Я б хотів тримати твою руку. Не м’яко, скоріше так, щоб твої долоні пітніли, а пальці перепліталися з моїми. Такого роду, коли наші руки залишаються зчепленими, коли ми розмахуємо руками під час ходьби. Навіть якби я вирішив зробити пірует, наші руки розірвали б свою хватку лише на коротку мить, перш ніж знову знайти одна одну.
Вони знають, де їм місце. Поки я тримаю тебе за руку, я хотів би прогулятися по пляжу. Ми були б босоніж і вели серйозні розмови ні про що важливе і збирали на піску красиві мушлі та деревини, щоб показати одне одному.
Ніщо.