A Night Out, A Night In - Розділ 6

★★★★★ (< 5)

Група має несподівану зустріч із найзагадковішим Кобольдом.…

🕑 12 хвилин хвилин Ексгібіціонізм Історії

Пробудження. Ніч, ніч у розділі VI: відступ і відступ. Фрелік зі своїм кипарисовим посохом чарівника, який сяяв моторошним блакитно-білим, тримав перед собою. Карма, міцно тримаючи одну лапу, стояла праворуч від нього, а Тісл була готова до бою ліворуч від свого Господаря, її довгий меч був спрямований на Кобольда в позиції ангард над головою.

Шааста й Хансен стали навколішки з обох кінців дивана, Ельф ліворуч зі зведеним і зарядженим арбалетом, а Білка праворуч, з натягнутим коротким луком і готовою до польоту стрілою. Напружена тиша пронизала повітря, коли Будинок Вербової Лапи та собака-Гоблін дивилися один на одного кілька нескінченних секунд. Злякано скигливши, Кобольд повільно подалася назад до відчинених дверей, не зводячи очей з чарівника та його команди. Фрелік підозрювала, що в коридорі чекають ще Кобольди чи навіть гірше, і ця, швидше за все, відступила, щоб повідомити про свої знахідки тепер, коли знала, з чим вони зіткнулися. Серце Фреліка ледь не зупинилося, коли маленькому монстру несподівано заблокували шлях до відступу.

Покрита чорною шерстю лапа ніжно вчепилася в плече Кобольда. Монстр обернувся й підвів очі, щоб зустріти рідко-смарагдовий погляд Макае. "З вами все гаразд?" — запитала дівчина Мефіт.

Потім вона перевела погляд на п’ятірку, що стояла біля вогнища зі зброєю в руках. Макае приклала лапу до рота й тихо, здивовано видихнула: «О боже! Майстер Вербова лапа, чому ви та ваша група стоїте так, наче ви щойно зіткнулися з монстром?» Фрелік тихо вказав на служницю Кобольда, позаду якої стояв Скункет. Макае простежила за поглядом ельфа й мило схилила голову набік. Після ще однієї довгої миті напруженої тиші золотоока істота вибухнула припадком гучного гавкаючого сміху. Фрелік спохмурнів, намагаючись здогадатися, що замишляє цей Кобольд.

Хансен сильніше натягнув тятиву свого лука й витягнув шию, намагаючись зазирнути за Макае, шукаючи інших Кобольдів, Гоблінів чи Тролів, які, безумовно, ховалися в коридорі. Тісл, не зводячи погляду зловмисника, що сміється, прошепотіла Фреліку: «Ікла, — поклялася вона, — собака-гоблін з’їхав з глузду». "Вона, ймовірно, сигналізує своїм товаришам про штурм.

Будьте напоготові", - попередив він. "Макає! Забирай свою чудову дупу геть звідси! Хіба ти не знаєш небезпеки, коли бачиш це, дівчино?" Макае подивилася вгору та вниз по порожньому коридору, потім повернулася на чарівника, чий посох світився яскравіше. Вона знизала своїми витонченими плечима: «Я не бачу небезпеки, якщо тільки тут не ховається якесь невидиме зло, яке можуть побачити лише авантюристи». Кобольд перестала сміятися, і на її морді з’явилася лукава посмішка.

«Єдині небезпечні монстри тут», — гаркнула вона, її голос був тихим, низьким і з сильним акцентом, це ви, п’ять хамів. А тепер приберіть ці іграшки, перш ніж я переведу вас через коліно одну за одною та гребу вашими дупами, доки вони не загоряться!" Тепер настала черга Макае засміятися, а Фрелік, Тісл, Карма, Хансен і Шааста обмінялися здивованими поглядами, " Краще робіть, як вона каже, — порадила вона їм, — коли пані Кез погрожує прошмаганням, повірте, що її укус набагато гірший, ніж гавкіт. і благальний погляд, який сказав йому, що молода служниця говорить із значного особистого досвіду.

Блакитно-біла аура навколо кипарисового посоха Фреліка зникла, і він кинув запитливий погляд спочатку на Згортаного Скункета, а потім на усміхнену леді Кобольд. — Пані Кез? — повторив він, — Отже, ти — Шарані Кез, подружка Ештона? «У хутрі, — відповіла вона, витончено зробивши реверанс, — і до ваших послуг, пане Верболапа». Фрелік розслабився, виглядаючи досить збентеженим через потенційно смертельне непорозуміння. Він повернувся до своїх супутників і наказав їм встати. Зброю знову поклали на стелаж біля каміна.

Чарівник ступив уперед і ввів дам усередину. Вони супроводжували його до кушетки, непохитно сидячи обабіч нього. «Міс Кез, я справді пригнічений нашою необдуманою поведінкою», — вибачився він, поклавши руку на лапу Кобольда.

«О, будь ласка, милий, — сказала вона, тихо сміючись і поплескавши ельфа по голому стегну, — називай мене Шарані. І мушу визнати, ти мене дуже налякав. Я так розумію, що Еші забув розповісти вам про мене?» «Ну, Ештон дійсно сказав, що його подружжя було єдиним у своєму роді, — відповів Фрелік, — але мова йде про недооцінку віків; Я точно не очікувала, що ти будеш Кобольдом, Шарані." Шарані знову засміялася: "Мандрівники, як правило, роблять подвійні та потрійні дублі, коли бачать мене вперше внизу. Але ти та твої друзі — єдині гості Високохвоста, які коли-небудь вітали мене лезами та поклонами.

Мене такого не приймали з тих пір, як я був членом орди Чарівника війни Янріка. — Ну, мені й досі погано через… — Не треба, — перебила вона його, — я та сама. взяти провину на себе. Мені слід було належним чином оголосити про себе перед тим, як увійти». «А ще краще, — запропонував Макае, — я мав увійти першим, щоб представити вам пані Кез»., і ми всі трохи розважилися.

А тепер чому б вам не познайомити мене зі своїм чарівним маленьким оточенням, містере Вербова Лапа?» «Ви можете називати мене Фрелік», — сказав він і почав знайомство. «По-перше, ця довговуха леді — це Карма», — він показав рукою на Згорнутий кролик. Шарані подивилася на неї та привітно обійняла. Карма була досить здивована тим, наскільки сильною була хватка жінки. «Ой, такий чудовий приклад краси звивистої», — похвалила вона її, а потім жестом попросила її нахилитися, щоб вона вона могла б поцілувати її в щоку.

«Дякую, пані Кез, — відповіла Карма, цокнувши її в щоку, — я особистий помічник Фреліка. Кобольд привітно посміхнувся й кивнув, а потім підійшов до Тісла: «А ця вражаюча краса?» — Тісле, я один із учнів майстра Фреліка. Шарані повторила свої привітні обійми та поцілунок: «О, такі чудові очі, люба, вони виблискують магією. Ти справді Дракон, змінив форму людини, я вважаю, Мідного Дракона, якщо бути точним?» «Чому так, я», — відповів Тісл, вражений проникливістю господині, — «Чи це були очі?» «Це і твоє волосся, а також цей солодкий запах грози, — Шарані нюхнула повітря, — але цей сильний відтінок кориці, домішаний, я помітила, що Карма також пахне корицею.

Ви випадково змішана порода, можливо, зведена сестра Ферлінга?» Тісл розсміявся й обійняв Карму: «Яка це чудова думка, пані Кез, я дійсно чистокровний Дракон. Кориця — це не що інше, як вишукані парфуми, які ми сьогодні купили». Фрелік опустився й узяв пляшечку зі спеційною олією, її фалічний аплікатор все ще був прикріплений до ректальної трубки. Йому майже вдалося стримати веселу усмішку; він помітив натяк смачного мускусу в повітрі, коли Макае тихо звивався біля нього: «Всі вони прийняли дозу цього в свої дупи, коли готувалися до вечірки».

"О, ви очікуєте, що сьогодні ввечері буде якась активність на півдні?" — спитала Шарані. Вона лукаво підморгнула Кармі та Тіслу, просунула лапи під їхні ультракороткі міні-сукні з оленячої шкіри та грайливо поплескала та стиснула їхні оголені попи. Залишивши Кролика та Дракончика наїжачитись на її нахабство, вона звернула увагу на Гансена.

«Тепер, що з цим сексуальним маленьким хлопчиськом?» Білка, завдавши удару своєму господареві, підніс лапу Кобольда до його морди, поцілував її й представився: «Гансен до ваших послуг, леді; рейнджер, шукач пригод і улюблений вихованець майстра Фреліка». «Улюблений вихованець?» вона простягнула руку й торкнулася пальцями квітки троянди, що лежала на його м’якій попі, потім обійшла його позаду й зазирнула під його густий хвіст. «Як я й думала, — заявила вона, грайливо хльоснувши Білку по дупі, — відмінна риса ол Варо».

«Куплено в Southern Rose лише кілька годин тому», — відповів Фрелік. «Ти не міг зробити нічого кращого, — похвалила вона ельфа, — Варо та Ліліблюм продають лише найкраще з найкращого, найкращі та найпопулярніші, ти знаєш». «І нарешті, — сказав Фрелік, обіймаючи Шаасту, а його рука лежала на її крижі, — ця чудова, вогненна маленька лисиця — моя дорога сестра-близнючка Шааста». Шарані задумливо оглянула оголену ельфійку з ніг до голови: «Шааста, гарне ім’я для такої гарної дівчини».

Обійми й поцілунок у щоку, потім Кобольд ніжно провела лапами по плечах, боках і стегнах дівчини: «І гарного смаку, якщо ви виберете моду на ніч. Сніговий ельф ніколи не виходить з моди." Вона відступила назад і лукаво посміхнулася Шаасті та підморгнула, позуючи, поклавши лапу на вкрите хутром скошене стегно. "Дякую, моя леді", - відповів Шааста, кидаючись на нього. компліменти з приводу її оголеності: «Я все ще працюю над тим, щоб звикнути до публічного одягу. Нелегко налаштувати своє мислення, щоб розвинути впевненість, але я насолоджуюсь цим викликом».

«Майстер забув згадати, — втрутився Хансен, — Шааста також шукач пригод, висококваліфікований рейнджер, мій коханець і ще один із його «Ой!» — вигукнув Кобольд, пустотливо посміхаючись Фреліку, підморгуючи й штовхаючи його, «вона твоя сестра-домашня улюблениця?» З кожною хвилиною ви, верболапи, стаєте все цікавішими та захопливішими". Шааста була надзвичайно захоплена тим, що Хансен розкрив її статус для Шарані, а її господар розвернув її, щоб показати її дупу приятелю корчмаря. "Так, міледі", - визнав він, «Мені справді належить моя сестра. Я купив її в той самий час, коли купив Хансена." Шарані торкнулася пелюсток троянди, посадженої на дупі домашнього ельфа, а потім навела сяючий, злегка піднятий, сріблястий відбиток лапи та бренд верби, що мерехтів на багряному тлі її задника. " Прекрасно», — був її вердикт, «абсолютно красиво».

Шааста смиренно схилила голову. «Дякую, пані», — сказала вона, висунувши зад, поки Кобольд оглядав її майно, «Я намагаюся зробити все можливе, щоб зберегти Кобольд міцно стиснув ідеальну ельфійську попу Шаасти, сильно цмокнув і розсміявся: «Так, ельфійський вихованець, ти справді маєш одну з найкрасивіших дуп, яких я коли-небудь бачив. Однак я мав на увазі знак вашого брата.

Ви самі це створили?» Фрелік кивнув: «Так, це моє власне оригінальне творіння. Однак Lilieblume отримує заслугу за те, що правильно намалювала його на своїй попі. Все, що я зробив, це провів лінії Чарівною паличкою Майстрів." Він повернув свою сестру назад і знову обійняв її, ліниво розминаючи рукою її заклеймовану задню частину тіла. "Ну, ти знаєш, Фрелік", - сказала Шарані, "ви повинні колись розповісти мені, як ви стали власником цих двох сексуальних звірів.

Я впевнений, що це дуже хвилююча і хвилююча історія, враховуючи, що вони прийшли з магазину Варо." Фрелік розсміявся та посміхнувся, притискаючи до себе свою сестру, її голова лежала йому на плечі, "О, це справді гаряча казка. І поки ми на цьому, мені цікаво почути вашу історію.

Як Ештону вдалося знайти собі такого чудового маленького монстра…я маю на увазі, прекрасну маленьку леді Кобольд для друга?" Шарані захихотіла і поплескала його по стегну. "Це теж довга історія", - відповіла вона, "На жаль, У мене зараз немає часу, мені потрібно перевірити дитинчат і допомогти Макае підготуватися до сьогоднішнього побачення з тобою. Але я тобі скажу що. Як щодо того, щоб завтра вранці ми обмінялися історіями?» «Звучить чудово, — погодився Фрелік, — тоді за сніданком, перш ніж я повернусь до «Південної троянди» завершити якісь незавершені справи?» «Діловий бізнес чи бізнес для задоволення?» «Трохи».

обох, — зізнався він, — мені потрібно бути там, щоб спостерігати за останніми приготуваннями ще однієї тварини, яку я привезу додому, а потім я також візьму Ліліблюм пропозицію, яку вона зробила раніше, про яку я обмірковував. «Ну, схоже, у вас буде насичений день, якщо ця спокусниця-напіврослик зачарувала вас у штанах». «Знай це, дурню», — відповіла вона. Вона нахабно підняла спинку туніки Фреліка й перевірила його оголену попу, розминаючи та поплескуючи м’яке ельфійське тіло».

Фрелік виглядав досить здивованим і відчув, як його обличчя запалилося: «Міс Кез!» — вигукнув він. Вона вдарила його по тремтливому крижу й грайливо вилаяла: «О, не будь таким скромним, ельфе. Тобі точно немає причин для сорому, і ти маєш пишатися своїми багатствами».

Вона відпустила поділ його туніки зі спідницею: «Я цілком розумію, чому Ліліблюм хоче пограти з тобою. І якщо ти не маєш заперечень, я радо підійду сюди перед сніданком і допоможу тобі підготуватися до ранкового побачення». — Жодних заперечень, міледі. "РС. Кез?" Шааста перебив: "Ештон згадав, що у вас і в нього є дитинчата".

"У нас справді є двоє чарівних маленьких дитинчат, Альфред і Делані, - відповіла вона, - вони найсолодші маленькі істоти, яких ви можете зустріти. Вони приймають ванну прямо зараз перед сном. У нас була довга подорож, і дитинчата виснажені. Ви скоро їх зустрінете. Тепер мені справді потрібно рухатися далі.

Знаєш, я сама маю багато зробити, — вона жестом попросила Фреліка нахилитися. Він це зробив, і вона обняла його за шию; його руки схопили її нижню частину спини та м’язистий огузок, і Кобольд встав її гарячу морду. на його губах. «Мені було приємно познайомитися з вами всіма, — сказала вона після того, як вони з Ельфом розлучилися. — Ми поговоримо ще трохи пізніше.

А тепер давай, Макае". Наслідуючи протоколи Кобольда, дівчина Мефіт також глибоко поцілувала Фреліка в рот. Вона підняла свій товстий пухнастий хвіст, щоб ельф міг належним чином помацати її м’який, як подушка, зад, а потім пішла за Шарані. двері і вниз по коридору..