Дівчата леді Лассар погано поводяться

Шарлотта і Весна вмовляють вчительку не розповідати…

🕑 30 хвилин хвилин Хардкор Історії

Шарлотта зім’яла листа обома руками. «Він такий безглуздий, придурок», — простогнала вона. Я засміявся і нічого не сказав. «Прийми це лайно, — різко сказала вона, — Ліаме, мій гарячий лайно, мрія про коханого мріє про мої теплі губи та запашне волосся».

Вона не зупинилася, щоб перевести подих. «На біса, якби він тільки мріяв зірвати з мене одяг і кінчити на мої цицьки». Вона обірвалася й завила, як вовчиця, а ми обидві впали на килимок і зареготали, як божевільні відьми. Післяобіднє повітря було теплим і тихим, сповненим гуркоту комах і запаху щойно скошеної трави.

Шкільний трактор, очевидно, повернувся в дію. Клас молодших дівчат грав у галасливий теніс на кортах за межами дерев. Над нами було безхмарно-блакитне небо, а старий шкільний годинник пробив три.

— Ти щось знаєш, Чар? — сказав я, заплющуючи очі й нахиляючи обличчя до сонця. — Нічого не знаю, Весно, люба, — пробурмотіла вона. «Блін правильно, - сказав я, - нам обом по вісімнадцять років, просто. Ми розумні, багаті стерви, які нічого не знають, нічого не роблять…». —…І нікуди не йти, — беззвучно додала вона.

Ми обидва знову зареготали. Ось такими ми були, близькими, як близнюки. «Серйозно, — сказав я, — тут усе таке скрипуче чисте, організоване й здорове.

Ніхто не каже, блядь, усі вчителі незаймані…». «…І навіть у шкільних улюбленців немає між собою жодної пари м’ячів», — сказала вона. «І за це, дівчинко моя, наші товсті котячі татусі платять Академії леді Лассар тридцять тисяч на рік», — сказав я.

— Що завгодно, — позіхнула Шарлотта. — Ти просто розпещена стерва, — весело сказав я. Я почув, як вона сіла. «Слухай, цицьки, — сказала вона, тицяючи вказівним пальцем мою ліву грудь. «Подивіться правді в очі, ми — пара пестливих нахаб, які потребують дій.

Деякі мерзенні негідники, деякі сильної розпусти». Вона на мить задумалася. «Тройка бруду, чиста й проста, ось що нам потрібно». «Добре, — сказав я, — а як щодо того, щоб хороша, запекла банда вилабала дупу зграєю збуджених байкерів?». «Уся жирна шкіра, химерне волосся та татуювання», — додала вона.

«Розтягнувся голий долар на великому, до біса Харлі». Я сказав. «Не повністю голі», - сказала вона, «Підбори.

Ми носимо підбори під час групового траху. «Мені це подобається», — сказав я, і справді сподобався. Я уявив верескливу Шарлотту на високих підборах і нічого більше; утримується байкерами та приймає півня з усіх боків. Тоді я уявив, що вони роблять це зі мною. Використовували мене жорстоко, ігнорували мої половинчасті протести, бо знали, що я не мав на увазі жодного слова.

«Ми справді б, чи не так?» Я сказав, наполовину сам собі. «Тільки спостерігай за мною, суко, — прошепотіла вона, — тільки спостерігай за мною». Ми довго дивилися одне на одного, і я подумав, чи знає вона, що спостерігати за нею — це саме те, що я люблю робити. Звичайно, вона могла здогадатися, але мені було байдуже, і їй теж було б байдуже, якби знала.

«Бойова балачка», — пробурмотів я і заплющив очі, витягнувшись і слухаючи літо, люблячи сонце на своєму обличчі. І цікаво, чи були ми такими сміливими, як здавалося. Яма мого живота сказала мені, що ми були. У Шарлотті було щось таке, що мене збудило.

Я не був геєм, я знав це; можливо я був бісексуалом. Але я не міг згадати жодної іншої дівчини, яка робила це для мене так, як вона. Вона мала ліниву, мляву, розпусну чуттєвість, яка часом перетворювалася на щось інше, і це те, на що я любив дивитися. Як старшокласники минулого семестру, ми ділили велику вітальню з ліжком на другому поверсі. Коли вимкнулося світло, коли вона почувалася збудженою і думала, що я сплю, вона перетворилася на звиваючуся голодну істоту, яка дихала й дихала в темряві, сама-самотня у своєму ліжку.

Ліжко, про яке йде мова, було освітлене ліхтарями безпеки. Мій нічний зір був гострий, як кіт у темряві. Я дивився й слухав, дихаючи важко, глибоко й повільно, ніби я мертвий для світу.

Спочатку вона рівномірно дихала через ніс. Я побачив обриси повільних рук, які рухалися під простирадлом і по її тілу. Через деякий час вона підняла підборіддя і відкинула голову назад. Вона дихала ротом, шумніше й швидше. Як слизькі пальці, які я чув, стукаючи між її ніг.

Іноді вона раптово зупинялася, затамувавши подих і прислухаючись. Я знав чому, тож продовжував удавати, дихаючи важко й рівно, чекаючи того, що, як я знав, буде далі. Через мить вона почала крутитися і звиватися під простирадлом, і я зрозумів, що вона втрачає це.

Так само, як вона завжди робила, коли хвилювання зачепило її. Я завжди знав, коли вона збиралася кінчити. Її стегна почали здригатися й здійматися, і вона видавала тихі звуки в горлі, наче крик нічного птаха.

Потім, під час оргазму, вона штовхнула простирадло до талії з поривом, наче згорала. Чутно цмокнувши, вона стиснула одну руку на грудях, працюючи над соском великим і пальцем і видаючи ті дивні пташині звуки, коли підходила. Природно, я став сильнішим, коли дивився.

А коли вона прийшла, я теж прийшов, але тихо. Я заткнувся ротом у подушку й намагався, щоб ліжко не скрипіло. Мій сон раптово обірвався, коли щось огидне з крилами приземлилося на моє волосся.

Я струснув його й порушив наше довге дрімаюче мовчання. «У мене сюрприз, — сказав я, — цікаво?». «Тільки якщо ми зможемо це з’їсти, випити, носити чи потрахати», — буркнула Шарлотта.

— Усі, крім останнього, з дозволу Ханни Кордл, — сказав я. Шарлотта сіла і звернула увагу. «Деталі, будь ласка», — сказала вона. Ханна була хорошою подругою, яка покинула леді Лассар на Різдво.

Її вчорашній електронний лист був коротким і по суті. Вона приїхала з Лондона й залишила щось для нас у суворо забороненому будинку Old Boat House біля шкільного озера. Вона описала це як вечірку для випускника школи. Я міг точно здогадатися, що в ньому міститься. Очі Шарлотти блищали.

«Завтра субота. Спортивні костюми та кросівки, ніби ми біжимо. Крізь Буковий ліс і через паркан. Роботу виконано».

Вона сплеснула руками і вдарила по повітрю. У суботу ми обережно прослизнули через Буковий ліс, як пара злочинців. Було жарко й тихо, крім нас нічого не рухалося. Салон Old Boat House виходив на південь через озеро, тож раннє сонячне світло лилося крізь відкриті двері веранди. Вікна з обох боків були засунуті й закриті віконницями.

Підлога була начищена, голі дошки. В одному кутку лежали купи старих вітрил, згорнутих. Під ними Ханна сховала плоску картонну коробку. Записка всередині була такою ж короткою, як її електронний лист. Звертаючись до коханих Шарлотти та Весни, вона сказала нам, що, на її думку, сьогодні суботній день, і ми маємо насолоджуватися.

У коробці була пляшка каберне восьмирічної витримки, штопор і склянки. Були дві банки ікри, водне печиво, шоколад ручної роботи, серветки та столові прибори. У комплекті також були два ремінці з тонкого чорного шовку.

Костюми для вечірки, – написала Ханна. Через десять хвилин ми вже лежали на шарах старих вітрил, майже голі й грілися на сонці. Вино було смачне, ікра небесна, а шоколад неземний.

«Червоне вино та шоколад неймовірно викликають у мене збудження», — зітхнула Шарлотта. «Все неймовірно збуджує тебе», — сказав я. Але я точно знав, що вона мала на увазі, і закрив очі. Ось такими ми були, коли Гарвін спіймав нас на гарячому. Ми були так розбиті.

Доктор Річард Гарвін три дні на тиждень викладав мистецтво в Леді Лассар. Його предметом була акварель, а його учнями, крім нас, були спеціально відібрані дівчата з так званим талантом. І ось він з’явився нізвідки і, на наш жах, сів за шість футів від нас, усміхаючись, як вовк двом ягнятам.

«Ну що ж, — ласкаво сказав він, — хіба це не приємний сюрприз? І такий чудовий день для цього». Його голос був хрипким, з акцентом чистих вулиць Східного Лондона. Ми дивилися, з відкритими ротами і в повному шоці. Тоді ми разом схопили щось, щоб прикрити наші голі сиськи.

Він все ще говорив тихо, але в його голосі була якась нотка, яка заморозила нас. «Будь ласка, залишайся таким, як є, — ввічливо сказав він, — для камери». Знову ми з жахом роззявили очі.

Клац-клацання смартфона в його руці звучало так, ніби копита Диявола ступають по сухих кістках. «Неможливо було не помітити пані Кордл, яка привертала увагу в її спортивному автомобілі, — сказав він. — Неважко було здогадатися, куди вона їде». він вибачливо знизав плечима: «Боюсь, я прочитав вам її записку, і ось ми тут». У той момент я справді повірив, що ми геть облажані.

Міс Ґленвіль, наша незаймана директорка з найгарячішого пекла, кинула один погляд на фотографії й миттєво звільнила нас. Вона вигнала б нас без жалю, ніби розчавила б дратівливого жука. Наші університетські місця були б історією, і якби наші батьки не вбили нас негайно, ми б жили в картонній коробці до кінця нашого життя. Йому не потрібно було пояснювати, в чому ми потрапили, тому що ми вже знали.

Але він все одно сказав нам, просто щоб це втерти. Будинок Old Boat House був забороненою територією. Ми це знали. А розпивання алкоголю було повішеним злочином. Ми також це знали.

І позасмагати топлес було не тільки не жіночим, але й абсолютно немислимим для учасниць Академії леді Лассар для дівчат. Я дивився на нього, поки він говорив. Він був молодший за мого батька; високий, сухорлявий, темний, блакитноокий і неголений. Його волосся було художньо довге й скуйовджене, і я вирішила, що він схожий на пірата, який вміє грабувати. Ходили чутки, що наприкінці його лекцій було більше вологих, липких сидінь у класі, ніж сухих.

Ми мовчки дивилися одне на одного. Ми були за крок від неминучої катастрофи, але я відчував дивну цікавість. Вино говорило, я це знав. Якщо не брати до уваги лише шматка стрінгів, ми були абсолютно голі, і, хоча я сам це кажу, у нас були тіла, які зупиняли б рух. Мені було цікаво, чи це зареєстровано у доброго доктора Гарвіна.

Я зважився на прямий підхід. — Ви збираєтеся доповісти на нас? Я запитав. — О так, — недбало сказав він, ніби думав про щось інше. Він примружився на сонце й розстібнув два верхні ґудзики на сорочці, наче тепло було неприємним. Знову запала тиша.

— Будь ласка, не треба, — тихо сказала Шарлотта. Тоді я знав, чим це закінчиться. Мій шлунок звузився від передчуття. — А чому б і ні? запитав він. Знову запала тиша.

Я знав, що Шарлотта збиралася сказати, майже раніше, ніж вона це зробила. «Чи не змогли ми переконати вас не робити цього», — сказала вона без виразу в голосі. «Я поняття не маю, — тихо сказав він, — ти міг би?».

Раптом я зрозумів, що ми обидва відчули харизму, через яку стільці в класі його студента ставали вологими й липкими від дівчачої пристрасті. Він мав невимушену, ненавмисну ​​байдужість до влади, яку мав над нами, і це було не лише смертельно привабливим, це було хреново круто. "Ми могли б, ем?" — сказав я йому, дивлячись на Шарлотту.

«Конфер — це те слово, яке ти шукаєш, — сказав він, — звичайно». Він вийшов у коридор. Я подивився Шарлотті в очі.

Зіниці були розширені та збуджені. У неї був такий розпусний вигляд, який мені подобався. «Мені здається, — повільно прошепотів я, — у нас погана ситуація з байкерами без шкіри та Харлеїв». «Я думаю, ти абсолютно правий», — прошепотіла вона у відповідь.

«І, — додала вона, — він спершу забере мене». Я посміхнувся і нічого не сказав. У дверях з’явився доктор Гарвін. На ньому були чорні боксери і нічого більше. Його тіло було засмаглим, підтягнутим і струнким.

На його животі та грудях було найгарніше татуювання червоно-золотого китайського дракона. В одній руці він тримав короткі нейлонові ремінці, прикріплені до манжет. Я відчув, як стиснулося в грудях.

Він зачинив двері веранди й став між нами на коліна. У напівсвітлі салону ніхто не сказав ні слова. Він не вагався. Я дивився на його руку між стегнами Шарлотти. Тильна сторона його пальців торкнулася її трусів.

Вона підняла руки над головою, відводячи плечі, підкреслюючи груди, наче не знала, що робила. Це не зайняло багато часу, подумав я. Я не здивувався. Він дав мені ремінь. «Чи не могли б ви, будь ласка, прив’язати зап’ястки пані Бортвік разом через її голову до ніжки стільця», – сказав він.

Шарлотта не дивилася на мене, коли я робив те, що мені сказали. Її соски були великими і твердими, як горіхи. Її повіки опустилися, і вона швидко дихала повним, насупленим відкритим ротом. Я знав цей погляд.

Я бачив лише натяк на її кицьку під щільністю матеріалу між її ніг. Коли могла, Шарлотта завжди виходила з Бразилії. "Тобі подобається, що?" — тихо запитав він її.

«Абсолютно ні», — видихнула вона, її напівзаплющені очі дражнили й блищали, а стегна піднімалися, не в силах зупинитися. Звичайно, їй це до біса сподобалося. І я теж. Його пальці були просто в її трусах.

Я знав, що вони знайшли її кицьку. Я почув, як вона охнула. Я спостерігав, як вона вигинає спину. Це мене збудило.

І я раптом захотіла, щоб він був у моїх трусах. Я хотів, щоб він сказав мені, що збирається трахнути мене. Мені хотілося кричати, що він змушує мене кінчити. «Це тобі теж не сподобається», — пробурмотів він, ворушаючи пальцями під шовком.

«Ні, не хочу», — прошепотіла Шарлотта, широко розводячи стегна, рухаючись і піднімаючи стегна. Я спостерігав, як його рука ковзає прямо в її трусики. «Тоді ти не захочеш, щоб я тебе трахнув», — сказав він. Її голова відхилилася назад, і вона стогнала, як повія. Він обернувся до мене й без жодного слова зав’язав мої зап’ястки за спиною.

Його очі дивилися на мої. Моє серце розбилося об мої ребра, і я почувався мишкою, загіпнотизованою змією. На мій подив, мені подобалося бути безпорадним і вразливим, мати руки за спиною.

І мені подобалося знати, що він може робити зі мною все, що йому заманеться. Мені було цікаво, яким буде смак його язика в моєму роті, яке відчуття буде на моїх цицьках і між ніг. Він підняв руку перед обличчям, щоб я міг побачити мокрі пальці, що блищали від соку Шарлотти.

Повільно і навмисно він облизував пальці, просовуючи між ними язик і не відводячи очей від мого обличчя. «Мені подобається смак добре освіченої та розпещеної пізди», — сказав він. Я відчула, як його рука торкається внутрішньої сторони мого стегна, повільно піднімаючись вище. Моя безпорадність хвилювала мене і, здавалося, висмоктувала все повітря з моїх легенів. Він просунув свої слизькі пальці між мої губи.

«Скуштуйте чудові пиздяні соки нетерплячої пані Бортвік», — сказав він. Я смоктав його пальці й відчував запах Шарлоттиного мускусу, і голова закружляла. Потім він торкнувся мене, і я був наскрізь мокрим. Я звивався і стогнав.

Його очі говорили, що він знав, що я сочився теплом і вологістю. Я не міг зупинитися; Я задихалася, щоб він знову торкнувся мене, глибоко пальцем. «Ти просто повія, яка любить дивитися, чи не так?» — пробурмотів він. Був гарячий, вологий язик у моєму вусі та спритні пальці в моїх трусах, не зовсім торкаючись мене. Я застогнав і кивнув.

Ніжні, божевільні пальці торкнулися мого клітора, і я закрутився й затремтів від захоплення. «Скажи мені, що ти хочеш», — прошепотів він. Його великий палець був на моєму кліторі, пальці просто всередині мене, всі мокрі та слизькі. Я смикнувся й перекотився стегнами на його руку.

Його пальці були глибше в мені, змушуючи мою голову обертом. «Трахай її. Трахай її, поки вона не закричить», — прошепотів я. Я не міг віддихатися. «І скажи мені, що я найбрудніша повія, яку ти коли-небудь трахкав», — важко дихав я.

«А, — промурчав він, — подивимось». Тоді він знову смоктав свої слизькі пальці. Пальці вологі й блищать від мого соку та хвилювання. «О боже, — сказав він, — медова солодка штука від пестливої ​​пизди». Потім він сказав: «За якийсь час я з’їм цю твою пізду.

Потім я з’їм язиком твою чудову дупу». Він посміхнувся: «Ти подумаєш, що ти на небесах». Я пихав і звивався, як покірна сука.

«Але спершу я збираюся насолодитися збудженою пані Бортвік прямо з її брудного маленького розуму», — сказав він. «Якщо тобі цікаво, я можу йти всю ніч і кінчати на чашку. Мені так пощастило».

Він посміхнувся такою усмішкою, яка казала, що він не жартує. Він схилився над Шарлоттою, весь зв’язаний і чекав на нього. «Мені завжди подобається ця частина», — сказав він. Він послабив еластичність навколо її стегон, дюйм за дюймом.

Її груди тремтіли й тремтіли, коли вона рухалася. Соски були величезними, прямими і збудженими. Її дихання було швидким і поверхневим, і вона вигнулася до нього, на мить зімкнувши стегна, щоб було легше. Її трусики вдарилися об підлогу з вологим стуком. Потім вона була широко розкрита, оголена і готова до нього.

Губи її виголеної кицьки роздулися і блищали, як пелюстки квітів після дощу. «Сподіваюся, ви уважні, місіс Коллінгвуд», — сказав він мені. Він обхопив обома руками сідниці Шарлотти, високо піднявши її дупу. Я спостерігав, як його голова занурилася між її стегна, і відчув, як гаряча кров обпікає моє обличчя.

Я дивився на язика, що висувався з його рота, дратуючи твердий виступ її клітора. Він був дивовижно довгим і мускулистим, звужувався до тонкої точки, яка, здавалося, мала власний розум. Шарлотта верещала й стукала головою з боку в бік. Хвилювання протікало між моїми стегнами. Через деякий час, пообіцяв він, цей язик відправить мене на небеса.

Він привернув мій погляд. «Мені також дуже подобається ця частина», — пробурмотів він. Він широко розсунув її сідниці, і цей язик замерехтів на її рожево-коричневій дупі. Шарлотта здригнулася, наче її підключили до 240 вольт. Язик шукав усе глибше й глибше, весь блискучий від слини.

Його великий палець ковзнув у її кицьку. Його середній палець перемістився по її клітору. Він випустив бурчання в глибині горла, і я витріщився, повністю приголомшений.

Він змусив її кінчити швидко, як божевільний. Вона пронизливо викричала шалене крещендо екстазу, яке, здавалося, тривало кілька хвилин. І цей язик все ще працював у її дупі. Її стегна здригалися й оберталися, як у стриптизерки. І вона верещала, щоб він ніколи не зупинявся.

Тоді він став на коліна між її стегнами, і його гладкий, стрижень, як півень, штовхнув її в складки її кицьки. «Потій для мене, суко, — прохрипів він, — давай, суко, потій». Шарлотта стогнала й корчилася. Я стиснув стегна, відчуваючи вологість і думаючи про те, щоб кінчити.

«Відчуй це, суко, — прошипів він, — ти ще не закінчила, ні в якому разі». Я спостерігав, як кінчик його члена ковзає в неї. "Чи ти?" прогарчав він, рухаючись стегнами: «Тобі це подобається?». «Боже мій», — схлипнула вона.

«Розкажи мені про мій півень, — прогарчав він, — я прибиваю цю гарячу маленьку пизду». Він сильніше покачав стегнами. Вона міцно обвила ноги навколо його талії. Її зап’ястки все ще були закріплені на голові.

«Мені подобається це в моїй пизді», - схлипнула вона, «Твій член наповнює мою пізду, ти зводиш мене з розуму». Він загнав його в неї, як я молився. Ніби я молилася, щоб він загнав це глибоко в мене.

Я спостерігав, як тугі, компактні глобуси його дупи хвилювалися й хиталися вперед і назад, усередину й назовні, як машина, яку неможливо зупинити. Я уявив, як мої руки бігають по його шкірі, люблячи текстуру та м’язи, які згортаються та працюють під нею. Я уявив, як я впиваюся в нього нігтями, спонукаю його, підштовхую йти швидше, як я робив це зі своїми кіньми вдома.

Я спостерігав за його членом, який встромлявся в неї, пронизував її, трахався як у її мозок, так і в тіло. Він поневолив її; п'янить її, щоб вона не могла думати ні про що, крім верескливої ​​насолоди від кожного поштовху. Мені боліло його руки й рот на моєму тілі.

Я уявив, як він осідла на мені, сідає на мене, як жеребець, пирхає й рохкає, використовує та знущається наді мною. Трахни мене. Мене не хвилювало те, що я хотів, щоб він прошепотів мені на вухо, що я набагато кращий трах, ніж Шарлотта. Що я була найбруднішою, маленькою дурною шльондрою, яку він коли-небудь мав.

Я знав, що він швидко змусить її знову кінчити, і не був розчарований. «Не зупиняйся, — простогнала вона, — будь ласка, не зупиняйся». Вона корчилася під ним, наче в її тілі не було жодної кістки.

«Тепер я кінчаю, — кричала вона, — тепер… Боже… так, ах, Боже, так». Він врізався в неї все швидше й швидше, змушуючи її кричати, поки я не переконався, що він її вбиває. «Не зупиняйся, не зупиняйся.

Я все ще… я збираюся…» Вона тихо, неземно стогнала, ніби її переповнили пристрасті, надто сильні, щоб їх контролювати. Потім вона знову прийшла, кричачи, кидаючись і здригаючись. Її очі були міцно заплющені, а рот широко відкритий. Вусики темного волосся були наклеєні на її обличчя.

Ця досконала оливкова шкіра була слизовою від блискучого поту. Він не закінчив з нею. Його рука розмито рухалася вздовж члена. З довгим, тремтячим стогоном, який, здавалося, вирвався з самих пальців ніг, він почав кінчати. Я хотів, щоб цей стогін тривав вічно.

Я спостерігав, як шматки перламутрової сперми бризкають по її стегнах і животі. Воно блищало між її цицьками, на обличчі й у волоссі. Чудово пахло. Він сидів верхи на ній, зачерпуючи й масажуючи сперму навколо її сосків і цицьок.

Він втер її по плечах і в горло. Він прочесав пальцями її волосся, поки воно не стало гладким і мокрим. Від неї тхнуло спермою, сексом і ним, і я хотів, щоб цей самий сморід був повсюди. Він пересувався на ній, терся дупою і членом об її сиськи, поки я не почув ляпас і ковзання вологи.

Тоді він присів їй навпочіпки й сказав: «Відсмоктай усе з мене, суко», — і вона це зробила. Я спостерігав, як вона бере його яйця в рот, її язик звивається над ними, наче роздратований рожевий черв’як. Вона вилизала його член від основи до кінчика.

Його стегна знову почали рухатися. Тоді її обличчя зарилося між щоками його дупи, і він у захваті відкинув голову назад. Я знав, що вона робить, і мій живіт стиснувся вузлом. Я хотів побачити її язик у його сраці, копати глибоко, як він робив з нею.

Як він збирався зробити зі мною. «Ти, брудна маленька сучка», — напівзахихотів він, а напівпрогарчав. Шарлотта застогнала й швидше посмикувала голову, і я побачив, як її язик працював і впивався в нього. Скоро це буду я. Шквал рук і ніг він звільнив її зап'ястки і опустив її обличчям вниз, однією рукою вводячи свою сперму в щілину між її задними щоками.

«Тепер я кінчу в твою тугу, гарненьку дупу», — прогарчав він. Шарлотта простогнала: «О Боже мій». Рожевий коричневий бутон її дупи вхопив кінчик його члена. «Ооо, Боже, — простогнала вона, — Ааа-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а------- я спостерігав, як кінчик зникає в ній. Він гаркнув і штовхнув ще один дюйм.

Тоді вона мене здивувала. «Зі мною все закінчилося, — вигукнула вона, — я не можу, я закінчила». Він не вагався. Він висмикнув її і стиснув щоки її дупи обома руками, його член затиснув між ними.

«Здавай себе мертвим», — прохрипів він і трахкав її, доки його дихання не стало різким і прискореним, і я побачив, як з-поміж її сідниць випливає сперма. Я подумав про те, що він сказав: він міг кінчати чашками цілу ніч. Краще б він мав рацію, подумав я.

Він розв’язав мої зап’ястки й застогнав мені в рот. Його зуби зіштовхнулися з моїми, а його дихання пахло свіжомеленим перцем, сексом і соковитою, збудженою Шарлоттою. Я простогнав йому у відповідь. Його язик боровся з моїм. Він лизав мої зуби, небо і внутрішню частину щік.

Ще ніхто мене так не цілував. Я глянув на Шарлотту. Вона лежала обличчям вниз, повернувши голову до нас. Спутане волосся прилипло до її щік. Вона міцно спала.

Шкода, подумав я. «Зроби те, що ти сказав», — видихнув я, «відішліть мене на небеса». Він засміявся і повернув мене так, що моє обличчя було так близько до його члена, що я бачив вени. «Спочатку облизни мене, — сказав він, — смокши мене повільно й ніжно».

Він був солоним. Мені дуже хотілося потрапити кінчиком між губ і використати язик, щоб не чекати, коли мені скажуть. Він заплутав пальці в моєму волоссі й тихо застогнав. Мені сподобався звук, який він видавав.

Я взяла його більше в рот, і він знову застогнав. Я не думав, що він може збудити більше, ніж я. Але він це зробив. Я почувався потужним і сексуальним і, ну, чудово брудним.

«Там, прямо там», — прошипів він, крутячи стегнами й стогнучи. Я повернув голову й рухав нею швидше, бажаючи почути звуки, які він видавав, коли спермав по обличчю, цицькам і волоссю Шарлотти. Я хотів, щоб він стогнав і гарчав тільки для мене. Я хотів розбити його голову.

Я хотів бути найкращим трахом, який він коли-небудь мав. Я взявся за роботу. Я був м’який, як пір’їнка, і дуже ніжний. Я був дражнити, і теж дуже добре. Я їхав швидше, потім повільніше і потім знову швидше.

Він стогнав і звивався тілом. Я взяв його так глибоко, як міг, і його пальці вчепилися в моє волосся. «Тепер покажи мені», — пробурмотів він, штовхаючи мою голову між своїх ніг. Я уткнувся в нього обличчям і загрібав нігтями його задні щоки, впиваючись у пальці й розтягуючи щоки.

Тоді я смоктав, пробував і лизав його дупу язиком. «Ти, маленька розумниця, — простогнав він, — ти брудна, брудна маленька повія». Це те, що я хотів почути. Я тріпотів і тріпотів своїм язиком у нього і потер великим пальцем головку його члена. Він стогнав, ніби знав, що це мене збудило.

— Не смій зупинятися, — прошипів він. Я копнув глибше і швидше працював пальцями по його члену. Він знову застогнав, як роздражений бик. І коли він видихнув: «О, ах, Боже, Боже», я знала, що він у мене є. Він був весь мій.

Я нагодувався раптовим тріумфом. Я смоктав, я ковзав і рухав головою хаотичними колами та стогнав глибоко в горлі. Тоді я плавно просунув середній палець у його дупу, наскільки це було можливо.

Він вибухнув з жахливою силою, яка мене вразила і схвилювала. Я стогнав, як істота в муках, коли гаряча сперма струй за струйною влітала мені в рот, у горло та на обличчя. Я ковтнув, ковтав і мурчав, як кіт із відром вершків.

Я не міг натішитися. Він відірвався і перекинув мене на спину. Ці піратські очі, що блищали від голоду, розтопили мою душу. Він знову шокував і схвилював мене, цього разу м’яким, усвідомленим лихим словом свого обіцяного язика між моїми стегнами.

Спочатку він був шалено ніжним зі мною. Його язик торкався і пестив мій клітор і дупу так само легко, як його вії могли тріпотіти на моїй щоці. Я застогнав і витягнувся, звиваючись, як сука на полуденному сонці.

Поступово він дражнив мене, щоб я хотів більше й більше від нього, і мені подобалося, як він це робив. Звичайно, знав. Я напружилася до нього, обертаючи стегнами, тягнучись до нього, відчайдушно прагнучи схопити його волосся своїми пальцями й притягнути ближче. Він притиснув мої зап’ястки до підлоги.

Потім, з навмисною і нестерпною повільністю, він ковзнув своїм язиком прямо в мою сраку. Це було набагато, набагато краще, ніж на Небесах. Боже мій милий, чи було це колись. Я схлипував від похоті. Воно зарилося глибше, і я скрикнув, усе моє тіло затремтіло від конвульсій.

Його великий палець ковзнув у мою кицьку, і його пальці знайшли мій клітор. Найбільший, найгарячіший, найрідкіший оргазм був за частку секунди від того, щоб вибухнути в мені. «Я там, я…» — прошипів я. «Ні, ні, — сказав він. Язик зник, як і пальці.

Я махав і звивався, як зачеплена риба, що вихопилася з води й плюхнулася на берег річки. «Змуси мене кінчити», — схлипнула я. «Попросіть добре», — пробурмотів він. «Будь ласка, змуси мене кінчити».

Я сказав: "Будь ласка". Раптом усередині мене його член став хвилею чистого, карколомного блаженства. Я знову опинився на межі.

Палець заліз глибоко в мою дупу. Це перекинуло мене прямо через край. Я прийшов миттєво. Я закричав і прийшов із хаотичною силою поїзда, що сходив з рейок.

Океан нестерпної солодкості пройшов крізь мене, затопивши кожну частинку мене невимовною насолодою. Небесна смерть, здавалося, охопила мене, і мені було байдуже. Будь-яка дівчина, яка каже, що не пам’ятає, скільки оргазмів вона мала з чоловіком, не мала оргазмів, які мені подарував доктор Гарвін.

Третій раз, коли він змусив мене кінчити, і це, безперечно, був номер три, він приклав свій рот до мого вуха. «Ви, місіс Коллінгвуд, найславетніша… брудна блядь, — тихо сказав він, — і до того ж справді, надзвичайно красива». Тільки за ці прошепотіні слова я віддав би йому весь світ і все, що в ньому. Тоді мій живіт стиснуло, і я подумала, що б він подумав, якби дізнався, що я хочу, щоб він знову був у собі. Він знав.

Звичайно, він зробив; такі люди, як він, завжди знають. Він перевернув мене і вдарив по дупі, не сильно, але досить сильно, щоб я запищав. «Тепер ти будеш дуже поганою дівчинкою», — сказав він. "Я?" — пробурмотів я. «О так», — сказав він, розводячи мої ноги.

Я відштовхнувся від нього, коли відчув кінчик його члена в своїй дупі. Він заплутав пальці в моєму волоссі й відкинув мою голову назад. Він поцілував мене в шию. «Будь для мене гарною повією», — прошепотів він мені на вухо.

"Тухни мою дупу, чому б і ні?" Я видихнув. Він засміявся і глибше прослизнув у мене. Я застогнав і знову відштовхнувся від нього. "Ти збираєшся кінчити мені в дупу?" Я видихнув: «Це, якщо ти можеш». Він знову засміявся, цього разу затамувавши подих.

Потім він дав мені кожен дюйм свого члена в мою сраку. Я стогнав довго і важко, як повія. Одна думка промайнула в моїй голові і миттєво зникла. Шарлотта не могла цього прийняти. Я видавав звуки хтивості в глибині горла.

«Продовжуйте, — видихнув я, — Продовжуйте». Я корчився проти нього. Він застогнав, його руки схопили мої стегна. «Чи достатньо я для вас?» — прошепотів я.

Він гарчав, як мій чорний жеребець удома, коли я лоскотав його батогом. Його хватка зміцнилася, його живіт вдарився об мою дупу. Спочатку він йшов повільно, потім усе швидше й швидше. Тепер він важко дихав.

Я потягнувся за ним і обхопив його яйця. Усе його тіло напружилося, наче я вдарила його ножем. Він знову видав той звук, у глибині душі, ніби його душили. Я тремтів від похоті. «Ах, Боже, ах», — Він звивався проти мене, як роздратована змія.

Я знову мав його. Захоплення від усього цього змусило мене боротися за дихання. Його тіло здригалося в конвульсіях, і кожного разу, коли це робилося, я відчувала гарячі струї сперми глибоко в собі. Він заревів, загарчав і задихався.

Це все було для мене, і все про мене. Я його доїв сухим. І саме тоді, коли я думала, що випила з нього все до останньої краплі, його пальці ковзнули в мою кицьку й знайшли мою точку G.

Це був мій четвертий оргазм поспіль і, мабуть, найкращий. На це йому знадобилося всього двадцять секунд. Цього разу глибокий, пульсуючий екстаз обгорнув себе, як довгі, смачні пальці навколо мого тазу, стегон і хребта. Здавалося, воно так солодко пронизує серце моєї душі.

Я кричав, бив і судомився. Я сказав йому, що назавжди буду його рабом. Він міг мене ненавидіти, ланкувати, бити і морити голодом.

І я все ще хочу, щоб він кінчив мені в рот і в дупу. І я все ще обожнюю просунути язика в його сраку, щоб він витрахав мені мізки. І все одно його густа гаряча сперма котилася по внутрішній стороні моїх стегон.

Воно зібралося між моїх дупних щік і сочилося по спині. Коли ми закінчили, він ніжно поцілував мене між лопаток. — Досить, — пробурмотів я й більше нічого не пригадав. Я мріяла плавати з лебедями, які жили на озері. Коли я прокинувся, Шарлотта лежала на розшарпаному стільці в кутку салону.

Підошви її босих ніг були брудні, а спортивний костюм усіяний пилом. В одній руці звисала порожня пляшка вина, а в іншій вона тримала аркуш паперу. «Ах, — посміхнулася вона, — королева-повія леді Лассар прокидається». "Де він?" Я запитав. — Пішов, — сказала вона.

— Соромно, — відповів я. Моє серце трохи перевернулося. Вона довго, перебільшено зітхнула.

«Але в мене є новина, — сказала вона, — готуйся». Вона махнула мені аркушем паперу. Я бачив угорі офіційний герб Академії Леді Лассар. «Він залишив це для нас, тож слухай», — сказала вона, і я це зробив.

«Датовано липнем; понад тиждень тому». Вона підвела на мене погляд. «Шановний докторе Гарвіне, — прочитала вона, — після вашої сьогоднішньої появи перед нашою Радою керуючих я підтверджую ваше негайне звільнення з Академії леді Лассар». Я подивився на її відкритий рот, і вона посміхнулася.

«Є ще щось, але це лише анотація», — сказала вона. Я слухав її, схвилювавши голову. Якби доктор Гарвін спробував потрапити на територію школи, охорона вигнала б його.

Будь-яка спроба зв’язатися з міс Гленвіль, її співробітниками чи учнями призведе до утримання його останнього чека заробітної плати та рекомендацій. Лист був підписаний: Табіта Б. Гленвіль, директорка.

— Нас обдурили, — сказав я. «Хіба ми щойно, — усміхнулася Шарлотта, — нам не знадобляться ці круті байкери». «Ой, я не впевнений у цьому», — сказав я. Ми дивилися одне на одного, перш ніж зареготати, як божевільні відьми.

Подібні історії