Сусід

Фермер змушує молоду леді показати сиськи, а він показує півень і кінчає…

🕑 28 хвилин хвилин Зрілий Історії

Коли жінка сиділа на своїй веранді, вона думала про певний день. Це був 1951 чи, можливо, 1952? Вона не могла все це добре пам’ятати, але пам’ятала день і момент, коли він робив те, що робив. Її найкращій подрузі та їй було близько 20 років. У них теж була однакова дата народження.

Вона посміхнулася, коли почала згадувати події того дня. Одного разу, повільно гойдаючись на коромислі веранди, вона розслабилася і відкинулася назад. Її та її подруга Елейн здавалися майже нерозлучними.

По правді кажучи, вони були, але коли в той рік накручувалась весна, а зрештою і літо, вона незабаром виявила, що Елейн все ще поруч із нею. Однак цього дня вона не згадала. - Ти не можеш піти? - скиглила Мері Елен.

Елейн сказала ні, що не могла. У неї були домашні справи. Вони брали її цілий день. Тож Мері Елен вирішила поїхати одна. Вона пішла і чомусь «вбралася» і чому вона насправді не знає.

Вона одягнула свій купальний костюм, на всю довжину з білої і дещо криситої спідниці, і одягла старшу дещо потворну блузку. Вона рушила, ідучи до ставу сама. Плавати біля цього гарного розміру ставка на фермі сусідів завжди було дуже весело.

Пан Григенхаймер завжди дозволяв усім плавати, і сьогодні нічим не відрізнявся. Вона завжди казала собі, що він не такий вже старий. Він завжди був милий і завжди вітався з нею та Елейн. Коли вона думала про це, Мері Еллен ніколи не бачила його дружини, але їй здавалося, що його дружина старша за нього, і, що стосується цього, набагато сильніше, ніж він теж. Або так вона думала, що така жінка.

Зважаючи на те, що він завжди був доброзичливим і завжди привітався, працюючи на полях, вони завжди махали і кликали його. І що один конкретний день нічим не відрізнявся. Він завжди гойдався біля ставка, здавалося. Він завжди говорив привіт більшості, хто вийшов і поплив там. Він заїжджав раз у раз і проводив дружні чати з більшістю дітей, про яких вона думала.

Тому він усі їм дуже сподобався. Бачачи, як він завжди дозволяв їм плавати у його ставку, вона перерізала кукурудзяне поле, щоб туди дістатися. Однак цей день був іншим.

Мері Еллен ще цього не знала, але знала б. Вирішивши піти самотужки, вона побігла, не хапаючи рушник, плаваючи сама. Вона його побачила. Це був містер genрігенхаймер.

Коли вона це зробила, вона була біля берегів ставу і ось-ось збиралася зайти в нього. Коли вона побачила його, він побачив її, посміхнувся і помахав рукою привіт. Побачивши її, він уповільнив свій трактор. На мить у неї щось почало світати.

Вона не була впевнена в цьому, але на мить задумалася. Це було вперше, коли вона подумала про цю думку насправді. Він виглядає якось красиво.

Очі здавались привітнішими. Все його обличчя здавалося набагато молодшим, ніж вони коли-небудь. З якоїсь причини, і вона не була впевнена чому, він раптом здався їй привабливішим, хоча він був трохи старшим, здавалося, це не мало значення. Ні, він не був одягнений інакше. Він носив звичний одяг.

Одягнувши фермерські джинси, звичайно, з підтяжками на плечах, і в сорочку в плед, він здавався типовим милим симпатичним хлопцем. Незалежно від того, вона продовжувала посміхатися і махати руками, а він, і він зробив те ж саме їй у відповідь. Нарешті, вона обернулася, щоб зайти у ставок, але зупинилася.

Вона зайшла не відразу. Чому, бо вона не чула, як реве трактор. Насправді це зовсім не відігнало. Він сидів там на тракторі, коли він працював на холостому ходу. Це змусило її дивуватися чому.

Він дивився на небо і спостерігав за хмарами. Він озирнувся на неї так, ніби збирався щось їй сказати. По правді кажучи, так, він спостерігав за хмарами на захід. Назрівав шторм, і він наближався до них. Це скоро настало.

Там вона стояла. Красива молода фігура з грудьми, стегнами і всім іншим теж. Для нього вона виглядала такою проклятою гарненькою і такою проклятою милою. Її юна повногруда фігура також привернула його увагу.

Вона була гнучкою. Без сумніву, вона була дуже чарівною молодою жінкою зі статурою, що дозрівала, яка швидко привертала його увагу. Коли вона стояла обличчям від нього, він сів на трактор, розвиваючи спорідненість з її тілом. Він так хотів бути з нею ближче, але це було невимовно, чи не так? Він все ще дивився на неї, і все ще посміхався і дивувався. Так, він був.

З якоїсь причини, і тільки він знав, чому він почав думати про багато неправильних і неприємних, неслухняних думок. Він одружений, дорослий, але все-таки він почав пускати, як би грім не шелестів, думки про непристойність у його голові. По правді кажучи, можливо, він був поганою, поганою людиною, але він був наймилішим і наймилішим чоловіком, якого вона знала за межами власного тата.

Все ще гойдаючись на своєму кріслі-гойдалці на своєму ґанку, вона випустила крихітну посмішку, думаючи, що ніколи цього не усвідомлювала, але чоловік його віку та зросту ніколи не повинен був думати про ці думки. Вона знову посміхнулася, згадуючи все це. Саме в це вона вірила, коли того раннього вечора гойдалася на своєму кріслі-гойдалці. Тоді вона повернула голову.

Їй стало цікаво. Га, подумала вона. Чому він досі там? Чому він все ще дивиться в мою сторону? Мда, це дивно. Немає сенсу, нарешті сказала вона собі. Коли вона думала про все це, він нарешті ввімкнув свій трактор.

Саме тоді вона припустила, що він рухається далі. Ні, він цього не робив. Насправді він повернув трактор і попрямував до неї. Однак вона пішла одним і все одно увійшла, не бачачи, як він підійшов до неї.

Вона трохи попливла. Тим часом він зупинився біля водойми, вимкнувши трактор. Тоді пан Григенхаймер зійшов з трактора і попрямував до неї, збираючись звернутися до неї із серйозною посмішкою.

Поки Мері Еллен згадала той самий день, 77-річна жінка, колись згадувала все це, ще трохи розгойдувалась. Вона посміхнулася, згадуючи події, які призвели до всіх задушевних моментів. Як вона це зробила, вона майже знову почала відчувати ці насичувальні події.

Гаразд, вона стара. Зараз це, сказала вона собі, посміхаючись. То що, якщо мені 77 років? Вона посміхнулася ще, кажучи собі, що життя було добре. Він був милий.

Він був ніжним, ніжним і чарівним чоловіком, про який вона згадувала. Життя тривало. Завжди пам’ятатиму це.

Так, я буду. Так, але ця наповнила її радістю, і ніщо не могло досягти вершини. "Доброго ранку Мері Елен". він сказав. Вона зупинилася, обернулась і посміхнулася.

Вона привіталася, підвівшись, щоб поговорити з ним. Вітаючи його, виходячи з водойми, він побачив, якою вона справді була чарівною. З цим тілом і цілими пазухами, що дивляться на нього, як він не міг би бути щасливим бачити, як вона плаває у його ставку? Він чемно посміхнувся, і перш ніж вона зрозуміла, його очі бродили по її зрілої і зростаючої фігури. "Ви насолоджуєтесь водою сьогодні?" - продовжив він запитувати. - О так, сер, дуже, сер.

- сказала вона йому. - Дуже дякую, сер. - додала вона. "Мері Еллен Мері Еллен", - сказав він, повторюючи себе приємним тоном.

"Ми знайомі з тих пір, як ви були маленькою дитиною. Зараз я не вважаю себе", і він зробив акцент на наступних кількох словах "старих, і дозвольте мені сказати і це. Ви, Мері Еллен, ви впевнені, схожі на красива молода жінка, якою я завжди думав, що ти ".

Він розпустив розплющеними руками її фігуру, але, не торкаючись її, продовжуючи додавати: "Те, що я намагаюся сказати, це будь ласка, і я маю на увазі, будь ласка, називайте мене Грегором, добре, дорогий? Будь ласка? Будь ласка, називай мене Грегор ? " "Е-е, так, сер, я маю на увазі Грегора", - сказала вона, але так, ніби в цьому було неналежним чином. "Ні-е-е-е-е-е", - сказав він далі. "Я бачу тебе. Я бачу тебе і Елейн тут. Я бачу тут двох абсолютно прекрасних молодих леді, які плавають, і ви вдвох підросли.

Ви одні і шанобливі, і вдячні", і він продовжував посміхатися, коли говорив їй. "Я люблю, коли ти тут. Я люблю знати і бачити когось, особливо ти та Елейн можете підійти і по-справжньому насолодитися". Потім він зупинився і обернувся.

"Однак я маю вас попередити. Настає могутня буря. Вона вже в дорозі, і вона наближається дуже швидко. Я пропоную знайти прикриття, і ми знайдемо її найближчим часом, добре.

Одягніть свій одяг і стрибніть на трактор. Я можу загнати нас до сараю і навколо, а потім нахилитися. Продовжуйте, - сказав він далі. "Важливо, щоб ти вибрався, а ми поїхали, добре, дорогий?" Вона дивилася на захід і на небо.

Це було темно-сіре, і це справді виглядало так, ніби наближалося набагато раніше, ніж хтось очікував. Вона знала про маленький сарай. Вони з Елейн заходили в це пару разів. У неї не було проблем, тому він стрибнув і наказав їй теж стрибнути, але стань прямо перед нею, щоб вона не впала з нього.

"Тримайся, добре? Я хочу одягнути свій звичайний одяг. Я заходжу сюди і переодягаюся", - сказала вона йому. Вона зайшла, і до цього моменту вона вже була напівсуха і переодяглась у свій звичайний одяг. Вона вийшла лише з одягом.

Ніякого бюстгальтера і жодної білизни, вона відчувала себе дивним, не одягаючи їх, але коли він побачив її, це не мало значення. Він подумав, наскільки чортова гарненька виглядає панночка навіть у своєму звичайному одязі. "Грунтова дорога досить вибоїста.

Тут багато руїн і навіть дірок на ній. Тож не здригайтеся, якщо ви відчуваєте, що вас скинуть. Я вас спіймаю, добре? Не хвилюйтеся, якщо ви відчуваєте, що вас скинуть ", - сказав він далі. "Добре", сказала вона йому. Вона піднялася і стала перед кермом, коли його коліна ледь торкалися її сідниць, коли він заводив трактор.

Все ще на своєму кріслі-гойдалці вона відчула, як вітер закручується. Мері Еллен оглянула околиці. Її думки не було ні в душі, коли вона мала відбутися. Коли вона гойдалася на кріслі-качалці, вона закрила очі. Тепер спогади залилися в її свідомості.

Вона сказала собі, що справді хотіла б, щоб він все ще був поруч із нами. Однак він був одружений і мав власні зобов’язання. Проте той день був одним веселим, веселим днем, - думала вона, коли гойдалася.

"" А тепер стережись, - сказав він. - Обережно з тими дірками та руїнами, добре? "Вона не уявляла, що він насправді мав на увазі, оскільки їзда до сараю справді була нерівною та дискомфортною. Її ноги втратили опору там, де вона стояла, як тільки вони рухались.

Вона падала зліва. Вона падала праворуч. Раптом вони вдарилися про велику шишку, і вона практично впала за борт.

Цього разу вона впала йому на ліву руку. Він був там. Він він був готовий. Він зловив її, коли вона впала. Так, він вдарився об ту велику діру на дорозі.

Вона сильно впала вліво. Він зловив її лівою рукою, а також рукою. Він тримав на неї, коли його рука простягла руку і схопила її за груди.

Так, за її груди. І коли він це зробив, вона це відчула. Щось, це була його рука, взяла її за грудину. Вона схопила її.

насправді, але обережно стиснув і це, але зачекайте. Щось не так. Вона не кричала. Вона також не оберталася. Коли його рука і руки схопили її і коли його рука взяла свого пульсуючого лона, вона залишила це в спокої.

Вона дозволила його руці втримати. І вона дозволила йому схопити це на мить-дві довше, ніж зазвичай. "Ти в порядку?" - сказав він, коли вона все ще трималася за свою зрілу синицю. "У-у-у-у-у, так", - сказала вона. "Я так думаю", відчуваючи ніжне притискання її грудей.

Нарешті він відпустив це. Вона хотіла, щоб він зробив це ще раз. Ох, нічого собі, подумала вона. Це відчулося, і вона зупинилася, щоб подумати, як це відчувається. Торкніться ще раз.

Зроби це ще раз, чи не так? Вони вдарили останнього, теж великого, і це сталося майже так само. Знову він схопив її і знову швидко провів рукою по її грудях, але швидко стиснув її, відпустивши її відразу. - Умм Грегоре? вона сказала.

Він відповів їй. - Ти щойно торкнувся моїх грудей? вона сказала. Йому одразу стало погано. Однак це був його намір, весь час намагатися робити те, що він зробив.

Він відповів не відразу, а коли збрехав. "Я зробив щось, що вам заважало? Що ви маєте на увазі під цим?" Спочатку вона була тихою, але невдовзі сказала: "Хм-м, я не впевнена. Коли ми потрапили в цю велику діру, ту велику нерівність на їзді, і коли я ледь не впав з трактора, ти мене… руку і твою руку. " Вона зупинилась на хвилину, перш ніж щось сказати далі, обмірковуючи все це. "Але коли ти зловив мене, коли я почав добре падати, здавалося, ніби мене схопили, і я не знаю".

Настала хвилина мовчання. Він зачекав, щоб побачити, що вона скаже. Вона мовчала, думаючи, як це було приємно. Насправді це було дуже, дуже приємно.

Мері Еллен все ще відчувала відчуття його руки на своїх грудях. Вона відчувала його руку, коли вона тримала її, і все більше, ніж вона тримала її пазуху, коли він ніжно стискав її. Він не міг її побачити, але Мері Еллен практично посміхнулася відчуттям та емоціям, які вона отримала від переживання того, що сталося на тракторі.

"У будь-якому випадку, у мене було враження, що Грегор спочатку торкнувся моєї пазухи, а потім, я не знаю, але я відчула, що, можливо, це було стиснуто", - сказала вона далі. Він посміхнувся. Ні, вона не бачила, як він посміхається.

Це була не велика посмішка, але він посміхнувся почуттю, яке мав, коли згадував, як ухопився за м’яку і ніжну круглу, але р-ну грудь. Він похитав головою, думаючи про себе. Потім він сказав собі, як це прекрасно, і відразу ж захотів зробити комплімент панночці. "Мені дуже шкода, якщо я це зробив з тобою", - сказав він їй. "Це був не мій намір", він збрехав.

Я хотів би, щоб ти повторив це. Мені це справді було добре, сказала вона собі. Я любив це бути чесним. Для вас, щоб ви тримали мене, тримайте моє тіло близько, щоб ви обіймали мої пазухи, і щоб ви також тримали і терти мої пазухи, було б так ооочень чудово.

Це буде відчуватись ооочень приємно. Оххххххх, справді так чудово, - нагадала вона собі. Потім, дивлячись на дощ, блискаючи, і поки вони з Грегором також слухали грім, вона посміхалася, бажаючи, щоб він взяв її за руку і потягнув до себе. Врешті-решт, ще через кілька хвилин, коли ми не говорили одне з одним, вона нарешті щось йому сказала. "Грегоре, я не проти, коли це сталося".

Він стояв, дивлячись прямо перед собою. Він не обернувся, щоб поглянути на неї боком. Він не рухав м’язом. Він просто дивився на дощ та хмари, спостерігав і слухав. Дощ разом із громом був по-своєму мирним і майже романтичним.

Вона любила це, і це теж сподобалось йому. Він моментально задумався про те, що вона щойно сказала, що вона зовсім не заперечує того, що відбувалося, коли вони піднімались дорогою. Що, якби я спробував це зробити ще раз, - запитав він себе. Вона б мене зупинила? Вона хоче, щоб її знову відчули на пазусі? Я хотів би це зробити. Я б.

Вона оооочень гарна і така мила і прекрасна молода жінка. Охххххх, вона мила і дуже симпатична панночка, що так, я б це зробив ще раз. Продовжуй, Грегор зроби це ще раз, сказав він собі. Продовжуй і роби це ще раз. Простягни руку, Грегоре.

Відчуй мене ще раз. Не думаю, що я зупиню це. Ні, я не думаю, що буду. Охххххх, продовжуйте, простягайте руку і відчувайте мої пазухи. Я теж хочу тебе.

Йди на Грегоре, торкнись їх. Торкніться їх обох. Я хочу відчути твої руки на своїх грудях, Грегоре. І тоді, коли вона бажала йому це зробити, він здивував її з нізвідки.

Він обернувся до неї, що її здивувало, і посміхнувся, дивлячись їй в очі. Це її вразило, але вона похитала головою і подивилася на нього. "Мері Елен, - сказав він, - чи можу я попросити вас про послугу?" - Вибачте, Грегоре? сказала вона, і він запитав, чи може він попросити її зробити послугу. - А що це за Грегор? "Я бажаю", і його очі опустились, коли він почав робити паузу. Він озирнувся на неї.

Вона побачила його очі, коли вони тихо дивились на її груди. "Я знову хочу доторкнутися і відчути твої пазухи". Вона дивилася на нього, щаслива, що він запитав.

Вона не посміхнулася. Вона поводилася байдуже до його прохання. Однак прохання її вразило. Вона хотіла сказати так, жахливо.

Незабаром вона спалювала всюди всередині. Насправді вона хотіла зірвати з неї кофтинку, хоча знизу вона нічого не носила, і нехай він робить, як йому заманеться. Так, так, так, ах, так, Грегор їх відчуває.

Просто відчуй мої пазухи. Зробіть мене ооочень задоволеним Грегором. "Гаразд", - сказала вона йому хвилюючим, буденним тоном голосу. "Ви можете їх відчути".

Він повільно простягнув руку, глибоко заглянувши їй в очі. Його рука наближалася все ближче і ближче, і в той же час його очі дивилися на її пазуху. Коли рука наближалася, очі Мері Еллен заплющувались, очікуючи, що рука торкнеться, намацає і врешті-решт тисне на груди. Очі її одразу закрились. Палець торкнувся частини її благ.

Hr плечі і спина спочатку жорсткі. Вона глибоко вдихнула повітря, коли його палець торкнувся її пазухи. Вона так хотіла набагато більше.

Тоді вона сказала собі щось сказати. Мері Еллен, гойдаючись у своєму кріслі на ґанку, безумовно згадувала ці частини, коли навіть її дихання піднімалося і атакувало її тіло. Ці найближчі моменти, про які вона згадувала кілька разів протягом багатьох років, завжди були найкращими моментами її одного дня з цим її прекрасним милим сусідом.

"М-м-м-м-м-м-м-ну," сказала Мері Еллен, ніби підкріплюючи його поведінку. "Що що?" - вигукнув він. Відразу він відтягнув руку від її прекрасної молодої цицьки, її дивовижно м'якої, але приємної пазухи. Їй було приємно відчувати його палець на пазусі.

Хоча вона і не посміхалася, її тіло вибухнуло чудовими надбаннями гормональних прибульців, індукованих резиденцією, з якими вона ще не була знайома. Спека, яку вона відчула вперше, набрякла в її стегнах, коли його палець відчував її пазуху. Відразу після цього ця спека піднялася у її піхву.

Як тільки це сталося, ця спека просочилася в її живіт і в пазуху, викликаючи у неї бажання того, про що вона ніколи в житті не розглядала. Мері Елен перестала розгойдуватися, коли почала думати про інтенсивність наступних подій того дня десятиліть тому. Зараз вона теж усміхнулася. "О нічого, сер, крім будь ласка, торкніться ще раз", і цим вона просто потягнулася вниз, схопила його за зап'ястя і змусила його руку відчути її пазуху.

Але тепер вона хотіла, щоб ця рука справді по-справжньому відчула її повний газ, у який вона вірила. "Ааааа, так, як той Грегор", - сказала вона далі, закривши очі. Він відчував одне, а потім друге. Вона хотіла набагато більше. Вона хотіла, щоб цей чоловік, цей старший чоловік відчув її справжню плоть і її справжні пазухи.

Вона хотіла, щоб він їх побачив і потримав, і Бог знає, що ще вона сказала собі. Він відчув їх і потер її пазухи, і хоча її верхівка була все ще, вона відчувала красу його рук, коли вони бродили навколо її пишних молодих цицьків. Коліна в неї обсипалися.

Вона хотіла навіть сидіти або лежати. Вона хотіла, щоб він погладив її. Вона хотіла, щоб ці милі руки потирали і масажували її. Вона не була впевнена у всьому цьому, але відчувала, що хоче, щоб її сорочка була розімкнута, коли вони лежали на сіні в сараї. "Грегор I", а потім вона зупинилася.

"Хочу", і вона знову перестала говорити. Вона подивилася йому в очі і нарешті відчула, що повинна це сказати. "Я хочу зняти свою кофтинку.

Я щиро бажаю, щоб ти відчула мої пазухи без моєї блузки. "Його очі стали великими на її слова. Його серце билося швидше, коли він швидко замислювався над цими словами.

Побачити ці грудні пазухи, побачити її білі молоді груди означало його також, і мати можливість дозволити їх відчувати, і тільки Бог знає, що ще було, м'яко кажучи, приголомшливо. Вона підвелася. Вона встала з коромисла і навіть без свого ходунка. Мері Еллен, бо кілька хвилин її старіння життя знову почувалося живим, коли кульмінація збиралася вибухнути хвилею, яку навіть вона знала, що не може контролювати.

Вона крокувала, переживаючи ці моменти в думках. подія раптово пережила її пам’ять і нічого іншого. Вона змогла переходити від одного кінця ґанку до іншого.

І нікого там не було, щоб побачити цю подію. Вона відпустила ґудзики, і його серце билося все швидше і швидше і навіть швидше. Він не міг чекати.

Він хотів погано побачити їх красу. Вона спостерігає підвела його, коли її блузка розкрилася. Він побачив частини її грудей, покладені в складки кофтинки.

Дотики до зовнішніх проломів з'явилися зсередини країв кофтинки. Грегору довелося відчути їх красу. Він просто повинен був це зробити, сказав він собі. Ця чудова м’якість і м’якість контролювали всі думки, коли він з упевненістю дивився на легкий вигляд округлих вигинів її грудей, що лежали просто всередині кофтинки.

Він страшенно збудився, побачивши, як її тіло розгортається на його очах. Вона була, м’яко кажучи, чудова, як ніколи раніше. Вона подивилася йому в очі і посміхнулася. "Ось Грегор, я хочу, щоб ти це відчув", і цим Мері Еллен розкрила блузку. Вона чекала.

Очі зросли великими, як у слонів. Його очі дивились прямо на їхні приємні розгортаючі насолоди. Він не підняв руки. Він дивився лише на їх красу, ніби доторкався до них, і вони могли просто зламатися. Їй це так потрібно було, але він не був настільки впевнений у цей момент.

- Грегоре, ти не дбаєш відчувати мої пазухи? вона запитала. Вона підбігла ближче і повторила це. Це порушило його "концентрацію" на її пазухах.

О так, він хотів їх, але його бажання, можливо, обмежувалися не лише цим. Він просто дивився, і це призвело до чогось, чого він не очікував. Вона простягнула руку і взяла його руку, поклавши її всередину кофтинки і на грудях.

Очі, здавалося, зросли ще більшими. У його пеніса почало виникати відчуття, ніби зараз він поколює. Його ноги стискалися дедалі більше, коли очі заплющувались, а голова повільно трохи опускалася назад від відчуттів, які він відчував зараз. По всьому тілу прокотилася поколююча, майже уїдлива серія відчуттів. Поводячись по ній, відчуваючи її пазухи, він застогнав.

Вона була не зовсім впевнена, чому, але він не відривав руку від її грудей. Він просто злегка потер це, і хоча він любив це, проте поважав це. Її пазуха, до Грегора, почувалася чудовою. Він продовжував пестити все це.

Він був на сьомому небі і, зрештою, теж сказав би їй. Як би йому не здавалося, він нарешті зробив те, що хотів. Коли він став більш спокійним у своїй ситуації, Грегор м'яко стиснув її груди. "О-о-о-о-о-о," - тихо сказала вона.

"Зроби ще раз, будь ласка?" Він розплющив очі і виявив, що вона майже готова нахилитися назад і дозволити йому зайнятися її пазухою. Він відчував іншу так само, як і першу, хвилюючи її до кінця. Вона знову відчула свої руки. Її блузка розкрилася. Він побачив, як він розкрився, і нахилився до нього, ставши все більш гордим собою, і тим самим Грегор нахилився до її тіла.

Він поцілував його вперше. Це здивувало її до кінця. Чоловік цілує жіночі груди? Чоловік цілує жінку в груди, - запитала вона себе, коли він пішов і поцілував другу. "Ой-о-о-о, Грегоре, о-о-о, Грегоре", - вигукнула вона, ніби відчуваючи, що перебуває у стані якоїсь чудової діяльності.

"Будь ласка, о, будь ласка, зробіть це ще раз", і тому він зробив це кілька разів. А потім звідки вона зробила щось дике і божевільне. Він взагалі ніколи цього не очікував. Вона підтягнулася і вибухово нахилилася до нього, а потім поцілувала його в губи, ніби вперше цілувала хлопця. Це було імпульсивно, але все це було добре.

Все це було чудово. Все це викликало у неї збудження, як усе, що могло відчути. Вона обійняла його. Вона поцілувала його. Вона підійшла ближче і теж пожадливо обійняла його.

Він був збуджений. Він був важким. Він побажав, щоб і вона це знала. - Мері Еллен? він сказав.

"Е-е-е, ти коли-небудь бачив…", а потім він зупинився. "Ви коли-небудь бачили рядових чоловіків?" Це питання здивувало її, але ні, вона ніколи. З великими і такими ж широкими, як він був раніше, вона сказала йому, похитавши головою, ні, що ні.

"Ви хотіли б побачити одного?" запитав він. "Грегоре, ти впевнений у цьому?" вона сказала. Насправді її це цілком зацікавило.

Вони з Елейн кілька разів говорили про це, перебуваючи наодинці. Він кивнув, а потім сказав так, тихо, ніби майже не впевнений, що це правильно робити, але врешті-решт він сказав так. Коли він це зробив, вона випустила крихітний знак, що їй було дуже цікаво побачити також його зараз зведений пеніс. Тож, сказавши, він сказав: "Мері Елен, якщо це те, що ти хочеш, якщо ти впевнена в цьому, тоді поклади свою руку сюди. Відчуй мене тут, між моїми ногами тут".

І так вона зробила. Її очі вибухнули дивовижним подивом від жахливого розміру його півня. Вона не могла повірити, що чоловічий пеніс був настільки товстим, таким твердим і завжди таким, що стояв.

Він натиснув на неї її руку. Він ставав твердим по всьому тілу, коли міцно лежав над своєю бурхливою ерекцією. Його очі навіть закрилися, коли її рука, яку він тримав за руку, відчула його силу, славетну силу спокутування. Він розплющив очі і посміхнувся, глибоко вдихнувши, щоб насолодитися досвідом, який вони переживали в цей момент.

"Ви хотіли б це побачити?" запитав він. - О, Грегор, ти впевнений? вона сказала. "Я впевнений", - сказав він їй, коли битва з її інтенсивністю зростала і наростала. "Я цілком впевнений у цьому, якщо ви".

"Я є. Я, думаю," сказала вона йому. Він опустив ремінці до своїх фермерських джинсів. Він роздягнув сорочку, поки вона дивилася і чекала. Він дещо відсунув джинси від тіла.

Він штовхнув нижню білизну. Там воно було. Вона вискочила, прямостояча, така ж товста, наскільки товста і така збуджена, як колись міг бути чоловічий півень.

"Ці шановні, коли вони такі, як вони є, коли вони такі ж великі, такі ж тверді і такі ж прямостоячі, як цей, означає, що їх зараз збуджують через вас, ви можете ввести у вагіну жінки. Це те, що використовується, часто, щоб подарувати жінці дитину. Ні, ми тут не для того, щоб зробити дитину, а лише тут, щоб насолоджуватися плодами життя, грати на інструментах, які нам дав Бог.

Дивіться, я б дуже хотів пограти з вашими іншими інструмент сьогодні ". Вона дивилася на це, слухаючи, і роговіла, як ніколи раніше, як дивилася на її всемогутню красу перед собою. "Торкніться пальцями, правда?" запитав він. Вона глянула на нього.

Вона подивилася на це. Вона знову подивилася на нього. Він кивнув і взяв її руку, поклавши над своїм твердим прямостоячим пенісом.

Він не міг чекати. Вона не стрималася, але трохи вагалася, коли її рука все ближче й ближче торкалася його пеніса. Він відчув, як рука торкнулася його. Вона схопила його, як він забажав. Невдовзі вона теж склала його.

Він наказав їй погладити це, що вона і зробила. Поволі він так розлютився, що вибухнув. Сперма вистрілила з пеніса з такою швидкістю, і вона не могла повірити.

Це вистрілило повсюдно. Він прийшов і прийшов, і він прийшов. Це навіть дещо здивувало його.

Але все це було, як мінімум, надзвичайно чудовим. "Оххххххх, вау, Грегоре, це те, що відбувається, коли чоловік, знаєш, робить дитину?" - сказала вона, дивлячись між ним і його членом. Вона ще пальчиками потрошила його, коли воно повільно кульгало. Він відповів їй так.

"Це трапляється з жінками?" вона запитала. "Багато речей трапляється з жінками", - сказав він. Вона запитала, що.

"Я не впевнений. Я і місіс навряд чи коли-небудь маємо сексуальні стосунки. Тож робити це сьогодні з вами - це благо. Я хочу вас збудити.

Я хочу зробити так, щоб у вас також був оргазм. Я чув про чоловік, засунувши мову у вагіну жінки, якщо ти хочеш спробувати це ". Вона сказала так, і незабаром підняла спідницю, не маючи нижньої білизни. Вона взяла його за руку.

Її піхва, вже мокра від усього хвилювання, була готова до того, щоб він засунув у неї рот. Він лизнув її і дав їй миттєвий оргазм. Вона кричала "криваве вбивство", коли він це робив. Вона прийшла і незабаром прийшла вдруге.

Його рот, язик і навіть обличчя були мокрими, наповнивши їх своїми чудовими соками, які вона випускала, коли він її з’їв. Вони впали, коли йшов дощ і гримів. Він тримав її напівголе тіло, коли вони спостерігали, як дощ падає. Вона лежала посміхаючись і відчувала, як його "любляче" тримає біля її грудей і тіла.

Цей день був чудовим днем. Вона відчувала "почуття" та відчуття, які молода жінка її віку навряд чи колись відчуває в такому молодому віці. Мері Еллен була настільки розкручена цим моментом, що коли поштар прийшов замість того, щоб намагатись зійти з під'їзду, вона скористалася перилами і повільно пішла вниз, щоб самостійно дістати пошту. Цього вона взагалі ніколи не робить, навряд чи. Завжди це занадто велике завдання, і тому лише завдяки цій пам’яті вона повернулася і чекала, коли з’явиться її невістка.

Вона заснула, чекаючи. Через годину з’явилася Шейла. Вона перевірила поштову скриньку, але вона порожня. Мері Еллен, прокинувшись, почула, як її Шейла піднімається з поштової скриньки.

Вона запитала Мері Еллен, чи коли-небудь приходив листоноша. "О, так, дорогий. Я вийшла і взяла. Ось", - вона передала лист Шейлі. Це дивно, подумала Шейла.

Вона не може так далеко йти. Вона сіла навпроти Мері Еллен. "Ви пройшли весь шлях, а без вашого ходунка навіть отримати пошту?" Мері Еллен посміхнулася: "Так, я це зробила".

"Я коли-небудь розповідав вам про той час, коли я була 20-річною дівчинкою?" "Немає." "Хвилинку. Я хотів би розповісти вам цю історію". - Звичайно. - сказала Шейла. "Ви пам'ятаєте, коли вам було 18?" - Так, я пам’ятаю з любов’ю.

Шейла посміхнулася. "Пам'ятаєш, коли всі чоловіки, і молоді, і старі, дивились на твою чудову фігуру?" Шейла сказала так, і з цим Мері Елен продовжила розповідати свою історію про неї та Грегора в сараї.

Подібні історії