Даррінгтон Холл. Розділ перший.

Порочність величного будинку…

🕑 13 хвилин хвилин Груповий секс Історії

Darrington Hall була вражаючою будівлею, розташованою на власній території, і першою в цьому районі, яка мала новомодне електричне освітлення в деяких більших кімнатах. Сер Чарльз Даррінгтон був особливо задоволений собою через це, і коли літо 1884 року переходило в осінь, він з нетерпінням чекав, коли сторонні побачать його вікна, що палають світлом. «Ходіть», — сер Чарльз підвів очі, коли після несміливого стуку відчинилися двері його кабінету, і ввійшла струнка Мері, покоївка знизу, а за нею жінка гарних пропорцій. «Якщо вам подобається, сер, це молода леді, яка претендує на посаду покоївки на верхньому поверсі». Сер Чарльз подивився повз мініатюрного слугу на жінку, що стояла позаду неї.

«Дякую, Мері, ти можеш йти, я подзвоню, коли ми закінчимо… підходь ближче, молода леді». Сер Чарльз вказав на місце перед великим дубовим столом, за яким сидів. Сер Чарльз цілу хвилину вивчав потенційного працівника, що стояв перед ним. Вона була вишукано одягнена в сіру спідницю до підлоги, білу блузку з високим горлом і облягаючий сірий жакет.

Її світле волосся було зібрано в тугий пучок, і він задумався, як воно буде виглядати, якщо воно розпущене. Він також помітив, що її повні груди ледь ховаються під блузкою. «Ім’я», — сказав він, не відриваючись від неї ні на секунду. — Сара, Сара Фішер, якщо вам це подобається, сер, — затинаючись, промовила дівчина. «Подаю заявку на посаду покоївки на верхньому поверсі, сер».

Вона підійшла на крок ближче й простягнула великий коричневий конверт із написом «мої рекомендації, сер». Сер Чарльз забрав у неї конверт і вийняв акуратно списаний аркуш паперу. Завжди людина з пунктуальним характером, він уважно вивчав це.

«Я бачу, що вас настійно рекомендував ваш попередній роботодавець. Я добре знаю сера Джорджа і здивований, що він готовий вас відпустити», — сказав він, замінюючи посилання в конверті та передаючи його Сарі в руку. Рука, яку він помітив, помітно тремтіла, і знову задумався, що відчуватимуть тонкі білі пальці, гладячи його твердий член. «Сер Джордж тепер овдовів і, переїхавши до сестри в Шотландію, йому не буде потрібна покоївка, якщо вам це подобається, сер».

Сер Чарльз підвівся з-за столу й потягнув шнур дзвінка біля каміна. Майже миттєво двері кабінету відчинилися, і в дверях знову з’явилася служниця, яка привела Сару. «Мері, міс Фішер приєднається до нас на тримісячну пробну роботу, будь ласка, покажи їй її квартиру та поясни її обов’язки». Без зайвих слів він сів на своє місце й, потягнувшись до ручки, зробив запис у своєму щоденнику.

У записці, написаній акуратним почерком, написано «ідеально для наступної зустрічі клубу», а поруч із запискою написано ім’я Сара Фішер. Сара пішла слідом за Мері через величезний вестибюль, повз головні сходи, саме тоді, коли елегантна літня жінка в одязі для верхової їзди зійшла. На відміну від більшості жінок вікторіанської епохи, вона носила облягаючі туфлі та високі чорні чоботи. Витончена біла блуза, розстебнута, щоб показати потрібну кількість декольте. Довге чорне волосся спадало на широкі плечі.

У правій руці вона тримала тонку верхову куртку, якою постукала об свій начищений черевик. «Хто тут у нас, Мері? Її голос був витонченим із найменшим слідом французького акценту. Мері кивнула в легкому реверансі: «Це міс Сара Фішер, сер Чарльз найняв її служницею на верхньому поверсі, моя леді». Сара подивилася.

«Сподіваюся, я зможу бути вам корисним, моя леді». Даніель Даррінгтон підняла врожай і поклала його кінчик під підборіддя Сари, піднявши обличчя, дивлячись їй в очі. «О, я впевнена ти можеш принести більше користі, ніж ти можеш собі уявити". Сара стояла приголомшена; дивовижні зелені очі Даніель, здавалося, заглядали їй у саму душу. Але замість страху Сара відчула трепет, який вона могла описати лише як статевий.

«Мері, час мене везти, я хочу, щоб ти приготувала мені гарячу ванну, коли я повернуся», — кинула леді Дарінгтон і, повернувшись на каблуках, попрямувала до вхідних дверей. «Так, пані, воно буде готове для вас», — сказала Мері, а потім, повернувшись до Сари, пошепки додала. «Ми всі знаємо, яку поїздку вона отримає».

«Вибачте, я не розумію», — спантеличено виглядала Сара. «Єдиною твариною, яка опиниться між її ногами, буде наречений Джон і його ослиний член», — сміючись додала Мері. «А тепер дозвольте мені показати вам нашу кімнату». Коли вони дійшли до кімнати для прислуги, Сара була безнадійно розгублена.

Здавалося, вони пройшли незліченними коридорами та нескінченними сходами. «Це наша кімната, ваші речі йдуть туди», — сказала Мері, вказуючи на високу вузьку шафу з дзеркалом. Сара блукала очима маленькою кімнатою.

Дві шафи, два туалетних столика та умивальник і глечик на підставці. У центрі кімнати домінувало двоспальне ліжко. Мері посміхнулася, спостерігаючи, як її новий сусід по кімнаті сприймає її оточення.

«Я сплю на тому боці», — сказала вона, постукуючи по правому боці. «Я не хропу, а взимку ніщо не зрівняється з хорошими обіймами», — захихотіла вона. Сара знову відчула, як сексуальна тремтіння пройшла через неї.

Вона ніколи не спала в одному ліжку з іншою жінкою, але було щось захоплююче в мініатюрній постаті її нового сусіда по кімнаті. — Скільки там ще слуг? — спитала вона, розпаковуючи свою маленьку валізку. Решту її речей зберігали в місцевій корчмі в селі.

«Крім нас, є ще три жінки: міс Чемберс, вона економка і керує офісом, місіс Чепмен — кухарка, Марта — кухня. Потім є Томас і Джеймс — лакеї, Джон — конюх і старий Гаррі. Садівник, — сказала Мері, перераховуючи їх на пальцях. «Єдині, хто живе тут з нами, це Джеймс і Томас, їхня кімната знаходиться в коридорі.

За ними потрібно стежити, вони завжди намагаються крадькома поглянути на таких, як ми з тобою, коли ми користуємося ванною для прислуги. зала.". Поки Мері пояснювала обов'язки, Сара мала виконувати інші дії, які відбувалися в Даррінгтон-Холі. Сер Чарльз писав своїм друзям два однакових листи.

Усі троє чоловіків регулярно зустрічалися або в залі, або в одній зі своїх резиденцій. Де вони могли задовольняти свої розбещені сексуальні апетити так, як їхні дружини ніколи б не потурали. Сер Чарльз зайшов так далеко, що мав велику підвальну кімнату, оснащену різноманітним обладнанням і пристроями, щоб він міг потурати одній зі своїх пристрастей — кабалу й панування. Даррінгтон Хол ідеально підходив для іншої його пристрасті — вуайєризму. Уся будівля являла собою лабіринт таємних ходів, що пролягали між товстими стінами та кількома невеликими кімнатами, що межували з більшими.

З часом сер Чарльз просвердлив багато маленьких отворів для очей у відповідних місцях. Тепер він міг шпигувати не лише за кімнатою дружини, а й за кількома кімнатами для гостей. Він провів багато щасливих годин, мастурбуючи, спостерігаючи, як гості трахаються в тому, що вони вважали приватним життям. Один простір, який він не зміг підгледіти, був блоком стайні. Він підвівся з-за столу й підійшов до одного з бічних вікон, звідки було видно стайні.

Він посміхнувся собі, згадавши про те, що в ту саму мить у них відбувалося. Він спостерігав, як його дружина пробиралася туди під приводом верхової їзди чи перевірки свого коня. Навіть у шістдесят років сер Чарльз залишався здоровим і здоровим чоловіком із величезним сексуальним бажанням. Його дружина, на п'ятнадцять років молодша за нього, також була надзвичайно сексуальною істотою.

Різниця була в їхніх смаках до різних форм сексу. У той час як сер Чарльз був схильний до крайньої розбещеності, його дружина була задоволена трахання більш звичайними способами, але набагато частіше. Це пасувало до іншої риси її чоловіка — рогоносця. Тепер, вивчаючи блок конюшні, він бачив у своїй свідомості оголене тіло своєї дружини, що звивалося під могутнім тілом Джона, красивого молодого нареченого. Коли він дозволив своєму розуму блукати, він відчув звичайне твердіння свого члена, потребу, яку потрібно було задовольнити, і незабаром.

Грейс Чемберс підвела очі, коли в її маленькому кабінеті пролунав дзвінок. «Кабінет сера Чарльза», — посміхнулася вона сама собі. Вона знала, що в цю пору дня, якби господиня дому вийшла, вона була б у стайні, гола й лежала б на маленькому ліжку в кімнаті Джона-конюха.

Це означало б, що сер Чарльз мріяв про те, як його молодша дружина п’є півень. Вона добре знала, як господиня будинку насолоджувалася довгим товстим членом Джона, про який вона сама мріяла не раз насадити. Але тепер сер Чарльз потребував би її уваги.

Він був людиною звички, і протягом дня її пизді не було б у небезпеці… її рот був іншою справою. І Грейс, і сер Чарльз мали рацію у своєму припущенні щодо місця перебування Даніель. Коли леді Даррінгтон увійшла до стайні, вона на мить зупинилася, щоб поспостерігати за Джоном, який обтирав красивого чорного жеребця, на якому вона любила їздити верхи. На відміну від багатьох жінок вікторіанської епохи, вона ніколи не їздила верхи в бічному сідлі.

Їй більше подобалося відчуття сили, яке вона відчувала, скачучи між стегнами, і було багато оргазмів, коли її клітор торкався сідла. Але сьогодні єдина поїздка, яку вона має на увазі, була на жорсткому стрижні Джона. Звук чи різкий тріск змусив Джона підвести погляд від своєї роботи. Він усміхнувся, побачивши, як Даніель вдруге вдарила свій шкіряний черевик урожаєм.

— Мені осідлати для вас Чорну Блискавку, мадам? запитав він. Леді Даррінгтон ступила вперед і кінчиком крою обвела контури його очевидно твердого члена на грубому матеріалі робочих штанів. «Ні, я не думаю, що нам сьогодні потрібно турбувати Блискавку, Джона, для поїздки, яку я збираюся здійснити, не буде потрібно ні сідла, ні вуздечки», — сказала вона й пройшла до задньої частини стайні та до його житлових приміщень.

«Переконайтеся, що ви свіжий Джон, свіжий і чистий». Джон усміхнувся, скинувши сорочку й напивши себе водою з великого корита. Він знав, що тепер її світлість лежатиме голою на його ліжку. Відкинувши всі прикиди класу, вона підкорилася своїм тілесним бажанням.

Незважаючи на те, що він обслуговував усіх членів родини, крім однієї, Даніель була його улюбленим траханням. — Ви дзвонили серу Чарльзу? — сказала Грейс, увійшовши до великого кабінету, обшитого дубовими панелями. Сер Чарльз вийшов із-за столу й сидів у великому червоному шкіряному кріслі «Честерфілд». Грейс посміхнулася сама собі, пригадавши, як багато разів це саме крісло тримало її оголене тіло, з ногами, піднятими на руки, коли сер Чарльз бив своїм членом у її охочу пізду.

«Так, Грейс, у мене є набряк, який потребує вашої уваги», — сказав він, розкриваючи свою чорно-золоту куртку, щоб показати твердий, пульсуючий член. Грейс любила своїх роботодавців сім дюймів блискучого м'яса. Здебільшого вона насолоджувалася цим у своїй пізді чи сраці, але сьогодні вона знала, судячи з його пози, що її рот буде одержувачем його рясного потоку мужності.

Поки господар і господиня дому готувалися до сексуальних пригод після обіду, решта слуг виконувала свої обов’язки. Гаррі, Гарднер працював на городі й мріяв про минулі дні, коли Віра Чепмен розважала його на своїй кухні. Разів, коли він промовив її за великим столом.

Її широка попка тремтіла, коли він шльопнув по ній і загнав у неї свій член. Навіть зараз, коли йому було сімдесят, він не полишав надії трахнути її знову. Місіс Чепмен, кухарка спостерігала, як юна Марта прибирає мідні каструлі. Коли молода дівчина злізла з високої полиці, її довга спідниця зачепилася за гачок і піднялася вгору по нозі. Віра Чепмен ніколи не втрачала нагоди і провела пухкою рукою по внутрішній стороні ноги молодої дівчини.

«Я бачу свою дівчину без шухляд, сподіваюся, що молодий Джеймс чи Томас підсунуть тобі довжину?» сказала вона, ковзаючи пальцем у молоду пизду. «Чому, місіс Чепмен, ви знаєте, що я тримаю себе хитрим лише для вас!» Марта захихотіла. "Дівчинко, не давай мені цю стару фланель, тільки минулого тижня я бачив, як ти на колінах смокчеш обидва їхні члени. Не намагайся сказати мені, що в них не було тієї молодої пізди, а також твоєї дупи, я не дивувався б».

Сказала стара кухарка, трахкаючи пальцем молоду дівчину. «Тепер ти швидко кінчиш на мій палець, потім так само швидко відсмоктуєш мою волохату стару пізду, ми маємо приготувати обід і не можемо витрачати занадто багато часу, задовольняючи один одного». Над сходами, у кабінеті сера Чарльза, літній одноліток сидів на спинці, заплющивши очі, доки досвідчений язик Грейс чинив магію на його напруженому члені. Вона робила це багато разів і знала, коли його яйця збиралися відмовитися від свого навантаження. Солоний смак попередньої сім’ї, рівномірне посмикування товстого стрижня з грибовидною головкою в її роті та довгий тваринний стогін, що долинав від її роботодавця.

Сер Чарльз лежав на спині, його розум був поглинений думкою про його дружину, яка лежить на спині, з розкритими ногами, і величезний член молодого нареченого, що стукає її соковиту пизду. Це в поєднанні з теплою слиною, що текла по його члену, виявилося занадто сильним, і гаряча відвага влилася в охоче, смоктальний рот його економки. Майже в ту ж мить сміливість Джона наповнила пизду Даніель Даррінгтон, коли вона використовувала всю силу своїх чіпких м'язів кицьки, щоб доїти його хуй, що стукає. Крик задоволення, який вона видала, не залишився непоміченим для старого Гаррі в його оранжереї, і він з посмішкою витягнув свій член і погладив його. Майже перед тим, як останній крик Даніель затих, з півня старого на підлогу теплиці вирвався білий циліндрик.

Подібні історії