Погане рішення Лори

Лора не може наглядати за своїми учнями, і слідом за нею шліфують…

🕑 35 хвилин хвилин Пляскання Історії

Я не повинен насправді дивуватися, що двох студентів били перед усією групою студентів. Я закінчую піврічну тимчасову роботу в приватній школі в моєму районі, де шліфування як форма дисципліни є загальноприйнятим методом. Я хотів побачити з перших вуст, чи це допомагає дисципліні в школі, і, спостерігаючи, як б'ють кількох учнів, я міг зрозуміти, наскільки дисципліна була набагато кращою, ніж у школах без такого стримуючого фактору. Я усміхнувся, коли прочитав свій контракт, оскільки в ньому було сказано, що молодших викладачів, як і мене, можуть лупцювати співробітники з цілого ряду причин, викладених у контракті, і хоча я припускав, що жоден вчитель насправді не був облуплений можливістю змусити мою кицьку тремтіти, і я сподівався що, можливо, я отримаю шльопання.

Не так далеко, хоча і так. Хоча переважна більшість хлопчиків та дівчаток добре поводилася, звичайно, завжди є кілька поганих яблук, саме тому, коли я заходив до кімнати, у двох дівчат голі дни були збиті. Ми були у шкільній подорожі, зупинившись у досить приємному готелі, а у вільний час невеликими групами поїхали на пляж.

Я керував двома дівчатами та хлопчиком. Одна з дівчат та хлопець, обидва віком 16 років, були, мабуть, нещасними отримувачами побоїв. Я спостерігав, як двох студентів били. Обидва лежали на колінах учителя.

Один хлопчик і одна дівчинка, штани хлопчика були навколо щиколоток, а труси стягнули його до колін. Сукня дівчинки була піднята над талією, а штани звисали на одній щиколотці. Обидва днища вже були яскраво-червоними, і я знав, що до того моменту, коли їх відпустять, обидва днища будуть світитися, ноги їх студента будуть брикати, і сльози потечуть по їхніх обличчях.

Я подивився набік і побачив Емму. Це була її вина насправді. Це був прогулянка, понад тридцять студентів під наглядом вчителів. Мене попросили вивести трьох, щоб прогулятися уздовж набережної, оглянути визначні пам'ятки приморського містечка, а потім назад до готелю, переодягнувшись, тоді всі їхали на концерт.

Ми всі з нетерпінням чекали побачити місцевий оркестр та хор. Моя група пройшла торговою вулицею. Я побачив сукню у вікні, і вона була у продажу, закінчуючись сьогодні.

Мені це сподобалося з першого погляду. Тож я запитав Емму: "Чи не міг би ти привести інших до пристані, і я зустрінусь там?" Емма погодилася. "Гарне плаття", - сказала Емма, проходячи далі, кажучи іншим двом, щоб швидше йшли за ними. Я зайшов у магазин і приміряв сукню. Без рукавів, щільно облягаючий, навіть слизький, поділ ближче до мого низу, ніж моє коліно, але я любив короткі спідниці, оскільки міг демонструвати ноги.

Це був чудовий насичений червоний. Я чудово виглядав у ньому. Я відніс сукню до каси, заплатив за неї, вийшов з магазину і попрямував до пристані.

Я перевірив годинник і зрозумів, що, мабуть, витратив більше часу, ніж думав, купуючи плаття, тому пришвидшився і дістався до пристані, сподіваючись, що четверо в моєму заряді будуть чекати. Емми там не було. Двоє інших були, тому я перейшов до них. - Де Емма? Я запитав. Ніхто з них і гадки не мав.

"Емма сказала нам почекати тут, а потім відправила його назад до магазинів". - Справді? - запитав я, нещасний, моїх вказівок не виконували. Емма була в цьому році, і вона мала б бути більш відповідальною, і я, безумовно, поговорю з нею, коли повернусь, і, звісно, ​​дам їй арешт. Ми стояли в очікуванні близько двадцяти хвилин, а потім я помітив, як кілька інших вчителів та їх групи поверталися до готелю.

Я божевільно озирнувся навколо і зрозумів, що Емма не йде, тому я сказав іншим двом: "Давай, нам краще її шукати". Ми втрьох поїхали шукати Емму, і я повинен сказати, що я почав трохи панікувати, що було незвично для мене, але я знав, що винен у тому, що ходив по магазинах. Тим не менше, мене дуже дратувала Емма, і якби вона зробила так, як їй сказали, цього ніколи б не сталося, тому це насправді її вина. Після десяти хвилин розгляду інші двоє сказали, що вони були надто втомлені і сиділи спереду, дивлячись на море, а я продовжував шукати. Я перевірив годинник і зрозумів, що зараз ми запізнились на годину.

Я вирішив скоротити свої втрати і пішов знайти двох інших, але вони не сиділи там, де я їх залишив. Я кружляв навколо і відчував, як болить живіт, коли вирішив повернутися до готелю. Я повернувся до готелю та пішов до кімнати засідань, яку ми використовували на вихідних. Я увійшов і побачив, як двоє студентів уже нахилилися по колах викладачів, і їх голі дна відшлепали. "Заходьте до Лори, приєднуйтесь до нас".

Я подивився на завуча Дженніфер Льюїс, яка надала мені дуже старомодного вигляду. І все-таки я вирішив прийняти ці слова такими, якими вони були, і підійшов ближче до кімнати і спостерігав за поколачиванням. Двоє вчителів дуже важко шльопали, а двоє учнів курчались і задихалися, коли шльопали за шльопами. Я ще раз подивився на Емму і помітив, що її спідниця була піднята над талією, а штанини були навколо колін, тож вона була готова до того, щоб її відшлепали. Добре я думав, цілком заслужено.

Можливо, мене попросять її відшлепати. Насправді мені слід дозволити і запитати, коли інших двох закінчили збивати. Я ще раз подивився на викладачів, які давали шльопання, і посміхнувся собі. Вони були так сфокусовані на оголеному дні на колінах, двох дуже червоних днищах, і я відчув, що насправді дуже ввімкнувся, і тим більше, коли я знову поглянув на Емму і побачив, як вона перебирається з ноги на ногу, явно не з нетерпінням чекаючи що вона збиралася отримати дуже скоро.

Кімната була дуже приємно наповнена лускавим шльопанням, розкритою долонею на голому дні з подальшими задишками двох 16-річних студентів. Бен справлявся з цим набагато краще, ніж Жасмін, котра ногами і задиханням обертала голову навколо, благаючи вчителя зупинитися, але, як зазвичай, це лише призвело до того, що вчитель ще сильніше шльопав із більшою насолодою. Я спостерігав кілька найприємніших хвилин, поки шльопання не припинились, і Бену та Жасмін дозволили встати. "Встаньте, поклавши руки на голови", - наказала Дженніфер, тому їм обом довелося стояти посеред кімнати, киска Жасмін і пеніс Бена на виставці, щоб усі могли їх побачити, не кажучи вже про їх два червоних днища.

На обличчі Жасмин просочилися сльози, що не могло допомогти їй відчути приниження. Дженніфер суворо сказала: "Правильно, двоє, вас знущали, тому що, повернувшись до готелю, у вас було якесь справжнє ставлення, яке, як ви знаєте, мені не подобається, то нехай це буде уроком для вас обох". Потім місіс Льюїс подивилася на Емму і сказала: "Ти, однак, Емма дуже винна у тому, що запізнилась, і, коли тобі 18, ти повинен бути набагато відповідальнішим. Тож сподівайся на жорсткіші шльопання, ніж отримали ці двоє".

Я вийшов назустріч, кажучи: "Дозвольте мені відлупцювати її Дженніфер, я так схрещений з нею". Дженніфер підняла руку, і я зупинився, коли вона твердо сказала: "Ні, Лора, я попросила місіс Джонс зробити почесті". - О, так, - невдоволено погодився я. Це було звичним для вчителя, який зазнав несправедливості, щоб виконати покарання, тому я вважав це кліщем несправедливим, але Дженніфер справді здалася такою твердою, що я вирішила відпустити це і просто насолоджуватися тим, як Емма страждає. Емма ступила вперед і підняла спідницю ще далі, нахиляючись через коліна міс Джонс.

Смішно, я на мить подумав, як ми завжди називали цю вчительку міс Джонс. Вона була набагато старша за всіх, і це було знаком поваги, але, з іншого боку, вона, як відомо, була однією з найважчих шльопанок у персоналі. Коли нові вчителі починали працювати, як я, саме міс Джонс показала всім нам, як правильно шльопати, і учні так боялися учнів, і це могло бути причиною дуже сумного погляду Емми на її обличчі, коли я вперше Звичайно, перші кілька відшльопувань пролунали по кімнаті, і саме тоді я помітив, що замість співчуття багато студентів мали на обличчі вирази задоволення, і чим сильніше сприймала лупцююча Емма, тим більше голови студентів кивали головою.

Я дивно подумав. Зазвичай студенти склеювались, і я дивувався, що Емма зробила, щоб стільки студентів кивнуло з схваленням. Я ще раз перевірив годинник і раптом це мене вразило. Концерт уже розпочався, і всі ще були тут.

Боже мій, всі пропустили концерт, а Емма отримувала провину. Що ж, вона повинна вважати, що вона пішла так само, як і вона. Я пильно спостерігав, як місіс Джонс по-справжньому сильно била Емму відкритою долонею, насправді було досить сексуально, коли оголені нижні щоки Емми підстрибували, як хвилі, коли рука місіс Джонс розбивалась важким тріскучим звуком, нижня щока Емми кружляла, коли вона відступала, уповільнюючи коли відкрита долоня вчителя була знову піднята високо, лише щоб тремтіла інша гола нижня щока, коли відкрита долоня вчителів знову забилася вниз.

Весь час Емма корчилася і ахнула, намагаючись впоратися. Я спостерігав, як дно Емми червоніє, і сльози заповнюють її очі, коли шльопання прогресувало, і коли Емма боролася і задихалась, так що місіс Джонс ще сильніше шльопала, з більшою пристрастю, стиснувши губи, блимаючи очима, з відтінком посмішки, чим більше Емма викручувалася вчителі коліна. Я побачив, як Дженніфер крокувала вперед, тримаючи важку підставку, і передав її місіс Джонс.

Ну, я знав, як це відчувалось, і посміхнувся, знаючи, який біль це завдасть Еммі. Ну, вона це заслужила, і я тепер був більш ніж щасливий, що місіс Джонс давала шльопання, бо спостерігати за цим насправді було приємніше, моя кицька злегка тремтіла, і коли я оглядав кімнату, кілька дівчат хихикали, а більшість хлопців дивилися пильно внизу Емми. Я, з іншого боку, незабаром дивився на місіс Джонс, коли вона підняла руку до плеча і збила плімзол, побивши Емму внизу, з натягнутим обличчям і так сексуально, домінуючим. Я зобразив себе на її колінах, як мене злякали до сліз, і, коли я фантазував, моя киска ще більше тремтіла. Я стиснув стегна, щоб посилити еротичне почуття, і дихання поглибилося.

Я був на шляху до каммінгу, коли шльопання раптово припинилися. Місіс Джонс потерла Еммі дно, тоді як Емма нестримно плакала, шльопання зробило свою справу і змусило студента дуже шкодувати за її проступки. Хоча пані Джонс виглядала особливо задоволеною виконаною роботою, будучи вчителем, який дисциплінував учня за її неналежну поведінку. Мої очі зосереджувались на місіс Джонс, яка все ще зображала моє дно на колінах і її руку терти моє болюче і пекуче дно. Так сексуально.

Так що я хотів. Мене знущали тверді вказівки місіс Джонс: "Емма, покарання закінчено. Я сподіваюся, ти більше ніколи цього не зробиш".

Емма вилізла з вчителів, встала і негайно почала терти дно, не дбаючи про те, що місіс Джонс ухмиляється від захвату, але з повагою відповіла: "Ніякої міс, ніколи більше, я обіцяю міс". "Добре, тепер зверніться до своїх колег-студентів і скажіть їм, що ви шкодуєте за свої дії". Емма обернулася до інших студентів зі сльозами, що стікали по її обличчю, все ще потираючи її дно, і сказала, схлипуючи: "Мені дуже шкода всіх". Потім місіс Джонс звернулася до Кейсі, головного префекта, і запитала: "Кейсі, що ти вважаєш доречним зараз".

Кейсі підвівся і озирнувся на інших студентів. Їй було 18 років і її добре поважали інші. Вона відповіла: "Ну, міс, поки я приймаю вибачення, я думаю, Емма повинна подвійно затриматися". Я задихнувся. Студентів у подвійних арештах Префекта збив Кейсі.

Це було трохи, про що я думав, але знав, що Кейсі - це жорстке печиво, і насправді я часто мріяв про те, щоб мене підліток підбив. Вона спортивна дівчина, мій h, вона любить тренажерний зал і була дуже підтягнутою. Це було так легко зобразити її у своєму тренажерному залі, а мене по її колінах шльопали.

Це приваблива дівчина зі ставленням. Дуже впевнена в собі панночка, яка далеко піде. Я часто стояв біля арешту префектів і слухав, як вона б'є хлопців та дівчат, хоча ніколи не наважувався на це.

Хоча я мастурбував, думаючи про неї, смачні фантазії змушували мене прекрасно закінчити. Хоча лише мрія, оскільки вчителів не відправляють до арешту префектів, викликає жалість, про яку я тоді думав. Місіс Джонс сказала: "Я згоден", і, звернувшись до все ще ридаючої Емми, твердо сказала: "Добре, Еммо, ти подвійно затримаєш, коли ми повернемося наступного тижня".

"Так, міс, дякую, міс", - дуже жалюгідна Емма відповіла поглядом свого обличчя, кажучи всім, що вона занадто добре усвідомлює, що голова префекта насолоджувався своїми поширювальними обов'язками, і жоден студент ніколи не залишав її на колінах ні в чому, окрім жахливого приниження, не кажучи вже про це страждання нездатність сісти віками. Міс Джонс наказала: "Правильно Емма, іди і зіткнись зі стіною, поки ми матимемо справу з Лорою". "Що?" Я скрипив, не вірячи.

"Що ти маєш на увазі мати справу зі мною?" Що це може означати? Це не моя вина, Емма поневірялась. Місіс Льюїс стрибнула з суворим: "Будь тиха Лора, ти не будеш грубим, коли будеш говорити зі мною". Я ковтнув, почувши суворий голос, і обернувся, щоб поглянути на завуча. Потім вона запитала мене: "Скажи мені, Лора, ти вважаєш, Емма заслужила її шльопання?" "Так, безумовно", - відповів я, не продумуючи. Я просто хотів підкреслити, що виною Емми стало те, що вона сталася.

- Я теж, - відповіла місіс Льюїс. Потім вона запитала мене: "Що в сумці, яку ти носив?" Я раптом зрозумів, що вона має на увазі, маючи справу зі мною. Звичайно, я був тим, хто ходив по магазинах, і вона якось це знала. - Е-е, сукня. - Ви маєте на увазі сукню, місіс Льюїс.

- Так, я маю на увазі вибачення, місіс Льюїс. - Так краще Лора. Я був убогий. Тут я був учителем, якому було 28 років, і мене лаяли перед студентами, більшість з яких я викладаю щодня. Я почувався таким маленьким, таким приниженим, але знав, що не можу виграти бій проти місіс Льюїс.

"Отже, Лора, сукня, яку, наскільки я розумію, ти придбала, коли виходила зі студентами, тоді як ти мала за ними доглядати". Я з жахом кивнув головою і мусив визнати: "Так, місіс Льюїс". Місіс Льюїс посміхнулася, знаючи, що я помилилася. "Ось так, як інші заблукали, і чому весь клас сидить тут, а не на концерті".

Я запанікував: "Ну так, але Емма пішла, і я не міг її знайти, і", "Ні, ні, ні юна леді. Емма заплатила за те, що зробила". Я відповів у відповідь: "Слушно, місіс Льюїс". Я зрозумів, що сказав.

Я була такою дурною, що не думала першою, а просто вистрілила рот тим, що вперше прийшло мені в голову. Такий дурний. "" Точно ", - сказала місіс Льюїс, додавши через кілька дуже незручних секунд, тобто для мене" Одягніть сукню на Лору, давайте подивимося, чому ми все ще тут "." Чому міс? "- запитав я "Просто зроби це, дівчино," суворо відповіла місіс Льюїс. Я взяла сукню і озирнулася, де б переодягнутися.

Місіс Льюїс вигукнула: "Змінись тут, дівчино, повірте, кожен побачить достатньо вашого оголеного тіла, щоб не робити різниця, де ти переодягнешся. "Я озирнувся і сказав, не замислюючись," Але вони студенти і побачать мене роздягненим ". Я дихав дуже тяжко і зовні розлючений.

Місіс Льюїс сказала майже тихо:" Тоді вам слід було подумати про це раніше втратити своїх учнів. А тепер зміняйся ". Суворість у її голосі розбила мою волю заперечувати, і я взявся за завдання переодягнутися. Я розпакував спідницю і дав їй впасти на підлогу, натягнув жилет на голову, поклавши одяг на стілець Я стояв у бюстгальтері та в штанах і чув, як я виймав сукню з сумки і наступав до неї.

Моє почуття гордості за сукню зникало під приниженням перед переодяганням перед студентами. Гірше прийшло, оскільки я не міг зробити застібку-блискавку, і Стефані, 16-річна студентка, встала і застібнула мене на блискавку, сміючись при цьому. Здавалося, всі насолоджувались моїм дискомфортом. Я подивився на місіс Льюїс, яка дивилася на мене вгору-вниз, а потім, дивлячись прямо на мене, сказав: "Я сподіваюся, що це не зморщиться, коли вас б'ють".

Коментар зайняв лише секунду, і коли я божевільно озирнувся на спостерігаючих студентів, сердито сказав: "Не можна". Місіс Льюїс штурмує мене і, опустивши обличчя в дюймах від мого, прошипіть. "Не можете? Це те, що ви щойно сказали, молода пані?" Юна міссі, моя дівчино, терміни, що використовуються, коли кажуть студентам, а не мені. Я сказав у захист: "Я вчитель, і мені 28 років міс".

"Знову ж таки, вам слід було подумати про це". Вона перевела дух, озирнулася по кімнаті, я побачив, як вона посміхається, і тоді вона сказала: "Кейсі, я думаю, ти повинен дати Лорі її шльопати". Кейсі підвівся, коли я розвернувся і зіткнувся з 18-річним юнаком.

"Вона не може, їй лише 1", - проголосила місіс Феллоу, "я вирішу, чи може вона, чи не може, і я кажу, що може. Ви добре знаєте, що це зазначено у вашій контрактній дисципліні, яка перебуває в моєму домені, вирішив." Я обернувся і благав: "Будь ласка, місіс Льюїс, не робіть". Я додав скаргу "Будь ласка". Місіс Льюїс виглядала найбільш несимпатично, коли сказала: "Ну, як вчитель, ви не можете взяти префектів під варту, але я вважаю, що Кейсі повинна покарати вас від імені всіх учнів".

Напевно, я виглядав збентеженим, тому місіс Льюїс додала: "Не хвилюйся, Лора, вона найвправніша, вона перетворить твій низ на найпрекрасніший червоний колір". Я застогнав, що лише зробило місіс Льюїс щасливішим. "Кейсі, іди і сядь на той вертикальний стілець, а ти, Лаура, йди і стоїш біля неї". Я вже не міг сперечатися, навіть тоді, коли інструкції були настільки чіткими.

Я пропустив Кейсі повз мене і пішов за нею до призначеного крісла, того, на кого Емму та Жасмін шліфували. Кейсі граціозно сів. Вона була одягнена у шкільну форму, як це зазвичай носили всі під час шкільних поїздок, блузку з короткими рукавами, спідницю довжиною до коліна та шкарпетки на щиколотці. Їх повинні були носити навіть дівчата. Це було історично, і ніхто не заперечував.

Кейсі подивилася на мене і наказала: "Правильно, Лора", - сказала вона, наголошуючи на моєму імені та на тому, що вона не зверталася до мене як до міс, - "Підніміть сукню над поясом і опустіть штанини до щиколоток, тоді ви перейдете через мою на колінах ". Я подивився на головного префекта і зрозумів, що недосяжна мрія про те, що її збивали, ось-ось стане реальністю. Неймовірно так. Я одягнув сукню вище талії, де воно сиділо навколо моєї тонкої талії, але було досить туго, щоб не опуститися назад, перш ніж вкласти великі пальці в пояс моїх штанів і штовхнути їх вниз, зігнувши коліна, щоб опустити їх до щиколоток, добре усвідомлюючи, що моє кицьове волосся видно крізь ноги.

Я хотів, щоб земля відкрилася, але цього не сталося. Реальність настала. Я рушив уперед і витягнувся вниз і навпроти Кейсі на колінах, руки лежали на підлозі, а голова в дюймах над нею. Я відчув руку Кейсі на дні, коли вона натирала мене колами.

Вона, мабуть, усміхалася тоном свого голосу, коли сказала мені в потилицю: "Зазвичай я поясню, чому мені доводиться бити тебе, але я думаю, що це досить зрозуміло. Ти не думаєш, Лора?" Це, звичайно, лише посилило моє приниження. Вона буквально розмовляла зі мною, 18-річний принижував мене, 28-річним вчителем.

Я повернув голову, намагаючись підняти на неї відповідь, але, звичайно, це було неможливо, і все, що я бачив, - це всі усміхнені обличчя, що дивляться на мене. Я знову опустив голову і сказав на підлогу: "Так Кейсі". Місіс Льюїс суворо сказала: "Лора, я думаю, якщо ти дотримуєшся дисципліни, то звертайся до Кейсі як до міс, на знак поваги". - Справді? Я запитав. Кейсі сильно поплескав мене по кожній нижній щоці і сказав: "Виявляй повагу Лорі і роби, як тобі наказано".

Я швидко відповів: "Так, міс Кейсі, вибачте міс Кейсі". Мене знову збили до підпорядкування. - Добре, - сказала Кейсі дуже чудовим тоном.

Розтирання тривало кілька хвилин, перш ніж вона підняла руку і опустила долоню на мою оголену нижню щоку, потім знову на іншу голу нижню щоку. Вона вдарила мене цілком методично по черзі нижніх щік майже в чотирьох сегментах вгору вниз і поперек і тримала імпульс вгору протягом декількох хвилин, поки я не зрозумів, що моє дно почало жалити. Шляпання було не таким важким, як інші, які я отримував, але не було відмови, насправді саме так, як мені подобалося, коли мене шльопали, і незабаром я дозволив голові опуститися, коли шльопання продовжувалося. Здавалося, це ніколи не закінчується, поки врешті Кейсі знову не потер моє дно, а потім і тил моїх ніг.

Це було приємно, оскільки мені справді сподобалось терти ноги. Я розплющив очі і побачив короткі шкільні шкарпетки Кейсі, які нагадали мені, що мене шльопав 18-річний, але пані Льюїс мала рацію, Кейсі справді була дуже досвідченою. Я похитав головою, коли знову подивився на шкарпетки. Так солодко насправді.

Я не думав, що шльопання по задній частині моїх ніг було таким солодким, ані наступний, ані шльопання після шльопання, що слідували. Я задихався, коли в спині мої ноги жаліли. Кейсі притиснула мою нижню щоку просто біля місця сидіння, ніби розтягуючи мою шкіру, а потім другою рукою знову і знову поплескала мене прямо на тому жахливо ніжному місці сидіння. Я задихався все голосніше і голосніше, доки вона не перепочивала і сказала: "Мені подобається симетрія", коли вона розтягувала шкіру на іншій моїй нозі і почала раз по раз бити її.

Мої очі наповнились сльозами задовго до того, як Кейсі закінчив бити мене по ногах. Це все ще не було закінчено. Кейсі знову поплескав мене по нижній щоці, яка вкорінила ще раз досить швидко.

Місіс Льюїс мала рацію, Кейсі не просто вміла шльопати. Пройшло ще багато хвилин, перш ніж Кейсі перестав мене бити. Я розплющив очі і ще раз подивився крупним планом її гомілковостопні шкарпетки, і, не замислюючись, знову поклав руку на низ і почав тертись, поки не почув, як місіс Льюїс сказала мені недвозначно: "Не натирайте Лору, ти знаєш, що не треба тертися, поки шльопання не закінчиться, чи не так ".

Я швидко витягнув руки перед собою і сказав: "Вибачте міс". Тільки тоді двері відчинилися, і менеджер готелю увійшов, несучи піднос, але з мого положення на колінах Кейсі та мого обличчя в дюймах від підлоги я не міг побачити, що було на підносі. Менеджер готелю зупинився, побачивши мене на колінах у Кейсі, і здивованим тоном сказав: "О, я думав, міс Лора була вчителькою, а молода міс Кейсі - студенткою?" Місіс Льюїс із посмішкою сказала: "Так, це правда, мій добрий чоловік, але в нашій школі молодший персонал також підлягає дисципліні, а не лише студентам, а Кейсі є головним префектом, тому має особливі обов'язки". Я заплющив очі і опустив голову, відчуваючи такий сором, коли про мене так говорять менеджеру.

Вже бути на колінах підлітків з яскраво-червоним дном не допомогло. Тон Менеджера все ще був сповнений здивування, коли він відповів: "Я розумію пані", звернувшись до місіс Льюїс і пояснивши: "Я запропонував вам вибір. Всі вони - щітки для волосся з дерев'яною підкладкою, але різних розмірів і товщини". "Цілком так", - сказала місіс Льюїс, виливаючи вибір. Я закрутився навколо і спостерігав, як вона взяла щітку для волосся, відчула її шум, дала їй пару раз впасти на відкриту долоню, а потім спробувати наступну.

Тоді я гадав, що знав, що буде відбуватися ще до того, як місіс Льюїс сказала: "Це здається найважчим, і тому ми візьмемо це. Будь ласка, додайте плату до нашого рахунку". "Я буду пані".

Потім менеджер пішов. Місіс Льюїс сказала: "Ну, Лора, якби я про це подумав, я б взяв із собою щітку для волосся, тож щастить, що в готелі є вибір". Дійсно пощастило, я саркастично подумав про себе.

"Отже, зараз питання. Хто найкраще використовувати його на дні?" Я припускав, що мені насправді все одно, бо це все одно буде боліти. Я був би не проти того, щоб це зробила місіс Джонс, оскільки мені дуже здавалося, що її саджають їй на коліна.

На мій жах, хоча місіс Льюїс сказала: "Я гадаю, як ти вже перебуваєш на колінах у Кейсі, вона також може продовжувати". Я думав, більше приниження. Зараз 18-річна людина справді змусить мене заплакати. - Я буду в захваті від міс, - послушно сказала Кейсі. Місіс Льюїс подала Кейсі щітку для волосся, і вона з певною насолодою промайнула нею перед моїми очима, радісно промовивши: "Думаю, ми обоє отримаємо від цього користь, ви не думаєте, Лора?" Я не відповів, але знав, що моє обличчя, мабуть, було зображенням для всіх, хто дивиться.

Це виглядало величезним і злим так близько до мого обличчя, тим паче, коли Кейсі легенько відбивав тверде дерев'яне весло на моєму і без того хворому дні, практикуючи це, здавалося. "Ти починаєш, коли хочеш Кейсі. Я скажу тобі, коли слід зупинитися". Кейсі дав мені ще пару легких ляпасів щіткою для весла, а потім з’явився проміжок, я відчув, як напружуються її стегна, і наступної миті щітка розбилась мені об дно. Це було не так важко, як мені давали інші, що, я гадаю, допомогло, але все одно боляче.

Кейсі вдарив мене ще кілька разів, і тоді я почув, як місіс Льюїс сказала: "Кейсі, ти можеш піти набагато складніше, ніж це, мабуть, боляче". Кейсі просив вибачення: "Вибачте, міс", і наступний шльопання був набагато важчим, і я закричав від болю, як і для кожного наступного шльопання, які були однаково важкими. Звичайно, надто важко, я думав, але чув, як місіс Льюїс сказала: "Так краще, Кейсі, продовжуй так, не зупиняючи розуму, просто рознеси шльопання навколо її неслухняного дна і просто пам'ятай, що вона заслуговує на кожен останній шльопанець".

- Так, міс, - сказала Кейсі, коли вона знов і знов шльопала мене, і взагалі не зупиняючись. Я курчався навколо неї на колінах і бив ногами, намагаючись впоратись, знаючи, що моє дно буде палаючим синцем червоно-синього кольору, якщо вона буде продовжуватися так набагато довше. Хоча вона не зупинилася, і місіс Льюїс стояла поруч, спостерігаючи, ігноруючи мої крики. Біль був жахливий, мені було все одно, як голосно я кричав, Кейсі давав мені одне з найтяжчих побоїв, які я коли-небудь отримував, і мені дали кілька справді важких. Зрештою місіс Льюїс сказала: "Добре Кейсі, ще два десятки або близько того, тоді все буде".

Я не хотів більше кричати, але знав, що якщо я це зробив, то, напевне, почую наказ не зупинятись, тому я просто прийняв два десятки шльопань. Потім все закінчилося, принаймні шльопання було. Біль обплив моє дно, печіння було інтенсивним. - Вставай, Лора, - наказала місіс Льюїс. Я зіліз з колін підлітків і підвівся.

Я знайшов прямо стояти неможливо, але мої руки полетіли до мого дна, і я потерся, щоб спробувати розвіяти біль. Під час натирання мені стало так жарко, і я був впевнений, що синці з’являться незабаром. "Вам потрібно навчитися моїй дівчині". Я чув, як місіс Льюїс сказала: "А тепер скажіть спасибі Кейсі за те, що вас дисциплінував".

Я обернувся до Кейсі і сказав між риданнями: "Дякую, міс". Я продовжував тертись і почув хихикання з усієї кімнати, знаючи, що всі були настільки неприхильними до мого покарання, і я припустив, що вони мали рацію, оскільки це справді моя вина більше, ніж Емми, і мені потрібно було взяти на себе відповідальність. Це просто притягнення до відповідальності 18-річного віку було зрештою таким принизливим. Оскільки розтирання, здавалося, допомогло, тому я подивився на Кейсі, і я не здивувався, коли зрозумів, що я від побоїв мене все збудив, тепер це закінчилося, звичайно, тому що саме порка було дуже важким, але, коли я стояв там, розтирання моє дно, я просто подумав, як моя кицька стала набагато сильнішим, ніж зазвичай, після шльопання, і я не міг дочекатися, щоб опинитися наодинці, щоб я мастурбував. "Іди і зіткнись зі стіною, Лора, з Еммою, поки ми обговоримо, що робитимемо сьогодні ввечері".

Я кинувся якомога швидше, щоб стати поруч з Еммою, і автоматично знав, як покласти руки на голову і притиснути ніс до стіни. 28-річний та 18-річний стояли пліч-о-пліч, обидва шльопали, обидва ридали, обидва із заплямленими сльозами обличчями, обидва з палаючими червоними днищами. Я так часто посилав своїх студентів обличчям до стіни, проводити час на неслухняному місці, де вони могли зіткнутися з порожнечею і подумати про те, що вони зробили неправильно, тепер я мав час подумати сам про те, наскільки я помилявся, купуючи ця сукня і те, наскільки лупати так заслужено.

У мене була одна кумедна думка. Зараз я опинився на власному пустотливому місці, я справді побачив його користь і буду користуватися ще частіше, коли повернуся до керівництва класом. Я слухав дискусію, і здавалося, насправді пізніше відбувся концерт, щоб ми все одно могли піти.

Який випадок, хоча я наполовину очікував, що місіс Льюїс вже знала, що коли наказала, щоб нас усіх побили. Тим не менше, я був винен настільки заслужено, що отримав шльопання. "Добре, хлопці та дівчата, тренер буде тут через 10 хвилин, тому готуйтеся". Я обернувся, щоб зіткнутися з дуже похмурою пані Льюїс. "Не ви двоє.

Ви обоє ляжете прямо в ліжко, вимкнувши світло, як додаткове покарання. Тепер знову поверніться до стіни, поки я не скажу вам обом, щоб ви потрапляли у свої кімнати". Щоб наголосити на цьому, місіс Льюїс дала мені десяток дуже жорстких постукувань по моєму все ще оголеному дні, що означало більше сліз, коли я повернувся і міцно притиснувся носом до стіни. Я чекав, слухаючи балаканину інших, коли вони виходили, щоб зайти до своїх кімнат і підготуватися до виходу, соромлячись того, хто обговорював моє червоне дно і наскільки заслужено моє побиття. Одна студентка навіть сказала, що варто йти на посаду голови префекта, якщо у вас є шанс відлупцювати вчителів, хихикаючи, коли вона виходила з кімнати.

Місіс Льюїс сказала в потилицю: "Ви обоє будете залишатися тут, на неслухняному місці, за яким я стежу, поки мені потрібно зробити розмітку. Як завжди, будь-який рух або розмова будуть зустрічатися кількома шльопами. Як тільки ми всі підемо ти ляжеш спати і будеш там залишатися. Персоналу дадуть ключі та наказать заходити у твої кімнати, не стукаючи, і сказати мені, чи ти погано себе поводиш, і я включаю до цього, якщо запалити світло чи встати з ліжка заради чогось іншого в туалет.

Вранці це буде щітка для волосся, якщо вас спіймають, тому не думайте, що вам нічого не вдасться ". "Так, міс", сказала Емма, і я також відчув себе зобов'язаним сказати це. Я стояв, притиснувши ніс до стіни, і все, що я робив, - це довго і довго думав над своєю поведінкою, не бажаючи більше терпіти шльопання, і, звичайно, думав про те, щоб бути в ліжку і як це буде чудово, як тільки я отримаю можливість мастурбувати . Врешті-решт нам сказали, що всі були на вулиці в тренері, пані Льюїс відправила нас обох спати одразу після цього. Я подивився на своє дно у дзеркалі у ванній кімнаті, і, звичайно, воно було яскраво-червоним, але з синцями, які, як я знав, могли довгий час сидіти дуже незручно.

Я лежала в ліжку, розчарована тим, що не збиралася на концерт, але потім мій розум знову заблукала до порка та Кейсі, її голеностопних шкарпеток і дуже дуже твердої руки, а також ще жорсткішої щітки для волосся. Мої соски стояли прямо, коли мої руки натирали дно, але тоді я відчув, як тремтить моя кицька, і я підняв животик, і пальці незабаром знайшли мокру кицьку і обережно натирали окантовку всередині мене, поки я не знайшов свій клітор, і я натирав сильніше і швидше дно піднімаючись і падаючи, коли я кружляв, думаючи про Кейсі, вона мене шльопає і, можливо, знову шльопає. Я стогнав і задихався, наближаючись до оргазму, красивого, еротичного, чуттєвого, сексуального, поки не зайшов довгий розривний стогін. Я тримав пальці в собі, доки не довів себе до другого оргазму, навіть кращого за перший, повернувся до спини, але закричав, оскільки навіть м’який матрац був занадто твердим для мого болючого дна і так підняв дно від матраца просто коли ключ у дверях розвернувся і зайшла економка.

Жінка, якій було сорок років, я обміряв тісний одяг сорочки з короткими рукавами та спідниці, запитав: "Чи є проблема. Мені сказали подбати про те, щоб ти залишився в ліжку . " Я знову перевернувся на живіт, але постільна білизна посунулася, моя нічна сорочка була вище талії, і економка відразу побачила моє червоне і синцеве дно.

Вона засміялася і сказала: "Я чула, що ти отримав шльопання". Я ліжко і економка сказали: "Я знаю, що ти вчитель. Вони впевнено лупають у тебе". "Дуже важко", - відповів я.

"Тим не менше, ти отримуєш поштовхи лише тоді, коли ти цього заслуговуєш, тому я не можу скаржитися". "Хочеш втерти трохи крему?" "Я б, але це суперечить правилам". "Чи можу я відчути, наскільки гаряче ваше дно?" Я був здивований, але сказав: "Добре". Економка сіла на ліжко і обережно поклала руку мені на дно.

"Ого, що жарко. Це, мабуть, дуже боляче". Я з жалем сказав: "Так, і я не буду сидіти дуже зручно кілька днів".

Економка запитала: "Як проходила мастурбація?" "Чудово", - відповів я, а потім завмер. "Я маю на увазі е-м-м", "Я сказав вам, що мене попросили перевірити вас обох. Я просто спіймав Емму з ліжка і дав їй вибір. Я її відшлепую або кажу місіс Льюїс". "Що вона сказала?" Економка здавалася цілком спокійною, тоді як моє серце билося все так швидко.

"Ну, вона знову в ліжку на животі, викрикуючи очі, потираючи своє дно. Його кілька відтінків червоного глибше, ніж після її першого порка". - О.

"Точно, отже, ти отримуєш той самий вибір, який справедливий, ти не думаєш?" Вона посміхнулася і додала: "Я користуватимусь лише моєю рукою, чого, мабуть, не буде, якщо про це повідомить місіс Льюїс". "Здається, ні", я прийняв, а потім додав: "Але я був у ліжку, просто мастурбував. Це не порушує правил, чи не так?" Економка посміхнулася.

"Я можу собі уявити розмову з місіс Льюїс, ти кажеш їй, що ти був настільки розбурханий, коли ти шльопав, що всю ніч мастурбував. Як ти вважаєш, що це все закінчиться?" Коли мені так сказали, я знав лише один шлях. "Напевно, мене знову збивають". Саме те, що я очікував би зробити від неї, і після того, як сказати всім, чому, що також може здатися вам досить принизливим. Отже, зараз ми домовились, що вам потрібно збити, вам краще прийняти швидке рішення, я вас зараз відшлепую чи завтра місіс Льюїс? "" Ви зробите це ", я прийняв." Ви робите це що, ви виявляєте мені повагу, якщо ви хочете, щоб я врятував вас від набагато жорсткішого шльопання, яке дасть вам місіс Льюїс? ", - відказала вона.

- Ви робите це, будь ласка, міс, - швидко відповіла я, зрозумівши, що мені потрібно було висловити їй належну повагу. Я спостерігала, як вона сиділа на розі ліжко, обернись до мене посміхаючись і наказав: "Давай, я не буду довго чекати, і можу сказати місіс Льюїс швидше, як будь-що". Я підповз до неї, знаючи, що я не повинен мастурбувати. Принаймні таким чином це шльопання рукою в будь-якому випадку. Я переступив її коліна, і мої руки та пальці ніг торкнулися підлоги.

Її рука потерла мені дно, і вона радісно сказала: "Я справді роблю тобі послугу?" - Як це міс? Мені було легко бути поважним, коли жінка, яка мене контролює, така домінуюча. "О, я сказав Еммі, що не повернусь на годину, тому, якщо вона перестане плакати, у неї буде трохи часу, щоб повернутися до свого комп'ютера і поспілкуватися з друзями, хоча встати, щоб бути справедливим. Ви, з іншого боку, майте годину, щоб мастурбувати ще раз, на животі. Ось як ".

"О Я бачу." "Так, але це пізніше. Спочатку я повинен переконатись, що ви усвідомлюєте, що ваша погана поведінка є причиною того, що вас шльопають. Я бачу, що ви вже отримали дійсно добре відшляпане дно, але я дивлюся на це, що нам слід починати з подряпини і повні шльопання - це порядок дня. Тож, я гадаю, я буду бити вас близько двадцяти хвилин, а потім залишу вас на цілу годину в спокої.

Після цього я знову перевірятиму вас, так що там завжди є шанс на друге лупцювання, якщо ти знову поводишся неправильно, але це твій ризик, якщо хочеш. У будь-якому разі я твердо вірю, що неслухняні днища повинні бути так сильно шльопані, якщо вони хочуть засвоїти свій урок, тому я відчуваю себе досить добре, коли збиваю дві неслухняні днища за годину. Що-небудь, щоб зробити її життя кращим, я подумав із жалем Економка з Кейсі.

Економкою була жінка по материнській літці років сорок, штат Каліфорнія побачити підлітка в владі над мною. Чи мали значення вікові відмінності? Чи існувала якась різниця між мною у 28 років та вчителькою, яку шліфував підліток чи сорокарічна жінка? Я не вважав. Я охоче підкорився обом і цілком заслужив, щоб обидві дами були знущані за мої вчинки поганої поведінки. Як би там не було, я зараз ще раз перебуваю у своєму улюбленому покірному положенні, лежачи на домінантному жіночому колі, моє дно потерте і ось-ось отримаю черговий заслужений лупцювання. Я викрутив дно, коли вона натирала мене колами, і я чекав, що, як я знав, буде дуже болючим побоєм.

Перший шльопанець приземлився на моє боляче дно, і я ахнув. Можливо, це була лише рука, але вона все ще боліла, як божевільна. Шльопання за шльопанням приземлилося, коли я знову розчинився у сльозах, приємних, хоча при думці про мастурбацію пізніше, принаймні, я сподівався, що перестану плакати досить довго, щоб мати можливість мастурбувати, оскільки економка, безумовно, дуже сильно мене шльопала і, здавалося, смакуючи її завдання, судячи з постійних шльопок, які вона мені давала..

Подібні історії