я збрехала?» — запитала вона. Я подумав, чи це не надто ризиковано, але вона посміхнулася мені й продовжила: «Я хотіла переконатися, що ти в правильно розуміти, щоб прийняти дисципліну Джулії, але я не думаю, що вам потрібно було так сильно заохочувати, чи не так?". Я посміхнувся у відповідь, подивився на Джулію та відповів: "Ні, Шут, я не потребував".

Отже, сьогодні я даю Девіду останній урок. Ви можете спостерігати або брати участь, вирішувати вам, але я закликаю вас брати участь". Девід підвівся і перекинувся через стіл, схопившись за дальній бік.

Шут підійшла до шафи й дістала дві тростини. Вона подивилася на Я подивився на Джулію, яка дивилася на мене у відповідь. Я зрозумів, що вона хотіла, щоб я погодився.

Я поглянув на Шута й сказав: «Так, будь ласка». Я був напружений. Я згадав ті попередні удари — сказав із такою силою. «Роздягніться, будь ласка, і нахиліться через стіл біля Девіда».

Я стояв біля дверей офісу з Девідом, моїм менеджером. Нас викликав Шут, директор з продажу. Я помітив, що Девід спітнів. Дивлячись насправді дуже стривожений.

Він подивився на мене і сказав: «Вибач». Я запитав: «Для чого?». «Це», — відповів він, показуючи на двері офісу.

«Що ти маєш на увазі, Девід?». «Слухай, я знаю ти щойно закінчив університет, але ти читав свій контракт, чи не так?". Девід пітнів сильніше. Йому близько 30 років, але його лінія волосся вже добре підтягнута n спини, а з його тепер блискучого чола виступили келихи поту.

Він жестикулював руками, і я побачив темні плями навколо його рук, які яскраво контрастували з темно-синьою сорочкою. Він дістав бездоганно білу хустку й витер чоло. Я бачив, що він вологий, коли він клав його назад у кишеню своїх темно-сірих штанів із гострою складкою.

У Девіда завжди була гостра складка на штанях і різкі складки на рукавах сорочки. Він завжди був добре одягнений. Він продавець і одягав роль. Коли я прийшов у фірму, мене прилаштували до нього, щоб вчитися у найкращого продавця фірми.

Це те, що сказав Шут у мій перший день. Лише місяць тому. "А як щодо мого контракту?" Я запитав.

«Ми орієнтовані на продажі. Ми завжди були такими. І фірма дає стимули». "Так, я пам’ятаю це під час ознайомлення. Найкраща команда з продажу йде до кращого готелю, а друга йде, але в менший готель, і більшість команд отримує бонус".

"І?" Давид наполягав. "Я щось пам'ятаю про перенавчання, якщо ти прийшов останнім. Це все? Будемо перенавчатися?". «Саме так. Це саме те, що станеться».

Девід знову почав пітніти, на його лобі знову з’явилися келихи. Він змушував мене хвилюватися. Але чому я маю хвилюватися? Я тут лише місяць. Продажі за останні 3 місяці.

Звісно, ​​мене не можна звинувачувати. Напевно, тільки Девід повинен буде пояснити, що пішло не так? Напевно?. Переконавшись, що все буде добре, я запитав: "А що відбувається при перенавчанні?" можливо, я дізнаюся дещо про продажі.

Мабуть, це все-таки перепідготовка. «Спочатку Шут відриває нам смужку». Я зрозумів, що він включає нас обох у те, що він говорить.

"Що ви маєте на увазі ми? Тоді мене звинувачуватимуть у показниках продажів?" Я почав дивуватися. Девід подивився на мене здивовано. «Ви ж знаєте, що сталося з останнім випускником?».

«Ні», — сказав я, тепер ще більше стурбований. «Він був з нами лише два тижні. Його менеджер отримав найгірші показники продажів за всю історію.

Їх обох звільнили тут же. Їм довелося звільнити свої столи та вийти всього за 5 хвилин». Я був шокований. Помітно шокований. Девід міг сказати.

Він ліжко. Мабуть, він зрозумів, що мене хвилює. "Але це може статися не сьогодні. Сподіваюся, все одно не буде, тому що я не хочу повертатися додому з цією новиною.

Це точно". Я трохи заспокоївся, але тепер відчував, як мої власні руки стають трохи липкими. Я точно не хотів звільнення. Мені довелося б піти додому і сказати мамі, що я втратив роботу, і було б так важко знайти іншу.

Це було б катастрофою для моїх перспектив. Мене вирвав із думки звук дверей, що відчинилися. Ми з Девідом підняли очі й побачили Шута, який стояв на своїх місцях і мав досить похмурий вигляд.

Вона вказала на свій стіл, і я пішов за Девідом, коли він підійшов до величезного дерев’яного столу й став перед ним. Шут зайшла за стіл і сіла у своє велике чорне шкіряне керівне крісло, що обертається. Вона виглядала так елегантно у своєму темному піджаку та спідниці в тон, яка закінчувалася трохи вище коліна, з ніжно-рожевою сорочкою під ним. Вона трималася рівно й мала владний вигляд.

На відміну від того дня, коли вона була в подібному вбранні, але посміхалася, коли з гордістю розповіла офісу, як вона виграла ще один великий контракт. Саме тоді задзвонив телефон, і Шут відповів. «Так, вони тут, Джуліє, заходь, якщо хочеш». Ах Джулі.

Лінійний менеджер Девіда. Джулі Шут насправді я знав. Донька Шута. Вона очолювала половину торгової групи.

Я думав, що вона така чудова, і мені вона страшенно подобалася. «Ми почекаємо, поки Джулі прийде». Шут замовк. Вона явно не чекала від нас відповіді. Я скористався можливістю оглянути офіс.

Воно було досить великим, на мою думку, близько п’ятнадцяти квадратних футів. Гарний блакитний килим із світло-червоною цяткою, білі стіни та біла стеля. На стінах було багато сертифікатів. Деякі вказували на асоціації, до яких належить компанія, інші вказували, що лауреат є найкращим продавцем року.

Я бачив, що Шут отримував нагороду три роки поспіль. Очевидно, вона знала свою справу. Я знову подумав, чи можу я чомусь навчитися з цього. Поки я тримав свою роботу.

Я подивився на Шут, коли вона розглядала якісь папери на своєму столі. Мені сказали, що їй близько 50 років. Волосся світле, коротке, але дуже доглянуте. Вона наробила трохи макіяжу, але не надто багато. Світла помада і трохи тіней.

Вона виглядала молодшою. Саме тоді хтось постукав у двері, хоча вони відчинилися ще до того, як Шут встиг щось сказати. Джулі пройшла через двері. Вона була не так гарно одягнена, як її мати, але все одно виглядала досить ошатною у своїй чорній спідниці, яка сягала лише середини її стегна, і топі з короткими рукавами в смужку, схопленим навколо талії товстим чорним поясом.

Джулі посміхнулася своїй матері, але лише кивнула нам двом і коротко сказала «Девід, Джеремі». Я усміхнувся у відповідь, але побачив, як Девід ледь не скривився, намагаючись усміхнутися. Шут особливо не вразив. «Добре, Джуліє, скажи нам цифри, — категорично сказав Шут. «Так.

Ну, ви опинилися на самому кінці ліги продажів. Девід ахнув поруч зі мною. Я подивився на нього.

Він роззявив рота. «Звичайно, ні», — вигукнув він. Джулі продовжила цифри, які показали, наскільки погано ми, ну, Девід, зробив. Зараз Девід важко дихав. Я бачив краплі поту, що сповзали збоку його обличчя.

«Ну, Джуліє, що це означає?». звільнено." Вона трохи помовчала, дозволяючи нам з Девідом ще більше хвилюватися. "На щастя, - додала вона, - у вас є 32%. Це принаймні означає, що ви зберігаєте, вас не звільняють. Звичайно, це означає, що вас заохочуватимуть і навчатимуть.

Гадаю, ти розумієш, що я маю на увазі", – підсумувала вона, кидаючи на Девіда розуміючий погляд. Девід знову ахнув. Його обличчя почервоніло. Він спробував щось сказати, але зупинився. Можливо, він передумав.

Шут сказав: "Добре, Девіде, я Вибачте, але це правила, які ми самі встановили, і ми всі маємо їх дотримуватися». Знову Девід виглядав так, наче збирався щось сказати, але не сказав. Шут сказав: «Як завжди, я дам тобі, Девіде, як керівник, ваше навчання.".

Девід глибоко вдихнув, потім зітхнув, виглядаючи тепер так, ніби збирався змиритися зі своєю долею, і сказав «звичайно, Шут». Шут кивнув, потім подивився на мене. Я завмер, я підозрюю, що всі в кімнаті відчули запах мого страху. «Отже, Джеремі, чи не вдалий початок твоєї кар’єри?». «No Shute», — скуто відповів я, побоюючись наступних кількох хвилин».

«Ну, ви в одній команді, і…». «Можливо, нам варто знову розглянути позицію Джеремі, мамо. Ви знаєте, він показав певні обіцянки, і він тут лише місяць».

Я подивився на Джулі й хотів їй подякувати. Так, це було правильно, я подумав. Іди, дівчино, іди.

не дотримуйся правил, що всі подумають?". "Я знаю маму, і я думаю, що ми повинні їх дотримуватися. Хоча я просто подумав, що якщо я допоможу Джеремі більш безпосередньо, він може отримати більше користі, ніж якщо ти проведеш звичайне навчання.

Джеремі пройде спеціальне навчання, тоді, можливо, ми зможемо показати, що ставимося до наших співробітників краще, ніж інші фірми. Що ти думаєш?". Шут подивилася на свою доньку, перевела свій погляд на мене та подивилася крізь звужені очі, підсумовуючи мене, розмірковуючи. Я знав, що моє майбутнє в руках цієї жінки.

Секунди були болісними. Вона простягнула вперед і сказав: «Добре, Джуліє. Спробуй. Якщо ви зможете змусити його значно збільшити свої продажі протягом наступних 6 місяців, тоді я буду надзвичайно вражений вами».

«Дякую, мамо, дивіться, на той час він стане найкращим продавцем». Я з ентузіазмом сказав. Я не міг повірити своєму щастю. Шут повернувся до Девіда і сказав: «Тепер Девід, давай обговоримо твою підготовку». Девід подивився на підлогу, коли Шут підвівся і підійшов до шафи.

Вона відчинила двері, і вийняв довгу тростину. Мій рот розкрився. Я подивився на Девіда, і, судячи з того, як його обличчя завмерло, я здогадався, що він бачив це раніше.

«Ти повинен знати краще. Набагато краще. Ви раніше були найкращим продавцем, тому знайте, що вам робити. Я не думаю, що повторне навчання принесе вам багато користі, тому замість цього я проведу вам кілька заохочувальних сесій.

Одягніть штани та труси, Девіде, і візьміться за стілець, будь ласка». Девід нічого не сказав. Він просто розстібнув штани і зсунув їх собі на коліна. Він засунув великі пальці в пояс трусів і теж смикнув їх униз. Він нахилився й схопив обидві сторони крісла відвідувача, дивлячись вниз, знаючи, що має статися.

«Я вірю, що це буде гарним першим уроком, Девіде», оскільки Шут стояв позаду Девіда збоку. Вона двічі постукала його по спідниці, перш ніж відвести руку назад і одним швидким рухом різко опустила тростину по його гладкій сідниці, залишивши на ній єдину лиху лінію. Девід задихнувся, і я просто не знаю, як йому вдалося витримати. Ще два помахи тростини залишили ще два виразки, забарвивши Девіда в більш темний відтінок рожевого. Ще три рази, і він плакав, задихаючись після кожного удару, згинаючи ноги, а в останній раз фактично піднявши одну ногу, як пряму реакцію на укол тростини, що вдарив його по голому тілу».

«Так, Девіде, давай трохи обговоріть продажі, перш ніж продовжити навчання». Девід кивнув, не в змозі говорити. Шут повернувся до Джулі та сказав: «Ти, Джулі, візьми Джеремі до свого офісу та обговори з ним відповідний план заохочення, якщо хочеш.

Мені здається, він зрозумів ідею». Я, звичайно, зрозумів. Проблема полягала в тому, що я не міг відмовити. Я з жахом усвідомив, що, дивлячись на покарання Девіда, у мене була ерекція.

Я вставав, дивлячись на його біль, навіть хотілося, щоб це була я там, коли мою оголену попу били. «Іди за мною, Джеремі», — сказала Джулі через плече, коли підійшла до дверей, відчинила їх і вийшла. Я з усіх сил намагався не відставати.

Я хотів сказати, що буду прийняла її навчання, але так і не підійшла достатньо близько. Ми швидко пройшли повз кількох співробітників, які підняли очі, побачили, хто це був, і знову поглянули на свою роботу, майже збентежено подумав я. Мені було цікаво, чи знали вони, що станеться. Чи знали вони цифри продажів уже. Я спав, намагаючись не відставати від Джулі.

Офіс Джулі був поверхом вище. Вона була в кімнаті мансардного типу. Там було світло й просторо, було багато вікон, тому не потребувало багато електричного світла Був великий письмовий стіл, менший, ніж у Шута, але все ж досить великий, і Джулі також мала чорний шкіряний вертлюг.

l стілець. Джулі не сиділа на тому стільці. Натомість вона сіла в крісло гостя.

М'яке крісло без підлокітників з високою спинкою. Вона схрестила ноги, і я подивився на її ноги, спідниця піднялася аж до її стегна, вона була в панчохах, і її голі ноги почали виднітися. Вона схрестила руки на грудях, і її груди почали набухати над руками.

Вона дивилася прямо на мене. Жорсткий погляд. «Я перейду відразу до справи, чи не Джеремі?». Мої очі швидко відвелися на її обличчя.

Насправді пухке обличчя, не худе, як у її матері, але її очі сяяли, а зуби блищали, коли вона посміхалася. «Так, будь ласка, Джулі». "Міс Джулі, якщо ви не заперечуєте. Завжди звертайтеся до мене як міс Джулі під час наших тренувань". Я не знав про необхідність цього.

Я не пригадую, щоб хтось інший звертався до неї так офіційно. І все ж я не вважав, що можу сперечатися. «Так, міс Джулі», — сказав я якомога шанобливіше.

Я помітив, що використано множину. Таким чином буде задіяно більше ніж один сеанс. «Добре.

Тепер я дам кілька пропозицій щодо того, як я можу допомогти тобі досягти кращих результатів у майбутньому. Тобі потрібна моя допомога, Джеремі?». Джулі подивилася на випуклість моїх штанів і посміхнулася. Гадаю, вона знала відповідь, але подивилася на мене й чекала на мою відповідь.

«О так, будь ласка, міс Джулі. Це було б чудово. Я тут, щоб навчитися».

«Добре, і я можу навчити вас чомусь. Слухайте уважно». Тоді Джулі розповіла мені про те, як працювати з новими клієнтами та як залучати нові та більші замовлення від них. Вона навела мені приклади. Все це звучало дуже добре.

«Звичайно, що також допомагає, так це стимули. Щоб отримати кращі продажі». Джулі уважно подивилася на мене.

Я підозрював, що це буде схоже на те, що Шут робив із Девідом. Я вирішив бути трохи наївним. «Ви маєте на увазі поїздки в готелі?».

«Не будь легковажним, Джеремі. Ніколи не будь легковажним зі мною. Це зрозуміло?» — кинула вона. «Звичайно, міс Джулі.

Вибачте, міс Джулі». Я був шокований. Я не мав наміру бути саркастичним.

Після всього. «Тоді гаразд. Ні.

Це для тих, хто дуже успішний. Ні, мій — більш прямий метод заохочення. Ви будете заробляти бали.

Я буду вести рахунок. Кожне очко означає на один удар менше». Вона зупинилася, щоб це зрозуміти. Я був шокований. Я чув, що вона сказала, але все одно не міг стриматися і запитав "шльопати?".

Вона посміхнулася. "Так, це вірно. Ти будеш отримувати від мене шльопання дуже регулярно. Іноді щодня, іноді через день.

У мене на колінах на твоїй голій попі. Тривалість шльопання буде визначатися кількістю балів, які ти маєш здобув.». «Я не слідкую». Я, звичайно, зробив.

Я бачив, що сталося з Девідом. Я просто не очікував, що це станеться зі мною так швидко, ще до того, як я пройшов навчання. "Я не слідкую, що?" — хитро спитала вона. «Вибачте, я не стежу за міс Джулі». "Так краще.

Скажи, тебе били в молодості?". «Ну так, міс Джулі». «Добре, тоді ви знаєте рахунок.

Говорячи про бали, припустимо, що сьогодні у вас немає кредитів. Отже, ви отримаєте повну почуку. Прямо зараз. Підходьте сюди, будь ласка». Вона знову посміхнулася, коли опуклість на моїх штанях знову виросла.

"Неслухняний пустун", - сказала вона. Я спав, коли підійшов до неї. Я почав розстібати штани, але вона вдарила мене по руках.

«Я зроблю це, якщо ти не проти», — кинула вона, подивилася на мене й додала, «навіть якщо ти насправді проти». Мій розум крутився. Я був такий збуджений, але водночас так зайнятий думкою про те, щоб бути на колінах у Джулі, з оголеною попою, щоб мене били. Як би було боляче.

Чи буду я плакати і виглядати дурним, чи прийму своє покарання, як чоловік? Як сильно вона буде лупцювати, і як довго. Питання, на які я знав, що дуже скоро отримаю відповідь. Джулі підвелася й розстебнула спідницю. «Я віддаю перевагу, якби ти лежав поперек моїх голих ніг, Джеремі».

Я дивився, як вона знімає спідницю. На ній були сексуальні червоно-чорні трусики з воланом по краю. Мій пеніс підскочив до уваги. Джулі посміхнулася, простягнувши руку, і я виявив, що мене обережно потягли вниз і через її коліна.

Було дивно спостерігати, як підлога піднімається до мене. Це було набагато ближче, ніж коли я був молодшим. Я знову подивився на Джулі, яка дивилася на мене вниз.

Розкрита долоня її руки лежить на моїй голій попі. «Отже, Джеремі, я сподіваюся, що це дасть необхідну мотивацію для вивчення того, чого я вас навчатиму. Як ви думаєте, це буде?».

Я хотів відповісти, але дуже усвідомлював ту жорсткість під собою, яка, мабуть, впивалася в стегно Джулі. Вона, мабуть, знає, наскільки я був збуджений. Я сказав дуже слабке «так, міс» і побачив усмішку на її ох такому гарному обличчі. Вона підняла руку, я відвернувся й подивився на підлогу. Її рука приземлилася мені на зад, і через мить біль пройшов по ній.

Чесно кажучи, не так багато болю. Як виявилося, це був скоріше шок, ніж біль. Але достатньо, щоб зробити це розумним. Перш ніж я встиг оговтатися, наступний удар вдарив по голові, а потім ще і ще. Джулі нічого не сказала.

Вона просто відшльопала мене. Регулярні жорсткі удари. Здавалося, що вона розсіяла шльопанки навколо моєї попи. Я швидко впізнав, коли вона зосередилася на одній точці, бо біль став досить сильним. Кожні кілька хвилин вона відпочивала й обережно розтирала мою тепер хвору попу.

Було так приємно, коли вона це зробила. Я лежав ниць на її колінах, упершись руками в підлогу, і це було ніби мене пестили. Ну насправді вона пестила мене. Просто за ним завжди йшло кілька десятків жорстких ударів. «Я бачу, ти швидко одужуєш, Джеремі», — сказала Джулія з усмішкою в голосі.

Я зрозумів, що моя ерекція повернулася. Відчуття її пестливої ​​долоні робило зі мною чудові речі. Однак я не міг запобігти ерекції. Я хотів, щоб вона відшльопала мене ще трохи, просто щоб вона пестила мене знову і знову.

Біль того вартий. «Давайте знову обговоримо маркетинг, Джеремі?». Це вивело мене з ступору. Мені було цікаво, чи закінчилася порка? Шкода, я подумав.

"Звичайно міс Джулі. Мені встати?". «Ніякої дурниці», — сказала вона, завдавши мені дюжини чи більше шльопань, ніби щоб підкреслити суть.

Звичайно, не те, щоб це було необхідно. "Ні, ми можемо обговорити це прямо тут. Насправді я познайомлю вас зі своєю гребінцем. Подивіться сюди, Джеремі". Я підвів очі й побачив дерев’яну гребінець із великою довгастою головкою.

Я знала, що це не робити собі зачіску, і вирішила навіть не намагатися жартувати. Я просто був не в тому становищі. Але принаймні порка продовжиться.

Юля не очікувала коментаря. Не про гребінець. Вона продовжила: «Отже, Джеремі, я задам тобі запитання, а ти даси мені найкращу відповідь. Тоді кількість ударів, які ти отримаєш цією гребінцем, визначатиметься тим, наскільки добре твоя відповідь.

Чесно?». Яке питання я подумав. Я не хочу заперечувати, і я не можу з цього приводу жартувати. Я вирішив просто сказати «добре, міс Джулія» і почекати, поки вона продовжить.

Зрештою, вона все контролювала. Це було справді захоплююче. Лежав ниць на колінах красивої жінки, знаючи, що вона контролює все, що відбувається. Потім вона пояснила, як буде вирішувати цю проблему, і сказала, скільки, на її думку, я заробив.

Вони варіювалися від 5 до 20 ударів за кожне запитання. Вона поставила мені кілька запитань, і я щоразу давав їй найкращий шанс. Я знав, що моя ерекція повернулася, коли вона щоразу пояснювала правильну відповідь. Її владний голос був таким збудливим. Зазвичай я був досить жорстким до того моменту, коли починався кожен удар.

Це відбувалося під час шльопання, лише щоб повернутися, коли вона знову заговорила зі мною. Вона повинна була знати. Тиск на її стегно, мабуть, був таким очевидним, але вона ніколи про це нічого не говорила. «Добре, Джеремі, я думаю, це хороший початок. Задовільний перший урок».

Вона терла мою попу, ковзала рукою вниз по моїх ногах, просовуючи пальці між моїми ногами, а її суворий голос учителя обіймав мої вуха. Я почав м’яко гойдатися вперед і назад, мій твердий пеніс терся об її стегна. Я розкрив ноги, а її рука пройшла прямо між ними і погладила мої яйця. Її гладка рука, ніжно обіймаючи мої яйця, повільно, ніжно, гладила їх, запихаючи під них свої пальці, коли я підняв зад, заохочуючи її досліджувати глибше, гладила мій жорсткий пеніс, вгору-вниз, поки я не застогнав і не застогнав.

Моє хворе дно забуте. Бути на колінах Джулії майже забуто. Я зосереджувався лише на тій радості, яку дарувала мені Джулія, доки ааааааа. рай.

Я лежав на колінах у Джулії, важко дихаючи, коли вона продовжувала терти мене попою, ногами та стегнами. Коли вона потерла мені внутрішню частину стегон, моя скутість почала повертатися. Яка рука. Одну мить шльопає, наступної пестить. Я зрозумів, що вона розмовляє зі мною.

«Тож Джеремі, я думаю, тобі це сподобалося, чи не так?». «О так, Джулія, о так», — зітхнув я. СМАК СМАК СМАК. «Міс Джулія, Джеремі». Це мене трохи приголомшило, але я негайно відповів: «Так, міс Джулія, вибачте, міс Джулія».

"Добре, Джеремі, цього разу. Наступного разу це означатиме ще одну порку, тож дивіться, добре?". «Так, міс Джулія».

«Добре, можеш вставати», — сказала вона. Я встав, потер зад і подивився на неї. Все ще така красива. Я думав, що закохався. Я побачив рідину на її ногах і занепокоївся.

Вона побачила мій погляд і посміхнулася. «Не турбуйся про цього Джеремі», коли вона взяла серветку й витерла її. «Час для мого подарунка, будь ласка», — наказала вона. Вона скинула свої сексуальні трусики.

Вона сиділа, розставивши ноги. Я точно знав, що вона мала на увазі. Я став навколішки й дивився просто на її волохатий кущ, світло-коричневий, уже мокрий.

Блискучий мокрий. Нічого собі, подумав я, відшмагання мене збудило її так само, як і вона мене. Я простягнув вперед, коли в кімнаті почувся голос. — Як справи Джулія? Я міг сказати, що це був голос Шута.

«Чудова мама. Я думаю, що Джеремі швидко вчиться. Ми скоро встанемо». «Дуже добре, Джулія, не поспішайте».

Джулія подивилася на мене й сказала дуже суворим голосом: «Я не думаю, що мені потрібно говорити тобі, що я хочу. Іди туди та зроби так, щоб я почувалася добре. Я думаю, ти бачиш, що я насолоджуюся сеансом, тож не не підведи мене зараз». Я подивився на неї і посміхнувся.

Вона справді змусила мене почуватися добре, тож я збирався змусити її почуватися чудово. Але одна проблема. Я ніколи раніше не займався оральним сексом з дівчиною. Джулія це знала і ласкавіше сказала: «Все гаразд, Джеремі.

Ти заходь туди, і я буду тобою керувати». Я знову засяяв на неї, подивився вниз і почав цілувати її стегна. Чудові м'ясисті білі гладкі стегна. Я пробирався між її ногами, доки мої щоки не опинилися під її стегнами.

Джулія ще більше розсунула ноги, щоб пропустити мене. Вона тримала мою голову однією рукою і направила мій рот до своїх привітних вагінальних губ. Я відчув зовсім іншу текстуру, коли спочатку лизнув, потім поцілував, а потім знову лизнув м’які складки її губ, оточені її кущиком, насолоджуючись запахом її сексу.

Я був винагороджений стогонами жінки, яку я тепер і поважав, і любив. Я просунув язик глибше в її стать і похитувався, коли її стегна оберталися в такт моїм власним рухам. Я відчув її пальці біля своєї щоки.

Вона терлася, підштовхуючи моє обличчя туди, куди вона хотіла, щоб я був, доки її стогони не стали більш швидкими та інтенсивними. Вона була близько. Я працював язиком швидше, бажаючи, щоб вона насолоджувалася мною так само, як я насолоджувався нею.

Я був винагороджений довгим протягнутим зітханням і глибоким диханням, коли Джулія тримала мою голову близько до своєї вагіни, заохочуючи мене зробити їй кілька останніх лизань, поки вона влаштувалася назад і розслабилася. Ми ще деякий час залишалися так. Джулія на стільці, ноги нарізно, зі мною на колінах, голова захована між ногами, цілує свою м’яку статеву точку, її горбок тепер мокрий від її власної рідини, а також від мого язика, її руки на моїй голові. Джулія останнє зітхнула й відпустила мою голову. «Вставай, будь ласка», — наказала вона, але посміхаючись.

«Дякую. Дуже гарний подарунок. Тепер нам потрібно запланувати твій наступний урок, Джеремі».

Джулія зазирнула в свій щоденник. Я був щасливий, коли вона хотіла. Мій щоденник був би безкоштовним у будь-який час, удень чи вночі, у будні чи вихідні.

"Завтра вдень, о 5:00. Це добре?". «Так, міс Джулія. Звичайно».

Я знову напружився, я просто не міг цього зупинити. Джулія подивилася на мене і посміхнулася. Вона підморгнула й сказала: "Добре.

Тепер одягайся". Ми обоє вдягнулися й випрямилися. Я знову подивився на молоду жінку, яка щойно вдарила мене по колінах по голій попі. Я забув свою попу. Зараз почало теплішати.

Нагадувач. Дуже бажане нагадування про те, як вона мене побила. «Джеремі, ти справді думаєш, що мої інструкції тобі принесуть користь, чи не так? Я маю на увазі, що твоя ерекція говорить мені, що ти це робиш, але мені потрібно, щоб ти це сказав», — додала вона. «Звичайно, я буду сумувати за міс Джулією».

Я хотів сказати їй, як сильно хочу назавжди бути під її вказівками. Вона посміхнулася. «Добре. І коли ви почнете отримувати добрі показники продажів, я дозволю дати вам ще більші винагороди, ніж ви отримали сьогодні. Це мають бути хороші цифри, Джеремі, тому я можу дати вам кращий бонус.

Але я боюся, що це малоймовірно для кілька тижнів, тому що вам потрібно буде належним чином навчитися, а це може статися лише тоді, коли ви перебуваєте в мене на колінах. Тим не менш, я вважав, що ви повинні знати, що з часом винагорода буде там». «Дякую, міс Джулія, це добре з вашого боку, що ви мені сказали.

Я знаю, що мене пошльопали якраз потрібний стимул». «Добре, я теж так думаю. А тепер ходімо до мами. Ну, Шут. І жодної міс Джулії до вашого наступного уроку, гаразд?" Я кивнув із усмішкою.

Ми обоє пішли до кабінету Шута. Коли ми проходили повз, співробітники підняли очі, а потім знову поглянули на свої парти, не знаючи, що сталося. Я сподівався. Ми зайшли в офіс Шута й побачили, що Девід сидить у кріслі для гостей, абсолютно оголений, а Шут — за своїм столом.

«То Джулія, чи виправдав Джеремі очікування?» Джулія посміхнулася й сказала: «Так». Шут подивився на Девіда та сказав: «Молодець, Девіде, гарний вибір». Шут подивився на мене.

«Тож, Джеремі, я сподіваюся, ти швидко навчишся». «Згідно з її строгими і дуже твердими інструкціями, молодий чоловік», — виправила вона. «Звичайно, Шут», — сказала я, до речі, «До речі, ми ввели вас в оману».

Я подивився на неї, чекаючи, що вона мала на увазі. «Девід не найбідніший продавець. Він насправді найкращий.». «О, — здивовано сказав я. — Так, він найкращий, тому що він найкраще навчений.

Мною. Зараз вас навчатиме Джулія, і я думаю, що дуже скоро ви отримаєте чудові показники продажів. Поки моя дочка щаслива з тобою. Зрозумів?".

"Так Шут. Добре зрозумів". Тоді я запитав: «Чому, е-е, е-е?».

«Я збрехала?» — запитала вона. Я подумав, чи це не надто ризиковано, але вона посміхнулася мені й продовжила: «Я хотіла переконатися, що ти в правильно розуміти, щоб прийняти дисципліну Джулії, але я не думаю, що вам потрібно було так сильно заохочувати, чи не так?". Я посміхнувся у відповідь, подивився на Джулію та відповів: "Ні, Шут, я не потребував". Отже, сьогодні я даю Девіду останній урок.

Ви можете спостерігати або брати участь, вирішувати вам, але я закликаю вас брати участь". Девід підвівся і перекинувся через стіл, схопившись за дальній бік. Шут підійшла до шафи й дістала дві тростини. Вона подивилася на Я подивився на Джулію, яка дивилася на мене у відповідь.

Я міг зрозуміти, хоча вона хотіла, щоб я погодився. Я озирнувся на Шута й сказав «так, будь ласка». Я був напружений. Я згадав ті попередні удари, які звучали з такою силою.

«Роздягніться, будь ласка, і нахиліться через парту біля Девіда». Я швидко роздягнувся. Коли я підійшов до Девіда, я зосередився на його попі.

Яскраво-червоні, дуже яскраві, і верхівки ніг. Я зіткнувся зі страхом. Наскільки це може боляче, я думав. Я нахилився через стіл, у дюймах від Девіда. Мені не було ніяково.

Я думав, що я буду, але бути голим, двоє голих чоловіків, з двома повністю одягненими жінками, які контролювали нас, мені це було добре. Можливо, просто перевіряли. Можливо, тому нам довелося бути оголеними разом, коли домінувала команда матері та дочки. «Ось ти Джулія», — почув я слова Шута.

«Ми будемо виконувати удари по черзі, думаю, шість». Девід простогнав. Він знав, чого чекати. Я збирався дізнатися.

Я озирнувся й побачив Джулію, яка стояла там, піднявши тростину, виглядаючи прекрасно. Легка посмішка, коли вона була готова до удару. Я знав, що у мене ерекція. Вона постукала мене по попі. Я напружився ще більше.

Тростина розбилася додому. лайно Це пекло так, як нічого я не відчував раніше. лайно Потім її рука. Її холодна рука. Натираю зад.

Розтираю мої ноги. Трення між ніг. Потираю мої яйця.

Пестить моє все ще жорстке тіло. Вона відійшла. Шут зайняв її місце. Я почув скрегіт тростини. Буркнув Девід.

Його стогін, який я знав, означав, що Шут потирає свої яйця. Вона відійшла. Юля зайняла свою позицію.

Я, затамувавши подих, чекав свого наступного удару. І всі наступні штрихи..

Подібні історії