A Night Out, A Night In - Розділ 10

Дівчата приїжджають на «Спекотні літні ночі», заводять нових друзів і пробують унікальний напій.…

🕑 86 хвилин хвилин Табу Історії

Awakenings. Ніч, ніч у розділі X: Ringtail Ale. Гарячі літні ночі вже були зайняті, коли Карма, Тісл, Шааста та Трікс пройшли через двері. Дівчата й хлопці метушилися, розносячи соковиті тарілки з м’ясом, хлібом і тушкованими овочами та подаючи різноманітні екзотичні напої голодним гостям, розкиданим по центральній їдальні. Група з п’яти музикантів і танцюристів, еклектична група, що складалася з гнома-чоловіка з волоссям солі та перцю, ельфійського хлопця, юного на вигляд хлопчика, що згортається, і двох дорослих качок Орніта, були на сцені, вправляючись в останню хвилину.

перед показом. Невелика партія з чотирьох фурлінгів; одна дівчинка-оцелот, один скромний маленький самець шиншили та два єноти; чоловік і жінка, були вже трохи напідпитку і намагалися танцювати під репетиційні мелодії гурту. За столиками в двох різних кутках кімнати сиділи обов’язкові таємничі фігури в плащах; один із них тихо спостерігав за подіями, що відбуваються тут, а інший уже брав участь у розмові, яка, ймовірно, найбільше хвилювала групу з шести авантюристів, також у плащах і капюшонах. Трікс оглядала кімнату, аж поки її не помітив один із хлопців з Поверху, гарний Олень, одягнений у шкіряний комір і чорно-білий мереживний фартух, який справді був призначений для дівчат з Поверху.

Фартух був підтягнутий навколо талії вузьким шкіряним поясом, з якого звисали звичайні мішечки та широке кругле весло біля правого стегна. Грива темно-рудого волосся, що спадає витонченими хвилями нижче плечей, обрамляла його гарне обличчя, а велична пара рогів, кожен із чотирма гострими кінчиками, що стирчали з-поміж його довгих вух, додаючи ще два фути до його п’яти з половиною. статура стопи.

Він радісно посміхнувся, коли побачив групу чотирьох прекрасних дам, і підбіг на парнокопитних пальцях, щоб привітати їх. "Trikks!" — сказав він, підхоплюючи Койота на руки й міцно тримаючи її, душивши її поцілунками. «О, Браннел, — захихотіла вона, коли він обережно поставив її на ноги, — ти точно знаєш, як зробити так, щоб скромний маленький художник відчув себе бажаним. Що стосується моєї відсутності, я зрозумів, що витрачаю забагато тут щотижня, лише на твою дупу.

Тож я вирішила на деякий час вигнати себе з «Спекотних літніх ночей», перш ніж стати жалюгідною жебрачкою». Браннел усміхнувся, як школяр, «Ну що ж, дякую, що нарешті ще раз окрасили наш маленький заклад своєю присутністю. І я бачу, що ти привів нових подруг, причому дуже милих і жахливих подружок, якщо дозволю мені бути таким сміливим».

«Ці милі — видатні моделі, — відповів Трікс, — і все, що вони замовлять сьогодні, я оплачую. «Видатні моделі?» — повторив олень. «Як довго ви, дівчата, займаєтеся моделюванням?» Тісл ступила вперед і спокусливо позувала, тримаючи одну руку на стегні, «О, близько п’ятнадцяти хвилин, я думаю.

Привіт, я Тісл. — Ну, мені приємно служити вам, пані. Ви виглядаєте так, ніби цього вечора одягнені для активного відпочинку." Він підніс її руку до своїх ротів і дружньо, привітно облизав її. Отже, ви вже цілих п’ятнадцять хвилин були моделями пані Трікс, еге ж? " Карма захихотіла й представилася: «Так, це звучить правильно, сер.

Я Карма». Він повторив свій вітальний жест і тепло всміхнувся; Кролик ледь не загубився у великих темних очах господаря. «У вас хороша карма чи погана карма?» Вона знову захихотіла: «Є різниця?» Олень кинув на неї хитрий погляд і постукав веслом по своєму стегну: «Погана карма приносить тобі трохи цього; хороша карма, ну, це також приносить тобі дотик цього, але згодом менше монет».

«Ну що ж, тоді я постараюся домогтися поганої карми, сер». «О, будь ласка, не звертайтеся до мене сер, миледі, — він торкнувся свого коміра, — зрештою, я лише скромний улюбленець, такий же, як ваш ельф тут». І з цим він дуже ретельно оглянув Шаасту. Шааста, сором’язливо посміхаючись, приймала різноманітні пози для задоволення від перегляду свого улюбленця. Вона була повністю зачарована цим чарівним оленем.

Дивитися на нього було справжньою насолодою, і він поводився з витонченістю та гордістю, які свідчили про те, що він уже провів кілька років як любляча, але сувора дівчина-власниця. Браннел став навколішки позаду неї, щоб помилуватися рожевим сяйвом її сідниці: «Ах, я бачу, тобі не чуже весло, маленька ланька. І боже, яке чудове клеймо звіра ти носиш». Він обережно провів пальцями по контуру мерехтливого срібного бренду, який прикрашав її дупу, потім його пальці перемістилися до троянди, яку вона носила на задній частині. «Підпис майстра Варо, так би мовити.

Отже, вас нещодавно придбали в «Південної троянди». Це може означати лише те, що ви найкращий». Його руки притискалися до верхніх вигинів її спідниці, ковзали вниз по м’яких південних пагорбах і між її ніг, щоб пестити внутрішню частину стегон. Тоді він підвівся на ноги, розійшовся назад і став, підносячись над нею, запах його інтересу до неї наповнював повітря навколо них.

«Ти можеш говорити, дівчино? Маєш ім’я?» Тепер, ще більше, Шаасті нарешті довелося відвести очі від його гіпнотичного погляду. «Шааста, сер», — відповіла вона, «Я ельф маврів із Калтані». «Її ім’я означає Ніжний Яструб», — запропонувала Карма. «Я дуже радий і зачарований бути у твоїй присутності, маленький Ніжний Яструб», — сказав Браннел. Він обійняв її рукою, міцно стискаючи її чудовий зад, нахилив її назад і міцно впився мордою в її м’які губи.

«А оскільки ми рівні, у вас немає підстав називати мене сером. Ви сказали, що ви ельф маврів?» Шааста кивнув: «Я». «Отже, ти мінливець».

Вона знову кивнула. «Я збентежений, — зізнався він їй, — ти носиш орнітське ім’я, але носиш котячий хвіст. Тож ти інколи яструб чи кошеня?» «Пояс на хвості — це лише дещиця костюма, який Карма та Тісл підібрали для мене раніше сьогодні. Я перетворююся на яструба, — відповіла вона. — При цьому дуже сексуальний, — додав Тісл.

Він мило посміхнувся: — Чи є ще якийсь вид? Я справді сподіваюся, що ви продемонструєте свою пернату форму для нас пізніше сьогодні ввечері, якщо ваші провідники схвалять." Вона подивилася на Карму та Тісла. Вони лише знизали плечима, кивнули та посміхнулися. "Я буду більш ніж рада розкласти свій tailfeathers цього вечора." Триккс втрутився: "Діти, вибачте, що перериваю ці невеликі групові обійми, але чи можемо ми продовжити балакати сидячи? Мої ноги як собака втомилися, вибачте за каламбур, і я абсолютно ненажерливий». «З вашого дозволу, міледі», — відповів Браннел, виконавши спочатку витончений уклін, а потім витончений реверанс. «Будь ласка, пройдіть цим шляхом.

Він повів їх у глибину спекотних літніх ночей. Крок Браннела був плавним і витонченим, його широкі стегна гіпнотично погойдувалися вперед-назад з кожним кроком. Чотири дами йшли слідом за ними, їхній крок відповідав кроку мрійливого Оленя. Тісл помітив Ферлінг.

Мишка витріщилася на них. «Що?» — сказала вона, «Ми завжди гуляємо так». Шааста, як і інші, не міг не помітити повністю оголену попу Браннеля, дуже струнку та гарну.

Білий слід скарбу поширювався від внутрішньої частини стегон, охоплював внутрішню половину кожної щічки, яку можна було відшльопати, і повністю вгору по нижній частині його короткого краплеподібного хвоста, який гордо тримав прямо. Між його стегнами було чітко видно його скарби — пристойного розміру вкритий хутром мішечок і піхви, з яких частково стирчала його чоловіча сутність. Дівчина-ельф відчула, як її низи стають теплими та трохи вологими, коли вона уявила себе під цим чудовим долчаком, його великий член наповнює її, поки він їздить на ній ззаду. Вона здогадалася, що Карма, Тісл і, швидше за все, Трікс теж думали про Браннеля так само, як і вона, судячи з того, як вони опустили голови та зосередилися на його дупі та добре забезпеченому пакеті.

Він був ідеальним поєднанням чоловічої та жіночої сили, влади, чуттєвості та грації. Його господиня або господар, мабуть, вклали величезну кількість часу та енергії, щоб вивести такого чудового вихованця. Браннель підвів їх до столу, що був поруч зі сценою та танцполом.

«Це буде добре, м'єді. А тепер пам'ятайте, я ваш покірний слуга, який буде до вас сьогодні ввечері». Дівчата сіли, а Трікс усміхнувся Браннелу: «Друге найкраще місце в домі».

— О, вибачте за мою необережність. Долар виглядав щиро сором’язливим: «Якщо ви бажаєте сісти деінде, просто дайте слово». «Ти такий дорогий. Я не можу зайняти найкраще місце в домі, оскільки це довело б відволікати тебе від роботи». Койот кокетливо підморгнув йому й торкнувся лапою одного з його мускулистих стегон.

«Так, — погодився він, легко вловлюючи її зміст, — господиня Равенна не буде дуже рада, коли її відданий вихованець дозволить вам монополізувати його час у таку напружену ніч». Трікс кивнув, розуміючи: «Я не хотів би бути тим, хто змушує вас робити перерви сьогодні ввечері на ваших копитах». «І так само, — заперечив Браннел, — мені було б дуже сумно, знаючи, що я був причиною того, що ваш вечір тут пройшов на ногах». Вони разом засміялися, а потім Трікс поклав лапу на руку оленя: «Якщо говорити про твою господиню, де Равенна та набори сьогодні ввечері? І твого друга, і Антона зазвичай знаходять тут, на підлозі». «Вони всі з’являться пізніше», — відповів він.

«Мелоді в нашому номері робить домашнє завдання, а Антон на кухні допомагає мамі смажити гриль, — диявольськи посміхнувся він, — буквально». Шааста, Карма й Тісл кинули на бакса порожні, стурбовані погляди. Нарешті ельф набрався сміливості й поставив запитання, про яке всі думали: «Його мати на грилі? Хіба це не… ну… небезпечно?» Койот і Олень знову засміялися: «Не турбуйся про свою гарненьку задницю, дівчинко», — заспокоїв її Трікс, «Тут не обслуговують розумних». Вона повернулася до Браннеля.

«Тож я вважаю, що ви і ваш приятель нарешті вирішили обрушити Рінгтейл Ель на нічого не підозрюючих громадян Містпорту?» Олень захоплено кивнув; зубаста посмішка розкрила його морду: «Ми шкодуємо лише про те, що не зробили цього раніше». "Це добре, еге ж?" «Це неймовірний успіх. Це настільки популярно, що нам може знадобитися найняти більше суден, щоб не відставати від попиту». Він крадькома глянув на трохи п’яних танцюючих Ферлінгів. «Тут два кандидати», — пробурмотів він, а потім спрямував погляд на м’язистий зад дівчини-Оцелота, чий хлопець-шиншила щосили намагався втримати її на ногах.

— Насправді, можливо, три. Трікс посміхнувся підприємливому Оленю: «Але вона не кільчастохвоста, і ель може не бути…» «Так, ти маєш рацію», — погодився Браннел, «щось вищого класу для таких, як вона. Вино більше підійде тій чарівній істоті, можливо, Лазурні глибини як основа замість елю». «Потрібно буде трохи поекспериментувати, але це звучить як хороша відправна точка, — кивнув Койот.

— І якщо це вийде, я зможу намалювати для вас дизайн етикетки та розлити його в пляшки як Blue Rosette». — Браннел, — перебила Карма. Її колишній стурбований погляд тепер став цікавим. Красень опустився на одне коліно біля неї та подивився їй в очі: «Дай мені вгадати, маленький зайчик, ти хочеш знати, про що ми з Тріксом зараз говоримо. Ти хочеш знати, що таке Ringtail Ale? і чому ми обговорюємо ті п’яні фурлінги і яке вино найкраще підійде до Оцелота».

Кролиця кивнула своєю гарненькою голівкою, а Браннел піднявся, щоб навчити цю милу трійку збентежених дам. «Ringtail Ale, — почав він, мов екскурсовод у пивоварні, — це найекзотичніший напій, відомий у всьому Ніаті. Що робить простий ель найбажанішою насолодою для вишуканих смаків? мешканців Містпорту? Який екзотичний і таємничий інгредієнт може перетворити такий звичайний напій на рідкісну та високо ціновану лють?» У Трікс була посмішка на її морді, яка містила відтінок пустотливості, і ще більш пустотливий блиск в її очах. "Рідкісні? Ви не маєте на увазі задніх?" Браннел сміливо помахав веслом на Койота: «Міледі, будь ласка, не псуйте момент, щоб я не перевернув вас на колінах і не насолоджувався розігріванням вашої смачної попи».

«Зроби так, і тобі доведеться віддати п’ять срібних мені під хвіст», — відповіла вона. «Я не дешева повія. Принаймні я не дешева». Він повернув дошку переконань на належне їй місце на поясі. «Отож, як я збирався сказати, що робить Рінгтейл Ель таким екзотичним і рідкісним, я маю на увазі, рідкісним ласощами, так це неслухняними засобами, за допомогою яких його готують».

«І якщо я розумію нинішній п’янкий запах збудження, яке думки про Рінгтейл Ель викликають у вас обох, — припустив Карма, — тоді засіб, за допомогою якого змішується ваш шанований напій, має бути таким, що дуже подобається Ордену норка». Її довгі вуха лежали на спині, а шерсть між її стегнами вкривала солодка волога. Непомітна хіть Койота й Оленя виявилася заразливою. «Це справді процес, гідний Ордена Норки», — погодився Тріккс. «За винятком того, — виправив їх Браннел, — я з гордістю можу сказати, що ця суміш повністю створена Орденом Сутінкових Туманів, розроблена та вдосконалена володаркою Равенною та мною».

«Рінгтейл Ель, як я вже згадував, готується в дуже унікальний спосіб. Після початкового варіння ель вариться вдруге, тільки цього разу він вариться в спеціально підготовленому єноті над полум’ям гееніту, а потім охолоджується. брила льоду з льоду Beastlands і подається холодною».

«Хвилинку, — перебив Шааста, — ти хочеш сказати, що ми будемо пити з недопалка Єнота?» Вона виглядала досить стурбованою. «Ні, — відповів Браннел, — ти будеш пити з кухля. Ель варять лише в обухі Єнота». Тісл насупився: «Ой, шкода. Я хотів би спробувати це прямо з джерела».

«Я раджу тобі спершу спробувати це з кухля, — порадив їй Олень, — а потім, якщо тобі досить сподобається, я можу привести сюди володарку Равенну, щоб ти могла постукати по бочці». «Мені це звучить розумно», — погодилася Карма. Шааста все ще виглядав збентеженим і враженим: «Ми будемо пити з недопалка Єнота?» — повторила вона. Браннел обережно поклала руку під підборіддя ельфа й підняла голову, щоб зустрітися з ним поглядом: «Можу запевнити тебе, маленький зайчик, немає причин для занепокоєння.

Чудова попа мого друга регулярно очищається геенітом. " Карма нахилила голову набік і спантеличено подивилася на ельфа: «Шааста, що з тобою сьогодні ввечері? Ти ніколи раніше ні про що не був таким гидливим». Шааста збентежено посміхнувся: «Чи не здається ідея використовувати чужу дупу як посудину для сервірування, я не знаю, трохи недоречною?» «Ну, якщо це те, про що ваші застереження, я був би дуже радий зварити трохи елю Elf Bottom Ale тільки для вас, — запропонував Браннел, — тоді це не буде чиясь дупа, з якої вас обслуговують». Шааста ліжко і подумала про те, що саме перед тим, як Фрелік її вдарив. Він просунув пальці по її сідниці й змусив її відчути власний смак.

Вона мусила визнати собі, що справді смакувала. — Ти ніколи нікому не підводив хвіст? Тісл запитав її: «Я маю на увазі, якими б сумнозвісними не були ви з Хансеном і завжди бажали відчути нові насолоди, я б припустив, що ваш язик був у нього під хвостом хоча б раз». «Ну, насправді, я не знав, — зізнався Шааста, — але він кілька разів куштував мене». «Ми знаємо», — відповіла Карма.

«Він розповів нам про те, як він засунув язика в твою дупу, щоб підготувати тебе до того, щоб кинутись у формі яструба, незадовго до того, як вас обох схопили». Тісл невинно посміхнувся ельфу: «І, почувши його критику, я хочу одного дня скуштувати твого пташиного обуху. А тепер давай, дівчино.

Не кажи нам, що місяць, проведений на ланцюзі в зоомагазині, вигнав твого великого відчуття пригод». Шааста смирено зітхнув: «Гаразд, ти виграв. Я спробую». Трікс радісно поплескала лапками: «О, дуже добре, справді дуже добре. Ти зовсім не пошкодуєш».

Вона посміхнулася Браннелу: «Чотири кухлі Рінгтейл Елю, будь ласка». Олень зробив витончений реверанс: «Чотири кільчасті хвостики. Я незабаром повернуся». Він попрощався з сміхом дівчат і пішов на кухню.

Його довгі вуха здригнулися, коли він відчув погляд чотирьох пар очей, що палали його широку пухнасту спину, яка коливалась вперед-назад, як маятник, із кожним витонченим кроком. Карма тихо процвіркітіла, притиснувши вуха до спини: «Як ти думаєш, він, можливо, захоче зробити Білохвостий ель сьогодні ввечері?» Трікс усміхнувся зайчику: «Може, Кролику, може. Ти завжди можеш у нього запитати. Я впевнений, що він із задоволенням погодиться з тобою».

«З ним, — сказав Тісл, — я була б готова відмовитися від елю», — вона облизнула м’які губи, уявляючи смак оленини. Карма торкнулася лапою мішечка з грошима на поясі. «Міс Трікс, скільки нам дати чайових Браннелу, коли він повернеться?» Койот на мить подумав: «Для чотирьох кільчастохвостих Елів один срібний шматок мав би підійти». Кролик поліз у мішечок і вийняв п’ять мідних монет: «Тож по п’ять мідних монет».

«Ой, прибери свої гроші, зайчику, — сказав Трікс, — пам’ятай, сьогодні ввечері все залежить від мене». Карма похитала головою: «Це не включає чайові. Ти не отримуєш чудову задницю цього прекрасного бакса лише для себе». — Ти теж, Кролику, — додав Тісл. Тепер перед нею також була стопка з п’яти мідяків.

Вона витягла ще п’ять і поклала їх на стіл перед Шаастою, оскільки Ельф не мав при собі нічого, окрім підказок, які вона отримала раніше від матроса та Трікса. «Дякую, Тісле, — сказав Шааста, — я б почувався погано, якщо не зміг зробити внесок, оскільки я втратив усі свої монети, коли мене та Хансена забрали». «Я приніс багато для нас обох», — запевнив її Тісл.

Трікс засміялася, оглядаючи три стопки мідних шматків на столі. Вона потяглася до власної сумки й також поклала перед собою стопку монет. — Мушу сказати, що бідолашний Олень сьогодні ввечері матиме справжню купу грошей, уже двадцять від нас, і це на додаток до того, що він заробив до нашої появи. Шааста захихотів: «Це пояснює його дівочу кроку. Я маю на увазі, як ти можеш не мати такого виразного помаху стегнами, коли твоя попа набита?» Тріккс нахилився вперед: «Я відкрию тобі таємницю», — сказала вона удавано змовницьким шепотом, «Це природний крок Браннел.

Равенна любить, щоб її долар був трохи дівчачим. Вона тренувала його так, коли він був її учень». Вона поклала лапу у велику миску посередині столу, взяла жменю змішаних тропічних горіхів і кинула їх до рота.

Шааста і Тісл наслідували їхній приклад. З іншого боку, Карма зірвала фіалку з букета різних квітів у вазі біля миски з горіхами й погризла запашні пелюстки: «Тоді це пояснює чорно-білий мереживний фартух. Він справді виглядає надзвичайно милим у цьому. " Трікс проковтнув і взяв ще одну лапку горіхів.

«Він справді». Закінчивши репетицію, група на сцені розпочала свій перший номер на вечір, нав’язливий, ефірний твір, який однаково підходив як для швидкого, так і для повільного танцю. Койот підвелася й потягнулася, а потім оглядала кімнату, доки її погляд не зупинився на красеню Орніт-Іглу.

«Ну що ж, дівчата, оскільки Браннель повернеться за кілька хвилин, що скажеш, щоб ми втамували спрагу?» Тісл, Карма та Шааста спостерігали, як Койот пливе по підлозі до Орла, кожен крок випромінюючи спокусливу жіночу грацію. Коли вона досягла своєї мети, Трікс провів лапою по шиї та пухнастих грудях Орніта, а потім заволодів його колінами, вмостившись своїм пухнастим задом на одному м’язистому стегні. Він ніжно провів гострими кігтими пальцями по її заду, і вони тихо обмінялися кількома словами. Дівчата не могли розібрати, що вони говорять, але, очевидно, Койот успішно зачарував Орла.

Вони піднялися разом і, обхопивши її рукою та крилом, вивів Трікса на танцювальний майданчик. Тісл підвелася на ноги й перевела погляд на фігуру в капюшоні в кутку. До нього приєднався Лис, який був одягнений у коротку зелену туніку та шкіряний пояс — типову уніформу чарівника чи підмайстра. Двоє тихо потягували чаші, наповнені прозорим нефритовим вином, холоднокровно оглядаючи натовп, що зростав. «Ну що ж, берімося до роботи, дівчата.

Ми не можемо дозволити цьому дурному «йоту» перевершити нас». «Лисиця моя», — заявила Карма, коли вони з Тіслом підійшли до пари в кутку. Шааста, тепер один за столом, оглядав кімнату, шукаючи відповідного партнера. Сьогодні ввечері тут було представлено так багато видів, що ельфу було важко вирішити, з чого почати.

Вона подумала про Шиншилу, яку помітила раніше, але швидко відкинула цю думку. Він і його супутники повернулися до столу, і тепер він зручно вмостився на колінах у своєї дівчини-Оцелота. Вона вирішила, що спроба позичити його для танцю призведе до надто великого ризику.

Безволосий хлопець, який сидів за сусіднім столиком після Оцелота, Шиншили та Єнотів, виглядав багатообіцяюче. Він був величезною людиною, хоча й не був товстим за жодним визначенням; його маса, очевидно, була результатом років важкої праці, як-от підняття важких предметів або робота на одному з весел на баркасі Тамерана. Одягнувши легкі штани з оленячої шкіри та відповідний топ без рукавів, який підкреслював його масивні плечі та руки, що поцілували сонце, він розподілив свою увагу між великою шлейкою в лівій руці, тліючою люлькою в правій і широким асортиментом милих жінок, що прикрашали танцювальний майданчик. Час від часу він звертався до своїх товаришів, щоб поділитися коментарем або короткою історією та щиро посміятися.

Дивлячись на нього, Шааста уявила, як великі чоловіки обіймають її, тримаючи її близько до себе, а його потужні руки пестять, розминають і граються з її задом. Вона також уявила відчуття його жорсткого члена, вкладеного в її тугий, вологий секс, у той час як його товсті пальці глибоко пробували її дупу. У спалаху чистого тваринного бажання всі залишки нерішучості зникли з її свідомості. Шааста підвелася на ноги й глибоко вдихнула. Ніжний дотик м’якої перетинчастої лапи до її голого плеча в поєднанні з шепотом такого ж ніжного й м’якого голосу позаду змусив її зупинитися.

Вона обернулася й побачила, що дивиться у великі карі очі річкової видри. Напевно, він був симпатичний, як і було типово для його виду, а в його очах відбивалася вроджена життєрадісність. Одягнена тільки в червону бавовняну жилетку, Шааста впізнала в цьому Ферлінгу продавця кондитерських виробів, з яким вона фліртувала під час подорожі до «Спекотних літніх ночей». — Пані, — сказав він. Глибока сором’язливість була чітко помітна в його голосі: «Якщо ви не зайняті іншим, чи могли б ви вшанувати мене цим танцем?» Він відвів погляд у підлогу, і крізь біле хутро на його щоках проглядався легкий багряний колір.

Шааста востаннє глянула на великого хлопця, на якого спочатку націлилася. «Я займуся ним пізніше, — подумала вона собі, — ніч ще молода, і є чим поділитися з ельфами». Вона поклала руку під підборіддя Видри, знову підняла його погляд, щоб зустрітися зі своїм, і подарувала йому свою найтеплішу посмішку: «Честь для мене, Водяний Щур. Ходімо, давай підпалимо підлогу». Вона взяла його лапу в свою руку й повела його крізь натовп на танцювальний майданчик під виснажливими поглядами незліченних інших хлопців і деяких дівчат, які дивилися із заздрістю, заздрістю до Видри, котра, випадково, отримала компанія та увага ніжної, німфи, оголеної дівчини-ельфа.

"Швидко чи повільно?" Видра запитала: «Цей конкретний твір підходить для будь-якого». «Давай почнемо повільно», — промурчав Шааста. Вона обняла його за талію; він наслідував її приклад, поклавши лапи на її нижню частину спини, а Видра та Ельф разом ковзали по підлозі.

«Мушу визнати, міледі, я не найвитонченіша з танцівниць», — порадив їй Ферлінг. Шааста відповів з усмішкою розуміння та дружнім заспокійливим сміхом: «У вас немає причин для сорому. Ви справляєтеся не гірше, а у багато разів краще, ніж більшість інших тут. І, чесно кажучи, я сам не бальний лебідь». «Дякую за вотум довіри», — прошепотів він.

Він боязко посміхнувся, «і я повинен сказати, що ти наймиліша і найграціозніша істота, яка коли-небудь прикрашала танцювальний майданчик, леді. Хоча я не смію дозволити моїй коханій половинці коли-небудь почути, що я кажу це, щоб вона не зігріла мені зад поки навіть думка про те, щоб сісти, не стане болячою». «Будь ласка, називайте мене Шааста. Як ви могли б зрозуміти з мого вбрання, таке благородне звернення набагато вище мого скромного статусу».

Видра кивнув, розуміючи: «Так, пані Шааста. Мені було цікаво, як у вас бракує одягу. Це досить рідкість за межами однієї з Лож Ордену Норок, коли ті, хто не благословенний хутром чи пір’ям, демонструють у небесах, крім для рабів і домашніх тварин».

«Сьогодні вдень я став домашнім улюбленцем. Однак я повинен визнати, що мені потрібен час, щоб звикнути до такого способу життя, а моє оголене тіло виставлено всьому світу. Я відчуваю, ніби Я міг би в будь-який момент впасти мертвим від збентеження, і вдвічі більше, коли на моїй голій попі видно вогняну букву b від веслування».

«Я справді вірю, що з часом ви почуватиметеся комфортно зі своєю наготою та навіть будете пишатися нею, міледі», — передбачив він. І повторюючи попередні слова Шаасти, він додав: «І наберіться духу. У вас точно немає причин для сорому." Одна перетинчаста лапа несміливо ковзнула вниз: "Можна, Шааста?" Вона поклала в ліжко й кивнула: "Але звичайно, Водяний Щур. Моя дупа створена для того, щоб нею користуватись і насолоджуватися." Тепер, коли він отримав благословення ельфа, він опустив обидві лапи вниз і міцно схопив її сідницю, обережно розминаючи її м’яку південну плоть своїми пальцями.

Шааста зробив те саме для нього, викликаючи збентежену посмішку на його морді. Вони закрили проміжок на половину витягнутої руки між собою, щоб їхні тіла були притиснуті одне до одного. Її голова лежала на його плечі, а півень Видри, що швидко напружувався, лежав уздовж оголеного кургану Ельфа. «У тебе справді гарний зад, Шааста, — сказав Видра, коли вони погойдувалися вперед-назад під музику.

— І якщо ти не ображаєшся на мої слова, мені дуже хотілося б побачити, як його б’ють, і я я б ще більше насолоджувався тим, що маю честь посадити тебе собі на коліна і сам веслувати на твоїй чудовій сідниці." Шааста заплющила очі й спокусливо замуркотіла, забувши про збентеження, притулившись обличчям до м’язистого плеча й шиї Видри, насолоджуючись чуттєвістю. його пухнастий b оді проти її голої плоті. «Ти цілком можеш виявити, що обидва бажання виконуються до настання ночі», — прошепотіла вона йому на вухо. Відчувши, як його ерекція досягає завершеності за її пропозицією, вона додала: «Обидва бажання та багато іншого, якщо ви не боїтеся, що гнів вашого друга обрушиться на вашу власну заду».

Видра зареготав і широко посміхнувся Шаасті: «О, ні в якому разі, пані. Моя дорогоцінна Іссібель не проти, щоб я спробував найкращі скарби Ніат. І я також не проти, щоб вона погралася, бо ми обидва це знаємо. Незалежно від того, з ким ми і скільки, ми закінчимо вечір в обіймах один одного».

Його пальці потрапили під штучний хвіст Шаасти й дражниливо провели по тріщині, утвореній її нижніми щоками. «Іссібель, — повторила Шааста, — таке гарне ім’я. Думаю, вона така гарна, як звучить її ім’я». Дівчина охнула й здригнулася від пестощів пальців Закрутки, які дражнили її задню частину. «І перш ніж ми підемо далі, чи має ім’я красень-Видра, який досліджує мій південний кінець, чи я продовжуватиму називати його Водяний Щур?» «О, вибачте за промову, міледі, — відповів він, виглядаючи щиро покараним, — це був справжній недогляд з мого боку.

Ви можете називати мене Бенденом. І це правда, Іссібель — справді найчарівніша Отеретта. Я найбільше На щастя, що вона щовечора ділить з нею моє ліжко. Вона працює тут, у «Спекотних літніх ночах», тож ти маєш мати задоволення зустрітися з нею пізніше цього вечора, коли її нічне очищення завершиться».

Він різко видихнув, після чого настала коротка тиша, коли пальці Ельфа знайшли його тугу південну зірку й почали досліджувати його глибини. «А, значить, вона тут танцівниця, мабуть?» Шааста грайливо ворушила пальцями в дупі Бендена, змушуючи його стогнати. «Іссібель — прислуга, — виправив він її, — але всі прислуговки тут, жінки чи чоловіки, часто заробляють зайву монету хвостом.

Іссібель — це улюблене місце для розваг. У спокійну ніч вона може піти. тут у неї стільки монет, скільки я заробляю за три дні, штовхаючи візок з тістом». «Схоже, у вас обох все добре і є засоби для комфортного спільного життя. Чи є у вас набори, чи ви залишили свого партнера на Tempspay?" Бенден сумно посміхнувся: "У нас є шість молодих людей", - сказав він з гордістю, - і троє з них також зараз тут працюють.

Вони почали два дні тому і витрачають пару годин щовечора, щоб заробити плату за навчання, щоб вони могли приєднатися до Uptail Lodge. — Розділ Містпорту з «Ордену норки», — сказав Шааста. — Так. Наш старший хлопчик, Денн, хоче стати помічником. Його сестра, Фейт, виявляє деякі здібності до чарівництва, а Тізз просто хоче бути танцівницею норки." "Тут танцюють на колінах?" "Денн і Фейт танцюють.

Але я не дозволяв Тізз робити більше, ніж просто бути прислугою та нянькою на колінах. Проте ми можемо дозволити їй танцювати сьогодні ввечері під керівництвом матері. Зрештою, вони з Діззом сьогодні святкують свою десяту річницю, і вона благала і благала нас дозволити їй танцювати, як Фет, — він зітхнув: — Гадаю, якщо вона все одно стане танцівницею норки, ми повинні дозволити вона практикує свої зростаючі таланти.

Краще, щоб вона зробила це під нашим наглядом, ніж щоб вона втекла й потренувалась у якійсь занедбаній таверні, де її могли поранити чи вкрасти». Шааста кивнув, розуміючи: «Це стане для неї гарним подарунком на день народження. Отже, ваші комплекти також з’являться тут сьогодні ввечері?» «Вони мають бути тут незабаром, — відповів Бенден, — я сказав їм, що ми влаштуємо тут невелике святкування дня народження для близнюків, якщо вони закінчать свої вечірні справи та після того, як вони провели тут свій робочий час.

Вони повинні з’явитися протягом години, якщо тільки вони не здуріли». Пальці Бендена зупинилися на троянді, яку ніс Шааста. Це просто троянда з довгим стеблом».

«Вона пришпилена чи…» «Вона посаджена», — відповіла вона, перш ніж Бенден встиг закінчити своє запитання. «Це візитна картка зоомагазину «Південна троянда». Кожна домашня тварина, яку продають Майстер Варо та Ліліблюм, отримує троянду на дупі. Ви не знайомі з «Південною трояндою»?» Бенден торкнувся пальцями ароматних пелюсток, притиснутих до дупи ельфа, і похитав головою: «Пробачте моє невігластво, міледі, але моя родина все ще досить новачок у Містпорті, і я ще не познайомився з невеликою частиною цього чудового Маленькі примхи та звичаї міста.

Отже, Південна троянда, це називається, хм? «Це досить розумна торгова марка, яку обрав ваш майстер Варо, троянда, вставлена ​​у вашу південну зірку, роблячи квітку південною трояндою». Він замовк, щоб перевести подих, а потім здригнувся, коли йому спала на думку мимобіжна думка. — Бендене, з тобою все гаразд? Шааста запитав: «Я завдаю тобі боляче?» «Зовсім ні, міледі, — заспокоїв він її, — справді, те, що ви робите під моїм хвостом, надзвичайно чудове. Ви робите магію своїми пальцями.

Я просто хвилювався про вас і вашу троянду, зокрема про шипи. Я маю на увазі, хіба це не надзвичайно небезпечно, коли вони пронизують вас зсередини? І навіть якщо ваш кормовий канал спочатку був належним чином протерти маззю Єдинорога, шипи все одно не завдаватимуть вам незбагненної агонії?» Шааста засміялася й міцно притиснулася до тіла Бендена, а пальці глибше просунула його всередину: «Немає причин для тривоги, дурний Оттер. Троянди Варо не мають шипів.

Незалежно від того, чи вирощені вони таким чином, чи Ліліблюм обрізає колючки, вони є абсолютно безпечно». Вона висунула свій зад для Бендена: «Давай і зніми це; подивись сам». Бенден ніжно стиснув стебло квітки біля основи квітки, обережно вийняв троянду з дупи Ельфа й уважно оглянув її, помітивши підняті горбки на місці колючок.

«Вона була обрізана», — оголосив він. Він провів ніжкою по своєму язику, вчуваючи аромат ельфійської пустотливості, змішаної з корицею: «Ти дуже смачна, Шааста.

Я б дуже хотів спробувати твою дупу і далі, якщо ми матимемо можливість піти в більш інтимне оточення пізніше цього вечора. Він помістив троянду у волосся ельфійки за її ліве вухо. «Я припускаю, що ти регулярно очищаєшся геенітом?» Оцінка Видри її нижніх чарів, ніби він оцінював вина на ярмарку, змусила Шаасту знову почервоніти. Вона кивнула головою й на мить відвела очі: «Так, це геенніт. Протягом нашого перебування в «Південній троянди» ми проходили щотижневі очищення.

Майстер Варо каже, що так само, як немає двох однакових сніжинок, немає двох людей, які мають абсолютно ідентичний смак, і потойбічний рідкий вогонь належним чином підкреслює цей смак». «Ваш майстер Варо схоже на добре освіченого хлопця, — сказав Бенден, — можливо, незабаром мені доведеться розширити свій маршрут, щоб я міг обслуговувати та відвідувати його майстерню». «Він справді добре обізнаний у багатьох питаннях, — погодився Шааста, — дещо він навчився від свого улюбленця-напіврослика, але більшість його знань і мудрості накопичив за роки, коли він був авантюристом». «Так, я часто заздрю ​​тим, хто взяв такий спосіб життя і дозволив світу бути їхнім учителем».

Видра сумно зітхнула: «Мені дуже подобається слухати казки, які вони часто розповідають, коли купують мої товари, і я вивчив багато уроків, почерпнутих з їхніх пригод і нещасних випадків». «Ну, у мене, звичайно, є багато обох, про які я можу поговорити». Шааста швидко оглянула кімнату, щоб побачити, як поживають її товариші. Тісл і її напарник повернулися до столу в кутку, де дівчина-Дракон сиділа в центрі на його колінах.

Її спина притулилася до його грудей, а її широка попа сильно терлася й шліпала його пах. Судячи з виразу його обличчя та того, як він тримав її, правою рукою міцно притиснувши її до талії, а лівою опустивши її частково розшнуроване плаття, Ельф здогадався, що Тісл тепер цілком і належним чином наколотий на член чоловіка. Карма і Лисиця палили танцпол. Як і партнер Тісла, Лис тримав кролика ззаду.

Його руки щільно обійняли її, погойдувались і м’яли в ідеальний унісон у такт музики. Він, очевидно, був замкнений і зв’язаний усередині Карми, оскільки спина її сукні була частково піднята вгору, а очі частково закриті, хоча Шааста не могла сказати, чи Карму брали традиційно чи в дупу. Тріккс був найбільш вражаючим із усіх трьох, «Біля норки, — видихнув Шааста, — є щось, що ти бачиш не щодня». Бенден повернув голову, щоб побачити, про що говорить Шааста. Койот і Орел міцно обійняли одне одного руками.

Його крила були розправлені й повільно махали, так що двоє танцюристів зависали над підлогою на зріст Напівкрилка. У Трікс був екстатичний вираз на її морді, і її стегна жорстко тиснули на орніт, не залишаючи жодних сумнівів у тому, що її насправді трахали в повітрі. «Ах, Сокіл і Норка, — сказав Видра, — Це насправді ритуальний танець, який, звісно, ​​дуже шанують…» Шааста перебив його, щоб завершити думку: «За наказом Норки, я думаю? " «Так, — підтвердив Видра, — і Орденом Сокола також, якщо на те пішло.

Повна версія часто практикується обома орденами. Кажуть, що багато тисячоліть тому, коли вони ще були простими смертними, лорд Азорал і його домашня сестра леді Інанна три дні та три ночі безперервно здружувалася в повітрі у своїх формах орнітського сокола та звивистої норки. Через шість місяців у них народилася перша донька леді Халаніт, майбутня Володарка Звіроземів ." Шааста був дуже вражений: «О боже! Три дні безперервного борту в повітрі? Це надає абсолютно нового значення траханню в польоті».

«Насправді, — виправив її Бенден, — саме звідси пішов цей вислів». «Тож, — сказав Шааста, — для людини, яка ніколи не жила життям, повним пригод, як ти натрапив на цю частину знань?» «Як я вже казав раніше, — відповів Видра, — у своїй роботі я чую багато оповідань і дізнаваюся багато дрібничок стародавньої історії. У цьому випадку я почерпнув свої знання від самого Зораха», — він показав на Зораха. Орел, який танцював над натовпом, трахаючи дівчину Койота.

«Минулого вечора він продемонстрував «Сокіла» та «Норку», скорочену версію, яку вони роблять зараз, звичайно, три, ні, чотири рази». "Чотири літаючих траба?" Шааста вигукнув: «Цей птах, мабуть, має легендарну витривалість». «Це справді так, — відповів Бенден, — і це також не дивно, враховуючи, що він насправді служитель високого рівня в Ордені Сокола. Так чи інакше, він спочатку піднявся в повітря з моєю Іссібель і продемонстрував, як традиційно виконується танець." "За винятком того, що вони не танцювали близько трьох днів і трьох ночей". "Правильно, вони танцювали рівно стільки, скільки їм обом вийти на вершину гори Норка.

Не встигли вони приземлитися і його член був витягнутий з мого друга, Зорах обережно обійняв Денна руками та показав, як грають «Сокіл і Норка», коли хлопчик бере на себе роль дівчини». Він жестом показав на Карму та її Вульпіна. партнера, який все ще брав її ззаду, погойдуючись і мліючи під музику. «Це було дуже схоже на те, як Лисиця і Кролик танцюють там. За винятком того, що вони були в повітрі, а півень Зори був похований в дупу мого сина, звичайно." Шааста урочисто кивнула; її збудження швидко посилювалося в ній, коли Бенден описував нещодавнє булькання Орла: "Вгору, звичайно, і після він покінчив із твоїм хлопчиком?" "Після того, як зад Денна наповнився насінням Орла, настала черга Фета.

Він зробив помилку, запитавши її, як вона хоче спробувати. Вона не могла прийняти рішення, тож пішла на компроміс, і врешті-решт Зорах взяв її в обидві сторони." Бенден усміхнувся, і в його очах відбилося блискучої батьківської гордості. "Моя донька така дивовижна дівчина. Минуло лише тринадцять літ, а Фейт уже демонструє таланти нарівні зі своєю матір’ю.

Денн також досить вправно володіє своїми активами, але Фейт справді обдарований і благословенний понад усі очікування». «Тож вона має заробити гонорар за навчання в найкоротші терміни», — припустив Шааста. Видра кілька разів кивнув головою, «Це вона справді зробить,— погодився він.— Справді, минулої ночі вона заробила більше міді, срібла й навіть золота, ніж Іссібель. До того часу, як ми повернулися додому, Фейт несла під хвостом стільки монет, що ледве могла ходити.

Ми так пишалися нею, а маленька Дізз ревнувала її старшу сестру, тому що…" Балаканина Видри раптово замовкла. Не в змозі більше чинити опір бажанню, що боліло між її ніг, Шааста ледь помітно попрацювала стегнами Бендена, і без невдало вдарившись одним швидким і плавним рухом по товстому, твердому члену Видри, ввівши його на всю довжину глибоко всередину своєї статі.У Бендена перехопило подих, і його очі ледь не закотилися в його череп, коли його ствол несподівано врізався в і поглинений жіночими глибинами Ельфа. Вона була настільки гарячою всередині, і так тісно, ​​що якби він не знав краще, він би поклявся, що щойно проник у діву з ніжним хвостом.

щоб запобігти його стегнам від вивантаження свого насіння в неї так швидко, «це в тисячу разів більше, ніж навіть я очікував.» Його пальці знову прощупали під хвостом Шаасти, поки він не знайшов той тісний маленький отвір, де була посаджена її південна троянда. кінчик одного пальця дражнив навколо краю, а другий палець ніжно пестив і притискав до гладкої плями між анусом і пиздою дівчини-ельфа. «Ой, мила Видра», — промурчав Шааста.

її очі були напівзаплющені, а стегнами сильно впиралися в Бендена, стрімко тягнучи його вгору до вершини гори Норка, «ти соромиш мене своїми ніжними словами». Вона поступово повертала їх до свого столу, де брала його на коліна й доводила їхній танець до кульмінаційного завершення. «Але це правда, міледі», — поклявся Бенден. Він працював так само наполегливо, як Ельф, його стегна оберталися й стукали об її стегна, ідеально синхронізовані з важким ударом гурту.

«Ти представляєш великий парадокс, ельфійко, — повідомив він їй, — твої переїзди сюди явно належать дівчині, яка була на Вершині незліченну кількість разів. Але всередині ти схожа на молоду дівчину, яка вперше піднімається". Його палець проник у тугу сідницю ельфійки, змішавшись із монетами, які вона несла, і лоскочучи внутрішню стінку її заднього проходу. Вони підійшли до столу.

Шааста забрав її. пальці з дупи Видри й спрямувала його на свій стілець, усіма хитрощами утримуючи його пульсуючий член до рукоятки всередині неї.Вона сиділа обличчям до нього, її ноги не зовсім торкалися підлоги, коли вона осідла на його стегнах, а її оголена попа простежувалася широкі кола навколо його колін. Вона грайливо потерлася носом об його і торкнулася своїми м’якими губами його морди: «Немає ніякого парадоксу», — сказала вона, «Те, що ти відчуваєш, є однією з переваг трахання з ельфом. Ми не виснажуємося, як це трапляється з багатьма іншими расами." Оскільки її пояснення було абсолютно правдивим, вона не побачила потреби згадувати, якою Піксі Сальве Варо пригостила її дупу та пизду, перш ніж вона залишила Південну Розу.

"Народу Фей! Бенден підсмажив, незважаючи на те, що його лапи були надто зайняті ельфійським хвостом, щоб належним чином підняти напій, якого він і так не мав: «Нехай вони ніколи не зникнуть з лиця Ніата». Коли музика наростала, Шааста опустилася назад так, що вона лежала вздовж ніг Видри. Її власні ноги, одягнені в оленяну шкуру, піднялися вздовж рук Бендена та зачепили його плечі.

Коли Ельф був у такому положенні, він був змушений відірвати свої пальці від її дупи. Дівчина видихнула коли монети всередині неї зрушилися, щоб заповнити простір, звільнений від пальців Видри.Одих перетворився на тихий стогін, коли його перетинчасті лапи ніжно пестили й розминали її гладку, оголену внутрішню частину стегон. Коли вона лежала перевернутою на колінах Бендена, все ще звиваючись у дикий ритм, а півень Видри продовжував стукати всередині неї в протилежному ритмі, Шааста звернула увагу на те, що відбувалося навколо неї.

Музика наближалася до кульмінації, як і Тісл та її партнер. Звиви дівчини-Дракона на колінах у чоловіка досягли шаленого піку; він тримав її так міцно, і похмурий вираз його обличчя був таким сильним, що не було сумніву, що танець на колінах досяг свого оргазму, і його гарячі, солодкі соки тепер наповнювали ще гарячіші глибини Тісла. Карма та її партнер відмовилися від удавання, що насправді танцюють. Повернувшись до кутка, де його компаньйон і Тісл звивались, як один, Лис змусив Кролика просто схилитися над столом. Задня міні-сукня Карми з оленячої шкіри була піднята вгору, і він сильно вдарив її ззаду.

Його пах знову і знову вдарявся об широку пухнасту попу Карми, а його довгий твердий член постійно впивався в її секс, накачуючи в неї і виходячи з неї в такт музиці. Однак незабаром Лисиця і Зайчик приєдналися до двох інших на вершині гори Норка. Його поштовхи в її теплі, гладкі глибини раптово припинилися; він нахилився над спиною Карми, і його щелепи втиснулися в її шию, не настільки сильно, щоб завдати їй шкоди, але з достатньою силою, щоб утримати Кролика на місці, поки він наповнював її хвору пізду своєю пристрастю. Голова Карми була піднята назад, коли зуби Лисиці вп’ялися в її шию.

Її очі були міцно закриті, а рот відкритий, коли вона важко дихала. Її широкі стегна різко здригалися під його вагою, і Шааста бачила, як попка і стегна Зайчика ритмічно згинаються, видоюючи соки свого партнера з його стегон. Незважаючи на кричущу демонстрацію неприборканої тваринної хтивості, яка відбувалася за столом у кутку, Лисиця та Кролик привернули дуже мало уваги інших гуляк.

Більшість натовпу була зосереджена на Тріксі та Зорі, які звивалися разом посеред кімнати, високо над танцполом. Коли вони наближалися до завершення «Сокіла» та «Норки», вони лежали горизонтально в повітрі. Койот люто метався під Орлом. Його дзьоб ніжно цокав і дзьобав її по шиї, плечах і грудях.

У той час як одна рука була надійно обгорнута навколо її талії, інша рука Zorahs була під хвостом Trikks, його кулак посадив повз зап'ястя в її дупу, накачуючи потужно в такт ритмічним поштовхам його великого члена, похованого в її тугу пізду. Шааста сильно притиснулася дупою до Бендена й розвела руки. Нарешті настав момент її великого завершального ходу. Вона погойдувалась туди-сюди, як змія, а потім підняла праву ногу з плеча Видри. Інша нога піднялася й притиснулася до її стегна, і Ельф витончено перевернувся на сто вісімдесят градусів так, що тепер вона лежала обличчям униз на колінах Бендена, обхопивши руками його гомілки, а її стегна обіймали його стегна, а її соковита оголена дупа обертається й дражниливо трясеться в повітрі.

Як і очікувалося, Шааста почула стогін Бендена, відчула, як його перетинчасті лапи схопили її за зад і почали грати на ньому, як на барабані, швидкими, їдкими ударами, і нарешті відчула довгоочікуване липке тепло його насіння, що наповнило її стать. Пульсування члена Видри, коли він впорскував у неї свої життєві соки, штовхнуло Шаасту через край. Вогненний поцілунок оргазму пронизав її солодке тіло, а оберти та звиви ельфа стали ще шаленішими. Це ще більше затягнуло Бендена в киплячу піч чистої тваринної пристрасті.

Його оргазм досяг свого гарячкового апогею, Бенден потужно схопив обома руками сідницю Шаасти, його пазурі сильно впились у її м’яку плоть, не настільки сильно, щоб витягти кров, але досить сильно, щоб голки солодкого болю прокотилися по спині ельфа та загнати її глибше в палаючу безодню. Його лапи з силою розсунули нижні щоки Шаасти, оголивши її прекрасну маленьку південну зірку. Зі спритністю та гнучкістю, якими славився його вид, Видра нахилився вперед і вткнувся обличчям у сідницю дівчини, що звивалася; його язик проник у її тісний скарбничний отвір, ретельно зволоживши її задній прохід. Він цілих півхвилини затримався на попі Шаасти, насолоджуючись декадентським присмаком її пустотливості з корицею, перш ніж нарешті підійти до повітря. Знову випроставшись, він поліз у внутрішню кишеню свого жилета й дістав не одну, а дві великі золоті монети.

Він вставляв їх по черзі в Шаасту, просуваючи їх якомога глибше в її зад, щоб з’єднати срібні та мідні монети, які вона вже носила. Звиви ельфа почали слабшати, тож Бенден обійняв її руками й обережно підтягнув назад у сидяче положення на своїх колінах. Її спина була притиснута до його грудей, а її піхва все ще була насаджена на його член, який залишався прямо всередині неї. Він ніжно пестив та грав стегна Шаасти та її м’які, але ледь помітно м’язисті оголені стегна, грайливо притискав і кусав її шию, поки вони тихо грілися в сяйві спільної пристрасті.

«Міледі, — промурчав Бенден їй на вухо, — це було справді одне з найкращих пар, які мені коли-небудь пощастило випробувати. Цей фінальний рух був неймовірним. Я ніколи не бачив, щоб танцюрист виконував такий трюк.

навчи цього Денну та Фейту одного разу". Шааста захихотіла й схилила голову йому на плече: «По правді кажучи, це був перший раз, коли я намагалася зробити такий подвиг». Його лапи ковзали по її стегнах і пестили її внутрішню частину стегон, викликаючи тремтіння задоволення від ельфа. «Ну, ти точно задоволений і вражений цією Видрою сьогодні ввечері.

І якщо мила леді вибачає мою нахабність, я також мушу заявити, що твоя зад один із найчудовіших, які я коли-небудь пробував». Вона зітхнула й знову спала, а потім прошепотіла йому на вухо: «Не потрібно пробачення, коханий. І я б хотіла прийняти вашу пропозицію до кінця ночі.

Якщо ми зможемо знайти більш інтимне місце, щоб усамітнитися, ти може потішити твій декаданс і спробувати мою пустотливість набагато глибше». «Якщо вам двом потрібне тихе місце, щоб утекти, ми з Равенною маємо номер внизу, яким ви можете скористатися». Налякані несподіваною перервою, Шааста та Бенден підняли очі й побачили, що над ними стоїть Браннел.

Супроводжувала Бака мила, жвава дівчинка-видра. На ній був лише короткий, мереживний, чорно-білий фартух, ідентичний тому, що носив Браннел, і несла тацю з чотирма замерзлими кухлями елю. — О, Бранель! Шааста сказав: «Ти мене дуже налякав. Я не чув, як ти прийшов».

Олень засміявся та поплескав ельфа по стегну. «Що з цими дебоширами сьогодні ввечері», — він показав на натовп на підлозі, підбадьорюючи Зораха та Трікса, «невидимка — це не проблема навіть для найважчих. У будь-якому випадку, ваші напої тут і готові. Іссібель, якщо б ти?» Він усміхнувся до Видри, яка тихо чекала позаду нього. Вона поставила піднос і роздала по кухлю до кожного столика.

— Іссібель? Шааста повторив ім’я дівчини й глянув на Бендена, чиї очі були прикуті до широкої задньої частини Otterette, коли вона подавала: «Ця мила маленька істота — ваша дорогоцінна подруга, про яку ви мені розповідали?» «У хутрі», — відповів Бенден і почав знайомство, «Шааста, це моя мила Іссібель. Іссібель, це Шааста; вона щойно закінчила виконувати другий найкращий танець на колінах, який я коли-небудь знав». Іссібель посміхнулася Шаасті, а потім звернулася до свого друга: «Ти трахкав її?» Браннел тепло посміхнувся Шаасті: «Ой, бач, Ельф знову гуляє». "Так, ти трахнув її", - підсумувала Іссібель. «Шааста часто б’ється», — пояснив Бенден, ласкаво поплескавши її по крижу.

«Це так мило, коли її обличчя так червоніє». «І коли її прекрасне дно було належним чином весловане, буква «б» на задній частині добре доповнює букву «б» на її обличчі», – додав Олень. Іссібель підійшла до ельфа й притулила морду до губ: «Мені приємно познайомитися з тобою, Шааста», — сказала вона. Її голос був м’яким і дитячим: «Я вірю, що ти тримаєш мого дорогого друга?» Вона грайливо вдарила Бендена по флангу, і він відповів їй рішучим ударом по широкому пухнастому крижу Іссібель. «Не турбуйтеся, міледі, — запевнив її Шааста, — Бенден досі був ідеальним джентльфуром».

Іссібель притиснула мордочку до свого товариша й захихотіла: «Ну, принаймні він ідеальний. Але якщо він занадто погано поводиться, сміливо посадіть його собі на коліна та покладіть туди те чудове весло, щоб правильно використовувати його милу попу». Вона благоговійно поплескала весло учня Тісла, яке лежало на столі. Цього разу настала черга Бендена до б: «Якщо вона це зробить, мені доведеться карбувати її, чи вона повинна буде карбувати мені?» Браннел знизав плечима: «Це складне питання краще залишити Вищим мудрецям Мінка на Каманаванналеї. Але я б’юся об заклад, що хто буде монетити, залежить від того, хто з вас найбільше насолоджується веслуванням».

«Тож, — сказав Бенден, поклавши лапу під хвіст Іссібель і ковзаючи пальцем по її сідниці, — якщо говорити про болі в попі, як пройшло твоє очищення сьогодні ввечері, люба?» «Я все ще трохи ніжна всередині, — відповіла вона, — і Антон на мить був незграбним. Він випадково капнув трохи гееніту на мій хребет і стегна». Вона простягнула руку позаду й обережно потерла дупу, згадуючи цей досвід. «На щастя, він був досить швидким із льодом Звіриних земель, щоб загасити полум’я, перш ніж воно встигло поширитися й перетворити мене на Вогняну Діву».

«Я дійсно хочу ще раз вибачитися за той інцидент, — сказав Браннел, стискаючи Іссібель за зад, — я подбав про те, щоб мій син ніколи більше не припустився цієї помилки». «Я справді вдячна, що ти старанно поштовхнув його дно за його помилку, — відповіла дівчина-Видра, — але я все одно вважаю, що інша частина його дисципліни є досить суворою через те, що було нічим іншим, ніж тимчасово перегрітим дном». Бенден нахилив голову набік і кинув на Бака цікавий погляд: «Що ти зробив з Антоном після того, як відшльопнув його, що навіть мій дорогий приятель здався б надто суворим?» — По-перше, мушу нагадати вам, що ми належимо до Ордену Сутінкових Туманів, — пояснив Браннел.

«Коли мова йде про виховання дисципліни, ми робимо норок схожими на Орден милих маленьких рожевих пухнастих зайчиків. Ми не робимо нічого напіврозсудливого. Коли виноситься покарання, воно виконується в повній мірі, щоб не було сумнів у одержувача, що її справді покарано». Він зняв весло з пояса і, щоб підкреслити, сильно вдарив по власному м’язистому попереку.

Маючи деяке уявлення про те, куди це йде, Шааста співчутливо потерла зад і вмовила Оленя продовжити: «Тож я вважаю, що це справді було страшенно нестерпним, швидше за все, викликало ще більше болю в його спині?» «У нього в тилу точніше, — виправив він її, — щоб по-справжньому продовжити урок, мій син працює решту ночі з довгою пробкою гееніту в дупі». «Ой, ой, — сказав Шааста, знову здригаючись, — я впевнений, що це трохи вплине на його роботу». «Тільки трохи, — запевнив її Браннел, — так само, як я та володарка Равенна, Антон і Мелодія навчилися працювати в умовах надзвичайного дискомфорту, і я маю на увазі — надзвичайного». Шааста кивнув і посміхнувся: «Тоді Антон справді закохався б у Далілу. Вона ще одна домашня тварина мого господаря, і вона чомусь дуже пристрастилася до гееніту.

Можливо, наступного разу, коли ми відвідаємо Містпорт, вона може приєднатися до нас." Бенден забрав палець із дупи свого друга та поклав його собі в рот. "Ммм, чудово, - промурчав він, - можливо, мені доведеться знищити вас і Шаасту. до Dungeon Suite сьогодні ввечері, люба." "О! тристороння, - вигукнула Іссібель, - ми не робили цього багато років. Якщо дозволить час і якщо хтось із інших зможе замінити мене…» Браннел поклав руку на плече дівчини-Видри, «я поговорю з Равенною і побачу, що ми можемо домовитися. А тепер, говорячи про болі в попі, я сподіваюся, що ваші подруги скоро покінчать зі своїми клієнтами.

Нам би не хотілося, щоб їхні напої ставали теплими, — вуса Бендена здригнулися при згадці про напої: — О? Що ти п’єш сьогодні ввечері?» «Він називається Ringtail Ale», — відповів Шааста, «Його варять у Furling Raccoon’s…» «Так, так, я знаю, що таке Ringtail Ale», — перебив її Видра, «Я не знав». сам ще пробував це, але я чув, що це справді те, про що варто написати." "Ти збираєшся спробувати сьогодні ввечері?" запитав Браннел, "Я можу гарантувати, що ти не пошкодуєш". "Бенден знизав плечима та кивнув головою: «Гаразд, ти скрутив мені хвоста. Я вважаю, що я скуштував багато задників, тож чому б не піти вперед і нарешті не перевірити, чи дупа твого друга така смачна, як усі марили ?" «Ти почула наказ, Іссібель, — сказав Браннел, — один кухоль елю Ringtail Ale для твоєї Видри».

Він відправив дівчину в дорогу, міцно вдаривши веслом по її пухнастій дупі, а потім попрощався з Бенденом і Шаастою, щоб піти чекати інших клієнтів. Після того, як Іссібель зникла на кухні, Бенден змінив положення ельфа на своїх колінах так, щоб вона сиділа в сідлі збоку, при цьому її ноги були накинуті на його ноги, а її голий зад був відкритим для задоволення всіх перехожих. — Отже, міледі, — сказав він. Одна лапа знову бездіяльно гралася з дупою Шаасти.

«Якщо у вас немає інших планів сьогодні пізно ввечері, ви та ваші товариші вшануєте нас своєю присутністю на маленькому святкуванні дня народження Діза та Тіз?» Шааста кивнув і посміхнувся: «Я за це. Але мені доведеться спершу запитати Тісла, Карму та Тріккса. Зрештою, я лише домашня тварина, і сьогодні ввечері Карма головна.

Проте я майже впевнений, що вони приймуть твоє запрошення." Бенден радісно поплескав лапою по попі ельфа, змусивши її грайливо звиватися в нього на колінах і відновити його ерекцію всередині неї: "О, це чудово. Діз буде особливо рада зустрітися з вами, оскільки ви з нею маєте спільні інтереси. — О? Наприклад, що?» «Ну для початку, вона демонструє ознаки покірності». Шааста нахиляла голову набік: «Ти маєш на увазі, що Діз — домашня сестра її брата, як і я?» Бенден розсміявся та похитав головою: «Сестра-домашня тварина?» Боже, ти неслухняніший, ніж я думав. Але ні, нічого подібного, принаймні поки що.

Хоча вона схильна боготворити Дена. І вона, безперечно, татова донечка, завжди хоче бути зі мною, коли вона не зі своїм старшим братом, і завжди швидко підкоряється веслу, коли знає, що була поганою дівчинкою. І все-таки я бачу, як вона колись одягне нашийник і присвятить своє життя служінню люблячому, але суворому господареві, — Шааста посміхнувся й знову притиснувся носом до шиї Бендена, а його лапа продовжувала бездіяльно гратися з її крупою: — З правильним власником це насправді це непоганий спосіб життя. «Так, — погодився Видра, — я чув. Насправді ми з Іссібель маємо схожу домовленість.

— Справді? Хто з вас домашній улюбленець?» «Як би дивно це не здавалося, — відповів він, — ми обидва. Коли ми подружилися, ми поклялися коритися одне одному. Вона тримає мене на контролі та карає мене так, як вважає за потрібне, так само я тримаю її на контролі та караю її за потребою чи за бажанням кожного з нас.

Шааста кивнула головою й погладила краєчки вух Бендена: «Це звучить. як гарне розташування. Але, мабуть, вам варто зробити це офіційно й отримати клеймо одне одного на спинах. — Ви маєте на увазі отримати клеймо? — Бенден здригнувся від думки, що ідеальний зад його напарника зіпсований гарячою праскою.

— Так. Ви обидва дуже привабливі особи, і без сліду звіра будь-який работорговець, який погляне на ваші хвости, миттєво б вас знищив і завів у нашийник." "Ти справді так думаєш?" — відповіла вона. двоє Ферлінгів напевно дивилися на них і час від часу коментували один одного, ніби роблячи нотатки. «Ці двоє, еге ж? Ти справді думаєш, що вони можуть бути такими?» «Я не знаю напевно, — зізнався Шааста, — але, здається, у них так само панує й владно, як у майстра Варо».

«У вас чудове відчуття сприйняття, Ніжний Яструб." Шааста відвернула увагу від двох Ферлінгів і подивилася на Браннела, який повернувся, щоб перевірити їх. "Ці двоє - Сірінкс і Шина", - сказав він, віддаючи Кажану, Тигриці та нашийнику… Одягнений Поні, який щойно приєднався до них, дружньо кивнув і посміхнувся. «Вони насправді володіють зоомагазином Hinterteil на півночі в Коралпорті.

І той чудовий поні, який доглядає за ними, — це Меррівезер, їхній вихованець». Меррівезер сором’язливо посміхнулась Браннелу, Шаасті та Бендену, коли помітила їхні погляди, а потім підштовхнута ласкавим помахом Сирінкс розкритими долонями по її м’якому, але м’язистому крижу, вона покірно стала навколішки біля свого Вчителя й чекала його наказу. «То що вони роблять тут, у Містпорті?» Шааста запитала: «Вони ніби шпигують за Майстром Варо та Південною Трояндою чи щось таке?» «О, зовсім ні», — Браннел. — засміявся. — Ні, Сірінкс і Шина в місті, щоб обговорити можливі угоди з Варо.

І вони орендували у нас пару номерів для себе та своїх товарів, які вони привезли з собою. Я можу вас з ними познайомити, якщо хочете». «Можливо, трохи пізніше», — відповів Шааста.

«Я перевірю це, — сказав Бенден, — я не хочу ризикувати тим, що мене вкрадуть чи щось таке». «Дурна Видра, — дорікнув йому Олень, — Сірікс і Шина — респектабельні ділові люди, яких дуже шанують у Коралпорті. Вони ніколи нікого не викрадуть, щоб збільшити свій інвентар». «Так само, як Майстер Варо та Ліліблум, — додав Шааста, — вони власники магазинів, а не розбійники чи найманці». «Ой, що я знаю, — збентежено посміхнувся Видра, — врешті-решт, я лише простий продавець кондитерських виробів».

Він зосередив свій погляд на дівчинці-поні, що стояла на колінах. «Мушу визнати, вони мають хороший смак до домашніх тварин». «Справді, — погодився Браннел, — Меррівезер справжня кохана.

Я грав з нею вчора ввечері, і дозвольте мені сказати вам, що ця дівчина може трахатися, як кролик у сезон. Вона була дорогою, але цілком варта цієї ціни. цілу ніч».

Вуса Бендена здригнулися: «Справді? Можливо, мені все-таки доведеться поговорити з її Господарем до кінця ночі й подивитися, чи дозволить він мені використати її трохи». «Якщо у вас є монета, вони не відмовлять», — запевнив його Браннел. «Але будьте обережні. Сиринкс може не красти жертв, щоб стати домашніми тваринами, але він може бути надзвичайно переконливим, коли потрібно переконати гідних кандидатів продати себе в його магазин. Йому навіть вдалося вмовити доньку графа Морланда продати себе йому».

— Хто такий граф Морланд? — запитав Шааста. «Він править цим регіоном від Гарріссон-фіорду, за день подорожі на південь від Містпорту, до Коралпорту на півночі та Гранітних висот на заході». — І він не проти того, щоб його донька продала себе в підневільне життя? — запитав Бенден.

«Звичайно, він був проти, — відповів Браннел, — однак, оскільки вона вже отримала своє клеймо звіра, а документи були підписані до того моменту, як він до неї прийшов, він нічого не міг зробити, окрім як завдати їй найжорстокішої порки, яку тільки мав. колись постраждала, звичайно, з дозволу її нових власників, і бажаю їм найкращого разом». «Гаразд, — сказав Бенден, — якщо я все-таки поговорю з майстром Сірінксом про те, щоб його улюбленця зашмагати, я буду обережним і стережу свою дупу».

«Тому що Сірікс і Шина точно будуть», — сказали Браннел і Шааста в унісон. «Тепер на цій ноті, — сказав Браннел, — я мушу знову ненадовго з вами попрощатися. Мені потрібно перевірити, як готуються до прибуття графа сьогодні ввечері.

«Граф Морланд прийде сюди сьогодні ввечері?» — запитав Шааста. «Справді так. Його донька в місті, і гратиметься тут сьогодні ввечері.

Оскільки у неї досить насичений графік, це ідеальне місце для їхньої зустрічі". З цими словами Браннел зробила ще один вишуканий реверанс і пішла назад на кухню. "О, добре, - сказала Шааста, - схоже, це Карма.

і Тісл нарешті закінчили. Вона не змогла вгамувати сміх, коли Людина й Лисиця вилізли з-під задників її товаришів, а потім нахилили дівчат, вставили їм у задниці золотий і кілька срібних і провели їх через кімнату назад до власного столу. «Настав час, — тицьнув їм Ельф, коли двоє прибульців сіли, а Кролик і Дракон сіли на коліна своїх партнерів. «Ми боялися, що твій ель зігріється, коли ти повернешся сюди». Тісл знизав плечима й узяв свій кухоль.

Вона ніжно понюхала його вміст і посміхнулася. «Це була довга пісня», — заперечила вона, а потім зробила ковток холодної блідої рідини. «Так природно, що це створило довгий танець», — додала Карма.

Як і Тісл, вона понюхала свій напій і зробила обережний ковток. Її вуха звабливо опустилися назад, коли солодкий екзотичний аромат поширювався її язиком, «і ми все одно закінчили раніше, ніж музика». «Яке дивне у тебе визначення танців, дурний Кролику, — сказав Шааста, — можливо, мені доведеться пізніше пошукати це в лексиконі, але я майже впевнений, що танець не є синонімом звичайного, відвертого трахання».

Карма знизала плечима й висолопила ельфу язика: «Ну і що? Можливо, це те саме в деяких мовах. Якщо ні, ми завжди можемо подати петицію тому, хто відповідальний, щоб змінити це». Вона зробила глибший ковток напою, випиваючи половину кухля в горло. «Дивовижно! Я ніколи раніше не пробувала такого». Тісл кивнула головою та захихотіла: «Так, хто б міг подумати, що дупа єнота може бути такою чудовою на смак?» Людина, чиї коліна прикрашав Тісл, кинув запитливий погляд: «Е-е, дупа єнота? Вибачте за моє невігластво, але що ви п’єте?» Карма підняла кухоль, щоб усі побачили: «Це фірмове блюдо тут.

Вони називають його Ringtail Ale. Це, м’яко кажучи, унікальне». «Так, — додав Тісл, — щойно зварений у неслухняному кінці «Furling Raccoon» і охолоджений льодом Beastlands. Хочеш ковтнути, Артуре? Чоловік похитав головою та відмахнувся від кухля: «Ні, дякую. Я поки що дотримуюся більш традиційних напоїв».

«Гаразд, як хочеш. Але ти втрачаєш тут справжнє задоволення, — знизала вона плечима й зробила ще один ковток. — Мммм, нам потрібно принести Майстру кілька пляшок цього. — Я хотіла б спробувати, — Лис, чиї коліна Прикрашена Карма сказала: «Я спробую будь-що один, два рази, якщо мені це сподобається, і більше, якщо я буду зв’язана».

Карма простягнула йому свій кухоль, і він узяв пробу. Він кивнув головою і схвально облизнув свою відбивну, « Дівчата мають рацію, майстер. Ви втрачаєте справжнє задоволення.

Хоч чесно кажучи, мені б дуже хотілося колись спробувати якийсь напій Банні". Карма взяла свій кухоль назад і захихотіла, внутрішні сторони її вух трохи почервоніли, коли вона на мить відвела очі: "О, Сірано. Ти справді маєш хист, щоб зробити дівчину б." Шааста, яка ще не спробувала її, підняла кухоль і глибоко вдихнула.

"Ну, до дна", - вимовила вона тост і довго потягнула. "Я думаю, що ти Ти правий, Тісл. Майстер буде вдячний за це. Хансену це теж хотілося б». Тісл усміхнувся Шаасті: «Я завжди правий.

Так чи інакше, де зараз Браннель і коли Трікс поверне сюди свою пухнасту дупу?» «Я тут», — відповів Браннел, коли він знову з’явився за їхнім столиком. Цього разу Іссібель мала повернулася з ним із досить великою тарілкою, на якій було кілька заморожених кухлів і кухлів, а також тарілки із закусками.Вона поставила одну кухоль перед своїм товаришем, а потім піднесла йому задню частину, щоб він міг вставити обов’язковий срібний для напою і п’ять копійок за винагороду. «Дякую, коханий», — сказала вона, також прийнявши ніжне поплескування Бендена по дупі та поцілувавши його в щоку.

«Я побалакаю з тобою пізніше. Має клієнтів, яких треба обслуговувати, — і з цими словами вона взяла свою тацю й пішла з кімнати, щоб доставити замовлення, її хода стала дещо виразнішою, коли монети під її хвостом зрушилися й осіли всередині неї. Гей, схоже, ваша подруга Йоте та її партнер нарешті закінчили свою демонстрацію", - зауважив Бенден після того, як Іссібель зникла в натовпі. Кімнату наповнило бурхливе підбадьорення, яке переривалося шумом кухлів, що стукали по столах. Музика закінчилася нарешті Трікс і Зорах нарешті приземлилися.

Орел вирвався з-під Койота, допоміг їй підвестися, і пара впізнала натовп звичайними поклонами та реверансами. Пробираючись крізь натовп, кілька гуляк дали свій завдяки тому, що коли вони підійшли до свого столика, обидва несли під хвостами значну кількість монет. Трікс мала досить самовдоволений вираз на морді, тоді як Зорах виглядав трохи збентеженим від уваги, яку привернула його спина д раптово отримав. Зорахс сів за стіл, а Трікс пригорнувся до нього на колінах.

Вона поклала голову йому на плече й задоволено зітхнула: «О, Z, це було просто чудово. Я відчувала магію в повітрі й у собі». Орел відповів тихим сміхом і по-дружньому стиснув Тріккса за крихту: «Це була не магія всередині вас, міледі», — виправив він її, «Це був я всередині вас». Вона захихотіла й поцілувала його в щоку, а потім взяла свою чашку: «О, це просто дурна семантика, пташиний мозок. Щоразу, коли ти трахаєш мене, це чиста нестримна магія».

Койот зробив довгий питок свого елю, потім злизав піну з її морди. «Браннел, мій хлопче, — сказала вона, — передай мої компліменти твоїй половинці, а особливо задниці твоєї подружки. Вона справді готує чудовий Рінгтейл Ель».

«Це те, що сьогодні ввечері?» Зорах попросив: «Тоді принеси мені подвійну, будь ласка». «Зараз вариться свіжа партія пива, — повідомив йому Олень, — незабаром воно має бути готове». Потім він звернувся до інших новоприбулих, які приєдналися до групи Койота: «А що б ви хотіли, джентльмени?» — Я піду з кільчастим хвостом, — заявив Лис. «Ви теж повинні, пане.

Це справді чудово». «Це здається дивною концепцією, — відповів чоловік, — але, знову ж таки, у свій час я вживав зілля, зварене більш езотеричними способами, ніж цей ель. То чому б і ні?» «Гарний вибір, сер, — сказав Браннел, — ви не розчаруєтеся».

Він повернувся, щоб піти, але Трікс зупинив його. «Браннел, я вважаю, що ти забув щось дуже важливе». Вона підняла срібник. Олень простягнув руку, щоб взяти його, але Койот грайливо відштовхнув її.

«Ні, коханий. Ти маєш отримати свою оплату так, як приймають інші дівчата». Браннел зітхнув, і крізь білий пух на його щоках виднілося легке почервоніння. — Як бажаєте, міледі, — погодився він.

Він розвернувся й трохи нахилився вперед, показуючи Тріксу свій чудовий зад. Койот затиснув срібну монету між щоками Браннеля й одним плавним рухом штовхнув її вгору. П’ять мідяків, які вона відклала в подарунок, йшли за сріблом. «Ось, тепер це було не так вже й погано. Правда?» Вона посміхнулася й міцно вдарила Браннеля по спідниці веслом.

"І інші також хочуть зробити свій внесок". Браннел, який тепер ще більше розхвилювався, оскільки люди за сусідніми столиками з надзвичайною розвагою спостерігали за процесом виплати, покірно обійшов стіл і представив свою задню частину Тіслу, Кармі та, нарешті, Шаасті, щоб вони також могли вставити свої п’ять копійок кожен. як зробив Трікс.

Тепер, коли його південний кінець був наповнений монетами, Олень знову попрощався з вечіркою й знову повернувся на кухню, крокуючи ще більш перебільшеним, ніж раніше. «Тож, — сказав Трікс, — я бачу, що наша маленька вечірка трохи розросла після того останнього танцю. Хтось, будь ласка, представиться?» — Звісно, ​​пані Норка.

Чоловік, чиї коліна прикрасив Тісл, опустив капюшон, щоб відкрити голову волосся довжиною до плечей кольору солі та перцю, яке обрамляло обличчя, яке демонструвало перші ознаки середнього віку. Тріккс припустив, що він уже бачив принаймні сорок Саммерів, можливо, трохи більше. Він вмовив Тісла зійти зі своїх колін і граціозно піднявся на ноги. «Я Артур, — сказав він, взявши лапу Койота в руку й ввічливо поцілувавши її пальці, — чарівник-відлюдник, посвячений в Орден Дикої Троянди». Трікс подарувала Артуру свою наймилішу та найщирішу усмішку: «О, я рада познайомитися з тобою, Артуре з Троянди.

Я Трікс, просто скромний художник і посвячений в Орден Норки, як ви вже правильно здогадалися. А хто цей милий молодий Вуп?" Лисиця пішов за Артуром, обережно зняв Карму зі своїх колін, підвівся на ноги й ніжно облизав лапу Койота. "Я Сірано, леді", - відповів він, «Я учень майстра Артура. У нас є маленький котедж глибоко в лісі за два дні їзди на схід звідси.

Магістр подумав, що було б добре для мене трохи познайомитися з міським життям, щоб допомогти мені оцінити самотній спосіб життя нашого Ордену, тому він узяв мене з собою у свою піврічну експедицію сюди, до Містпорту, щоб запастися різними припасами. «Досить, Сірано, — перебив його Артур, — не треба зараз набридати цим прекрасним дамам нашими життєвими історіями». Він узяв студентське весло Лиса, яке висіло на поясі хлопця, і завдав пару твердих попереджувальних ударів під туніку та хвіст, який змусив замовкнути тепер уже справді збентеженого учня.

Досить запальний хлопець, еге ж?» «Зазвичай він не такий балакучий, — відповів чарівник, — але після пари склянок Смарагдового моря стає досить важко заткнути йому рот». ти, — прокоментував Тріккс, — один влучний удар під його хвостом, здається, впорався зі своєю роботою досить добре.” Сірано постіль і потер його попу, потім знову сів і потягнув Карму назад на коліна. «Він вчиться», Артур сказав: «Зрозумівши, що мовчання може бути платиновим, а занадто мало мовчання може бути багряним». «Так, — погодився Зорах, — Ферлінги справді мають тенденцію швидко засвоювати ці маленькі уроки», — він подивився на Тріккса, а потім змінив своє твердження., «принаймні, більшість».

Трікс обурено пхнув: «Ну, я не можу з цим вдіяти. Я людина, знаєте. І я теж не маленький дурний учень, насправді ніколи ним не був. Я навчився ремеслу і…" Її швидко змусив міцно вдарити кігтистою рукою по її крижу. Щоб приховати коротку мить збентеження, вона повернулася й помахала Сірінксу та його маленькому оточенню дружньою посмішкою, а потім звернула увагу на Ельфа й Видру.

"А Шааста, хто твій чарівний друг-Видра?" Перш ніж Шааста встиг відповісти, Зорах перервав: «Цей хлопець — Бенден, надзвичайний торговець кондитерськими виробами. Його товариш і три його набори почали працювати тут невдовзі після того, як ви вирушили у своє самовільне вигнання після «Спекотних літніх ночей». Видра підняв свій кухоль і дружньо кивнув Тріксу й тостував: «Маю честь познайомитися з вами, пані. «Це чудова група друзів, з якою ви вибрали сьогодні випити». Він довго потягнув свій Ringtail Ale, насолоджуючись унікальним ароматом Ravenna, який поширювався на його язик і вниз по горлу.

«І Zorahs, Faeth не зміг перестати говорити про минулу ніч. Вона сподівається, що до того, як ніч закінчиться, ти, можливо, захочеш приєднатися до неї, щоб виконати на біс «Сокіла та норку». «Честь буде для мене, — відповів Зорах, — ваша донька є природною на танцювальному майданчику, і вона підніметься високо в лавах Mink». «Це Тізз буде танцівницею, — виправив його Бенден, — Фейт буде чарівницею».

«Я знаю. Проте, будь-яке навчання в Ложі Аптейл, будь-якому Ордені Ложі Норок, якщо на те пішло, передбачає навчання навичкам служіння». «Особливо навчання, орієнтоване на магію, — додав Тріккс, — існує незліченна кількість заклинань, заклинань і ритуалів, у яких бере участь наш Орден, які використовують те, що ми любимо називати магією боінк, оскільки це одна з найефективніших і дієвих технік збору мана, необхідна для найпотужнішого заклинання».

«Правильно, — погодився Зорах, — магія мінків так само потужна, як і магія болю, яку шанують Орден Сокола та Орден Сутінкових Туманів. І правду кажучи, досить часто ці дві форми значною мірою є нерозрізнений». Трікс із захопленням кивнула головою: «Так, так.

Ось чому норки та соколи такі близькі та сильні союзники. Наші ритуали та техніки ідеально доповнюють один одного». «Це справді не дивно, якщо подумати про це на мить, — перервав Артур. — Зрештою, ваші відповідні Безсмертні-Засновники — брати і сестри».

Зорах задумливо кивнув: «Так, ви праві. І так само, сер, Безсмертна-засновниця вашого Ордену — їхня первісток. Але зараз не час для уроків стародавньої історії.

Зараз саме час насолодитися цією дикою спекотною літньою ніччю тут із солодким напоєм, соковитою їжею та пристрасними танцями». «Я вип’ю за це», — сказала Тісл, піднімаючи свій кухоль у тості та випиваючи залишки елю. її горло. «Шкода, що мій напій закінчився.

Мені знадобиться ще один раунд». «Ну, схоже, ми повернулися саме вчасно». Браннел знову приєднався до групи. Цього разу його супроводжував і штовхав маленький столик на коліщатках чарівний єнот-згорток.

Незважаючи на те, що була одягнена лише в пару вишуканих наручей, один на лівій руці, а другий на правій щиколотці, вона все ще трималася з гідністю та витонченістю. Вона скромно посміхнулася та зробила реверанс. представилася: «Ласкаво просимо до нашої скромної маленької корчми.

Я Равенна, ваша господиня. Я вірю, що мій улюблений подружжя та домашній улюбленець ставилися до вас добре?» «Справді так, — відповів Шааста, — Браннел був ідеальним джентльшером із моменту нашого прибуття». Равенна провела лапою по своїй довжині до пояса, вугільно-чорній гриві. волосся, засміявся і ляснув Оленя по дупі: «Ха! Я в цьому серйозно сумніваюся.

Але якщо серйозно, ми, звичайно, раді, що ти тут, і особливо ти, Трікс." Єнот підійшов до Койота й нахилився вперед, щоб міцно поцілувати її в губи. "Тебе тут дуже не вистачає. Гарячі літні ночі були досить нудним місцем без вашої присутності.

А тепер познайомте мене зі своїми товаришами по чарці. Зораха та Бендена я знаю близько, але що з цими трьома прекрасними дівчатами, Лисицею та чарівником?" Група провела свій звичайний раунд знайомств, а потім Равенна взялася за справу. "Тепер Браннел каже мені, що ти задоволені нашим фірмовим блюдом».

«Це вірно, — підтвердив Тісл, — Ringtail Ale — це чиста амброзія. Ніколи ще не куштував такого чудового, пустотливого міксту. Насправді, я був би не проти отримати кілька додаткових пляшок цього як подарунок для вихованця для майстра Фреліка". "Вона цілком права, - погодився Трікс, - я сам зараз залежний від чудового смаку вашого дна.

І я згоден з Тіслом. Кілька додаткових пляшок стануть ідеальним подарунком для її Господаря, враховуючи обставини, а тому що він двічі став власником домашньої тварини." "А ти один із його домашніх улюбленців, Тісл?", запитала Равенна. Тісл захихотіла й похитала головою., "О ні.

Не я. Я одна з його учениць." Вона жестом показала на дівчину-ельфійку: "Але тут Шааста, вона одна з його". Равенна уважно оглянула Шаасту та схвально поплескала її по крижу: "У вашого вчителя все добре. смак у домашніх тварин.

Якби він не купив вас, я б, швидше за все, зробив це наступного разу, коли здійснив подорож до Південної троянди." Шааста ліг і боязко посміхнувся Єноту: "Дякую, пані. Господар дуже добре ставиться до мене, хоча, здається, він має нав’язливу ідею підтримувати мою болячку в сідниці». «І так і повинно бути, тому що… Ну, я впевнений, що ви знаєте причини». «Так «Я знаю, пані, — відповів ельф, — майстер Варо та Ліліблюм приділяють велику увагу цій частині навчання»., тому що володарка Равенна доручила їм навчити мене». «І вони також зробили чертовски хорошу роботу, Браннел, — усміхнулася Равенна, — я пам’ятаю, коли ти був моїм учнем, ти був справжнім лапатом і постійно потрапляв у ті чи інші неприємності чи інший.

На щастя, Варо та Ліліблюм змогли приборкати вас і дати тобі додаткову дисципліну, з якою я з певних причин не змогла впоратися». Браннел сказав мені, що один із вас запитував про те, чи можливо спробувати його свіжо з джерела?» Тісл підняв руку: «Це був я, міледі. Якщо інші відвідувачі не образяться на це видовище, я справді хотіла б спробувати це без кухля. Равенна захихотіла й поплескала дівчину по голому стегну: «Не хвилюйся, що цю хуліганку образять, люба. Я впевнена, що ви вже бачили розпусту, яка відбувається під нашим дахом, — вона легенько штовхнула Зорахса ліктем, — і кожен, хто замовляє Ringtail Ale, знає, як його готують.

Ми не тримаємо це в секреті. Насправді, я вважаю, що нашим клієнтам тут буде дуже приємно бачити, як хтось п’є з джерела». «І чесно кажучи, — додав Браннел, — це цілком може започаткувати нову тенденцію. Цілком можливо, що як тільки ці люди побачать, як ти п’єш від мого друга, інші, можливо, захочуть спробувати».

«Як той, хто п’є, чи як бочка?» — запитала Карма. «Ти добре зауважив, Банні», — Равенна. — міркував: «Бреннел часто говорив про вербування бажаючих хвостів, щоб служити кораблями. Можливо, це може бути каталізатором, з якого все починається. А тепер поспішаймо сюди.

У нас обох є інша робота, якою треба зайнятися". Равенна підсунула маленький мобільний столик поруч із Тіслом і піднялася на нього. Браннел притримав хвіст свого партнера вгору, поки вона зайняла позицію запрошення, склавши під собою ноги, обличчя та обличчя.

грудьми притиснута до поверхні столу, а її чарівна попа піднялася вгору.Вільною рукою Олень зняв коркову пробку з перевернутого дупа Єнота й дістав із кишені свого фартуха товсту бамбукову трубку. .. Він запропонував трубку Артуру: «Оскільки ти ведеш відлюдницький спосіб життя і приєднуєшся до цивілізації лише два-три рази на рік, добрий чарівнику, я думаю, тобі має бути честь постукати в бочонок». Весь клуб замовк. очі були прикуті до Оленя, Чарівника та прекрасного Єнота, який згорнувся калачиком на маленькому столику, високо піднявши дупу.

Звісно, ​​багато хто з тих, хто тут вечірився сьогодні ввечері, пробували Ringtail Ale і знали, як це Однак дуже небагато коли-небудь мали привілей справжнього y спостерігаючи за справжньою процедурою, і всі вони дивилися в цілковитому зачаруванні, ніби вони були школярами, які збираються стати свідками того, як одного з їхніх однокласників шльопають. Артур дуже насолоджувався, що він робив рідко, але він люб’язно прийняв запрошення Браннела та взяв бамбукову трубку від господаря. Чарівник стояв позаду Єнота, що стояв у вразливому положенні, і дивився вниз на її чудові активи. Він не міг не помітити, як міцно стиснула південна зірка Равенни.

Вона виглядала так, ніби їй справді важко було втримати ель, який вона носила в собі. Нервово він підняв трубку й притиснув її кінчик до отвору, який чекав. Після кількох секунд напруженого вагання він обережно посунув його вгору по її задньому проходу, поки вона не сказала йому зупинитися. — А тепер, Тісле, — сказав Браннел, — перш ніж вип’єш від мого товариша, ми повинні спершу дати іншим належним чином подати. — Звичайно, — погодився Тісл.

Олень дістав із полиці під столом чистий порожній кухоль і подав його Артуру. Чарівник тримав кухоль під кінцем бамбукової трубки. Браннел завдав пару сильних ударів веслом по перевернутому дну свого напарника, і Равенна розслабила її задню частину.

З трубочки, що стирчала з попи Єнота, в кухоль, що чекала, потекла цівка запашного бурштину. Протягом останніх кількох днів, відколи Равенна та Браннел вперше почали продавати свій особливий напій, Єнот розвинув вміння ідеально відмірювати повну порцію, незважаючи на те, що він не міг побачити процес. Перш ніж кухоль Артура встиг вилитися на сервірувальний стіл, Равенна стиснула щоки, і потік елю раптово припинився.

Артур підняв кухоль і понюхав його вміст. Запах справді був досить приємним і навіть досить збудливим, хоча він не був певен, чи це через сам аромат, чи просто від думки про те, як його напій набрався. Він обережно зробив ковток, насолоджуючись екзотичним ароматом крижаного елю. Він ковтнув, і посмішка промайнула на його обличчі.

«Справді, про це ми будемо приємно згадувати, коли повертатимемося додому, і з нетерпінням чекатимемо кожного разу, коли ми робимо наші нечасті подорожі до Містпорту». Сірано кинув йому досить самовдоволену усмішку та кивнув на знак згоди: «Бачите, господарю? Я сказав вам, що ви не захочете пропустити цей шматок декадансу». Він знову підвівся й підійшов до столу, прикрашеного єнотом, готовий до своєї черги сервірування. Артур тихо засміявся й зробив ще один ковток.

«Цього разу ти, мабуть, і правий, хлопче, — сказав він, — але зважай на цю самовдоволеність, щоб тобі не сподобалося пити й обідати стоячи». «Зрозуміло, господарю», — відповів Лис, захищаючи лапами свій м’який круп. — Господарю, чи можемо ми доручити цим добрим людям підготувати кілька пляшок, щоб ми їх принесли додому? Артур поклав руку на спину Равенни й обміркував прохання свого учня: «Я ще раз подумаю. Зробимо ми це чи ні, все залежить від того, як ти поводитимешся під час завтрашнього фізичного і як сумлінно ти будеш проводити уроки».

«Я не розчарую вас, майстре, — пообіцяв Сірано, — а тепер, майстре Браннел, можна отримати кухоль?» Олень простягнув Лисиці свіжий кухоль і знову потягнув Равенну, щоб дати їй знак розслабитися. Сірано наповнив свій кухоль, і процес повторився для Зораха. Потім настав час для Бендена та дівчат провести другий тур.

«О, і ще одне, — сказав Артур, — цей раунд за мною». «Чудово, сер, — відповів Браннел, — але зачекайте, доки бочка спорожніє, тоді ви зможете заплатити безпосередньо моєму товаришу, оскільки моє дно вже наповнене монетами з останнього раунду та від інших клієнтів». Не прислухаючись до прохання Оленя, молода Лисиця, яка згортається, все-таки пішла вперед і витягла цілих десять мідяків зі свого мішечка з грошима та підштовхнула їх під хвіст господаря, що змусило Браннела ще раз: «Тепер, сер, — оголосив він, "тепер ти повністю набитий монетами". Бенден усміхнувся й підняв свій кухоль у тості за доброго чарівника: «Я вважаю, що можу говорити від імені всіх, хто зібрався за цим столом, коли висловлюю щиру подяку за вашу доброту й щедрість, пане Артуре». Решта групи відповіли сердечним «Чуй, чуй», а потім випили під тост Видри.

Зробивши довгий ковток, Тісл поставила кухоль на стіл і підійшла, щоб стати позаду Равенни. «Тепер, коли всіх подали, можу я спробувати це з джерела, як і обіцяв?» Браннел тепло всміхнувся нетерплячій дівчині й стиснув її за плече: «Але звичайно, мила дитино Парамура. Хоча всередині моєї подруги залишилося небагато, того, що залишилося, вистачить, щоб задовольнити твою хіть. Випий." Тісл захихікав над поетичним чуттям Оленя і повернувся обличчям до чудово виглядаючої Равенни. Вона поклала руки на стіл і нахилилася вперед, дозволяючи Браннелу та будь-кому іншому, хто стояв позаду неї, безсоромно поглянути на свої нижні вигини.

оголившись, і зімкнула губи навколо бамбукової трубки, яка щільно притиснута до дупи Єнота-згортача. Незважаючи на крижаний холод елю, який виливався з глибин Равенни, Тісл відчула чудове тепло, що протікає по її тілу, що походить від її інтимної зони. регіонів і поширюючись назовні. Потягувати з кухля було добре, але коли смоктати прямо з цієї солодкої живої бочки, унікальний смак Равенни був непередаваним і в рази сильнішим. Коли вона допила останні краплі й відчула напругу на соломинці, вказуючи на те, що вона висмоктала єнота досуха, Тісл була на порозі свого другого оргазму за ніч.

Вона підвелася й почала непритомніти. Браннел схопив її за руку й допоміг йому r. Коли дівчина нарешті прийшла до тями, вона зітхнула і потерлася під спідницею: «Це… Це було просто неймовірно!» вона заявила: «Щойно перші краплі торкнулися мого язика, мене мало не винесло прямо на вершину гори Норка». Браннел зняв бамбукову соломинку з обуху Равенни, злизав із неї залишки елю й поклав у кишеню фартуха. «Ми ще не з’ясували, чому це так, але ті кілька разів, коли ми дозволяли будь-кому пити безпосередньо, як ви, а не з кухля, ефект був таким самим або більшим».

«Якщо вам потрібен хтось, щоб дослідити це явище, — запропонував Тріккс, — я був би готовий це дослідити. Здається, це може бути дуже приємним завданням». «Ми матимемо це на увазі», — відповіла Равенна. Вона ахнула, коли раптом відчула руку Тісла на своєму огузку, а іншу — під хвостом. Потім Єнот застогнав, коли дівчина-Дракон штовхнула десяток охолоджених монет глибоко в її кормовий прохід.

Наслідуючи приклад Тісла, інші також заплатили винагороду, включаючи Сірано, незважаючи на те, що він карбував Браннеля раніше. Нарешті Артур заплатив за цей раунд, доповнивши велику кількість мідних шматків, які носила дупа Равенни, двома окремими срібними. Відчуваючи важкий зад, Єнот підвівся, а її товариш допоміг їй підвестися, щоб вона могла повернутися на кухню, де Антон діставав і забирав нещодавно зароблені матері, щоб звільнити місце для нових. Равенна звернулася до натовпу й зробила витончений реверанс, який був зустрінутий дзвінкими оплесками та стукотом кухлів об столи. Коли вона збиралася йти, Іссібель повернулася, кидаючись.

Судячи з її ходи, здавалося, що вона теж могла нести під хвостом чималу суму монет. «Равенна, Браннел, — дівчина-Видра звучала досить збентежено, — зараз ми маємо певну кризу». "Справді?" Равенна запитала: «У чому проблема? Хтось із наших покровителів заважає чи ми на межі бійки?» «Ні, — відповіла Іссібель, — нічого подібного, хоча це може призвести до бійки, якщо ми не поспішимо щось з цим зробити».

«Ну, геть це, дівчино, — підштовхнув її Браннел, приземлившись веслом по її крижу, щоб підкреслити, — що ти так надумала?» «Це демонстрація, яку ви щойно влаштували для натовпу, — пояснила вона. — Після того, як ми побачили, як цей чарівник підстромлює соломинку в дупу Равенни й наповнює його кухоль, ми зараз завалені замовленнями на Ringtail Ale. Я не знаю, чи є один Єнот. достатньо, щоб задовольнити попит з боку цієї спраглих людей». «Не хвилюйся через це, твій милий хвіст», — заспокоїла її Равенна.

Я знаю лише рішення. На одну з них я навіть зараз дивлюся, — Іссібель виглядала збентеженою. Її вуса нервово сіпнулися, і вона схилила голову набік: «Ви маєте на увазі мене? Але я не кільчастий хвіст». «Дурна дівчинка, — посміхнувся Браннел, — це не має значення.

Важливо те, що у тебе така ж чудова попа, як у володарки Равенни. Можливо, ми не зможемо назвати це Рінгтейл Елем, але це лише невелика причіпка. ." Під білим пушком на щоках Видри виднілося світло-рожеве сяйво. Вона зосередила свій погляд на точці на підлозі перед собою, потім подивилася на свого партнера, щоб підбадьорити. — Давай, коханий, — погодився Бенден, — думаю, будь-хто тут із задоволенням вип’є з твоїх глибин.

«Послухай його, — сказала Равенна, — він має рацію. Нам потрібні всі судна, які ми можемо отримати, якщо попит такий великий, як ти кажеш». Іссібель зітхнула й закрила очі: «Добре, я це зроблю. Це краще, ніж дозволити спалахнути бунт».

«Надзвичайно», — відповів Браннел, ніжно поплескавши дівчину по крижу, — «І коли Денн і Фейт прибудуть сюди, я хочу, щоб вони також були на бочці». «Мелоді та Тіз також можуть приєднатися до веселощів, — запропонувала Равенна, — нехай вони всі будуть служити». У Бендена здригнулися вуха при згадці про його доньку.

«Я не знаю про Тізз», — сказав він, «Ти справді думаєш, що вона готова до чогось подібного?» "Чому ні?" Шааста відповів: «Здається, нещодавно ти розглядав можливість дозволити їй нарешті спробувати танцювати на колінах. Якщо Тіз може це зробити, то чому б їй не бути в якості бочки?» Іссібель усміхнулася й погладила свого друга по морді: «Не хвилюйся про це, коханий. Я буду з Тізз. Я не дозволю, щоб з нею щось трапилося».

«Дуже добре, — визнав Бенден, — сьогодні ввечері Тізз може постукати по дупі. Сподіваюся, вона за це добре почекається». «Я впевнений, що так і буде», — запевнив його Браннел. «Вона може бути ніжним хвостиком, але вона все одно гаряча дівчинка».

«Тож значить, сьогодні ввечері нас буде шестеро. Однак цього все ще може бути недостатньо, щоб задовольнити попит, — міркувала Равенна. — Я думаю, що нам потрібно почати залучати тут волонтерів. Можливо, якби ми запропонували безкоштовні напої та безкоштовну їжу, а також дозволили їм залишити всі свої чайові…" "Залиште це мені", - заявив її друг, - "Для початку, я знаю принаймні трьох, можливо, чотирьох, яких я можу переконати щоб запропонувати свої хвости." Він ледь помітно вказав у напрямку шиншили, оцелота та пари єнотів, яких він оцінив раніше.

"Ці єноти та кошеня такі надзвичайні, що їх легко продати". Іссібель додала: «І я поговорю з Селен і Марко там на сцені. Вони також мають бути досить легкими." Браннел перевів погляд на гурт, який ще не почав свій наступний номер: "Я думаю, це ті дві Качки? Навіть у тверезому стані вони повинні бути навіть легшими, ніж вечірка Шиншили. Типова незграбність Орніта». «А як щодо вас, дівчата?» — запитала Равенна, повертаючись обличчям до Тріккса та її товаришів.

«Хтось із вас хоче служити для нас сьогодні ввечері?» Шааста, Карма та Тісл ввічливо відхилили запрошення., «Нам усім лестить ваша пропозиція, міледі», — відповіла Карма, «Але зараз ми всі воліємо просто продовжувати обідати й танцювати»., у нас справді відбувається невелике змагання щодо того, чий хвіст заробить найбільше монет сьогодні ввечері". "Добре, я перевірю вас знову пізніше", - погодилася Равенна. "Я також затримаюся", - сказав Тріккс, «Хоча я можу майже гарантувати, що до настання ночі я приєднаюся і дозволю тобі служити зі своїх глибин,» Браннел поцілував Койота в щоку, «Я знаю, ти нас не розчаруєш. Це зовсім не підійде вашому ордену, якщо ви відмовитеся. — Вибачте, сер, — перебив його Артур, — але я хотів би, щоб мій учень теж служив посудиною, оскільки ви цього не зберігаєте.

Завдання виключно для жінок." "Пане!" - почав протестувати молодий Лис. Чарівник перервав його. "Сірано, не сперечайся про це. Пам'ятай, ти мій учень. І як учень, ви маєте соціальний статус, рівний статусу домашньої тварини.

Що скаже ваш Учитель, те і буде. Розумієте?" Сірано зітхнув і схилив голову: "Так, господарю. Я розумію і прошу вибачення за свій спалах. Віддам свій хвіст на службу. Наскільки це може бути все-таки погано, окрім трохи приниження?" Приховано Браннел, Равенна, Іссібель і Тріккс обмінялися розумними поглядами, потім Оттеретт вийшов на сцену, щоб поговорити з Качками, і Браннел попрощався з Качками.

Равенна простягнула Сірано руку та провела його назад на кухню, щоб розпочати підготовку до його служби в якості одного з її бочок, а також наповнити себе. Як і було передбачено, Іссібель не було жодних труднощів переконати двох музикантів Качки відпочити від своїх інструментів і зголоситися деякий час, щоб їхні приклади були використані як посудини. Менш ніж через хвилину після того, як Видра наблизилася до них, вони пішли за нею назад на кухню, щоб приєднатися до Равенни та Сірано. Так само Браннелу було майже так само легко зі своїми оцінками. Єноти негайно схопилися можливістю заробити безкоштовні напої.

Оцелот, щоб її кільчасті супутники не залишилися позаду, запропонувала себе, навіть не потребуючи оленя про це. Шиншила була єдиною з чотирьох, хто відхилив пропозицію. Повертаючись на кухню, Браннел зупинився біля столу Сірінкс і Шини.

«Пане Сірінксе, пані Шина, — привітав він їх, — як вам поки що залишитися в нашому скромному маленькому закладі?» Сірінкс підвівся й розправив свої шкірясті крила: «Ми дуже вражені твоєю гостинністю, Браннел. Це був найчудовіший заїзд, у якому ми коли-небудь мали честь зупинятися». Голос Кажанів був м’яким і чарівним, приємним для вух і заспокійливим для душі. «Справді, — промуркотіла Шина, — коли ми повернемося в Коралпорт, ми дамо «Спекотні літні ночі» найщирішу рекомендацію всім, хто подорожує цим шляхом». «І Браннел, — сказав Сірікс, — ми будемо дуже горді, якби ти та твій клан колись вирішили продати себе нам».

«Дякую, але ні, пане Сірінксе, — заперечив Браннел, — Равенна, діти та я цілком задоволені нашим життям тут». «Ах, шкода, — насупилася Тигриця, — ви четверо станете таким прекрасним гарячим помешканням». Вона грайливо, але міцно цмокнула його по сідниці.

«Ваші лестощі прийняті до уваги та цінуються, міледі», — відповів Браннел. Він потер свій зад там, де Шина вдарила його, «і я передам ваш комплімент моїй господині. А тепер у мене є одне прохання до вас».

Кажан кивнув і жестом попросив його продовжити: «Запитуйте. Можливо, ми зможемо задовольнити». — Мабуть, ви бачили нашу маленьку демонстрацію того, як подають ель «Рінгтейл»? «Так, — відповів Сірінкс, — це був неймовірний прояв декадентської пустотливості». «Ну що ж, — продовжив Браннел, — цей показ викликав великий попит, і нам потрібно більше хвостів, щоб служити кораблями, якщо ми хочемо виконувати всі замовлення, і я сподівався, що…» «Нічого більше», Сірікс перебив: «Меррівезер, супроводжуй Браннела назад на кухню. Сьогодні ввечері жителі Містпорту, а особливо граф Морланд, коли і якщо він прибуде, будуть пити з твого чудового дна».

— Ваші бажання — це й мої бажання, пане, — підтвердив Меррівезер. Дівчинка-поні підвелася на копита й слухняно представилася Браннелю. «Дякую, пане Сірінксе, — сказав Браннел, — сьогодні ввечері буде щедра оплата за послуги вашої тварини на додаток до будь-якої монети, яку вона отримає під хвостом.

Крім того, за свої послуги Меррівезер цього вечора безкоштовно питиме та обідатиме. А тепер долучайся до інших, дівчино». Він штовхнув Поні на місце двома рішучими ударами весла по м’якій тонкій попі. "Приходь..

Подібні історії