Мері зустрічає Сенді, частина 3

Мері дуже хоче, щоб Сенді було весело.…

🕑 19 хвилин хвилин Гратифікація Історії

«Ти поспішиш із цим? У моїй спальні справжній безлад, я не можу так добре виспатися». «Так, Сенді, я майже закінчив». Сенді сиділа за кухонним столом, а Мері стояла на колінах і витирала з підлоги калюжу кока-коли. Після кількох годин прибирання та прання для Сенді, вона майже змирилася з новою ситуацією. У всякому разі, достатньо, щоб почати турбуватися про практичні питання.

космос. гроші харчування. Як Сенді очікувала, що вони будуть жити? Чи думала дівчина про такі речі взагалі? Мері боялася, що вже знає відповідь на це питання.

Але вона була права лише наполовину. «Прання займає багато років. Ви все одно повинні винести весь інший брудний одяг з моєї кімнати, знаєте». «Так, Сенді.

Я», Мері вагалася. Їй стало важко говорити. — Гадаю, ми можемо покласти частину назад у валізи й зберігати на кухні та у ванній? Сенді знизав плечима. «Що завгодно. Тільки переконайтеся, що ви поклали нові простирадла на моє ліжко, старі брудні».

"Звичайно." Мері кивнула. — Гм, Сенді? "Що?" "Мені було цікаво, де ти хочеш, щоб я, гм, я маю на увазі, я сплю в ігровій кімнаті?" Мері не розуміла, чому це запитання змусило її так нервувати. "Я вважаю?" "Га? Ні, це дурниця, мені потрібна ця кімната для моїх ігор. Не будь дурнем".

"Ой". Все ще стоячи на четвереньках, Мері дивилася в підлогу. «Ну, я думаю, я можу взяти ковдру на кухню…» «Фісна.

Кухня заборонена, я можу перекусити опівночі. А тепер залишайся там!» Сенді сильно кинула обидві ноги на вигнуту спину Мері. «Це добре, залишайся так». Мері опинилася в незручному становищі, бо щойно потягнулася, щоб витертися під столом.

Її руки стикалися з плечима, але вона не могла поворухнутися: Сенді було зручно. Мері відчула, як м’язи її спини зв’язуються у вузли під підошвами іншої дівчини. «То… можливо, я можу спати у ванні?» Сенді знову захихотіла. Мері боялася й обожнювала цей звук. «Можливо, якщо тобі справді доведеться поспати.

Але треба ще багато випрати. Я подумав, тобі знадобиться ніч, якщо ти хочеш закінчити». "Ой". Раптом Мері відчула себе дуже егоїстично.

Тихий голосок у глибині її свідомості, який називав її божевільною, заглушався кров'ю, що шуміла у її вухах. «Але якщо ти не дбаєш про чистоту моїх речей, я думаю, ти можеш відпочити у ванні. Ой, я знову перекинув склянку!» Зі свого місця біля підлоги, напівпіднявши голову, Мері побачила новий потік кока-коли та кубиків льоду, які хлюпнули вниз, але поза її досяжністю. — Ви просто так це залишите? — запитала Сенді.

— Гм, ні, вибач… — пробурмотіла Мері. Вона взяла свою тканину в кулак і спробувала потягнутися. «Боже, ти такий дурний.

Ти ніколи цього не досягнеш». Мабуть, біля краю столу утворилася менша калюжа; воно капало Мері на шию. «Гм, ви маєте рацію.

Вибачте». Мері почала дуже повільно розслабляти спину, обережно опускаючи ноги Сенді. "Гей, що ти робиш? Я ж сказав, що мені так подобається!" Мері завмерла.

— Вибачте, — знову сказала вона. «Я просто хотів витерти напій…» «Так, справді треба». Мері витягнула шию й подивилася на Сенді. Вона не знала, що робити.

Але Сенді вже втратила інтерес. — Суші, — сказала вона. — Вибачте? "Я хочу суші сьогодні ввечері. Іди, замов мені трохи, добре?" — Ну… гаразд. Мері розпачливо глянула вгору, не знаючи, яким із трьох шляхів піти.

«Гм, але, Сенді, мені шкода це говорити, але це дорого. Чесно кажучи, я навряд чи міг дозволити собі піцу раніше». Вона спробувала виграшно посміхнутися вибачливо. "Ви знаєте, що я працюю в коледжі? Правда?" Тиша. "Я сказав це в своєму оголошенні?" Сенді глибоко зітхнула, великий розум ставив на біди.

— Отже, ви хочете сказати, що у вас зовсім не залишилося готівки? «О, ні. У мене є. Тільки мені це потрібно на продукти, а також орендна плата має бути через тиждень, і я думаю, я маю на увазі, я не знаю, але, я припускаю» « Що?" Сенді натиснула на каблуки, глибше впиваючись кросівками в спину Мері.

«Ну, я планував розділити орендну плату, коли шукав сусіда по кімнаті». Сенді не відповіла на це. Її кросівки рухалися туди-сюди дуже маленькими колами, мнучи блузку Мері та щипаючи шкіру.

"А я ну, я не знаю, ти працюєш?" — зрештою випалила Мері. «Ні. Не можу знайти роботу, яка б мені підходила». Сенді надула бульбашку, потім обмотала один кінець жуйки навколо пальця й почала нею грати. Вона подивилася на Мері.

«Мої батьки досить добре мене підтримують, і я отримую гроші звідси і звідти, знаєте». "Ой?" У Мері боліла спина, але вона відчула полегшення. — Отже, ти будеш платити свою половину орендної плати? «Що, ваша орендна плата? Бррррфффф». Сенді перевела погляд на стелю. «Гадаю, я міг би тобі допомогти, у мене є гроші… Але я зазвичай витрачаю їх на ігри та таке інше.

Знаєш, весело». "Розумію." Мері сухо ковтнула. Її ліве плече смикалося. "Я знаю!" — вигукнув Сенді, відштовхнувши ногою Мері, яка перекинулася й важко впала на кухонну підлогу. — Я залишу це тобі.

"Що?" «Я дозволю тобі вирішувати. Ти хочеш, щоб я витратив свої гроші на твою оренду чи на свої розваги?» Вона знову посміхалася. Її погляд пильно дивився на Мері: старша дівчина зрозуміла, що це був спосіб Сенді випробувати воду. Це був один із тих моментів, який вирішив, як підуть їхні життя. — Ну… — Мері злякалася того, що мало статися, що вона збиралася з собою зробити.

Але виходу не було. Рішення було чітким; це завжди було зрозуміло з самого початку. — Я справді хочу, щоб тобі було весело, Сенді. — покірно визнала вона. Сенді встав і підійшов до Мері.

Її правий кросівок майже випадково впав на пальці правої руки Мері. Сенді легенько, грайливо натиснула. «Ти впевнений? Хочеш, щоб я повеселився?» Мері відчула, як наверталися сльози.

Але знову було знайоме тепло, і зрештою, вона знала, як це буде відбуватися. Тільки вона досі не розуміла всього, що прагне Сенді. «Давай, скажи мені. Це я, питаю, чого ти хочеш». Нога Сенді боляче штовхнулася вниз.

«Я», — почала Мері й важко захлинулася. «Я справді хочу, щоб тобі було весело, Сенді. — Ну, якщо ти справді цього хочеш… — Так, Сенді.

Мері тихенько скрикнула, коли Сенді повернула ногу й покрутила Мері пальці. «Ну, знаєте, що я справді люблю робити для розваги?» — Що таке, Сенді? «Я справжня принцеса, бачите, але іноді я забуваю, як багато я значу для людей. По-дурному, я вважаю.

У будь-якому випадку, мені подобається, коли вони мені показують. Це справді весело». — Що б ти хотіла, щоб я зробив, принцесо? На той момент у цьому титулі Мері не було нічого дивного чи кумедного. Коли вона спостерігала, як її змучена рука намалювала глибокий червоний відтінок, це було смертельно серйозно.

Але справа навіть не в її руці. "Мені дуже подобається, коли люди обожнюють мене. Я маю на увазі моє тіло. Розумієш? Лижеш мої ноги? Цілуєш мою дупу, коли я лягаю спати, поки я не засну?" Тоді Мері забула про біль.

— Ти хочеш, щоб я поцілував твоє тіло? «Я дозволю тобі цілувати моє тіло. Це було б весело, правда?» "Так!" Мері заплакала. Вона сама себе здивувала. Її серце калатало, а далі вона горіла. "О добре." Сенді відійшла на крок, дозволивши Мері відвести свою руку назад і притиснути її до грудей.

«Отже, як щодо цього. Ти подбаєш про те, щоб мені було дуже весело, коли ти цілуєш мою дупу та ноги, а натомість ти оплачуєш всю оренду, нашу їжу та інше. Чесно?» Мері витріщилася на Сенді.

Вогонь палав, і все ж її голова раптом відчула крижаний холод. Але вона не втрималася, щоб не випалити ще раз вголос: «Так!» — Отже, ти знайдеш іншу роботу, так? — Ну… мабуть. «Це мало б бути так важко, якщо ти не наполягаєш на тому, щоб висипатися весь свій ох такий дорогоцінний сон щоночі, вірно?» Голос Мері був дуже тихим. — Так, Сенді.

"Тож піди принеси мені мої суші. Ти сам можеш заощадити на вечерю. Добре?" — запитала Сенді. Мері розпачливо кивнула.

У її животі забурчало. «Так, добре». — Добре. Сенді відкинулася на стілець.

«Тож поспішайте, замовляйте суші, випрайте білизну та витріть підлогу. Мої ноги чекають на твій язик, і мені є про що ще обговорити, поки ти там, унизу." Мері кинулася довкола, намагаючись якнайшвидше підвестися до Сенді та витіснити з неї зростаючий відчай. розум за допомогою своїх домашніх справ. Отже, тепер вона знала, як все буде… і ще менше уявляла, як вона впорається. Але вона зможе поцілувати ноги Сенді.

Ця думка сповнила її дивною сумішшю страху і страх, збудження, бажання, приниження, розпач і не в останню чергу спогади про смак роздавленої лазаньї, яка викликала новий напад чистого голоду. «Це зайняло довбані віки, — скаржилася Сенді. її ноги. Сенді сиділа на ліжку у своїй ігровій кімнаті з дистанційним керуванням у руці.

На секунду Мері відчула, ніби вона реагує на натискання кнопки, коли вона спустилася на підлогу. Вона подивилася на Сенді, як це було кілька разів протягом дня, але це був перший раз, коли вона буквально стала на коліна для Сенді.Молодша дівчина посміхнулася й простягла руку. — Дай голову. Мері нахилилася ближче. Сенді витягла жуйку з рота, розтягнувши її довгою та тонкою.

На мить вона дозволила йому повисати в повітрі, щоб Мері могла його побачити. Тоді вона знову простягнула руку вперед і втерла його у волосся Мері, стягуючи його туди-сюди вузлами та клубками. «Ось. Ось як ми починаємо розважатися».

І вона знову захихотіла. "Це весело, правда?" — Так, Сенді. Голос Мері звучав пронизливо в її власних вухах. Вона була у вільному падінні, не знаючи, куди вона йде і що вгорі чи внизу. — Тепер можеш роззутися.

Мері бездіяльно дивувалася, як Сенді вдається весь час тримати свої кросівки брудними. Зараз там лежали великі шматки шоколадного торта, які Мері навіть не помітила, як Сенді їла, а також менші шматочки жуйки, залишки лазаньї та нижня плівка бруду та бруду. Мері потягнулася до черевиків Сенді, як ювелір міг би торкнутися найтендітнішого й дорогоцінного яйця Фаберга. Сенді сильно відкинула руки. «Ой, — засміялася вона, — спробуй ще раз».

Коли Мері знову потягнулася до ніг Сенді, усі незрозумілі, страшні та фантастичні шматочки цього дня раптово, і, можливо, лише тимчасово, стали для неї на свої місця. Вона стояла на колінах, тягнучись до ніг Сенді, щоб показати Сенді, що Сенді — принцеса, і переконатися, що Сенді весело провести час, щоб вона могла знайти іншу роботу та платити Сенді оренду, щоб Сенді могла використовувати більше своїх грошей для Сенді весело, і вона робила все це для Сенді, тому що Сенді був грубим і вимогливим і майже обіцяв використати Мері, так само, як вона зробила з Джейн. І тепер Сенді намагалася все це ускладнити для Мері, як могла, штовхала її ногами та відривала ноги знову й знову, тож Мері довелося докладати більше зусиль, щоб отримати таке життя для себе. І все це мало сенс. Мері побачила, що їй це подобається, і, побачивши це, трохи померла всередині.

Вона побачила в очах Сенді, що Сенді точно розуміє, що сталося в той момент. У відповідь усмішка Сенді стала ще жорстокішою, ніж раніше. Вона вдарила Мері прямо в обличчя. Мері проковтнула; в її роті було щось гірке.

Сенді натиснула кнопку, і телевізор увімкнувся й заграв якусь химерну поп-пісню, дуже голосно. Мері ненадовго хвилювалася за сусідів, але ноги Сенді були важливішими. Нарешті Сенді дозволив Мері зловити її ліву ногу. Коли Мері тримала його й почала розв’язувати шнурки, Сенді поставила іншу ногу прямо на груди Мері й почала відштовхувати її, спочатку легенько, потім усе сильніше й сильніше.

Це коштувало Мері всієї сили, що залишилася, щоб залишитися на місці. Сенді була в вищому положенні, а Мері насилу тримала рівновагу на колінах. І, звісно, Сенді відпочив і добре нагодувався.

Якось Мері вдалося втримати руки на лівому кросівку Сенді. Вона розв’язала його й вислизнула. Звільнившись від кросівки, нога Сенді негайно піднялася й знову вдарила її прямо в обличчя, цього разу сильніше.

«Ти до біса, до біса ти дуже му-у-уч», — почула Мері спів телевізора позаду неї. Сенді, здавалося, зараз здебільшого дивиться телевізор. Неуважно вона дістала з кишені ще одну жуйку й ще трохи штовхнула в напрямку Мері, але незабаром Мері знову вхопила її за ногу. Маленька шкарпетка Сенді була кольору веселки, спітніла і також мала сліди бруду.

Обережно, пестливо Мері зняла його. Вона подивилася на Сенді, не знаючи, що робити далі; але Сенді, здавалося, була за милі звідси. Тож Мері зібрала всю свою мужність і почала цілувати голу ногу Сенді. Сенді не дивилася на неї, але її усмішка стала широкою. Мері була така рада це побачити.

Швидко і з набагато меншим опором цього разу вона також зняла інший черевик і шкарпетку. Вона не могла зрозуміти, який смак у Сенді, оскільки вона продовжувала облизувати й цілувати пальці, дуги та підошви. Напевно, воно було трохи солоним, але воно наповнювало рот і ніс Мері огидою й захопленням, важкою вагою валіз, тяганням жувальної гумки у її волоссі, голодним бульканням у животі та глибоким почуттям розпачу щодо свого майбутнього.

Вона ніколи не хотіла, щоб це припинялося. "Побачити!" — крикнула Сенді під музику. Вона дивилася прямо на неї і майже обережно торкнулася пальцем ноги Меріної щоки. "Ви знаєте, що це?" Мері кивнула.

«Так, Сенді. Це весело». "Так!" Сенді переможно кричала.

«Ось що таке весело!» І вона показала Марії палець на нозі, на якому блищали сльози Марії. Вона навіть не помітила, як плаче. «Знаєш, чого я хочу, коли мені весело?» — запитала Сенді. Мері могла здогадатися, але похитала головою.

"Більше веселощів!" Сенді розсміявся і ще сильніше вдарив її ногою в груди. Раптом Мері зрозуміла, що Сенді знову пильно дивиться на неї, а рука Сенді міцно тримається між її ніг і люто потирається. — Скажи, чого ти тут! — крикнув Сенді. («Ти до біса!» — співав телевізор.) «Я тут заради твоєї розваги, принцесо Сенді», — відповіла Мері.

З деякими труднощами вона схопила ногу Сенді саме тоді, коли вона штовхала її між очей, і знову почала її цілувати. «А коли я сплю, ти також можеш вилизати мої кросівки, ти це знаєш, правда?» Мері кивнула. Вона це знала. І продовжував цілуватися. "Це стомпер!" Сенді засміялася.

"А це м'ясорубка! Одна завдає тобі болю, а інша виснажує. Прямо вниз. Прямо на землю. Хіба це не правда, Мері?" «Так, Сенді. Це правда».

Тримаючи стопу Сенді однією рукою, вона повільно просунула іншу руку між своїх ніг. Але Сенді нічого з цього не бажав; вона сильно сильно тупнула рукою другою ногою. Мері вигукнула. "Немає!" — крикнула Сенді й підійшла трохи ближче до краю ліжка, щоб Мері могла дивитися прямо на свою промежину, де Сенді насолоджувалася.

«Не для тебе. Якщо ти хочеш, щоб тебе так сильно трахнули, я трахну тебе в рот». І вона грубо просунула палець ноги Мері глибше в рот; за нею інші пальці ніг. Вона штовхнула ногу всередину та назовні. Мері захекалась і булькала.

Вона відчувала себе так, наче збиралася знепритомніти; Друга нога Сенді була на її шиї, роблячи задушливі рухи. Мері подумала, що ось-ось назавжди втратить свідомість, коли Сенді раптом вимкнула музику й відсунула обидві ноги. Мері спантеличено подивилася на неї.

— Хіба ти не чув, дурна суко? «Ні, вибач, Сенді. Що це було?» «Дзвінок у двері! Вечеря тут!» "Ой!" Не замислюючись, Мері підскочила й кинулася до дверей, схопивши свою сумочку з комода в передпокої. Вона відчинила двері. Молодий чоловік із пластиковим підносом суші в руках почав усміхатися, а потім шоковано подивився на неї.

«Боже мій, ти в порядку?» «Що? О, я бачу, так, у мене жуйка в моєму волоссі». Мері збентежено подивилася на нього. Але вона була надто схвильована, щоб навіть так дбати про те, щоб її побачили такою.

«Це довга історія. Не хвилюйся про це». «Ах, але я мав на увазі не це. У тебе синяк на всьому правому оці. Ти в порядку?» "Що?" Мері різко зупинилася.

Вона відступила і подивилася на себе в дзеркало в коридорі. Вона помітила неоново-блакитну пачку жувальної гумки, прилиплу до рами. Але хлопець мав рацію: у неї з’явився класичний підшкірник.

«О, я розумію, що ви маєте на увазі». Мері намагалася повернути собі фасад. — Справді, нічого страшного. «Дивіться, — сказав чоловік уже тихішим голосом і зазирнув їй за спину в квартиру. «Вам потрібна допомога? Я можу зателефонувати» «О ні, мені не потрібна допомога, ні.

Але велике спасибі, що запитали!» "Ти впевнений?" «Так, справді, я впевнений. Лише нещасний випадок під час прибирання сьогодні. Це не наполовину так погано, як виглядає; я зовсім забув, що це взагалі було». Чоловік якусь мить дивився на неї, не знаючи, що робити далі. «Ну, якщо ти так кажеш…» «Справді.

Я впевнений». "В порядку, то." Він невпевнено посміхнувся їй. «Просто перевіряю, знаєте». — Так, — сказала Мері й глибоко вдихнула.

"Я знаю. Це дуже мило з вашого боку, але я в порядку. Ти хороший хлопець. Чим я тобі винен?" «Добре… це 57 доларів за розкішне блюдо. Ого.

Я не думаю, що я доставляв це раніше." "Ну, ви знаєте," сказала Мері, намагаючись посміхнутися, спустошуючи свою сумочку. "Лише найкраще для… ну, чогось чи іншого, знаєте. " "Так. Дякую.

І Douzo Meshiagare." "Гм, це теж. Дякую; до побачення." Щоб зібратися, Мері знадобилася секунда, але вона не отримала більше, ніж це. "Гей! Заходьте сюди! Я чекаю!» «Так! Так, принцесо Сенді." Мері з тугою дивилася на чудові суші на підносі.

Її шлунок був готовий убити її. Обережно вона принесла суші для Сенді. Наразі більше не весело; Сенді потрібен був напій, дві тарілки, більше льоду в її напої, маленький столик біля ліжка, і щоб Мері подала все це, не заважаючи їй дивитися на екран. Зрештою Мері вмостилася на підлозі, ставши на коліна перед Сенді, яка щасливо жувала їсть суші пальцями. «Отже, — сказала вона, жуючи, бризкаючи маленькими шматочками рису на ліжко та підлогу, — про те, про що я хотіла поговорити».

Бідна Мері майже забула. думала, що вся справа в тому, що Сенді її вибила за те, що вона поклонялася Сенді заради розваги Сенді, щоб вона могла більше працювати на Сенді та платити Сенді оренду, щоб Сенді могла купувати більше ігор, оскільки Сенді була надзвичайно вимогливою. Але вона помилялася.

Я бачила, в якому стані Джейн, - сказала Сенді та впустила макі в соєву миску, розбризкуючи соус і васабі. "О, так." Голос Мері звучав сумно; її страх на мить переміг хвилювання. «Я дійсно думаю, що їй потрібна перерва, а ти?» — Ну… так, однозначно. — Я знав, що ти погодишся. — Тільки я думав, що вона все-таки зараз відпочине? Сенді знову посміхнулася.

«Тому що я переїхав? Так, звичайно». Вона грайливо штовхнула Мері по плечу. «Але вона все ще працює на двох роботах чи на трьох? У будь-якому разі, вона отримує мені близько 800 доларів на місяць, не так багато, але це щось, розумієте?» "Ой".

Мері зблідла. Раптом вона почала відчувати синці на обличчі й тілі. «Так, це дуже мило з її боку». І Сенді захихотіла. — Але я думаю, що їй потрібно трохи відпочити.

Мері сказала собі, що не впевнена, куди це йде. Але правда була в тому, що вона дуже добре знала. «Отож, оскільки вона тобі так подобається, я думаю, що ти маєш зараз оплатити її платежі». Мері подивилася на Сенді. "Гаразд?" — запитала Сенді.

"Добре, тоді." І вона знову ввімкнула музику. «Але, Сенді» «Що? Я тебе не чую». Сенді знизав плечима. («Ти кажеш, що я балуюся з твоїм хееееааааааааааааааааааааааааааааааааааатом», — почав телевізор.) «Сенді, будь ласка!» Мері благала якомога голосніше. «Це вдвічі більше за мою орендну плату, і я навіть не знаю, як я буду це платити.

Сенді пожувала ще один макі. («Я не можу зупинитися, — співав телевізор, — тому що мені надто весело… «) «Сенді, будь ласка, принцесо Сенді!» — розпачливо благала Мері. «О, не будь такою плаксивою сучкою», — зрештою сказала Сенді між укусами. Вона подивилася на свого сусіда по кімнаті, що ридав. «Дивись, ти не не потрібно придумувати всі гроші самостійно.

Запитайте інших людей. Це те, що Джейн зробила." "О. Ви маєте на увазі…?" "Звичайно. Дорога старенька мама Джейн взялася за прибирання.

Це ще на 200 доларів менше, які ви можете придумати! Звичайно, якщо ви не хочете дати старенькій відпочити. Я чув, що останнім часом у неї погане здоров'я." "Тож… мабуть, я міг би запитати… когось…" "Так. Ти розберешся. У вас немає батьків?» «Є. Тільки самі вони не дуже багаті.

І я хотів самостійно оплачувати навчання в коледжі…" "І що? Ви самі заплатите. Це про мене, пам'ятаєш? Тож зателефонуйте вранці. Гаразд, досить; Я більше не голодний, і ця тема мене набридла, — Сенді перевернула решту суші на підлогу, ще більше збільшила гучність і змусила Мері півгодини благати, щоб її ноги повернули їй в обличчя. .