Вгору Ле Ревард

Джейн відправляється на відступ в Альпи.…

🕑 15 хвилин хвилин Прямий секс Історії

Джейн боролася з двома важкими валізами сходами. Рада лікарні її вислала до їхньої клініки на півдні Франції, і тепер обов’язковим було, щоб вона провела тиждень у маленькому селі на вершині Ле-Ревар, другій за висотою горі в регіоні. Її найкраща подруга намагалася заспокоїти гарячого хірурга: "Подумайте про це як про романтичний втечу до Альп! Ви можете підібрати гарячих французьких хлопців і провести гарячий парний секс аж у маленькій кабінці, без жодних струн ! " Естель вбила б за можливість займатися беземоційним сексом із зовсім незнайомими людьми, але Джейн вважала майбутній досвід абсолютними тортурами. Піднімаючись сюди, вона зрозуміла, що WIFI не існує, і її пунктом призначення було піднятись двома сходами до найдальшого будиночка з видом на село.

Стискаючи зуби і використовуючи гнів як паливо, вона зуміла пройти кілька останніх сходів. Це виглядало як типовий дерев'яний будиночок із покритих лаком стовбурів дерев. Гігантські плити шиферу зробили своєрідну мозаїку на сходах, а також обрамлили основу двох величезних дерев’яних стовбурів, що використовувались як стовпи, на яких висів знак „Bienvenus Tous!” великими чорними літерами. Хоча поруч нікого не було, і у Джейн склалося враження, що це місце занедбане. "Я не хочу бути тут!" Джейн розчаровано закричала.

Важко було насолоджуватися ситуацією, зважаючи на обставини, і хоча холодний вітер щипав її обличчя, саме лють робила її щоки рожевими. Її серце підскочило до горла, коли з-за стовпа праворуч з’явився юнак. Він, мабуть, сидів на квадратній основі і блиснув навколо стовпа, коли почув її голос. "Чому б і ні? Це прекрасне місце". Вітер розтріпав його коротке темне волосся, і якось його посмішка перевела її в трохи кращий настрій.

Він був милий, але вона все ще сердилася. "Це нічого. Забудь про це. Ти також залишаєшся тут? Я очікував, що там буде хтось, хто допоможе зі своїми сумками. Що це за місце?" Він випадково зіскочив зі свого окуня і простягнув руку.

Куточок очей скривився, і він усміхнувся ширше. "Не хвилюйся, я допоможу тобі. Ти можеш називати мене Майклом".

Джейн соромливо потиснула йому руку. З кожним словом акцентований голос Майкла змушував її тремтіти, і він потроху відсікав її гнів. "Джейн Роджерс.

Я залишаюся тут тиждень". Вона ахнула, коли Майкл легко взяв її дві валізи і піднявся парадними сходами. Вона кинулася вперед, щоб відчинити йому двері, протестуючи весь час. "Це нормально, не хвилюйся, я можу хоча б утримати oneoh-my-GOSH-де-є-всі?" Крихітне вестибюль було порожнім. За приймальною стійкою нікого не було, і вся будівля здавалася тихою.

Джейн закопала голову в руки і глибоко вдихнула. Майкл обережно відклав її сумки і рушив до столу. Він подивився на неї з посмішкою на обличчі, поки вона не поспішаючи зібралася, вражена тим, що хтось може так легко зірвати себе.

Він потягнувся за прилавком до реєстрової книги, позначив її ім’я ручкою і дістав з кишені набір ключів. Він обережно помацав кінчиками пальців по спині, щоб привернути її увагу. Навіть через свою товсту піджак Джейн відчула дотик, який здригнув її по хребту. Похитуючи головою вгору, вона побачила, як Майкл ніжно звисає ключем перед обличчям. "Я підписав вас, тож вам не доведеться турбуватися.

Я знаю хлопців, які тут працюють, і вони не будуть проти. Я допоможу принести ваші речі до вашої кімнати. Але, будь ласка", - здавалося, його очі блиснули "спробуй розслабитися". Губи Джейн намагалися утворити слова, які не хотіли залишити її горло, потім здалася. Вона зітхнула і кинула йому невеликий кивок і ще меншу посмішку.

- Де тоді кімната? - недовірливо спитала вона. Він підморгнув і смикнув головою. Вона пішла за ним коридором і за його сигналом за допомогою її ключа відчинила великі двері, які, незважаючи на свої розміри, легко відхилялися вперед від її дотику. Кімната була гарна. Наче кімната була оздоблена з осінню на увазі: ніжні пастельні кольори охопили товсту ковдру (з її малюнком помаранчевого кленового листя) та настінні штори і, здавалося, гарно поєднувалися з покритими лаком стовбурами навколишніх стін.

Коли Джейн повільно вступила позаду Майкла, вона побачила, що все світло надходило з величезного вікна довжини підлоги зліва від неї, звідки відкривався приголомшливий вид на село, яке охопило долину внизу. У той момент сонце засяяло густий туман, що відділяв село долини від Альп навпроти, і, нависаючи далеко над усіма ними, був засніжений Монблан, найвища гора в Альпах. Цей вид і тепло кімнати, що її обмивало, заспокоїли її. Вона обернулася.

Майкла не стало. Невірно похитавши головою і здивуючись, як довго вона стояла біля вікна, вона зачинила двері і розпакувала кілька своїх речей. На столі навпроти дверей вона побачила квадратну панель, пофарбовану золотим листям. На ньому були дві металеві кнопки, позначені як "кухня" та "Accueil", а поруч із квадратним чорним динаміком була кнопка "parlez-vous".

Вона знала достатньо французької мови, щоб знати, що кнопки дозволять їй говорити з кимось на кухні чи в довідковому бюро зі своєї кімнати, як тільки вона натисне третю кнопку і заговорить у чорний круговий приймач. Вона вийшла зі своєї кімнати і вирушила назад на вулицю. Майкл був надворі, дихав холодним гірським повітрям і розтягувався.

"Ви завжди такі безтурботні?" Він не обернувся, але відповів: "Мені подобається насолоджуватися життям. Це занадто красиво, щоб витрачати час на нещастя". Він підвівся до свого окуня біля стовпа і подивився в очі Джейн. "Що не так, Джейн? Чому ти засмучена?" Джейн прикусила губу і насупилася.

Вона глянула вдалину на холодну гору Блан, відчуваючи, як вітер врізався їй в обличчя. Розмова про ці речі ніколи не допомагала, але… вона відчувала, що у нього більше шансів почуватись краще у всьому, якщо вона поговорить з ним. Вона вдихнула. "Я думаю, що в цьому немає нічого поганого.

Я був хірургом у Нью-Йорку, був найкращим у цій галузі. Але рада вирішила, що мій спосіб життя був… небезпечним". "Що ви маєте на увазі?" Вона жалібно посміхнулася: "У мене немає соціального життя.

Я весь час проводила в клініці, робила одну операцію за іншою, висипалася на пару годин". - Скільки вам років Джейн? Вітри-демони тягнули за собою довге каштанове волосся Джейн, змушуючи його розлітатися повсюди. Вона притулилася до основи іншого стовпа і засунула руки в кишені піджака. "Я насправді наймолодший у практиці: 2 Комітет вважав, що, оскільки я весь час проводив у лікарні і не маю соціального життя, врешті-решт я отримаю збій і вб'ю себе.

Це те, що сталося з іншим жителем там Геніальний хлопець, але його робота поглинула ". Вона підняла погляд на Майкла, щоб побачити його обличчя. Очі були закриті.

Він глибоко вдихнув, видихнув і з посмішкою розплющив очі. "А щодо вашої родини? Чому вони тут не з вами?", - запитав він. "У мене немає сім'ї". "А як щодо закоханих?" Незважаючи на себе, Джейн вкусила нижню губу і посміхнулася.

"У мене їх немає". Вона знову підняла на нього очі. Знову його очі були закриті, він робив повільні глибокі вдихи.

"Чому ти так багато зробив?" Він розплющив очі, подивився їй в очі і знову посміхнувся. "Це мій спосіб простих подяк за дрібниці". Перш ніж вона могла сказати що-небудь ще, Майкл зіскочив з окуня.

Сонце повільно спустилося за гору, кидаючи великі тіні на долину. "Мені потрібно допомогти деяким друзям. Нічого, що я залишаю вас тут, ні? Трохи запізно.

Ви повинні піти готуватися до обіду! Я чую, що шеф-кухар справді хороший". З хвилею і без зайвих слів Майкл спустився сходами до села. Джейн швидко пробралася зі їдальні. Вона отримала тріскуче повідомлення з кухонь, яке повідомляло їй, що вечеря готова, поки вона одягається.

Обідня зона була досить красивою, з дивовижними кришталевими люстрами, що відбивались золотим світлом над білосніжними столами. Але інших присутніх не було. Її серце сильно забилося в горлі, коли білява офіціантка вийшла з дверей у дальньому кінці кімнати і попросила її замовлення. Джейн могла шлункувати лише простим овочевим супом.

Страх провести ніч у порожній холодній хаті здавався чимось не з «Сяючого». Закінчивши їжу, вона втекла назад до своєї кімнати, дбаючи про те, щоб зачинити за собою двері. На вулиці почався сильний сніг, коли вона переодяглась у піжаму. Не логічно було покидати будиночок зараз, і ситуація могла не погіршитися.

Десь почувся сильний тріск, і світло згасло. Джейн закричала, істерика наростала всередині неї, коли густа чорнота оточувала її. Її серце болісно стукнуло в грудях, і сльози обпалили очі, коли вона попрямувала до тієї області, де, на її думку, стояв стіл. Почуваючись навколо, вона натискала кнопки на консолі, але відповіді не отримала. "Ні, будь ласка!" Вона все одно покликала трубку: "Я ненавиджу темряву, надінь її знову! Будь ласка!" Вона почула рух за спиною і знову закричала, опускаючись на підлогу.

Паніка охопила її і вклала в голову образи монстрів. Вона могла собі уявити, що пацієнти, які не зробили цього під її опікою, приїжджають за нею, кишки обмотані навколо шиї, мозок витікає через очі. Хтось стукав у двері і кликав.

Джейн затремтіла, схлипуючи, обхопившись руками. Замок клацнув, і двері відчинилися. Майкл стояв там, одягнений у білу сорочку (рукави якої були закатані) і фартух навколо талії.

В одній руці він тримав ліхтар, а в іншій мішок зі свічками. Джейн була паралізована, нестримно ридала, пальці закопували її в обійми. "Ні! Вони йдуть! Двері! Не дозволяйте їм мене взяти!" Майкл швидко замкнув за собою двері і кинув мішок зі свічками на ліжко. Він нахилився і підхопив Джейн однією рукою з підлоги і повільно підвів її до ліжка. Він видав шумові звуки і поставив ліхтар на тумбочку.

За десять секунд Майкл запалив п’ять свічок і поставив їх по кімнаті, і опинився біля Джейн, підтримуючи спину однією рукою, а другою витираючи сльози. "Глибоко вдихай, Шері. Я тут для тебе. Ніщо не торкнеться тебе в моєму домі".

Сльози перестали падати по її щоках, і тепер Майкл ніжно погойдав її. "Чи сподобався тобі мій суп, дорогий? Я переживав, коли Жасмін сказала, що ти хочеш лише супу. Тепер я навіть переживаю за вас ". Він перестав її розгойдувати і обережно зняв її обличчя із заритого місця в кривій руці.

Її обличчя було ситим, очі яскравими, а губи блискучими. Вона виглядала такою красивою і вразливою він відчував, що йому просто довелося ризикнути. Акуратно опустив голову до своєї і поцілував її нижню губу.

Він почув, як вона здригнулася, і відчув, як вона міцніше стискає його сорочку. вони закрили губи, язики наважилися пограти в хованки. Він відірвався від її губ, щоб простежити поцілунки по її підборідді та горлі. Він відмахнувся від неї і ніжно проклав слід від її талії до стегон. На ній був симпатичний рожевий мереживний бюстгальтер, крізь який він міг бачити її тверді соски.

Вона мала відповідні мереживні трусики, і, можливо, це було фокус світла, але він міг уявити, що бачить вологу пляму. Вона, очевидно, переодягалася на ніч, коли задув трансформатор. Він на мить заплющив очі і глибоко вдихнув; вдихаючи її чудовий запах. Джейн розстібнула бюстгальтер за собою і дозволила силі тяжіння змусити груди звільнитися. Майкл не втрачав часу, облизуючи її тугі соски, обережно поціскуючи їх між зубами.

Він скинув черевики, зняв носки пальцями ніг і акуратно зайняв місце між стегнами Джейн. Він послабив нижню білизну з ніг і знову глибоко вдихнув її солодкий запах. Звук її схилення змусив його півня нестерпно напружитися в штанах, але відчув потребу спочатку насолодити свою кохану. Спочатку він просунув її мовою глибоко всередину, змусивши її стегна притулитися до його обличчя. Обнявши її кайфи, він розподілив її сік уздовж щілини, приділяючи особливу увагу її клітору.

Кожен тихий крик, кожен скиглит, задишка, стогін і стогін посилали теплі хвилі до його півня, і він мав намір тримати їх. Він смоктав і плескав її теплий клітор і обережно ковзав одним пальцем у її вологі глибини. Спочатку він повільно доторкнувся до неї, вимірюючи кожен лиз її клітора поштовхом пальця.

У той момент, коли Джейн зняла руку з обличчя і подивилася вниз, Майкл підвів очі. Вигляд цієї чудової молодої француженки, яка дико лизала її клітор, шепотів їй по-французьки та сексуально оформлена між її стегнами, несподівано набув їй оргазму. Вона закричала його ім'я, тоді як пульс за імпульсом оргазму розгойдував її. Він виймав палець і облизував її кремову щілину при кожному мимовільному натисканні на її стегна.

Коли її здригання припинилось, він повільно поцілував її до шиї і прокрутив язиком її чутливу шкіру. Поки він погриз її шию і глибоко всмоктав її, він стягнув штани і дозволив своєму залізному півню звисати. Джейн тихо закричала, поки Майкл працював над тим, щоб залишити на ній любовний слід, і обернула ноги навколо його тепер оголеної талії. Її пальці потягнули його за волосся, і вона закричала, коли він вкусив іншу ділянку, і водночас просунувся всередину неї.

Біль змінювався дивним задоволенням, і з кожним поштовхом вона застогнала із вдячністю. Він у відповідь бурчав і висунув язик біля мочки її вуха, що в свою чергу змусило її стягнутись навколо нього. Вона відчувала себе небом біля його гарячого валу, і він уже не міг керувати собою. Він відійшов від її обіймів, сів на коліна і швидше встромився в неї. Його розкішне обличчя було вихором емоцій; його очі глибоко проникли в її душу, тоді як зуби вгризлися в нижню губу.

Він побачив її прекрасне тіло, залите потом, груди здригалися при кожному русі. Його великий палець почав кружляти пульсуючий клітор Джейн, роблячи її ривком уперед і хапатися за коване узголів'я ліжка. Вона знову досягла кульмінації, виїхавши оргазм на його стрижень і вигнувши спину.

Після стягування її кицьки, Майкл відчув, як він нагрівається ще більше, і відчув, як лава перетікає його диплом у його брюнетку. Тяжко дихаючи, він ніжно впав поруч з нею. Зібравши її до себе, він відмахнув її волосся від обличчя і поцілував у лоб.

Його великий палець пестив крихітні любовні укуси на її шиї, а її власні пальці робили крихітні кружечки на його грудях. Джейн лизнула струмінь поту, який стікав по шиї Майкла, і відчула, як його член ворушиться об її ногу. "Якщо ти хочеш поїхати знову, ти повинен дати мені кілька хвилин".

Вона хихикнула: "Ти занадто непереборний, амур". "Ви тут шеф-кухар? Ви той шеф-кухар, про якого ви чули, справді хороший? Самопохвала - це не похвала, яку ви знаєте". "Звичайно! Я найкращий в регіоні.

Ви навіть можете перевірити мої відгуки. Однак ви, можливо, чули про мене під ім'ям Монті Нормавік". "Стривай… Монті Нормавік… чому це звучить… Боже мій!" Джейн вилізла з його обіймів і сів. "Ви є власником цього місця!" "Я володію цим місцем".

Він посміхнувся. "Мені… так шкода, що я діяв раніше…" "Не хвилюйся," він притягнув її назад до своїх грудей, "Я сприйняв це як частину твоєї чарівності". "Чому навколо нікого немає, крім мене?" Майкл засміявся. "Курорт насправді закритий. Я не міг відвернути вас, коли ви прибули".

Молодий власник курорту ніжно поцілував Джейн, згрібаючи його мовою об дах її рота, щоб вона здригнулася. Його півень повільно твердів проти її ноги. "Це все лише помста за те, що я сказав тоді?" Вона бурчала між поцілунками. "Ні, звичайно, ні. Я просто насолоджуюсь бенкетом.

І я скоро захочу секунди ". Він провів мовою по долині її грудей, облизуючи струмки поту на своєму шляху, і прошепотів їй:" Restes-toi ici avec moi, cherie? Ви не залишитесь зі мною на свято? "Коли рот Майкла огорнув гарячий клітор Джейн, вона застогнала у відповідь." Оуіі…. "..

Подібні історії