Не звичайний день

Зволожена і готова Лінда впускає красивого незнайомця в свій дім і в своє тіло.…

🕑 41 хвилин хвилин Прямий секс Історії

У якийсь час у майбутньому Лінда Грір із задоволенням згадає несподівані відчуття, які вона відчувала в той день, не кажучи вже про кінцевий результат. Хоча маючи, як вона вважала, нормальне здорове ставлення до сексу, вона ніколи не знайшла потреби гнатися за ним. Були випадки, коли вона могла обходитися без нього місяцями. Хоча такі часи ніколи не були бажаними, вона завжди могла поринути в письмо, щоб допомогти подолати будь-які потреби.

Після втрати цноти, коли їй було вісімнадцять, вона була втягнута в кілька короткочасних романів, деякі з яких були досить приємними, багато з яких залишали її думати, що секс може бути дуже переоціненою розвагою. Чому, у віці тридцяти п’яти років, вона вирішила вийти заміж за Герберта Лінклера, старшого за неї на двадцять років, вона ніколи не дізнається. Неправда, звичайно, вона знала. Це був надзвичайно красивий чоловік, витончений, з великою чарівністю, приємними манерами та готовим розумом.

Про те, що він був казково багатим підприємцем, вона дізналася лише після того, як погодилася вийти за нього заміж. Те, що вона дізналася після того, як вони одружилися, а потім його шокове визнання, про яке вона могла здогадатися, призвело до їхньої угоди про раннє розлучення, згідно з якою Лінда мала зберегти цей великий будинок на території двох акрів. Саме цього дня Лінда вийшла на широке патіо в задній частині будинку й стояла, дивлячись на великий освітлений сонцем газон і затінені дерева майже за триста метрів.

Вона провела ранок, пишучи у своїй студії на верхньому поверсі, намагаючись позбутися дивних відчуттів, які викликали у неї мурашки по шкірі, коли вона того ранку прийняла душ. Трепет викликав її намилені руки на грудях, а живіт вразив її. Це було те, що вона робила щодня, але це ніколи не викликало такого захоплення. Їй довелося промитися губкою між стегон, оскільки вона боялася, що її власні пальці можуть ковзати по її вульві.

До цього часу вона видала це як якийсь спазм, але еротика моменту застрягла в її свідомості. Її ши-тцу, Піпсі, присохнула поряд із нею, дивлячись на неї широко піднятими очима, сподіваючись, що в магазині може бути частування. Лінда нахилилася й почухала Піпсі за вухами, від чого її хвіст виляв.

— Мій єдиний супутник, чи не так, Піпсі? — сказала вона ніжно. «Давай, у нас є якісь роботи в саду». Був звичайний старий садівник, який приходив кожні два тижні, щоб доглядати за більшістю більших робіт, але Лінда помітила деякі бур’яни серед герані біля вхідних воріт і озброїлася кельмою, колінцем і легким відром, щоб тримати його.

будь-які бур'яни. Зазвичай для такого завдання вона могла б одягнути сорочку та джинси, але день був таким приємно теплим, що вона одягла лише блідо-блакитну літню сукню поверх тонких трусиків. Немає бюстгальтера, груди Лінди були досить твердими, і, пишаючись цим, вона його носила рідко. Піпсі мчала попереду, охоче нюхала стіну, що відокремлювала сусідні об’єкти. Стіна настільки висока, що Лора майже не знала людей у ​​цьому володінні.

Усі ці резиденції в стилі особняка були розміщені вздовж одного боку провулку, а навпроти її саду низька огорожа межувала з відкритими полями. Сад був відірваний від провулку високою металевою огорожею з ґратами, розставленими досить близько, щоб Піпсі не могла витиснутися. Герань цвіла розкішним червоним аж до паркану. Лора впала на коліна й почала витирати образливі кульбаби й курдюк. Вона не проти забруднити руки, виявивши, що рукавички ускладнюють захоплення твердіших бур’янів.

Потягнувшись далі за одним впертим кульбабкою, вона помітила, що Піпсі скиглить. Це був скиглит, ніж, здавалося, відлуння. Піднявши очі, вона побачила, як Піпсі шалено виляє хвостом, притискаючись носом до прутів паркану, за яким невеличкий коричневий тер’єр з такою ж завзятістю пхався до неї.

Обидва язики голодно облизали. Саме в цей момент з’явився чоловік, його голос підвищився: «Макс, забирайся». Він зупинився, побачивши згорблену фігуру Лори, і, дивлячись на неї, пробурмотів: «Ой, вибачте». Щойно вона побачила його, Лора зрозуміла, що і без того розпущений верх її сукні, з огляду на те положення, в якому вона перебувала, звисає, відкриваючи більш ніж щедрі декольте.

Це був зовсім незнайомець, який дивився вниз на її відкрите тіло. Але тут і зараз їй було все одно, де на її тілі зупинилися очі цього незнайомця. Коли вона намагалася піднятися на ноги, вона знала, десь глибоко всередині себе, що її попередні несподівані тактильні потяги привели до цієї миті, цієї зустрічі. Підвівшись на ноги, її очі вихваляли, який він похмурий гарний. Лінда стояла, на мить безмовна, обтираючи землю з рук, прагнучи випрямити волосся до плечей.

Незнайомець був понад шість футів, широкі груди, одягнений у сорочку з короткими рукавами, на якій виднілися м’язисті руки. Вона не могла не помітити, що його сорочка була майже ідентичного кольору її власної сукні. «Спекотний день для садівництва», — сказав він глибоким коричневим голосом з теплою посмішкою, що викликала в неї бій в крові. Боже, Лінда Грір, що з тобою? Вона намагалася знайти відповідні слова, коли слова зазвичай були знаряддям її роботи. — Занадто спекотно, — покірно сказала вона, знаючи, що не про погоду.

Зволоження між її стегнами підказувало їй це. Чорт, це не повинно відбуватися так швидко. Майже в розпачі вона побачила, як він знову посміхнувся, коли сказав: «Я підберу тобі хорошого адвоката». Невпевнена, вона сказала: «Вибачте?».

Більш широка яскрава посмішка осяяла його обличчя, коли він пояснював: «За тими ґратами ти можеш бути в’язнем. Бачиш, Макс намагається змусити твого собаку втекти». Лаура подивилася і побачила, що Піпсі просунулася далі вздовж паркану, а тер’єр, якого звали Макс, не відставав від неї, поки вони продовжували вилизувати ґрати.

Шокована собою, але точно знаючи, куди вона веде це, Лора сказала: «Піпсі — сучка, але її стерилізували». Та слабшала нога знову посмішка, коли він сказав: «Так, я зробив Макса, коли йому було шість місяців». Він засміявся, і вона була впевнена, що його очі охопили її тіло, коли він додав: «Ми, люди, можемо бути такими жорстокими». Кожна частина її тіла прагнула її наступного кроку, а в глибині її свідомості голос кричав: «Ти ніколи не відкриваєшся перед абсолютно незнайомцем!» Але, її пульс прискорився, вона пішла вперед і сказала: «Ви не проти, щоб він увійшов, щоб вони могли грати разом?» Він повинен знати, що це повинно включати його. Знову той сміх, коли його карі очі дивилися на її: «Якщо це не біда.

Захищає їх від розчарування». Намагаючись контролювати своє дихання, Лінда сказала: «Підведи його до воріт. Я злегка відчиню їх, щоб ти міг проштовхнути його, або Піпсі спробує вийти до нього». Він кивнув і рушив, щоб схопити собаку за нашийник.

Лінда підійшла до металевого стовпа, де був живлення воріт. Вона зробила єдиний поштовх, і Макса ввели, і миттєво дві тварини лизали і кружляли один на одного, в кінцевому підсумку, ставши передніми лапами один проти одного. «Схоже на танець», — сказав чоловік, коли Лінда, усе ще сумніваючись у цій дії в одній частині свого розуму, натиснула на вимикач воріт далі, дозволяючи йому прослизнути. Знову ця нищівна посмішка, коли він сказав: «Дякую за це».

Потім він простягнув руку і сказав: «Я Бред». Вона подивилася на широку руку, яку він пропонував, і вибачливо підняла власні забруднені руки. «О, я не проти трішки бруду», — сказав він їй, і Лінда подумала, чи це було навмисне подвійне поняття, чи все це було в її голові, поки вона люто потерла правою рукою об спідницю сукні., смутно усвідомлюючи, що її сила стиснула нижню кнопку.

Вона необережно простягнула потерту руку, коли дала йому своє ім’я. Хіп його руки на її був сильним, але дивно ніжним. Майже як тепла ласка, сказала вона собі, коли зв’язок викликав поколювання в її руці та вниз по тілу. Що б ця рука відчувала на її грудях? Як вона збиралася впоратися з цим? Її безвольне тіло говорило їй саме те, чого вона хотіла, як би вона не намагалася це заперечувати. Тим часом два собаки прогнали один одного вздовж будинку.

«Здається, вони добре ладнають», — сказав Бред. «І немає способу вибратися…» У всякому разі, не для вас, сказав її неслухняний внутрішній голос. «Ми підемо їх маршрутом до заднього дворика. Там тінь».

Вони почали йти пліч-о-пліч по гравійній доріжці, і Бред сказав їй: «Я гуляю з Максом лише цим провулком, щоб милуватися цими чудовими будинками. Ти довго тут живеш?». Дуже усвідомлюючи, що їхні оголені руки майже торкаються, Лаура дивувалася, наскільки обережною їй потрібно бути зі своїми відповідями. Перший був би найпростішим: «Майже два роки.». "Мм, недовго.

Ваш чоловік у бізнесі?". Незважаючи на те, що вона знала, що тиха брехня — наймудріша політика, вона зізналася: «Ми розлучилися понад півтора року тому». Вона поглянула на нього, щоб визначити його реакцію, і його очі розширилися, перш ніж він сказав: «Ой, мені шкода».

«Це було на краще». «А цей чудовий будинок?». «Частина мого поселення». «Але утримання?».

«Я маю власні доходи. Пишу». «Журналіст?». «Книги.».

«Можна я прочитав щось, що ви зробили?». «Ні, якщо ви не любите кулінарію чи романтику». Він засміявся, сказавши: «Ніхто з них не може бути віднесений до моїх найкращих предметів». Лінда була задоволена, що могла посміятися з ним на цьому. — Ти не одружений? Потрібне запитання, відчула вона.

Коли він одразу не відповів, вона поглянула на нього. Він наполовину відвернувся, промимрив: «Моя дружина померла два роки тому». Лінда була шокована цією новиною, і вона швидко вибачилася. Його карі очі зупинилися на її обличчі, і він грубо сказав: «Ти звикаєш бути на самоті». А потім швидко продовжила запитання, якого вона боялася: «Ви ж не самі в цьому великому будинку?».

Тут був незнайомець, якого вона тепер сподівалася пізнати набагато краще, але зізнатися, що живе сама? Це було розсудливо? «Я можу бути зайнятий, а в будинку є мільйон охоронних пристроїв, які встановив мій колишній». Щоб змінити тему, вона запитала: «Чим ти заробляєш на життя?». «Я в сантехніці. У мене…» Його зупинили, коли вони дійшли до заднього кута, де він побачив широку галявину та дерева за ними.

Він вимовив щире "Вау!" коли він все це переглянув. Два собаки шалено мчали, час від часу зникаючи на далеких деревах. «Я дуже вдячний за те, що дав Максу можливість насолоджуватися бігу». Лінда думала: «Сподіваюся, я можу дати тобі щось, за що ти будеш більше вдячний». Одразу вона нагадала собі, що саме вона прагне бути вдячною.

Тепло в нижній частині її тіла не відступило, насправді, коли вони розмовляли, вона була впевнена, що воно посилилося. Її трусики були промоклі й доволі незручні під сукнею. Однак їй вдалося підтримувати нормальний рівень, щоб він сів за столик у патіо, перш ніж запитати: «Хочеш випити освіжаючого холодного напою?».

«Це звучить цікаво». "Рецепт безпосередньо з однієї з моїх книг. А як щодо однієї з моїх особливих закусок?".

Він подивився на неї. Такі глибокі карі, чесні очі, «Якщо це не біда». «Мені це подобається», — сказала вона і поспіхом увійшла на кухню, де перше, що зробила, це помила руки й нижню частину рук.

Потім вона швидко дістала з контейнера пару булочок і, розрізавши їх навпіл, рясно намазала варенням з чорної смородини. З холодильника вона взяла, як вона називала свою «спеціальність», чотири порції бренді. Навіть крем, який наповнював інтер’єр, був її власною версією. Коли вона готувала закуску, її розум грався з тим, як вона збиралася поставити Бреду кілька навідних чуттєвих запитань.

Ці думки змушували її посміхатися, але водночас хвилювали. Також з холодильника вона взяла глечик свого лимонного напою. Потім з коньячними кусками та завареними булочками на окремих тарілках вона поклала їх на піднос поруч із глечиком і двома склянками.

Біля дверей вона перевірила й поставила піднос на лавку. Говорячи собі, що це через дискомфорт, але розуміючи в глибині душі, що є більш позитивна причина, вона зняла дуже мокрі трусики і поклала їх у пральну машину. Вийшовши на патіо, Лінда вагалася лише на мить. Невже вона справді була здатна діяти так розпусно? Що її штовхало? Хіба її сексуальність не завжди була прохолодною і контрольованою? Глибоко вдихнувши, вона поставила тацю на стіл, насолоджуючись кивком Бреда вдячності. Вона поставила перед ним келих і, як вона сподівалася, була хитрим обмірковуванням, нахилилася над столом, щоб налити лимонний напій.

Спостерігаючи, як вона наливає, вона побачила, як очі Бреда перемістилися від її дії до місця, де вона знала, що її сукня зяє. — Спробуй, — сміливо сказала вона, відступаючи, щоб подивитися на його реакцію, коли він сьорбнув. Зробивши ковток зі склянки, голова Бреда кивнула: «Боже мій, це так освіжає.

І ти зробив це?». Лінда скромно кивнула головою, і, коли Бред взяв булочку, вона сіла на стілець біля нього. Як задумано, вона вибрала коньяку.

Вона сподівалася, що тут почалося офіційне спокушання. Вона з нетерпінням спостерігала за ним, коли він кусав булочку. — Це просто чудово, — пробурмотів він над ковтком. «Ви навіть знайдете рецепт варення в одній з моїх книжок», — сказала вона з гордістю. Потім, знаючи, що він дивиться на неї, вона приступила до свого розпорядку дня.

"Чи хотіли б ви спробувати це?" Чи її голос звучав навмисно хрипко? Це не було призначено, але було впевненим показником того, наскільки вона запалилася. Притримуючи його очі своїми, вона повільно просунула коньяку між губами й сильно посмоктала, вивернувши його вбік, так що частина крему, що б'ється, потрапила на її губи. Вона побачила, як Бред розширився, і він швидко випив лимона.

Її еротична хитрість підігріла її власну кров як ніколи. Вона знала, що не втримається в цьому ігровому режимі. Її вологість ставала все більше, її серце калатало, їй так хотілося.

Зуміючи зберегти в голосі трохи серйозності, вона запитала його: «Як сантехнік, ти часто маєш справу із забитими трубами». На мить Бред виглядав трохи невпевнено, але він відповів: «Я майстер-сантехнік. Маю власний бізнес, де на мене працюють кілька сантехніків. Тепер я займаюся лише надзвичайними ситуаціями».

«Треба прочищати труби?». Те, як він подивився на неї, підтвердило, що він починає отримувати повідомлення. Намагаючись залишатися холодною, вона злегка розсунула ноги так, що вже розстібнута нижня частина її сукні відкрилася, і вона з захопленням побачила, як його очі поглядають на її відкрите коліно і стегно. Його обличчя почервоніло. «У вас є для цього спеціальний інструмент?».

Він знав, чи не так? Він знав, куди вона йде, але все, що він сказав, було: «Звичайно. «Це має бути довго і важко?». У його очах не було жодного сумніву, коли він туманно подивився в її, і, облизнувши губи, сказав: «Іноді трубку потрібно підігріти і трохи попрацювати». На його слова і майже одним рухом вона схопила його праву руку, піднялася і стала над ним, її ноги розсунули, коли вона поклала його руку під сукню і прямо на внутрішню частину стегна. «Відчуй мене, Бреде.

Відчуй». Його дотик був п’янкий, коли Бред підняв руку високо в болото її рожевої вологості. Бред дивився на неї, і вона бачила в його очах зростаючу пожадливість, коли він сказав: «Ісусе, ти готовий». Це було применшенням.

— Відтоді, як уперше побачив тебе. — прошипіла вона. «О, підкажи мені, Бреде. Проведи мене.

Дай мені палець». Як вона сподівалася, зараз все відбувалося з величезною швидкістю. Хвилювання Лінди посилилося, коли Бред занурив палець прямо в її вхід і вгору в її хитрість.

Відразу два пальці намацали до своєї межі, а в ту ж мить вона побачила пагорб у його бавовняних штанях і опустила руку, щоб розгладити його. Від цього Бред ахнув, і він уткнувся обличчям між її майже оголеними грудьми. Ці дії були миттєвими, коли Бред, не відриваючи пальців, обхопив Лінду рукою за талію й підвівся, піднявши її ноги від землі. Лінда ледь не захлинулася від захоплення, коли вагу її тіла частково підняли двома пальцями в її хитрість. Коли Бред почав ходити, Лінда відчула, як пальці, яких не було всередині неї, тріпотіли по каналу й миготіли на кліторі.

Божевільно роззявила рот, шукаючи його. Його губи були теплими й охоче розкриті, і Лінда з нетерпінням кинулася своїм язиком на його, в захваті від того, що його язик реагує на вологе сплутання з її. Кроки Бреда привели їх до лежака, і, будучи настільки збудженою, Лінда боялася, що може отримати оргазм, перш ніж вони досягнуть його. Лінда несамовито, розуміючи, що поспішність необхідна, смоктала його язик, а її рука стискалася між їхніми затиснутими тілами, а її пальці знайшли блискавку на його штанях. З певною боротьбою їй вдалося опустити його і відразу помітила, що Бред нахилився вперед.

Її опускали на лежак. Розкинувшись на спині, розкинувши ноги, губи поколювали від недавнього зв’язку, вона знайшла його тепле тіло над собою, коли він керував своїм твердим членом, своїм супер-стрижнем, щоб наповнити її, величезний, коли він штовхався, намагаючись зайти ще глибше . Лінда миттєво відчула оргазм, бо боялася, що може. Але це був чистий екстаз.

Вийшовши з-під контролю, коли вона смикалася, підіймалася й дергалася під потужними поштовхами Бреда, вона смутно усвідомлювала писк і бурчання, що виникали з її власного горла. Вийшовши зі стану ейфорії, Лінда зрозуміла, що майже відчайдушний тиск Бреда в неї, що супроводжується його гучними стогонами, були вірними ознаками того, що він теж вилив свій сік, щоб змішати з її. Дуже скоро його голова опустилася їй на плече, і вони разом видохнули взаємний захват і здивування. Лінда мала мить, щоб відновити подих і запитати себе, чи було це те, чого вона прагнула.

Якщо ні, то було близько, так до біса близько. Навіть у цьому післясяйві було приємно мати оголений живіт красивого чоловіка поруч із нею, і, хоча він почав мляво вислизати з її хитрості, мати цей півень так глибоко в ній було і радістю, і полегшення. Але тепло, яке воно спалахнуло всередині неї та вгору в її руслі, залишило вугілля, яке можна було легко знову запалити.

Тільки час покаже. Тепер Бред перекинув свою вагу на один бік від неї, і Лінда відчула відтінок жалю, але була здивована, коли він раптом посміхнувся. "Що?" — сказала вона, піднявши голову. — Дивись, — сказав він. киваючи головою набік.

Лінда повернулася туди, куди він вказував, і вибухнула радісним сміхом. Там сиділи пліч-о-пліч, дихаючи крізь розкриті щелепи, не відриваючи очей від Лінди й Бреда, два собаки. — Думаєте, вони заздрять? — запитала Лінда.

Посміхаючись, Бред зауважив: «Швидше, вони думають, що ми божевільні». Лінда відкинулася і запитала: «Ми не були, чи не так?». Бред просунув руку їй під шию, і це було так втішно, коли він сказав: «Ні, я знаю, що це була потреба в мені. І я припускаю, що це була потреба і в тобі».

Лінда могла лише визнати правду цього, але була змушена визнати: «Я ніколи в житті не була настільки вимогливою». А потім, вважаючи, що це допоможе їй у поясненні, вона з дивовижною делікатністю додала: «Вже минуло два роки з тих пір, як я востаннє…» Вона ніколи не була байдужою щодо вживання слова «трахана», але чомусь, додала вона, «інтимний». Я б не хотів, щоб ти думав, що зустрів німфоманку. Бред сів, і перед тим, як ці карі очі зупинилися на її обличчі, Лінда добре помітила його погляд униз по її відкритому тілу.

Вона знала, що їхня недавня активність зачепила всі ґудзики на її сукні. Тоді це її не турбувало, і тепер його погляд викликав у неї невиразне хвилювання, коли він сказав: «Це було останнє, що я думав». "Як давно ти?" — необережно запитала Лінда.

Його очі не могли втримати її, коли він сказав: «З моєю дружиною за два місяці до її смерті». І його подих здригнувся. Лінда стала ще більш обачливою, коли прошепотіла: «Але це довше, ніж я пропустила. І відтоді нікого не було?». Він зворушливо посміхнувся, коли відповів: «Тільки кілька хвилин тому.

Чи не дивно, що ми так люто зіткнулися?». Будь-яка стриманість, яку вона могла мати у розмові про свій час з Гербертом, була вражена щоденними заходами. Вона розповіла йому про те, як їхнє безрадісне статеве життя пояснювалося тим, що у нього був невідомий їй коханець, молодший за нього на тридцять років. Бред був шокований цим і запитав: «Так навіщо одружитися з тобою?».

Лінда знизала плечима: «Мені здається, що йому потрібна була дружина під рукою під час головних заходів, які він відвідував. Крім образу, зрештою мені стало шкода його та мене». Вона почала розповідати про інші короткі справи перед Гербертом і раптом сіла й нахилилася над ним.

Лінда дуже помітила, що їхні змішані соки стікають по внутрішній стороні її стегна. На щастя, раніше вона поклала рушник на шезлонг. Вона знала, що їй доведеться прийняти душ.

Це дало б їй час подумати, що принесла їй ця ситуація і що вона може принести. Вона була божевільною, коли думала про це з точки зору майбутнього?. Вона встала з лежака, затягнувши перед собою сукню. Озирнувшись, вона побачила, що Бред підвів своє темно-красиве обличчя, нахмурившись, дивлячись на неї. «Мені треба прийняти душ.

За кухнею є невелика кімната. Я не буду довго. Ти просто розслабся».

Зайшовши на кухню, вона здивувалася, як вона так близько підійшла до того, щоб додати: «І повернути свої сили». Це те, чого вона хотіла?. У маленькій душовій за кухнею Лінда вислизнула з сукні й на мить стояла перед дзеркалом у повний зріст. Чи сподобалося Бреду те, що він бачив про її наготу? Наскільки дивним було те, що він оволодів її тілом, перш ніж мав можливість його побачити? Вона відчувала, що має всі підстави пишатися висунутими вгору грудьми і плоским животом, що ведуть до, як назвав один ранній коханець, її куща левиці. Просто тепла вода під душем була в насолоді, коли вона омивала її, і вона виявила, що чуттєві мурашки, що були раніше вдень, були менш сильними, коли вона розгладжувала намилені руки по шкірі.

Але дещо в глибині, де лежав її «трубопровод», все ще сяяло тугою. Їй довелося посміхнутися, коли вона готова використовувати термін «сантехніка». Це, безперечно, розповіло цьому незнайомцю, цьому Бреду, куди вели її думки.

Але що вона хотіла зараз робити? Нагодувати його і сказати спасибі і до побачення? Не охоче розглядати. Вона вимкнула душ, вийшла взяти рушник і потерлася настільки сильно, щоб її шкіра сяяла. Лінда повісила рушник на перила і повернулася до дверей, вирішивши просто одягнути халат, який там висів.

Вона завмерла. Бред стояв у дверях, його обличчя, здавалося, відображало шок, який вона відчувала, коли його очі блукали по її тілу. — Мені шкода, — сказав він невпевнено.

«Ти перетворив мене на підглядаючого Тома». Коли вона потягнулася до халата, її руки тремтіли, він наполовину посміхнувся їй, перш ніж продовжити: «Але мені просто потрібно було перевірити, чи тіло, яке я щойно лежало на тому лежаку, було таким хорошим, як я відчував». Вибачливо усміхнувшись, але тремтячи всередині, коли вона вдягнула халат: «Це було неслухняно. Ну, тепер тіло вкрите.

Чому б тобі не прийняти душ, поки я ставлю чайник?». «Гарна ідея», — сказав він, заходячи до маленької кімнати, і був момент, коли Лінда подумала, що він міг би накласти на неї руки, коли вони проходили повз. Їй було трохи шкода, коли він цього не зробив? Вона наполовину зачинила за собою двері. Стоячи в короткому коридорі, вона почула, як увімкнувся душ, і послідувало багато бризок.

Лінді навряд чи доводилося думати про свій наступний вчинок. Вона мовчки відчинила двері, щоб побачити душову кабіну. Її черга бути підглядаючим, що б це не було.

Пара затьмарювала значну частину скла, але коли він повернувся, вона смутно бачила його добре мускулисте тіло і могла лише розрізнити натяк на напівпрямий член. Всього за кілька секунд він вимкнув воду, відчинив двері й ступив голий, щоб дістатися до рушника. Лінда була в захваті, побачивши його здивований вираз обличчя, коли він виявив, що вона тримає його відкритим для нього. Побачивши цей шокований погляд, вона засміялася: «Я теж можу бути неслухняною. Крім того, мені довелося побачити інструмент, який нещодавно занурили в мене.

Але я бачу, що він напівмертвий». Реакція Бреда була такою підбадьорливою, як і його бажання бути загорнутою в рушник, а її руки обхопили його. Їх очі трималися, коли він урочисто сказав: «Це ще один крок далі».

«Я це знаю», – зізналася Лінда, кажучи собі, що це дії досвідченої спокусниці, якою вона не була. Кожен рух встановлює нове обмеження. А наступне для Бреда було найпоказовішим, коли він нахилив голову вперед, знайшов її губи, і вони поцілувалися, губи відразу розлучилися, а їхні язики відновили свою знайомість. Кров Лінди шалено пульсувала по всьому її тілу, в гармонії з жадібним биттям її серця.

Вона скинула рушник і притулилася до його тіла, дивуючись, як вона могла вилізти з халата, щоб вони могли бути шкіра на шкірі всього тіла. Це була радість, коли її голова оберталася від бажання, яке швидко охоплювало її, відчувати, як Бред вирішує її проблему, коли його руки зсувають халат з її плечей, а потім обережно стягують його. Лише на секунду Лінда відсунула руки, щоб не пестила його широку спину, злегка посунула назад, звиваючи руки, так що її халат просто впав.

Вони ніколи не переривали поцілунок, і тепер їхні оголені тіла ковзали одне до одного, її груди на його нижній частині грудей, її живіт підіймався під тиском розжареного металу. Їй хотілося доторкнутися до нього, і більше того. Боже, вона була більше, ніж просто спокусниця.

З наближенням Бреда вона перетворювалася на блудницю. У цей момент Бред перервав поцілунок і подивився їй в очі. Лінда помітила, що його рука намагається торкнутися її грудей, але їхні тіла були так міцно стиснуті, що йому було важко. Тепер він запитав: «Чи можна десь?».

Йому не потрібно було виконувати запит, оскільки Лінда сказала: «Є кімната для гостей одними дверима далі». — Ну, — сказав він, — хіба я не гість? І він поцілував її ніжний поцілунок у ніс. Їй сподобався цей жест, здавалося б, прихильності, і вона відповіла: «Дуже бажаний гість.

Давай». І вона взяла його за руку, насолоджуючись ситуацією, коли є Адамом і Євою, які разом переходять голими до сусідньої кімнати. Її очі вперше поглянули на його шалений член. Таке вражаюче, що так, вона хотіла його поцілувати, а може й більше.

І це була відповідь, якої вона ніколи не знала з жодним чоловіком. Кімната була невелика, лише з двоспальним ліжком і туалетним столиком, з великим вікном, з якого відкривався вид на бічний сад. Бред поклав руки їй на плечі і дуже ніжно поклав її лягти на ліжко. Хоча Лінда була дуже рада, що дозволила йому взяти на себе лідерство, він нахилився над нею і ніжно поцілував її, перш ніж прошепотіти: «Повільно й ніжно».

Одна рука зайшла їй за голову, і вона ахнула, коли його друга рука так тонко пестила її праву грудь, охоплюючи її, стискаючи її, перш ніж його пальці лоскотали навколо соска. Усе її тіло здригнулося, коли він повторив те саме з її лівою груддю. Лінда була впевнена, що вона була на межі досвіду, який виходить за межі будь-якого сексуального контакту, який вона коли-небудь знала. Наскільки це було дивно в тридцять сім? Вона провела рукою по твердості його тіла й перервала поцілунок, щоб прошепотіти: «Я хочу доторкнутися до тебе там».

Він подивився їй в очі і сказав: «Не соромтеся. Це занадто довго була приватна власність». Вона прошепотіла: «Так, це виглядає досить ексклюзивно». І її нутрощі ставали ще кремовішими, коли її тремтячі руки обхопили його здоровенний вал. — Лестець, — буркнув він.

«Зовсім ні. Я…» Те, що вона хотіла сказати, було втрачено, коли Бред опустив обличчя до її грудей, а його язик по черзі тріпотів навколо кожного соска. Ця дія спричинила судому руки Лінди в жорсткому стисканні і потягнула його член. Її рух змусив Бреда впитися носом у м’які її груди. Лінда подумала, чи зможе вона лежати цілий день під чудом його губ і язика на її грудях.

Коли він взяв соску в рот і м’яко смоктав, здавалося, що між ним і її хитрими стінками був якийсь електронний зв’язок, який, здавалося, дико стискався. Лінда не могла уникнути захопленого стогону, який вирвався з її губ. Її рука гладила, смикала і кінчиками пальців гладила голівку його чудового члена. Її інша рука гладила його по обличчю, рябилася крізь темне волосся, і вона була настільки близька до чистого захвату, скільки могла пам’ятати. Але саме на вершині пристрасті Бред провів рукою вниз по її животу, через її кущ і вниз до внутрішньої сторони стегна, де вона здійснила повільний круговий рух.

Дуже відпрацьований рух, і Лінда заздрила тому, що його дружина, мабуть, отримала від їхніх спільних років. Її дихання перехопило в горлі, коли вона передчувала, куди може рухатися ця рука. Їй недовго довелося чекати. Його пальці стікали по волоссю навколо її щілини, а потім повільно, о, так повільно, занурювалися в її болотисту глибину. Він перемістив своє тіло так, що її бренкання на його члені стало неможливим, оскільки він переміщався поза її досяжністю.

«Мм, дуже сухо», — почула вона посміхаючий голос Бреда. "Сухо?" вона ледь не закричала: «Сухо? Краще обережно». І її рука грайливо ляснула його по голові, коли ці диявольські пальці почали ковзати взад-вперед уздовж просоченої її складки, майстерно затримуючись на ключових точках, її кліторі, її вході, де один палець коротко обвів обідка, і, рухаючись далі, висунувся за межу, ніби тягнувся до ануса. Потім була приємна зворотна подорож із подібними точками затримки.

Усе це майже довело Лінду до ейфоричного стану, який вона знайшла таким новим. Не вперше вона нагадувала собі, що цей чоловік, який мав доступ до найінтимніших частин її тіла, трохи більше години тому був незнайомцем. Його тіло знову перемішалося, і Лінда просто знала, що буде, оскільки ноги Бреда рухалися поруч із її, а його губи та язик рухалися від її грудей до її живота. Незабаром її кущ був придушений.

Одна рука відсунулася, щоб схопити її стегно, і цей язик ковзнув у її вологу, майже, здавалося, безпомилково, на її набряклий клітор. Лінда мимоволі зрозуміла, що її стегна здригнулися до його обличчя, оскільки вона відчула такий спазм, коли його язик і губи розпилили її вологу. Коли кінчик його язика тикав у її вхід, його вільна рука відсунулася назад, щоб делікатно прощупати її анус.

Знову її тіло смикнулося, і вона боялася бути егоїстом, коли приділяла цю щедру увагу, не маючи можливості відповісти взаємністю. Але Бред мав ще більше, оскільки його язик знову висунувся вперед і почав ретельно плескатися по її кліторі. Десь у нижній частині її тіла загорівся запобіжник, її хитрість смикалася, ніби шукала звільнення, і це вивільнення могло прийти лише з одного джерела. «О, трахни мене, Бред. А тепер зроби це.

Трахай мене». Неначе її бажання було його командою, Бред підняв своє тіло з-під її стегон, що смикалися, і нависнув над нею, його яскраві очі впилися в її обличчя. «Ти така гарна», — прошепотів він, ніжно поцілувавши її в губи, коли вона з голоду шукала рукою його міцний член.

Лінда знала, що те, що він сказав, не може бути правдою, оскільки її обличчя мусило бути скривлене від похотливого голоду, який охопив її. Дві руки, його та її, вели його член туди, куди вона хотіла. Дотик цієї сяючою фіолетовою головою на її вході змусив її звиватися, щоб змусити його ввійти в неї. Її хитрі стіни розширилися, вітаючи це, коли вона заплющила очі й намагалася затамувати дихання в очікуванні його потужного удару.

Жодного поштовху не було. Так, Бред просунув стрижень приблизно на дюйм у неї, але не з такою швидкістю, на яку було налаштовано все її тіло. Вона відкрила очі, щоб побачити це красиве обличчя поруч із собою, коли його твердість зробила ще один дюйм просування по її мокрому, пульсуючому проході. Його голос був низьким і глибоким, коли він прошепотів: «Я скуштував твої медові вершки.

Тепер, як ми сказали, повільно і легко». «Але…» Лінда хотіла заперечити, що це було несправедливо, коли її клітор облизували до божевілля без серйозних подальших заходів. Потім він знову штовхнув, ще один дюйм, і, незважаючи на гарячковий голод, Лінда мусила визнати, що цей стрижень, що втягується в неї, наповнював її, величезний і гарячий. Наступний дюйм був викликаний пристрасним згинанням її власних стегон. Губи Бреда торкнулися її вуха, коли він знову прошепотів: «Повільно й легко».

І штовхнув глибше. Лінда швидко усвідомила, що вони рухаються в рівному, але захоплюючому ритмі, поштовхи Бреда та її хитрі м’язи тягнуть. Це все було надто вишукано. Її хитрість загорілася повнотою цієї шаленої торпеди півня, яка раптом, здавалося, вдарилася об її шийку матки. — Кінець лінії, — пробурмотів Бред, і Лінда зневірилася, відчувши, що його стрижень починає відходити.

Він закінчив? Вона не помітила. Божевільна від звільнення, вона піднялася стегнами, розгинала внутрішні м’язи. "О ні!" — закричала вона. Її запобіжник все ще горів. Їй потрібна була Раптом усі негативні думки були зруйновані, коли його міцний могутній жезл хлинув по всій її довжині, наповнюючи її, стріляючи, перш ніж відійти, а потім ще раз, а потім знову штовхнути глибоко.

Лінда усвідомлювала прилив крові в її жилах і була вражена цим раптовим натиском. Нижня частина її тіла палала, як судома за судомою, бушувала й бушувала крізь неї, піднімаючи її в насолоді. На мить вона з’їхала з глузду, мандруючи в якийсь екстатичний стан, якого вона ніколи не знала. Повільно усвідомлення повернулося, і вона зрозуміла, що її пальці міцно втиснулися в сідниці Бреда, спонукаючи його робити поштовхи.

Це був її наступний шок. Він все ще занурювався глибоко в неї. Коли він підняв обличчя, щоб поглянути на неї вниз, вона побачила, що воно темно-червоне, і пристрасно, ніби напруженим голосом, він запитав: «Ти все добре?». — Трохи краще, але ти ще не… — Його твердість, яка знову поринула вгору по каналу, забрала її голос. Він поцілував її спітнілу брову і, задихаючись, сказав їй: «Я зосередився на тому, щоб задовольнити цю вимогливу даму».

Вона бачила, як він намагався посміхнутися, але це перетворилося на гримасу, коли вона згинала свої хитрі стіни навколо його шаленого члена, а він стогнав буркнув. Лінда знала, що він повинен бути поруч, тому знову сіпнула м’язами й натягнула на нього стегна, насолоджуючись подальшим випадом від його твердості. Дуже швидко вони знайшли швидкий ритм енергійних дій, і по його диханню вона зрозуміла, що він ось-ось досягне кульмінації. Тоді, на її цілковитий подив, її нутро було розбурхано його стрижнем. Чи зможе вона знову отримати оргазм? У міру того, як штовхання Бреда ставало більш невідкладним, Лінда переконалася, що її вогонь знову спалахнув.

Це був би справжній трах, вся вгору і вниз і назад ділилися емоціями. Бред застогнав, і вона знала, що він увійде в неї, коли його тіло здригнулося від звільнення, і в той же час її власне тіло віддалося хвилям пристрасті, що охопили їх обох. Звуки, які вони створювали, дикі голоси, які неможливо було інтерпретувати, висіли в повітрі навколо них, коли Лінда відчула, як Бред накачує в неї останні кілька крапель. Це було надто вишукано, коли його голова опустилася на її плече, а його обличчя притиснулося до її шиї. Довгий час вони лежали так, стиснувшись, втрачені в ейфорії від того, що щойно сталося.

Коли його млявий член почав вислизати з неї, він перекинувся на спину, а Лінда потягнулася до коробки з серветками з тумбочки і почала витирати її між стегон. Потім вона взяла жменю серветки, нахилилася над Бредом і почала гладити його млявий член, вражена власною сміливістю. Але він так вплинув на неї. — Бідолашна, — захихотіла вона, — мені здається, що я її вбила. Він наполовину сів, розділяючи її сміх, і сказав: «Якщо ви так ставитеся до цього, я думаю, що незабаром ви зрозумієте, що це далеко від істини».

Коли вона лежала поруч із ним, Лінда подумала про те, що він щойно сказав. Чи була припущення, що це може бути більше, ніж одноразовий? І не було там, глибоко всередині неї, надії, що це може бути так. Їй було цікаво, як він міг би прийняти це, якщо вона підняла цю тему. Натомість вона сказала йому: «З усієї щирості, з тих пір, як мені було вісімнадцять, жоден чоловік не піднімав мене до таких висот. Ти знаєш, як догодити жінці.

Я відчуваю себе винною, бо ти зробив майже всю роботу». Бред нахилився над нею з скуйовдженим волоссям, виглядав фантастично, на його обличчі замислився, коли він почав: «Ви можете не повірити в це, але коли я одружився з Даною, я був сексуальним новачком». Лінда знала, що на її обличчі, мабуть, випливає сумнів, коли він сказав: «Це правда. Мені був лише двадцять один, а Дані було двадцять п’ять, і я, як кажуть, була в кварталі.

Я ніколи не питав її про те, як вона такий жадібний чуттєвий». Він зупинився, щоб швидко поцілувати її в губи, і це схвилювало її, як і його очі, які дивилися в її очі, а він продовжував: «Ваш чудовий підхід сьогодні вранці був такий близький до того, як вона могла б спровокувати сеанс. Але потім її вразила хвороба.

Лікарі не могли визначити, чому вона стала такою слабкою і хворобливою». Дихання здригнулося в його горлі: «Коли аневризма нарешті забрала її, вона зникла всього за кілька днів». Глибоко зворушена, Лінда поклала руку йому на щоку: «Дякую, що сказав мені».

«Мені шкода.». "Вибачте?" Лінда не бачила нічого, за що він міг би вибачитися. «Я не порівнював, коли згадав наше перше зіткнення. Я не мав на увазі образу».

Який він був невпевнений. «Без образи. Насправді, я сприймаю це як комплімент. Ти, очевидно, дуже її любив».

Його очі тримали її. Лінда побачила там біль. А чи було ще щось у тих зволожених бурих глибинах? Вона це уявляла? Вона інстинктивно простягнула руку й опустила голову Бреда, щоб спертися між її оголеними грудьми.

Він із задоволенням притиснув своє тіло до її, стегно до стегна, і вона відчула, як його м’якість притискається до свого стегна. Вони лежали мовчки, здавалося б, довго, і Лінда дивувалася, яке відчуття комфорту охопило її. Знову вона здивувалася, як цей день розгорнувся від хтивих відчуттів до майже чарівної зустрічі з абсолютно незнайомою людиною, яка за дуже короткий проміжок часу зустріла її дикі, шалені бажання віч-на-віч.

Від радості від того, що він милується її наготою, через цю останню піддану його тонким поцілункам і пестощам, до його знання того, що саме їй сподобається. Лінда мусила визнати, що він більше не чужий. Він був просто, Бред. І, судячи з його важкого дихання, він заснув, поклавши голову на її груди. Але незабаром вона відчула сильний тиск на своє стегно.

Здивована, вона підняла голову, побачивши, що його очі були відкриті, а далі його міцний член притиснувся до її боку. — Я думала, що ти спиш, — сказала вона. «Ні, — була його тепла відповідь і ця посмішка, — я слухав твоє серцебиття. «Чи викликало це чуття мого серцебиття?» вона засміялася, показуючи його тілом. Поглянувши вниз, Бред посміхнувся і сказав: «Можливо, так.

Але я вважаю, що це було притиснуто до такої фантастичної шкіри». Лінда вже була в русі, коли він зробив їй додатковий комплімент. Налаштована показати, що настала її черга повертати борги, вона з силою відкинула тіло Бреда, відчувши насолоду від спантеличеного виразу його обличчя, коли її губи торкнулися його, а потім перейшли до його мускулистих грудей, мандруючи на південь. Лінда простягнула руку нижче, щоб м’яко обхопити його, майже повністю заряджений, півень, піднявши його, щоб вказати на стелю, предмет, який ретельно перевіряється.

Дуже швидко Бред здогадався про її намір і поклав стримувальну руку їй на голову, стогнавши: «Ні, Лінда. Це нечисто». Вона відштовхнула його руку і, трохи реготаючи, сказала: «Це скоро буде». Зі словами почалася дія, коли вона з відкритим ротом висунула язик і лоскотала його, від чорноволосої основи до сяючого фіолетового кінчика. Його стогінний задих спонукав її зробити зворотний пас, лише більш певний облизування, ніж лоскотання, і вона раділа, відчуваючи, як сіпаються його стегна.

Так, був стійкий прогірклий солоний смак, але це було терпимо. Вона лише сподівалася, що Бред тепер не буде очікувати будь-якого досвіду. Її чоловік ніколи не отримував від неї такого подарунка, і лише двоє з її попередніх коханців знали про звичайне ласощі. Півень Бреда вже повністю випрямився, коли її пальці підняли його високо, а Лінда, широко розгорнувши рот, схилилася над блискучою головою, дивлячись на ту маленьку щілину, з якої він уже вилив стільки ласки в її захищене лоно.

Що було б, якщо внести його в горло в живіт?. Стиснувши губами цей милий, люблячий стрижень, вона помітила, що пальці Бреда швидко рухаються вгору по внутрішній стороні стегна, м’яко прогулюючись уздовж її статевих губ. Лінда ахнула навколо його члена, коли ці пальці легко ковзали в її болотистий рожевий колір. Майже відразу подолавши шок від цього, Лінда відштовхнулася і відчула, що його голова вдарилася в її горло.

Це було добре, оскільки вона пішла повторити дію, цього разу давши більше позитивного смоктання. Це змусило Бреда смикнутися, але його пальці почали зводити її з глузду, коли він проникнув глибоко в її хитрість, перш ніж зосередитися на її кліторі, і погладжував з тонкою інтенсивністю, залишаючи Лінду дивуючись, що він міг би почути від її серця, якби послухав зараз. Воно стукало об її ребра. Лінда, настільки вражена його вчинками, відчуваючи, що в ній наростає гаряче бажання, винувато усвідомила, що її рот перестав любити його член. Але саме тоді Бред поклав руки по обидва боки її голови і, ігноруючи її протести, відтягнув її обличчя від свого члена і ніжно поцілував, нахилившись і прошепотів: «Твоє дихання видає тебе».

Лінда. Милий і люблячий, хоча твій рот був там внизу, твої потреби та мої все ще зосереджені в наших стегнах». Відчувши правду в тому, що він говорив, Лінда подивилася йому в обличчя, таке щире. Їхні губи зійшлися в поцілунок, який почався прохолодно, але швидко набрав пристрасного імпульсу, і їхні язики кинулися один на одного.

Лінда обома руками вхопилася за його спину. Бред тримав одну руку на її потилиці, а іншу гостро пестив її груди. Втягнувшись у плечі всього цього, Лінда дуже усвідомила міцну міцну довжину його мужності, що притискалася високо, дуже високо до її внутрішньої частини стегна.

Удар зі стегон Бреда, Лінда перервала їхній поцілунок і вигукнула в захваті: «Так!» як та чудова голова, яку вона так нещодавно лизнула, проскочила повз свій неопірний мокрий вхід і продовжила свою охоту, ще не сильно з п’янкою цілеспрямованістю та запалом. Лінда раділа тому, що її хитрість був повністю заповнений ним, коли він відступив, перш ніж знову зануритися, а її руки вчепилися в його сідниці, намагаючись поглинути цей чудовий член у саму її істоту. Коли Лінда відповіла, підштовхнувши до нього стегна, вони дуже швидко потрапили в захоплений ритм. Вгору і назад, потім вгору, о, так глибоко.

Швидше і швидше вони били один в одного. Лінда говорила собі, що це був справжній трах, а її нутрощі горіли. Тоді вона почула гучний стогін Бреда, і Лінда піддалася її потребам, відчувши, що він починає досягати кульмінації всередині неї. Її звільнення відповідало його, оскільки вони хлюпнули й стогнали від свого спільного екстазу. Вона відчула, як Бред закачав у неї свої останні кілька крапель, перш ніж він впав на неї, зітхнувши, його подих теплий на її шиї.

Коли Бред перевернувся набік, Лінда намагалася перетравити безліч дивних думок, які штурмували в її голові, поки член Бреда хвилював її. Не було ніякого сорому в тому, що цей незнайомець трахнув її. Правда ніде не була в тому, що вона тепер вважала своїм мізерним досвідом, якби вона коли-небудь мала таке дике й чуттєве задоволення в обіймах чоловіка. Якби це було, вона б ніколи не дозволила цим порожнім періодам тривати так довго. Всього за кілька годин Бред показав їй, чого їй бракувало.

Знайшовши подих, вона сказала йому це. Бред відразу ж схилився над нею, ніжно притиснувши закриті, але теплі губи на її. — Дякую, що ви це сказали, — хрипко сказав він.

«Це так добре поєднується з моїми власними думками». "Які були?" — спитала Лінда, розуміючи, що її серце б’ється частіше. Ці темні очі пестили її обличчя, коли він сказав: «Ти виявила до мене таку довіру і так жадібно поділилася своїми потребами, потребами, які так збігаються з моїми. Смуток змусив мене сховатися за замкненими дверима, але ти відчинив їх «Тепер переді мною ясний шлях із тупі».

«Тепер я знаю, що мені потрібен шлях». У Лінди перехопило дихання. Бред підняв її так, що вона притиснулася до його грудей: «Хочеш поділитися моєю?». Намагаючись стримати свою тугу, вона запитала: «Як довго триватиме цей шлях?».

— Сподіваюся, безкінечний, — тихо сказав Бред, підтягнувши свої губи до її. Її серце майже розірвалося, Лінда погодилася, і їхній поцілунок став символом подорожі, яку вони збиралися здійснити разом.

Подібні історії