Остання книгарня

Що такого в цій вікторіанській книзі змушує Гаррі робити такі нехарактерні речі?…

🕑 27 хвилин хвилин Надприродне Історії

Сусло старої білизни та деревної целюлози заспокоювало його загострені почуття. Це вгамувало поколювання очікування в його животі. Фробішер чекатиме на нього, розпусного шахрая. Наповнений затхлим запахом люлькового тютюну, він пробуджував спогади про їхні битви розуму в давнину.

Склепінчасті стелі в готичному стилі все ще носили кіптяв століть. Цей величезний простір, який колись був каплицею, мав значущість і присутність, які були б ще більш вражаючими, якби він міг побачити решту. Стелажі полиць оточували його, наполовину з’їдені, напхані навмання розібраними ефемерами. Промені сонця, що розсіювалися крізь роками не миті скла, кидали порошинки в повітрі. Остання букіністична крамниця Лістон-Гроув, він гадав, скільки ще вона зможе протриматися проти хвилі джентрифікації.

Він відвідає знову після того, як Фробішер продасть і відправить себе на смітник історії. Це було б гарне бістро чи бар, можливо, художня галерея. Поки що він залишався раєм для бібліографів. Він зупинився, щоб оглянути перше видання, яке високо цінувалося.

Місце виглядало порожнім; його було б легко потайки потайки до кишені піджака. «Це краса, чи не так?». Надривчасті високі тони Фробішера змусили його покласти книгу назад на полицю. «Так, справді рідкість». «Пройшло багато часу, тобі, мабуть, близько сорока».

Він пирхнув, тупа стара лиска. Він не знехтував собою, як деякі могли б. Йому здалося, що він виглядає молодшим, але йому самотньому за сорок. Похитавши головою: «Мені тридцять два, а вам, мабуть, уже вийшов пенсійний вік».

Фробішер проігнорував його й запалив люльку. Неголений кілька днів, худий і худий, Фробішер глибоко вдихав мундштук, коли полум’я піднімалося вгору та вниз. Пошарпано одягнений, його зім’ята сорочка виглядала сірою — чи то тому, що так мало бути, чи то через накопичений бруд від роботи надто великою кількістю старих книг.

Він спостерігав, як Фробішер посилав клуби синьо-сірого диму до високої стелі. Помахавши йому мундштуком, він витріщився своїми мертвими карими очима. «Отже, ви тут за книгою?». Книга, книга серед тисяч навколо нього, серед сотень книг, які не рухалися десятиліттями, сьогодні він стояв тут за цю книгу. «Я, Креморн?».

Фробішер був надто зайнятий смоктанням люльки, щоб відповісти, і кивнув, щоб визнати його. Густий туман солодко-запашного диму здійнявся до стелі. "У вас є гроші?" Невідповідність його вищого класу тону не пасувала такій темі. Фробішер ніколи не говорив про гроші; або в нього були горщики, або жодного.

Такі люди, як він, описали б гроші як «гош», «сволота». «Я, готівка за запитом». Він кивнув: «Добре». Він знову взяв зі своєї труби.

"Привіт?". Яскраво накинутий у тил, він застав його зненацька. Скрябнувши черевиками по йоркських каменях, він повернувся до голосу. Мила посмішка, спалах молодості серед антиквара викликали здивування.

"Привіт.". «Не зважай на нього, — запропонувала вона, — ти не матимеш від нього ніякого сенсу після обіду й потреби в його люльці». «Я ніколи не розумів його за всі часи, коли приїжджав сюди.

Я живу в надії, що одного разу це можливо. Хіба я не Фробішер?». Вона захихотіла й попрямувала до нього.

Воронене волосся, різко підстрижене в боб, відблиск із її проколотої ніздрі вловлював сонячне світло. Чорна мереживна сукня-клапан чудово приховала її фігуру. Коли вона підійшла ближче, її темні очі дивилися досить доброзичливо, живо й цікаво.

Білі бавовняні рукавички, мабуть, незаймані на початку дня, виглядали брудними на кінчиках пальців. Її свіже обличчя сяяло на сонці, йому здалося, що вони одного віку, можливо, трохи молодші. Лише за кілька футів від неї вона зупинилася, достатньо близько, щоб почути шепіт, досить далеко, щоб залишатися загадковою та безособовою. Фробішер відкашлявся: «Він тут заради книги. Хочеш розібратися з цим, Мелда?».

Вона подивилася в бік Фробішера й привітно кивнула. Її нафарбовані губи викривилися в посмішці: «Отже, ти наш більш езотеричний колекціонер. Мені було цікаво, хто ти міг би бути». Цей шовковистий неквапливий тон видавав її висококласне походження і, без сумніву, її дорогу освіту. Її погляд не відривався від його, поки її допитливий погляд чекав відповіді.

«Я справді». Він зробив паузу, щоб ефективно заявити про себе. Купуючи щось таке незвичайне, він хотів уникнути враження, що він елітний онаніст. «Коли я почув, що він у вас є, я мав взяти його для своєї колекції». «Звичайно, — вона зняла кожен палець із рукавичок, щоб зняти їх, і просунула одну голу руку вперед, — я Есмерельда; ви можете називати мене Мелда, так усі».

Він обережно потиснув його: «Я Гаррі, Гаррі Култер». «Приємно познайомитися з вами, Гаррі Колтер». Її тихий голос, здавалося, муркотів із відтінком захвату; провісники професійно завершити справу розслабили його.

«Книга сюди, містере Коултер, будь ласка, йдіть за мною». Її ноги впевнено вдаряються по голих залізних сходах; він пішов за нею і вчепився за поручні крутих гвинтових сходів. Мезонін, невідомий йому і побудований багато років тому, відкрився, коли він завершував останні кроки.

Наповнений деревним ароматом тютюну Фробішера, він оглянув кілька старовинних столів, покритих зеленим цукром. Засвітилися мідні лампи, на кожному столі була скляна вітрина. Античне скло, обрамлене насиченим темним деревом, сяяло відблиском лампи розжарювання. Багато з них були порожні.

Гаррі слідував за нею, коли вона повільно йшла до задньої частини антресолі, кожен крок злегка підстрибував на голій дерев’яній дошці підлоги: «Ось, ось воно». Повертаючи крихітний латунний ключ, клацнув добре змащений замок. Есмеральда підняла кришку й обережно витягла книгу. «Це шкіряна палітурка, анілірована аквамариновим барвником того періоду. Палітурка оригінальна та з позолоченими літерами.

Хоча на шкірі є невелика патина, ця книга явно не бачила світ протягом дуже тривалого часу, якщо взагалі. Це повні двісті дев'яносто шість сторінок. Його папір найвищої якості, виготовлений із льону, і всі палітурки з підписами неушкоджені. Є дамаська підкладка для обробки передньої та задньої обкладинок.

Надруковано з використанням металу літографія шрифтом із засічками середини дев’ятнадцятого століття, кожна сторінка без позначок і без плям.». Гаррі якусь мить дивився на книжку. Він розмірковував про те, що робить цю книгу такою особливою, окрім її репутації, чи справді її зміст виявиться таким ганебним.

– Я не передбачав, що сьогодні буде той день, який кине в рух усі шматочки калейдоскопа. Сильний і красивий, моє тіло тремтіло під час нашої першої зустрічі. Якщо я маю бути посудиною їхніх пороків і збочень, я з радістю зголосився б лягти з ним.

Я був свідком того, як він знущався над одним нещасним; нещасних джентльменів, які, на мою думку, завжди на це заслуговували. Його словесне бичування викликало хвилі задоволення в моєму тендітному тілі. Я ледве стримував себе при думці, що він зробить це зі мною, або ще краще, поштовхне мене по задниці, поки я не знемогу від неземних бажань. Охоплений потребою згвалтувати його, він виявився жахливим відволіканням.

Я почувався змушеним щось зробити; Я не можу втримати жодної думки в його присутності. Мені так жарко й непотрібно, що хочеться бігти до своїх покоїв, затягувати під’юбники, щоб самому впоратися з нестриманістю. Я закрию очі, уявлю його палкість на собі й доторкнусь до себе. Я підкорюся неприродному табу самозадоволення. Я застерігатиму нечестиві потреби свого тіла, доки не зможу викликати жодної проблиски насолоди від мого ослабленого тіла.

Креморн, Розділ IX. – Він подивився на Есмерельду, вираз її обличчя був відсторонений і майже благоговійний, коли вона тримала книгу. Її риси обличчя пом’якшилися, коли вона подивилася на нього. Відчуваючи, що має підказати їй, він замовк і безпорадно подивився в її душевні очі.

У тиші щось, здавалося, спонукало її до життя. «З’ясувавши походження, було лише одне видання й обмежений тираж зі ста книжок. Це не звичайне вікторіанське кримінальне чтиво. Якщо я не тримав її в руках, я б не повірив, що ця книга існує.

Описати її зміст як непристойний було б образою.». «Ти читав?». Вона бездумно кивнула головою: «Плагіат, зрощення та розбивання таких видань публікацій були звичним явищем у той час. Ця книга незаплямована, а текст повний.

Навіть у цю епоху Інтернету ви більше ніде не знайдете її вмісту. хіба що між обкладинками. Більшість вікторіанської еротики написані погано та повторюються, це не так.". Її відчуття ясності на мить зникло, цього разу він відчув потребу підказати їй: «Я бачу, і як ти на це натрапила?». Фробішер лише підтвердив по телефону найскромніші подробиці, наче Гаррі був зайвою проблемою.

Він зовсім не був відкритим щодо свого походження. Вона відмовилася відповісти на запитання й відвела погляд: «Я додам сюди лист про походження до наших записів. Його джерело залишиться моєю таємницею. Я впевнений, що ви зрозумієте. Оскільки я став власником цього місця, я приніс із собою нові шляхи постачання.

Фробішер — останній у своєму роді; Я тримаю його тут, щоб не відлякати його постійних клієнтів. Вони добре платять за свої прості вимоги, і Фробішер також їх добре обслуговує. Твоє незвичайне прохання було моїм викликом». Трохи спантеличений, коли її слова запам’яталися, він подивився прямо на неї: «Тобі належить це місце?».

Вона здивувалася недовірливістю в його голосі: «Так, Я згоден. Фробішер мав намір продати, я заплатив справедливу ціну. Я все життя заробляв на книгах, і це місце має фантастичний потенціал.

Я каталогізував запаси, коли ви приїхали». Гаррі заперечив: «Звичайно, ваші повноваження не викликають сумнівів; цю книгу неможливо знайти. Я дуже вражений».

Він був упевнений, що вона викидає хороші гроші за поганими, і їй ще багато чого треба навчитися. Проте переконаність у її голосі змусила його відмовитися від цього. Дивлячись, як вона читає книгу, він не оцінив її. краса дотепер. Її риси обличчя були худими та вражаючими.

Вона мала вигляд привабливості, можливий лише завдяки поколінням хорошого виховання. Її голі руки були тонкими, і він розмірковував над формою її тіла під безформною сукнею. Струнка від її широких плечей донизу, тільки повнота її грудей могла вмістити таку сукню, не відкриваючи жодного вигину.Він з цікавістю спостерігав за її роботою, така була ніжність її дій.Поклавши книгу на байк, вона замкнула шафу і поклала ключ назад у Вона висунула шухляду й дістала з неї маленьку, але міцну скарбничку.

Делікатно поклавши книгу в коробку, її тонкі пальці елегантно перебирали її цигарковим папером, поки вона не відчула, що готова натиснути кришку. «Тепер до справи, я так розумію, платите готівкою?». Відкривши свою м’яку шкіряну сумку, Гаррі дістав коричневий манільський конверт. На ньому було чотири пачки використаних банкнот, перев’язані новою гумкою. Він поклав його на корінь; він відчув, що було б нерозумно віддати його в її руки.

«Вісім тисяч фунтів». Есмерельда посміхнулася й подивилася йому прямо в очі: «Дякую, містере Колтер, ось ваша книга, лист про походження та квитанція». Він легко помістився в його м’яку шкіряну сумку, і він клацнув застібкою: «Дякую.

Мені було приємно з вами познайомитися». Простягнувши йому руку, вона люб’язно потиснула її й рішуче витріщилася: «Справді так. Будь ласка, дозвольте мені провести вас і незабаром поверніться.

Ви не впізнаєте це місце через кілька тижнів. Якщо у вас є ще якісь складні запити, запитай мене, коли подзвониш.». Двері за ним зачинилися, коли він вийшов на тротуар. Помірний вітерець відчував запах цього місця на його піджаку.

Раннє літнє сонце давало тепло, щоб погрітися. Легконогий від піднесення, ранець не обтяжував його, коли він йшов. Хоча зустріч з Есмерельдою була приємною несподіванкою, він не сумнівався в тому, що зробив. Як справедливий обмін, він поздоровив себе за те, що зробив це простою транзакцією.

Його анонімний покупець, який бажав отримати цю книгу, скоро повернеться в країну. Гаррі поверне свої гроші готівкою у десятикратному розмірі, не сплачуючи податків. Він почувався таким впевненим; він хотів витратити частину доходів зараз. Поруч був хороший бар, і кілька келихів вина лише збагатили його відчуття щастя.

— «Вона прийшла до моєї кімнати в такому стані, що я мало знав про блиск, який вона обдарувала б мене. Невинна в таких мирських справах, її ніжна рука на моїх грудях так скам’яніла, що мої протести мало що мали на увазі. Вона несла таке байдуже обличчя, коли вона дивилася, як я борюся. Мої запаніковані кінцівки здавалися свинцевими від ваги, і таємні зв’язки тримали мене не в змозі поворухнутися.

Моя тривога була настільки, що її рука закрила рот і заглушила мої щирі благання. Моя гувернантка, свідок цього акту також не запротестувала; її сильна хватка моїх щиколоток розділила мої нижні кінцівки й віддала їх їм на службу. Знедолений моєю потребою апелювати, у мене не залишилося нічого, крім моїх заплаканих очей, коли вона смикала мою нижню білизну. Моя гувернантка сказала їй, що Я заручена і незаплямована жодним чоловіком, але я поблагословила, коли вона торкнулася мене там, і загорілася тваринною жадобою. Я ніколи не думала, що вона дозволить Матроні зробити такий жахливий вчинок.

Коли її недобрі пальці наблизилися, мій розум зупинився протестувати як неприродна цікавість оволоділа моїм тілом. Вона пронизала мене, і я закричав від порушення моєї дівочої голови. Її непідказані грубі слова розповіли моїй гувернантці про тепло, яке легко просочувалося з мого кумира.

Заспокоєна цим дивним жадібним бажанням більшого, Матрона переповнила мою невинність, і я не міг дихати, не видавши привітного звуку". Креморн, Розділ I. - Запалювальна для епохи, дуже реалістична ілюстрація довершила сцену.

Діва, ціла і неушкоджена заручена стримана на своєму ліжку, розбещена двома жінками, які прагнули навчити її порокам домінуючої лесбійської сексуальності. Він боровся зі своїм бажанням читати більше. Потягуючи келих вина, його стегна відчувалися напруженими, і в такому громадському місці він вирішив покласти книгу назад у коробку.

Люди приходили й виходили з бару, він був розкішним, і клієнтура також. Вирушивши головною вулицею цього жвавого міста, Гаррі ризикнув зайти в його провулки та повернутися в часі. Він сидів у тихому саду у внутрішньому дворику, оточений квітучою гліцинією.

Його відчуття піднесення не було короткочасним; текст викликав відчуття бурхливості, яке він намагався придушити. Його алхімія породила знайому потребу, яку він добре знав. Він проклинав себе за свою мінливість, коли справа стосувалася прекрасної статі. Нещодавно залишившись неодруженим, він обдумав свої можливості. Мастурбація була надто легкою та незадовільною, і минуло кілька днів, як він помер.

Підбадьорений своєю реакцією на Есмерельду, можливо, йому варто повернутися туди, щоб випити її, пообідати та отримати щось тілесне натомість. Коли він побачив її, босоногу до стегон у облягаючій спідниці, його пройняла біль. Елегантно одягнений у вишитий піджак; він дивився, як її повні губи смоктали соломинку. У капелюсі з широкими полями вона кидала тінь на її обличчя, коли вона читала власну книжку.

Дивлячись на неї лише за кілька футів, йому спала на думку смілива ідея, і він викликав офіціанта. Це дике очікування було таким же захоплюючим, як відкриття несподіваного подарунка. З’явився офіціант, поставив напій на її стіл, сказав кілька слів і пішов геть.

Його серце підскочило від передчуття, мить сповільнилася, коли він жадібно спостерігав за нею. Вона подивилася в його бік, підняла келих і поманила його підійти. Вона похвалила його підхід, старомодний, але ефективний. Такому красеню, як він сам, не потрібні були такі хитрощі; — зі смиренням відкинув він її.

Її поведінка межувала з відстороненою прохолодою, коли він відповів компліментом щодо її краси. Щоб розпочати розмову, вона запитала, чим він заробляє на життя, і було зрозуміло, що вони живуть у схожих світах, просто в різних колах. Вона мало розповіла про себе, і він дійшов висновку, що вона була далеко від дому в пошуках пригод, щоб оживити буденне життя. Будучи трохи старшою жінкою, він вважав її левині риси привабливими.

Її котячі вилиці розпливалися в усмішці, коли він вставляв у розмову одне доповнення за іншим. Схованка діамантів на її безіменному пальці не завадила йому. Під впливом більшої кількості алкоголю припливи та відпливи їхнього дискурсу стали більш тактильними та ризикованими. Це здалося надто легким, оскільки він запропонував щось поїсти.

Час хилився до раннього вечора, запрошення на вечерю спровокувало б її намір. Уникаючи потреби в їжі, вона нахилилася вперед і зняла сонцезахисні окуляри. Нефритово-зелені очі, наповнені бажанням, були передвісником її мети.

Її пропозиція в будь-який інший день приголомшила б його до глибини душі. Він вважав себе світським, він знав про таку поведінку, але не очікував, що зустрінеться з нею тут. Його тіло вибухнуло незнайомим чином, і його сила швидко пересилила його занепокоєння. Глибока потреба злягатися просто випарувала будь-яке почуття гидливості.

Повністю випроставшись у його штанях, вона намацала його під столом, і одна брова виявила її задоволення. Розв’язавши верхній ґудзик піджака, вона нахилилася вперед, відкриваючи груди, обтягнуті чорним мереживом. Вона дозволила йому зиркнути на них, коли пошепки виклала його роль. Тваринний потяг вирвався з нього, коли її слова перестали бути приємними. Вона була прямою й грубою, не було двозначності, і його божевільний розум хапався за кожне слово.

Вона подивилася йому в очі; їхні гіпнотичні якості повністю зачарували його. - Забути тіньову постать, яка спостерігала за ними, було легко, він весь час мовчав. Неперевершена потреба в сексуальному задоволенні переважала будь-яку незграбність. У барі ці слова пояснили, що вона трахала чоловіків на очах у чоловіка, тому що він не міг її задовольнити. Якщо це була їхня домовленість, Гаррі здався цілком розумним.

Він хотів її тіло для власного сексуального звільнення, не більше і не менше. Ідея аудиторії лише викликала гнів його лібідо до нового горючого максимуму. Їхні оголені тіла торкалися одне одного з визначеним ритмом, вони рухалися симбіотично в механічній потребі звільнення. Не було елегантності, вони вичерпали це кілька годин тому.

За вікнами тридцять п’ятого поверху вже було темно, і вони втретє корчилися разом у конгресі. Гаррі почувався ненаситним і сильним; її тіло, висічене з усього найкращого в жіночому роді, спонукало його. Її груди з глибокими чашечками розгорталися від тіла, як її стегна, вона рухалася міцніше, ніж зрівнялася з його силою.

Двічі він випустив рясний потік сперми в її охочу піхву. Двічі вона викликала чоловіка, щоб він його прибрав. Двічі він незворушно спостерігав за тим, як її дружина виконувала свій обов’язок, поки його дружина оживляла напівв’ялий пеніс Гаррі.

Над собою Гаррі спостерігав її безпорадність і відчув її паніку. Він насолоджувався цим протиставленням раніше, коли вона роздягла його догола й кинула на ліжко. Тепер він відчув її вразливість, коли її охоплене гарячкою тіло трудилося над ним. Її тіло піднімалося й опускалося, підштовхуючись її підтягнутими боками. У поривчастому темпі їхні тіла зіткнулися, коли повітря пронизали поспішні стогони.

Притулившись і глибоко заховавшись у її гарячу м’язисту кишеню, він дивився, як її розпухлі губи щільно стиснули його, коли вона підвелася. Він підняв її в позу лотоса і довгими пристрасними поцілунками переривав її гарячкове дихання. Складки її жіночого тіла наполегливо притискалися до його спортивної статури.

Усі її ерогенні зони здавалися надчутливими, і Гаррі використовував їх. Він досліджував і кусав її губи, шию, вуха та плечі. Гаррі стиснув її повні груди, і вона муркотіла йому в рот, поки він грався з її затверділими сосками. Вона сильніше вперлася в нього, коли її несамовиті руки стиснули його тіло, відчайдушно шукаючи впливу.

Вона накинулася на нього й повністю встромилася. Стиснувшись навколо його захопленого м’яса, вона намагалася продовжувати рух. Лихоманкові подихи, які шипіли, коли їхні роти стискалися разом, вона прилипла до нього, коли їхні тіла стукотіли. Ковзаючись по його лобковій кістці, вона розмазала свою вологу вульву по рукояті його захопленої кістки.

Неглибоке пирхання прискорилося, п’янкий аромат її парфумів, який розблокували їхні розігріті тіла, спонукав його дати їй ще. Стаккато-гойдалка її тіла викликала напівсхлипні крики. Її рухи оберталися дедалі меншими колами, поки він не зажадав, щоб вона прийшла за ним.

Вона безтурботно досягла кульмінації за його наказом. Щільне захоплення її сексу жорстоко пульсувало навколо його захопленого стрижня. Ніщо не вгамує його запал, і хоч би що вона намагалася, ніщо не здолало його. Він силкувався схопити її мокре від напруги тіло. З божевільною енергією її стегна грубо притиснулися до його тіла.

Вона повільно слабшала на його очах, намагаючись змусити його поступитися. Дивлячись в її очі з важкими повіками, він похитав головою, щоб відмовити її благанням про його сперму. Вона знову сильно судомилася, пульсуючи напружені хвилі її м’язів намагалися та не змогли змусити його піддатися. Вона відчула себе млявою, і він легко поправив її пластичне тіло.

Він уловив їхнє далеке відображення у високих вікнах; це було б свідком її чоловіка. Трахнувши її в ложки, Гаррі подарував йому найкращий вид у домі. Тримаючи ногу своєї дружини вгору, її чоловік бачив, як він повністю її вдарив.

Повільні, неквапливі поштовхи дадуть чоловікові виставу трахатись. Вона прошипіла, щоб він дивився, і простягла руку. Великим пальцем вона тримала два середніх пальці, а вказівний і мізинець підняла в знак рогів. Гаррі прошепотів їй на вухо, і вона закричала, щоб сказати своєму чоловікові, як віртуозно він її трахкав. Найгірше те, що Гаррі знайшов її клітор чутливим і жорстким.

Він тер і трахкав її, поки її м'язи не стиснулися в лютій кульмінації. Знаючи її слабкість, Гаррі безжально використовував її тіло, що переживало багато оргазмів, пальцями, ротом і членом. Вона відчувала чудовий смак, кожен подих, стогін і конвульсії — винагорода. Цілеспрямований і насичений ейфорією, він прийняв це новознайдене почуття свободи з віддачею. Закинувши її на спину, він став на коліна і люто трахнув її.

Міцно стиснувши одну ногу, підняту вгору, вона потерла свій твердий клітор і насолоджувалася тим, як вона звивалася від його дотику. Її тіло тремтіло, а гарне обличчя скривилося від екстазу. Гаррі невблаганно рухався, коли її тіло стрибнуло вгору. Через стегна до плечей вона вигнула спину, і її задихання стихло. Він спостерігав, як тремтіння прокотилися по її тілу, коли голос її стогону ставав все сильнішим.

Міцно стиснувши цю ногу, він не пропонував втекти, коли вона викинула руки й стиснула простирадла. Її тулуб застиг, а груди напружені, вона вигнала все це в пориві насильства. Натиснувши на нього, Гаррі натиснув на нього завдяки потужному хвилеподібному масажу його тіла. Він відмовив їй у потребі розплутатися; він трахнув її до ще однієї різкої кульмінації, яка змусила її голосно битися про милосердя. Не те, щоб він зробив це, посадивши її в місіонерську позу; він лапав її своїми сильними руками.

Міцно посмоктавши довгий зведений сосок, вона підняла ноги в повітря, щоб дати йому все, що між ними. Її литки лежали на його плечах, і він викрив її тіло вперед. Кут не створював тертя, і він енергійно врізався в неї.

Пожадливо стогнучи, її слова благали ще. Він повністю їй послужив, коли вона впилася нігтями йому в спину. Пришпорений, як чистокровний, Гаррі з надривним криком налетів на неї. Несамовитий удар його яєць об її добре витрахану стать викликав ще більше розбитих ридань. Її кульмінація відбилася луною на пофарбованих стінах, і вперше її нецензурна лексика забарвила повітря.

Їхні губи стиснулися, язики сплескувалися, коли повітря шипіло. Він грубо поводився з нею, обертаючи її на коліна, щоб безжалісно взяти ззаду. Сильно проштовхнувши її, він змусив її благати, засунувши пальці їй у рот.

Вона охоче смоктала їх, акт образності, який тільки оживив її. Міцно стискаючи її секс навколо себе, він пиляв це місце. Її тіло звивалося, її голова підводилася, вона заїкалася і кричала до свого творця.

Охоплений цією надзвичайною хітью, Гаррі відчув себе одержимим і слідкував за автоматичними реакціями свого розуму. Зібравши її волосся в кулак, він підняв її голову вгору і шльопнув її чудовий жіночий зад, змусивши її зойкнути. Вона вирішила власну долю, висмоктуючи його пальці; він використовував їх, щоб налякати на її дупу з тривожним вереском.

Знаючи, що вона зайшла надто далеко, Гаррі посміхнувся, коли вона благала про це. Він змусив її крикнути це знову вголос, щоб її чоловік не зрозумів, чого вона хоче і скільки. Голосно й рясно сплюнувши, Гаррі розмазав її навколо її зморщеної дірки.

Без будь-якого співчуття, тупа травма його поштовху перемогла напружений вузол м’язів. Вона заверещала, коли його неодноразові потужні штовхани повністю прокололи її. Притиснувшись по всій довжині, йому потрібно було більше докупи, щоб протистояти тертю. Він схилився над нею, міцно тримав її за плечі й грабував її ззаду. Кожен поштовх посилав глибокий пульс у його серце.

Порив його відчуття пройшов крізь його м’язи і змусив стегна стиснути. Сильна напруга заповнила його наповнені м’язи; його звикання спонукало його. Він сказав їм обом, куди збирається відправити свою сутність. Нестримно скрикнувши, вона благала його про це.

Ці останні неделікатні поштовхи змусили її знову голосно зойкнути в кульмінації. Він заревів у відповідь на його потужну силу, коли повністю піддався. Проткнувши її до рукоятки, він встромив важкі хтиві пояси глибоко в її нутрощі; цей належав їй. Його тіло не сповільнилося відразу; він безсило пхнувся, як раб її влади. Оглушливий білий шум припливної крові стих, і разом з ним він упав на ліжко.

Задиханий і немічний, він насолоджувався слухняним теплом, коли був повністю насиченим. З виразом щасливого задоволення вона накрила його тіло і привітала його з чудовим траханням. – під звуки бризок шин Гаррі визирнув крізь поцятковане краплями дощу вікно.

Розмиті вогні вулиці пронеслися повз, коли парасолі штовхалися, вимагаючи місце на тротуарі. Відкинувшись на своєму місці, він подумки зробив собі замітку. Знайдіть старшу жінку, яка стане його наступним притиском.

Трохи поправивши своє виснажене тіло, він отримав величезне задоволення від рогоносців чужої дружини. Він сміливо прийняв душ у їхній вишуканій квартирі в пентхаусі, щоб змити з себе безлад. Щоб довести, що вона неперевершена повія, вона приєдналася до нього, скористалася своїм оксамитовим ротом, щоб сильно його змусити, і висмоктала останню частину його сперми. Повернувши за ріг, він із яскравою ясністю згадав, як вона підвела погляд, обхопила губами його тіло й проковтнула все. Він завершив свій вечір кожну дірку.

Вона попросила його номер, бажаючи незабаром повторити виступ. Він дав її їй і сказав, що буде готовий до неї будь-коли. Він дав чайові водієві таксі, що траплялося рідко, але знову ж таки цей день був незвичайним.

Часто він грав в ігри, насолоджуючись таємними мріями. Дивлячись на людей, які проходять повз, він поставив собі запитання: «Що б ти зробив, якби». Тепер він це зробив і перетнув межу.

Відчинивши двері своєї квартири, йому сподобалося бути з іншого боку, і він мав намір залишитися там. Його квартира була холодною й порожньою, позбавленою життя й душі. Він зазначив про себе, що доклав небагато зусиль, щоб зробити це місце домом. Його розмальовані стіни не несли жодного мистецтва; вони були порожні та безбарвні.

У його вітальні не було жодної книжкової шафи, тому що він продав свою колекцію, щоб купити квартиру. Можливо, завтра він купить ще кілька речей. Речі, які приваблювали його і робили його квартиру менш схожою на провінційний готель середньої ціни. Він здригнувся, він точно зараз до цього прийде.

Напивши води, він відчув слабкість і втому, оскільки муки голоду стискали його шлунок. По дорозі завтра в магазин дрібничок він матиме повний англійський сніданок, щоб компенсувати це. Закінчивши обмиватися, він подивився на ранець, що висів на кутку дверей його спальні, і задумався про його вміст. Він подумав, чи варто йому більше читати книгу чи взяти її до свого сейфа.

Спокуса суперечила потребі практичності. Якусь мить він боровся з цим. Настільки втомлений, він дійшов висновку, що зможе прочитати все за один подих. Книга була надто цінною, щоб залишити її тут.

Вимкнувши світло, він натягнув м’яку ковдру на виснажене тіло. Його очі були важкими, а тіло легким і теплим. Розсіяно, напівсонно, він подумав прочитаний текст; завтра він прочитає більше. — Добра місіс Пібоді, незважаючи на всю її доброту, — не що інше, як найгірший шарлатан.

Вона гарно одягнена, має люблячу родину та доброго чоловіка. Вона не привернула б нічого, крім найтепліших слів відповідно до свого статусу праведної та чесної жінки цієї парафії. Як зовнішній вигляд може бути оманливим, коли вона лежить з тобою і висуває вимоги, яких не задовольнить жодна дівчина ночі. Як досвідченого куколдрикса, якого я коли-небудь зустрічав, і мої знання дуже різноманітні. Спочатку я нічого не міг зробити, щоб задовольнити її вимоги, і я дуже напружився.

Її кунза постійно мокра, привернула мою увагу, і вона взяла мене з великою легкістю. Вимагаючи, щоб я зробив її моєю виводковою кобилою, я не розчарував її і багато разів запалював іскру життя в її черево. Вона виснажила мене з усією хитрістю кожної леді з поганою репутацією разом узятих. Її чоловік — мовчазна пасивна істота, що ховається в тіні, щоб стати свідком цього плотського свята. Він спостерігав за нами, коли ми в нестямі створювали звіра з двома спинами, придатного лише для найнижчих тварин.

Як вона стогнала, коли я вдарив її з усієї сили, на яку міг зібрати. Ох, як я помстився. Я зібрав усі свої сили і подолав її. Вона мляво й мляво скиглила за моїм наказом, коли я виявляв на ній свої похоті.

Мій останній акт пограбування її, я вставив свою палицю глибоко в її зад, поки вона випльовувала непристойності, які вигнали демонів з наших тіл. Вона не припиниться, доки я не розряджусь у всі її оманливі отвори. Задоволена своїм задоволенням, вона образила свого лагідного чоловіка моє тіло в акті поклоніння.

Невдовзі мені знову лягти з нею; Мені потрібно буде ситно поїсти, щоб набратися сил. Я відчуваю слабкість і трохи хворобливість; вона поки що забрала всю мою життєву силу. Креморн, глава XIV..

Подібні історії