Настільна робота

Вона може прийти з ним працювати на один день в офіс!…

🕑 31 хвилин хвилин БДСМ Історії

«Гарного дня на роботі Майстер!» — сказала вона, відправляючи його на роботу одного ранку. День був як і будь-який інший, і розпорядок був досить передбачуваним. Вона приготувала йому сніданок, він дав їй справи, які вона мала виконати, і вона відправила його в дорогу. Але того ранку під час їхньої розмови за сніданком Мішель сказала йому щось, що запам’яталося йому протягом дня.

«Мастеру, я дуже хотів би підійти до вашої роботи й подивитися, що ви робите цілий день. Я знаю, що у вас дуже важлива робота, і я хотів би одного разу побачити вас там у дії». Тоні весь день думав над ідеєю привести її до себе на роботу.

Він знав, що із завтрашнього дня його боса буде за межами міста на кілька днів, тож він подумав, що це ідеальний час, щоб здивувати її та залучити її до нього на роботу. Того дня, коли він їхав додому, він обдумав свій план щодо неї. «Ласкаво просимо додому, господарю!» — сказала Мішель, коли він зайшов у двері.

Вона зустріла його, як завжди, коли він повертався з роботи, підійшовши до нього, щоб стати перед ним, поклавши руки за спину, з’єднавши ноги, випрямивши спину й витягнувши груди, опустивши голову, дивлячись на його ноги. Ось як він навчив її вітати його і як він любив бачити її, коли повертався додому. Він відповів взаємністю у своїй звичній манері, піднявши її підборіддя, щоб поглянути їй в очі, і поцілував її м’які рубінові губи, коли знову володів нею.

Відповідь Мішель була передбачуваною; від першого його дотику вона стала мокрою, і їй знову перехопило подих. "Привіт дорогий. Як пройшов день?" запитав він. Дорогоцінна була улюбленим ім'ям, яке він дав їй. Їй теж подобалося це чути, бо він сказав їй, що вона його дорога.

Його дорогоцінний камінь, його дорогоцінний скарб. "Добре, господарю. Як пройшов день?" вона повернулася. «Це було нормально.

Довго, але добре». бідний Учитель. Ви занадто багато працюєте в цьому офісі! Хочеш потерти шию? - запитала вона. - Це було б чудово. Ти ж знаєш, що я завжди люблю твої розтирання шиї!» — сказав він, взявши її за руку та зайшовши разом із нею у вітальню.

Він сів у своє улюблене крісло, а вона рухалася позаду нього. Поклавши руки по обидві сторони його шиї, вона почала масажувати цілий день. «Якщо говорити про роботу, — почав він, — мого боса не буде на наступні кілька днів, і я думав — як би ти хотів прийти на роботу й провести день із я?» Мішель припинила те, що вона робила, і підійшла, щоб упасти на коліна біля нього. «Справді Господар? Ти це маєш на увазі? - схвильовано запитала вона.

Тож ти міг би провести зі мною день без жодних проблем». «Джулі не подумає, що щось відбувається?» «Ну, якщо «щось відбувається», вона нічого не скаже. Вона вміє зберігати таємницю, — сказав він. — Якщо ти не потрапиш у халепу, господарю. Я не хочу, щоб ти втратив свою роботу через мене».

«Не турбуйся. З Джулі все гаразд». «Тоді я б із ОБОЖЕННЯМ пішла працювати з тобою, пане!» — схвильовано сказала вона й повернулася, щоб з новою силою помасажувати його шию. «Гей! Не так сильно! — сказав він, сміючись, коли вона працювала над його шиєю. — Вибачте, господарю.

Я так схвильований!" Під час вечері Тоні виклав плани щодо неї на наступний день. Мішель з нетерпінням слухала його слова. "Завтра ти прийдеш зі мною на роботу, і я покажу тобі, де Я працюю. Ми будемо в офісі цілий день — мені потрібно наздогнати деякі документи та попрацювати над проектом, у якому я зараз.

Але це дасть тобі можливість побачити, де я працюю, і ми будемо разом цілий день. Сподіваюся, ти не занудьгуєш… офіс — не найцікавіше місце у світі, як ти знаєш!» «О, пане, мені ніколи не буде нудьгувати, доки я з тобою!» — сказала вона. Дякую тобі! Дякую!» Того вечора, коли вони лягали спати, Тоні обернувся до неї.

«Відкрий рот!» Мішель посміхнулася, знаючи, що він збирається змусити її отримати привілей піти з ним на роботу завтра. Їй це було добре. .. Вона зробила б усе, що він забажав! «Відкрий рота!» — гавкнув він, схопивши жменю її волосся й відкинувши її голову назад. Це було боляче.

Але було також так добре… Вона відкрила рот і з його вільною рукою Тоні засунув три пальці всередину, грубо торкаючись. Він засунув пальці глибоко в її рот, майже так, що їй заткнувся рот. Потім він витягнув їх назад. Мішель видихнула, коли вона вдихнула.

Він штовхнув їх назад у її горло і тримав їх там кілька секунд. Знову він витягнув їх, і вона знову задихалася, вдихнувши солодке повітря. Ще раз у рот, і цього разу він тримав їх там трохи довше. Коли він витягнув їх, це час, він витер її слину зі своїх пальців по її обличчю.Він дуже швидко замінив пальці вниз її горло своїм членом. Декілька секунд Мішель обережно обхопила його губами та поклала язиком по кінчику.

Але це тривало недовго. Він схопив її голову обома руками і потягнув до себе, висунувши стегна вперед. Член Тоні вдарився об її горло. Мішель заткнувся ротом і спробував відірватися, але він тримав її міцніше.

Через кілька секунд він звільнив свою хватку і відтягнувся, відриваючись від її рота. Вона хапала ротом повітря, важко дихаючи, як собака після важкої пробіжки. "Я був під враженням, що ти хочеш мене відсмоктати?" — запитав він розчарованим тоном. — Знаю, господарю. — Ну, насолоджуйся! - наказав він, коли він штовхнув її назад в рот, цього разу закачуючи свій член прямо їй у горло.

Мішель подавився його членом, люблячи кожну секунду. Її очі почали сльозитися, а обличчя почервоніло. Він знову відпустив її голову, і слина витекла з її рота на нічну сорочку.

Вона підняла на нього погляд і посміхнулася. «Дякую, господарю. Чи можу я ще трохи посмоктати, будь ласка?» "Звичайно, повія", - відповів він, вдаривши її по обличчю своїм вкритим слиною членом, а потім вставив його їй у горло.

Накачуючи і видихаючи, час від часу він зупинявся, тримаючи свій член на її язику, щоб дати їй можливість подихати, перш ніж знову атакувати її горло. Цей цикл тривав протягом, як Мішель здавалося, цілої вічності. Згодом її обличчя вкрилося слиною; її макіяж очей був знищений її сльозами, залишивши чорні смуги на її обличчі. Її нічна сорочка була мокра й прозора. Вона була задихана і виснажена.

Тоні закачав свій член їй в горло в останній раз, перш ніж витягнути і вистрілив своєю спермою по всьому її обличчю. «Я кохаю тебе, моя брудна маленька повія», — прошепотів він, коли вона перевела подих, все ще тримаючи її за волосся та грубо витираючи своїм пом’якшеним членом по її щоці. «Дякую, Учителю. Я теж тебе кохаю», — сказала вона у відповідь.

"Тепер зніми цей одяг. Пора спати - завтра на тебе чекає довгий день!" — наказав він, підводячись, піти до ванної й прибратися. Мішель на мить лежала там, переводячи подих. «І не витирай моє насіння зі свого обличчя. Я хочу, щоб ти насолоджувався його носінням деякий час.

Мені подобається, як воно виглядає», — сказав він, підходячи до дверей спальні. «Так, господарю». Вона посміхнулася сама собі і насилу підвелася на ноги, все ще трохи хитаючись від інтенсивного тренування.

Він повернувся за кілька хвилин і знайшов Мішель у ліжку, гола, яка чекала на нього. Коли він ліг, вона пригорнулася до нього калачиком і, поклавши голову на його руку, міцно заснула, все ще посміхаючись. Наступного ранку, коли Тоні розбудив її, він мав спеціальні інструкції для Мішель, яка мала супроводжувати його на роботу. «Мішель, ти будеш одягати відповідний офісний одяг, але нічого нижчого», — сказав він. «Так, господарю», — сказала вона слухняно.

Мішель одяглася, і після того, як вони поснідали, Тоні та Мішель пішли до офісу. Дорогою до офісу Тоні вранці було мало заторів. Тоні прибув до своєї офісної будівлі та припаркувався на відведеному місці.

Він відчинив дверцята машини й потягнувся до ліктя Мішель, допомагаючи їй піднятися з сидіння, дочекавшись, поки вона міцно встане на високих підборах, а потім повернувся й дочекався, поки вона піде за нею. Його голос долинув до її вух, низький і твердий; «Очи додолу, повія, і згадай, чого тебе вчили». Він знав, що її опущені очі привернуть менше уваги, а її одяг і поведінка мали на меті злити її з натовпом, але вона знала, що під звичайною, звичайною зовнішністю ховається сексуальна тварина, яка нетерпляче чекає, щоб вирватися.

Вона мовчки кивнула непомітним рухом, але він не сумнівався в її поступливості. Мішель залишалася позаду, коли довгі кроки її господаря ввели її в будівлю. Вони зайшли в ліфт і, коли двері зачинилися, опинилися в ліфті самі.

Очі Мішель не підводилися, хоча Тоні підійшов до Мішель і провів контури її цицьок крізь білу тканину її блузки. Він усміхнувся, коли її соски напружилися й погрожували пробитися крізь тканину. Мішель тихо стогнала, і вона знала, що для неї це буде довгий день! Мішель не здогадувалася, на скільки поверхів вони піднялися, і коли двері з гуркотом відчинилися, вона злякалася, але дочекалася його підказки, перш ніж знову піти за ними. Запахи ділового будинку проникли в її думки, але вона все ще дивилася нікуди, крім його каблуків.

Дійшовши до дверей, Тоні зупинилася й почула тихе клацання дверної ручки. Він зачекав, доки Мішель увійшла, перш ніж знову зачинити двері, і вона знову почула замок, коли двері за нею зачинилися. Тоні працював у високооплачуваному районі Лос-Анджелеса, неподалік від бульвару Вілшир, в офісі на двадцять другому поверсі. Офіс був хорошого розміру - з гарною зоною прийому, кімнатою для переговорів і його особистим кабінетом.

«Доброго ранку, містере Пауелл», — сказала портьє, коли вони підійшли до її столу. "Доброго ранку, Джулі. Як ти сьогодні вранці?" "Добре, сер.

Хочете кави?" «Це було б чудово. Дякую», — сказав він, коли пара зайшла в його кабінет і зачинила за собою двері. Пальці Тоні піднялися, щоб провести по її щелепі, і він повільно підняв її підборіддя, ніжно поцілувавши. «Мій любий, я думаю, це буде найприємніший день в офісі». Мішель побачила усмішку свого господаря і не відчула нічого, крім бажання догодити йому, змусити його пишатися нею та зберегти цю прекрасну посмішку на його обличчі.

Пройшовши через кімнату, він дійшов до свого великого столу й сів у шкіряне крісло з високою спинкою, показуючи їй підійти ближче. Вона підійшла, коли він направив його в бік, і мовчки стояла, розклавши руки на боці, знову опустивши очі. «Ваша кава, сер», — сказала портьє, увійшовши до кімнати.

— Дякую, — сказав він. Вона посміхнулася й знову зачинила двері, виходячи, щоб повернутися до свого столу. «Зніміть свій одяг, повісьте його в шафі та поверніться до мене», — наказав він.

Вона мовчки підкорилася, спустивши спідницю на стегна й дозволивши їй впасти в калюжу на підлозі навколо її щиколоток. Вийшовши з нього, вона підняла його з підлоги й обережно склала, рухаючи швидко й впевнено. Він спостерігав, як вона м’яко висмикує кожен ґудзик із дірки, яку вони займали, і зсуває блузку на плечі, оголюючи м’які засмаглі груди. Її соски затверділи в прохолодному повітрі офісу, коли вона відвернулася, блузка та спідниця накинулися на її руку, і вона віднесла їх до шафи, повісивши їх, як наказав її Учитель. Повернувшись до нього, вона на мить підвела очі, бажаючи побачити цю посмішку.

Вона не розчарувалася. Ще раз її очі опустили, і він дивився, як вона повертається, її груди тихо погойдувались, коли вона витончено йшла до нього. Мішель знала, що усмішка, яку вона побачила, коли повернулася, була результатом його спостереження за її підтягнутою, округлою дупою, яка м’яко погойдувалася, коли вона йшла вішати свій одяг.

Вона знову підійшла до нього й повільно опустилася на коліна біля його стільця, розставивши стегна перед його поглядом, її спина була прямою, а ідеальні груди стирчали напоказ, як він її вчив. Вона повільно підняла до нього обличчя, чекаючи наступного наказу свого господаря. Тоні відімкнув і відкрив нижню шухляду свого столу, витяг нашийник і манжети.

Вона відкинула своє довге волосся, коли він застібнув комір на її шиї, зафіксувавши його за головою. «Твої зап’ястя дорогоцінні», — сказав він, і вона піднесла їх до нього, і він прикріпив їх до її зап’ястя. Потім він причепив ланцюжок від її коміра до манжетів. Ланцюжок був настільки довгий, що її руки опускалися не нижче грудей. Він подивився на неї, схвально кивнувши, а потім повільно відкотив стілець від столу.

Він вказав на колінний простір, його слова були тихо сказані: «Твій дім на день, крихітка… будь ласка…», і він показав на порожнє місце під своїм столом. Мішель низько нахилила голову й обережно поповзла на колінах, повернувшись один раз у закутці, сіла на дупу, коліна високо й розведені стегна, притиснувши руки до грудей, щоб трохи потягнути шию. Вона підвела на нього очі й кивнула, усміхаючись очима.

«Дякую, пане, за те, що ви дали мені таке гарне місце для ночівлі». Він потягнувся до неї й погладив її щоку, потім відірвався й підвівся, прямуючи до дверей. Вона почула, як знову повернувся замок, як відчинилися двері. Він повернувся до свого стільця й підтягнув його ближче, а вона відсунулася, щоб залишити вільне місце для його ніг. Мішель почула голос свого господаря з ще одним наказом.

«Ні звуку дорогоцінного… ні скиглення, ні кашлю… насправді, на вашому місці я б дуже обережно дихав занадто голосно. Ви розумієте?» Вона притулилася обличчям до його ноги й кивнула у відповідь, знаючи, що команда почалася тоді, коли вона була вимовлена, і її відповідь не мала бути озвучена. Він відповів: «Хороша дівчинка», і від його схвалення її дух піднявся вгору — вона знову сподобалася йому.

Мішель відкинулася назад у напівтемряві колінного простору й слухала, як він починає робочий день. Ящики відкривалися і закривалися. Дотик клавіатури.

Відповів телефонний дзвінок. Папери рухалися. Час від часу він простягав носок черевика й тиснув між її ніг. Мішель обережно підняла руки, щоб притулити голову до дерева, закусивши нижню губу, щоб тихі стогони не вирвалися. Кілька разів він підводився й виходив із-за столу, завжди обережно підштовхуючи порожній стілець.

Кілька разів Мішель чула, як інші входять, але сказані слова залишалися непочутими, коли вона зосередилася на тому, щоб залишатися нерухомою, дихати дуже тихо. І після того, як кожен відвідувач відходив, він вшановував її своїм ніжним дотиком, піднімаючи ногу, щоб погладити її шкіряну поверхню по її нозі та в її тепло. Коли настав час обіду, він заговорив, навіть не нахиляючись до неї.

«Я повернуся, мій дорогоцінний. Будь хорошою дівчинкою і лягай, будь ласка. Повернись до мене спиною і стань обличчям до стіни», — вона повернула своє тіло так, щоб вигин її спини дивився на нього, коли він наказав і притиснувся якомога ближче до нього.

стіну, наскільки дозволяло її положення. Потім вона відчула його дотик, коли він розпустив їй волосся позаду. А потім коліщатка його стільця покотилися по ньому, затиснувши її далі в її просторі.

«Не рухайся ні на дюйм, дівчино. Я не побачу жодної волосини, коли повернуся», — вона почула, як його кроки затихли, усвідомлюючи, що він вирішив не зачиняти двері, і будь-хто міг увійти будь-коли. Мішель глибоко вдихнула, перш ніж заплющити очі, і бажала його швидкого повернення, боячись свого відкриття з кожною миттю.

Здавалося, минула ціла вічність, перш ніж вона знову почула кроки. Мішель широко розплющила очі й зосередилася на затіненому дереві перед своїм обличчям, уважно прислухаючись. Потім голоси… і це був не голос її Учителя… Мішель мовчки тремтіла, затримуючи дихання, наскільки могла, між тихим видихом і пошуком нового повітря. Нарешті незнайомець зник, і сльози полегшення навернулися на її очі, її дихання заспокоїлося, і вона спробувала подумати, як довго його не було. У той момент, коли Мішель почала думати, що її тіло більше не може тримати це положення, вона ледь помітно смикнулася від звуку кроків, які наближалися до столу все ближче й ближче.

Вона відчула, як колеса ковзають з її волосся, і відчула смак крові від укусу в губі, чекаючи, хто її знайшов. Потім здригнулося зітхання полегшення, беззвучне, але відчутне для душі, коли вона почула голос свого дорогого Учителя, і його рука торкнулася її плеча. «Молодець, дівчинка», — почула вона посмішку в його голосі, коли він говорив.

«Мені подобається знаходити свої речі в тому вигляді, в якому я їх залишила. Сідайте зараз. У мене є для вас напитися води», — з цими словами вона скрутилася і повернулася в сидяче положення, коли він сів на своє місце і посковзнувся. близько до столу.

Мішель побачила, як його рука опустилася по краю крісла, а в ній була пляшка води. «Випий, мій любий. Я потримаю це лише мить», — вона нахилилася вперед і обхопила губами маленький отвір пляшки, потягнувши її й глибоко втягнувши, ковтаючи прохолодну воду тихими нахилами голови. Три, чотири, п'ять глибоких ковтків, а потім пляшки немає. «Сьогодні вранці ти впорався дуже добре, крихітко.

Я думаю, що настав час кинути тобі виклик далі. Стікай», — наказав він. Вона підвелася на ноги, і він притягнув її ближче до себе. «Розсунь ноги.

У мене для тебе частування». він сказав. Мішель підкорилася і розвела ноги. Майстер потягнувся до своєї шухляди й дістав маленький вібратор у формі метелика з дистанційним керуванням.

— Ти знаєш, що це? запитав він. Мішель ствердно кивнула головою. «Тоді ти знаєш, що це зробить з кицькою повії, правда?» запитав він.

Від цієї думки Мішель розширила очі. Вона знову ствердно кивнула головою. "Добре.

Я збираюся помістити його на твою кицьку, і ти продовжуватимеш зберігати тишу, незалежно від того, що з тобою робить цей пристрій. Розумієш?" Мішель кивнула головою, щоб зрозуміти наказ, хоча виконати його може бути складніше. Тоні помістив метелика між губами її кицьки та обмотав ремені навколо її стегон і талії. — Гаразд, тоді повертайся під стіл, моя люба, — сказав він, відсуваючи свій стілець. Вона відштовхнулася назад у куток, відхилившись назад і підтягнувши коліна, спершись на них ліктями, її стегна знову відкрилися його погляду.

Щоб перевірити тизер метелика, він увімкнув низький рівень. Дзижчання проти її вже збудженого сексу змусило її закусити губи, щоб не стогнати. Вона звивалася, коли пристрій дражнив її губи та клітор.

Він усміхнувся, коли вона намагалася мовчати. Дзижчання стало невгамовним, а її дихання важчим. Мішель відважно намагалася зосередитися на тиші, коли він підводив її все ближче й ближче до краю.

Вона підняла стегна і сильніше притиснула свій секс до його ноги, щоб отримати звільнення, а потім дзижчання зникло. Вона зіщулилася, коли стілець відкотився, і він підвівся, щоб покинути кімнату, не сказавши жодного слова. Мішель закрила очі й повільно взяла під контроль свої почуття. Коли Тоні повернувся до свого столу, він був не один. Мішель впізнала голос його адміністратора, а також голос іншого чоловіка.

Здавалося, їхні розмови тривали цілу вічність, присутність інших посилювала її напругу з кожною болісною миттю. Мішель не мала уявлення про час, про те, скільки ще вона може так продовжувати або скільки це минуло. Тільки те, що вона потребувала звільнення, як ніколи. Вона була майже в маренні від дзижчання та загрози розкриття.

Мішель затиснула мучильний пристрій, намагаючись уповільнити його диявольську роботу, але це лише ще більше втиснуло його в її гарячу, димлячу кицьку. Нарешті дивні голоси встали й пішли, і його палець на нозі знову знайшов шлях до її мокрої промежини. Він злегка врізав метелика в її кицьку, набираючи муки ще на одну сходинку. Вона почула дряпання ручки на папері, коли він пробурмотів: «Я мав би частіше брати тебе на роботу, дівчино», — його гортанний тихий сміх лунав у її вухах, а її обличчя спалахнуло з його очей. Мішель відкинула голову назад і закрила очі, бажаючи, щоб день закінчився, бажаючи торкнутися його, вигукнути його ім’я.

Вона простягнула руку, щоб погладити його ногу, не в змозі більше чинити опір… боячись, що він відірветься, з полегшенням, коли він простягнувся трохи ближче. Вона сміливо поклала голову йому на коліно й закрила очі, її серце вперше за цей день трохи сповільнилося. Зрозумівши, як дотик її Учителя може водночас збудити її й заспокоїти, викликати страх і радість, Мішель тихо посміхнулася про себе й потерла щоку грубою тканиною штанин. Раптом її очі розплющилися, коли він відсунув стілець, і вона засунулася глибше в свій куток під столом.

Вона почула приглушений звук його голосу, коли він з кимось розмовляв, а потім закриття… і замикання… дверей. Вона почула, як наближаються його кроки, і його ноги знову з’явилися в її очах, коли він сів на своє місце і знову поповз вперед. Мішель підняла очі й побачила, як він розстібає блискавку.

Його рука з’явилася з його твердим членом, простягненим до неї, а потім без жодного слова його рука зникла, і він повернувся до роботи, знову почувши звук ручки по паперу. Мішель сіла вперед настільки прямо, наскільки могла, знаючи, чого очікує, і стала на коліна між його розведеними стегнами. Її зв’язані руки схопилися за край його сидіння, вона нахилилася, щоб потягнути його до рота.

Зі своїми руками вона не могла дражнити і гратися. Вона просто глибоко і повно втягнула його в горло і почала смоктати. Обережно, щоб приховати свої стогони бажання, обережно, щоб не видавати жодних звуків потреби чи бажання, вона мовчала, коли його член знову й знову зникав повз її губи.

Мішель почула, як ручка впала на стіл, і відчула, як його стегна притиснулися до її голови. Вона знала, що він був близький до піку, і вона потягнула сильніше, сильніше всмоктувала його ствол. Стегна Тоні здригнулися один раз, а потім він усе ще сидів у кріслі, коли сильно й довго ввійшов їй у рот. Мішель швидко ковтнула, кожен гарячий потік насіння її господаря швидко стікав їй у горло, знаючи, що якщо сперма досягне його одягу, вона буде покарана.

Коли останній спазм минув і останній ковток благополучно спустився в її горло, Мішель тримався дуже нерухомо, його злегка пом’якшений член все ще тримався в її гарячому роті. Дуже обережно вона притиснула його глибше, доки її губи міцно не вперлися в основу, її дихання відчувалося всередині його штанів. Вона стиснула губи й зробила останній довгий, легкий погладжування від основи до кінчика, переконавшись, що він був настільки чистим, наскільки вона могла зробити його лише своїми губами та язиком.

У ту саму секунду, коли його член покинув її губи, з’явилася його рука; Тоні прилаштувався, застібнув блискавку й знову почав писати. Єдині слова, які вона чула, були: «Відпочинь, маленька», але цього було достатньо. Мішель відкинулася в куток і сіла, розкривши йому стегна. Вона закрила очі, притулившись головою до внутрішньої стінки столу.

Скрегіт коліс крісла підняв її з дрімоти, і вона озирнулася. У кімнаті стало якось темніше, і вона відчула, що час виходити. Вона не знала, як довго спала, але звук його голосу відразу ж повністю прокинув її. «Прокидайся, мій любий, пора йти додому», — Мішель піднялася на коліна під його столом. «Сьогодні ти була такою хорошою дівчинкою, я думаю, що ти заслуговуєш на винагороду, чи не так?» він відчув, як вона потерлася головою «так» об тканину його штанин.

— Тоді розступи мою ногу, — тихо сказав він, і вона слухняно зайняла позицію. «Тепер не забувайте мовчати. Я не хочу навіть чути від вас жодного слова», — сказав він. Мішель підготувалася до того, що мало статися. Раптом вібрації, які вона відчула раніше того дня, зникли, коли метелик почав нове, більш злісне дзижчання.

Тоні ввімкнула його майже до повної потужності, і вібрація, яку випромінював апарат, відкинула її об задню стінку столу. Вона сильно закусила губу, щоб не закричати, і штовхнула свою кицьку в нього. Вона почала тертися промежиною об його черевик, коли її кицька загорілася. Їй так хотілося шуміти… це все, що вона могла зробити, щоб зберегти тишу.

Тоні змінював інтенсивність вібрацій, іноді сповільнюючи їх, іноді прискорюючи. Саме тоді, коли вона думала, що зовсім втратить розум, він милосердно сповільнив процес. Вона тихо задихалася, намагаючись заспокоїтися.

На її тілі з’явився блиск від поту, а між її грудей стікали маленькі річки поту. Щойно їй стало легше дихати, Тоні вимкнув усі зупинки й запустив машину на повну, нестерпну потужність! Вона голосно задихалася, незважаючи на спроби мовчати, і вдарилася стегнами. Потім вона дико розкинула їх і здригнулася в конвульсіях у вибуховому оргазмі! Вона застигла на кілька секунд, коли хвиля паралізувала її, а потім відпустила в припадку пристрасті та звільнення. Їй хотілося, щоб він заткнув їй рот, щоб вона могла викрикнути свій захват за кляпом, але натомість їй довелося засвоїти це, і це зробило її оргазм ще сильнішим! Вона сиділа, замерзла, коли її ноги тремтіли від напруги, а її кицька притискалася до дзижчання пекла. Нарешті, дуже повільно, її оргазм згас, і тіло повернулося до неї.

Вона сиділа, тихо задихаючись, ковтаючи величезну кількість повітря. Час від часу її тіло спазматично здригалося, коли її покидали останні муки. «Тут, почуваєшся краще?» — запитав він, усміхаючись. Мішель підняла погляд з-під столу й слабко посміхнулася.

«Тоді час йти. Іди принеси свій одяг і одягнися", — Мішель вилізла з-під столу й стала перед ним на коліна, мовчки чекаючи, її очі дивилися прямо перед собою. Він потягнувся до її коміра й обережно розстібнув ланцюжки, які тримали її зап’ястя. Потім він розстібнув її фіксатори на зап’ястях.

і, нарешті, її комір, поклавши все назад у свій стіл і замкнувши шухляду. Тоні подав їй руку, щоб допомогти їй встати, оскільки її ноги були жорсткими, а вона все ще тремтіла від свого оргазму. Коли вона встала, вона повернулася й обережно пішла до шафи і одягла блузку та спідницю.

Вона подивилася в дзеркало і поправила зачіску, як могла, але вона все ще була спітніла від свого випробування, і найкраще, що вона могла зробити, це створити враження, що у неї був справді поганий день. Тоні оглянувши виснажену дівчину, його очі один раз пробігли по її тілу, запевняючи, що все на місці. «Тепер опусти очі, дівчинко. Не поводься зі мною неохайно», — вона швидко опустила голову й повернулася, щоб вийти з ним за двері, стоячи збоку, коли він замикав їх, а потім чекала на ліфт. Ліфт їде тихо й швидко.

Опускаючи очі вона пішла за ним з будівлі до машини, прослизнувши на шкіряне сидіння, коли він тримав двері, вдихнувши його запах, коли він потягнувся через неї, щоб пристебнути її ремінь безпеки. Мішель простягнула руку й відімкнула двері, коли він зачинив її, повернулася на своє місце. «Сьогодні ви мене дуже порадували, моя дорогоцінна.

Тобі сподобався день?" Мішель підвела очі на свого Вчителя, на її вустах з'явилася любляча посмішка. Вона тихо кивнула й тихо сказала: "Так, Учителю, так. Мені було приємно бути поруч з тобою цілий день. Дякую, — він посміхнувся її відповіді й завів машину. «Господарю, можна засунути вікно? Мені потрібен свіже повітря, щоб охолонути».

Тоні опустив вікно, і вона розстібнула свою блузку на пару додаткових ґудзиків, щоб прохолодний вітерець обдував її груди під час поїздки додому. Приблизно через сорок п’ять хвилин вони прийшли додому. На той час Мішель охолола і повернулася до старого вигляду.

Тоні припаркував машину, потім допоміг їй вийти, і вони зайшли в будинок. Тоні пішов у вітальню, а Мішель пішла до ванної кімнати. Вона хотіла трохи освіжитися після того, як їхала додому, вкрита потом і просочена спермою! Вона повернулася й стала перед ним на коліна, чекаючи, що буде далі.

Він простягнув руку, щоб погладити її щоку, і вона вп’ялася в нього, її пристрасть знову піднялася від його простого дотику. Тоні відчув у ній потребу й майже пошкодував її. Він дражнив і мучив свою рабиню цілий день, і єдиний раз, коли вона звільнилася і отримала такий необхідний оргазм, не компенсувала денних мук. Тепер вона стояла перед ним на колінах, благаючи його ще.

Він не міг їй відмовити. Він опустився й знову підняв її підборіддя. Дивлячись в її красиві блакитні очі, він усміхнувся і подав їй руку. Допомагаючи їй підвестися, він повернув її обличчям до спинки дивана. Він перегнув її над диваном і притиснув її донизу, її тверді, повні сиськи роздавилися під її вагою.

— Розстав ноги, рабе. — наказав він. Вона широко розсунула ноги для нього так готова втиснути його в свою хвору кицьку, що насилу витримала ще секунду. Але їй доведеться ще трохи почекати, поки її заповнять.

Тоні став навколішки позаду неї і розсунув її задні щоки. Він поклав свій гарячий рот на її вологу, голодну, кицьку і розкрив губи своїм язиком. Мішель про скрикнула від задоволення. Вона притиснулася до його обличчя, бажаючи, щоб він був глибше, бажаючи більше його всередині себе. Якби він міг повністю залізти в її кицьку, це було б просто добре для неї в той момент.

Його язик був як небо, і він їв її переслідувану кицьку з такою ніжністю… Мішель хотіла кінчити мільйон разів на його чудовий рот, щоб занурити його обличчя в її кохання. Але вона стрималася, чекаючи, поки їй скажуть, не бажаючи, щоб щось зіпсувало цей час з її коханим Господарем. Нарешті він увійшов у неї з великою обережністю.

Мішель заскиглила; вона так цього хотіла, що їй було боляче. Але це був біль, якого вона ніколи раніше не відчувала. Сильна рана, ніби її зцілювали від усіх кривд, які їй коли-небудь заподіяли.

Він погладжував свій член і виводив її, її стегна піднімали до кожного поштовху. Вони стали сильнішими та сильнішими, вона вчепилася в край дивана, піднімаючи дупу вище та натискаючи на кожен поштовх свого солодкого члена Майстра. Мішель простогнала в повному захваті, коли він продовжував орати її борозну. Мішель йшла в інше місце, в інший світ, де існували лише Майстер і вона. Її спина вигнулася, вона закинула голову назад, і Тоні схопив добру жменю її волосся.

«КУМММ ЗАРАЗ, крихітка. КАМММ… КУММ для мене… для нас», — голос прозвучав чітко й голосно, щоб вона могла його почути з місця, де вона була. З цими словами він засунув великий палець глибоко в її сраку, і вона підійшла, її тіло прийшло в конвульсивний рух. Це було просто занадто багато для дівчини, щоб обробити, Мішель закричала від свого задоволення, коли його великий палець увійшов у неї глибше. Вона чула, як він сміється над нею звідкись із вихору, що оточував її, але їй було байдуже, її тіло було на висоті.

Повільно, після цілої вічності падінь, вона спустилася, її дихання й скиглиння стихли, а м’язи розслабилися. Вона відкинула голову на диван і заплющила очі, не бажаючи покинути свій новий світ. Тоні дозволив їй так розслабитися на кілька хвилин. Коли він визначив, що вона ось-ось повернулася на землю, він вказав своїм членом на її все ще тремтячий отвір і пірнув у неї на повний зріст. Зробивши це, він швидко закрив їй рота, щоб заглушити крик, що вирвався з її рота.

Її очі розширилися, і вона напружила кожен м’яз свого тіла від цього нового нападу. Тоні швидко почав нагнітати її, не звертаючи уваги на те, що вона відчувала. Він напав на неї, як лев за здобиччю, і її неодноразово кидало на диван, коли він глибоко ховав члена в її мокру дірку. Після початкового шоку він випустив руку з її рота і натомість схопив її за горло, досить сильно, щоб установити над нею своє панування, але недостатньо, щоб перекрити їй доступ повітря. Він підняв її в положення стоячи, коли він бив її, а його вільна рука схопила зручну цицьку, розтерзаючи її, як його член рвав її кицьку.

"Тепер, повія, я збираюся кінчити в свою кицьку, ти чуєш, я хочу, щоб ти відчула, як я наповнюю твою кицьку моєю гарячою спермою. Ти готова до мого подарунка?" — прошипів він їй на вухо. "О, пане, о так… будь ласка, кінчи в свою кицьку! Будь ласка, кінчи в мене, мій пане!" — вигукнула вона. Вона відчула, як його член роздувся до того, що, як вона могла заприсягтися, було вдвічі більше, перш ніж вона відчула пекуче тепло його сперми, що покриває стінки її кицьки та наповнює її живіт своїм вогнем. Коли він увійшов до неї, він схопив її за талію і притиснув її тіло до свого, тримаючи її так міцно, що їй було трохи важко дихати.

Але вона не заперечувала — вони з Учителем стали одним цілим. Він тримав її так, як він накачував все більше і більше своєї солодкої липкої сперми в неї. Нарешті, знесилений, він висмикнув її й обережно опустив на підлогу, не в силах стояти самостійно.

Мішель скористалася нагодою, щоб обернутися і, ставши на коліна перед чоловіком, який зажадав її, взяла його член в рот і почистила його з усією любов'ю і ніжністю, яку вона знала. Вона лизала і смоктала його член, поки він не став чистим, і ніжно поцілувала його яйця, перш ніж допомогти йому повернутися в боксери та штани. Коли він знову одягнувся, вона встала й подивилася йому в очі. «Дякую, Учителю. Дуже дякую», — вона обняла його за шию і ніжно поцілувала.

«Ласкаво просимо, маленька. А тепер підійди нагору, прийми душ і одягнись, ми збираємось сьогодні вечеряти. У тебе був важкий день, і тобі не потрібно готувати на додачу до цього». «Господарю, ви такий уважний і добрий. Дякую», — сказала вона, посміхаючись.

— Тоді можна вибачити? вона запитала. "Так, ти можеш." І вона почала робити те, що їй було сказано. Тоні посміхнувся, йдучи геть, знаючи, що для неї вечір тільки почався….