Не стріляйте в Messenger Глава 8

Джулі повертається до роботи, навчаючи Адріана та Мері.…

🕑 34 хвилин хвилин Романи Історії

"Ну?" — сказала Джулі, коли Ентоні поклав листа, — що ти думаєш? «Це невиправдана поведінка». «Ви маєте на увазі поліцейського?». — Так, — сказав він.

"Я дуже радий, що ми звільнили Адріана. Від цього я почуваюся набагато краще, але це, очевидно, залишило безлад. Що ти збираєшся робити?".

«У мене є дивна ідея, яка, на мою думку, може спрацювати. Я не можу залучити вас, тому що ви були адвокатом Адріана. Це потребує деякого планування, і я можу залучити Лору, щоб ви могли деякий час побути самі. Це добре? ".

«Це залежить від того, як довго я думаю. Принаймні вам не доведеться вигадувати виправдання». «Я коли-небудь?». "Я не знаю. Так багато речей проходить у мене в голові".

«Уся ця справа з Анджелою, пов’язана з твоєю справою, була першим випадком, коли я тобі збрехав. Мені не подобалося це робити. У будь-якому випадку, перш ніж ми приступимо до будь-яких планів, я хотів би переглянути свої записи, щоб перевірити деякі речі .".

«Знову дивишся на того копа?». «Це та ще кілька речей». «Ти йди, я поговорю з Лаурою, вчора було чудово, але їй потрібен час, щоб подумати». «Хороше світло дня?». «Точно так, крім того, у нас обох є старомодна робота, тому ми будемо зайняті нормальним життям».

Через годину Джулі дивилася на свій відеоекран. «Досить великий, — пробурмотіла вона собі під ніс, — але як він у порівнянні з Адріаном?». Після кількох хвилин пограння із зображеннями, щоб переконатися в масштабі, вона переконала себе, що Адріан, коли він був повністю завантажений, точно був трохи довшим за поліцейського, який, очевидно, був не лише хуліганом, але й хвальком. «Проблема не в Адріані, дурнику», — сказала вона монітору. Вона надіслала електронного листа Мері Марш і запропонувала призначити зустріч раніше.

Через дві хвилини задзвонив телефон, а за годину з’явилася Мері. «Ваш лист дуже допоміг, — сказала Джулі, — я розумію проблему, але хотіла б дізнатися більше про ваш секс із цими партнерами. Як ви це описуєте, я не знаю, що ви з цього отримуєте». «Мені дуже шкода, що кидаю це на вас, - сказала Джулі, - але я повинна зрозуміти, що було добре, а також те, що йде не так. Можливо, тобі варто розповісти мені про секс з Адріаном, — Джулі зуміла ласкаво посміхнутися, — Він займався сексом з нами обома.

Це дає мені своєрідну базову лінію.». «Секс з Адріаном — це добре, тільки він приходить занадто рано». його, тому я намагаюся робити це якомога частіше.». «Ти приходиш?».

«Ну, ні, не від проникнення, або принаймні не зазвичай.». «Тому що він приходить занадто рано?». Я здогадуюсь, і я знаю, що він почувається погано через це». «А як щодо другого разу?».

«Що ти маєш на увазі?». «Мері, будь ласка, не будь наївною. Б’юся об заклад, той поліцейський бив тебе більше одного разу, як і ті інші шпильки, яких я очікую». «Ну так, у мене було б завдання зупинити їх».

«То як виглядає другий раунд з Адріаном?». «Ми не треба. Йому погано через те, що він прийшов так рано, і він відсмоктує мене.

Я приходжу так кожного разу.». «І ти більше не займаєшся ним?». «Гм… ну… ні», — вона замовкла на секунду. був тут, він приходив двічі протягом години».

«О Боже. Я такий дурень». «Не ходи туди, Мері. Ви тут, щоб почати все виправляти. Подивіться на це з його точки зору.

Він думає про вас весь час, коли ви трахаєтеся з цими іншими чоловіками, тому, коли він нарешті наближається до вас, він настільки розгублений, що не може з собою впоратися. Після цього він вас відсмоктує, і я впевнений, що це чудове відчуття, особливо якщо ви відчуваєте провину. Це, мабуть, відчувається як прощення й екстаз одночасно». Джулі спостерігала за обличчям Мері, читаючи кожен рядок.

«Це так, мені так добре, і я так сильно його люблю, я обіймаю його руками, і ми засинаємо. Це абсолютне блаженство." Мері впала назад у крісло, заплющивши очі, на мить загубившись у пам'яті. Коли її очі відкрилися, вони злегка нахмурилися, а не гнів чи страждання. Здивування, ось що це таке, подумала Джулі. "Отже, є те, що його? Все, що мені потрібно зробити, це змусити його прийти знову?".

"Якщо вам пощастить, але я думаю, що це може зайняти більше, ніж це. Він звик мислити так, як він думає, тому ми повинні це порушити. Ви теж обумовлені, тому, якщо ви не заперечуєте, я хочу трохи попрацювати над вами обома». Думаю, для вас можуть бути деякі сюрпризи. Я хочу, щоб ти зберіг свою провину.

Адріан забрав вас назад після того, як ви грали на виїзді, — це, очевидно, чудово для вас, і я не впевнений, що відмова від цього буде корисною для когось із вас». Не детектив-сволота, а інші?» Джулі якусь мить сиділа, розмірковуючи. «Я б хотіла запропонувати щось зовсім інше. Мені здається, що ти не отримуєш багато від цих хлопців і справді ти робиш це тому, що цього хоче Адріан. Так?".

"Начебто. Я маю на увазі, вони гарні, і вони мені дуже подобаються». «Точно так. Просто приємного недостатньо, не для того, що це робить для вас обох. Якщо ви продовжите займатися цими хлопцями, є ризик, що один із них може стати власницьким.

Їм потрібно дізнатися, що вони трахають чужу дружину, і це не дає їм жодних прав. Останнє, що вам потрібно, щоб хтось із цих хлопців хотів більшого.». «То що ви маєте на увазі?». «Я хочу, щоб ти була повією. Я хочу, щоб ти трахалася за гроші.

Фактично, я тобі заплачу. Я знаю, що тобі не потрібні гроші, але я маю на увазі конкретного клієнта. Думаю, тобі сподобається чорт його, і я також маю роботу для Едріана". "Що?". "Я подумав, що це може змусити вас сидіти.

Є пара, з якою я працював. Вона дуже мініатюрна, а в нього величезний член. Мені вдалося змусити її прийняти його, але може пройти багато часу, перш ніж вона може робити це часто. Вона хотіла, щоб він прийшов до мене, щоб він міг зайнятися сексом з жінкою, яка могла б з ним впоратися».

«Який він великий?». «Велика межа смішного». «Він тебе трахкав?». «О так, це було весело, і я думаю, що він вам сподобається.

Немає сумнівів, що він більший за Адріана». На секунду очі Мері спалахнули, але потім спантеличений нахмурений погляд повернувся. "Я не бачу, як це допомагає". «Хлопець розуміє, чому його дружина турбує, і він був радий трахнути мене, але це було більше для того, щоб задовольнити його дружину. Я хочу, щоб Адріан трахнув його дружину.

Він може навчитися бути жеребцем. Є робота, яку потрібно виконати. Чоловік може трахнути вас, тому що Адріан вважає, що вам потрібні великі члени, і він може зробити її як обмін. Це дасть мені шанс тренувати Адріана як шпильку, а не те, що досі було свого роду екзотичним сексом із милістю. Я знаю це Звучить трохи божевільно, але я думаю, що ви вчотирьох можете порозумітися.

У мене є вільна квартира нагорі, тому я хочу, щоб ви вчотирьох користувалися нею. Я хочу, щоб ви зробили це на всю ніч.". «Я ніколи не робив цього з Адріаном». «Що зробив?». «Пробув на ньому всю ніч».

«Зазвичай це призвело б до того, що його рогоносець переживав, і ніколи не знаєш, чим це обернеться. Ймовірно, йому потрібно дізнатися, що це таке, але не цього разу. Він не матиме можливості подумати про це.

Він буде під іншим тиском.». «Тиск?». «Мотивувати його бути кращим.

Але він намагатиметься задовольнити Аннет, тому це більше схоже на свінгу, ніж на рогоносця». «А що, якщо він закохається в цю жінку?». «А що, якщо ти закохаєшся в чоловіка?».

«Торкнись». «Я б Не ризикуй, якби я не думав, що між вами міцний зв’язок. Іди геть і подумай про це, а тим часом кинь цих інших хлопців. Можливо, час, проведений наодинці з Адріаном, все одно змінить ситуацію». «Коли ти хочеш отримати відповідь».

«Коли ти будеш готовий. Я можу впоратися з усім, поки ти не будеш готовий». «Ти знову побачиш Адріана?».

«Ти хочеш, щоб я?». Мері замовкла, замислившись на хвилину. «Так, — сказала вона. «Так, Дай мені день, і я дам тобі відповідь.».

«Ще одна річ, про яку ти маєш подумати, чи варто мені платити Адріану?». Мері секунду сиділа нерухомо, поки на її обличчі не з’явилася повільна посмішка. Адріан — жиголо», — сказала вона. «Скільки він коштує?».

«За цілу ніч, тисячу, що ти думаєш?». «Серйозно?». думаю ти знайдеш щось подібне.

Що б це дало Адріану, якби йому так заплатили?". Я… я думаю…" Мері закрила очі, на секунду поклавши руку на чоло. «Я думаю, що це могло б змінити його. О Боже, це була б магія, і це було б так добре для мене». ідея.

Так, будь ласка, навчи його та візьми на роботу.». «А що з тобою?». «Я краще буду повією, я зроблю це безкоштовно».

Наступного дня Джулі побачила їх разом. Адріан сидів нервово сидячи на краєчку сидіння, Мері, більш контрольована, спокійніша на поверхні, але Джулі бачила її достатньо, щоб побачити напругу, вимушене розслаблення в її позі. «Адріане, те, що я скажу, напевно, шокує біса з тобою. Я хочу, щоб ти нічого не говорив і дозволив своєму мозку обдумати це.

Ти можеш це зробити?". Адріан кинув тривожний погляд на Мері. "Скажи так, кохана. Це дуже багато означає для мене, і я був би дуже радий, якби ти погодився з Анджелою.

На її губах заграла напружена посмішка, і вона простягнула руку, щоб взяти його руку. «Я думаю, тобі це сподобається, і це може бути справді добре для нас". Джулі почекала кілька секунд, а потім запустила бомбу.

"Я хочу навчити тебе бути жеребцем, бути биком, як деякі з тих хлопців, яких ти був достатньо добрим, щоб дозволити Мері трахнути. Я знаю, що твоя перша реакція — це подумати, що я збожеволів, тому я змусив тебе мовчати. Я збираюся показати тобі кілька фотографій". Джулі повернулася до монітора і клацнула пультом дистанційного керування.

На першому зображенні був Джордж, а точніше маленький Джордж і весь його член. "Великий, га?" сказала вона. Далі був крупним планом ще один півень, а потім ще один.

Після третього вона перегорнула їх. «Як ти думаєш, якому б віддала перевагу Мері?». «Першому хлопцю». «У нього проблеми з дружиною, він занадто великий для неї. Вони прийшли до мене, бо вона не могла впоратися.

Ми працювали разом, але ще є шлях. Як ви думаєте, що вона повинна робити?». "Гей.".

«Чи допоміг би я, якби я сидів там, дивився на його член і сказав би «ох», як ти щойно?». "Мабуть ні. Що ти зробив?".

"Вона хотіла, щоб він трахнув мене, щоб він отримав трохи задоволення. Він добре володіє ротом, тому вона виходить так, але вона думає, що йому слід було б краще. Це звучить знайомо?". «Це ніби наша історія задом наперед».

«Так яка ж відповідь?». Адріан сидів, хитаючи головою. «Давай, Адріане, ти розумний хлопець, ти придумав рішення власної проблеми. Скажи мені, що з цим робити».

Адріан зітхнув, а потім засміявся. «Добре, оскільки це ти мене питаєш, для великого хлопця потрібна така людина, як Мері». Він швидко глянув на Мері. «Дружина хитріша, вона може бути як я, ну, гм, як я гм, ну знаєте…».

"Продовжуй.". «Я не знаю, чи дружина зраджується на тому, що чоловік розважається. Вона може справді хвилюватися, що втратить його. Вона найняла вас, що передбачає гроші, операції, узгоджені зобов’язання, вона знає, що ви добре його проведете.

але ти його не візьмеш. Вона повинна любити його, любити його, а не його члена, тому їй справді є що втрачати». «І як це можна порівняти з тобою та Мері?». «Я не знаю, я можу здогадатися, але мені потрібно було б з нею поговорити».

«Поговорити з Аннет чи з Мері?». Мері нахилилася вперед. Адріан зітхнув. «Я знаю, куди ти це ведеш», — сказав він. «Я мав на увазі Аннет, я знаю, що відчуваю до Мері».

"Але?". "Але… О, чорт". — розпачливо глянув він на Мері.

— Усе гаразд, коханий, — сказала вона. «Я бачив усі записи, на яких ви з Анжелою. Я бачив, як ти плакав. Це мене зламало, — вона простягнула руку, щоб взяти його за руку.

— Частково тому ми тут. Те, що ми робимо, так тривати не може. Я кинув усіх своїх коханців». «Чому?». «Тому що один із них ледь не все зруйнував».

Дві жінки спостерігали, як обличчя Адріана знову змінилося. Цього разу тугу не було помилково. Поверхневе дихання, стиснуті щелепи. і його горло стиснулося. Джулі на мить подумала, чи він не захворів.

Мері нахилилася вперед і взяла його руку в обидві свої. «Він не зробив, — сказала вона. «Але він хотів?» Голос Адріана вже був маленький і безпорадний. «Той детектив, який намагався підставити тебе, був одним із моїх коханців. Я рішуче відмовила йому, коли він хотів більше, тож він намагався підставити тебе, щоб посадити у в’язницю, щоб він міг на мене потрапити, — вона ще раз стиснула Адріанову руку.

— Це все одно не вдалось би, навіть якби він тебе дістав. під замком, я б підтримав тебе, але нам пощастило з Анджелою.». На цей момент Адріан, здавалося, зменшився на кілька дюймів. «Є ще одна удача, Адріане, і ця може тобі сподобатися», — сказала Джулі. Вона разом перегорнула зображення другого та третього півня на екрані: «Я проробила багато роботи, щоб отримати ці точні розміри.

Якби тобі довелося вибрати один для Мері, який би це був?". Адріан, усе ще сидячи в кріслі, намагався зосередитися. «Давай, любий", сказала Мері, тягнучи його вперед у кріслі.

один з цих. Анджела знає, хто вони». Джулі вловила швидкоплинний розпачливий погляд Адріана, коли він змусив себе дивитися на екран.

Мері встала, підійшла до крісла й почала масажувати його плечі. «Який найбільший?» — промурчала вона йому на вухо. «Той, що ліворуч, — сказав він. — Гарний вибір, — сказала Мері.

«Ти радий, що я його трахну?». «Мабуть», — сказав він, а потім відповів на щось у її голосі й насилу тримався в руках. «Можна подивитися?». Джулі розреготалася.

"Що?" сказав Адріан. "Що я зробив.". «Ми не дуже справедливі з вами».

"Він не повинен знати", - сказав він. «Я маю на увазі, що я міг би подивитися на фільмі чи щось таке». — Це було б досить важко, — сказала Мері. «Я вважаю, що це неможливо», — і вона теж тріснула.

Джулі взяла себе в руки. «Один — це ти, Адріане. Інший, менший, — той ідіотський детектив. Якщо ти дійсно хочеш дивитися, як ти трахаєш Мері на плівці одночасно з цим, я можу це організувати».

"Це я?". — Почекай, — сказала Джулі. Вона грала з деякими кнопками на пульті дистанційного керування, і зображення зменшилося, не було жодних сумнівів щодо того, хто це. "Це був останній раз, коли ти був тут. У тебе один із тих півнів, які ростуть, ростуть багато, і в кінцевому підсумку стають більшими за середні".

«Проблема, — сказала Мері, — у тому, що ти ніколи в це не вірив. Я не хочу здатися різким, любий, але це має змінитися. Я не думаю, що я зможу це зробити сама, ти я завжди буду думати про більших членів, які у мене були.

Я хочу, щоб Анджела працювала з нами, тому ми пропонуємо помінятися з Джорджем і Аннет. Я візьму монстра Джорджа, але натомість ти матимеш щоб дати Аннет такий секс, якого ти завжди хотів, щоб я мав». «А для цього, — сказала Джулі, — ти маєш навчитися бути жеребцем. Хороша новина полягає в тому, що ми з Мері будемо навчати тебе разом, тож ти зрештою знатимеш, чого хоче Мері та як це зробити. Крім того, ви навчитеся з’ясовувати, чого хоче Аннет і як це їй дати, а якщо пощастить, то час від часу ви зможете здивувати Мері». "А як щодо Аннет і Джорджа? Хіба вони не можуть сказати про це?". — Я вже з ними говорив. Джулі була настільки жорстокою та зневажливою, як уміла, бажаючи не залишити Адріану виходу. Він посидів якусь мить, підвівши очі до стелі, перш ніж знизати плечима. — Гаразд, — захихотів він на мить. "Я хвилююся за цього детектива. Якщо він такий підступний, він не повернеться до нас?". «Його перевели на інший кінець країни». «Це пощастило». — Я розмовляла з адвокатом, який вас захищав, — сказала Джулі. «Він це виправив, плюс заборона на заборону, яка не дозволить йому наближатися до жодного з вас». — Ого, просто так. Він кліпав очима, і на секунду його погляд ковзав туди-сюди між двома жінками. "Я радий, що не знав, що він женеться за Мері, я думаю, що це мене б кинуло. Що ти відчув, люба?". «Лютий. Я завжди, завжди, завжди ясно давав зрозуміти, що нічого, що я робив ні з ким іншим, не стане між нами. Він цього не зрозумів. Іноді, Адріане, мені цікаво, чи розумієш ти це, тому не ніколи не сумнівайся в цьому і ніколи цього не забувай». Тримаючи руки на його плечах, хоча тепер стоячи трохи осторонь, вона гладила його по голові. «Що ти тепер думаєш про план Анджели?». "Я мав би сказати: "Коли я почну?" чи не повинен я.». "Так, але?". «Будь ласка, зверніть увагу, що я страшенно наляканий, але коли мені почати?». Джулі взяла на себе відповідальність, піднявшись і поманивши Адріана до дверей. «Я хочу, щоб ти пішов і посидів у підвалі; декоратори майже закінчили роботу нагорі, але наразі це єдина вільна кімната, яка зручна. Не читай нічого більше, ніж це. Я хочу поговорити з Мері кілька хвилин, я приїду за тобою, коли ми будемо готові». Коли Адріан вийшов із кімнати, вона повернулася до Мері. «Розкажи мені про цих коханців. Я сподівався, що ти скажеш це у своєму листі, але ти цього не зробив. Ти спокушаєш їх чи підкоряєшся? Не соромся, я все це чув раніше». «І більше того, я очікую. З ними я повія. Все своє життя я була багатою, освіченою дівчиною, яка має право. Адріан занадто мене поважає. Я люблю його до кінця, і він чудовий хлопець, але, ну…». «Він поставив тебе на п’єдестал, і важко бути поганою дівчиною на п’єдесталі». «Так, я думаю, це підсумовує». .. «Гаразд, погана дівчинко, ми збираємося приголомшити до біса цього твого чоловіка, — засміялася Джулі, — мабуть, приголомшимо й тебе. Я хочу, щоб ти робив те, що я кажу всім своїм клієнтам у студії. Роздягнися, зачини свій одяг у ту шафу і напиши на дошці безпечне слово.». «Що я збираюся робити?». «Ти нічого не збираєшся робити, з тобою вчинять. Я даю тобі пару хвилин, поки я поговорю з Адріаном". Джулі показала Мері, куди покласти свої речі, і пішла. Адріан тихо сидів у підвалі. "Ти чув, що ми говорили?". "Це було шок. Я не знав, що ти збираєшся це зробити. Мері знала?". "Ні. Я хотів, щоб ти почувався неслухняним, відчував себе трохи винним за те, що дослухався. Так?» «Начебто. Це правильно, я маю на увазі п’єдестал?». «Чи не так?». «Гм… можливо, я думаю». «Ти коли-небудь казав їй, що вона погана дівчина?». «НІ. Сказавши це, Адріан напружився, ображений. Коли ти був тут, я шмагав тебе за те, що ти зраджував своїй дружині зі мною. Це було жорстоко з мого боку, але ти прийняв це, тому що, хоча вона заплатила за сеанс, ти все одно почувався винним. Як ви думаєте, що вона відчуває до своїх коханців?". "Я не знаю, я хотів, щоб вона відчула себе коханою, я маю на увазі, що це був подарунок, щось особливе". "Адріане, ти мене вражаєш. Їй пощастило, що ти у неї є, але тобі доведеться активізуватися і зробити краще. Її потрібно покарати. Вона погана дівчина. Ось що станеться далі. Я" Я повертаюся, і я збираюся посадити її в рабство. Нічого страшного, але коли ви зайдете, вона буде прикута. Їй заткнуть рот і зав’яжуть очі. Ви збираєтеся відшмагати її, як я відшмагав вас, а потім ти збираєшся пробачити її і займатися з нею коханням і змусити її прийти з твоїм членом. Без язика. Правда?". «А якщо я прийду занадто рано?». "Ви, ймовірно, зробите це. Саме тоді прийде робота. Ви прийдете, і все еротичне хвилювання спадає, але у вас все ще є над чим попрацювати. Ви змушуєте її з'їсти вашу сперму, ви караєте її за те, що вона змусила вас прийти занадто рано, і ви продовжуй це, поки ти знову не станеш жорстким, а потім ти правильно її трахнеш. Другого разу ти не прийдеш так швидко. Повір мені, я знаю. Зрозумів?». "Так, але ". «Ти боїшся. Я знаю. Але ти повинен це зробити. Я можу відшмагати тебе потім, якщо ти вважаєш, що ти цього заслуговуєш, або краще відмовитися, що може бути більшим покаранням». Вона підняла його. «Роздягнись для мене». Адріан роздягнувся. "Бачиш, уже росте. Мені хочеться відсмоктати тебе прямо зараз, але я хочу, щоб Мері проковтнула цей перший вантаж. Зачекай тут". Через дві хвилини вона знову з'явилася і повела його в студію. Мері була оголеною, широко розставивши ноги з стрижнею та зап’ястками, прикутими до ланцюгів, що звисали зі стелі. Їй був зав’язаний рот, очі та навушники. «Як вона скаже безпечне слово?». У неї кільце на мізинці. Якщо вона натисне, пролунає зумер. Якщо це станеться, ви пригорніть її і дайте їй відпочити хвилину-дві. Якщо вона зробить це знову, ви зробите те саме. Третій раз ми все зупиняємо. Особисто я не думаю, що вона ним скористається, але, можливо, вам варто підштовхнути її до першої зупинки, якщо зможете. Пам’ятайте, вона не може говорити, тому ви повинні ґрунтуватися на тому, що говорить вам її тіло». «Як я збираюся її так трахнути?». «Адріане, я думав, що ти інженер?» Найпростіше – зачепити цю штангу за один із стельових ланцюгів, підтягнути її ноги й стати між ними. Якщо ви не можете впоратися з цим, підсуньте під неї диван і опустіть її на нього. Поклади цю затичку у вухо, щоб я міг тренувати тебе без відома Мері, чи не так? Гаразд, а тепер до роботи. Я зніму з неї навушники, щоб вона вас почула.». «Почекай». «Що?». «Де ти збираєшся бути?». «У своєму офісі, дивлюся на тебе на моніторі. Усе буде записано, щоб ви могли повернутися до цього. Правда?". "Гаразд, мабуть". "Я піду до свого офісу, ти можеш зняти з неї навушники, коли будеш готовий". Джулі зачинила двері, сіла й увімкнула монітор, усе інше вже біг. «Привіт, Адріане. Тестування, тестування, тестування один, два, три і все таке». Вона побачила, як він підняв великий палець. «Тепер тобі потрібно трохи розлютитися. Зараз ти почуваєшся некомфортно, змушений робити щось поза твоєю зоною комфорту, і в цьому винна Мері. Вона заплатила за це, вона поставила вас на цю посаду. Ти просто намагався бути добрим, пригощав її, але вона почувається винною й підставила тебе, — Джулі на секунду замовкла. «Батоги в кутку, ви бачили, як я ними користуюся, ви їх відчували, тож ви знаєте, що вони роблять. Ви експерт». Адріан кружляв навколо Мері, залишивши навушники ввімкненими. Джулі, дивлячись на нього, хотіла отримати живлення з його мозку, але не можна мати все. Це було випробуванням для неї, як і для нього. Їй довелося покладатися на мову тіла так само, як і він. Вона чекала. Він почав позаду неї, повільно обходячи, стоячи так близько, що Джулі було цікаво, чи Мері відчуває його тепло, а потім повільно відступив. Над ним був мікрофон. Джулі нарощувала звук, прислухаючись до його дихання. Глибокий, контрольований вдих, заспокоюючись, вона бачила, як рухаються його груди, все його тіло випрямляється, плечі відведені назад, живіт втягнутий, переконуючи себе, що він до цього. — Джулі, — сказав він. «Якщо я прийду занадто рано, вона не зможе їсти це з кляпом на місці». «Я не казав, що ти повинен залишити це, я просто не хотів, щоб ви двоє змовлялися». Вона вперше побачила, як Адріан усміхнувся. «Ти повинен це зробити, Адріане, ось у чому суть. Ти повинен змусити це працювати на неї». Адріан ще раз обійшов Мері, тільки на цьому колі він уважніше оглянув її зв’язки, подивився на кляп і те, як він закріплений, оглянув пов’язку на очах, а потім перевірив інше обладнання в кімнаті та переніс кілька предметів на бік стіл. Джулі не бачила, які іграшки він вибрав, оскільки він закривав огляд камери. Це було навмисно? Вона подумки зазначила встановити іншу камеру, ці були розміщені для її зручності, але якщо… ну, що завгодно, інший ракурс був би добрим. Адріан повернувся до Мері і кілька секунд стояв нерухомо, але нахиляючись то в один бік, то в інший, наче оцінював речі. Він розв’язав стрижень між її ніг, але залишив манжети на місці, а потім опустив ланцюги на її руки, змусивши її в той же час стати на коліна. Він став перед нею на коліна й почав смоктати спочатку одну соску, а потім іншу, розподіляючи свою увагу порівну, поки обидві бруньки не затверділи. Саме тоді Джулі побачила, що він підняв пару затискачів зі столика. Він трохи відійшов назад, щоб добре побачити, а потім обережно розкрив по одному пружинному затискачу в кожній руці. Джулі спостерігала, як він із жахливою повільністю тримає кожен затискач, нависаючи над соском, роблячи крихітні коригування положення, доки обидва не будуть повністю готові, а потім закриває затискачі. Навіть з кляпом Джулі почула крик Мері. Щойно його руки відійшли, вона почула дзвінок на затискачах. Тоді він і зняв навушники. Щоб переконатися, що Мері почула звук, він клацнув одним дзвіночком, а потім іншим, спостерігаючи, як Мері звивається й підстрибує. Права рука Адріана спустилася до кицьки Мері і почала вторгатися в складки, інша рука грала з його членом, працюючи з ним, коли він ріс і затвердів. Це не займе багато часу, подумала Джулі. Адріан встав і відійшов назад, знову повернувшись до бічного столика. Він повернувся з великим вібруючим фалоімітатором і маленькою підставкою. Він знову клацнув дзвіночками й почав вставляти добре змащений фалоімітатор. Рухи Мері продовжувалися, майже так, ніби вона думала, що зможе витягнути мучильні дзвіночки зі своїх сосків. Коли майже весь фалоімітатор зник, він увімкнув вібрацію та висунув телескопічну підставку, щоб не було виходу. Мері вже звивалася всюди. Фаллоімітатор залишився на місці, але дзвіночки шалено дзвеніли. Втечі не було. — Насолоджуйся, — сказав він. Він зачекав хвилину, перш ніж пограти з її кицькою, ніжно проводячи пальцем між складками, потім повільно обхоплюючи її клітор, підходячи все ближче й ближче, перш ніж відпустити й почати знову, повторюючи пальцем те, що він робив своїм язиком багато разів. — Послухайте її дихання, — сказала Джулі. Адріан усміхнувся і зробив саме це, помітивши зміну, коли його палець наблизився, і зітхання, коли він відійшов. Він підійшов перед нею і змінив тактику, використовуючи свій член тепер, коли це було настільки важко, наскільки це могло бути. Ковзнувши його в її отвір поруч із фалоімітатором, використовуючи частину вібрації для себе, а потім рухаючись ним угору, доки він не торкнеться її клітора. Кілька разів він швидко відступав, очевидно, відчайдушно бажаючи не прийти занадто швидко. Він похитувався туди-сюди, не більше ніж на дюйм за раз, але не залишав її сумнівів щодо того, що підстрибує на її кліторі. На цей момент вона важко дихала, і палець у її вході вирвався вкритий соком. Продовжуючи занурюватися в її складки лівою рукою, він розв’язав кляп з м’ячем правою, і перш ніж вона встигла щось сказати, він наповнив її рот мокрими пальцями лівої руки. Він дозволив їй посмоктати їх на мить, рухаючись всередину і назовні, щоб встановити ритм, а потім став так, щоб його член був на одному рівні з її ротом. Пальці висунулися, і півень увійшов. Він почув, як вона задихається, відчув вдих і опустив руки до дзвіночків на її сосках. "Я уявляю, що ці затискачі починають боліти, але вони не відриваються, поки я не прийду. Тож берись за це, шльондра, і я продовжу дзвонити в ці дзвони". Джулі схопила керування камерою та наблизила обличчя Адріана. По його щоках текли сльози, але він продовжував це робити, дивлячись на Мері з усією енергією, на яку міг впоратися. Джулі спостерігала, як змінюється його ритм. Губи Мері зімкнулися навколо нього, всмоктуючи його, її руки смикали ланцюги, коли вона намагалася обійняти його, але шансів на це не було. Адріан відчув, що вона робить, і схопив її за потилицю. Переплітаючи пальці з її волоссям, він притягнув її обличчя до себе, силоміць проникаючи їй у горло, пульсуючи якнайсильніше, поки не напружився, застогнав і відпустив. Коли він вийняв свій член, Джулі бачила, як сперма починає просочуватися повз губи Мері. Адріан заштовхнув його пальцями назад і засунув кляп на місце, щоб жоден із його подарунків не міг вирватися. «Сподіваюся, тобі сподобалася ця повія», — сказав він з усією палкістю, на яку міг впоратися. «Ти можеш залишитися там і подумати про це, поки я придумаю, як покарати тебе за цю безглузду поведінку». Він знову одягнув навушники їй на голову, залишивши її мовчки висіти на ланцюгах. Адріан сидів на підлозі перед нею, спостерігаючи, як фалоімітатор все ще виконує свою роботу в її пізді. Він спостерігав, як її тіло спазмується, її таз штовхається вперед проти фалоімітатора. «Чи повинен я зупинити цю штуку?». «Твоє рішення, Адріан. Нехай її тіло підкаже тобі». "Я ледве бачу, бо плачу. Мені потрібна допомога". «Ти добре робиш, Адріане. Я знаю, що це важко, але це було фантастично. Б’юся об заклад, що це було так само добре, як вона ніколи не отримувала від шпильки». «Ви впевнені, що їй це подобається?». «Спостерігай за нею, спостерігай за нею. Що ти бачиш?». «Вона швидко дихає, важко дихає, вона нагодована… О Боже, я думаю, що вона прийде знову». "Я роблю це три. Якщо вам потрібна моя професійна думка, я дозволив би їй отримати ще один, а потім бичнув її, щоб уповільнити темп. До того часу ви повинні бути готові трахнути її з іншим. Це схоже на план?" . "Ісус.". "Ви можете зробити це?". «Я повинен спробувати, чи не так?». «Ось порада. Ця підставка телескопічна, якщо ви кмітливі, можете підтягнути її й утримати. Я прийду й допоможу, якщо хочете». «Будь ласка». «Дайте мені хвилинку». Джулі скинула свою сукню на підлогу, натягла пару чорних рибальських сіток і зачепила їх за чорний шкіряний корсет під грудьми, який вона вже носила. Вона взула чотиридюймові підбори й відчинила двері. "Ух ти.". «Я подумав, що маю розжарити вас». Вона підійшла до нього. «Ти працюєш з ланцюгами, лебідка візьме на себе її вагу, а я буду керувати фалоімітатором». «Чи можемо ми зробити це навпаки? Ви можете полагодити підставку, коли вона підніметься, але я хотів би залишити її на місці». Джулі посміхнулася. — Це твоя кицька, — сказала вона й почала накручувати ручку лебідки. Мері різко вдихнула, коли ланцюги почали тягнути її вгору, але вона мало що могла з цим вдіяти. За півхвилини її каблуки відірвалися від землі, і Джулі зупинилася. «Слідкуйте за її пальцями, якщо вони почнуть синіти, вона повинна спуститися. Як вам ця річ?». «Це добре всередині. Чи можемо ми полагодити тут підставку, а потім опустити її на неї?». "Добре." Джулі розстібнула ремінці на ногах Мері й відрегулювала телескопічну підставку. Вона глянула на Адріана, піднявши брови, тримаючи ремінь і пряжку. Він кивнув, і вона знову застібнула ремінь. «Трохи посиліть атмосферу, а потім шмагайте її. Ви можете зняти навушники, щоб вона почула свої крики. Ви ж хочете, щоб вона кричала, чи не так». «Чи знає вона, що я збираюся це зробити?» У голосі Адріана тремтіло. «Ні, тож краще скажи їй, але зроби це правильно. "У вас є килимок, матрац чи щось подібне? Коли я підводжу її, я хочу мати можливість… ну, ви знаєте". «Дайте мені секунду». Джулі підбігла до іншої шафи й відчинила двері, а Адріан погрався з фалоімітатором, пришвидшивши на пару ступенів. Джулі витягла щось схоже на розкішний килимок для вправ — два дюйми жорсткого поролону, вкритого штучним хутром. «Це можна прати», — сказала вона, кидаючи його на підлогу позаду Мері. «Тільки не впади через нього, поки ти її бичуєш». На секунду Адріан усміхнувся, майже порушивши концентрацію. Він узяв шкіряний батіг, яким його користували під час попереднього візиту, обережно змочивши шкіру та дозволивши воді стекти, перш ніж обережно ступити на матрац. «Чи можеш ти лаяти її язиком, поки я це роблю? Це дозволено?». «Дозволено все, якщо вона не втече». "Чудово.". Адріан зняв навушники. "Я зараз зніму кляп, повія, але краще її вилизати. Ти все проковтнула?". Горло Мері ворухнулося, а потім вона кивнула. Адріан розв'язав кляп, що стояв позаду неї. «Мері, ти повія. Ти ніколи не казала мені досі. Тебе потрібно покарати. Я знаю, що тобі потрібно. Це буде боляче, але це катарсис. Після цього ти почуватимешся краще, тому кричи, як хочеш, але якщо ти натискаєш цю безпечну річ, це триває, доки я не вирішу, що ти закінчив. На той час язик Джулі був задіяний протягом хвилини, а фалоімітатор усе ще дзижчав. «О Боже», — це все, що сказала Мері перед першим ударом. Адріан був систематичним, працював то з одного боку, то з іншого, доки вся спина Мері від лопаток до верху стегон не стала яскраво-червоною. Джулі виявила, що захоплювалася його технікою, особливо тим, як він дозволив шкірі огорнути її груди та ловіть її груди збоку приблизно кожного п’ятого удару, хоча дзвіночки на її сосках дзвеніли з кожним ударом.Коли вона почервоніла вся, він дозволив їй на мить відпочити, а потім зняв затискачі для сосків.Повернення крові викликало голосніші крики та коли він це зробив, Джулі люб'язно вкусила свій клітор, виробляючи масу я тремтить оргазм. Адріан побачив, як це вщухло, а потім узяв зі стійки огидну тростину. «Досі немає безпечного сигналу. Молодець, повія», — сказав Адріан і відпустив її першим ударом тростиною по її лівій сідниці. Це спричинило гучний крик, і перш ніж вона встигла оговтатися, він ударив інший бік. Другий крик пролунав, бо вона не встигла вдихнути. Пролунав сигнал тривоги безпечного слова. Адріану цього було достатньо. Не маючи змоги уявити більш безпечні цикли, він обійняв Мері, притиснув її до себе та дав знак Джулі звільнити ланцюги. Як тільки вона розв’язалася і ще до того, як вона зрозуміла, що відбувається, він швидко від’єднав ремінець для ніг і спустив її на ліжко. Через кілька секунд його член замінив фалоімітатор, і він зірвав пов’язку. Джулі на мить занепокоїлася, що Мері могла його зовсім не відчути, але їй не варто було хвилюватися. Ця штука була там досить довго і досить швидко, щоб Мері роздулася всередині. Не так страшно, щоб було надто боляче, але достатньо, щоб вона відчула кожен удар Адріана. Мері лежала виснажена на вистеленому хутром килимку, але Адріан був твердо налаштований, що її найкращим спогадом про подію залишиться кінець. Обережно контролюючи себе, використовуючи пальці, щоб працювати з її клітором, пристрасно цілуючи її, він говорив, шепочучи заспокійливі солодкі слова, коли він цілував її губи, щоки та повіки. Хоча одна рука не залишала її кицьку, інша була обгорнута навколо неї, міцно тримаючи її, роблячи їх тіла настільки близькими, що вони відчували себе як одне ціле. Адріан відчув, як Мері знову встає, її тазові м’язи тримають його член, коли її тіло пульсує під ним, і вона прийшла до найбільшої кульмінації дня. Адріан розслабився, напруга пішла з нього, і він був там ще двома поштовхами. Очі Мері відкрилися, і вона здивовано глянула на нього. — Я відчуваю, як ти йдеш, — сказала вона. «Багато, о Боже, Адріан, Адріан, Адріан». Джулі приглушила світло й пішла до свого кабінету, зачинивши за собою двері. Лаура сиділа в кріслі й дивилася на монітор. «Скільки ти бачив?». «Більшість з них, я думаю». "Ну?". "Чудово. Приголомшливо. Не думаю, що я зміг би цього зробити. У вас був план чи це все було ad lib?". «У мене був приблизний план. Нічого не відбувається так, як я планую, але я б не ризикнув рекламувати все». «Ти записав чи це все було в голові?». «Я трохи накидав. Головне знати, що головне, чим і чим закінчити». «А якщо все піде як груша?». "Зазвичай це не трапляється, але якщо справа йде з колії, важливо вміти посміятися над цим і закінчити в хорошому настрої. Щось, на чому можна спиратися наступного разу. Я знав, де я був з Адріаном, тому що Я бачив його кілька разів. Це приводило його туди, де він ніколи раніше не був, але я знав, що він мені довіряє, і він знав, що це важливо для них обох». "Що тепер?". "Нехай вони охолонуть і приймуть душ. Ми вип'ємо, а потім замкнемо". "Так. А потім?". «Ми підемо додому, і я поясню Ентоні, що я виснажений і…». "Якщо він не може вибити тобі мізки, то я повинен"..

Подібні історії