Не стріляйте в Messenger - Розділ 1

Складний роман, у якому всі герої дізнаються, що якщо це може статися, то це станеться.…

🕑 43 хвилин хвилин Романи Історії

Джулі Ґоддард вийшла з душу, щоб відновитися. Вона бризнула трохи своїх улюблених парфумів і дозволила собі хвилинку заспокоїтися. Вона зробила ковток кави й взяла клаптик паперу зі стільця в своїй гардеробній, яка водночас була офісом.

Вона відсканувала роздруковане текстове повідомлення. Це була така розумна ідея, і вона щоразу спрацьовувала; змусити клієнта написати те, що він хоче; ви отримуєте їхній номер телефону й уникаєте всіх цих незручних розмов. Якщо вони хочуть рабства, тоді вона попросить їх додати зображення того, про що вони фантазували. Якщо вони захоплюються шкірою, то яку шкіру вони хочуть і куди надіслати фотографію.

Вони всі мають фотографії своїх фантазій, вона не гарантувала, що саме той предмет буде в її гардеробі, але це дало їй можливість працювати. Швидко подивившись на свій Mac, знайшла файл, вона прочитала кілька секунд і посміхнулася. Ще один візит, тож перший спрацював, час продовжити його.

Дверний зумер ожив, вона клацнула по монітору, і ось хлопець. Вона згадала його; Адріан Марш, середньої статури, коротке волосся, без окулярів; він прийняв її пораду близько до серця, стрункіший, більш чесний, більш впевнений. Вона натиснула кнопку мікрофона, глибоко вдихнула і своїм сексистським хриплим середньоатлантичним голосом почала гру. «Привіт, любий. Двері відчинені, заходь у студію, як і минулого разу, я буду з тобою за мить, але я хочу, щоб ти підготувався до мене.

Цього разу я хочу наполягати сильніше, тож ось що ти робиш. Заходь, роздягайся і клади свій одяг у ту маленьку шафу в лівому кутку. Ти знайдеш вішалки та полиці, поклади все туди. Готово. Добре, ти залишаєшся голим, поки не закінчиться час, я знатиму, що ти погодишся, коли двері зачиняться.

Їй сподобалася ця частина. Ця лінія завжди спрацьовувала, це було згодою. «Коли закінчите, скористайтеся крейдою, щоб написати на дверях красивими великими літерами свій безпечний пароль». Сказавши це, вона завжди посміхалася. Це заощадило час, і тиск крейди на дошку переконався, що двері були зачинені.

Вона дивилася на свій монітор, поки він роздягався і писав своє слово. «Кохана, наступна частина трохи страшна. Перед вами на столі лежать шкіряні манжети, одягніть їх на зап'ястя і щиколотки. Після цього я збираюся вимкнути світло, стояти нерухомо посеред кімнати.

Ти відчуєш, як я рухаюся, і як тільки я заберу тебе в безпеку, я думаю, тобі сподобається мій сюрприз". Вона дивилася на монітор, коли він прикріплював манжети, а потім вимкнула світло. У кімнаті повністю потемніло. Темний, дуже темний, але вартий кожного пенні.

Її інфрачервоний снайперський приціл був найкращою частиною всієї справи. Вона вимкнула світло в кабінеті і мовчки пройшла до кімнати він, віддаляючи собі ногу, досить близько, щоб її парфуми віяли на нього. «Чи відчуваєш мене поруч? Відчуваєш моє тепло?" Вона працювала позаду нього, підхоплюючи його праве зап'ястя і простягаючи руку, щоб прикріпити його до ланцюга, що звисає зі стелі.

"Від вас стає мені жар", - сказала вона, підхоплюючи його ліве зап'ястя. «Б'юсь об заклад, ти дивуєшся, як я можу тебе бачити. Я ношу інфрачервоний нічний приціл; Я бачу твоє тепло." Вона стала перед ним на коліна з відкритим ротом, достатньо близько, щоб охопити голівку його члена, не торкаючись, дихаючи теплом тіла по всій його найчутливішій частині. "Коли ти відчуваєш запах моїх парфумів, твій член стає Її слова викликали ще один ривок у цьому органі. Вона посміхнулася, їй подобалося використовувати цю лінію.

Вона провела одним нігтем від його яєць до кінчика пеніса, і він піднявся та випрямився з її руки. «Я Гадаю, ти готовий", - сказала вона, зняла окуляри та натиснула кнопку на пульті дистанційного керування. Перед чоловіком із струменів у підлозі викидався дим, утворюючи хмару, коли з'являлися ліхтарі.

Через секунду оголена жінка матеріалізувалась у «Круто, чи не так», — сказала вона, підійшовши до нього, опустилася на коліна, щоб обхопити губами його член і втиснути голову в тепло її рота Незалежно від того, що він сказав, тепер вона вирішувала, чим він просив. Коли вона вразила його так сильно, як він міг уявити, вона ковзнула за ним і вставила фалоімітатор у його дупу. — Серед іншого, ви просили зробити масаж простати, — сказала вона.

«Є багато способів зробити це, але я думаю, ви запам’ятаєте цей». Знову стоячи перед ним на колінах, її рот охопив його член, і тоді він зрозумів, що фалоімітатор у його дупі був частиною машини. Сторонній предмет врізався в нього, штовхаючи його вперед, вібруючи та водночас незначно поштовхуючи. Натягнуто звисаючи зі стелі, не маючи вибору, його член занурився їй у горло.

Вона контролювала ритм, обережно працюючи, граючи з ним, тримаючи його на межі. Без жодного слова вона відійшла й підвелася, цілуючи його, запускаючи язик йому в рот, змушуючи його відчути смак власної сперми. Коли його рот був покритий, вона відійшла назад, повернулася і наділа презерватив на його жорсткий член і ввела його в свій власний тугий задній прохід. Як тільки це було там, вона натиснула іншу кнопку та збільшила глибину машини в його дупі, змусивши його зануритися глибше, ніж він міг собі уявити.

Вона вивчала його обличчя в дзеркалі перед собою і водночас грала своїм клітором. Вона довела їх обох до одночасної кульмінації, перш ніж відпустити його і дозволити його члену розслабитися. Вона нічого не зробила, щоб послабити ланцюги.

«Давайте вдамо, що ваша дружина не знає, що ви тут, що б вона сказала, якби дізналася?». «Я вмію зберігати таємницю». «Гарна відповідь, ти стаєш сильнішим, Адріан». Вона взяла пару серветок і почистила його член. «Твоя дупа болить?».

"Трішки.". «Б’юся об заклад, у вас є гарна подушка в офісі, щоб ви пережили день». Вона посміхнулася: «Ти добре зробив. Це, напевно, був для тебе рекорд, дванадцять хвилин. Ти повинен пишатися собою».

Вона дивилася, як він піднявся трохи вище, менш ніж за п’ять хвилин — це все, що його дружина витягла з нього. «Молодець, але наступна частина може бути не такою веселою». "Що?". «Це задоволення для вас, тому ви не повинні звикати до думки про обман». "Так?".

«Тож мені доведеться покарати вас, ніби ви обманювали». «Цього не було в угоді». «Угода, яка угода? У твоєму повідомленні було сказано, що ти хочеш, і ти трохи з цього погодився, але угоди не було.

Я збираюся трохи відшмагати тебе, цмокнути тобі по дупі і змусити тебе згадати, що ти мав дружина вдома. Тобі потрібно почуватися винним, це половина задоволення, і не кажи мені іншого. «Навіщо мені знову приходити, якщо ти мене побив?». Вона засміялася.

"О, давай, ти приходив раніше і прийдеш знову, тому що ти не зможеш викинути це з голови. А тепер скажи мені, що твоя дружина сказала після останнього разу?". «Вона сказала, що мені це добре». «Продовжуй, впевнений, вона сказала більше, ніж це». «Вона хотіла знати, який ти».

"І?". «Вона запитала, чи хочу я прийти знову». «Це вірно, — засміялася вона, — я розмовляла з нею… все це було частиною служіння. Я думаю, їй буде приємно бачити, як тебе шмагають.

Ти рогоносець, ти повинен отримувати задоволення від того, що вона робить .Я надішлю їй відео. Ви повинні зрозуміти, як сильно вона вас любить, тому вона платить за ці маленькі сеанси. «Я б хотів, щоб вона зробила це для мене».

«Вона хоче думати про тебе по-іншому. Вона вважає, що ти святий, тому що ти дозволяєш їй робити все те, що вона робить, але вона знає, що це несправедливо. Усім час від часу подобається брудний секс. Вона знає, що ти покірна, вона любить те, що ти їй дозволяєш робити, але вона не може змусити себе домінувати над тобою.

Ти щасливий чоловік, але ти повинен почуватися винним, і тоді вона буде жалкувати про тебе сьогодні ввечері і, можливо, весь тиждень, якщо я. ударити вас досить сильно, і вона подбає про вас, і вам це сподобається». «Це тому, що я завжди приходжу занадто рано».

"Правда, але сьогодні ти впорався краще. Не думай про це. Ти прийшов надто поспішно, тому що ти дуже любиш її, але вона теж любить тебе. Ніколи не забувай про це". Джулі використовувала батіг із м’якими шкіряними ремінцями й змочувала їх у відрі з крижаною водою між ударами.

Шок від кожного удару змушував його кричати. Це залишило червоні смуги, що переходили одна в іншу, тож до того часу, коли вона закінчила, його спина була червоною та чутливою. Щоб доповнити ефект, вона завдала йому кілька додаткових смужок тростиною. Вона відступила, щоб подивитись на нього, а потім ще раз поцілувала його.

«Тебе зараз відпущу чи хочеш ще трохи в кайданах?». «Мені подобаються ланцюжки». «Щоб трохи зробити мінет?». «Мені б хотілося, але є щось інше». "Продовжувати.".

Вона натиснула на пульт дистанційного керування, щоб ланцюги трохи піднялися, розтягнувши його й відірвавши п’яти від підлоги. Вона обхопила його яйця рукою і помасажувала їх. «Ти ще щось хотів мені сказати?».

«Минулого разу, коли я був тут, ви ведете записи чи щось таке, я маю на увазі підтвердження того, що я тут був?». «Я абсолютно серйозно ставлюся до конфіденційності. Усі записи, які я зберігаю, призначені лише для мене».

«Я розумію», — сказав він, трохи стогначи, коли вона стискала його яйця та працювала над його членом. Все, що він хотів сказати, зникло в гортанному бурчанні, коли вона продовжувала навчати його кайданів і змусила його підійти знову, хлюпаючи їй на стегна, коли вона притискалася до нього. Вона залишила його на хвилину, щоб відвести дух, перш ніж звільнити ланцюги. «Якщо вам потрібно, щоб хтось знав, що ви були тут, тоді мені потрібен ваш дозвіл або почути від вашого адвоката.

Я можу це зробити для вас. Чи ймовірно це?». — Це може бути, — сказав він.

"Я сподіваюся, що не.". — Добре, — сказала вона, відпускаючи ланцюги. «Тож ми зрозуміли це.

Тепер ти знаєш, що маєш робити». вона лягла на підлогу, розсунула ноги. "Вилизай мене.

Покажи мені, що ти можеш зробити для своєї дружини після того, як її бики трахнуть її". Джулі сподобалася ця частина. Вона ніколи не отримувала цього вдома.

«Тобі це заважає, всі ці хлопці, яких вона трахкає?». "У них більші члени, вони довше живуть, що я можу зробити?" — Але вас це турбує? "Так.". «Чому ти на це погоджуєшся?». «Це була моя ідея.

Я прийшов занадто швидко, я не можу її задовольнити». «Чи компенсує те, що ти зі мною?» — Не знаю, — сказав він. «Я задовольнив тебе? Це так давно я змушував її прийти з моїм членом. Ти робиш різні речі. Я не можу порівнювати».

— Вибачте, — сказала вона. — Мені не слід було питати. Вона сіла, витерла йому сльози й обійняла його кілька хвилин.

- - - Коли він пішов, вона зберегла відео та розмістила їх із його деталями у своєму хмарному магазині. Вона перевірила кінець відео та знову перерахувала останню розмову. Його дружина мала знати. Вона довго розмовляла з Мері, його дружиною.

Жінка була конфліктною, насолоджувалася життям гарячої дружини, але абсолютно не знала, що це робить з її покірним чоловіком. Вона вибрала відеофайл, який зафіксував його обличчя в цьому зізнанні, і надіслала копію дружині електронною поштою. Після цього вона замкнула та пішла вулицею, щоб покласти гроші, як робила щодня. З банку вона пішла в супермаркет, купила продуктів і попрямувала додому. Вона завантажила яблучний пиріг у духовку, поставила картоплю для запікання на вищій полиці, відклала решту покупок і пішла до душу.

Через годину в струмливій мерехтливій сукні, яка облягала та підкреслювала її вигини, вона відчинила двері Ентоні. Вони цілувалися в коридорі. «Ти добре провів день?».

«Від середнього до жахливого». «Типовий вівторок?». «У вас є це, паніка весь ранок і фінансовий комітет на півдня». «Бідний, прийми душ, і вечеря буде готова, коли ти будеш». — Добре пахне, — сказав він через плече, піднімаючись сходами.

Через п’ятнадцять хвилин, підкріпившись, він знову з’явився й побачив, що вона простягала йому келих вина. Його стейк був на столі через кілька хвилин. Поки вони їли, їй подобалося спостерігати, як він пожирає її очима. "Це плаття виглядає приголомшливо.

Це нове?". "По-новому". Вона посміхнулася, коли він підняв одну брову.

«Я обмінювався з Анджелою. Одне її за одне моє». «Я повинен зустрітися з цією Анджелою». «Я не впевнений, що хочу цього, хто знає, куди це може привести».

Ентоні відрізав шматок стейка і насолоджувався соком у роті. «Ти можеш мені довіряти, крім того, я не дуже добре, на тебе всі дивляться». "Справді?" вона сказала. «О, давай, коханий, половина хлопців на роботі дивуються, як я тебе зачепив».

"Я закохався в тебе. У тобі набагато більше, ніж зовнішність чи щось подібне". Він підвів очі від біфштексу з сумним виглядом. «Це був комплімент із зворотного боку».

Вона захихікала. "Вибачте. Не зациклюйтеся на цьому. Ви занадто нервуєте, вам слід розслабитися і дозволити мені допомогти вам".

Він перерізав ще стейк і випив більшу частину келиха вина. «Ви маєте на увазі допомогти мені з сексом?». «Мммм». «То як же ти фахівець?».

«Я не знаю, чи я», — сказала вона, відступаючи. «Я, ну, інколи це спадає на думку клієнта; я читаю про це, знаєте, якщо у мене спокійний день. В Інтернеті є багато матеріалів, статей, відео, ви повинні переглянути деякі». Роздратована хмурість пробігла по його обличчю, як хмара, що проходить перед сонцем. — Я знаю, — сказала вона.

«У вас немає часу. Я розумію, що вся ця робота, яку ви робите, полягає в тому, щоб гроші надходили, тому найкраще, якщо я проведу дослідження про секс, знаєте, робота в команді. Це може бути краще для нас обох .". «Це змушує мене почуватися дещо дивно».

«Це говорять твої мама і тато. Чоловікам не обов’язково все знати». "Так, але секс, я маю на увазі, якщо хлопець не знає, що він робить, це… ну, це соромно".

Вона встала й прибрала тарілки. «Допивайте вино, воно не підходить до яблучного пирога». Через мить вона повернулася з пирогом на маленькому підносі.

«Як же я лікуюся?». "Сьогодні вівторок, ти завжди кажеш, що вівторок - це пекло. Це заслуговує на частування, чи не так?". Вона ходила навколо столу й масажувала йому плечі.

«У мене теж є ще одне задоволення», — сказала вона, підійшовши до нього й притиснувшись до нього, насолоджуючись своєю наготою під тонкою тканиною сукні, чекаючи, поки він помітить. Його погляд не відривався від яблучного пирога. «Є вершки?».

Ідіот, — подумала вона, — ти маєш постачати крем. Вона притиснулася до нього стегном, трохи ковзаючи туди-сюди, але її нагота під сукнею все ще якимось чином вислизала від нього. — Так, — сказала вона, намагаючись здатися захопленим. «Гарна здогадка», — і рушив назад на кухню. Крем прибув у великій мисці; вона подала йому порцію пирога і зробила те саме для себе, змастивши його вершками, а потім сіла навпроти нього.

Вона насипала крему на власний пиріг, а потім висмоктала ще з ложки, поводячись якомога непристойніше, залишаючи масу крему видимою в роті, обертаючи його язиком, злизуючи його з губ, так довго, як вона міг, переконавшись, що його погляд не спускається з неї, перш ніж стулити її губи в диявольській посмішці. «Якщо чоловіки знають усе про секс», — сказала вона хрипким голосом. «Чому всі повії жінки?». Вона вивчала його обличчя, посміхаючись, коли колір трохи підживлювався. «Ентоні Годдард, я здивований тобою.

У глибині душі ти скромник. Що поганого в кращому сексі? Мабуть, твої колеги думають, що ти отримуєш багато від нього, тому що у тебе найкраща дружина». Дивлячись на його обличчя, майже змушуючи його подивитися на неї, коли вона побачила, як його емоції вирують під шкірою. «Вибач, коханий», — сказала вона.

"Є ціна, яку потрібно заплатити за те, що мене зачепили". «Якби хлопці мали хоч якесь уявлення, яким ти можеш дражнити, вони б двічі подумали». — Б’юся об заклад, що так би.

Вона взяла посуд і завантажила пральну машину, знаючи, що він не допоможе, і доки вона приведе кухню, телевізор увімкнеться, і вони годину дивитимуться детективного серіалу чи футболу. Одного разу я вдарю його до біса, — прошепотіла вона собі під ніс. Дивлячись, як він розслабляється перед телевізором, вона подумала зробити йому мінет, але він мав би серцевий напад, подумала вона; обійми повинні були б зробити. - - - Вона провела його вранці ще одним поцілунком, цього разу язиком і тримаючи його трохи довше, рахуючи під носом, згадуючи вчорашній день і додаючи ще кілька секунд, подумки збираючись одного дня до чогось більш драматичного .

Чи він навіть помітив, запитала вона. Повернувшись у будинок, вона зайшла на свій сайт і знайшла два повідомлення. Легкий ранок, можливість навести порядок.

Через годину в її студії, як мало б бути спокійним ранком без клієнтів, задзвонив домофон. Вона увімкнула камери, а потім подивилася на дверну ширму. Там був хлопець, який розмахував поліцейським значком; цивільне, детектив.

Добре, що я не зайнята, — подумала вона, прямуючи до входу. "Чим я можу допомогти?" — сказала вона, залишаючись у дверях. "Чи можу я приїхати в?". «Мабуть, це залежить від того, чого ти хочеш». — Ви знаєте цього чоловіка? — сказав він, простягаючи фотографію.

«Навіщо вам знати?». "Він дає вам алібі, каже, що був тут два місяці тому. Що він тут робив?".

Він теж був тут учора, подумала вона. «Він дав вам дозвіл запитати мене?». «Так, ніби.». «Так у вас є це в письмовому вигляді?».

"Я міг би це отримати". «Це не зовсім те саме?». «Хочеш доказів?».

«Чи не це те, про що ви б попросили, якби були на моєму місці». Детектив подивився на її черевики. «Я не знаю, чого б я хотів, якби я носив такі туфлі-човники». «Усе, що я роблю з клієнтами, є конфіденційним.

Я вважаю за краще залишатися таким». «Так він був клієнтом?». «Я це сказав? Я нічого не скажу, поки не побачу запит від нього».

«Я можу ускладнити тобі справи». "Чи не хотіли б ви розповісти про це, я маю на увазі, це загроза? Чи так працює поліція сьогодні?". «Скажімо так. Я можу сидіти там і спостерігати за цим місцем.

Я можу відправити ваші дорогоцінні документи факсом до моєї машини, а потім перервати вашу справу, коли я вважаю, що це буде дуже незручно. Розумієте?». «Як звуть його адвоката?». «Ентоні Годдард».

Її обличчя щось показувало? Господи, як це могло статися? Вона відвернулася, простягла руку позаду, щоб взяти телефонну книгу, гортаючи її, намагаючись відновити спокій. — Ага, так, — сказала вона. «Почекай, я йому подзвоню». Вона намагалася не звертати уваги на поліцейського, який на той час зробив ще пару кроків у вестибюль.

«Ентоні Годдард, будь ласка, чи можу я поговорити з його помічником», — сказала вона, обережно, намагаючись зберегти свою середньоатлантичну розтяжку. «Це Анджела Еванс, зі мною є детектив, який хоче підтвердити місцеперебування вашого клієнта, містера Едріана Марша, дев’ятнадцятого березня цього року, між першою та другою годиною: чи хотів би цього ваш клієнт? мені робити?". Вона ризикнула глянути на детектива. «Так, дякую.

Так, я можу підтвердити, що він був тут усю цю годину». Вона поклала слухавку й звернулася до детектива. "Там це було не так вже й важко. Ти чув мене; він був тут з першої до другої і на моїх очах кожну хвилину.

Що ти думав, що він робив?". «Пограбування довбаного банку». "Я не знав, що в них є довбані банки. Як це працює? Ви обіцяєте хрен як валюту?". «Хай ти.».

"Я сумніваюся. У будь-якому випадку він був тут, так що ми можемо залишити це на цьому, правда?". «Ні в якому разі. Я все одно можу затягнути його в суд і змусити вас пояснити, що ви з ним робили.

Я не повинен вам вірити. Він міг вам заплатити». "Вибачте, я надаю багато послуг, психологічний супровід - моя основна спеціальність, лжесвідчення не входить. На вхідних дверях стоїть камера відеоспостереження", - сказала вона, показуючи на неї.

«Я можу показати вам, коли він прибув і коли пішов». «Психологія, моя дупа? Ти повія високого класу. Ось що я тобі скажу, дай мені зразок, дай мені спробувати, і я не буду тягнути тебе в суд». «Це шантаж. Те, що я роблю, є законним, і ви це знаєте».

«Називай це шантажем, називай це психологією, називай це як тобі, біса, подобається. Я повернуся завтра, щоб забрати цю плівку, а ти можеш розглянути мою пропозицію». Розвернувся на каблуках і пішов.

Вона зачинила за ним двері. — Які шанси, — пробурмотіла вона собі під ніс. «Які в нього шанси? Ентоні його адвокат.

- - - Через місяць Ентоні, працюючи вдома над вивченням деяких складних випадків, відчинив двері й побачив одягнену в шкіру фігуру, що стояла на сходах. Аварійний шолом і дошка для кліпси наводили на думку про велосипедного месенджера. Він трохи відступив, щоб дати їй змогу сховатися від дощу.

«Будь ласка, зніміть шолом?». «О, звичайно», — сказав приглушений голос. "Вибачте, я тільки йшов до цього, за такої погоди я намагаюся продовжувати це робити".

«Я припускаю, що ти якийсь месенджер, а не вбивця в масці». Шолом знявся, і розплився каскад рудого волосся. «Вибачте, — сказав уже виразно жіночий голос, — я побачила ваш під’їзд і подумала зачекати, доки висохну». Ентоні посміхнувся. «Здається, ви не могли дізнатися, чи хтось прийшов.

Вам пощастило; я сьогодні пізно починаю. Що робити, якщо нікого немає?». «Залиш листівку і передзвони. Для цього мені потрібен підпис», — сказала вона, простягаючи конверт і буфер із прикріпленою ручкою.

"Хіба я вас не знаю? Ви працюєте на Сондерса і Годдарда?". "Так. Це для них". «Я відчуваю тут підступ», — сказав він, переглядаючи адресу. "Мені здається, сталася помилка, це для одного з колег моєї дружини.

Чи можна мені підписати?". "Я думаю, що так, але це начебто терміново. Ви можете якось зв'язатися з нею або дати мені адресу, куди я можу доставити?". «Це важливо?». «Це справа суду.

Вона свідок у справі. Вона має отримати повідомлення сьогодні». "Я не знаю, що задумав офіс", - сказав він. «Це одна з моїх справ.

Якби вас не було на моєму порозі, я б читав газети для цього. Чому б вам не зайти, і я подивлюся, чи зможу я її дістати. Це спрацює? ".

"Звичайно, якщо ви не проти. Я можу зачекати тут, якщо хочете". Ентоні поманив її увійти й повів. «Я зварю каву.

Я не знаю, де вона, але Джулі повинна знати. Вона тримає телефон без звуку, але зазвичай повертається за кілька хвилин». Він вказав на стілець за кухонним столом і включив кавоварку.

«Як ти це сприймаєш?». «Чорний, без цукру». Коли апарат ожив, він набрав номер, почекав кілька секунд і заговорив.

«Дорогий, це Ентоні, є термінове повідомлення для Анджели, щось про те, щоб бути свідком суду. Я не відкрив листа. Чи може хтось із вас повернутися або зателефонувати в офіс». Він підняв чашки з кавою.

«Я вважаю, що це має статися, якщо пощастить, вона повернеться за кілька хвилин. На якому велосипеді ти їздиш?". "Piaggio". "Що це, в біса?".

"Це плагін-гібрид. Мені це подобається для міста. Має два колеса спереду, схожий на самокат, але стабільніший і економічніший. Мені подобається, що він не виглядає як хлопчик-гонщик, тому я не маю ідіотів, які намагаються переслідувати мене».

Ентоні був готовий запитати більше, але його телефон задзвонив. Поглянувши на циферблат, ми побачили ім’я Джулі. «Привіт». коханий. Хтось із нашого офісу приніс сюди листа для Анджели; якась хитрість, я думаю, але це терміново.

Якби я був на роботі, я міг би зрозуміти, що відбувається. Це один із моїх випадків, хтось в офісі, ймовірно, переставив адреси». Він послухав якусь мить, потім завагався.

Ентоні подивився на дівчину-мотоциклістку. «Вам потрібна відповідь прямо зараз?» він поклав телефон на стіл, налаштувавши його на динамік "Mrs Goddard. Я повинен знати, що Анжела його прочитала, вона повинна підписати його». — Голос Джулі вирвався з динаміка.

«Краще хтось із вас прочитає це». Ентоні повернув листа дівчині. «Шановна пані. Еванс, — прочитала дівчина. — Вибачте, що змушена повідомити вам, що дату слухання, на яке вас можуть викликати як свідка, змінили за короткий термін.

Нам потрібно, щоб ви були в суді о дев’ятій ранку в четвер цього тижня. Мені шкода, що це було передано, але я повинен повідомити вам, що ви зобов’язані бути присутніми, і вас можуть викликати в суд, якщо ви цього не зробите». Була довга пауза. «Ти чув це, любий?».

«Так, добре, я вважаю, що вибору немає». «Ти скажеш Анджелі сьогодні? Чи повинен я підписати, щоб сказати, що ти це чув». "Підписати? Підписати що?". «Місіс Годдард, у формі є поле, де пані Еванс має підписати повідомлення, щоб сказати, що вона отримала повідомлення та прийде».

«Мені не подобається це знущання. Це непотрібно. Вони повинні це знати».

Ентоні подивився на дівчину, піднявши брови, здивований палкістю в голосі дружини. Дівчина знизала плечима, наче кажучи: «Мене б’є». «Я думаю, що це просто формальна любов». З телефону почулося зітхання й бурмотіння.

"Що ви сказали?". «Ви розумієте, що вони мають на увазі завтра». «Так, коханий, я знаю, коли четвер». Ентоні взяв папір, взяв ручку й підписав. «Ентоні, ти ще там?» пролунало з телефону.

"Так.". «Це засмутить Анджелу, їй знадобиться підтримка. Мені, ймовірно, варто залишитися в місті. Я знайду готель. Я подзвоню тобі».

Вона поклала трубку. Коли Ентоні дивився на дівчину, на його обличчі з’явилися хмурі брови, і в його голові почали виникати запитання. "Мабуть, вона має рацію. Я ніколи не зустрічав Анджелу, але Джулі каже, що вона може бути тендітною. Джулі часто доводиться її заступати".

«Чим займається ваша дружина?». «Консультаційна робота. Я не дуже про це знаю, вона дуже любить конфіденційність клієнта".

Хитра посмішка закралася на обличчя дівчини. Він посміхнувся. "Так, я знаю, - сказав він. - Це покриває безліч гріхів.

Вона психолог, тому часто буває делікатним, краще нічого не знати, тоді я не зможу випалити щось неправильне.». «Правдоподібне заперечення; Ви не уявляєте, чим вона займається… Можна мені ще кави, чи тобі треба повертатися до роботи?". Дівчина знизала плечима свою шкіряну куртку, відкривши під нею шикарну блузку.

"У цій речі стає жарко", — сказала вона. — Я могла б принести тобі щось холодне. Я був пізно вночі, і мені потрібно щось, щоб підбадьорити мене для руху." Вона подивилася на його ноги та посміхнулася. "Це те, що я можу зайти, навіть якщо вони гарячі".

"Вони гарячі", - він сказала: «Як би ти не дивився на них». «Змінюємо тему», — сказала вона, «зазвичай я був би в офісі, але іноді добре провести день вдома». ідея.

Якщо у мене багато паперів для справи і я не хочу, щоб мене турбували. Я заплутав цю справу, я отримав новину про зміну дати вчора ввечері». «Вибачте», — сказала вона. «О, все гаразд, — сказав він.

час. У будь-якому випадку це вигадка моєї фірми.». «Будьте обережні, коли говорите такі речі». «Які вигадки моєї фірми?». «Блондин у шкірі.

Ваша дружина психолог, що б вона з цього прочитала?». Ентоні на мить зупинився, поставивши чашку на півдо рота. «Мені страшно думати».

Дівчина посміхнулася. «Звичайно я б зняв шкіру, але моя спідниця в офісі». Гібридний мотоцикл замурчав. Ентоні зачинив двері й спробував зателефонувати Джулі. Він не отримав відповіді.

- - - Джулі спостерігала, як засвітився її телефон. Ентоні знову. Що їй робити? Той клятий детектив, він прийде знову через тиждень. Спочатку він намагався бути добрим і грати все розумно, але потім захотів мінет. Вона намагалася домовитися, затягувала, намагаючись змусити його подумати про це.

Вона підняла стрічку, щоб нагадати про себе. «Ти чергуєш», — сказала вона на записі. «Ви не повинні цього робити». "Ти теж не повинен.

Що б подумав твій чоловік?". «Це не має до нього відношення». "Він що, далекобійник? Багато їздить?". «Не твоє діло». "Роздягнись для мене".

"Що?". «Роздягнись для мене, давай покажи мені шкіру». Вона задовольнилася мінетом у корсеті.

Вона дуже дбала про те, щоб зберегти свій середньоатлантичний акцент. Це була важка робота, щоб утримати його від чогось такого простого, як це, хлопець був жадібним. Вона змусила його роздягнутися і поставила обличчям до камери, поки стояла перед ним на колінах. Вона ніяк не могла залишитися поза судом. Мінет чи ні, він повертався за новим, і як тільки вона відмовлялася, це так чи інакше потрапляло в суд або на публіку.

Зняти його на плівку може бути корисним. Що зробив би Ентоні? Він би з нею розлучився? Ця думка сповнила її жахом. Бути частково повією високого класу, частково психологом стосунків, щоб заповнити прогалини в її сексуальному житті, зроблені її милим, але сміливим чоловіком, було одним. Сама по собі та в грі було б зовсім інше.

Вона позбулася детектива майже через годину, а коли він пішов, вона професійним оком переглянула стрічку; хороше освітлення, ідеальне розпізнавання обличчя, хороший звук і відсутність знімків, на яких її обличчя було чітким. Стрічка здавалася її найкращим захистом. «У мене все в порядку», — пробурмотіла вона, копіюючи стрічку, завантажуючи копію в хмару й зберігаючи оригінал у своєму вогнетривкому сейфі. - Що після полудня Джулі продовжувала ігнорувати дзвінки Ентоні і намагалася скасувати свої зустрічі на решту дня. Їй потрібен був час, щоб подумати.

Вона розвантажила все, крім однієї пари. Вони приїхали разом; він мускулистий і красивий, вона жвава і мініатюрна. Документи, які вони надіслали, були трохи розпливчастими, але всі їхні медичні тести були чистими, тому вона могла взяти їх куди завгодно. Якби ця подія в суді не нависла над нею вдень з парою, проникнути в їхні голови та імпровізувати було б весело.

До біса детектив і Ентоні; протягом години вона розважалася, а потім знайшла вихід із халепи. Дівчина взялась за справу. «Я страшенно люблю Джорджа, — сказала вона, — але він такий великий. Ми кілька разів намагалися, і це було незручно.

Ми весело проводимо час і багато сміємося, але я не думаю, що я даю йому те, на що він заслуговує. .Я хочу побачити, як він трахне когось, хто знає, що вона робить, і, можливо, підібрати кілька порад». «Що про це думає Джордж?».

«О, він робить те, що йому наказано. До речі, я Аннет», — захихотіла вона на мить. «Вибачте, мабуть, ви запитували Джорджа». Вони обидва обернулися, щоб поглянути на Джорджа, який зумів, незважаючи на свій вигляд і статуру, виглядати сором’язливим.

«То в нього величезний член?» — сказала Джулі, намагаючись не здаватися схвильованою. «Перш ніж він мені покаже, чи можу я запитати, чого ти хочеш від цієї Аннет?». "Я хочу побачити, як він трахне тебе. Я хочу побачити, як це, якщо він відпустить це, залізе якомога глибше.

Я думаю, якщо я побачу, що це станеться, можливо, я не буду так наляканий". "Тож це терапія для вас? Чесно. Я думаю, що вам слід попрацювати над цим трохи більше.

Що ви думаєте, Джордж? Чи повинна вона мати фалоімітатор одночасно?". "Вона, гм, ну, вона повинна…". "Вона повинна бути оголеною. Я впевнений, що ти збирався сказати саме це.

Я хотів би, щоб ви обидва були оголеними. Я хочу побачити, наскільки сильно вона вас збуджує. Аннет, це особисте, але чи робили ви йому ручні роботи і мінети? «Рука, так, мені це сподобалося, але я думаю, що він завеликий для мого рота». Джулі встала й відчинила двері головного салону. "Не звертайте уваги на обладнання; ми не повинні використовувати нічого з цього, якщо ви цього не хочете.

Є ширми, чому б вам не роздягнутися за ними. Я чекаю вас тут. Я теж буду голий і нам буде весело, це найголовніше, веселіться, ні про що не заводіться.». Коли вони вдвох вийшли з-за ширми, Джулі довелося з усіх сил стримати регіт.

«Гаразд, — сказала Джулі, я бачу проблему». «Це найбільший, який ти коли-небудь бачив?» Голос Аннет був не більш ніж тремтячим шепотом. Джулі потягла її на руки й довго обійняла.

"Ні, зовсім ні. Він великий, але я мав і більші. Я думаю, що йому потрібно трохи хвилюватися, перш ніж я попрацюю над тобою».

Поки вона говорила, Джулі впала на коліна і взяла член Джорджа в рот, дражнивши його губами та язиком, граючи з ним і тримаючи його за яйця одночасно . «Іди сюди, Аннет», — сказала вона. «Тримай його член і вкладай мені в рот, ти робиш роботу, не дозволяй йому нічого робити». Аннет приєдналася до Джулі на колінах і обережно взяла своєю крихітною рукою орган, який тепер розпух.

«Полегше, я хочу, щоб ти використовував мій рот як іграшку, я зупиню тебе, якщо я не зможу це прийняти». Палець Аннет охопив дві третини обхвату, і вона почала його будити до повного наповнення. «Не соромся, дівчино, попрацюй.

Це іграшка, пам’ятай». «Я думав, що ти іграшка?». Джулі засміялася й подивилася на Джорджа.

«Яскрава дівчина у вас тут». Перші кілька дюймів було легко; У Джулі не було проблем з тим, щоб навмисне прихлькувати, намагаючись бути галасливим і ентузіазмом, перш ніж виштовхнути це. «Добре, це перший крок. Вам обом сподобалося?» Була пауза, ніхто не знав, що сказати.

Джулі притягнула Аннет до себе й прошепотіла їй на вухо. «Наступна частина складніша, ось тут і приходить досвід. Мені потрібно розслабити горло і стежити, щоб у мене не було блювоти.

Це може статися, і одного разу мене навіть вирвало, і це було соромно». «Сніданок був дуже давно, тож ми маємо добре, — сказала вона, знаючи, що була груба з ними, але все одно просувалась вперед. — Я хочу, щоб ти тримав мене за горло, не стискав, відчув, як воно розслабляється.

Я не можу пояснити, як я йду далі, тому що моє горло буде повне член Джорджа. Гаразд? Тож продовжуй, грайся з ним, і коли будеш готовий, продовжуй». Аннет була сором’язлива та нервова, і, всупереч своїй звичній техніці, Джулі не дивилася на Джорджа лише час від часу, вона не відводила очей від Аннет. .. Джулі обхопила член з іншого боку так, щоб її пальці переплелися з пальцями Аннет, і штовхнула наповнений орган, ввівши половину, вона глибоко вдихнула, ковтаючи, натискаючи вона просувається вперед, не дозволяючи Аннет здригнутися.

Через десять секунд рука Аннет звільнилася, коли вона дісталася до губ Джулі, тож вона взяла її іншою рукою і притиснула крихітні пальці до свого горла, дозволяючи Аннет відчути розслаблення. Кількох поштовхів усередину та назовні було достатньо для першого пробігу, перш ніж Джулі відштовхнула Джорджа й перевела подих. «Зрозумів?».

«Мммм, але я не знаю, чи зможу я це зробити». "Потрібна практика, але у вас є чудова іграшка для роботи. Розслабтеся на мить, будь ласка, Джордж. Ляжте на диван, поки я буду говорити з вашою дівчиною".

Джулі повела Аннет через кімнату. «Він великий, але не неможливий, ти коли-небудь думав про те, щоб попрактикуватися на комусь іншому?». Аннет годувала і дивилася в підлогу.

«Це звучить як зрада, я знаю, але ти зробила б це заради нього». «Де б мені знайти…». «Я міг би тобі допомогти. Тут я беру всі розміри; якби у вас був час і гроші, ви могли б трохи потуситися зі мною та попрацювати. Я міг би навчити вас багатьох інших речей.

Подумайте про це». "Я не знаю. Я читав історії про дружин, які контролюють своїх чоловіків і займаються сексом з іншими чоловіками, але я не впевнений, що це я".

«Є всілякі історії, — сказала Джулі. «Зазвичай дружина шукає більшого члена, тому що її чоловік занадто малий. Джордж був би саме тим, що шукали б ці жінки».

Вона вивчала обличчя Аннет. «Я не думаю, що ти збираєшся втратити його через якусь нестримну гарячу дружину, вони хочуть продуктивності, а також розміру, а Джордж трохи сором’язливий, чи не так. Життєво важливо, щоб будь-яка з цих речей спрацювала що ви повинні любити і розуміти один одного навиворіт і назад. Без цього все погано закінчується.

Аннет захихотіла, збентежена й якусь секунду не могла говорити. «Ви могли б найняти Джорджа, якби він практикувався, це змінило б перевагу мене, у вас були б гроші, а Джордж все одно отримував би задоволення». Джулі спостерігала за обличчям дівчини, коли вона говорила. «Чому б зараз не дозволити мені навчити тебе поводитися з Джорджем, ти завжди можеш повернутися на заняття для поглибленого».

«Якщо я не втрачу Ентоні, інакше я могла б стати в чергу», — подумала вона. Аннет усміхнулася. «Мммм, так, будь ласка, зробимо це так».

«Ти коли-небудь зв'язував Джорджа?». "Немає.". «Що ж, якщо ми збираємося засунути цю штуку в тебе, нам потрібно переконатися, що він не може надто рухатися». «Я хотів, щоб він тебе трахнув». "Я знаю, і я це зроблю, але все залежить від тебе.

Він не може приходити сюди і трахати мене щодня, і я не буду спати з ним щоночі. Якщо йому подобається трахкати мене, а я сподіваюся, що йому це буде, тоді він навряд чи захочу відмовитися від сексу, а це означає привести тебе в форму, якщо ти не зможеш підвести його так, щоб він був задоволений випадковими частуваннями та ручками. Ти отримуєш від нього оргазми?». «У нього чудовий рот, і він обожнює мене. Я знаю, що було б добре, якби він міг мене трахнути, але я не хочу, щоб він випереджав себе».

«Тож ти дивишся на фемдом-шлюб із хлопцем із великим членом. Це новий для мене». Аннет прикрила рот, щоб не реготати. «Він любить мене, він зробить усе, що я попрошу, і я хотів би трахнути його, але це мене лякає.

Я хочу зберегти те, що маю, тому це був найкращий план, який я міг зробити». Джулі підійшла до Джорджа. «Не вставай, любий. Я знаю, що запитати багато, але я хочу, щоб ти мені довіряв.

Ми повинні провести кілька сеансів консультації для вас обох, те, що я кваліфікований, але я не маю Ви можете подумати про це потім, але якщо я вам знадоблюсь, я тут». Вона глянула на них обох, спостерігаючи за їхньою реакцією на її діловий голос; нічого не змінилося, ніхто не здригнувся при згадці про гроші. «Тепер, Джордже, — промуркотіла вона, — я хочу, щоб ти довіряв Аннет і мені.

Ляж на диван, поки я прив’яжу тебе, тому що з півнем такого розміру ми не можемо ризикувати, що ти будеш збуджений і рухатимешся в невідповідний момент. ти на це?". Джордж глянув на Аннет, вона простягнула руку й взяла його за руку, і він, здавалося, на мить розслабився.

— Продовжуйте так робити, — сказала Джулі. «Ти теж маєш поцілувати його, я хочу, щоб він пов’язував усе задоволення, яке він отримує, з тобою, а не зі мною». Вона стягнула широкі ремені навколо його тіла, які були прикріплені до дивана знизу. Два перетнули його стегна, а інший лежав плазом на його стегнових кістках, четвертий був розташований на його плечах, дозволяючи йому дихати, але не міг рухатися. «А тепер поцілуй його так, ніби він найсексуальніший хлопець у світі».

Джулі нахилилася і знову смоктала член Джорджа, цього разу працюючи, поки він не став твердим, перш ніж накрити його презервативом. «Ти коли-небудь бачила його більшого?» «Ні», — прошепотіла Аннет. Джулі піднялася на диван, повернулася обличчям до Джорджа, сіла в позу дівчини-ковбойки і почала наближатися до його члена, зависаючи над ним. Аннет на секунду перестала цілуватися, тримаючи його жорстко і вертикально, тому що він високий а ти маленький ми можемо спробувати щось розумне. Ляжте на нього.

Підніміться і розведіть ноги з обох боків від мене. Поцілуй його, притисни свої груди до його грудей, я хочу, щоб було відчуття, що він трахкає тебе». Як тільки вона зайняла позицію, Джулі простягнула руку між ніг Аннет і торкнулася її кицьки, вставивши пальці, а потім великий, щоб її пальці були Джулі грала з Аннет вгору-вниз на Джорджа, дозволяючи його члену проникнути в неї та працювати з ним своїми вагінальними м’язами. t вибухне надто рано. «Поцілуй його, люби його за все, що ти йому пригощаєш, зроби це найкраще, що він знає».

Зняв тканину, щоб показати низку фалоімітаторів, спершу взявши фалоімітатор середнього розміру, намазав його мастилом і підштовхнув до входу Аннет, де були її пальці, вставляючи та витягаючи його, поки він не сховався з поля зору. Вона відійшла назад і запустила його знову, і знову, перш ніж витягнути і торкнутися свого клітора, а іншою рукою потягнутися до більшого фалоімітатора. Весь час вона продовжувала розгойдувати та шліфувати член Джорджа, поки не відчула, як під нею змінюється тон.

Вона уповільнила обертання, тримаючи його близько і на межі, коли змащувала і вставляла більший фалоімітатор. Джулі провела рукою по дупі Аннет, гладила її та грала з нею, поки вона розслабляла фалоімітатор усередині, підтримуючи пульсуючий ритм. Інші півдюжини поштовхів мали майже все всередині неї, коли Джулі, зі спортивною формою, якою вона так пишалася, що їй довелося знову побачити це на відео пізніше того ж дня, злізла з Джорджа, витягла з Аннет фалоімітатор і майже плавним рухом зняв презерватив і вставив член Джорджа в Аннет. Вона схопила Аннет за стегно й притиснула її до члена, перехопивши погляд Джорджа й підморгнувши йому, відійшовши вбік.

Вона побачила, як на його обличчі виразилося розуміння та радість, коли вона швидко натиснула на стегнові та стегнові ремені, дозволяючи йому рухатися достатньо, щоб трохи похитнутись і в’їхати в Аннет. Вона простягнула руку й стиснула Джорджа за яйця, щоб підбадьорити його, а потім потягнула ще один ремінь через обидва, щоб Аннет не змогла втекти. Стоячи назад і спостерігаючи, Джулі була трохи здивована тим, що минуло ще пару хвилин, перш ніж Аннет закричала, а Джордж здригнувся. Вона ще на хвилину залишила їх зв’язаними разом, гадаючи, чи знає Аннет, що сталося.

Вона прогулялася, стала на коліна біля узголів’я ліжка й підняла голову Аннет з губ Джорджа. «Я думав, ти сказав, що не можеш його взяти». Аннет виглядала розгубленою. Джулі повернула голову вбік і поцілувала її. "Останні п'ять хвилин його член наповнював вас, і ви, здається, не розійшлися по швах".

"Як? Як ти це зробив?". «Навички та досвід — ось за що ви платите». Джулі обійшла диван, розв’язуючи ремінці на Аннет.

«Тепер мить істини. Це ваша церемонія виходу на вулицю. Аннет, чи вистачить у вас енергії, щоб піднятися в позу дівчини-ковбойки, як я спочатку?».

Аннет намагалася піднятися, і Джулі допомогла. «Праворуч є сходинка, постав на неї одну ногу». Джулі допомогла Аннет піднятися з дивана, дозволяючи їй відчути, як півень Джорджа вислизає з неї.

«Він любить вас лизати?» — прошепотіла вона. «Перед тим, як ми його розв’яжемо, ти можеш дати йому ласощі з пирогом». Аннет повернулася до Джулі й обняла її за шию. — Давай, — сказала Джулі.

«Якщо ви хочете, щоб він був покірним, зараз у вас є шанс поласувати його, поки він не може рухатися, навчіть його, для чого призначений його рот. Чому б вам не продовжити з ним, у мене є чим зайнятися, я буду повертайся через десять хвилин». Вона спостерігала на моніторі в своєму офісі, як Аннет знову і знову цілувала Джорджа, а потім нахилилася ближче, щоб покласти один зі своїх сосків йому в рот. Джулі увімкнула звук.

«Ти була фантастичною, люба, і завдяки Анджелі я все взяв на себе, але я не хочу, щоб тобі приходили в голову якісь дурні ідеї. Бути дуже приємно, що тебе трахали, і якщо ти будеш добре, я дозволю тобі зробити це знову, але зараз я хвилююся про те, скільки я витечу по всій машині, тож ти можеш почистити мене, перш ніж ми підемо». Вона залізла на диван, зайнявши позицію шістдесят дев'ять. «Ти прибери мене, і я приберу тебе, це справедливо, чи не так».

Джулі не могла почути відповідь Джорджа, тому що його обличчя було задушене, а Аннет добре чистила його член. На цей момент монстр зменшувався, і Аннет без труднощів всмоктувала більшу частину його в рот, не вводячи йому глибокого горла. Джулі вимкнула звук.

Що, в біса, я можу зробити з Ентоні? Він очікує міфічну Анжелу в суді, тому, якщо я з’являюся, будуть проблеми. Якщо я розповім йому все, це підкине все його життя в повітрі посеред судової справи. Він буде хвилюватися, і це може збити його з кроку. Він ніколи не пробачить мені, якби програв справу.

На моніторі вона спостерігала, як Аннет бере Джорджа назад у свій рот і починає смоктати його, повертаючи його до життя. Вона натиснула кнопку мікрофона. — Добре, — сказала вона.

"Я зараз вимикаю монітор. Побігай на чверть години. Насолоджуйся".

Вона вимкнула монітор, але залишила камеру працювати, знаючи, що колись їй доведеться задовольнити власну цікавість. Кілька хвилин вона сиділа, майже нерухомо, записуючи загадкові нотатки в блокнот перед собою. Вона підняла слухавку. «Привіт? Чи можу я поговорити з Меріон, будь ласка.

Привіт, це Джулі Годдард. Чи можу я відтягнути вас від того, що ви робите сьогодні ввечері. Мені потрібна робота з перетворення. Скільки вони збиралися вам заплатити? Тоді подвоюю це за п’ять тридцять, зачіску, трохи макіяжу. Була пауза, а потім вона засміялася.

«Я не думаю, що в мене є час на пластичну операцію, любий, але деякі з тих латексних театральних штучок, які ти робиш, можуть знадобитися. Завтра я маю бути кимось іншим. Ну, так, якщо ти також мав час зранку, так фантастично.». Вона поклала слухавку, подивилася на годинник і зробила нові записи.

Трохи пізніше хтось постукав у двері, вона відчинила їх і побачила Аннет і Джорджа, які вже були одягнені й хотіли піти. «Це було те, що ви хотіли чи очікували?». Аннет засміялася.

«Ні, зовсім не але набагато краще». «А ти, Джордж?». "Це не могло бути краще. Ми могли б прийти ще раз. Побачити цю кімнату - це…".

«Приголомшливо, — сказала Аннет. «Для нас обох, але тепер ми зробили прорив, завдяки вам, ми хотіли б подумати та побачити, де ще ми можемо це зробити». «Я добре». Джулія відтягнула Аннет вбік.

«Не знущайтеся над ним. Ви повинні з’ясувати, де він отримує найбільше задоволення. Чим більше йому це подобається, тим краще буде для вас».

«Ви психолог якийсь?». «Так, і кваліфікований консультант, але я не ставлю свою кваліфікацію на стіну». «Я маю якусь пораду?» сказав Джордж. Джулі притягнула його до себе й поцілувала, не поспішаючи, роблячи це довго й повільно. «Використовуйте те, що у вас є, з розумом, зберігайте найкраще для неї..

Подібні історії