Щось пропало, щось знайдено

Подружня пара, яка переживає труднощі, звертається до книги самодопомоги, щоб отримати поради щодо відновлення зв’язку, і знаходить більше, ніж очікувала.…

🕑 15 хвилин хвилин Історії кохання Історії

Вдягнувшись лише в новенькі каблуки та нижню білизну, Бет піднялася на край постільної білизни з єгипетської бавовни. Повільно й свідомо, як їй було наказано, вона поповзла до подушок, перебільшено ворушаючи стегнами. Зупиняючись на просторі великого розміру, вона озирнулася, закусивши губу. «Це нормально?». Стоячи недалеко від ніг ліжка в щойно вигладженому костюмі, щелепа її чоловіка відвисла.

З однієї руки висів кришталевий стакан із пальцем бурбону, а великий палець іншої виконував роль грубої закладки. «Ідеально. Просто ідеально». «Зрозуміло?».

«Така сексуальність», — прогарчав він, крутячись, потім випиваючи напій і відчуваючи, як жар ковзає йому по горлу, вогонь поширюється. Її форма підкреслювала кожен відтінок жіночності, якого йому не вистачало. Потягнувшись, щоб поставити склянку на журнальний столик, перш ніж засунути руку в кишеню, він переставив свою чоловічу силу, яка почала наповнюватися кров’ю.

Спрямував його вгору. краще. Бет продовжила повзати, як тварина, ритмічно переносячи вагу з одного боку на інший, її спина зухвало хвиляста.

Не добігши до подушки, вона знову зупинилася. «Хіба це не трохи екстравагантно? Їжа? Готель?» Вона подивилася на себе. «Все?». "Припини хвилюватися.

Розслабся. Ось чому ми тут. Колія, пам'ятаєш?". Бет видихнула. "Правильно.

Колія. Вибачте.". У животі Марка спалахнув спалах.

Можливо, бурбон. Але більше того. Обурення через її ставлення. "Ви хочете, щоб це спрацювало, так?" Це вийшло з більшою отрутою, ніж він очікував. — Звичайно, — відповіла вона.

"Це… це нелегко для мене, знаєте. Грати. Відключитися.". Марк дозволив гніву вщухнути, кинувши погляд на спокусливий круп перед собою. Ті самі вигини, в які він закохався півдесятка років тому, скромність, ледве недоторкана під прозорим мереживом.

Востаннє вона одягала таке вбрання, мабуть, у їхній медовий місяць. Перед роботою. Перед… новинами. Він стиснув губи.

"Я розумію, коханий. Але давай спробуємо забути про офіс сьогодні. Для нас, добре?". Бет зітхнула й обережно кивнула.

«Ти правий. Це важливо. Це…» Вона напружилася, коли пролунала приглушена мелодія.

Робота. Бет подумала, що це смішно. Марк почав це ненавидіти й закотив очі. «Ви, мабуть, жартуєте».

Бет опустила погляд на простирадла. Почав рухатися. «Я повинен прийняти це». "Ні!" Вона відсахнулася від різкості.

«Залиште це. Завтра все буде там. Повірте мені». «Але…». «На телефонний дзвінок не потрібно відповідати.

Діана це переживе». Його тон був твердим. Вона сіпнулась, зводячи поглядом між чоловіком і сумкою на дивані в кімнаті.

Довгих тридцять секунд, поки не пролунав дзвінок. Через двадцять секунд низька вібрація та одиночний пінг повідомлення автовідповідача. Марк міг уявити різкий запис: «Бет, де ти, в біса?» Мені потрібен підсумок облікового запису Мітчелла.

Зателефонуй мені.'. Замість того, щоб виконувати примхи її боса, вони обоє прогулювали роботу. Пляшка вина та соковитий стейк на обід перед тим, як зайняти шикарний готельний номер, він — справжній плейбой, вона — його супроводжувач. Марк подивився на неї.

«Розслабся, Бет. Давай. Дихай.

Як тут сказано». Він показав на книгу. Вона зробила. Легеневі через ніс, а потім знову з рота. Ще раз.

в. Вийти Марк прослідкував її поглядом за собою до зім’ятої на підлозі сукні. Шикарна копія Roland Mouret без астрономічної ціни, яка, за її словами, виглядала чудово на її порцеляновій шкірі.

"Що далі?". Марк підняв книгу, поглядаючи очима зліва направо, відкидаючись назад, як друкарська машинка, в кінці кожного рядка. «Переверніться і ляжте на спину, голова на подушці, але зберігайте зоровий контакт». Бет виконала вказівку, перевернулася на зад і трохи поштовхнулася вниз, перш ніж лягти на спину, темні пасма волосся розкидалися навколо її голови навпроти пір’я.

Вся честь, вона не дозволила своєму погляду здригнутися. Марк перервав погляд, і голос перервався, коли він продовжував читати. "Добре. А тепер подивися на мене своїми найкращими очима в спальні. Запроси мене без слів".

Ковзаючи ногами по простирадлах, Бет обережно розплющила їх і розширила очі, тріпочучи повіками, а потім захихікала від реакції чоловіка. «Це було нормально?». «Солодкі сири, це було ідеально». Він поспішно читав далі. Потягнувся однією рукою до вузла монохромної краватки й потягнув її донизу, поки короткий кінець не вивільнився.

Кинув його під пахву Бет. «Покладіть це на очі». "Що?! Я не впевнена щодо…" Його погляд перервав її, і вона потягнулася до його змієподібної форми поруч із собою, розгортаючи вузол з точністю під малиновим лаком для нігтів. Випрямившись, вона піднесла його до обличчя. Він спостерігав, як вона сприйняла мускусний аромат його лосьйону після гоління на шовку, коли він проходив повз її ніс, а потім викрив її зір.

Це не ідеально підходило, ймовірно, краї кімнатних лампочок низької потужності все ще проникали в її зіниці. Досить добре. Вона проковтнула, обернула смужку навколо голови й зав’язала її ззаду, а тоді вмостилася на ліжку.

Ерекція Марка зворушилася. «Що це викликає у вас почуття?». Вона пошкрябала простирадла. "Я думаю, вразливий.

Насторожений. Який наступний крок?". Марк прочитав: «На цьому етапі вечеря при свічках на березі океану стане чудовим відкриттям». Він нахмурився. Бет сказала: "Що?".

Марк подивився на сторінку ліворуч. «На цьому етапі ви…» він сканував до верхнього рядка наступної сторінки, а потім опустився до поля книги. «Блін, бракує деяких сторінок». "Що?".

"Зник.". "Скільки?". Позначте позначку.

"Дванадцять.". "Чудово! Ну і що тепер? Дуже багато хорошої книги для самодопомоги, у якій бракує шматка." Вона потяглася до краватки через очі. «Почекай!». Вона зупинилася. "Що?".

«Просто… тримайся». Марк поклав книжку з бібліотеки біля свого стакана. «Що, якщо ми…». "Що?". "Я не знаю.

Зроби це ще раз зі своїми ногами". Бет злегка поворухнулася. "Це?" Вона знову ковзала ногами по простирадлам, трохи змінюючи поставу, блищали дорогоцінні камені на пряжці підборів.

«Так… це», — видихнув Марк, його ерекція напружувалася на чорних штанях. Те, як її стегна розступилися, а потім зімкнулися, спокушало. "Це прекрасно.

Ти прекрасна". Бет відкинула голову. "Зупини це.".

"Ні. Це правда. Я не кажу це достатньо".

"Ви робите.". "Ні. Я не люблю.

Мені подобається, як ти просто… вигинаєшся". Вона рефлекторно піднесла руку до живота. "Ви маєте на увазі мій м'який шматок?".

"Я маю на увазі кожну частинку. Чудові стегна. Стегна, які згортаються звідти й охоплюють центр.

Те, як усе крутиться до кінчиків твоїх чудових цицьок і вниз до шиї. Усе. Весь пакет непереборний.".

Марк підійшов до ліжка, сперся на нього й простягнув руку, щоб покласти руку на кісточку своєї дружини. Повільно розв’яжіть ремінь черевика й дайте йому впасти на ліжко. Відчув шовк затримок. Прослідкувала за кривизною її стопи навколо підйому та ззаду, під пальцями, спостерігаючи, як вони ворушляться в нижній білизні.

Вона посміхнулася. «Це лоскоче». Він не зупинився. Знову провів рукою по її стопі до щиколотки.

Обвів навколо кістки великим пальцем, коли Бет видихнула, лише зітхнувши, що закінчилося легким стогоном. "Бет?". "Так?". «За відсутності книжки ми… імпровізуємо?». Вона знову пожувала губу.

«І що б це означало?». Марк піднявся на ліжко, матрац облягав його коліна. Ковзніть обома руками по її гомілках, ковзаючи ними вгору зсередини та вниз із зовнішнього боку, від коліна до стопи й назад. Тверді погладжування вгору, ніжніші вниз. Він залишив один черевик.

«Я сподіваюся, що це включатиме багато дотиків». Він провів кінчиками пальців по тканині, натягнутій на кожне коліно, а потім провів по верхній поверхні її стегон. Вона перевела подих, коли він наблизився до темної смуги затримок, а потім зупинилася й пішла назад, знову обвівши її коліна.

— Ось, наприклад. Він усміхнувся, знову піднявши руки. — І тут. Вона здригнулася, коли кінчики його пальців торкнулися оголеного тіла між ручками та її трусиками.

«Однозначно тут». Він провів парою пальців по її стегнах, по животу й відсунув її руку. Воно впало на ліжко біля неї.

Він продовжив свою подорож, навшпиньки перебираючи крихітний горбок її живота, а потім знову спускаючись, щоб погладити її стегно, мурашки по шкірі здіймалися, спостерігаючи за виразом обличчя Бет під імпровізованою пов’язкою на очах. Любив те, як її губи скривилися в куточках, губи розкрилися, вдихнув. Доторкнувшись долонею до її теплої шкіри, він знову піднявся, нахилився над нею, ковзнувши аж до однієї з грудей і обхопивши її крізь прозору тканину. Кінчики його пальців знайшли вдячний сосок, і Бет видихнула, коли він покотився й обережно вщипнув його.

«О Боже», — простогнала вона. "Зроби це ще раз. Було так…". "Шшшш.

Просто занурись зараз". Марк повторив дотик, захоплений такою реакцією. Ковзнув рукою в долину та вгору, щоб зробити так само її іншу кулю. Його дружина корчилася від задоволення. Більше того, коли він провів рукою вниз до її живота й почистив рожевий пастельний бант у центрі на поясі її трусиків.

Він міг бачити кучері її лобкового волосся внизу, що занурювалося між її стегон. Відчайдушно хотів опинитися там, але змусив себе не поспішати. Щоб збудувати її.

Вона заслужила його терпіння. Обома руками він обережно масажував її черевце, проводячи руками вгору та вниз по її боках, торкаючись грудей на верхівці та трусиків на зворотному шляху. Бет відповіла, стегна малюючи крихітні вісімки на ліжку, а ескалація стогону вислизала з її розкритих губ.

Він надувся на брючній блискавці, наполегливість зростала в тандемі. На піку дражнити він ковзнув руками на пояс її трусиків і засунув кінчики пальців під поділ. Бет на мить завмерла, схопила губу зубами, потім розслабилася й трохи підняла стегна. Марк натягнув нижню білизну на затримки, коли вона знову опустилася на ліжко, знявши їх із босої ноги й залишивши їх навколо другої щиколотки. Розвівши її стегна з невеликим опором, він мимоволі вдихнув, побачивши стан її збудження.

Він хотів усе робити повільно, але виявив, що боротися з голодом неможливо. Волога притягнула його до її святині, її запах просто… неймовірно п’янкий. Піднявши руки до її стегон, він сповз на живіт, розкрив її губи й наблизився ротом до її матового куща. За мить до того, як він вступив у контакт, він відчув, як вона напружилася, як його дихання, потім язик зустрів її стать.

Вона голосно застогнала. Він пропустив це. Місіонерські розваги раз на кілька місяців були масштабом їхньої плотської активності протягом деякого часу, тож повернення до хвилювання їхніх залицянь змусило його тріпотіти в животі.

Язик Марка пройшов по овалу її нижніх губ, занурювався всередину, а потім ковзав догори, щоб обвести її клітор, чутливий і чуйний. Її тіло здригалося від кожного дотику. Він майже відчував, як електрика проходить по її шкірі, здавалося, що з’єднує все, від пальців ніг до шкіри голови одночасно.

Підборіддя, слизнуче від її соку, Марк притиснувся до її сексуальної щілини. Він любив смак своєї дружини, коли був збуджений. Особливо те, як липка біла намистина утворилася біля її входу, поступово перетворившись на криву річечку, що стікала над її попою.

Консистенція була гладкою на його язиці, коли він переслідував її назад до джерела. Вершковий. Марк зробив паузу, щоб посмакувати ним, наче він випив бурбон, а потім продовжив лизати, її піднесене бажання було помітно за подихами, які відбивалися від стелі готельного номера.

Тріпочучи язиком, він поїхав далі й не зупинився, доки її руки не схопилися за його потилицю, нігті скручувалися в коротку пушинку каштанового волосся, яке вона знайшла, утримуючи його на місці, коли її тіло вигиналося біля його обличчя. Вона тримала його нерухомо, притиснувши рот до її спазмованого центру, інакше в кімнаті панувала цілковита тиша, поки вона не задихалася і не кричала знову і знову, плюхаючись на ліжко й відпускаючи його. Марк сів і дивився, як вона корчиться на простирадлах, охоплений благоговінням.

Він забув, як гарно вона виглядала в муках оргазму, з розпатланим волоссям і відкритим ротом. Він сперся рукою на її стегно і спостерігав, як її посмішка зростала, коли все, що йшло в її голові, трималося. Відновивши здатність мови, Бет просто видихнула: «Вау».

Вона потягнулася до його руки й схопила її, просто тримаючи його. Він уявив, що інші її органи чуття загострюються, заповнюючи відсутність зору. Вдихаючи п'янкий запах її сексу в кімнаті. Контрапункт її важкого, а його дихання рівне. М’якість його руки, коли вона підняла її, і вони стиснули долоні, пальці сплелися.

Марк втягнув іншу в гру і погладив її живіт, змусивши її здригнутися. Бет прослизнула вільною рукою повз його, поплескуючи повітря, шукаючи. Вона знайшла опуклість і відточила її, затягнула блискавку вниз, розв’язуючи його. Коли він вискочив, вона схопила кінчик, обхопивши його пальцями. Відчувши його твердість.

Її рот знову піднявся в куточки. «Це все для мене?». "Так.". "Це так важко." Вона провела по ньому рукою, щоб підкреслити суть.

«Куди б воно поділося?». Марк посміхнувся. «Я можу згадати одне конкретне місце». — Марк Епплбі, — докоряла вона.

«Звідки у вас такі лихі думки?». Вона опустила його ерекцію, і він не потребував подальших запрошень. Випустив її руку й підійшов до неї на коліна. Притягнув її стегна до своїх.

Дозволь їй направити його спалахнуту голову до свого мокрого входу, відсмикуючи руку, коли лампочка увійшла. Марк легенько опустився над її тілом у положення для віджимань, зупиняючись по дорозі, щоб обхопити кожен сосок її бюстгальтером. Піднявши губи вище, він наблизив свій рот до її, ніжно цілуючи, міліметр за міліметром беручи її. Вона вкрала повітря з його рота, коли її тісні рамки поступово огортали його твердий жезл.

Поцілунок посилився. Вона застогнала навколо його язика, коли він повністю опинився в ній, і почав втягувати та витягувати її липкі глибини. Він повільно взяв її.

Частково тому, що він хотів, щоб Бет смакувала контакт, частково тому, що він намагався відкласти його звільнення. Повільний темп допоміг, і він відчув, як бажання прийти трохи вщухло. З зав’язаними очима вона виглядала такою красивою та вразливою, прихований вогонь в її очах ілюстрував форму її рота та рух її тіла проти його. Коли вони ритмічно йшли разом, стало зрозуміло, що вона хоче більшого. Він це відчував.

Терміновість будівлі. «Давайте перевернемося». Марк відштовхнувся на спину, взявши з собою Бет, їхні стегна ледве втрачали контакт, коли вона осідлала його талію й сіла прямо, глибоко занурюючись. Він потягнувся до її рук, стиснув їх долонькою і дозволив їй малювати фігури в нього на колінах, а сік стікав навколо його відкритої мушки.

Вона схилила голову до грудей. «Ми повинні робити це частіше». «Що, взяти книгу в бібліотеці?». Вона захихотіла і почала підстрибувати вгору-вниз на його товстому члені, сміх перетворився на стогін, який став голоснішим, коли його довжина масажувала внутрішні нервові закінчення.

Її голова відхилилася назад, і вона відпустила його руки, замість цього схопивши свої груди, ритмічно стискаючи їх у такт своєму диханню. знову почала грати з її сумки. Вона замовкла, довго почекала, а потім продовжила, де зупинилася, підстрибуючи, стискаючи й заглушаючи рингтон своїми зітханнями. Марк не міг більше витримати. «Я прийду».

«Так. Всередині мене. Будь ласка, Марк».

Вона пожувала губу. «Хоч і не буде…». "Шшшшш.

Не зараз". Він схопив її за стегна, міцно тримав і відчув, як усе всередині нього розплуталося відразу, закачуючи мотузки гарячої сили в її просочений канал, коли він шипів крізь скрегочучі зуби, яка вона красива. Бет забрала все. Притиснула її стегнами до своїх, рот на ідеальному «о».

З-під пов’язки на очах витекла сльоза, а за нею друга — по другій щоці. Марк обхопив її обличчя руками і витер їх великими пальцями, відчувши, як пульсація всередині неї поглинає його потужний оргазм. "Гей, все буде добре".

Залишаючись на стегнах, Марк сів і обійняв її. Бет міцно обняла його руками. Понюхав йому на вухо: «Я просто хочу дати тобі те, чого ти завжди хотів».

Він погладив її довге вороняне волосся на спині. «Важливі ми з вами. Ми.

Це станеться, коли природа подумає, що ми готові». Вона стримала ридання. «Але лікарі сказали…». Він обірвав її.

«Лікарі знають не все, коханий. Стрес відіграє важливу роль у зачатті». Бет відпустила його від обіймів і трохи відсторонилася. "Як ви знаєте, що?".

Піднявшись, щоб розв’язати пов’язку на очах, Марк побачив, як вона кліпає у світлі, блимають слізні канали, розмазана туш. «Прочитайте це в книжці». Вона слабко посміхнулася.

— Серйозно? Він кивнув, і вона витерла очі, розмазуючи макіяж. «Книжковий хробак», — передражнила вона. Марк поглянув на дружину.

Провів кінчиками пальців по її пісочному годиннику. "Можливо, більше таких разів допоможе? Лише ми. Розслабляємося. Ніяких… відволікань". «Ми не можемо собі цього дозволити».

«Ну добре, не зовсім так». Бет поміркувала. Подивився на нього вниз.

«Ти не сердишся на мене?». «Чого б я на тебе сердився?». "Просто, знаєте, робота і все таке. Діана.

Той факт, що нам довелося позичити посібник, щоб навчитися розслаблятися". Марк усміхнувся, знову перевернув її на спину і поцілував повні губи, які якось мали смак і дощу, і сонця. «Я думаю, що він зробив свою роботу». Він провів губами по її щелепі, обводячи декольте та плечі, наближаючись до її грудей. «Крім того, — видихнув він, дивлячись на тверді соски крізь прозорий матеріал, — кому потрібен посібник, якщо ти мене надихаєш?..»

Подібні історії