Відьомська оргія 2

★★★★★ (< 5)

Мойра виявляє, що домінує Бог Ереб…

🕑 10 хвилин хвилин Надприродне Історії

З приголомшливим одкровенням Мойра опинилася віч-на-віч з Богом Темряви Еребом. Насправді, вона внутрішньо проклинала себе, він стояв на колінах, пишаючи її дупу пишною увагою, перш ніж вона відкинула його за простого смертного! Боги! Вечірка навколо них кружляла, фантастична оргія безпрецедентних масштабів, не зважаючи на загрозу, що стояла серед них. Навколо були смертні, пов’язані заклинанням Діоніса. Вони охоче брали участь у збочених діях, настільки неприйнятних у їхній жалюгідно-праведній культурі, що заклинання просто відв'язувало їх від обмежувального виховання, щоб дозволити їм віддаватися своїм забороненим фантазіям. Навіть її сестра з темних мистецтв, Гвіневера, була блаженно невігласом, коли їхала до захопленого хлопчика, який готувався до коледжу.

Мойра не знала, що їй робити, що відповісти. Все, що вона знала, було те, що її життя висіло на мізерній нитці; на примху бога, добре відомого своєю нестабільністю. Він був приголомшливим зразком мужності, і Мойра відчула, як її тіло реагує, навіть коли вона в’яне під його непроникним поглядом. "І що," тихо запитала вона, сподіваючись, що її благальна поведінка розвіять небезпеку, в якій вона перебуває, "може ця незначна відьма зробити для свого Господа?" Він пихнув найелегантніше: "Незначно? О, моя люба Мойро, я думаю, ні".

Сюрприз підняв очі до його обличчя, і вона побачила там таку сиру пожадливість, що ледь не вийшла з його погляду сама. Ховаючись за цим, вона впізнала частинку поваги. Її хребет випрямився, схоже на звичну впевненість, і вона повністю дивилася на бога, око якого вона, мабуть, вловила. "Немає?" Брова піднялася, а голова опустилася вниз. - Однозначно ні, - пробурчав він низько в горлі, і тіло Мойри покололо в очікуванні.

Задихаючись, Мойра сміливо сказала: "Що я тоді, мілорд?" Він натовпився на неї, змусивши Мойру відступити, поки її стегна не підбігли до спинки низького дивана. Сильні руки обсідали її струнку форму, і він нахилявся, поки все, що вона бачила, не були його чарівні золоті очі. Губи спокусливо зіткнулися з її губами, коли він промовив одне слово, яке запалило її: "Моя". При цьому він взяв її рот прихильним поцілунком.

Його губи були караючими і жорсткими, а його язик немилосердний, коли він пронісся в її рот, щоб розграбувати солодкі секрети всередині. Мойра поступилася його пануванню, відкрившись йому так, як ніколи раніше для жодного чоловіка. Її руки піднялися з власної волі і зміїлися навколо його шиї.

Вона безсоромно притиснулася до твердої площини його тіла. Його ледве прив'язана сила гула в повітрі, яке їх оточувало, і тіло Мойри відповіло на його мовчазну вимогу. Вона горіла як ніколи; смачно замучена через гру власного творіння. Еребус цмокнув з її рота, ніби це амброзія - нектар богів, що підтримує вічність, - пив важко і жадібно. Його язик заглибився глибоко, довгими, впевненими погладжуваннями, від яких її тіло плакало, щоб привернути таку саму увагу.

В одному випадку він витягнув саме дихання з її легенів, поки вона стояла на самісінькому краю, охоче падаючи в його Темну прірву. Але потім він видихнув у неї саме дихання божественного, і Мойра відчула запаморочення від дивовижного життя та чистої та непорочної сили, якою вона ніколи раніше не володіла. Це подарунок, який він їй подарував, не викликав захоплення. Жодні слова ніколи не могли виразити відчуття Богів, що бігали по її жилах.

Мойра насолоджувалась цим, тягнучи за собою силу, немов важкий оксамитовий плащ, і вона мовчки потирала тіло об його спекотну текучість. "Назавжди". - Так, мілорде. - Присягай! "Я твій, назавжди". І з цією обіцянкою слова Мойри розбилися на мільйон золотих осколків.

Вона відчула, як здригнулась і затремтіла від сили їхньої обіцянки. Її тихо промовлена обітниця лунала по її тілу, запалюючи кожен нерв і відчуття, поки Мойра не кричала в екстазі від нескінченного бомбардування абсолютного задоволення. Як вона могла прожити стільки часу, а не зрозуміти такої радості, було поза нею. Не те, що це вже мало значення, бо навіть тоді Еребус обертав її і схиляв над спинкою дивана. Він зігнув її ноги далеко нарізно і поклав кожну руку так, щоб вона виглядала як великий орел, що ширяє на найвищих течіях.

Тільки щільним натисканням пальців її міцно зв’язаний корсет упав з тулуба, а груди розвілися вільно, як пара важких маятників, що позначали кожний такт її серця. Він смикнув за ніжну спідницю, яка ледь обмахувала її ноги, і довга сльоза голосно прогриміла у вухах. Шовковиста тканина калюжилася біля її ніг на високих підборах, і все, що залишилося, щоб прикрити її неіснуючу скромність, - це пара прозорих панчіх, які трималися трохи вище її колін за нечіткі стрічки мереживної білої підв’язки. Еребус взяв її за стегна і відтягнув назад, так що її дупа була згорблена, як спокуса у формі серця. Мойра ніколи не відчувала себе настільки викритою, ніколи не була такою вразливою, як змушена була стояти так із богом, який занурився у грішне і непристойне.

Хоча вона сама завжди схилялася до таких схильностей, вона раптом зрозуміла, що він виведе її за межі тих невидимих ліній, які вона провела. Його міцні руки ласкавими погладжуваннями пестили кожну щоку, ковзаючи по кожній арці і проскакуючи між темними щілинами. Мойра здригнулася, коли відчула, що о, такий розумний язик, що запаморочливо кружляє у неї по хребту. Він приділив пильну увагу, легко перебираючи соковитими губами по її спинці, перш ніж опуститися на підлогу.

Її дупа піднімалася, як високі горби над його головою, він бенкетував кожним дюймом її своїм гарячим ротом. Після того, як він поглинув кожну криву, його язик заглибився в щілину її дупи, і Мойра захопилася відчуттями, що прокотилися нею гарячий вогонь. Він кружляв навколо щільно зірваної квітки, яка зазвичай була прихована в темряві, тепер відчайдушно бажаючи поживної прихильності.

І як квітка, що цвіте під люблячим піклуванням гарячого весняного сонця, Мойра процвітала під його спокусливо гарячим ротом. Тихий стогін пролунав із глибини її горла, прориваючись часом проханням "так!" це супроводжувалось задоволеним зітханням, коли Еребус розщедрив місце особливої ніжності. Її стегна рухалися з його бродячим язиком, гойдаючись туди-сюди, продовжуючи його дотик, перш ніж він перейшов до недоторканого. Вона стояла нерухомо, але за ніжне погойдування стегнами її тіло застигло від напруги, напруженої від напруги.

У роті Мойри злякався переконливий смак коханого, її шкіра неспокійно поколіла там, де її колись торкнувся. Її груди розпухли від пожадливості, а соски витягнулися, ніби благаючи про увагу. Її киска капала гарячим соком її бажання, простежуючи блискучі стежки по довгих ногах. Тим не менше, Еребус ігнорував усе, крім дупи, не торкався її ніде, крім того місця, де сам кінчик його пекучого язика мав випадковість.

Сама суть її того, що вона кричала, щоб вона була наповнена, щоб мати товстий доказ його потреби в ній, обшита до самої рукоятки. Їй потрібно було вторгнутися з нього, посадити на коле і повністю одержимо. Наче читаючи її думки, а може, і тіло, Еребус відвів язик і підвівся. Долоня на потилиці утримувала її на місці, і він схилявся над нею, поки губи м'яко не притулились до її вуха. Він склав її монсом, і Мойра застогнала.

"Це інстинктивний примус людини. Він заходить у нього і заселяє його, наповнюючи його своєю смертною брудом, коли він накачує вас, як піт-кабан. Коли він піде, це забрудниться від його немічної і марної спроби безсмертя". Мойра здригнулася від поганого образу, який намалював Еребус, і здивувалася, як вона коли-небудь шукала відразливий дотик людини. "Нехай вони заповнюють його, коли ти забажаєш; забирай їх життя, бо вони не заслуговують на жалюгідні кілька років, подарованих їм.

Подаруй їм миттєве задоволення, відмовлене більшості, бо немає причин відмовляти собі навіть у найменших задоволеннях. " Потім обидві його руки ковзнули, щоб скласти її дупу в непоступливому, егоїстичному схопленні. Він розсунув щоки і провев пальцем по її квітковій квітці.

"Однак це моє, і ніхто не може увійти до неї, крім твого бога, Еребуса". Палець обережно просунувся в зморщену щілину, і Мойра ахнула від несподіваного вторгнення. "Мою заповнити, мою заселити, мою забруднити насінням божественного.

Тільки я закачусь сюди, тільки я буду потіти над тобою, коли отримую задоволення від цієї тісної маленької дупи" Він підкреслював кожне слово короткими, неглибокими поштовхами, і Мойра виявила, що вона охоче відкинула стегна назад, щоб повністю його втягнути. Напруга, що наростала внаслідок його попередньої праці, бриніла небезпечно, коли він ковзав пальцем все глибше і глибше. Його заява була владно тиранічною, і Мойра була електризована думкою про панування цього бога над самим її тілом. "А ти, - продовжував він своїм мелодійно-титулюючим голосом, - я доставлю тобі таке фантастичне задоволення. Кожного разу, коли я заходжу до тебе, ти приходитимеш, кожна ласка буде змушувати тебе кричати від таких невимовно вишуканих відчуттів.

дуже смак моїх поцілунків, і дотик до мого тіла зводить вас з розуму ще більше ". Він відтягнув від неї палець, і Мойрі захотілося заплакати, такою безплідною, що вона почувала. Тим не менше, перш ніж вона змогла благати про повернення його хмільного дотику, шовковиста м'яка головка його валу міцно притиснулася до бруньки її дупи. Там, де вона була ніжною і вразливою, він був жорстким і безкомпромісним. Важкий вага його м’ячів м’яко ляснув по її стегнах, коли він позиціонував себе для перемоги.

Він узяв пасмо її волосся і накрутив його на кулак, відсунувши їй голову назад. "І коли я увійду до вас, моя дорога відьмо, ви по-справжньому дізнаєтесь про залежність від амброзії". І цим він впав у неї.

Одною потужною тягою він присів до самої основи в її тілі. Хворобливий крик Мойри був проігнорований, коли він силою просунувся, витягнувши її за межі витримки, відвівши на межі розуму. І з несподіванкою, яка здивувала її, біль замінився задоволенням, яке змусило тіло Мойри здригнутися і затремтіти, конвульсуючи бурхливою силою. Еребус неухильно вдарився в турбулентність, їхавши на ній, коли вона відкинулася на нього.

Розгромна жорстокість її ейфорії задушила його вудилище, витягуючи з тіла сріблясту рідину його самого божества. Він протистояв бажанням звільнити, не бажаючи дозволити цій жінці навіть найменшого контролю над ним, але безрезультатно. Він вибухнув, блискуче намалювавши її зсередини сріблом, її ейфорія перетворилася на його власну, коли його поглинала сутність Мойри.