Техно Афродіта

Натхненна містикою та витонченістю Стефані, наша власна чудова котяча фантазія.…

"Діджей Стефані… сьогодні ввечері тут виступає діджей Стефані?" «Ах, Стефані, ні, ні. Завтра о дев’ятій. Тоді повертайся». Мік усміхнувся й сильно кліпнув, дивлячись на блискучі темно-карі очі чоловіка.

Очі втупились у волохате, коричневе егейське обличчя, обрамлене сліпучо білою стіною позаду. Чоловік кілька хвилин тому вийшов із квадратних чорних дверей на вершині сходів у відповідь на дзвінок. Він обернувся, швидко спустився сходами й, не озираючись, додав: «О дев’ятій, добре. Завтра, Савато», — потім зник, мовчки зачинивши за собою двері. Мік продовжував дивитися на двері ще кілька секунд після того, як чоловік пішов.

Його пропорції та розташування вказували на те, що він міг не завжди вести до нічного клубу, але, можливо, до підвалу. Він не міг уявити, щоб якийсь архітектор чи будівельник вибрав квадрат як форму дверей, тоді як прямокутник так добре виконував цю функцію. Важко було сказати, якою могла бути ця будівля колись, але це було типово для цієї частини Ліндоса, де старе, стародавнє, ультрасучасне та кілька дивних гібридів усіх трьох існували пліч-о-пліч у непростому союзі. Повернувшись, він пішов вулицею, яку невигадано називали Отос Венізелос, потім зупинився й озирнувся. Стіна була величезна, принаймні чотири чи п’ять поверхів, помітно вільна від плакатів і політичних графіті, незаймано біла й абсолютно безвиразна, за винятком тих квадратних чорних дверей, розташованих як роззявлений рот безликої гейші, по якій Він ходив. Сімона, голландська дівчина в готелі, розповіла йому про клуб минулого вечора за смаженими кальмарами, холодним амстелом і сільським салатом. Одного вечора вона натрапила на нього, коли була в місті з парою дівчат із Марселя. «Місце з задніми дверима, — сказала вона своїм милим голосом із голландським акцентом, — це дикий Майкл, тобі сподобається». Він глибоко вдихнув прохолодне ранкове повітря, потім зняв сонцезахисні окуляри, щоб здути крихітного жука з одного з об’єктивів. Під шторами виднілися великі світло-блакитні очі, які природним чином звузилися, коли зустрілися з міцним, трохи орлиним носом. Нижче на його обличчі кутаста щелепа й злегка роздвоєне підборіддя поєднувалися з широким ротом із щедрими губами — ротом, який звик зубасто посміхатися. Він був підтягнутим і спортивним, йому було двадцять п’ять років, але виглядав молодшим, принаймні так йому казали більшість людей. Густе пасмо хвилястого світлого волосся, яке зазвичай, як і тепер, трималося на місці кашкетом, спадало на широкі круглі плечі. Він наближався до кінця свого другого тижня в стародавньому місті Ліндос на острові Родос в Егейському морі. Це був його сьомий тиждень у Греції, і протягом наступних кількох тижнів він планував поїхати на північ, щоб відвідати прекрасний південний берег Туреччини, перш ніж, зрештою, попрямувати на північний захід до узбережжя Іонічного моря та давно заплановане паломництво до Галліполі. Ліндос був дивовижним красивим містом з довгою історією. Протягом своєї історії він був завойований, звільнений, повторно завойований, знищений і відбудований з піскового каменю, мармуру, цегли та бетону. Але він все одно мав чарівність, особливо в тісних вулицях, геологічно багатошарових будинках і вузьких провулках старого кварталу, де знаходився пансіонат Кірії Барбари. Чарівна, шанована літня жінка жила, здавалося, зовсім сама, але для свого тимчасового персоналу, у чудово відреставрованому трьохсотлітньому будинку купців. Він знайшов його в пошуках житла в день прибуття на Родос. Зазначений досить скромно під назвою «Оренда кімнат Пенелопа», він очікував якогось бездушного кварталу квартир для туристів, побудованого у 1980-х роках, а не красивого та комфортабельного готелю, який він назвав своїм домом або принаймні рідною базою. Його ноги боліли, і він відчував, як легкий сонячний опік стягує шкіру ззаду на шиї. Його шлунок знову забурчав, додавши голоду до загального хору відчуттів, і, хоч це було придушено, ще одне первинне бажання переслідувало його розум, як голос уві сні, який він був роговим. Йому спала на думку фраза Джима Моррісона з пісні Doors: «Є лише чотири способи розгадати це: один — сон, інший — подорож». «Ну, ось я Джим, але я такий же розлючений, як завжди». Він не міг пригадати, якими були два інші шляхи. · У суботу вдень Мік відпочивав на прекрасному піщаному пляжі, який лежав за декілька хвилин ходьби від закладу Кірії Барбари. Безхмарне блакитне небо в поєднанні з прохолодними, чистими бірюзовими водами східного узбережжя острова завжди спокушало його. Це була сцена позачасового пишноти, яку могло запропонувати лише Середземне море. Він мав із собою батькову добре перегорнуту копію «Роздумів про морську Венеру» Джеральда Даррелла, і тепер він звернувся до уривка, який його батько взяв у дужки: «Вона зараз сидить у музеї острова, зосереджена на своєму внутрішньому житті, серйозно медитуючи». на діла часу. Поки ми в цьому місці, ми не будемо вільні від неї; це так, ніби наші думки повинні бути назавжди заплямовані якимось її власним темним світлом. У цьому фрагменті згадується стародавня статуя жінки, яку витягнув рибалка з моря, і тепер вона є центральним експонатом музею. Пошарпаний і в плямах, але все ще красивий; її особистість ніколи не викликала сумнівів, вона Афродіта, богиня кохання, народжена знову, якою вона була спочатку, з морської піни. Мік планував відвідати музей найближчими тижнями, але наразі мляві принади пляжу були надто привабливими. Ліндос був популярний серед туристів з усього світу, але переважали північні європейці та американці. Під час своїх подорожей він уже зустрів кількох милих дівчат; додавши сторінку або дві адреси електронної пошти та друзів у Facebook до свого щоденника подорожей. У Ліндосі він познайомився з Сімоною в перший день у «Рент Румс Пенелопа». Фактично, щойно він увійшов, вона спустилася сходами й привітала його. Її милі веснянки та тепла усмішка, золота засмага, яскраво-зелені очі та полунично-світле волосся справили миттєве й незабутнє враження. Він повернувся на свій пляжний рушник, щоб подивитися на групу французьких туристів неподалік; вловивши кілька рядків їхнього жвавого жарту. Він усміхнувся, а потім подивився на годинник; Зараз нічого не потрібно робити, окрім як повернутися, щоб прийняти душ і випити турецької кави і, можливо, шматочка смачної пахлави Кірії Барбари. Залишити позаду холодну вологу австралійську зиму було легко, і хоча він не міг потурати своїй пристрасті до серфінгу на Родосі, пляжі та нічне життя острова запропонували достатню компенсацію. Він повільно блукав тихими побіленими вулицями, неквапно проводячи руками по старовинній кам’яній кладці. Старий купецький особняк був вбудований у вузьку, легко оборонювану вулицю. У будинку були важкі залізні двері, які виходили на вигнуту аркову лоджію. Прохолодна темрява лоджії була бажаною порятунком від пилу й спеки вулиці, і він завжди помічав і насолоджувався ароматом старовинного будинку, який часом пахнув корицею й гвоздикою чи смаженою бараниною й розмарином, часом ароматним базилік, чебрець і часник. Це було місце для скарбів, гавань спокою та прохолодний оазис серед блиску липневого сонця. Тепер Мік піднявся короткими сходами до саду у внутрішньому дворику. З обох боків сад був оточений вікнами номерів із ґратами виноградної лози, що забезпечувало певну усамітнення тим, хто був усередині. Він сів за один із садових столиків і глянув на кухню. Звичайно, Кірія Барбара вже бачила його. Вона мило посміхнулася і своєю ламаною англійською запитала, чи хоче він випити чи щось з’їсти. Невдовзі він скуштував її чудово насичену гірку каву; ідеально доповнюється солодкою, горіховою, просоченою сиропом пахлавою. «Що може бути краще за це?» Коли він прошепотів це собі, він помітив легкий рух у куточку ока. Глянувши вгору, він побачив Сімону у вікні верхнього поверху. Вона дивилася в дзеркало, що висіло біля вдови, і розчісувала своє довге світле волосся. "Але м'який! Яке світло з того вікна розбивається?" Вона на мить повернулася спиною, і саме тоді він помітив, що вона була топлес. Їй це навряд чи було б цікаво, оскільки вона часто засмагала на пляжі топлес. Але якимось чином, тут і зараз, тиха домашня обстановка додала чудової нотки інтимності до чудової сцени. Вона знову обернулася, і цього разу він побачив її зрілі, повні груди, коли вони гойдалися під впливом її волосся та тіла. На мить їхні погляди зустрілися, і Сімона посміхнулася, перш ніж знову зникнути в тіні кімнати. Тепер його голос підвищився, і в ньому з’явилася нотка поетичної величі, коли він звернувся до пари закоханих ластівок, які зійшли на решітку: «Яскравість її щоки засоромила б ці зірки, Як денне світло світить лампу; її очі в небі Просвічували б наскрізь повітряний крайовий потік такий яскравий, що птахи співають і думають, що це не ніч!» Але птахи просто сиділи, не вражені й дивилися на нього вниз. "Не любите Шекспіра, правда?" Настав вечір, прогнавши сонячне тепло й сяйво й принісши з собою перспективу добре провести ніч. Мік знову сидів і чекав за своїм звичайним столиком у дворі, насолоджуючись приємною місячною атмосферою. Він швидко прийняв душ і одягнувся після обіду, забувши, що Сімона та деякі інші, яких вони запросили, мабуть, не поспішають готуватися. І все ж атмосфера в старому будинку панувала чудова, і він намагався уявити частину його довгої, бурхливої ​​історії. Він побачив темні очі, що спостерігали за ним із тіні, і уявив блиск сталі й блиск шовкових мантій. Там були похмурі жінки, покриті вуаллю, з неспокійними, пристрасними очима та чоловіки, чия гордовита зарозумілість могла зрівнятися лише з їх марнославством і жагою крові. Чи це були загублені привиди Ліндоса; мандрівні духи стародавнього міста, які марно шукають звільнення від своїх мук? «Гей, сподіваюся, я не змусив вас довго чекати». Красива посмішка Сімони тепер проганяла привидів так само надійно, як сонце проганяє ніч. Вона обернулася, виконуючи гарну імпровізовану хореографію; спокусливо погойдуючи стегнами, махаючи руками, кулаками та ліктями. Потім закрутила своє довге золоте волосся й опустилася вниз, щоб подивитись на нього з волоссям, що прикриває одне око. Він вдячно засміявся: «Ти не фанат Pussycat Dolls, чи не Сімона?» «Ха! Ці бездарні дівки. Ні в якому разі», — захихотіла вона, відходячи від нього. Тепер його очі могли охопити всю її форму; на ній був чорний топ без бретелей із вільною шнурівкою на спині, завдяки чому її сильні плечі були чудово підкреслені, а худ привабливо оголений. Чорні високі підбори ритмічно стукали по плитах, але саме те, що вона носила нижче талії, змусило його миттєво роздягнути її поглядом. Це був облягаючий витвір із блискучої чорної шкіри, який сягав її щиколоток. Чорна шнурівка простягалася вгору з обох боків, залишаючи чудову смужку м’яса завширшки в дюйм від її талії до кінця. Це була найсексуальніша пара шкіри, яку він коли-небудь бачив. Можливо, під ним була одягнена стринг, але слідів трусиків явно не було. Погляд на неї повністю захопив його розум, коли він стояв і дивився, як вона повільно йде до сходів, що вели вниз до лоджії. Вона обернулась, коли легкий вітерець підхопив її волосся й затремтів по ньому, водночас поштовхнувши по його спині. — Ти збираєшся стояти там всю ніч, Міку? — запитала вона тоном удаваного нетерпіння. Мік раптом схаменувся, підбіг до неї на крок і кинув очима на її золоті каскади до її завзятої шкіряної сідниці. «Чоловіче, ти виглядаєш чудово», — прошепотів він їй за вухо. «Дякую вам, містере Джонс». Вона відповіла офіційно. Тоді вона подала йому руку. «Погуляємо, кажеш… аґазе?» «Mais oui ma belle». Рука об руку вони пройшли темним вигнутим склепінням лоджії й ​​вийшли через двері. На вулиці було відносно тихо, бо було ще рано, але ті кілька людей, повз яких вони пройшли, здавалося, йшли в тому самому напрямку — до маленької гавані міста. Нічне життя міста було зосереджено навколо цієї гавані шістнадцятого століття, просторої міської площі та особливо вздовж Отос Венізелос і його численних вуличок. Метушня в цій частині Ліндоса рідко вщухала, і суботній вечір, як і в більшості частин Греції, був часом для розваг і справ. Звичайно, усі ресторани та кафе, повз які вони проходили вздовж Othos Venizelos, здавалися переповненими. Коли вони повернули за останній кут, Мік миттєво відчув пульс у землі. Спочатку слабко, потім посилюється; це було схоже на удари величезного серця якогось первісного левіафана чи пульс самої Землі. Нарешті вони дійшли до дальнього кінця вулиці, де величезна глуха стіна вимальовувалась білою, як вибілений мармур, і майже ідеальним квадратом, за винятком крихітної чорної плями порталу, також квадратної форми, розташованого внизу. Незважаючи на те, що купа людей тепер здебільшого закривала двері, Мік не міг не думати про те, наскільки вони невідповідні, як вхід у мурашине гніздо, тільки в жахливих масштабах. Незабаром вони приєдналися до натовпу людей, що зібралися перед дверима клубу Luna. Коли вони це зробили, аромати середземноморської ночі поступилися місцем ароматам Tommy Hilfiger, Chanel, D&G та інших, про назви брендів яких можна було лише здогадуватися. З ароматами моди пішли намальовані очі, блискучі вишневі губи, стрибучі локони, каскади золота, вогню, каштана та мерехтливі чорні водоспади волосся; бризкаючи на оголені плечі й гнучкі засмаглі руки. Невдовзі увагу Сімони також було зосереджено на білих футболках, що облягали груди, і футболках із принтом, під якими бриніли м’язи, а також на вузьких джинсах і шкірі з шипами. Її очі зупинялися на підборіддях і бакенбардах із щетиною, на дзеркальних відтінках, і вона смакувала кислотний присмак крему після гоління. До видовищ і ароматів цього натовпу тіл додалася плутанина звуків, але коли вони стояли обличчям до чорних квадратних дверей, це почало переходити в шепіт і регіт, свист, бурмотіння й сміх, а потім уривки німецької, французької, англійської і що могло бути польським, чеським чи мадярським. Мік поклав руку на плече Сімони. Коли вона підвела очі, він сказав: «Це натовп». «Ммммм», — промуркотіла Сімона. «Джейк і кілька інших повинні бути тут трохи пізніше. Я буду стежити за ними». Вона кивнула саме тоді, коли натовп почав рухатися вперед. Декілька кроків за раз, невдовзі побачив, що вони спускаються кам’яними сходами до напрочуд просторої підземної кімнати. За довгим прилавком стояв чоловік із побитим погодою обличчям, якого Мік зустрів напередодні. З ним були дві темноволосі дівчини, які могли б бути однояйцевими близнюками, якби вони були однакового зросту. Вхід у клуб коштував десять євро. Коли Сімона полізла в кишеню за грошима, Мік зупинив її руку. — Я заплачу. Він віддав гроші вищій із дівчат, які машинально посміхнулися йому, сказавши англійською з дивним акцентом: «Підходь до мене, якщо хочеш, щоб марка вийшла пізніше». "Дякую тобі." «О, Майкле, ти справжній джентльмен», — захихотіла Сімона, а потім додала: «Добре, я принесу нам трохи напоїв. Пиво добре?» — Звичайно. Коли вона пішла, він почав детально розглядати кімнату. Стіни були зведені з великих прямокутних блоків різних розмірів, тонко оштукатурених і пофарбованих білою фарбою. Увесь простір колись міг бути підвалом чи гіпогейом, тепер там було слово, що викликає спогади. Клуб був зі смаком хоч і небагато прикрашений хромом, де переважали чорний і зелений. Ультрасучасні, але зручні на вигляд меблі в датському стилі були розставлені навколо круглого танцювального майданчика, позаду якого стояла станція ді-джея. Було кілька великих плазмових екранів і кілька непомітних камер відеоспостереження. Дальня стіна була покрита повністю чорною панеллю, яка могла бути зроблена з важкої гуми. Він мав на диво органічний вигляд, нагадуючи Міку сегменти якоїсь величезної комахи. На ньому було встановлено знак із вигнутої яскраво-синьої неонової трубки LUNA. Клуб, очевидно, також мав хороший набір динаміків, які могли відтворювати баси, не втрачаючи при цьому жодної тонкої деталі музики. Нарешті, майже біля стіни стояв великий бар, де Сімона розмовляла з білявою буфетницею. Він помітив, що двоє хлопців, які сиділи позаду неї, уже недбало дивилися на неї. «Збити їх із мертвих, Сімона», — прошепотів він собі. Люди продовжували спускатися по сходах, і незабаром більшість столиків навколо нього були зайняті, і вони мали маленькі групи. Він сів за маленький столик і продовжував споглядати атмосферу. Здавалося, що Луна нова; воно було бездоганно чистим із слабким хімічним ароматом у повітрі, наче все навколо нього щойно розпакували. Він глянув убік і повернув голову назад, щоб побачити повільне наближення пари облягаючих шкіряних стегон. — Ось твоє пиво. "Дякую, крихітко, Heineken теж, чудово!" «Нічого, крім найкращого для мого хлопчика». Сімона елегантно сіла навпроти нього. Натовп продовжував зростати, і незабаром людей, які стояли, стало більше, ніж сидячих. Нечітку фонову музику тепер замінив більш гучний басовий ритм. Підвищивши голос, Сімона сказала: «Я отримала електронний лист від Бреда вчора…» Потім вона раптово зупинилася й поглянула на свою склянку скотчу на скелях. Вона непотрібно перемішала кубики льоду маленькою соломинкою, а потім подивилася на нього. Він чекав на решту речення, але її так і не було. Натомість вона сумно всміхнулася йому, і він співчутливо подивився на неї. Бред був заочним хлопцем Сімони. Він повинен був летіти до Греції, щоб приєднатися до неї через тиждень або два, але вона, здавалося, досить неоднозначно ставилася до їхніх стосунків і рідко відгукувалася про нього позитивно. Більше між ними не було жодних слів, вони продовжували потягувати напої та спостерігати за натовпом, тоді Сімона побачила, що він допив пиво. «Я принесу тобі іншу чи потанцюємо?» Побачивши, що її настрій покращився, він сказав: «Давай потанцюємо». Кілька людей, переважно жінок, уже були на танцювальному майданчику, і коли Мік і Сімона приєдналися до них, кілька жінок усміхнулися йому, дозволяючи їхнім поглядам затриматися на стільки часу, щоб наводити на думку. Він чемно посміхнувся у відповідь, але жіноча увага не залишилася на ньому. Очевидно, причиною цього була присутність Сімони. Він ніколи не бачив, щоб Сімона танцювала за ті два тижні, що знав її, але здогадувався, що вона вміє це робити так само добре, як і всі фізичні речі. Спонтанні хореографічні рухи та короткі енергійні процедури, якими вона часто пригощала його з моменту їх першої зустрічі, справді надихнули, що змусило його дражнити порівняти її з деякими з менших вогнів поп-культури. Для початку вони танцювали близько один до одного під музику, яка створювала теплу інтимну атмосферу. Весь цей час він не міг не дивуватися тому, як її прекрасні зелені очі, здавалося, вловлювали навіть слабке освітлення кімнати й сяяли ним. Але вона виглядала так само сексуально, коли рядки та ритми в музиці привернули її увагу, і вона закрила очі, ніби медитуючи над ними. Тепер вона повільно відійшла від нього, і він кілька хвилин спостерігав, як вона обертається навколо, хитаючи головою, крутячи волоссям і згинаючи руки. Він зробив крок назад, щоб краще її побачити, але коли він це зробив, вона перестала обертатися й знову підійшла до нього. «Ммм, мені тут починає подобатися. А тобі?» «Так, це класне місце», — кивнув він. Її легкий ентузіазм змусив його посміхнутися, і вона взяла його за руку. Як і багатьом хлопцям, Міку зазвичай було важко розслабитися на танцполі, щоб повністю насолодитися танцями. Але завдяки підбадьорливій усмішці та схвальним кивкам Сімони та теплій ласці її руки він швидко відчув, що втратив самосвідомість і отримав позитивні сили. Вони танцювали три треки, під кінець яких на танцмайданчику стало досить людно. Тоді Симона вказала, що їм слід зробити перерву. Оскільки їхній маленький столик був давно зайнятий, вони попрямували до бару. "Чого б ви хотіли?" — запитав Мік. «Скотч на каменях, будь ласка». Він залишив її на кілька хвилин, поки чекав, коли його обслужать. Коли він повернувся, він втратив її з поля зору, що не було дивним, враховуючи натовп, який постійно зростав. Це було майже, і він здогадався, що ді-джей Стефані незабаром розпочне свій виступ. Він обережно пробрався вперед із напоями, а потім побачив її розмову з брюнеткою, яка була трохи вищою за неї. Жінка стояла до нього спиною, і, перекинувшись із Сімоною ще одним чи двома словами, кивнула й залишила її, зникнувши назад у натовпі відвідувачів клубу. Голова Симони повернулася, і вони відразу зустрілися очима. — Бачу, ви знайшли компанію, — усміхнувся він. «Компанія знайшла мене. О, дякую». Взявши в нього скотч, вона зробила ковток і сказала: «Ходімо до станції ді-джея. Котра година?» «Одразу після десятої незабаром має бути діджей Стефані». «Круто». Оскільки концентрація людей була більшою на низькій платформі, де розташовувалася ді-джейська станція Luna, їм знадобилося трохи часу, щоб знайти зручне місце для стояння. Невдовзі після того, як вони це зробили, музика перестала бути замінена фоном сильного, але ледве помітного електронного сигналу, дзижчання та дзижчання. Це наповнило клуб атмосферою очікування та привернуло увагу до центру трибуни. З'явилася темноволоса дівчина в чорному. Мік упізнав її як вищу з близнюків, які раніше працювали на квитковій касі. Вона взяла мікрофон і заговорила з тим самим дивним акцентом, який Мік помітив раніше. «Пані та панове, для вашого задоволення сьогодні в клубі Luna. Безпосередньо з Каліфорнії, будь ласка, доберіться до DJ Stephanie!» Поки натовп аплодував, свистів і підбадьорював, струнка жінка років двадцяти з темним каштановим волоссям до плечей піднялася сходами в задній частині станції й сіла за консоль. Спокійний, урівноважений і гідний; вона була наче ожила ілюстрація Джейсона Брукса. Її обличчя було невимовно красивим, і Мік мимоволі затамував подих, дивлячись на неї. Якийсь стародавній писар на берегах Нілу міг уявити обличчя Ісіди таким, подумав він. Стефані з посмішкою оглянула кімнату, а потім взяла мікрофон у високого близнюка, який вийшов з платформи. «Гей, як у нас справи сьогодні ввечері? Чи добре ми почуваємося?» Її зустріли радісними вигуками. «Добре, давайте почнемо вечірку тут, у клубі Luna на чудовому острові Родос». Мік також свиснув і аплодував, а потім раптово усвідомив. Поклавши руку на плече Сімони, він коротко вказав на молоду жінку на платформі: «Гей, ти не говорив з нею раніше?» «Діджей Стефані, чи не так? Я не знаю, — щиро здивувалася вона, — я насправді не звертала уваги». «Ну, це сама дівчина», — засміявся Мік. «Сподіваюся, ти був добрим до неї». «Я завжди мила», — перебільшено посміхнулася вона, показуючи свої ідеальні зуби і змушуючи його задуматися, як би це було поцілувати її. "Ого, Сімона познайомилася з діджеєм Стефані!" "Ти ревнуєш?" «Блін прямо». «Invidia a morbus est». "Ее…?" «Заздрість — хвороба». Свій сет Стефані розпочала з крутого барабанного дробу та нав’язливих мелодій андських сопілок, а потім пташиних голосів і таємничих звуків тропічного лісу. — Ось ми й почали, — сказала Сімона. «Так, востаннє я бачив шоу цієї дівчини вдома в Аделаїді в The Garage». — Вона була хорошою? «Найкраща. Вона недарма в клубі Bedroom Bedlam». "Спальня… Бедлам… правильно". Після кількох хвилин уважного прослуховування музики фрази electro hard house та underground progressive house пронеслися логічно-аналітичними центрами свідомості Міка. Він згадав ці визначення унікального стилю Стефані з одного з журналів танцювальної музики вдома. «Ну, ми під землею», — міркував він. Але те, що він зараз почув, і почуття, які почали виривати з нього, не піддавалися визначенню. Його спина заколола, а дихання стало глибшим, коли він впивався в хитро складні, витончені техно-ритми та підбадьорливі басові партії. Стефані рухалася, як сила природи; стихійна й невблаганна, вона мала силу шторму, екстаз океанської хвилі й силу морського бризу. Спокій її обличчя перекривав пристрасть у її серці, а її пристрастю, цілком очевидно, була музика. Він зітхнув. Поруч з ним, здавалося, плавав велетенський золотий метелик, чия оксамитова рука тепер лягла на його руку. Він обернувся й миттєво помітив чарівні зелені очі Сімони. «Привіт, Міку, ця дівчина Стефані дуже дивна». Він посміхнувся їй у відповідь. Чудово підсумувала Сімону, подумав він. Стефані розгойдувалася. З невимушеною витонченістю та приголомшливою силою. Яким би не було його визначення, натовп охоче насолоджувався особливим брендом хаус-музики Стефані, дедалі більше занурюючись у ейфорійну енергію музики. Поки Мік спостерігав, Сімона рухала своїми стрункими стегнами, одягненими в шкіру, в ідеальному резонансі з басовою лінією. Це було майже так, ніби її тіло саме генерувало звук із глибини душі - здавалося, що її ритмічні рухи створювали музику, а не були її продуктом. Коли вона стрибала, оберталася й ворушила руками, створюючи неймовірний ефект, Мік уявляв собі добре налаштовану машину, яка працює на оптимальному рівні. Тоді його увага знову звернулася до натовпу, і він насолоджувався численними видами та ароматами, які його оточували. Він уявляв натовп тіл, що гуляють, як єдину сутність, звіра, який пульсує й рухається з власною життєвою силою. Це був гештальт — складна істота зі своїми інстинктами, власною психологією, істота, яка була набагато більше, ніж сума його частин. Він знав, що може дати йому спілкування зі звіром; звільнення через втрату індивідуальності та сублімацію его, і це могло б дати йому таку енергію, якою не міг би володіти жодний індивід. Музика була душею звіра, жага до життя - його керівною пристрастю. Бас був його серцебиттям, а електроніка - його нейронними імпульсами. Масу тіл становили його м'язи і сухожилля. Коли звір з'явився, він прославляв життя і підносив свою власну силу. Протягом наступних трьох годин Стефані розгойдувала клуб. Навіть найзвичайнішому клієнту було б очевидно, що набір Stephanie — це щось особливе. Мік спостерігав за нею, як вона обертала трек за треком; наповнюючи енергією всіх присутніх у кімнаті. Він був зачарований її виглядом, вона мала вроджену здатність проникати тобі під шкіру; провела досить довго на одному з її шоу, і думки про все інше незабаром відійшли на другий план. Приблизно настав час для завершення сету Стефані. Вона подякувала глядачам і з любов’ю попрощалася з островом Родос: «Тепер, щоб закінчити, ось трек, присвячений Майклу від Simone. Майкл, ти тут… ах, ось він! Який гарний хлопчик! Ну, Майкл, це Сімона дякує тобі за те, що ти був таким хорошим другом протягом останніх двох тижнів». Мік підбадьорився, і Сімона обняла його; притискаючи її тепле, солодке тіло до нього, і він змушував поколювати. як мило з твого боку". "Ти був дуже веселим і хорошим другом, Мік". "Ну, дякую, дитинко, це чудово з твого боку". Цей трек був одним із його абсолютних улюблених; Spiritual Light Mea Culpa. Він грав його до Сімони одного вечора за холодним пивом і слухав його незліченну кількість разів протягом багатьох років. Танцювати під нього зараз із Сімоною в хвилюючій атмосфері клубу Luna було чимось іншим, як чарівним досвідом. Чиста енергія твору та його непереборний ритм, у поєднанні з елегантними, чуттєвими гармоніками, зробили його гімном життю та символом сучасного світу. Через шість дивовижних хвилин музика затихла, замінившись дзвінкими вітаннями, коли Стефані посилала поцілунки натовпу. "Вау, який біса чудовий шоу!» «Так, нуууууууууууууууууууууууууууу!» Трохи пізніше, коли вони повільно вийшли з Club Luna, першим поривом Міка було написати оновлення для свого святкового блогу або щось коротке й дотепне для своєї сторінки у Facebook. Але незабаром він відчув руку Сімони потягнув його за ремінь і відвів подалі від балакучої маси клабберів. Він дивився на її тендітне обличчя та спокійні, як дорогоцінні камені очі, і уявляв, як цілує її шию… «Ну, Міку, ніч ще не закінчилася, і я маю для тебе ще один сюрприз». Вона витягла із задньої кишені пару карток і дала йому одну. З одного боку була адреса, а з іншого, разом із її фотографією, було повідомлення від Стефані: «Вас щиро запрошують на мою вечірку, Стефані Xox». "Чудово! Чи може ця ніч стати кращою?" — Я думав, ти будеш задоволений. Мік обійняв її і підстрибнув у повітрі під її сміх і вереск. Потім вона сказала: «Я навіть підвезла нас із парою інших гостей». «Круто». Вони пройшли кілька кварталів до місця, де стояв синій седан Alpha Romeo. На водійському сидінні сиділа розкішна статна блондинка, яка вишукано англійською мовою представилася як Дженна. Вони стрибнули в спину. Сімона, здавалося, знала Дженну, але, окрім дружнього поцілунку та кількох коментарів про те, наскільки їм подобається шоу, між ними мало що пройшло. Тоді Дженна сказала Міку: «Ми просто чекаємо на мою подругу Агату, тоді ми підемо». Холодна, витончена краса Дженни трохи тривожила, а її темно-чуттєвий голос змусив його сісти ближче до Сімони, яка, здавалося, вітала теплі обійми його руки навколо її голого живота. Тепер дівчина з розпущеним назад волоссям і оголеними плечима відкрила пасажирські двері. Вона посміхнулася Дженні та вибачилася, а потім привітала Міка та Сімону з акцентом: «Привіт». Мік здогадався, що вона може бути німкенею чи скандинавкою, але звідки б вона не прибула, вона була такою ж гарною, як Дженна, але здавалась певним чином теплішою та дружнішою. Мік не заперечував; він був у компанії трьох красивих жінок по дорозі на вечірку, організовану його улюбленим ді-джеєм, він був на небесах! Вони їхали тихою прибережною дорогою майже годину, невдовзі залишивши Ліндос позаду та проминувши невеликі сплячі села та віддалені ферми, присутність яких була позначена лише кількома вуличними ліхтарями. Зрештою, милі галькових пляжів замінили скелі, і машина повернула саме до брови одного з них. Попереду Мік міг розрізнити силует будинку та поза ним; блискуча спокійна вода. Через чверть години вони підійшли до ошатних кованих воріт. Ворота безшумно відчинилися, і Дженна припаркувала машину прямо за ними. Стежка до будинку була облямована з обох боків трояндами та білими піщаними ліліями, чиї томні парфуми наповнювали ніч. Будинок був темний і ніби прилип до краю скелі. Це була двоповерхова будівля, і її помітні риси справляли враження ультрасучасного шику та прохолодної елегантності. Вхідні двері відчинилися, і їх зустріла молода жінка з довгим полуничним світлим волоссям. Вона посміхнулася Агаті та Дженні, відкриваючи двері, але нічого не сказала. Усередині була велика, небагато мебльована, але зручна на вигляд кімната. У центрі стояли чотири білі кушетки та чотири крісла, розташовані навпроти розкішного килима. Кілька людей сиділи та балакали, а пара дівчат, у тому числі полунична блондинка, подавали напої. У дальній стіні кімнати були скляні двері, які вели на широкий балкон з видом на море. "Гарне місце, правда?" — промуркотіла Сімона. Він хитро подивився на неї: «Ти вже була тут?» Вона багатозначно всміхнулася йому, нічого не сказала й взяла дві склянки вина з таці, яку принесла їм полунична блондинка. Вино було прохолодним і солодким; смачна, ароматна суміш фруктів, охолоджених до досконалості. Це пожвавило його почуття, дозволило йому розслабитися та сприймати більше навколишнього середовища. Крім нього та Сімони, здавалося, що в кімнаті було дев’ятеро людей; п'ятеро чоловіків, усім здавалося років по двадцять, і чотири жінки. Усі жінки були молодими й привабливими й носили різноманітні вишукані та сексуальні вбрання. Окрім Агати та Дженни, він думав, що міг би впізнати пару облич із клубу «Луна», але більшість гостей Стефані були просто красивими та красивими молодими туристами. — Цікаво, де Стефані. «Ммм, я впевнений, що вона скоро з'явиться. Давай вийдемо на балкон». «Ти був тут раніше, ти, пустунко». Вона загадково глянула на нього, усміхнулася й взяла його за руку. Вони вийшли на балкон і побачили захоплюючий вид. Повний місяць лежав низько над спокійним морем. Його меланхолійне обличчя було чистою пахтою над темними рівнинами Егейського моря. Те море було як дзеркало обсидіану; напівпрозорий, але незбагненний, як темна завіса над стародавніми таємницями. Сімона сперлася на балюстраду, попиваючи вино, а Мік насолоджувався красою вечора й знову милувався її витонченою формою. Під місячним світлом вона здавалася ще прекраснішою, а від солодкої жимолості її духів у нього з рота пішла сльоза. Вона притулилася до нього й прошепотіла: «Я люблю місячне світло; воно таке, таке гарне». "Я - також." На мить вона спокусливо подивилася на нього своїми прохолодними, смарагдовими очима, і їхні губи зустрілися. Мік був здивований інтенсивністю поцілунків Сімони. Її губи були чистим медом, і незабаром вона з насолодою ковтала його. Його руки повільно рухалися вниз по її тілу; насолоджуючись відчуттям її повних звірів, її напружених м’язів і її струнких вигинів. Незабаром її вільна рука потрапила в його сорочку, і вона провела нігтями по його грудях, коли він цілував її зі зростаючим запалом. Після кількох чудових моментів вона сказала: «Ммммм, але давайте не будемо залишатися тут надто довго». «Так, де наші манери». Коли вони зайшли всередину, Сімона вибачилась і пішла шукати ванну, а Мік звернув увагу на своїх гостей. Він помітив, що в кімнаті все ще приблизно стільки ж людей; всі тихо балакають і п'ють. Їхнього господаря не було жодного знаку, тож він отримав свіжий напій і взяв трохи декору. У глибокій ніші з одного боку кімнати стояли вітрини з рідкісними й прекрасними речами з усього світу. Мік побачив екзотичні костюми та маски; ніжні витвори з пір'я та шовку, шкіри та бісеру. Були також коштовності з нефриту та місячного каменю, бірюзи та лазуриту, вишукано різьблені нецке та окімоно з Японії, химерні доколумбійські статуетки та таємничі кам’яні маски з Теотіуакана. Центральне місце в ніші займала висока, тонка скляна вітрина з одним загадковим предметом. Здавалося, це була посудина зі щирого золота, розміром і формою вона була приблизно як перевернута чаша. Він був подряпаний, пом'ятий і злегка зім'ятий своїм довгим перебуванням під землею, але все одно був об'єктом неперевершеної краси. На одній стороні його було написано єдине слово, що складалося з чітко вирізаних звичайних літер, але написане ним незнайомим шрифтом. На одному кінці було золоте стебло з тонко виробленим золотим листом, кожна жилка якого була майстерно відмальована стародавнім золотарем. Він довго здивовано дивився на предмет, аж поки йому раптом не спала на думку: «О, це яблуко, золоте яблуко». Потім він помітив чудовий аромат поруч із собою і повернувся, щоб побачити очі сфінкса Стефані. Вона посміхнулася йому, і він проковтнув клубок у горлі. Назвати Стефані красивою було монументальним применшенням. Вона світилася теплим внутрішнім світлом, а з її очей, здавалося, лилося ефірне сяйво. У неї був класичний профіль, такий, як міг вирізьбити Фідій. Її латиноамериканські риси обличчя, пружна шкіра оливкового відтінку та легкі ямочки на щоках робили її чудовою. Вона рухалася з легкою грацією та безмежним шармом; її тіло було поемою, що стала плоттю, її кінцівки — самими талісманами бажання. Лише мигцем побачити її радувало око, але бути в її присутності захоплювало всі почуття. «Я бачу, що ти милуєшся одним із моїх маленьких скарбів», — промуркотіла вона. «Так, це чудово і дуже захоплююче. Напис кельтський?» Вона пильно подивилася на яблуко і, не відводячи від нього очей, відповіла: «Ні, рядок Б, те, що сьогодні називають мікенською грецькою мовою». «Ого, значить, йому понад три тисячі років». Вона дивилася на нього з легкою посмішкою в загадкових очах і повільно кивнула. "Що він говорить?" «За найсправедливіший». Вона обернулася, наче хотіла піти, і серйозно подивилася на нього: «Я американська громадянка, тому мені не заборонено володіти грецькими старожитностями. Це прийшло з Галікарнасоса в Туреччині. Я беру їх скрізь, куди б не пішов, світ — це мій ігровий майданчик і це мій талісман». Потім тихо додала: «Мені здається, я це заслужила». Але він не почув її, знову сп'янілий її парфумами; він повільно відвів погляд від золотого яблука, щоб стежити за її елегантно витонченою формою, коли вона йшла до дверей. Через плече вона покликала: «Ти йдеш приєднатися до вечірки, Майкл?» Повернувшись у головну частину будинку, атмосфера дещо змінилася після приходу Стефані. Розмова була більш жвавою, і всі гості, здавалося, сиділи ближче один до одного посередині кімнати. Мік одразу побачив Сімону. Вона сиділа з Дженною та Агатою, які зараз поманили його: «Приєднуйся до нас, Міку», — сказала вона своїм голосом із дивним акцентом. «Дякую, не проти, якщо я це зроблю». Коли він сидів між Агатою та Сімоною, Агата подивилася йому прямо в очі та сказала: «Сімон просто розповідав нам, який ти чудово цілуєшся». Потім Дженна подивилася на нього чудовими льодяними очима. «Так, але ти не повинна бути скупою, Сімоне, і залишити його всього для себе». Усі три дівчини захихотіли, коли Мік відчув, як тепла рука Сімони тягне його до себе. Вона знову поцілувала його, і цього разу, коли він відкрив очі, він побачив її прекрасне й блаженно спокійне обличчя із заплющеними очима. Щойно він перевів подих, губи Симони змінилися на губи Агати. Він був приємно здивований і смакував її солодкими парфумами; вважаючи це прекрасним. Вона поцілувала його й легенько прикусила його губи, а її руки стиснули його плечі. — Тепер моя черга. Він почув вишуканий англійський голос і виявив, що обличчя Дженни замінило обличчя Агати. «Мені подобається ця гра», — подумав він і схопив золотогриву голову Дженни. Її поцілунки були такими ж полум’яними та солодкими, як у інших дівчат, незважаючи на її, здавалося б, стриману зовнішність. Дженна цілувала його протягом, здавалося, блаженної вічності; він вітав її язик, коли він досліджував його рот і боровся з його власним. Весь цей час він чув, як інші тихо, майже підсвідомо, розмовляли на задньому плані. Коли йому здалося, що він почув своє ім’я кілька разів, він відкрив очі й побачив, що Дженна сиділа з Агатою; обидві дівчини посміхнулися йому. «Мені здається, у тебе є справжня знахідка, Сімоне», — промуркотіла Агата. Єдиною відповіддю Сімони було задоволене «Хмммм». потім вона встала; обійняла Міка за плече й потягла його за собою. Дівчата грайливо засміялися й неохоче відійшли вбік. Мік пішов слідом за Сімоною до свіжої таці з напоями. Вона подала йому келих вина й лукаво глянула на нього. Вона пішла до балконних дверей; озираючись на нього лише раз. Але цей один погляд сказав багато про що, і він майже одразу пішов за нею. Піднявся легкий морський бриз, який перекреслив нічну тишу та додав повітрю свіжого солоного відтінку. Мік вдихнув його, стоячи поруч із Сімоною на поручні балкона. — Здається, ти дуже сподобався дівчатам, але я не ревнивий. «Чому ти будеш ревнувати?» Але вона так і не відповіла йому. Її полум’яні губи притиснулися до його з шаленим наміром, і, звісно, ​​вони відразу ж зустріли зростаюче бажання, яке він відчував до неї протягом останніх двох тижнів. Тепер його руки трохи гальмували масаж її тіла, і Симона відповіла йому взаємністю, провівши долонями вниз по його боках, щоб обхопити його за талію та притиснути до себе, поки він кидав залп гарячих поцілунків у її рот, підборіддя та горло. Сімона зітхала й стогнала з кожним поцілунком; злегка впиваючись нігтями в його спину і дозволяючи собі насолоджуватися кожним його підходом. Вона привітала його зусилля, і незабаром він відчув, як її пальці спритно розстібають ґудзики на його сорочці. Далі її руки пограли по м’язах його грудей, а нігті агресивніше впились у шкіру його спини. Її губи та язик відповідають інтенсивності його; вони цілувалися й досліджували тіла одне одного, наскільки це дозволяв їхній одяг, і це здавалося неймовірно довго. Тоді Симона відкинула голову назад і подивилася позаду них. У кінці балкона були короткі сходи, що вели вниз. «Давай, я знаю кудись приватніше». Він мовчки пішов за нею вниз до вимощеного майданчика, який обрамляв довгу колонаду з балконом з кованого заліза, з якого відкривався вид на море. Тепер будинок здавався набагато більшим, ніж Мік спочатку уявляв, і він не міг розрізнити межі колонади. На цьому рівні також були численні ніші з м’якими сидіннями, усі з яких дивилися на залите місяцем море. Те море було чудовим видовищем; той, від якого ніколи не переставало перехоплювати подих. Сімона сіла в одну з ніш і подивилася на місяць. Вона навряд чи могла виглядати прекраснішою, — так спочатку подумав Мік, — але в місячному сяйві, що нагадує вершкове молоко, вона набула майже неземного образу богині — досконалого вигляду з найчистішого парийського мармуру від рук якогось стародавнього майстра. Щойно він сів біля неї, вона знову поцілувала його, не гаючи часу, розстібуючи йому сорочку та пускаючи язик у його рот. Вона стогнала від зростаючого бажання, коли Мік простягнув руку, щоб підняти її топ. Під ним він знайшов спортивний бюстгальтер, який повільно стягнув із плечей Сімони. Вона не протестувала. Його руки знайшли її прохолодні тверді груди й затрималися там; масажуючи та ніжно розминаючи їх, коли він цілував її. Сімона тим часом скинула з його плечей сорочку й провела м’якими долонями по його м’язах, наче грала на арфі. Вона повільно вмостилася на м’якому сидінні, поки вони цілувалися, і незабаром її руки знайшли його ремінь. Минуло лише кілька секунд, перш ніж вона розстібнула його шорти й просунула руку в його боксери. Мік поступливо наблизив до неї свої стегна, і невдовзі її рука обхопила й лоскотала його яйця, стискаючи їх біля основи й відчуваючи, як вони стискаються із зростаючим збудженням. Його член був наступним, щоб отримати її увагу, і він надто швидко відповів. Мік відірвався від її вуст і побачив її усмішку. Він нічого не сказав, але підняв її чорну верхівку, відкривши більше її засмаглої худоби, ніж її чудові, стиглі груди. Це була єдина репліка, яка потрібна Сімоні; вона скинула топ і бюстгальтер, безцеремонно кинувши їх на землю. Потім вона вигнула спину, коли Мік сів поруч, щоб вдруге за день помилуватися її ідеальними грудьми. «Тобі подобається? — дражниливо запитала вона. Все, що він міг зробити, — це кивнути. Він знову поцілував її, а потім довгими, затяжними погладжуваннями язиком пройшов по її шиї до грудей. Він тримав кожну в руці, облизуючи і лоскотав її соски своїм язиком.Незабаром її соски затверділи і піднялися, і він ніжно взяв їх між зубами, змусивши її стогнати від задоволення.Через кілька хвилин він відчув, як вона відштовхнула його голову, і він сів.Однією спритною рукою вона потягнулася до вниз і звільнила його член від його боксерів. Вона подивилася на нього і грайливо гаркнула, а потім повільно повернула його дужку; кілька разів провела рукою до основи та назад. Щоразу, повторюючи дію, вона застосовувала трохи сильніший тиск, щоб Невдовзі півень Міка був жорсткою, корисною жменю. Сімона муркотіла, дивлячись на те, що він вигинався до її обличчя. Руки Міка гладили її золоте волосся, і він дивувався його шовковистій м’якості. Але його увагу швидко відвернули, бо зараз він відчув Прохолодні губи Сімони і теплий язик огортають голівку його члена. Його яйця швидко втягнулися, коли щира насолода рота Симони поєдналася з дедалі зростаючим тиском її руки, що обертає його стрижень від самої основи догори. Він відчував, як його стрижень стає все твердішим і твердішим; його яйця болять і напружуються, коли невблаганна сила рота Симони веде його крізь висхідну спіраль хтивості. Його руки простяглися вниз і схопили її груди у відчайдушній спробі відволіктися, але все було марно. Він обхопив її голову іншою долонею, коли його член нарешті досяг апогею своєї твердості. Він напружив стегна та зігнув сідниці, коли сік зібрався глибоко в його стегнах і нарешті закипів. Сімона глянула на нього з вогнем в очах. Один погляд у її красиві зелені очі, і він зітхнув, випускаючи порцію за порцією чудового гарячого, що потрапляє в її рот. Сімона притиснула його до себе й випила до останньої порції. Коли його оргазм вщух, вона обережно стиснула його ствол і очистила останні краплі його насіння. Коли він піднявся, щоб витерти кілька крапельок поту з чола, то почув тихий сміх ззаду. Він обернувся й побачив Дженну й Агату лише за кілька футів від них. Вони знову посміхнулися й захихотіли, ніби спостерігали весь час і знайшли це дуже цікавим. Симона, здається, не здивувалася, побачивши їх. Вона сіла, і коли вона це зробила, дівчата підійшли ближче. Обидва були оголеними, і в місячному світлі вони виглядали як удома. Тепер він відчував, як їхні руки бігають по його м’язах, а їхні очі час від часу дивилися глибоко в його очі, ніби щоб заспокоїти його. Він знову повернувся до Симони, яка скинула свою шкіру і лежала поруч із ним такою ж оголеною, як її дві подруги. «Жінки, я не знаю, що сказати…» «Нічого не кажи, Майкле, просто насолоджуйся нами», — прошепотіла Дженна своїм вишуканим тоном. Потім Агата потягнула його руку до себе, і їхні губи зустрілися. Скандинавка міцно поцілувала його; використовуючи її губи та язик із чудовим ефектом, одночасно притискаючи її гострі, тверді груди до його грудей. Розташувалася зблизька; його член просто контактує з її серединою. Його руки швидко знайшли м’якість її талії та витончений вигин нижньої частини спини, врешті-решт опустившись на її гладенькі задні щоки. Він обережно розвів їх, коли Агата поцілувала його. На ній були чудові пряні парфуми, а її шкіра була чуттєво ніжною, як пелюстка нічної квітки. Раз або два він зупинявся, щоб поглянути їй в очі; бачачи там глибоке бажання. Тим часом англійська подруга Агати поцілувала Сімону. Для Майкла побачити двох прекрасних жінок, які ніжно цілувалися, було надзвичайно збудливо, але його увага не відволікалася від німфи перед ним надовго. Руки Агати гладили його ствол, коли вона цілувала його в шию; часто повертаючись до його рота, щоб занурити свій оксамитовий м’який язик між його губами. Її довгі каскади темного волосся лоскотали його плечі й додавали свого дотику до хору відчуттів, яким він тепер насолоджувався. Можливо, це було хвилювання від заняття коханням із абсолютно незнайомою людиною чи справжній запал, який Агата приклала до цього завдання, можливо, це була сюрреалістична обстановка чи вид двох красивих дівчат поруч із ним, які по черзі вилизували одна одній кицьки, він не був упевнений, але незабаром Мік виявив, що стає все твердішим і твердішим. Справа не залишилася поза увагою красуні-скандинавки. Вона подивилася на нього бірюзовими очима й закусила нижню губу. Продовжуючи масажувати його ствол і втирати краплі прекома на голівку члена. Рука Міка обережно просунулася між її ніг, і вона негайно розсунула їх, дозволивши йому провести двома пальцями по її вологих статевих губах. Вона зітхнула й замуркотіла, потім схопила його руку й просунула його пальці. Її м’яка вологість була справжнім блаженством, і він потер всю довжину щілини Агати, поки вона працювала над його членом своїми сильними гнучкими руками. Через кілька хвилин після цього він помітив, що інші дівчата дивляться на нього. Вони посміхнулися і продовжили свою любовну гру. Агата підвела голову й глянула за собою. Вона сіла на низький шезлонг і лягла на спинку. Її чорне волосся обрамляло її божественно красиве обличчя, а в місячному світлі її довгі плавні вигини нагадали йому кришталеві води Егейського моря. Вона поманила його, і коли він уже збирався поворухнутися, він відчув, як рука Сімони грайливо ляснула його по задній щоці. І Сімона, і Дженна тихо засміялися, коли він підвівся і, ведучи вперед член, попрямував до місця, де лежала Агата. Коли він подивився на неї, вона мляво всміхнулася й розсунула свої довгі ноги. Він вмостився біля неї і впився її чудових парфумів. Її руки відразу заграли з його членом, і незабаром він загнав свій стрижень між оксамитовими складками її кицьки. Агата обхопила його за талію і підняла ноги; дозволяючи йому глибоко проникнути в неї. Вона вигнула спину, і він схопив її міцні стегна. Її шкіра була прохолодною та шовковисто гладкою поруч з його, її довгі пальці викликали мурашки по його спині, коли вона проводила ними вгору-вниз. Вона зітхала і стогнала з кожним його поштовхом; збільшення темпу, як він трахкав її сильніше і сильніше. У його очах вона була створінням чистої насолоди; красива, приваблива і бажана. Він трахнув її з солодкою віддаленістю, і вона повністю відповіла взаємністю; зустрічаючи кожен його поштовх і відповідаючи на кожен його поцілунок. Тепер він підняв її собі на коліна, і вона всією вагою впала на його член. Після кількох затаєних хвилин цього вона прийшла; впиваючись своїми довгими нігтями в його плечі і видаючи такі сильні крики, яких він ніколи раніше не чув. Коли потік відчуттів у ній вщух, вона на мить пильно подивилася на нього й знову вмостилася на солярії. Йому не потрібні були додаткові ознаки того, що він справді їй сподобався. Тепер він підперся над її обличчям і дивився вниз на свято краси під собою. Спочатку він жорстко трахкав її, поки не відчув перші ворушіння звільнення глибоко в стегнах, а потім сповільнився до неквапливого ритму; насолоджуючись кожним дюймом прекрасної кицьки Агати. Коли він прийшов, це було в хвилях екстазу; втискаючи пальці в тіло Агатиних плечей і випускаючи поштовх за поштовхом, проникаючи глибоко в неї. Вона зітхнула й усміхнулася, а потім ніжно обняла його, коли він перевів подих. Він повільно почав усвідомлювати нові звуки та рух навколо себе. Піднявши голову, він побачив Дженну лише за кілька метрів. Вона лизала член засмаглого м'язистого хлопця, наче це було смачне частування. Відразу за нею ще одна пара стикалася з однією з колон. Він спостерігав за мускулистою дупою хлопця, яка ритмічно качала під глибокі стогони партнерки. Позаду хлопця Мік бачив пару струнких ніг, що оточували його талію, і пару рук з довгими червоними нігтями, що чіплялися за його тулуб. Один лише вид цієї однієї пари захоплював його, поки він не піднявся з місця, де лежав з Агатою. Навколо них зібралися гості Стефані; усі вони, чоловіки й жінки, були голі й задовольняли всі свої пристрасті та бажання. Праворуч гарні обличчя цілувалися; рот жадав рота, руки стискали руки, тіла корчилися й хвилялися, котилися й осідлали неприборканого коня хтивості. Ліворуч від нього Мік побачив пару жінок, які облизували й качали чоловіка, який, у свою чергу, лизав кицьку світловолосої дівчини. Поки він дивився, дівчина на мить мляво дивилася на нього, а потім застогнала й затряслася від солодкого приступу свого оргазму. У нього перехопило подих, коли він побачив поруч іншу пару, яка виконувала дикий шістдесят дев’ять; ідеальна дупа дівчини піднімається і опускається, коли вона жорстко притискає свою кицьку до рота коханого. Тепер він помітив, що Агата теж оглядається. Її приємна усмішка свідчила про те, що вона задоволена тим, що бачила навколо себе, але не надто здивована цим. Мік кинув на неї запитливий погляд: «Насолоджуйся цим досвідом у повній мірі, Майкле, небагато мають шанс». Він кивнув. Її відповідь була загадковою, але водночас він почувався розкутим і звільненим. Він підвівся і зробив кілька кроків до пари жінок, роти яких ділилися блискучим півнем, а його власник уткнувся ротом у кицьку мініатюрної блондинки. Як тільки жінки помітили його присутність, вони обидві розсунули ноги, а найближча з двох заклично потерла свою кицьку. Вона була надзвичайно красивою рудою головою з великими грудьми, які привабливо звисали, коли вона змагалася за один член зі своїм не менш красивим супутником. Майкл не витрачав часу на те, щоб улаштуватися між твердими, гладкими стегнами цієї жінки. Він знайшов її кицьку вологою та неймовірно мускусною. Вона відповіла на його язик і губи підбадьорюючою рукою на його потилиці, а його руки пройшли по довжині її ніг; завжди повертаючись, щоб розділити її статеві губи, коли він облизував і кусав її губи та клітор. Через кілька хвилин він пішов далі, і жінка знову зосередила свою увагу на члені в роті. Мік побачив іншу жінку з коротким воронячим волоссям, яка сиділа сама біля пари, яка гуляла по-собачому. Як тільки він підійшов до неї, вона чуттєво посміхнулася йому і поцілувала його в губи. Перш ніж він встиг щось зробити, її рука схопила його член і почала його накачувати. Майкл, у свою чергу, масажував її тонкі засмаглі груди, дивуючись гладкості та м’якості її шкіри. Вони продовжили цілуватися і вмостилися на лежаку біля несамовито ебаної пари. Майже відчутний запал пристрасті, який випромінювала ця пара, почав впливати на Міка, як і руки його партнера, що працювали над його членом. Вона була мила, підтягнута й спортивна; тип дівчини, якою він часто захоплювався на публіці та уявляв собі наодинці. Вона виглядала освіченою та вишуканою, і йому на мить спало на думку запитати її ім’я, але вона поцілувала його з такою силою, що всі інші думки були вигнані з його голови. Вона задовольняла зростаючу потребу в його стегнах, поки його пальці досліджували красиві вигини її дупи та витончених стегон. З її кицьки капав мед, і він повільно вставив два пальці між її блискучі губи. Член Міка знову ставав жорстким, і незабаром він виявив, що насолоджувався перспективою трахнути цю розпусну німфу. Йому не довелося довго чекати, бо ще через хвилину чи дві вона встала на карачки й пильно подивилася йому в очі. Потім, тихим голосом, з тим, що він вважав німецьким акцентом, вона сказала: «Трахай мене так; я хочу, щоб твій член був у мені. О, і мене звати Урсула» «Приємно познайомитися з тобою, Урсула, я Майкл». Він дружньо кивнув і посміхнувся; майже подоланий чистим сюрреалізмом ситуації. Він узяв свою дупу в руку, коли маленька фраулайн вказала на нього своєю дупою. Потім вона потягнулася назад однією рукою і розсунула свою кицьку. Міку найбільше сподобався цей образ, і він відчув, як його член сіпнувся в очікуванні, коли він побачив її соковиту щілину. Відразу ж він подав свій стрижень у кицьку Урсули, виявивши, що вона надзвичайно туга, незважаючи на її вологість. Невдовзі він опинився на небесах, коли терся голівкою свого члена об губи вульви Урсули; насолоджуючись чистим відчуттям її щільної, мокрої дірки, а потім повільно ковзаючи по всій довжині свого вала глибоко в її кицьку. Вона стогнала з кожним його поштовхом, стаючи все голоснішим і голоснішим у міру збільшення його темпу. Його руки схопили і розім'яли її щоки дупи; підтягуючи її ближче з кожним ударом і дозволяючи своєму члену глибше проникати в її атласну щілину. Урсула відповідала кожному його поштовху з однаковою силою, доки його важкі яйця не почали напружуватися. Відчуття бунтувало в ньому, коли темп і сила їхнього трахання прискорювалися до неймовірного крещендо. Урсула впилася нігтями в матрац шезлонгу й знову й знову вигинала спину; ривається, як неприборканий конь, щоб зустріти кожен напад жорсткого інструменту Міка. Накидаючись на Урсулу, Мік намагався відволікти свою увагу на пару, що стояла поруч. Тепер він чітко бачив обличчя жінки й упізнав англійську подругу Сімони Дженну. Вона подивилася на нього серйозно і вишуканим і затамованим голосом сказала: «Приємно бачити, як ти переймаєшся духом вечора Майкла». Усе, що він міг зробити, — кивнути. Потім він глянув на чоловіка, який смакував кицьку Дженни. Здавалося, він загубився в клубках насолоди і майже блаженно не помічав свого оточення… і не дивно, подумав Майкл; ебать таку красиву жінку ахххх. Тепер його увага повернулася до неймовірно гарячої Урсули. Він дивився вниз на ідеальну шкіру її спини, дозволяючи своїм долоням провести по всій довжині її тіла; від її зухвалої дупи до потилиці її тонкої шиї. Його руки пили її тіло, наче це були води прохолодного струмка. Вона продовжувала штовхатися і хитатися з боку в бік, коли його член прорізав шлях глибоко в неї. Він напружився й міцно тримав її за стегна. Вона відчула, що він ось-ось підійде, і вдарилася в нього сильніше. Він пустив у неї те, що було схоже на рідку картечу; радісно завиваючи, коли він це робив, і лише неохоче вирвався з неї, коли вона сіла на солярій відпочити. Вона ніжно поцілувала його, а через кілька хвилин підвелася й підійшла до балконної огорожі, де чекав молодий чоловік із довгим світлим волоссям. Міку було зрозуміло, що чоловік не чекав Урсули, але він був дуже задоволений, коли вона стала перед ним на коліна й взяла його член до рота. Мік спостерігав за ними, аж поки не побачив, що член чоловіка затвердів і почався постійний потік; його прихід капає з кицьки Урсули. Знову ж таки, це було приголомшливе зображення; такого, свідком якого він ніколи раніше не бачив, і це надзвичайно збудило. Він підвівся і пройшовся по балкону. Скрізь були і лизання втрьох, римування, смоктання, поцілунки та трахання. Він був свідком подвійного проникнення засмаглої блондинки, а в інших місцях йому подобалося спостерігати за диким ободком, яке виконувала жінка з довгим розпущеним чорним волоссям, чиї пальці та язик по черзі стимулювали нетерплячу дупу хлопця, чий член насолоджувався горлом іншої жінки. Через деякий час він глянув на море. Масляний місяць ще висів там; величезний і абсолютно незмінний. Невже час зупинився в цьому потойбічному царстві? Якщо відкинути час, витрачений на споглядання, то для нього, безперечно, знову настав час приєднатися. Він на мить подумав, чи будуть його вітати. Зрештою, більшість із цих людей були абсолютно незнайомими. Але відразу всі сумніви викинулися з його голови. Він виявив, що жодне з жіночих тіл йому не було відмовлено. Кожна пара губ, які він цілував, була солодкою і вітала його так само, кожен язик, яким він грав, грав своїм власним, наче той належав якомусь давно втраченому коханому. Нікого з чоловіків, здавалося, не хвилювало, коли він облизував кицьки або використовував роти жінок, з якими вони випадково були, навпаки, вони вітали його як друга та як посвяченого. Двічі жінки пропонували йому свої осли; розводячи щоки однією рукою, поки їхні кицьки трахкали коханці під ними. Ці пропозиції вразили його, і він втягнув свій язик і пальці в їхнє охоче й голодне тіло. Пізніше, коли він піднявся з статевих губ однієї жінки, він почув безпомилковий голос. «Майкле, я бачу, тобі подобається наша гулянка». Біля нього стояла Стефані; чудовий, загадковий і царствений. Як і всі інші, на її чуттєвій котячій мордочці лише ледь помітна усмішка. Розкритою долонею він обвів сцену перед собою. «Мій задоволений погляд блукає по цьому бенкету краси, неначе він блукає від дорогоцінного каменю до дорогоцінного каменю…» Вона засміялася: «О, ти ж поет». «Ні, просто перефразувальник, до того ж бідний». «Ти надто скромний. Я спостерігав за тобою. Ти чудово трахаєшся…» Вона граціозно обернулась, і його очі перемістилися по її стрункій формі до чудової щілини її дупи. Майже нечутно він глибоко загарчав. "Подобається те, що ви бачите?" Вона знову обернулася, і цього разу його очі зустрілися з її розкішними грудьми. «Ти така красива, така ідеальна». — Хммм, дехто навіть може назвати мене богинею… — вона схопила його за плечі й розчавила губи своїми. Він відчув вогонь у своїй крові, ніби її поцілунок знову запалював його згасаючу енергію. Вона відірвалась від нього й пішла до краю балкона. Все, що він бачив, це її розпущене волосся, її чудову попу та музичні вигини спини, що відступають. Він пішов за нею, і вона обернулася, щоб подивитись на нього з чаклунськими очима. Наступні сходи вели вниз, і вона повільно спускалася; як балерина, в такт якоїсь тихої симфонії. Усе у Стефані музичне, подумав він, йдучи за нею сходами. Яку кращу картину ви можете намалювати про неї, ніж одну з нотаток; які існують лише мить, прекрасні й досконалі, а потім зникають у тиші ночі, наповнюючи її своєю красою? Унизу сходів був крихітний пляж із темної гальки. У вершковому місячному світлі вони сяяли свинцевим блиском. Стефані стояла по щиколотку у воді з вітерцем у волоссі. Вона поманила його підійти ближче, і він це зробив, обережно переступаючи через камінці. — Ти збираєшся перетворитися на русалку й поплисти? — Не раніше, ніж я закінчу з тобою, — засміялася вона. Натхненний, він схопив її за талію й притягнув до себе. Незабаром її холодні губи знайшли його. Аромат моря був таким же п’янким, як вишукане шампанське, піна хвиль грала навколо їхніх ніг, коли вони цілувалися на мілководді, а тепла вода пестила їхню шкіру, наче тисяча люблячих рук. Мік побачив, що його пальці рухаються по її спині, коли він досліджував кожну її ідеальну вигин, і вона схопила його за плечі; просуваючи язик йому в рот. З кожним помахом свого язика вона ще більше запалювала його бажання; кожним дотиком свого тіла вона оживляла його тіло. Він поцілував її пружні груди та попестив гладкий горбок кольору слонової кістки. На пляжі вони лежали разом, нарешті помасажовані чорною галькою. Мік ніжно розсунув ноги Стефані та потер її м’яку внутрішню частину стегон. Його рука дісталася до її кицьки й відчула її привабливу вологість. Він увійшов пальцями в її теплу щілину й дивувався її м’якості. Коли він це зробив, вона схопила його член і почала важко його накачувати. Минуло кілька хвилин, і він ліг на спину, дивлячись на місяць. Стефані сіла; дивлячись на нього очима, як тліючі вуглинки. Вона посміхнулася, коли її рука схопила саму основу його члена. Там вона натискала і масажувала його ствол, поки її губи парили над голівкою його члена. Мік відчув, як його ствол швидко оживає, і нарешті напружив м’язи, коли губи Стефані стиснулися навколо нього. Її рот був казаном насолоди; розливаючи свої насолоди на його ствол, його кінчик і його яйця. Він зітхав, стогнав і тремтів, коли хвилі екстазу наповнювали його; швидко роблячи його все важчим і важчим. Він грав з її шовковим волоссям і тер її плечі, коли вона ласувала його членом. Коли морський бриз охолоджував його, він міг уявити, наскільки неймовірно вологою вона зробила його ствол. Він насолоджувався солодким відчуттям кілька хвилин, а потім обережно відтягнув її; облизуючи губи з перспективою спробувати її кицьку. Але в неї були інші ідеї. «Ні, — сказала вона, задихаючись, — я хочу, щоб ти сильно мене трахнув, я люблю швидко приходити, тож трахни мене сильно!» Без жодного слова вона перевернулася на спину; роблячи це з легкою витонченістю, незважаючи на галькову поверхню під ним. Майкл подивився на неї вниз і знову насолодився її красою; просто дивитися на цю жінку було зворушливим досвідом, трахнути її — означало розмовляти з величчю всесвіту. Майкл опустився на коліна між її ніг, ловлячи найменший погляд на її гладку та блискучу щілину, а потім Стефані схопила його член, сильно накачала його та спрямувала у свою внутрішню глибину. Вона обхопила його ногами, і він знайшов ідеальну точку опори на гальковому березі. Він трахнув її, пам'ятаючи про її наказ жорстко трахнути її. Його ноги зігнулися, коліна напружилися, а стегна глибоко й міцно заштовхнули його член у її, здавалося б, ненажерливу кицьку. Стефані відповіла тим же; підкидаючись і шалено підкидаючи стегна з кожним поштовхом Міка. Усе, що він пережив тієї ночі, здавалося, готувалося лише до цього. Вони трахалися в ідеальний унісон, кілька разів міняючись позиціями, так що його член смакував кожну її складку і щілину, а вона смакувала кожен дюйм його тіла. Нарешті, з нею нагорі, він побачив величне видовище її тіла, що вдарилося по його члену; відчуваючи, як він занурюється в неї настільки глибоко, наскільки це можливо. Її розкішні груди то здіймалися, то опускалися, коли волосся танцювало на плечах, її руки повільно піднімалися, коли дивна посмішка грала на її губах. Час уповільнився, і всі звуки зникли, він дивився, як вона танцює під якийсь прихований ритм; якась внутрішня каденція, яка була частиною її природи. Місяць замайорів над їхніми тілами, більший, ніж він коли-небудь бачив його раніше, і безжальний глибокий бас почав проникати в його розум. Тепер Стефані заплющила очі й відкинула голову назад. Вона опустила руки на його живіт і впилася нігтями в його тіло. Її губи розкрилися з неземним запалом, наче голос морського бризу. Вона прийшла. Її стегна сильно врізалися в нього, її киска доїла його член протягом, здавалося, блаженної вічності, поки він теж не прийшов; Стріляючі мотузки проникають глибоко в неї. Його розум занімів від каскадних нападів задоволення, він заплющив очі й глибоко вдихнув бризки океану. Прохолодні губи на мить зіткнулися з його, а потім зникли. Час знову почав минати, і його здатність сприйняття повільно поверталася. Він розплющив очі й побачив усміхнене, вкрите ластовинням обличчя в білявій рамці. "Симона…?" Вона тихо захихікала, коли він сів. Навколо нього і поруч були знайомі обличчя; він побачив Агату та Джену, які сиділи, засунувши ноги у воду. Вони посміхалися йому з розумом. Побачивши сцену, він підвівся, озирнувся навколо, і його привітали люди, яких він зустрів тієї ночі, люди, яких він ніколи раніше не бачив. Бракувало одного обличчя. Він подивився на Симону і вже збирався відкрити рот із запитанням, коли вона торкнулася його губ. "Шшшшш, завтра на світанку ніколи нікому не говори про цю ніч. А поки приходь відпочити з нами і насолоджуватися цим ніжним передвечором і цим приємним місяцем"..

Подібні історії