Mr. B - Глава перша - Їзда додому Вер.

Келлі Ріджлі бере Френка Бредлі на дику прогулянку.…

🕑 38 хвилин хвилин Вуайерист Історії

Френк Бредлі — батько-одинак, який багато годин працює, щоб підтримувати бізнес у Ball n' Holes, частково притоні для міні-гольфу та боулінгу. Вважаючи своєю основною метою життя виховання своєї шістнадцятирічної доньки Даніель до повноліття, він не думав ні про що інше, окрім збереження стабільного доходу. Тож, коли подруга Даніель із середньої школи Персі, вісімнадцятирічна Келлі Ріджлі раптово сідає у свій чорний мустанг-кабріолет, він збирається покататися, про яку він ніколи не думав. Ігри вболівальника з «Містером B» продовжують відволікати його від дороги, і якщо він не знайде рішення, то це може бути більше, ніж він сам, причетний до автокатастрофи.

Келлі сидить на водійському сидінні на прискореному курсі зі своєю сексуальною ідентичністю. Можливо, «Містер Б» повинен підняти погляд із дзеркала заднього виду, щоб відвезти її туди. «Дякую, що забрав нас, тату!» — вигукнула атлетична блондинка. Даніель поспішно крокувала до тротуару жвавої односмугової дороги, виїжджаючи з широкого трав’янистого легкоатлетичного майданчика, обабіч якої стояли інші молоді дівчата.

Позаду них на полі можна було побачити різних людей, які метушилися. Притулившись поясом до єдиних широких пасажирських дверей полірованого чорного мустанга-кабріолета, припаркованого вздовж пофарбованого в жовтий бордюр, височів широкоплечий чоловік середнього віку з рідким каштановим волоссям. На його короткій стрижці в діловому стилі була сивина, яка простежувала краї, коли його волосся розповсюджувалося на квадратній брові та навколо широких, розширених вух.

Було три тижні вересня, але вологість все ще змушувала підтягнуте тіло Френка Бредлі потіти крізь його світло-блакитну сорочку на ґудзиках. Він уже зняв краватку, звільнивши ґудзик на стримуючому комірі, а також відпустивши наступні ґудзики гострої блакитної сорочки, щоб відкрити свою білу бавовняну нижню сорочку, що прилипала до засмаглої шкіри його шиї. Шия Френка піднялася вгору, дивлячись на дівчат, що бігли.

Випрямившись, він відштовхнувся від дверей машини, а його донька підбігла до нього, а інші суворо наслідували її приклад. «Привіт, дівчата, — привітав він, терпляче запрошуючи рукою, — як пройшла ваша практика?». "Еееех. Все гаразд, — гучний тон Даніель дещо змінився, коли вона говорила, — Тренер продовжував говорити про командні стратегії, тож ми навіть не виходили на поле до закінчення приблизно півгодини тренування». Френк Бредлі подарував своїй доньці ніжний посміхнувся, поки він дивився на неї.

Даніель мала статуру атлета: широкі плечі й стегна. Укорочені рукави біло-червоної спортивної майки вільно оголювали м’язисті руки кремового кольору, а її темно-червоні шорти відображали сильні, бліді, спортивні ноги .. Даніель все ще була на голову нижчою за нього, і Френк сподівався, що ця ознака залишиться такою. У її правій руці була покрита брудом палиця для лакросу, а в лівій тримала велику зелену спортивну сумку. Подруга ліворуч від Даніель Білі майки мали короткі малинові рукави, які лежали зшиті від верхньої частини плечей до половини ліктів, відповідаючи кольору малинових шортів із трикотажу, які вільно прилягали до середини h через їхні талії.

Обидві дівчини були взуті в білі брудні кросівки з малиновими шкарпетками до гомілки. На футболках красувалися темно-червоні номери на спині, що вказують на прізвища кожного гравця, якому вони належали. На передній частині тулуба великі малинові літери акуратно написані на фоні білої тканини, ідентифікуючи назву команди: «Percy High Cavaliers». Товариш по команді Даніель був приблизно на дюйм нижчий за його дочку, порівняно. Френк був знайомий з Емі, чорне волосся якої було коротко прибране до вух, акуратно причесане до широкого юного обличчя, яке безсумнівно було азіатським.

Вона була худою на зріст і блідішою шкірою порівняно з Даніель. Її ліва рука також стиснула власну палицю для лакросу, а права рука тримала на плечі міцну чорну книжкову сумку. Тихо стоячи прямо, вона терпляче чекала на тротуарі. «Ну, ви не можете виграти, якщо у вас немає плану гри, правда?» — запитав Френк, розглядаючи їх усіх, ненадовго зупинившись, щоб трохи звернути увагу на дивну дівчину праворуч від Даніель. Вона була людиною, яку Френк ніколи раніше не зустрічав.

Уболівальниця була на три дюйми вищою за Даніель і мала гладке кремове обличчя. Акуратні круглі очі бурштинового кольору дивилися на нього з-під каштанового волосся довжиною до плечей. Її яскраві вирази обличчя відображали молодий бадьорий вигляд. На відміну від спортивних трикотажних виробів вільного крою, натомість вона одягла червоно-малиновий костюм для вболівальників, який облягав її стрункі плечі та плавно округлі стегна. Поверх темно-малинового кольору халтера вирізнявся білий виріз декольте, який перетинався з лямок шириною в один дюйм, що лежали на кожній засмаглій ключиці.

Декольте з обох боків плавно зменшувалося у вигляді букви «V», з’єднуючись трохи вище грудей, що різко піднімаються. Оголені круглі кремово-засмаглі плечі м’яко спускалися по безволосим рукам у тонкі лікті, які були зігнуті в схрещені руки, акуратно притискаючись до білих вишитих літер, що виписували назву команди «Кавальєрс», різко розтягуючись на сферичній округлій тканині. Малиновий топ з коротким рукавом звужувався до нижнього білого подолу, який акуратно кружляв навколо відкритої кремово-коричневої плоті, перетинаючись трохи нижче низу її плоского засмаглого живота.

Сантиметром нижче пояс малинової плісированої спідниці щільно обтягував її стегна. Кожна прострочена складка спідниці, що привертала увагу, була пофарбована вузькою білою смугою, яка спускалася донизу, перетворюючись на білий край, який вільно звисав посередині на засмаглих вигнутих стегнах. Френк кілька хвилин поспостерігав за дівчиною, перш ніж перевести увагу на свої кишені. Він зробив кілька кроків до задньої частини свого кабріолета, поки його грубі руки намацали ключі.

Він дістав їх із правої кишені своїх повсякденних ділових штанів сірого кольору й почав шукати відповідний ключ, просунувши зубці в замок багажника. Почувся клацання, а потім Френк відчинив дверцята багажника. Даніель і Емі чекали, поки Френк зітхнув, зазирнувши в маленьке купе.

Він нахилився й штовхнув важку картонну коробку, наповнену важливими документами, у задню частину багажника, щоб звільнити місце для сумок і обладнання дівчини. "Більше документів, тату?" — спитала Даніель, заглянувши у важку коробку з паперами. «Звичайно», — зітхнув Френк зі знанням справи, дивлячись на свою доньку, дотиснувши лівою рукою верхню частину кришки багажника, а потім зробив крок назад, щоб дозволити дівчатам кинути свої речі всередину.

"Іноді мені просто хочеться, щоб бізнес продовжував працювати сам по собі". І Даніель, і Емі зійшли з узбіччя до задньої частини мустанга й по черзі поклали свої палиці та сумки в багажник. Коли вони закінчили, Френк штовхнув лівою рукою розпечений, гладкий почорнілий алюміній, зачинивши багажник із глухим стукотом.

Тоді він розвернувся на лівій п’яті, збираючись обігнути задню частину автомобіля до кабріолета з боку водія. Даніель раптом покликала його. «Тату, я хочу, щоб ти познайомився з моєю подругою Келлі Ріджлі», — представила Даніель, показуючи високій вболівальниці з каштановим волоссям, яка мовчки стояла, спостерігаючи за ними з узбіччя. Френк зупинився й витягнув шию, щоб тепло посміхнутися незнайомцю. Маючи нагоду поспостерігати за нею повніше, він зрозумів, що її риси були дещо дорослішими, ніж у гравців у лакрос.

Вона була вища за більшість старшокласниць. Круглі круглі бурштинові очі, злегка прикрашені відтінком фіолетової туші, зосереджені на його власних. Перенісся мала округлу мініатюрну довжину. М’які відтінки b на її щоках доповнювали її білу, але злегка засмаглу шкіру.

Рожева помада акуратно лягала на сліди її губ, м’яко контрастуючи з маленьким вигнутим підборіддям Келлі. «Приємно познайомитися, Келлі», — простим кивком привітав Френк. Губи дівчини просто викривилися в легкій усмішці, коли вона відтягнула праву руку від грудей, тонкими пальцями правої руки нервово помахали. «Привіт», — відповів пір’ястий голос. Погляд Френка на мить перевів її стегна, спостерігаючи за темно-червоною плісированою спідницею, яка м’яко гойдалася на її розвинених засмаглих стегнах.

Його зір опустився вниз, уздовж вигнутого тіла, через її симетрично округлені коліна до білих шкарпеток і кросівок Келлі. Він на мить повернув свою увагу на її молоде обличчя, ввічливо посміхнувшись, перш ніж повернути шию до водійської сторони автомобіля. «Тату, не міг би ти зробити їй послугу?» — раптом швидко спитала дочка. Френк зробив паузу на запитання Даніель, а потім поглянув на неї, з гордістю спостерігаючи за обличчям своєї дочки. Даніель отримала багато фізичних рис своєї матері, але вона отримала від нього більшу перемичку та пласке чоло.

Ледь помітні веснянки розповсюдилися від її носа по округлих щоках, а її медово-русяве волосся довжиною до плечей, хоча здебільшого зібране у вільний хвіст, грубо звисало біля круглих вух. Ті широко розширені горіхові очі тепер дивилися на нього з благальним виразом, який Френк знав дуже добре. «Дені, зі мною все буде добре», — перервав її м’який голос, коли вболівальниця підняла руки, «Я сказала тобі, що тобі не потрібно було питати.

Зі мною все буде добре». Френк украв хвилину, щоб уважніше поглянути на Келлі. Його очі мимоволі звернули увагу на щойно випущені кулі, які штовхалися на літери малинового топа вболівальника. Мундир натягнувся на кола плоті, що здіймалися, щільно натискаючи на верхівки, щоб опуститися навколо круглих периметрів. Френк кліпнув очима, внутрішньо докоряючи собі за те, щоб перевірити розвинені груди школярки.

Він різко повернув голову назад до своєї доньки, яка в цей момент мовчазно промовляла до Келлі сформульовані речення. — Але що ти збираєшся робити? — випалила вона вголос на Келлі, а потім роздратовано звернулася до батька: «Тату, вона застрягла тут у школі! Її брата викликали на роботу, а її мама не зможе залишити роботу щонайменше до восьмої години. ". Френк зітхнув, його погляд зупинився на обличчях кожної з молодих леді.

Тепер усі дивилися на нього, чекаючи, що він скаже. «Даніель, — внутрішньо зітхнув Френк, а потім злегка насупився на доньку, — ти знаєш, що в мене не так багато часу возити тебе чи твоїх друзів». Він перевів погляд на жовтіє небо, на мить поглянув на сонце, перш ніж прийняти рішення. Йшов третій тиждень вересня, але сонце вже починало сідати трохи раніше. Звуки транспорту, що проїжджав вулицею, і студентів, які розмовляли один з одним, рухаючись спортивним майданчиком, заповнювали тишу.

Він подумав, що було б безвідповідально з його боку залишити дівчину чекати біля школи саму. Обличчя всіх дівчат почали показувати ознаки стурбованого розчарування, але Френк усміхнувся, простягнувши праву руку, щоб поплескати доньку по лівому плечу на втіху. Його м’який вираз, здавалося, вселив у неї відчуття комфорту.

«Однак цього разу все гаразд. Я погоджуюся, що я не хочу, щоб вона застрягла тут, тому я відвезу твою нову подругу туди, куди їй потрібно», — погодився він. Обличчя Даніели розпливлося в широкій посмішці.

Вона кивнула обличчям у бік Келлі з полегшенням. На обличчі Келлі раптом з’явилося полегшення, коли вона втратила свою широку усмішку. Маленькі, але мініатюрні очі Емі тихо відображали її вдячність. "Келлі, так?" — спитав Френк, коли дівчина пересунула свої білі кросівки до іншої сторони транспортного засобу: «Ви повинні дати мені вказівки».

«Дякую, містере Бредлі», — звернулася Келлі до Френка ледь чутним пір’ястим голосом, дивлячись на нього круглими бурштиновими очима та посмішкою, яка демонструвала ідеально білі вирівняні зуби. Френк підняв витончену ручку дверей з боку водія, а потім нахилився всередину, щоб нахилити кремове шкіряне переднє сидіння автомобіля вперед. Він підвівся, а потім зробив крок назад, щоб одна з дівчат могла забратися на спинку кремового пасажирського сидіння.

Даніель, однак, відступила з боку свого батька, уже промчавши навколо задньої частини автомобіля. Вона приєдналася до Келлі біля пасажирських дверей, потягнувши за ручку чорного кабріолета з дверима. Нахилившись, вона швидко штовхнула вперед задню частину переднього шкіряного пасажирського сидіння. Вона розвернулася на підборах, щоб зустрітися з подругою.

— Чому б тобі не їхати попереду, Келлі? Даніель подумала вголос: «Ти можеш краще вказувати татові звідти». "Хіба він не може просто використовувати GPS на своєму телефоні?" Емі сказала свої перші слова за день. Даніель випрямилася, поклавши тильну сторону правого кулака на пояс малинових шортів, щоб весело поглянути на Емі на грубий чорний шкіряний дах: «Ну, він трохи старіє, тому я не впевнений, що він вміє користуватися мобільним телефоном». "Привіт!" Френк помітив, що сміється, коли Емі протиснулася повз нього, щоб вона могла влаштуватися позаду.

«Я погоджуюся, що я, можливо, піднімусь туди, але я розумію миттєві повідомлення». Коли гравці в лакрос зручно розташувалися на задніх сидіннях, навколо машини долинали хихикання. Френк повернув водійське сидіння назад у правильне положення, а потім опустився на водійське сидіння за чорним шкіряним кермом автомобіля. Тоді він підняв праву руку до спинки пасажирського сидіння, щоб вона зайняла правильне вертикальне положення. Дивлячись з боку пасажира, він спостерігав, як Келлі трохи нахилилася вперед, щоб оглянути салон автомобіля.

Її груди м’яко перекочувалися, глибоко впихнувшись у малиновий недоуздок. Вона повернулася, піднявши свій лівий білий тенісний черевик на кремову підлогу автомобіля, і згорбившись, зручно вмостилася на кремовому шкіряному сидінні. Її плісирована темно-червона спідниця зачепилася за витончену поверхню шкіряного сидіння, коли вона натиснула на нього лівою ногою, штовхнувши нижній шов так, що він трохи підняв верхню частину її лівого вигнутого стегна.

Зір Френка зупинився на похилому подолі, її стегно більше зосередилося в його полі зору. Він почав їх неохоче оглядати. Її ноги були ніжного відтінку засмаги, без помітних волосків на гладкій, але твердій поверхні. Вигнуті гомілки м’яко окреслювалися вертикально до підлоги від м’яких суглобів колін до білих шкарпеток до щиколоток, які пасували до її чистих білих тенісних туфель.

Френк обвів шкіру навколо її колін, коли вони згиналися навколо краю сидіння, утворюючи безволосі стегна, які рухалися вгору, утворюючи більш повну дугу. Трохи розширюючись в окружності, коли вони подорожували вгору, обидві ноги підкрадалися ближче одна до одної, стегна крадучись у багряно-білі складки спідниці, що надихала. Коли Келлі влаштувалася, її руки сплюснулися на колінах, розправляючи тканину спідниці, відкидаючи край шва на сантиметр назад.

Френк кліпав очима, змушуючи свій зір сфокусуватися деінде, хоча він не міг ігнорувати незначне підвищення кров’яного тиску. Келлі нахилила голову, щоб усміхнутися Френку, але потім почала оглядати салон автомобіля. Френк побачив, як її повіки трохи розширилися, коли вона здивовано відвела голову.

Приладова панель кабріолета була широкою і легко читалася. Кожен прилад у машині чітко відображав біле широке коло чисел на темно-чорному фоні з червоними голками, що вказували на поточне показання. Обидва передні сидіння були розділені чорним сферичним джойстиком для перемикання передач автомобіля та радіо, розташованим над ним, на світлодіодному дисплеї монітора, що показує поточну налаштовану радіостанцію кабріолета, а також зовнішню температуру та підтримку телефону Bluetooth. USB-порти розташовані під світлодіодним монітором радіо.

«Це справді гарна машина, містере Бредлі», — сказала вона своїм пір’ястим голосом. «Дякую, Келлі, — Френк відчув хвилю гордості від реакційного компліменту дівчини, косо глянувши на її молоде обличчя, — я взяв її минулої весни. Було надзвичайно важко знайти одну такого кольору».

«Так, але тато не дозволяє мені керувати ним, — голова Даніель з’явилася між вузьким простором, що розділяє передні сидіння, стискаючи кожне з них за підплічники, щоб краще включитися в розмову, — хоча в мене є свої учні. .". Френк відкинув голову назад і суворим поглядом зустрів обличчя дочки. «Єдина людина, яка сідає за кермо цієї машини, — це я.

Коли ви станете повноцінним водієм, ми подбаємо про те, щоб придбати для вас власний автомобіль, але до того часу вам доведеться погоджуватися на мене або місіс. Інь, щоб водити вас навколо», - повідомив Френк. «Я знаю, я знаю», — тон Даніель перетворився на розчарування, коли вона схрестила руки на грудях і плюхнулася назад на своє місце. «Це все одно відстій — не вміти водити». Френк розумів її нетерпіння з цього приводу, але знав, що повинен залишатися непохитним.

Він вважав водіння дуже великою відповідальністю, тому для нього було важливо навчити Даніель ставитися до цього серйозно. Але, на його подив, Келлі мала що додати до розмови. «Водіти за кермом може бути дещо складніше, Дені, — пояснила вона своїм м’яким пір’ястим голосом, — і зазвичай із Driver’s Ed вони використовують автоматичні транспортні засоби, щоб навчати нових водіїв». "Я маю на увазі, так?!" Даніель знизала плечима, притулившись спиною до сидіння. Автоматичний.

Що завгодно. Просто дозволь мені вести машину.». «Але ти ведеш, керуй Даніель», — втрутилася Емі, а потім зробила паузу, щоб підкреслити: «ми, божевільні». Френк розреготався, а Келлі захихікала. Даніель теж не могла не посміхнутися, коли її тремтіло.

її голова на Емі. Він повернув свій погляд на молоду жінку, що сиділа поруч із ним. Френк кинув їй вдячною посмішкою, мовчазно вдячно кивнувши в бік Келлі. Його теплий вираз обличчя змусив її нервувати, від чого її вигнуті, засмаглі плечі опустилися назад. на сидіння.

Вона дозволила своїм рукам вільно лежати на колінах. «Ви коли-небудь керували Келлі з ручним перемиканням передач?» — ввічливо запитав він її. Вона відкрито кивнула йому: «О так, містере Бредлі. У мого брата є джип, тому він дозволяє мені їздити на ньому в ті дні, коли він ним не користується. Але «кутики її рожево-червоної помади злегка зігнуті донизу, «це не так часто».

Френк знову посміхнувся їй, а потім наказав усім пристебнутись, вставляючи ключ у замок запалювання. Він розкрутив свій мустанг, гордо слухаючи. до двигуна, який обертався з плавною точністю. Потім, озирнувшись, він знову звернув увагу на дії Келлі, спостерігаючи, як вона затягує ремінь безпеки через свою халяву. Вона торкнулася кремового ремінця спереду, де він по діагоналі штовхнув у верхній пагорб її правого боку груди, обертаючи її навколо неї, щоб притиснути уніформу під її близнюком.

Поки Келлі намагалася закріпити ремінь на місці, вона ненавмисно похитнула правим стегном вправо, відтягуючи кремову шкіру від сидіння. Стегно штовхало тонку тканину спідниці, змушуючи край ковзати вгору по верхній частині шкіри. Інтимна частина її внутрішнього правого стегна повільно виривала в поле зору. Френк внутрішньо вилаявся, розуміючи, що робить.

Він дозволив собі визнати, що у Келлі були надзвичайно розвинені дорослі особливості тіла. Однак це не мало значення. Вона була незнайомою в його машині, і вона була достатньо молода, щоб ще навчатися у середній школі. Що важливіше, вона була подругою Даніель.

Йому потрібно було утриматися від того, щоб крадькома зазирнути на її кремові стегна. Він відкашлявся, а потім поглянув прямо перед собою на переднє лобове скло, коротко спитавши: «Отже, куди ми йдемо?». «Вам доведеться їхати прямо, поки не дійдете до Пайн-роуд, містере Бредлі.

Тоді вам доведеться повернути ліворуч», — почув він голос пернатого Келлі. Френк почув, як Даніель і Емі почали говорити між собою про заняття, які відбулися сьогодні. Він поглянув на ручку перемикання передач біля своїх загрубілих правих пальців, збираючись увімкнути автомобіль. Поки він це робив, його погляд потрапив на м’яке ліве коліно Келлі, яке невпевнено лежало біля нього.

Стиснувши важіль перемикання передач, він перевів важіль у положення, а потім наказав своєму зору звернути увагу на дорогу, чекаючи нагоди ввійти в рух. «Ти давно в команді вболівальників, Келлі?» — безтурботно спитав Френк, глянувши на свіже обличчя Келлі. Її хвилясте каштанове волосся злегка розвіялося, коли вона підвела бурштинові очі до обличчя Френка. Вона приділяла всю свою увагу, коли говорила.

«О так, містере Бредлі, — відповіла вона своїм пір’ястим тоном, — я приєдналася до «Кавальєрс» на другому курсі й відтоді відпрацьовую вправу». «Келлі старша, тож вона має бути капітаном команди», — втрутився знайомий голос Даніель, — «Але Еллісон більш популярна, тому, звісно, ​​саме за неї проголосували на посаду». «Еллісон дуже здатна виконувати чудову роботу», — негайно відповіла Келлі.

«Хоча вона приєдналася як юніор минулого року? Це ти придумав більшість розпорядків команди, чи не так? Давай, Келлі», — відповіла Даніель. «Мені це добре, Дені», — голос Келлі, здавалося, відбивав різкіші тони, коли вона повернула талію, щоб краще роздивитися людину, яка сиділа прямо позаду неї. Келлі повернула ліве коліно до Френка, її ліве стегно зачепило більше пухкої тканини спідниці між сидінням. Простір між її ногами трохи розширився, коли спідниця натягнулася вздовж стегон. Розташувавшись під кутом одне від одного, Френку дозволили заглянути під натягнутий шов на більш особисті частини її внутрішньої частини правого стегна.

Шкіра зникала на більш кремові ділянки, коли плоть піднімалася вище, перетворюючись у більш вигнуту дугу, яка м’яко притискалася до сидіння. Френк ковтнув. Його м’язи напружилися, а гаряча кров швидко текла крізь кінцівки, стікаючи до попереку. Його губчастий член почав розкручуватися.

«Але ви старший член, чи не так? Я маю на увазі, що це практично ваша робота. Я думала, що ви цього хочете», — продовжила Даніель. «Це не те, що я можу контролювати», — відповіла Келлі.

Френку вдалося дійти до перехрестя на Пайн, підслуховуючи розмову. Йому довелося глянути вниз на ручку перемикання передач, щоб увімкнути передачу, щоб уповільнити швидкість на мінливе жовте світло. Знову в кутку його зору з’явилося ліве коліно Келлі.

Його погляд перемістився з верхньої частини лівого коліна Келлі, рухаючись угору по передній частині її засмаглого стегна до краю спідниці. Пришпилена сукня все ще туго обтягувала м’яку шкіру стегна. Френк провів подолу, коли він різко розрізався горизонтально на привабливій тілі. «Тобі варто припинити дошкуляти Келлі з цього приводу. Скарги нічого не вирішать», — втрутилася Емі.

Келлі зітхнула, а потім змінила вагу. Вона почала відкидатися назад, знову повернувши праве коліно до дверей з боку пасажира. Тканина її спідниці для вболівальників, яка вже була прикріплена шпильками, утримувала натягнутий шов на місці, коли її права нога відштовхувалась далі, змушуючи вільний край верхівки штовхатися ще більше.

Френку показали ще вищі кремові частини її правого внутрішнього стегна. Поділ був лише на сантиметр нижче її складки. Її права нога м’яко опустилася на сидіння, несвідомо тримаючи праву внутрішню частину стегна відкритою. Серце Френка почало битися швидше, коли він відчув поколювання між власних ніг. Він міг чітко бачити весь бік її правого стегна зсередини спідниці, оскільки її вигин притискався до шкіряної оббивки.

Питання почало спливати в його мозку, коли він безперервно дивився на відкриту ділянку. Він думав, що сподівався принаймні помітити відкриту частину одягу, якби її уніформа нестримно демонструвала щось більше, ніж слід. Школа, мабуть, вимагала від учнів носити спортивні шорти. Або, можливо, якісь шаровари.

Але там була лише кремова оголена шкіра стегон. Якби тільки шов піднявся ще трохи, щоб відповісти на його невисловлене запитання. Келлі звернула увагу на проїжджу частину, не підозрюючи, що показує водієві досить інтимну частину правої ноги.

Коли вона глянула на лобове скло, її розум раптом зацікавився, чому батько Даніель не помітив, що світлофор перед ними став зеленим. «Містер Бредлі», — тихо вигукнула вона, обертаючи шиєю, спрямовуючи підборіддя до його обличчя. Краєчком ока вона помітила, як він швидко повернув зір угору до її обличчя, після чого вони обидва зустрілися поглядами одне одного. М’язи його щелепи стиснулися. — Світло зелене, тату, — оголосила Даніель.

Френк внутрішньо вилаявся, відірвав очі від того, хто виглядав спантеличеною Келлі, і натиснув на педаль газу. Тепер він був справді засмучений сам собою. Він не мав права дозволяти собі відволікатися на відкриту шкіру цієї молодої дівчини.

Коли він почув, як Даніель бурмотить щось про іронію, коли мова зайшла про водіння, він мовчки з нею погодився. Однак Келлі не зводила очей з чоловіка, який сидів на водійському сидінні, намагаючись поглинути його чоловічі риси обличчя. Його статура відображала широкі плечі та міцну талію, хоча й прямо нахилений живіт.

Синя сорочка, яку він носив, усе ще мала кілька плям поту, що прикрашали розширені, сплощені груди. Повсякденні сіро-сірі ділові штани приховували більшість його рис знизу, але через його одяг її враження про його статуру змусили її повірити, що він сильніший за більшість людей. Її пильні очі підкралися до його відкритого декольте. Засмагла широка шия переходила в досвідчене обличчя, квадратне на щелепі й широке на чолі.

Хоча його волосся посивіло на закруглених краях вух, воно все одно зберегло його природний насичений каштан. Щетина прикрашала його щоки та підборіддя, роблячи його щелепу темнішою під великою перемичкою. Від нього виходив тонкий аромат поту. Цікавість продовжувала грати в її голові, поки вона не зводила очей з батька Даніель. Вона опустила зір униз, шукаючи те, що могло викликати його інтерес.

Спочатку вони зупинилися на перемиканні передач біля її лівого коліна. Він був круглий і блискучий, але в іншому нецікавий. Оглянувши його, вона вирішила, що це не зовсім те, на що він дивився. "Добре, а яка наступна вулиця, Келлі?" — спитав її Френк, говорячи прямо в лобове скло.

Вона підвела на нього погляд. Їй здавалося, що його щелепа напружилася, спостерігаючи за дорожнім рухом. «Будь ласка, поверніть ліворуч на Фернвуд-драйв, містере Бредлі», — пролунав пір’ястий голос Келлі. Вона знову опустила погляд, повільно оглядаючи підлогу «Мустанга». Вона нічого не бачила на кремовій підлозі, оскільки вона була практично чистою.

Вона вирішила, що він і там не оглядався. Її очі повільно опускалися до верху білих тенісних туфель між розчепіреними колінами. Вона зосередилася на верхній частині власних стегон і на вільній підбадьорливій спідниці, яка, як вона тепер усвідомила, заповзла надто високо навколо її правої ноги. Вона знову перевела очі на чоловіка. Його пальці обома руками стискали кермо.

Трохи занадто туго. Кутики її рожевої помади трохи піднялися. Вона поклала руки на тканину спідниці, а потім повністю розчепірила пальці назовні, залишивши шов спідниці там, де він був.

Повільно вона почала повертати ліве коліно ближче до перемикання передач. Вона відчула, як спідниця тримається на шкірі її лівого стегна, намагаючись змусити поділ піднятися вгору. Затамувавши подих, вона почала чекати. Вона обережно озирнулася назад, щоб побачити, чи її друзі звертають увагу на передню частину. Молодші дівчата вели невеликі розмови одна з одною, надто зайняті, щоб звертати увагу на щось інше.

Емі перехопила її погляд зі свого положення по діагоналі, тому Келлі злегка посміхнулася їй, а потім швидко повернула свої бурштинові очі назад на батька Даніель. Мустанг сповільнився, а потім зупинився позаду кількох автомобілів, які затримувалися на червоне світло світлофора. Келлі терпіла. Вона спостерігала, як Френк переключив свою увагу на перемикання передач, ненадовго зупинивши руку, щоб не торкнутися її лівого коліна. Він обережно вхопився за ручку, але його обличчя не дивилося на її коліно.

Її очі спостерігали за ним, коли він коротко поворухнув ручку, обережно, щоб не торкнутися її шкіри. Хоча його погляд не зривався з нього. Очі Френка ще раз глянули вгору всередину натягнутої тканини спідниці. все ще залишаючись повністю відкритою для його зору, її внутрішня шкіра правого стегна заманливо підповзла до її спідниці. У наступну мить Келлі миттєво підштовхнула праве коліно до пасажирських дверей, ще більше розширивши простір між її ногами.

Поділ штовхнувся, коли більша частина правого внутрішнього стегна вийшла з-під тканини. Вона спостерігала, як очі Френка вирячувалися, коли вона штовхала стегно, змушуючи більше показувати свою інтимну шкіру. Френк важко ковтнув, коли його серце раптово затремтіло, його член почав випрямлятися, коли назовні випливло більше кремової шкіри. Стегно розширилося рівно настільки, щоб дозволити йому побачити його найвищі частини, інтимну плоть, що межує з дуже особистою складкою. Поділ піднявся вгору, дозволяючи йому побачити спалах рожевого кольору, що притулився до нього.

Почуття провини пронизало його, коли він швидко підняв очі на гладке обличчя Келлі, а потім шокуючий поштовх, який пронизав йому спину, коли він помітив пильний погляд Келлі. Вона притиснула його прямо до його обличчя. У Френка пересохло в роті, коли він намагався проковтнути важке почуття провини. Він увімкнув автомобіль, а потім проїхав на зелене світло. Важко дихаючи, він обхопив обличчя правою рукою, тривожно потираючи щетину.

Френк знав, що вона спіймала його підгляданням. Що мало статися тепер? Вона мала почати кричати чи плакати? Чи почала б вона розповідати всім у машині, що він робив? Що сказала б Даніель? Жахливе відчуття занурення охопило його живіт. Минуло кілька хвилин, поки він продовжував їхати, на його обличчі безперервно виступали краплі поту, а зображення стегна прокрадалося в його мозок.

Розкрита внутрішня шкіра досить висока, щоб межувати з особистим рожевим швом. Всередині він кричав на себе. Йому не було діла, як дорослому, намагатися заглянути в трусики старшокласниці. Він спостерігав за дорожнім рухом перед своєю машиною, намагаючись подумати, що йому сказати чи зробити.

Більше нічого не сталося. Дівчата позаду весело балакали, не підозрюючи про те, що відбувається попереду. Келлі мовчала. Було ще одне червоне світло.

Френк був змушений зосередити очі вниз, щоб знову змінити передачу. Коліно Келлі майже торкалося ручки. Обережно, повільно він опустив руку, згорнувши пальці навколо перемикання, щоб перемкнути передачу. Йому було цікаво, чи усвідомлює Келлі, як близько розташоване її коліно.

Можливо, вона навіть не знала, що щось відбувається. Посмішка Келлі стала кривою. Вона навмисно повернула ліве коліно, злегка постукуючи своєю м’якою шкірою по тильній стороні його долоні. Огрубіла шкіра Френка передавала надзвичайне відчуття теплої м’якості, що терлася тильною стороною його долоні.

Він швидко відірвав руку від ручки, коли тепле відчуття розвіялося, кинувши вибачливий погляд на обличчя Келлі. Її очі все ще були прикуті до його обличчя, дивлячись прямо на нього надзвичайно лютим поглядом. Її легка посмішка почала ширше розповсюджуватися на її губах протягом кількох коротких секунд, коли їхні очі розмовляли. Потім Френк спостерігав, як її зіниці повертаються донизу проти годинникової стрілки. Він не міг не піти за ними туди, куди вони йшли.

Його зір знову звернувся до гладких округлих засмаглих стегон, які належали Келлі. Інтимна, повна шкіра стегна все ще залишалася відкритою для його огляду. Повільно тонкі кінчики пальців, що пласко лежали на натягнутій плісированій багряній спідниці, почали скручуватися всередину, впиваючись у складки її блискучих рожевих нігтів. Вона стягнула тканину в стиснутий клубок, піднявши поділ спідниці ще вище! Верхній поділ спідниці відступав угору, щосили підтягуючи передню частину її стегон! Пеніс Френка став твердим, оскільки найвищі частини її ніг повільно просочувалися йому в очі. Він відчув глибоке бажання потягнути його зсередини, коли напружив м’язи власних ніг.

Руки Келлі стиснулися в маленькі кулачки, коли вона зігнула зап’ястки вперед. Потім її руки потяглися вгору, приносячи з собою стиснуту багряну тканину. Шви сповзли догори її ніг, показуючи Френку всі верхні частини її безволосої шкіри. Він відчув, як у нього пересохло в роті, коли він подивився на її обличчя з відкритим ротом. Її очі все ще були прикуті до нього.

Вона мовчки склала куточки рота в ще ширшій усмішці. Тоді Френк зрозумів, що вона робить це навмисно. Френк глянув на дорогу, коли в його голові почали миготіти квапливі думки.

Що це за ситуація? Як це взагалі сталося? Він не міг не дивитися на її оголені ноги між тими часом, коли йому було потрібно, щоб машина рухалася прямо по дорозі. Він оглянув усі вигнуті безволосі стегна. Келлі затягнула шов спідниці так високо, що тепер вона була складеним безладдям на її колінах, шви драпірувалися саме там, де передня частина її стегон стикалася з талією. Більшість складок лежала на її колінах, частина спідниці вільно опускалася у відкриту долину між найвищими частинами її кремових інтимних стегон.

Проте шов не досягав сидіння, і Френк міг побачити маленький відблиск рожевого шовку, який обіймав м’який пагорб, врізаний у його сидіння. Його очима проводили лінію спідниці, яка йшла вгору по інтимній складці її правого стегна, яка з’єднувалася зі шкірою, ведучи до більш особистої зони. Йому потрібен був шанс перевести дух, шанс вирватися з цієї ситуації. Він випадково глянув у дзеркало заднього виду, сподіваючись, що Даніель чи Емі не помітили, що відбувається на передніх сидіннях.

Швидко глибоко вдихнув полегшення, коли вони обидва заговорили одне з одним у залученій розмові. Рух на дорозі почав сповільнюватися. Міцно стискав кермо, його груба шкіра відчувалася в робочому одязі.

Його пеніс витягувався, кажучи про брудні думки. Френк знав, що йому потрібно вивести цю дівчину з машини. Йому потрібно було це зробити, перш ніж ситуація переросла в ще більш незручну ситуацію.

Йому потрібно було ще раз поглянути на ці стегна. Він знову поглянув на її ноги. Очі Келлі спостерігали за ним, вона підтягнула ліве коліно до себе, коли він це зробив, нахиливши ногу всередину, щоб він міг краще бачити зовнішні вигини, найближчі до нього. Її нігті на лівому пальці смикали зовнішній шов спідниці, загинаючи її ще більше збоку засмаглого стегна. Нога злегка піднята над сидінням, задня частина її шкіри піднялася настільки, щоб виявити ледь помітні сліди складки, що відокремлювала її заднє стегно, коли воно зустрічалося з початками заманливо м’ясистої округленої задньої частини.

Вона трохи підняла талію вправо, дозволяючи йому побачити рожевий шовковий шов між її ногою та сидінням. Він промальовувався вздовж нижньої складки щоки, коли виривався з-під підірваного подолу. Пеніс Френка пульсував, коли він поглянув на її оголену рожеву білизну. Думки штовхнути рукою штани спали на думку, але він знав, що мусив ігнорувати все більш тупий пульсуючий біль, що пульсував усередині.

«Боже, трафік сьогодні поганий», — наосліп прокоментувала вголос Даніель. Френк закашлявся, коли ліва нога Келлі знову опустилася на сидіння, приховуючи лінію рожевих трусиків. Він знову поцілив своїми приголомшеними очима в веселий погляд Келлі. Її груди почали тремтіти, вона намагалася стримати хихикання.

«Так. Так. Сьогодні це дуже повільно», — погодився Френк зі спиною, відчуваючи потребу проковтнути.

Келлі відкрила рот і кінчиком вологого рожевого язика лизнула передню частину правого різця, пильно дивлячись в очі містера Бредлі. Її брови обережно зрушили його. Потім вона повільно піднялася вгору, впираючись у задню частину оббивки. Френк міг лише дивитися, коли вона поклала руку на праве коліно.

Потім вона підняла підошву свого правого кросівки над підлогою, коли коліно повільно підняло її гомілку вгору. Сторона її правого стегна поверталася за годинниковою стрілкою, піднімаючи тканину спідниці у внутрішню складку, тоді як вона згинала коліно. Вона підняла задню частину стегна прямо вгору, поклавши каблук тенісного черевика на шкіру сидіння. Все її стегно нахилилося вертикально, затиснувши верхню частину спідниці між ним і стегном. Плісирована тканина всередині її ноги звивалася вгору, відкриваючи тонкі рожеві трусики, що визирали навколо дуже особистої складки.

Френк поворухнувся на своєму сидінні, оглядаючи її підняту ногу. Вона міцно тримала свій черевик, дозволяючи йому спостерігати за всім. Засмагла шкіра, здавалося, стала світліше кремовою, округлішою в окружності, коли вона спускалася вздовж вигинів. Було чітко видно цілі ділянки шкіри, що рухалися по задній частині її стегна.

Його очі спостерігали за шкірою стегна, коли вона рухалася далі вниз, повз темну круглу родимку трохи вище зморшкуватої білої кремової лінії, яка була початковою межею її сідниці. Рожевий шов трусиків прилягав трохи нижче початкової кулі правої сідничної щоки, щільно проходячи по задній частині її нижньої частини, а потім згортався всередину навколо згину внутрішньої частини стегна в межову складку. Келлі поклала вказівний палець на поділ плісированої спідниці, що лежала посередині її центральної западини, і смикнула його, поповзши по шву вгору по передній частині її рожевої білизни.

Тепер він міг чітко бачити їх усіх. Рожеві м’які трусики обіймають її інтимну долину, єдиний шматок тканини, що приховує її лісисту місцевість. Френк почав цікавитися, як вони відчуваються на дотик.

Її рухи змушували рожевий шовк складатися в невеликі повітряні кишені, перш ніж знову натягнутися, злегка постукуючи по інтимних частинах її шкіри. Пеніс Френка розтягнувся, бажаючи потрапити в ці трусики, але він щосили намагався ігнорувати його гнівні скарги. Келлі притиснулася кінчиками правого пальця до шва штанини, який проходив у складці правого стегна, починаючи торкатися його країв. «Тепер вам слід повернути ліворуч», — голос Келлі промовив тихим монотонним пір’ям.

— О, так, — пробурмотів Френк. Він зосередився на тому, щоб не зводити очей з дороги, хоча не міг утриматися від повернення до дуже інтимного шоу, яке влаштовувала йому Келлі. повільно Дуже повільно. Вона терла кінчиками пальців правий шов трусиків. Її права нога хиталася туди-сюди, затиснувши палець між інтимною шкірою та тканиною трусів.

Її ліва долоня знову потягнула спідницю, підтягнувши спідницю ще більше, щоб він краще бачив рожевий шовк. Тонкі пальці правої руки звивалися під швом трусиків, злегка проводячи під його краєм, а її задні притискалися щоками до сидіння. Коли вона розслабила тіло, вони опустилися вперед, змушуючи пагорб під її трусами терти шовк об шкіру. Пеніс Френка був розтягнутий на максимальну довжину, благаючи всередині його боксерів.

Він мав тримати це під контролем. Якщо продовжувати спостерігати, як трусики труться об сидіння, він збирався еякулювати в безладний вибух. Він знав, що це неправильно, але не міг утриматися від бажання, щоб вона продовжувала. Він внутрішньо сподівався, що вона відсуне шов трусиків убік, щоб він міг побачити особисте волосся прямо під ним.

Але він міг тільки спостерігати, як вона грайливо смикала їх. Було нестерпно дивитися, як вона згинала вказівний палець, притискаючи лінію трусиків до своїх неслухняних волосків. «Ми на моїй вулиці, містер Б.», — повідомила Келлі з ширшою посмішкою.

Вона випрямила праве коліно, опустивши стегно до сидіння, а потім перенесла вагу, щоб сісти прямо. Її руки потягнули тканину спідниці, яка викликала вболівальники, вирівнявши білий поділ, щоб повернути його до початкової довжини верхньої частини стегна. Френк важко вдихнув, звернувши увагу на лобове скло. Коли він усвідомив, що ця збочена ситуація закінчується, він відчув величезне полегшення.

Його м’язи зберігали свою напругу, і він виявив, що його яєчка нестерпно болять. Він дивувався, як йому вдалося прибути до місця призначення, не потрапивши в автомобільну аварію. «Це гарна місцевість, Келлі», — сказала Даніель, дивлячись у бокове вікно «Мустанга».

«Так, це дуже тиха вулиця, — просто відповіла вона на заднє сидіння, а потім Френку, — Цей кут, містер Б.». Френк зупинив мустанг на розі тихого перехрестя. Кількаповерхові будинки з акуратно доглянутими газонами тягнулися вздовж тихого приміського району. Келлі все ще не зводила очей з Френка.

пустотливо посміхаючись, відстібаючи ремінь безпеки. Потім вона відчинила двері машини, повернувши стегнами, перш ніж витягнутися. Келлі обернулася на лівому тенісному кросіві, трохи нахилившись усередину, щоб вона могла востаннє усміхнутися Френку. «Дякую за поїздку, містере Бі», — пустотливо пролунав її пір’ястий голос.

«О. Гм. Так. Міс Келлі, — намагався підібрати слова Френк, — це було для мене задоволенням».

«Бьюсь об заклад», — прошепотіла Келлі у відповідь, коли з неї вирвалося хихотіння. Даніель висунула переднє сидіння вперед, її обличчя виглядало збентеженим щодо того, що спричинило таку явну розвагу Келлі. Вона схопилася за автомобільне сидіння та зовнішню частину мустанга, вилізши з задньої частини автомобіля, щоб стати на тротуар поруч із нею.

— Дробовик! — невинно вигукнула вона. Даніель скрутила талію, щоб спинка сидіння повернулася на місце, поки вона ненадовго стояла біля автомобіля. Потім схвильовано стрибнув на нього.

Вона швидко подивилася на Келлі, сильно помахавши їй, коли її подруга знову ступила на цементну плитку тротуару. «Побачимося завтра в школі, добре?» — звернулася вона до Келлі. Келлі милою посмішкою посміхнулася подрузі, а потім також помахала їй на прощання. Потім вона відвернулася від них, почавши свій шлях тротуаром житлового будинку.

Даніель зачинила двері машини. Через кілька секунд капот чорного мустанга від'їхав від узбіччя, а потім збільшив швидкість, проїжджаючи повз Келлі вздовж житлової вулиці. Усередині мустанга Даніель подивилася на свого батька. — Отже, що ти думаєш про Келлі, тату? — невинно запитала Даніель.

Френк шукав відповіді в голові, ситуація все ще відтворювалася. Його м’язи стали більш розслабленими на сидінні, а його дихання почало повертатися до норми. Нарешті він закінчив пошуки відповіді, кинувши доньці люблячу посмішку. «Дуже харизматичний», — це все, що він міг сказати. Даніель засміялася й погодилася, кивнувши підборіддям.

«Мені здається, цього року їй важко», — обличчя Даніель трохи похмуріло, повертаючи голову до панелі приладів. "Ой?" Френк подивився на дочку запитальним поглядом. «Ну, коло її друзів, до яких вона раніше належала, переїхало в коледж», — Даніель пояснила йому більше про свою подругу.

Тоді Даніель раптом замовкла, ніби не давала собі розповісти про щось більше. Френк припустив, що це тому, що Даніель хотіла поважати справу свого друга. Він з повагою не тиснув. Емі спостерігала за розмовою, а потім серйозно мовчала, схрестивши руки на грудях, її обличчя потемніло, коли вона згорбилася на своє місце. Поза автомобілем віддалені звуки пташиного крику та собачого гавкоту долали двигун віддаленого мустанга.

Білі тенісні туфлі Келлі пливли по тротуару, коли вона спостерігала, як яскраво-червоні задні ліхтарі автомобіля віддалялися вдалину. Її думки відбилися на реакції батька Даніель, коли машина повернула праворуч за дальнім рогом. Вона трохи важко зітхнула, прикусивши свій рожевий язик від думок про веселощі, які вона щойно пережила.

Вона не втрималася від посмішки..

Подібні історії