Взято в темряві

Відвідуючи вечірку в Нью-Йорку, бізнес-леді отримує кайф у чуттєвій грі.…

🕑 49 хвилин хвилин Прямий секс Історії

Виходячи з літака в аеропорту Джона Кеннеді, Сара Меннінг не могла не подумати, наскільки спокійним був цей політ у порівнянні з двома роками тому. Очікуючи пройти через охорону, вона встигла зосередитися на причинах, чому це повинно бути. По-перше, вона точно знала, чого очікувати, і які будуть її обов’язки.

Як головний представник Великобританії однієї з провідних книговидавничих компаній у світі, її останній візит додав їй впевненості. Керівником по цей бік Атлантики був чарівний Едвард Блейкі, якому близько п’ятдесяти, чия задумливість під час її першого візиту на книжковий фестиваль, що проходить раз на два роки, була дуже корисною. На той час вона була лише другорядним представником, але з тих пір її підйом був стрімким. У свої двадцять дев’ять років вона тихо пишалася цим.

Тепер вона з нетерпінням чекала знову побачити Едварда Блейкі в її новій якості. Але це була не єдина причина її розслаблення. Цього разу, скинувши кайдани двох безглуздих років з Філом Реннетом, виникло відчуття свободи. Вісім місяців тому вона виявила, що його таке палке бажання до неї ділиться принаймні з двома іншими жінками, сволочем. У всякому разі, він не був таким великим коханцем.

Занадто швидкий, надто стурбований власними задоволеннями. До Філа був Джек, який переїхав до Італії, навіть його легкий шарм викликав у неї відчуття, що має бути більше. Завжди здавалося, що її вибір чоловіків був якимось хибним. Можливо, вона надто легко піддалася. Їй довелося визнати, що її лібідо було досить вимогливим, але так часто невиконаним.

Напевно, глибоко всередині неї був повільний пальник, який потрібно було лише довести до повного вогню. Незважаючи на виклики її лібідо, вона не була з чоловіком відтоді, як кинула Філа. Вісім місяців! Боже, вона майже пишалася собою. Навряд чи Нью-Йорк дасть якісь можливості, оскільки вона була тут лише чотири ночі.

Це було довше, ніж у перший раз, коли це була швидка ніч. Нарешті, розчищаючи охорону, з масами, вона витягнула свою справу в широке суєтне фойє, де майже відразу ж помітила чорношкірого чоловіка, який тримав її ім’я. Він широко, доброзичливо посміхнувся, схопив сумку і сказав, що містер Блейкі забронював їй готель «Плаза», неподалік від Центрального парку. Протягом години її провели в кімнату на п’ятому поверсі, яка була чистим комфортом і мала чудовий вид на парк. Едвард Блейкі подзвонив, щоб привітати її, і він був такий палкий, що Сара була рада бути там.

«Вітаю з підвищенням по службі». — сказав він на закінчення. «О десятій ранку вас забере машина. З нетерпінням чекаю зустрічі». Сара добре спала, і обіцяна машина була там о десятій, знову ж таки, за кермом того самого чорношкірого, якого, як вона дізналася, звати Сем.

О десятій двадцять вона прямувала на ліфті у великій будівлі, яка була головним центром її видавничої компанії. Щойно її впустили до його розкішного кабінету, Едвард Блейкі, високий, сріблястий і, як завжди, видатного вигляду, підійшов, щоб обійняти її руками в щирі обійми. «Саро, ти виглядаєш приголомшливо.

Підвищення змусило тебе розквітнути. Я хотів би одружитися з тобою, але моя дружина Дороті не дозволяє мені». Настільки типовий для легковажного підходу, який він мав до життя.

Вони засміялися, а він запитав: «Ви ще зі своїм молодим чоловіком?». Коли вона сказала йому, він кивнув: «Добре, я радий, що ти вибираєшся. Я чекала і ніколи не пошкодувала.

Потім деякий час вони говорили про книжковий фестиваль, перш ніж Едвард став задавати їй запитання про її нову роль у Великобританії. Для Сари здавалося, ніби у неї дають інтерв’ю, у найсолодший спосіб. Але те, що Едвард сказав далі, підтвердило, що вона була на свого роду інтерв'ю. «Сара, як би ти ставився до мене працювати тут, у цьому офісі? Я захоплююся твоїми знаннями, твоїм ентузіазмом і твоєю відкритою особистістю.

Ти була б моєю додатковою підтримкою, яка мені дійсно потрібна. це?". Сара була трохи приголомшена. Працювати в Нью-Йорку, хіба це не прихована мрія? Обидва її батьки померли, у неї було кілька друзів, але не було нічого, що могло б її стримувати.

Вона запитала, чи може вона подумати про це, і він усміхнувся з розумінням: «Звичайно, люба, я нічого іншого не чекав». Потім він сказав: «Звичайно, я побачусь сьогодні вдень, але сьогодні ввечері я отримав запрошення на одну з випадкових вечірок Стенлі Гровера». «Стенлі Гровер, режисер?». «Те саме.

Будьте обережні, вони можуть бути досить дикими. У нього погане почуття гумору, але його стиль для Дороті трохи занадто. Я ненавиджу відмовляти впливовим людям».

Сара була в захваті від цієї ідеї і з радістю прийняла її. «Добре, зараз я зателефоную Сему, тоді ми заберемо вас приблизно о тридцять. Добре». Для Сари все виглядало добре.

Вона отримала цю пропозицію щодо нової ситуації, а також можливість відвідати дім відомого режисера. Справи просто не могли бути такими хорошими. Згадка Едварда про те, що «отримати правильний», викликала в неї легкий біль, оскільки згадала про її покійних батьків і приклад, який вони подали у «отриманні правильного». Сара завжди усвідомлювала, як глибоко вони любили одне одного.

Потім, коли Сарі було двадцять чотири, її мати захворіла на рак черевної порожнини, і через рік вона померла. Сара згадала повне спустошення свого батька. Він був невтішним, а вона так хвилювалася за нього. Незважаючи на своє подальше горе, вона майже відчула полегшення від нього, коли через дев’ять місяців після її матері переніс серйозний серцевий напад.

Але любов, яку вона бачила в них, завжди була для неї метою. Того дня фестиваль пройшов досить добре. Були встановлені хороші контакти, посилився інтерес до їхніх книг, і Едвард дав їй більше уявлення про те, що означатиме її посада, якщо вона прийме його пропозицію. Того вечора вона швидко подрімала, прийняла душ, а потім подумала, що одягти на вечір.

«Smart casual» — це те, що порадив Едвард: «У Стенлі немає нічого офіційного». Для елегантного повсякденного стилю Сара вибрала облягаючу темно-синю літню сукню з відкритими плечима на двох тонких бретелях. О восьмій вечора вона опинилася разом із Едвардом у задній частині автомобіля, яким керував Сем, у район під назвою Віндзор. «Не там, де живе королева», — пожартував Едвард. Будинок, до якого вони нарешті підійшли, був величезним.

Величезний передпокій виблискував безліччю вогнів, не тільки від великих кришталевих люстр над головою. Привітати їх підійшов високий чоловік, близько шістдесяти, за оцінками Сари, кругленький пуз, з купою сріблястого волосся. «Ед, приємно тебе бачити. Ні, Дороті? Але хто ця красуня у тебе на руці?». Едвард познайомив Сару з великим Стенлі Гровером, і під його поглядом вона відчула себе неабияк наляканою.

«Сара? Я думав, що це Одрі Хепберн, перевтілена в цій маленькій сукні». Він підморгнув Едварду, протягнувши руку перед грудьми Сари, але дуже близько до них, і засміявся: «Лише дотик надто розвинений, щоб бути божественною міс Хепберн. Але вони якраз для вас, моя люба». Сара відчула, що її обличчя почервоніло, коли вона шукала відповіді, Едвард нахилився до неї, щоб прошепотіти: «Я вас попереджав».

"Просто насолоджуйтесь. Візьміть шампанське, їжу всюди". І Гроувер відійшов, щоб привітати інших. Він, будучи кінорежисером, мав серед гостей усіляких шанувальників, красивих молодих чоловіків, невимушено одягнених, і актрис, які надіються, у блискучих сукнях, завдяки чому Сара почувалася досить просто. А також те, що було кілька ділових чоловіків, повних і багатих на вигляд, зі своїми блакитними виполосканими дамами, які хотіли бути молодшими.

Це була справжня справа, з розкішним фуршетом, де б вона не блукала. Озброївшись келихом шампанського, Сара, яку Едвард порадив озирнутися навколо, зробила саме це. Вона прогулювалася, повністю розслаблена, біля великого басейну, де молоді леді сиділи, хихикали й гребли ногами у воді. Неподалік від басейну була танцювальна зона, де кілька пар досить сонно рухалися під м’який ритм оркестру з шести учасників. Просто гуляти та розглядати красивих людей було б достатньо досвіду.

У кінці басейну вона знайшла порожній стіл і сіла, спостерігаючи, як чоловіки й жінки рано починають один одному. Ніякої шанобливості, вона була лише трохи здивована, наскільки це було відвертим. Жіночі сідниці гладили; спідниці потай підняли. Жіночі руки торкнулися опуклих штанів.

І були поцілунки, багато-багато поцілунків. — Захоплююче, чи не так? Пролунав жіночий голос, і Сара знайшла молоду дівчину в зеленій сукні, яка сиділа біля неї. «Ти актриса?». Трохи здивована, Сара похитала головою: «Ні, правда?». «Я намагаюся бути».

Вона була дуже гарною молодою жінкою, і Сара зрозуміла, чому вона може мати такі амбіції. "Що ти робиш?". Коли Сара сказала їй, вона запитала: «Ти пишеш книги?».

«Нічого такого гламурного. Я їх продаю». Вони обмінялися іменами. Це була Фіона, і вона пильно оглядала переповнений басейн.

— Ви знаєте багатьох із цих людей? вона запитала. — Там тільки він, — сказала Сара, вказуючи на Едварда. «Він мій бос». «Я не знаю багатьох, — зізналася Фіона, — але ви бачите його».

І вона вказала на високого, дуже гарного білявого юнака. «Він щойно отримав свою першу головну роль у фільмі Стенлі Гровера. Ще не вийшов». Прийшов офіціант, взяв порожню склянку Сари і замінив її на повну. "Збираєшся на потім?" — запитала Фіона.

«Що буде пізніше?». «На вечірках Стенлі Гровера все може статися». Через деякий час Сара виправдовувалася, кажучи, що хоче ще раз оглянутися. Вона пройшла через те, що було схоже на бібліотеку, і там навіть була доступна їжа.

Повернувшись на інший бік басейну, вона перекусила з розкішного набору продуктів. Вона пила третє шампанське, коли було зроблено оголошення про представлення Trinidad Dancers. Група з шести чоловіків, одягнених у набедренні пов’язки, вийшли на танцпол, а за ними шість молодих жінок у довгих спідницях, які були повністю розколоті спереду, з крихітним бюстгальтером, що прикривав їхні груди.

Танець, який послідував, під сирий західно-індійський барабанний ритм, мав бути найеротичнішим, який Сара коли-небудь бачила. Як кульмінаційний момент, четверо чоловіків підняли одну з жінок високо, її руки й ноги широко розставили, тоді як інші жінки сіпалися й горбилися навколо них, а два запасних чоловіки тиснули їм обличчя один за одним між розведеними стегнами. Сара, незважаючи на те, що спочатку була шокована, відчула тривалий спазм у своєму тілі. Вона потягнулася за іншим шампанським. Невдовзі після цього Едвард зі зрозумілою посмішкою прийшов сказати, що Дороті не подобається, що він занадто довго перебуває на вечірці Стенлі Гровера. «Ти залишайся, любий. Подивіться, як насправді живе друга половина». І його посмішка ширшала: «Це, безумовно, буде освітою. Сем повернеться з машиною, коли він вам знадобиться». Сарі, вже дуже розслабленої на шампанському, було цікаво, що може бути пізніше. Вона цокнула Едварда в щоку і подякувала йому за турботу. Незадовго до півночі, коли кілька старших пар відійшли, Стенлі Гровер закликав до порядку і оголосив, що настав час для невеликої гри. Він лукаво посміхнувся решті гостей і сказав їм, що йому потрібні вісім жінок-добровольців. Кілька рук одразу піднялися, але, що найцікавіше, він попередив, що може бути сексуальна активність, і будь-яка жінка, яка не впевнена в цьому, захоче залишитися біля басейну, де все ще будуть доступні їжа, пиття та веселе спілкування. Одна чи дві молодші актриси виглядали невпевнено, а деякі похитали головами, перш ніж відвернутися. Сара була достатньо цікавою і, напевно, достатньо підкріплена, щоб взяти участь. Безперечно, вісім місяців безшлюбності лежали на її нижній частині тіла. Зрештою, вона стояла в черзі з вісьмома іншими дамами, лише двом з яких, як вона здогадувалася, буде за сорок. Фіона стояла поруч з нею. «Я сподіваюся, що зможу отримати блондинку», — сказала вона Сарі. «Ви помітили, як деякі з молодих людей зникли?». Сара цього не помітила, і їй було цікаво, на що вона впустила себе. Стенлі Гровер подивився на лінію, хтивий блиск в очах, пожартував, що хотів би взяти участь у грі. Тоді він заявив, що існує кілька правил. «Будь ласка, слухайте уважно». він порадив їм. «На наступному поверсі вісім спалень, усі пронумеровані. У кожній спальні знайдеться чоловік». Кілька знервованих поглядів обмінялися, кілька збуджених кивків. Сара відчувала лише цікавість; Гроувер підняв пачку білих карт, перш ніж продовжити. «Ви отримаєте по дві картки. Одна вкаже, в яку кімнату ви увійдете. На другій картці буде одне слово: «вести» або «підкоритися». ви отримуєте.». Тепер Сарі стало трохи неспокійно, оскільки Стенлі Гровер продовжив: «Провідна карта дає право диктувати, що відбуватиметься між двома людьми в цій кімнаті. Якщо у вас є вона і ви просто хочете поговорити, це так і повинно бути Крім того, власник картки послух повинен зберігати мовчання протягом усього сеансу та робити все, що просить його партнер». З широкою посмішкою Гроувер дав свою останню інформацію: «Ось ключ. Ви ніколи не побачите чоловіка, з яким перебуваєте, і він не побачить вас. Кімнати повністю затемнені. Джерела світла взагалі немає. Краще не маю фобію темряви». Одна чи дві жінки нервово балакали, а одна підняла руку й запитала: «Якщо ми маємо картку підкорення, і нам скажуть зробити щось надзвичайно огидне і відмовитися, що станеться?». Гловер кивнув: «Гарне запитання. До кожної кімнати підключено записуючу машину. Тож, якщо вами знущалися, прозвучить високий крик, і ваша діяльність буде припинена». Він зробив паузу і постукав носом: «Але, зауважте, якщо таку зупинку вважатимуть дріб’язковою, послідують кілька цікавих неустойок. Хтось хоче вийти?». Більше відповідей не було, і Гроувер рухався по лінії, роздаючи картки. Кожній жінці по два. Сара просто молилася, щоб вона не отримала карту послуху і не знайшла за своїми дверима якусь повну людину, яка хотіла б домогтися свого. У неї вперше виникли сумніви. Тоді Гловер усміхався їй, передаючи їй картки. Одна сказала їй, що у неї є четверта кімната. Вона нервово перевернула іншого й глибоко зітхнула, побачивши «підкоритися». Теоретично, за четвертими дверима у неї був чоловік, який міг змусити її робити все, що йому заманеться. Коли вони піднімалися по сходах, Фіона прокричала: «Я маю лідерство. Я можу дозволити чоловікові робити саме те, що я хочу. Гарна зміна». Сара тремтіла, коли прийшла до четвертої кімнати, де стояв офіціант. Він злегка посміхнувся Сарі, сказавши: «Коли я відкрию двері швидко, увійдіть усередину. Ви побачите чорну завісу навколо себе. Не розводьте завісу, поки я не зачиню двері». Він відчинив двері, залишивши достатньо місця для Сари. Швидкий погляд на чорну штору, а потім двері зачинилися. Сара опинилася в абсолютній темряві. Вона відсунула завісу, і нічого не змінилося. Суцільна чорнота тиснула на її очні яблука. З іншого боку кімнати почувся голос: «Якщо ти боїшся темряви, не хвилюйся. Я теж». Глибокий коричневий голос, американський, і, принаймні, він звучав цікаво. Його голос знову пролунав, і Сара вважала його першим проханням. «Зніміть взуття, вам буде легше лише маленькими кроками». Вона зробила так, як було наказано, і чекала наступної поради: «Чортово незручно, чи не так, бути в темряві? Тепер, поки я розмовляю, рухайся в напрямку мого голосу. Руки попереду, як лунатизм Я перемістив усі перешкоди, на які натрапив. Але про всяк випадок ковзай своїми ногами.». З полегшенням почула привітний голос, Сара підняла руки й босими ногами ковзнула по килиму туди, звідки він йшов. «Твоє дихання звучить нервово. Не будь. Зараз дуже близько». За кілька секунд її витягнуті пальці торкнулися оголеної шкіри. Чоловічі груди, і вона мимоволі відступила на крок. "Правильно. Я збираюся потягнутися до тебе за руку. Якщо ти знову піднімеш руку, я покажу простий спосіб спілкування". Сара знову смикнулася, коли рука вдарилася об її ліву грудь. «Вибачте, я не намагаюся ні з чим поспішати». Блін, він справді звучав турботливо. Рука, сильна рука, торкнулася її лівої руки і посунулася вниз, знайдіть її руку. Такі довгі широкі пальці, подумала вона. «Хороша гладка шкіра», – прокоментував чоловік. «Тепер ось план. Божевільна ідея, до речі, мені не дають говорити. Я задам тобі запитання, на яке можна відповісти тільки так/ні. дайте два. Це зрозуміло?". Його руки в її було достатньо, щоб зняти напругу, яку вона відчувала. «Ну? Ви не відповіли». Дурно вона кивнула головою. Вона швидко стиснула його руку, і його голос пролунав із невеликим посміхом: «Ось і все. Ти скоро звикнеш. Бути сліпим, мабуть, завжди так. Чисте пекло, чи не так? ". Сара була готова і стиснута. Тепер стало серйозніше: «Я думаю, ви здогадалися, що ми будемо інтимними?». Вона стиснула один раз, подумавши про оголені груди, яких ненадовго торкнулася, і замислюючись, чи він зовсім голий. "Ти в порядку?". Невелике вагання, але вона стиснула один раз, і його наступне запитання, хоча й логічне, теж було здивованим. «Скільки у тебе чоловіків…» Сара відчула, що він шукає делікатного способу висловитися. "спав з. Це більше п'яти?". Було чотири, тому Сара стиснула два рази. «Більше трьох?». Одне стиснення, і він сказав: «Це цікаво. Я знаю, що це неделікатно, але тобі більше тридцяти?». Два стискання, перш ніж він сказав: «Дякую за це. Моя мама сказала мені, що було неправильно запитувати вік жінки». Наскільки це було шалено, коли з порожнечі лунав голос? «А тепер, щоб зрозуміти, чому ми тут. Я доторкнуся до вас. Не нервуйте. Просто підніміть руки вбік». Його руки потрапили на її плечі, затрималися там на мить, а потім опустилися, щоб охопити обидві її груди, і, коли вона швидко вдихнула повітря від його дотику, на її одягненій фігурі. Сара була впевнена, що з його вуст пролунало вдячне «ммм». Його руки рухалися, щоб простежити її стегна, а потім опустилися на її талію та зовнішню область верхньої частини стегон. «О, так, дуже перспективно. У вас, здається, хороша форма. Тепер одяг. Я до своїх боксерських шортів. Чи дозволиш мені зняти твій одяг?". Боже мій, як шанобливо, як формально. Невже все буде так? Але Сара відчувала наростаюче хвилювання від перспективи роздягнути її догола незнайомцем, тим більше, що він нічого не бачила. Ця думка майже змусила її хихикати, безсумнівно, від шампанського, але вона провела пальцями вниз по мускулистій руці, щоб знайти його руку і виконати позитивний сигнал. Його руки знову були на її плечах, висмикнувши обидва ремені перед тим, як повернути її. Вона злегка тремтіла, коли його пальці ковзнули по її спині, щоб знайти блискавку її сукні. Під час опускання сукні було блискавично, а потім сукня спадала на її стегна. Сара звивалася, щоб дати їй можливість впасти біля її ніг. Коли сукня впала, Сара відчула, що її груди звільняються. Він майстерно розстебнув її бюстгальтер без бретелей. Він повернув її спиною до себе, якщо це можна назвати обличчям у такій темряві. "Тепер ваш останній захист", — сказав він, і Сара не змогла запобігти невеликому задиханню, як його сліпому пальці просочилися по її животу, щоб натиснути на пояс її трусиків, які легко спадали. Повністю гола, з незнайомим чоловіком, і до цього моменту вона зовсім не почувалася вразливою. Чи зміниться це?. «Якщо ви нахилиться і простягнете руку вправо, ви знайдете там ліжко». Ліжко справді було там, підковдра під її пальцями, коли він знову заговорив. «Я б хотів, щоб ти заліз на ліжко, ляг на спину, розставивши руки під прямим кутом, і розставивши ноги». Трохи тремтячи, але зберігши тремтіння збудження, Сара зробила саме так, як просили. Божевільно, вона також думала про те, наскільки зручно ліжко. Матрац хитався, коли він рухався поруч із нею, і звідки лунав його голос, вона здогадалася, що він стоїть на колінах над нею. «Я збираюся дозволити моїм рукам познайомитися з тобою. З огляду я б знав тебе досить добре. Ви не повинні рухатися самі. Я сподіваюся, що мої дослідження можуть бути приємними". Його широкі руки були на її горлі, потім відразу ж перемістилися, по одній з обох боків, через її плечі. Вони затрималися на мить, наче захоплюючись кривизною, перш ніж рухатися по кожній руці, і назад. Де б він не торкався, шкіра Сари лишалася поколюванням, електризується його руками. Вона не могла не хвилювати, як його широкі пальці, і плавно рухалася по її шкірі. Його руки делікатно рухалися по її грудях, ніжно розминаючи їх, і пальці гралася з її сосками. Тремтяча реакція Сари нагадала їй про те, наскільки реактивними можуть бути її груди, і вона вже відчула знайомі потягування, які вони викликали в її нижню частину. Вісім місяців, не дивно, що вона так захотіла. відчула якусь реакцію з її боку, тому що рух його рук став більш пестливим, змусивши її звиватися. «Твої груди чудові, — сказав він, і вона була впевнена, що його глибокий голос набув грубішого тону. — Твої соски рожеві?» І одна його рука протягнувся через її руку, щоб дістатися до її руки, де він відчув, як вона подвійне стискання. «Ну, — зробив він висновок, — вони повинні бути коричневими, якщо вони не яскраво-фіолетові.» Він засміявся, і Сара придушила власний сміх. «О, я думаю, тобі дозволено сміятися», — сказав він, і він їй подобався все більше й більше, коли його руки опускалися по її плоскому животу й рябилися крізь її кущ. Він повинен був чути, як вона дихає швидше, і вона була впевнена, що його не було так рівно, як раніше. Здавалося, що його пальці все ще насолоджувалися її кущем, і Сара помітила, що волосся в’ється навколо його пальців, коли він запитав: «Я припускаю, що не блондин?». Його рука торкнулася її, щоб її стиснути: "Брюнетка?" Досить близько, — подумала Сара, знову стискаючи. Її волосся було каштановим, але кущ був набагато темнішим, і оскільки він дійшов до нього, це була чесна відповідь. Відчайдушно намагаючись контролювати своє дихання, вона думала, де його пальці будуть досліджувати далі. Прямо вниз і вниз?. Вони туди не пішли, але він погладив її по внутрішній стороні стегон, а потім повністю спустився вниз по її ногах, щоб ненадовго погладити обидві ноги. «Ти почуваєшся сенсаційно», — сказав він їй. "Ви одружені?". Рука об руку і подвійне стискання. — Ви коли-небудь були? Знову подвійне стискання. «Боже, ти, мабуть, потворний. Дай мені побачити». Сара ніжно сміялася разом з ним, дослідницький палець провів по її чолу, а його інша рука гладила її волосся довжиною до плечей. Пальці рухалися навколо її очей, над носом і лоскотали по повних губах, змушуючи їх трохи розлучитися. «Ні бородавок, ні подвійного підборіддя, ні клювового дзьоба, — пожартував він, — дуже дивно. Ось з чого ми повинні були почати». А наступної секунди теплі тверді вуста опустилися на її ніжним поцілунком. Сара, її хвилювання вже посилювалося, відчула, як її язик майже автоматично ковзає між його губами. Він миттєво відірвався. — Я не казав тобі користуватися язиком. Настала невелика пауза, а Сара здивувалася, наскільки він роздратований. Потім він продовжив: «Але це хороша ідея». А в наступну мить їхні губи знову були разом, а їхні язики злилися, а його рука гладила її груди. Цей дотик її грудей разом із його язиком до неї був настільки п’янкий, що Сара автоматично обхопила його руками. Знову він відірвався. «Ні, вибачте, але я не сказав вам користуватися своїми руками». Ще одна пауза, а потім: «Не хвилюйся, скоро прийде цей час». Його губи повернулися до її, а поцілунки й пестування грудей тривали. Сара дуже насолоджувалася цим, але водночас виявляла, що було досить неприємно не торкатися його, коли внизу почалися невеликі вогники. Його губи раптом розірвалися, і вона відчула, що він сидить на колінах. "Час змін. Починаючи з того, що ви знімаєте мої боксери". Радуючись цьому, Сара наполовину сіла, і її права рука майже відразу знайшла його талію. Поклавши руки по обидва боки від його боксерів, вона потягнулася вниз. Вони легко ковзали, поки не здавалося, що наштовхнулися на перешкоду. Сара була достатньо досвідченою, щоб точно знати, що таке перешкода і як її подолати. Відповідно, вона потягнула передню частину еластичної талії назовні і вниз, але могла лише здогадуватися про затверділий член, який, мабуть, витає зовсім близько до її обличчя. «Встань на коліна обличчям до мене. Руки поруч.». Сара з силою підвелася і зайняла свою позицію. «Покрутись трохи ближче». Сара зробила це і миттєво відчула його мужність, підстрибнувши внизу живота. Вона подумала про те, щоб підійти ближче, щоб міцно стиснути між ними. Вісім місяців, Сара. І ти вже цього хочеш у собі, чи не так? Секс від незнайомця. «Я хочу, щоб ви погладили моє тіло до талії. Мої руки будуть проводити подальші дослідження вашого тіла в той же час». Сара охоче поклала руки йому на плечі. Вони були широкими й твердими, коли одна рука рухалася по м’язистій безволосій груді. Одночасно одна з його рук знову була на її грудях, інша опустилася до неї на талію. Його дії якось спонукали Сару пришвидшити її, так що вона натирала видну пачку з шісткою. «Твої уста на моїх». І його голова була там, оскільки Сара покірно представила свою. Їхній поцілунок був на відтінок дикішим, вимогливішим. Рука, яку він поклав їй на талію, потрапила до верхньої частини стегна, і одним кінчиком пальця випробував початок щілини її складки. Їхні губи розлучилися, коли він голосно відповів на її різкий вдих. Її руки продовжували працювати над ним у відведених межах. Не було жодного сумніву, що це був чоловік із вишуканим тілом, і було трохи дратує відчуття, що ця ерекція натикається на неї, коли вона так хотіла схопити його. Майже неначе читаючи її думки, він гаркнув: «Візьми мене в руки». Сара дозволила своїй руці дуже повільно опуститися вниз. Його палець встиг дуже мало просунутися, торкаючись її там внизу, тому вона могла трохи дражнити себе. Її власні пальці скуйовджували його лобкове волосся. Це була блондинка? Напевно чорний. Він роздратовано вередував, і вона дозволила легку посмішку. Її рука сповзла вниз, щоб торкнутися його твердості, але потім повернулася до його волосся. Двічі повторила дію, але, нарешті, і вибагливою дією схопила її повністю. Він був масивним, без сумніву, довгим і широким, але відчував себе ідеальним. Другу руку вона опустила так, що її схопили обома руками. Також без жодних турбот, зауважила вона. О, мати це всередині неї. Його голос, коли він давав наступну вказівку, мав перевагу: «Візьміть це в рот, будь ласка». Сара була лише злегка шокована наказом, але їй сподобалося, як він просив поважно. Їй довелося повернути тіло назад, щоб лягти обличчям до цього величезного диявола. «Спершу промовтеся». Його голос був хрипким. Сара мала достатньо досвіду, щоб точно знати, як діяти. Її язиком облизала по голові, і їй хотілося це побачити. Але він був би фіолетовим. Вона ніколи не бачила такого, який не мав фіолетового відтінку. Пам’ятайте, свого часу вона думала, що не бачила стільки. Повільно, навмисно, вона провела язиком від кінчика до руків’я. Це була довга подорож. Вона підняла його, щоб повернутися до нижньої вени. Повторюючи ту ж дію, її рука гладила його мошонку, потираючи кульки всередині. Потім вона обхопила губами його твердий стрижень і змусила його, гаряче й величезне, ковзнути до задньої частини її горла. Виявивши, що це тріщина трохи вище її мигдаликів, вона змогла обвести пальцями секцію, у в’їзд якої заборонено. Вона рухала губами вгору-вниз, насолоджуючись його помітними ривками стегнами. Боже, це наповнило її рот. «До біса, ви молодці, леді. Але я ще не хочу стріляти». Сара слухняно відкинула голову, і коли його член звільнився, вона в останню чергу лизала голову. — Ви коли-небудь робили це і ковтали? Сара лише стиснула, щоб чесно відповісти. Вона сподівалася, що він не запитатиме скільки разів, бо не була впевнена. Не більше трьох, подумала вона. Інколи вона страждала від приниження свого обличчя, або її грудей, чи навіть її сукні розбризкували. Його запитання надійшло не в такій формі. «Тобі сподобалося мати мене таким у роті?». Її відповідь на запитання була настільки легкою, що вона виявила, що стискає один раз, набагато міцніше, ніж будь-які, які вона робила раніше. «Тепер ляжте назад, — наказав він, — так само, як ви робили на початку, добре розставивши ноги, але ви можете рухати руками, як вважаєте за потрібне». Цікаво, які його наміри тут, але здогадавшись, і Боже, так, сподіваючись, що вони наближаються до кульмінації, вона підкорилася. Поворушивши руками, вона усвідомила, що він стоїть на колінах дуже близько. Вона відчувала, як його коліна притискаються до її талії, трохи нижче її грудної клітки. Вона також змогла виявити, що він насправді тримав свій член у руці. Дуже скоро вона дізналася чому. Починаючи від шиї, Сара відчула, як голова гладить її шкіру. Через ключицю і вниз на груди. Тремтячи вдихнувши, коли він дражнив її соски, Сара гладила руками його груди, щипала його соски, відчайдушно прагнучи послабити жар, що збирався в її стегнах. Він поклав свою твердість на її груди, а потім, майже осідлавши її, затиснув її між її грудьми. «Стисни над цим свої груди». Вона це зробила, і він зігнув стегна так, що його залізний твердий орган ковзнув між її грудьми. Піднявши голову, вона виявила, що під час його поштовху вгору вона змогла витягнути свій язик і просто облизувати його кінчик. «О, це добре», — пролунав його звук схвалення. Після короткого заклинання він перемістив свою твердість вниз, розтерши їм її живіт, дражнивши в її пупок. На, вниз, куди? Що мало статися в тій місцевості?. «Вам подобається це?». Сара без труднощів знайшла його руку, щоб зробити єдине стискання, водночас думаючи, як чоловіки завжди бачили свої члени як основне задоволення. Розтирати його по всьому її тілу було, безсумнівно, дуже еротичним для нього, і, очевидно, він думав, що для неї це був великий кайф. Але хоча для неї це не було неприємно, Сара могла придумати кращі речі. Саме в цей момент він поклав цю твердість між її стегнами по всій зовнішній довжині її щілини. Ого, це було нове відчуття, і навіть коли вона насолоджувалася цим, його пальці розсунули ці губи, і він тицьнув голову прямо в її клітор. Вона булькає, коли її вдарив судома. Він так точно знайшов її клітор у темряві. Як? Якби він робив щось більше, вона б зникла. Але в цей момент він підніс своє тіло до неї і поцілував її в губи. Сара виявила, що з нетерпінням відповідає. Вона була на тій знайомій стадії, коли хотіла всього і відразу. Він пробув там недовго, опустивши обличчя вниз, щоб поцілувати й лизати її груди. Його язиком знову і знову котився по її сосках. Це був вчинок, який наблизив її до істерики. Залишивши одну руку, щоб продовжувати підтримувати одну грудь, його рот з певною метою просунувся вниз по її животу. Ненадовго затримавшись біля її пупка, його язиком облизав її кущ, обійшовши місце, де її рожеві пелюстки відчайдушно чекали уваги, і розгладив її внутрішню частину стегна. Рука на її грудях опустилася вниз, і Сара зрозуміла, що його голова розташована між її ногами, а руки на внутрішній стороні стегна. Його руки заворушилися, і вона відчула, як його великі пальці, а можливо, це були його пальці, розкриваючи її губи. «О, я б хотів бачити, куди мій язик ось-ось зануриться. Я точно знаю, якого кольору ти будеш тут, внизу». Потім його язик торкнувся того місця, де починалася її щілина, і він помахав ним весь цей шлях назад до того маленького простору між двома її записами. Його тіло просунулося так далеко вниз, що їй не було нічого, крім його голови. Її пальці розгрібали густе солом’яне волосся. Він, мабуть, знав, як вона була близько. Кров стукотіла в її жилах. Його язик повернувся, щоб зосередитися на її кліторі, зводячи її з розуму, і він знав це. Його облизування знову посунулося, і цього разу його язик поплескався в її вхід. Ніхто з нею такого не робив. Вона відчула, як її м’язи тягнуться на кінчику його язика, просто прагнучи чогось, щоб подорожувати цим проходом. Раптом його язик знову опустився на її клітор, а його губи та зуби ніжно гризли це, і Сара зрозуміла, що загубилася. Ніщо не мандрувало всередині неї, де лежало її найбільше бажання, але її розум був у божевільному серпанку. Їй потрібно було кричати про свої потреби на нього. Чорно-чорна, але вона бачила іскри, її нутро тягнулося до чогось, до всього. Її голова похитнулась, і цей язик все ще мандрував тією делікатною ділянкою, яка спалахнула від повільного горіння до дикого вогню. «У тебе все буде добре». Його голос лунав здалеку, але вона відчувала, як його тіло, його шкіру ковзають до неї, а його язик мандрує по її грудях, виконуючи свою роботу внизу. Його голова пройшла повз її, а його рука торкнулася її щоки. «Відкрийте рот. Лише одне останнє благословення». Сара ковтнула, коли його дубинка ковзнула по її губам, і, незважаючи на себе, коли вона спускалася з високого рівня, її язиком лизнула його, перш ніж він підштовхнув його до її горла. «Не хвилюйся. Я не буду там стріляти». Сара була вражена його твердістю, і він швидко додав: «Але не зводь його з розуму». Потім його голова відкинулася вниз, його член наповнив її рот, а його власний рот рухався вниз до центру її всесвіту. Шістдесят дев’ять — промайнуло Сари в голові, коли його язик знову почав орати по мокрому болоту між її відкритими стегнами, спереду назад. Його пальці також рухалися вниз, і вони грали навколо її входу, один палець увійшов, коли його язик приділяв увагу її клітору. Коли полум’я знову спалахнуло, Сара цокнула губами по його стрижню. Його губи присмокталися до її клітора, і вона рефлекторно смоктала його сильніше. Вона розпачувала, що все може піти не так. Його пальці, язик, губи розпалювали її. Вона знала, що буде потужний вибух. Один палець ковзнув угору по її входу. Як далеко? Недалеко, Сара задихалася навколо його гарячої твердості, її язик хлинув навколо нього. Вона стогнала навколо цього. Саме тоді, коли його губи смоктали, його рука розсунулася, один палець залишився всередині неї, а інший опустився в її анус. Сара ніколи не робила з нею такого, і її рот відсунувся від нього, коли вона сильно полоскала горло. Миттєво він перекинувся над нею своїм тілом, і вона зрозуміла, що потяг, що ревів у її тунель, нарешті був його масивним стержнем, який наповнював її, величезний, коли він підніс його глибоко до її шийки матки, її лона, її серце. І вдруге за кілька хвилин спалахнули й спалахнули пожежі, в яких вона завжди була певна. Сара пройшла через усе життя, пов’язана з чуттєвими відчуттями, відчуваючи в собі кожен дюйм цього незнайомця, який більше не міг бути чужим. Її внутрішні м'язи тягнули його, спонукаючи його член, його укол, його масивний інструмент вперед і вгору вглиб її піхви. Це справді трахали. О, Боже, це були вирази, які вона ніколи не використовувала, але її розум зник, набагато більше, ніж усе, що вона знала раніше. Вона чула, як він кричав, наче від великої муки, але з деяким задоволенням знала, що все було якраз навпаки. Його член був як вулкан, що вибухає, всередині неї, і його розплавлена ​​лава текла вільно. І вона знову закричала від щирої радості. Коли вони лежали, заспокоюючись, він прошепотів: «Я можу сказати, що це було найкраще. Я не новачок у цьому виді виступу, але ви перевершили все, що я відчував. Ти був такий залучений, такий смачний». Настала коротка тиша, під час якої Сара майже сором’язливо гладила його по грудях. «У вас був два оргазми, чи не так? Це була моя мета». Сара знайшла його руку і сильно стиснула її, гадаючи, чи зможе вона сказати щось про те, що вона відчуває, тепер, коли все закінчилося. Потім пролунав дзвінок. «Це сигнал про закінчення часу. Як це жорстоко, коли тебе треба відпустити». Разом вони обшукали її одяг, але не змогли відстежити її трусики. Проте вона одяглася, і він проводив її через кімнату, поки вони не торкнулися завіси. «Просто зайди всередину, стукай, і тебе не буде. Чи можу я попросити прощального поцілунку?». Без вагань вона підійшла до нього, зрозумівши, що він все ще голий, коли її піднялася рука вдарилася об його млявий член, і її губи теплим поцілунком знайшли його. «Я думав, що ти знову зґвалтуєш мене», — сказав він, сміючись. Вона поділилася з ним тим моментом гумору, потім з деяким жалем розсунула фіранки, постукала у двері і її випустили. Кілька дам спустилися вниз по сходах, і Фіона була там, досить стиснутою: «Просто моє кляве везіння. Я впевнений, що у мене була та з найбільшою кишкою. Ти?». — Все добре, — сказала вона м’яко, не бажаючи показати хвалькості. Це був чистий рай. Вона побачила Стенлі Гровера, який стояв біля дверей і прощався з гостями. Він дружньо кивнув жінкам, які вийшли з кімнат одночасно з нею. Коли Сара підійшла до дверей, він уважно подивився на неї, перш ніж запитати, чи сподобався їй вечір. Здивована його зацікавленістю, вона сказала, що так і не втрималася, додавши: «Особливо остання частина». «Чудово, — сказав він і додав: — Приходьте ще колись. Я вважаю, що водій Едварда чекає на вас». Сем був там, а Сара лягла в ліжко о другій годині ночі, хоча спати не відразу. Її розум був надто сповнений її чуттєвої зустрічі в темряві. Він був красивим? Вона не тактильно перевірила його обличчя, як він з нею. Як вона могла знати? Все, що вона знала, це те, що, будучи коханцем, він розпалив її відкладені вогонь. Наступного ранку у видавництві Едвард уважно придивився до неї. Очевидно, Сем сказав би йому, як пізно вона пішла. — Трохи темряви під очима, — сказав він з криво посмішкою. «Мені так приємно, що ви добре провели ніч». Їх поставили вдень на книжковий фестиваль, і Едвард запросив її до себе додому на вечірню трапезу. Його дружина, Дороті, була прекрасною елегантною жінкою, яка висловила захват, що Сара розглядає люб’язну пропозицію Едварда. Перед тим, як вона пішла, Едвард нагадав їй, що наступного дня, у неділю, фестивалю не буде. «Я думаю, що я трохи побачу Нью-Йорк». Сара сказала йому. І це був її намір, коли вона прокинулася наступного ранку. День був встановлений справедливо. Прийнявши душ, вона вдяглася в тонку літню сукню і збиралася вирушити в дорогу, не маючи жодного напряму, як задзвонив внутрішній телефон. Відповідаючи на це, Сара була здивована, коли їй повідомили, що знизу про неї просить містер Гровер. Стенлі Гровер? Чому він дзвонить до неї?. Здивований і вважаючи, що секретар не був шанувальником кіно, коли він не впізнав імені найкращого режисера… «Скажіть йому підійти до кімнати 526», — сказала вона службовцю, одразу поцікавившись, чи це було так. мудро, згадуючи хтивий блиск в очах Стенлі Гровера. «Я зробив це, мадам, але він сказав, що було б краще, якщо б ви могли зустрітися з ним у вітальні». — Скажи йому, що я впаду. Загадка над загадкою. Спочатку чому візит? А потім, він був таким відкритим персонажем, чому б йому не підійти до її кімнати? Розсудливість? Вона сумнівалася в цьому. Вийшовши з ліфта, Сара повернула ліворуч через арку, що вела до вітальні. Її очі озиралися по кімнаті, шукаючи сріблясте волосся, а якщо він стояв, то кругленький живіт. Вона ненадовго помітила чоловіка, який сидів ліворуч від неї, і його темне волосся відвернуло його. Те саме для чоловіка, який сидів біля барної стійки, і ще одного з іншого боку кімнати. Всі інші були парами або в групі. Так де був Стенлі Гровер? Розуміючи, що їй доведеться запитати за столом, вона почала відвертатися, коли чоловік, що сидів ліворуч від неї, заговорив: «Вибачте, міс Меннінг? Сара Меннінг?». Коли він став на ноги, Сара сказала йому, що це правильно. Але її серце вже забилося швидше. Високий, темноволосий і досить гарний, він був одягнений у легкий синій блейзер поверх білої сорочки. Його карі очі дивилися на все її тіло, а на обличчі було вираз «я не вірю». Він знову заговорив: «Я Ян Гровер. Ви, мабуть, чекали мого батька». Сара намагалася перевести подих, щоб говорити зв’язно: «Я точно не шукала чоловіка зі знайомим темно-коричневим голосом». Його посмішка була привабливою: «Чи є у голосів кольори? ". Дрібні сумніви почали проникати в голову Сари. Можливо, вона робила поспішні висновки. Це не те, на кого вона сподівалася. Глибокі коричневі голоси не були прерогативою однієї людини. Але цей голос пов'язаний з ім'ям Гровера? Чи це був збіг обставин? Ян Гровер вирішив усе за неї: «Я бачу, що ти трохи не впевнена. Можливо, це допоможе. — І він простягнув маленький чорний поліетиленовий пакет, який був біля його лівої руки. — Візьми. Зазирни всередину". Як і минулого вечора, його треба було слухатися. Вона зазирнула в сумку, і там був клінчер, її трусики, які вона залишила в кімнаті номер чотири. Ян Гровер знизав плечима: "Це все, за чим я прийшов. Щоб повернути твій зниклий, е, одяг." Він рушив до арки. Він просто збирався піти? Вона цього не хотіла. Він раптом обернувся і, мабуть, помітив відчайдушний вираз обличчя Сари, оскільки він усміхнувся: знизала плечима, перш ніж сказати їй: "Це була велика брехня". Сара підійшла до нього, наче він був магнітом. "Правда в тому, що я намагаюся знайти тебе з вечора п'ятниці". Сара просто не могла дістати. Вона бачила цього чоловіка, цього Ієна Гровера, вперше, але він мав доступ до кожного куточка її тіла, і вона так багато знала про його. Тільки що було в нього на думці?. Ян Гровер дуже швидко вирішив це питання: «Подивіться, ви вільні на деякий час? Центральний парк знаходиться через дорогу. Не могли б ви прогулятися зі мною, і я поясню». Розум? Незважаючи на те, що Сара була майже німою, вона не могла придумати нічого, що б хотіла зробити. За кілька секунд вони вийшли на вулицю, і він узяв її за руку, коли вони поспішили перейти. Коли вони увійшли до парку, його рука не відпустила її, і вона могла лише подумати, що ці широкі пальці були в її найінтимніших частинах. Ян подивився на неї: «Якщо я скажу занадто багато, кажу не те, будь ласка, зупиніть мене. Я тут не для того, щоб вас будь-яким чином збентежити. Я просто мав знати ту жінку, яка дала мені такі гарні відчуття. ніч.». Парк був досить зайнятий, це була неділя. Маленькі групи сформувалися навколо різних художників і музикантів, які влаштовували імпровізовані вистави вздовж доріжок. Сара почувалася такою спокійною, такою піднесеною, гуляючи з цим чоловіком, цим незнайомцем, цим коханцем. Ця думка на мить відвернула її, але потім змусила посміхнутися. — Чого ти посміхаєшся? — запитав Ян. «Минаючі думки.». «Про наш час разом?». — Частково, — сказала вона. Взагалі, вона мала на увазі. «У всякому разі, я не бачила свого батька до вчорашнього вечора. Він завжди ганяється по справах. Хочете випити кави?». Невдовзі вони пили латте за маленьким столиком, спостерігаючи, як люди блукають повз. Ян зітхнув: «Мені тут подобається. Неділя в парку з Джорджем. Ти бачив це шоу?». Сара сказала йому, що ні, а він продовжив: «Вчора ввечері я запитав свого батька, чи знав він щось про жінку, яка була в четвертій кімнаті. І ви знаєте, що він сказав?». Сара хотіла знати, що сказав Стенлі Гровер. «Я думав, ти оціниш смак гарної англійської троянди. Це були самі його слова». Сара намагалася засвоїти цю інформацію. «Ви маєте на увазі, він знав, що це були ви в тій кімнаті?». Ян кивнув, його очі вивчали її реакцію: «Він може бути підлим старим ублюдком, мій батько. І він, природно, припустив, оскільки я питав про тебе, що ти був чимось особливим. Тут він не помилився». Його карі очі, здавалося, сяяли, і Сара була впевнена, що вона біжить. Їй просто треба було відновити ґрунт тут, спробувати втратити це відчуття, що потрапила під сильну течію, яка тягнула її до водоспаду. — Мабуть, він сказав тобі, з ким я прийду в п’ятницю ввечері. «О, так. Я знаю Едварда досить добре, і ходив до нього сьогодні вранці. Звичайно, я не розповів йому про обставини нашої зустрічі». Він зачаровано посміхнувся до неї: «Але він хитра стара пташка, і, можливо, здогадався, але, боже, він думає про тебе весь світ, чи не так? Сказав мені, що запропонував тобі тут роботу. Це було б чудово. «Він перевірив себе. «У всякому разі, він сказав мені, де ти зупинився, але попередив, що ти, можливо, будеш оглянути визначні пам’ятки Нью-Йорка. І ось ми тут. " "Ось ми", - сказала Сара, почавши теплішати від його погляду на її обличчя. Також зігріваючи від його широкої посмішки, його сильної лінії щелепи та втіхи, яку вона знайшла, коли його рука почала Навіть коли ця думка була в її голові, Ян простягнув руку через стіл, щоб схопити її за обидві руки і таким знайомим гарчанням промовити: «Чи зробиш ти мені честь дозволити мені вести тебе під час подорожі? Нью-Йорк?". Лише трохи здивована, Сара без вагань погодилася на його пропозицію. Його машина була припаркована в готелі, і незабаром вони їхали П'ятою авеню. Ян запитав, чи хоче вона побачити всі сайти, не витрачаючи час на кожному. "Ви можете приділити час окремим місцям, якщо візьметеся за роботу Едварда". Перспектива цієї роботи раптом набула нового для Сари. Але в той день вони ломали шиї, дивлячись на вершину Імперії Стейт-Білдінг, заглянули через воду до Статуї Свободи та острова Елліс. Вони взяли будівлю Flat Iron nd переїхав на Бродвей на Таймс-сквер. Стільки інших місць швидкого перегляду, і весь час виходячи з машини вони трималися за руки. «Як закохані», — подумала Сара, і ця ідея була настільки приємною, що вона була впевнена, що між її стегнами є волога. Про їхню спільну ніч ніколи не згадували, доки вони не були на Таймс-сквер, хоча Сара весь час говорила собі, щоб перестати неправильно читати те, як Ян дивився на неї. Не косий погляд, а прямий, повний, його очі нудно впиваються в її думку, ніби намагаються це прочитати. Час від часу ці очі дивилися на її груди, і Сара вважала, що це ще більше стимулює. Ян розповів їй про свою роботу зі своїм батьком, як, як він називав, «своєрідний консультант зі сценаріїв. Я перевіряю сценарії, які він прийняв. Шукаю книги, які можуть бути адаптовані. Насправді я був на фестивалі в п’ятницю, але не бачив тебе.». «Я не дуже помітна», — скромно сказала Сара і була в захваті, коли Ян на короткий час обхопив її руками й сказав: «О, так, ти». Коли вони поверталися до готелю, Ян сказав: «Я дізнався твоє ім’я лише сьогодні вранці. Мій батько не міг цього пригадати. Я був такий радий, що у тебе не було звуку «повітря», зі звуком «ах», Сара, це просто як зітхання». Він з’їхав на підземну автостоянку, натиснув ручне гальмо й повернувся до її і повторив: «Так само, як зітхнув, Сара». Він сказав це з такою лагідністю, що Сара була змушена нахилитися до нього, і в момент, коли їхні губи зустрілися, вони притиснулися одне до одного. Сара згадувала перший поцілунок у кімната четверта, коли він дорікав їй за те, що вона використовує свій язик. Цього разу не було дорікань, оскільки язики тепло злилися. Задихаючись, Сара відійшла, точно знаючи, чого вона хоче, лише їй потрібно було знайти правильні слова: «Бу, Чи був би я подібним до нахабної дівчини, якби я запросив вас побачити чудовий краєвид із мого готельного номеру? парк, чи не так?". "З усього, - сказала вона безсоромно. "Але пам'ятайте, - він посміхнувся, його обличчя було близько до її, а рука на її грудях, - у нас є тільки j ми зустрілися". Увійшовши в свою кімнату, у Сари на мить виникла смішна ідея «першого побачення». «Я б ніколи цього не зробив на першому побаченні». Скільки разів вона це говорила? Але це, тут і зараз, було так далеко від цього, і лише через кілька мить воно покращилося, коли вони стояли обличчям до обличчя, рука об руку, і Ян сказав: «Мій палець описав мені це прекрасне обличчя, так точно в п’ятницю ніч. Це чудово.». «Це означає, що ти хочеш поцілувати мене ще раз?». Не зволікаючи, вони стояли близько один до одного, губи стикнулися, язики боролися. Сара дуже добре усвідомлювала зволоження між її стегнами. Вона ще більше усвідомлювала його твердість, що тиснула на її нижню частину живота, ніби шукала цю вологу. Розриваючись, Ян запитав: «Одяг?». Щоб уникнути затримок чи незручностей, Сара захихотіла: «У п’ятницю ввечері ми добре обходилися без них». Тепер з нахабною посмішкою, коли вона почала розстібати сукню, вона додала: «Дати тобі гонку?». — Ти на, — жадібно сказав Ян, одразу ж розстібаючи ґудзики сорочки. За кілька секунд вони оголошували нічию, і вони стояли, трохи вражені, кожен поглинаючи тіло, яке вони пережили, але ніколи не бачили. — Так само бездоганно, як я припускав, — зізнався Ян, і Сара не могла уникнути легкого тремтіння від задоволення, коли його очі пестили її груди й опустилися на живіт до іншої області. Сара знала, що він буде добре м’язистий, але незважаючи на це, вона була захоплена тим, як кожна частина його була добре пропорційна від плечей до тонкої талії. Звісно, ​​вона не сумнівалася в тому, якою буде його мужність. Хіба вона вже не взяла його в рот? Хіба це не було всередині неї до межі? Але бачити його там зараз, показуючи на неї у всій красі, було електризовано. Ян потягнув її за руку і м’яко підвів до ліжка: «Я знаю, що ми торкалися раніше, але було б добре нагадати». Сара охоче відкинулася на ліжко, а Ян ліг поруч, але над нею, і тихо сказав: «Ні «відповідати», ні «підкорятися, тільки ти і я при денному світлі, і ми можемо просити один у одного все, що хочемо, і прагнути поступитися». Потім вони цілувалися, і до відчаю не вистачало всього одного кроку, коли їхні язики шукали, сплуталися, прокотилися по внутрішній стороні щік один одного. Для Сари поцілунок поставив тисячу електродів, які дражнили її, низько в її животі. Рука Яна гладила, любовно стискаючи її груди. Вона провела рукою до його стегна й потягнулася до його ерекції. Її рука змогла зробити лише легкий контакт. Ян змінив положення тіла, і його величезний орган повністю опинився в її руці; Сара пригадала, що в четвертій кімнаті вона могла взяти його двома руками, тепер у неї була можливість ковзати пальцями вгору-вниз по ньому. Вона буркнула, коли його рука швидко опустилася до пальця на її вологість, тонко прослизнула між цими губами й торкнулася її клітора. Всього за кілька секунд цей прикид невимушеності зник, і Ян стояв із цією фіолетовою головою, що гніздилась біля її входу. "Час?" запитав він. «О, так, так. Безумовно, час». Їй вдалося дихати, і вона лежала майже приголомшена, оскільки ця твердість повільно, поступово, але з стійкою рішучістю рухалася вгору, вгору глибоко всередині неї. Обличчя Яна було вище її, і вона знала, що він спостерігав за її реакцією на кожен поштовх. Спочатку він штовхався, повільно, але поступово ставало все швидше і сильніше. Сара напружила м’язи, щоб залучити його, намагаючись узгодити ритм його поштовхів із енергією власних стегон. По його диханню та посиленому темпу вона могла визначити, що він наближається до своєї кульмінації, і від цього вона відчула полегшення, оскільки без будь-якої додаткової стимуляції вона знала, що ось-ось попливе на будь-яку хмару, що пролітала біля час. Настав той час, коли після двох потужних останніх ударів і величезного крику Ян увірвався в неї, і Сара відпустила себе, коли її внутрішні стіни спалахнули, і той вогонь, який Ян запалив у четвертій кімнаті, спалахнув у ній. Іскри спалахнули по всій нижній частині її тіла та за її межами. Відчуття його рідини, що пульсує в неї, знову і знову, було майже вражаючим. Це була дуже давня фраза: «У мене ніколи не було такого», але якщо її не було в кімнаті чотири, то зараз. Вони лежали нерухомо, і Ян тихо сказав, але вона помітила сміх у його голосі: «Там мало що сталося, правда?» І він буркнув, коли її лікоть врізався йому в ребра, а вона відповіла: «Я була чудовою». Ян поцілував її і прошепотів: «Так, ти був». Вони разом прийняли душ, намилені руки над нетерплячою шкірою було фантастичним, і купання Сарою в’ялого члена Яна почало відроджуватись. Потім вони знову лягли на ліжко, і їхні роти взяли контроль над собою. Сара жадібно смоктала твердий як металевий стрижень Яна, сказавши йому: «Я хочу, щоб ти знову закінчив мене там, унизу, але я обіцяю, що мій рот невдовзі все витримає». Іен при цьому обійняв її і сказав, як радий почути її першу пропозицію про довголіття в їхніх стосунках. «Я знаю, що не можу бути щасливим ні з ким іншим». Їхні оргазми цього разу були настільки близькими, наскільки вони ще досягли. Перш ніж спробувати ще раз, вони поговорили про те, що Сара пішла наступного вечора, і Ян запитав: «Чи допоміг я вам прийняти рішення щодо цієї пропозиції роботи?». У Сари не було жодних сумнівів. Вона дасть Едварду зрозуміти, що прийняла його пропозицію. Вона летіла додому, щоб розібратися з усіма своїми невдахами, попрощатися з кількома друзями. Вона радісно нахилилася до Яна й запитала: «Але прийняття на роботу Едварда не буде єдиною причиною, чому я повернуся. Можливо, мені знадобиться тиждень чи близько того, щоб все розібратися, але чи побачу я, що ти чекаєш мене, коли я повернуся ?". «Для цього сміху, цього рожевого акценту, обіцянки того, що зроблять твій рот, і вся решта вас, я буду чекати, і чекати, і чекати. Ніколи не сумнівайтеся в цьому». І Сара знала, що він, як вона згадала свої думки, коли приїхала, про шанси на романтичну зустріч за короткий час, коли вона тут. Чи могла вона уявити, що знайде ту зустріч у глухій темряві?. Сара Меннінг була дуже щасливою жінкою..

Подібні історії