Ліквідні активи Сіссі Блейн

Сіссі змушена повернути борг секс-клубу в торгівлі…

🕑 26 хвилин хвилин Перехресний одяг Історії

Я познайомився з «Досьє Пламроуз» одного прохолодного лютневого ранку, коли мені його прочитали в приватних кімнатах мадам Х у клініці. Того ранку я прибув на свою щотижневу «терапію» і мав достатньо часу, щоб повісити свій верхній одяг у гардеробі Сісіс і надіти перуку Єви Габор, перш ніж фасилітатор просунула голову та сказала мені, що мене розшукують у мадам Х. офіс негайно.

Навіть тоді я зрозумів, що це не може бути добре, тому я знизав плечима в нейлоновому халаті й пішов за нею коридором босоніж. — Про що це, Доркас? — запитав я, водночас махаючи іншій дівчинці, яку везли в каталці в протилежному напрямку. Він був прив’язаний щиколоткою та зап’ястям до бічних поручнів і, судячи з намету в пеньюарі, йому сподобався. «Не знаю, милий, просто знаю, що вона хотіла, щоб я підштовхнув тебе до неї негайно. Напевно, через гроші».

«Ні, мабуть, про це», — подумав я. Я звернув увагу на зовнішність ведучого. «І що, на бога, ТИ одягнено сьогодні вранці?» На ній була довга до підлоги сіра сукня в ситцеву тканину з вузьким ліфом і чистим білим фартухом, який закінчувався на кілька дюймів вище її краю. Волосся вона носила, заправлена ​​під шапку. «Тому що це схоже на реконструкцію громадянської війни!» Доркас засміялася: «Ти вже близько, люба, це сценарій Саймона Легрі, у якому я фігурую сьогодні вранці».

Я помітив, що хоча її фартух був щойно випраний, моє гостре око могло помітити ледь помітний архіпелаг солом’яного кольору плям від минулих ескапад. Ми проминули одні з дверей палати, і Доркас кивнула на них. «Сіссі Пулвер там, чекає на мене». — Я навіть не намагатимусь уявити, — сказав я.

Ми підійшли до важких, багато лакованих дверей, на яких позолоченим шрифтом було написано «ДИРЕКТОР». Доркас постукала, ми почули пробурмотілу відповідь, і вона штовхнула мене через вхід у велику тиху кімнату, вкриту темно-синім килимом і зі смаком обставлену дубовим відтінком, що й двері. Мадам Ейч дивилася вниз на два файли на столі, її рука була на лобі, а її синьо-білий піджак у крейдяну смужку звисав зі спинки стільця. Шовкова блуза, яку вона одягла, була винаходом бордового кольору з високим коміром. Вона підняла очі від своїх паперів.

«Дякую, що зайшов, Блейне. Але скажи мені, де твої тапочки?» «Мені не дали часу одягнутися як слід», — відповів я. "Що таке надзвичайна ситуація?" Вона проігнорувала запитання: «Ну, не зважай на тапочки, ти все одно сьогодні не будеш грати в одягання». Вона запитально подивилася на мене: «Що на тобі під цим халатом?» — Я ж тобі казала, що тільки зараз приїхала… — вона нетерпляче відмахнулася від моїх слів і тією ж рукою поманила мене вперед. Я підійшов до столу, і вона поклала руку в нейлонову сукню, яка була на мені, просунула пальці в розріз моєї нижньої білизни та відтягнула тканину від мого стегна (я маю сказати, що я все ще був одягнений).

чоловічі жокейські трусики-бікіні, в яких я прибув.) Я почав їй це розповідати. — Чоловічий? вона засміялася, і повернувши мене лівою рукою, поки права все ще була в моїх трусах, вона стягнула пояс ззаду, щоб подивитися на етикетку. «О, цілком вірно, чоловічі — все ж я бачив їх на тобі, Блейне, і вони нагадали мені бавовняні трусики, які вони змусили нас носити в Святій Анні. Але наші не були, гм, «хіпстерами», як ці, ми носили їх прямо над нашими пупками.

Це шикарне легке плетіння, чи не так? Від них напевно відчуваєш себе дуже свіжим, коли ти їх одягаєш - твій хлопець схвалює?" «Ти ж знаєш, що в мене немає хлопців!» Я запротестував. — Ну ще ні, — тихо сказала вона. — Але ми тут не для того, щоб обговорювати ваші шухляди, Бетті. Вона використовувала моє ім'я сестрички. «Ми тут, щоб обговорити ваші гроші або мої гроші, як насправді стоїть справа.

Ви маєте шість місяців заборгованості з оплати за клініку». Вона подивилася на мене поверх своїх люнетів. «При чотирьох відвідуваннях на місяць, іноді п’яти… це близько сімдесяти п’ятисот доларів, насправді трохи більше».

"Що? Це всього п'ятдесят за відвідування!" Я запротестував. «Це була вступна плата лише за перший місяць». «Це ви продовжили мені на два з половиною роки», — нагадав я їй. «Правда. Тому що ви, здавалося, були хорошими для бізнесу, але ті часи минули.

Як ви збираєтеся це заплатити?» «Я ні, я не можу. Я просто маю страховку на випадок безробіття і те, що моя сестра може надіслати мені». Мадам Х посміхнулася: «Ви могли б знайти іншу роботу?» "Отримати wot?" Вона весело відкинулася назад: «Я пожартувала.

У тебе є свій дім, Бетті». «Будь ласка! У будь-якому випадку, це вже друга іпотека». Вона нахилилася вперед через стіл і подивилася на один із файлів на робочому столі. «Дуже скромний, тут достатньо власного капіталу, щоб ви могли розібратися з клінікою, бачите, я це розглянув».

Я відставав у всіх своїх платежах, і ще одна іпотека довела б мене до жебрацтва. Я б приєднався до решти бездомних на півдні Санта-Моніки. Мадам побачила моє горе і переклала папери на своєму столі. «Є ще одна відповідь, Бетті.

У нас є особливий друг клініки, Гарольд Пламроуз. Я нещодавно з ним працював. Він шукає когось на кшталт вас, я маю на увазі, що ми з вами могли б заробити ваші фінанси. проблема зникне і зробить його дуже щасливим».

" що?" — запитав я підозріло. «Гарольд хоче зустрічей для ігор, Бетті. Він переглянув наш «список пацієнтів».

Ти знаєш, що багатьом нашим діткам насправді подобається така домовленість. Він дуже вибагливий, але ти йому сподобалася, — усміхнулася вона, — хоча ти й не був його перший вибір. Він заплатить за привілей бути вашим другом протягом наступних трьох місяців, і вам не доведеться робити нічого, чого ви не робили раніше, якщо моя інформація правильна».

Вона зиркнула на Доркас. «Це дуже пригнічує. Моя тітка залишила той будинок моїй сестрі і мені!» «І ти вшановуєш її пам’ять таким своїм стилем життя? Крім того, Бетті, я знаю, що твоя сестра продала тобі свою частку ще тоді, коли ви обидва були ж.» Це була правда. Я подивився на Доркас, шукаючи відповіді, але вона дивилася на книжкову полицю. — Слухай, ми розділимо різницю й назвемо п’ять тисяч доларів, які ти винна клініці, Бетті.

Я скажу Пламроуз, що це буде шість побачень, не більше. Це гарна угода для вас." Так і було. Я зітхнув: "До речі, хто більше сподобався Пламроуз?" "Сінді, ти її знаєш?" "Здається, я говорив з нею тут раз чи двічі". (Як і мадам, я ніколи не міг би називати чарівну Сінді «він».) «Чого хоче Пламроуз?» «Шість побачень, як я щойно згадав, починаючи з візиту до нього додому». «Але ЩО він хоче хочеш?» «Ну, — мадам Ейч схрестила ноги у вузькій спідниці, — я точно не знаю, але що б ТИ хотів на його місці, Блейне, повний британський сніданок, я думаю».

Вона відкашлялася., поправила окуляри й поглянула на документ: «Пізніше я дам тобі всі подробиці в письмовому вигляді, але він живе на Голлівудських пагорбах, досить далеко. Ви за кермом? " "У мене все ще є мій Karmann Ghia." "Не скидайте його з другої передачі, у вас все гаразд. Цієї п’ятниці ввечері, Бетті, чи зможеш ти це впоратися?» Вона дала машинопис. «Так, я так думаю.

Чи можу я піти зараз?" "Скоро. Доркас, приведи Бетті до мого кабінету, чи не так? Ми пройшли через двері за письмовим столом мадам, і я опинився в простій, невеликій кімнаті з кушеткою та крихітною раковиною, що стирчала зі стіни, а її хромована сантехніка була закрита мереживною тюлевою шторкою. ; збоку стояв барабан, який тримав піднос із приладдям на пласкій вершині.

На стінах були пофарбовані в білий шафи, а на мозаїчній підлозі стояв табурет на колесах. Це була кімната для огляду. на це, будь ласка." Мадам Х вказала на кушетку.

Я розстебнув халат, вийшов із білого бікіні й відкинувся на гладку чорну поверхню, яка прохолодно трималася на моїх голих ногах. Я бездіяльно розмірковував, шкіра це чи шкіра, коли Мадам просунула руки між моїх піднятих колін і розвела їх. Я відчув її тепле дихання, коли вона опустила голову, щоб оглянути область моїх геніталій. «Просто спробуй розслабитися, Бетті».

Була довга пауза, а потім вона підвелася. «Ну, здебільшого вас там пристойно перукають». «Наші неньки зазвичай такі, — запропонувала Доркас. І це була правда. Я обрізав свій кущ до «посадкової смуги» — коротких вертикальних вусів на лобковій кістці, хоча єдине, що туди потрапило, це випадкові краплі сперми під час одного з моїх сеансів мастурбації.

— Ми просто збираємося очистити твою область промежини, Бетті. Доркас, тобі слід знайти в тій шафі крем для гоління. Мадам Ейч підняла з барабана сумку на блискавці й дістала бритву з одним лезом, яку поклала біля мене на кушетку. Коли Доркас повернулася з банкою, вона вилила здорову кульку гелю собі на руку й почала натирати нею ділянку шкіри під моєю мошонкою. Насправді це було чудово, це був той саморозігріваючий бренд.

«Доркас, тобі це вдається краще, ти поголиш Бетті промежину?» Директор трохи відійшов убік, а фасілітрикс нахилилася до своєї роботи, а права рука мадам зависла над цією щільною маленькою сутичкою та тримала мої яйця вгору та назад, подалі від дії. Тут я маю сказати, що незважаючи на принизливий характер розмови до цього моменту, і хоча я був голий з цими двома повністю одягненими жінками, очевидний недолік не змусив мене зіткнутися, я вважаю, що доказом справжньої дівчинки є те, що ми викликають приниження, і хоча я ще не був повністю зведеним, мій член був напруженим, стоячи трохи осторонь від мого тіла, з вигином вниз посередині. Поки пурпурові нігті правої руки мадам продовжували тримати мою підвішену мошонку, мій апарат почав наповнюватися, і невдовзі голова, повністю надута й багряна від збентеження, притиснулася до тугого напівпрозорого рукава, що покривав передпліччя мадам. Вона ніби не помітила.

«Це саме Доркас, — сказала вона, — пройдіть між її щоками. Так, ми хочемо, щоб Бетті була такою ж блискучою та лисою, як паштет Цезаря. Тому що саме так любить Гаррі Пламроуз». — підморгнула вона мені.

Доркас відступила, коли вона закінчила, і мадам повернулася на передній план. Вона потягнулася, щоб перевірити фініш ребром долоні, яким вона провела від кістлявого горбка мого куприка, між моїми щоками, через темно-коричневу складку мого заднього проходу, через гладку промежину до основи мошонки. Я був уже повністю розпалений, мій стрижень безсило смикався. «Так, — продовжила вона, — ми хочемо, щоб будь-хто, хто досліджує цю конкретну територію, не міг відрізнити вас від роздованої ляльки. Торкніться її, Бетті».

Я послухався і був жахнутий, виявивши на своєму тілі дивну, синтетично гладку пляму задоволення! Вона дозволила мені погладити себе і на мить побажати. Я почув, як вона відкрила шафу, а потім мадам витягла блискучий хромований прилад і вставила його в розетку. Пристрій був розміром з манго, хоча, як я вже сказав, металевий. Вона передала його Доркасі, яка переплела її праву руку через два пружинні ремінці, щоб відкритий двигун цієї штуки їхав на її долоні.

«Стань тут, солоденька», — сказала фасілітриса, поставивши мене перед емальованою хірургічною чашею у формі нирки, яка сидить на візку. Вона натиснула вимикач, і її рука ожила серед сексуального електричного дзижчання машини, яку я тепер визнав як старовинний засіб для зміцнення шкіри голови. Мадам Х прочитала мої думки. «Дуже популярний у п’ятдесятих», — сказала вона.

Вона сиділа на табуреті між колінами, на подолі її спідниці я помітив мереживну облямівку її комбінезону, вона була м’ятно-зеленого кольору. Я ковтнув і відчув, як моя уретра спазмувала на знак згоди. — Ага, — прохрипів я, розплющивши очі від жаху, очікування й захвату. Доркас почала рухати дзижчащим пристроєм уздовж мого захопленого ствола. Відчуття було, як можна здогадатися, електричним, але більше того, тому що вібруючими зв'язками з моїм тілом були пальці дівчини! Я відчув задоволення разом із приголомшливим відчуттям розлуки, мій пеніс, здавалося, на мить існував як окрема сутність, не просто з власним розумом - як у жарті, - а з власної волі.

— Ви готові? — прошепотіла Доркас, а потім провела рукою по моїх яєчках, і я встиг лише ахнути, перш ніж кинути свій вантаж трьома потужними підйомами та серією звужуючих здригувань. Спритно нахиляючи металеву каструлю, Доркас спіймала мій еякулят у її западину й подала її мадам, яка сиділа на табуретці на колесах і дивилася шоу. Вони разом нахилилися, щоб оглянути цю потадж, і я, важко дихаючи, приєднався до них. Мадам Ейч витягла зелену хустку з натягнутої кишені на спідниці й простягла її. «Витрися, любий, це було дуже добре».

Я все ще витікав сік сисі на моє праве стегно, тому я промокнув тканиною, а потім неуважно посунув її в маленьку кишеню блакитного халата, який я знову скинув у прохолодній оглядовій кімнаті. Я поглянув у миску, побачивши три шматочки розміром із срібний долар і, мабуть, шість чи вісім блискіток джизму розміром з M&M, які починали перетворюватися в єдину масу. «Об’єм в порядку, — висловила думку мадам, — і ми можемо виправити текстуру». Вона віднесла миску до раковини й нахилила в неї докази, запускаючи кран. «Тепер Пламроуз, — продовжила вона, — він любить тонкі, гарячі струмені, і їх багато.

Йдіть за мною, діти». Повернувшись до свого кабінету, вона витягла з шухляди столу білий конверт для листів і простягла його. У ній була жменя пігулок. — Гуайфенесен, — сказала вона. "Чому що?" «Guaifenesen, активний інгредієнт Mucinex та багатьох аптечних відхаркувальних засобів; він розріджує та розріджує слиз, щоб його було легше викинути.

Полегшення від звичайної застуди, але у вашому випадку, Бетті, він вироблятиме тонший еякулят і багато іншого. Ви будете спорожняти ретельніше і швидше наповнювати. Два на день з інтервалом у дванадцять годин.

А тепер одягайте бікіні та йдіть. Вірте чи ні, я сьогодні дуже зайнятий». Я повернувся коридором до гардеробу з Доркас, яка нарешті постукала в двері бідолашного Пулвера.

Вішаючи халат назад на гачок, я побачив носову хустку мадам Х, що випирала в маленькій прозорій кишені одягу. Я думав, що міг би повернути його до її офісу, але це здавалося дріб’язковою причиною, щоб потурбувати директора. У будь-якому випадку я хотів швидко покинути клініку та скористатися мобільним телефоном у машині.

Ніхто не знав, що ми з Сінді були чимось більшим, ніж приятелі з клініки, ми насправді грали разом. Тільки один раз. Нам було весело, але ніхто з нас не продовжував, я думаю, що ми були надто схожі, тобто егоїстичні, ми обидві принцеси потребували обожнювання.

Тим не менш, ми зібралися в таунхаусі Сінді на Сан-Вісенте і провели пару годин, приміряючи одне одному нижню білизну (у Сінді була повна шухляда найсмачніших трусиків, переважно вінтажних, деякі репродукції, але багато справжніх колекційних речей). Кожна з нас зробила близько мільйона самих фотографій, надихнули дівчачі журнали. Коли прийшов час завершити побачення, це було чудово, тому що це була гра в трусики, але не вистачало інтимного зв’язку, який мені, наприклад, потрібно досліджувати нові еротичні межі. Після цього Сінді здавалася гордовитою зі мною, але ми все ще були досить дружніми, я припускаю, тому я надіслав їй смс «потрібно зателефонувати тобі щодо Пламроуз», і отримав відповідь: «Добре після».

Коли я повернувся додому, після того, як я роздягся, (скидаючи нещодавно еротичні чоловічі бікіні) і, прийнявши душ, я подивився на роздруківку, яку мені дала мадам Х. Мені було сказано, що мені потрібно буде одягнутись на побачення десь у четвер і що саме побачення має розпочатися о 21:00 у п’ятницю; до тих пір я мав зберігати себе цнотливим, приймати Guaifenesen згідно з інструкціями та тримати себе депілітоване, "як, звичайно, належить справжньому сесі". Мені було цікаво «екіпірування», але решта інструкцій були такими, як я очікував. У мене було трохи часу, щоб убити час до дзвінка Сінді о 18:00, тож я подумав, що було б гарним жестом повернути мадам чистий хустковий платок. Було б огидно, подумав я, віддати цю хустку, на яку я капнула сьогодні раніше.

Я підніс його до раковини у ванній кімнаті головної спальні та розплющив на стільниці. Я захоплювався цією річчю, плямами та всім іншим, вона була приблизно вісім дюймів збоку і мала значну товщину м’ятно-зеленого шовку, точно такого кольору, як я зрозумів, того ковзаючого краю, який я бачив. Я припустив, що мереживна облямівка теж збігалася з тією, що була на її листівці. На рівні поведінки мадам Х добре одягнена леді могла купити комбінезони, бюстгальтери та трусики, які були єдиними; за кольором, кроєм і мереживом.

Те, що я зараз тримав у руці, було частиною цього костюма. Я понюхала дивовижний зразок — там щось було, чи це Шанель № 5? Можливо. Мене охопив імпульс. Я взяв хустку з собою в спальню й відкинувся на м’яке узголів’я, витягнувши праву ногу перед собою на ковдру, а ліву ногу перекинувши на бік.

Я перекинула хустку на стегно й підняла її до стегна, і мені сподобалося, як вона тяглася по голій шкірі, шепіт тканини говорив про те, що вона може зробити з моїм голим тілом. Тепер я повністю ліг на спинку ліжка з закритими очима й розкритими губами. Я поклав тканину на живіт і вниз. Я дозволив йому трохи відпочити.

Я перехопив подих, переставив хватку на середину носовичка й знову підняв його, тепер це була маленька «пачка», якою я злегка танцював над своїм опухлим органом. Відчуття було вишуканим, а супутні відчуття мереживної облямівки моїх стегон і яєць були п’янкими. Я знав, що до викиду нищівного бризки сперми залишилися лічені секунди, тому я обережно відійшов від краю. Це було страшенно спокусливо, але моя самоповага та моя обіцянка мадам Х завадили мені піти далі.

Я був задоволений собою за свою самодисципліну. Я сказав собі, що я осторонь від витівок. Я також відчувала себе цілком дівчиною. Я накинула своє довге пеньюар Lili St Cyr на плечі, а ноги в мюлі марабу.

Я одягнув коротку завзяту перуку й сів на ліжко, щоб покликати Сінді. Моя ерекція, все ще наполеглива, просувалась повз пояс мого пеньюара, і хоча я міг стримати її нижньою білизною, я не наважувався одягати трусики, оскільки акт відкриття верхньої шухляди комода все одно міг штовхнути мене через край. Було 6:0, я подзвонив Сінді. Коли вона відповіла, вона сказала: «Привіт, Бетті», і я зізнаюся, що мені лестило, що я все ще в її контактах. Я передав їй коротку версію подій, які щойно відбулися. Мені було ще більше приємно, коли Сінді запросила мене приїхати. У нас був той самий поштовий індекс, тому не було нічого, щоб проїхати кілька кварталів. «Що трапилося з тобою та Пламроуз? Ти справді зустрічався з ним?» Були мої перші запитання. «О, звичайно, я бачив його двічі». — А який він? — Він огидний! "Яким чином?" «В усіх відношеннях, Бетті. Він надмірна вага, він практично лисий, дихання пахне сигаретами, його обличчя, як наждачний папір, коли він цілує вас, або проходить між ваших ніг. І він старий, Бетті, старий!» — Він тебе цілував? Я був вражений, сприйнявши все це залпом. "Скільки років?" Я хотів знати. — О Боже, не знаю, може, п’ятдесят п’ять. — Він лише на двадцять з гаком років старший за тебе, Сінді. «Розкажи мені про це. Я дідька». «Ні, ти не є, і ти це знаєш. Тоді чому ти зустрічалася з ним ДВІЧІ?» «Дві причини, перша — гроші, не тому, що вони мені потрібні, — вона іронічно підняла свою тонку руку, вказуючи на гарно прикрашений таунхаус навколо нас, — а тому, що отримувати гроші зробить мене дівчиною за викликом. Мені сподобалася ідея, це сексуально, ти не думаєш?" Це БУЛО сексуально. Щоб мати це у своєму резюме. Я не заздрив ні багатству Сінді, ні її гнучкій фігурі, але точно заздрив цьому. — Яка була друга причина? «Було жарко. Гаряче, тому що це було огидно. Це змусило мене почуватися такою жіночною, коли я була з ним, красуня і чудовисько, я думаю». Вона посміхнулася при згадці та продовжила: «Ти ніколи не втикав свій член у щось огидне й любив це?» «Просто в твої бабусині трусики Vanity Fair. Серйозно, що він любить робити? Мадам була невизначена, просто сказала, що він хоче все, повний британський сніданок — це її фраза». «Я знаю, про що ти хвилюєшся, Сінді, розслабся, він не нахилить тебе до другого побачення, — садистично посміхнулася вона, — а потім заплющи очі й подумай про Англію». Після цього я вирішила прийняти дату такою, як вона настала, і розслабилася, усвідомлюючи, що я отримаю штамп на своїй картці «повія» на цілих сім років раніше моєї кар’єри сестрички, ніж Сінді. Сінді встала і налила нам Піно Грі, і вона запропонувала спробувати деякі з її речей. Я сказав їй, що знаю, куди це приведе, і що я хочу мати можливість подивитися мадам в очі, коли побачу її в четвер. «Добре, — сказала вона, — ми можемо зіграти іншим разом. А тепер у мене до вас запитання; ви щойно сказали, що вам заборгували шість місяців гонорарів у клініці, як довго ви є учасником?» — Два з половиною роки, — відповів я. «Ісус Христе! Ти вже дурився в клініці на останньому курсі коледжу? Не дивно, що ти не вступив до аспірантури». Вона побажала мені добра наприкінці вечора, і я пообіцяв їй зателефонувати та розповісти подробиці мого побачення з Гарольдом Пламроузом. У четвер я з’явилася в клініку, і мене відразу ж показали мадам Х. Вона сиділа за своїм столом у тому самому костюмі, здавалося, але цього разу в темно-бордовому кольорі з кремовою блузкою, голими шортами й коричневими замшевими човниками. Перед нею стояла срібна таця з графином і двома чашками. «Доброго ранку, Блейне, хочеш кави? Сідай сюди», — вона поплескала стілець поруч і налила мені чашку, потім повернулася ліворуч до мене, балансуючи чашкою на коліні, "Ти в захваті від зустрічі з нашим благодійником?" — Зізнаюся, мені цікаво. Поділ її туфлі, де він лежав на сидіння ланцюжка, був кольору шампанського, підошва її черевика, коли вона погойдувалася вперед-назад на її згинаючій щиколотці, була багряною та ледь потертою. «Ну, на всі запитання дамо відповіді завтра. Тепер, на відміну від вашого останнього візиту, ви БУДЕТЕ одягатися сьогодні, Бетті. Мені потрібно побачити вас у предметі гардеробу, який попросив для вас містер П. Щоб перевірити, чи підходить він». «Чи не можете ви просто порівняти це з моїми розмірами? Вони у вас є». «Ні, неможливо. Просто переодягніться біля дзеркала, і не зважайте на мене, я не побачу нічого, чого б не побачила ваша мати». Надто вірно, подумав я, мадам була підтягнутою та здоровою, але їй, мабуть, було щонайменше шістдесят. На дубовій шафі поруч із гарним шевальним дзеркалом були розміщені предмети, які я моделював, чи для схвалення мадам, чи просто для її розваги, я не був певен. Я підняла білу нічну сорочку за вузькі атласні стрічки й поклала її на кушетку. Там була пара сірих шлангів, важких і дорогих на дотик; їх я поклав на пінисту купу нічної сорочки. Далі, дуже цікавий для мене, був лляний пояс для підв’язок із чотирма ременями, що закінчуються міцними нержавіючими петлями; пояс для підв’язок був із високою талією, а білизна була вишита ромбовидним візерунком навколо маленьких люверсів. Аксесуар був білим, як лялька, але в той час як нічна сорочка була яскравою, синтетичною, білою у формі снігової кулі, пояс для підв’язок був матовим, натурального відтінку; через скромне оздоблення вона здавалася цнотливою, як дівочий фартух. Супутнє взуття я впізнав як мої власні білі лаковані човники, які фасилітатор, мабуть, дістав із моєї шафки. Я сів на кушетку й узяв першу панчоху. Немає способу надіти повномодні підв’язки, на які не непристойно дивитися, я підвів очі, щоб побачити, чи дивиться мадам, але її обличчя було в паперах на її столі. «Це ДУЖЕ гарні», — сказав я, проводячи руками по чудовому тертю панчіх, коли ковзав шлангом по лівій гомілці, яку тримав угорі, пальці на ногах. Мадам Ейч лише мимохіть підвела очі й сказала: «Вони дуже дорогі, не ходіть у них по підлозі без килимів, якщо хочете знову їх одягнути. Знаєте, усе, що ви залишите після цього, Ланьяппе, щасливчик . О, і обов’язково одягни перуку, Бетті, я ненавиджу, коли деякі з вас, неньки, люблять дефілювати у своїх стрижених стрижках, у той час як ви одягнені навпіл. Це НЕ сексуально». Я закінчив просовувати останні гумові вкладки через нейлонову панчоху. Я видобув пару прозорих білих трусиків Ненсі Кінг із повним покриттям з того місця, де вони були заправлені в одне з черевиків. Розташувавши тег у акуратний плаский прапорець під моїм правим тазом, я підвівся, засунув ноги на досить вузькі та досить круті підбори та позував перед дзеркалом, перевіряючи панчішно-шкарпеткові вироби та загальну посадку свого обладнання. «Кожен, хто побачить тебе такою сьогодні ввечері, буде прикований, моя дорога!» Мадам Х сяяла на мене з іншого кінця кімнати. Я ніколи не знав, щоб вона звучала так доброзичливо. — Іди сюди, побачимо тебе зблизька. Коли я підійшов до столу, мадам Х зняла хустку з-під стільниці й витерла свої лінзи. Настала моя черга бути прикованою — носовичок пасував до паперового бланка з шампанським, який я помітив раніше. Я раптом усвідомила еластичну талію й дірки на ногах у шкірчастих трусах, пупса, якого майже не було, що оповила мене похмурою хмарою від плечей до стегон, розтягнутих підв’язок. туго поперек моїх стегон і сідниць, уся порнографічна збірка розгойдувалася кімнатою на тих білих, іронічних/знакових туфлях на високих підборах, натхненних якимсь мокрим сном Елмера Баттерса. Я зупинився перед тим, як мадам, і вона простягнула руку, щоб обережно схопити мене за зап’ястя, щоб підтягнути мене ближче, щоб оборки нічної сорочки були на шість-вісім дюймів від її носа. Мадам Ейч поклала пальці обох рук на нейлонову та гумову ручку, де язичок підв’язки міцно тримався на панчосі. Вона пробно смикнула передні два, а потім простягнула руку, щоб перевірити два, які закріпили задню частину моїх панчох. Цей рух поставив її обличчя ще ближче до чистого білого нейлону, який покривав мій пах, і для цього немає естетично правильних чи поетично вдалих слів, мій хардон лютував! Він стирчав прямо вгору, і я виявив, що еластичний пояс трусиків боляче розрізав отвір мого пеніса, змушуючи його відкритися, тоді як ластовица була щільно підтягнута до моєї гладкої гумової промежини, змушуючи мої яєчка майже вискакувати отвори для ніг. Щока мадам ніжно потерлася об усю запалену масу, коли вона продовжувала перевіряти ремінці, поки нарешті, благословенно, не перестала робити мені комплімент: «Ти завжди знала, як правильно носити підв’язки, Бетті, і подивися, як пояс дає тобі крихітну Переконайтеся, що він щільно підігнаний, коли ви відвідуєте містера Пламроуза. Тремтячи, я застогнав відповідну відповідь і повернувся до свого одягу, щоб знову вдягнути себе опухлим у цивільне, вщент змучений катанням на американських гірках збудження та дефляції, від яких я страждав протягом останніх двох днів. Коли я знову перейшов у режим хлопчика, цього разу фасилітатор Пенелопа поклала мій новий набір в одну з біло-зелених сумок для одягу клініки. Я просунув пальцем крізь гачок вішалки, перекинув сумку через плече й, хитаючись, пішов геть, наче розпусний пацюк, що прямує до Лас-Вегаса. Але МОЇ вихідні ще навіть не почалися. Я проїхав кілька кварталів до свого дому — був ще передобід — випив пінту Gatorade і знову впав на ліжко. Я був виснажений, але в голові оберталися образи. Нарешті я вирішила, що мені байдуже, вдасться побачення у Пламроуз чи ні. Очікування і підготовка вбивали мене. І тому, з таким ставленням, я зміг виспатися на кілька годин, коли мені було так необхідно спати.

Подібні історії