Орендар (Частина друга - Історія Джеффа)

★★★★★ (< 5)

🕑 9 хвилин хвилин Пляскання Історії

Настав час змін. Час переїхати з міста, кудись, де є трохи місця. Десь я міг підвести підсумки після останнього душевного болю.

Сузі протрималася майже рік, поки не отримала занадто багато. Хочете переїхати, змінити речі. Я не люблю, як інші люди щось змінюють. За місяць я знайшов ідеальне місце: окремий будинок на краю міста, окремий гараж, окремо стоять сусіди. Над гаражем була квартира з орендарем.

Не проблема; Короткий візит виявив спокійну молоду жінку, гарно, але консервативно одягнену. Вона навіть читала книжку, коли я постукав у двері. Старе подружжя, у якого я купував, наполягало на тому, що вона повинна мати гарантію на шість місяців. Не виглядало так, ніби це буде проблема. День переїзду пройшов гладко.

Я бачив, як моя нова орендарка дивиться з її вікна. Коли моє нове обладнання для тренажерного залу перевезли в гараж, у неї був ніс, але я не втручався. Тієї першої ночі я стояв біля вікна своєї спальні й дивився на гараж.

У неї був хлопець? подруга? Здавалося, у неї не було машини, можливо, саме через це вона виглядала так добре. Під похмурим одягом я помітив струнку пишну фігуру. Тієї ночі я оглянув тренажерний зал, переконавшись, що тренажери встановлено належним чином і що все інше моє.

обладнання. був неушкоджений. Я відімкнув шафу, помацав палиці, лопатки, ремені, що там висять. Я підняв шкіряний капець, трохи погнув його. Це була моя улюблена іграшка.

Мені сподобався звук, який він видавав, коли торкався різкого, округлого заднього боку. І який ефект це мало. Я виявив, що дивлюся на двері до квартири нагорі. Це може бути проблемою: шум від будь-яких ігор переноситься нагору. Може ускладнити ситуацію між нами.

Наступного дня я розпаковував ще більше коробок, коли невпевнений стук привів мене до задніх дверей. Мій орендар стояв із маленьким кошиком, накритим тканиною. Виявилося, що містяться мафіни домашньої випічки.

Чи я переїхав до Маленького будиночка в прерії? Я видав правильні звуки, і ми приємно побалакали. Ми поговорили про тренажери, і Лаура, як я її тепер знав, виглядала задоволеною моїм запрошенням використовувати їх, коли захоче. Я спостерігав, як вона повертається до гаража, думаючи, як вона виглядатиме в спортивному спорядженні. Можливо, це все-таки вийшло б. Наступного дня мені довелося заглянути в офіс.

Коли я сів у машину, я помітив, що Лаура сиділа за своїм столом біля вікна, що виходило на під’їзд. Поки я їхав, я думав, чи буде вона займатися в тренажерному залі, коли мене не буде, і коли я дістався до офісу, я вирішив, що це буде швидкий візит. Я зареєструвався, розглянув пару майже термінових електронних листів, а потім повернувся, звинувачуючи доставку меблів. Я не заходив в будинок, а пішов прямо в спортзал.

Лаура була до мене спиною. Перше, що я помітив, — це її чудова фігура — її спортивне спорядження підкреслювало її підтягнуту талію й усі округлі вигини — а наступним було те, що вона приміряла дверцята шафи. Вона виглядала збентеженою, коли я брязкав ключами.

Я відчинив двері, спостерігаючи за її реакцією, коли вона побачила, що всередині. Вона виглядала приголомшеною, а потім, після довшого часу, якого я очікував, почервоніла й втекла до своєї квартири. Чи була вона шокована в хорошому чи поганому сенсі? Як вона виглядала в лайкрі, я дуже сподівався, що це було перше.

Я вирішив зачинити двері, але залишити їх незамкненими, і подивитися, що буде далі. Після швидкої кави, взятої на кухні, дивлячись на гараж - чи варто мені йти туди? Я повернувся до офісу. Я зосередився на тому, щоб прибрати сміття зі своєї скриньки «Вхідні», і перш ніж я це зрозумів, місце спорожніло, оскільки всі йшли до пабу на п’ятницю. Я відмовився, сказавши, що хочу привести будинок у порядок.

Я щиро сподівався, що буду зайнятий чимось іншим, ніж розпаковуванням коробок, повертаючись до свого нового дому. Коли я заїхав на під’їзну доріжку, я помітив каштанове волосся Лаури біля вікна, схилившись над своїм ноутбуком. Вона підняла очі, і я посміхнувся їй і помахав їй рукою.

Вона помахала у відповідь, але посмішки не відповіла. Моє серце впало. Вона не була зацікавлена.

Напевно, вважала, що її новий хазяїн — погань. Я закинув чохол і куртку всередину й, пориваючись, пішов до спортзалу. Все було тихо. Тоді я помітив один із ременів, тризубий ремінь, накинутий на кінець шезлонга. Я підняв його, дивуючись, що сталося, коли почув, як відчиняються двері квартири.

Я пильно подивився на Лору. На ній були старі сині джинси та футболка. Обидва були на жорсткій стороні. Вона виглядала фантастично. І дуже збентежений.

«Я думаю, ми повинні поговорити, ти і я. Хочеш зайти до дому? Я сказав. Вона кивнула, і ми мовчки перетнули гравій. Коли ми підійшли до вітальні, я все ще носив ремінь, і образ Лаури обличчям вниз на підлокотнику кушетки відразу виник у мене в голові.

Але вона просто сіла і чекала. «Трохи вина? Червоний? Білий? Я запитав. Вона затинаючись промовила відповідь — червоний — і незабаром ми були разом на дивані, обличчям одне до одного. Після перших кількох ковтків ми розслабилися та легко розмовляли.

Я відкрито говорив про свої симпатії до сино-мажорних – було б трохи нерозумно не сказати – і вона, я думаю, була відкритою у відповідь. Виявилося, що вона спробувала трохи пошмагати з хлопцем, але вони не пішли далі. Занадто консервативний? Занадто наляканий? Я бачив, що наступні кілька тижнів можуть бути дуже цікавими. Але я не хотів поспішати, тож коли випили вино, я потягнувся й оголосив, що готовий спати.

Мені здавалося, що Лора виглядає розчарованою, але ввічливо побажала добраніч і пішла додому. Я спостерігав із заднього ходу, як вона відкрила бічні двері й увійшла до спортзалу, дочекавшись, поки в квартирі засвітиться світло. Вони цього не зробили. Зрозумів тебе. Я йшов, зупиняючись лише для того, щоб забрати ремінь.

Я зупинився на порозі. Лаура знову була в кабінеті. Із зусиллям я стримав усмішку. Я підняв таз. «Забув повернути це.

Мені трохи неприємно складати речі. Насправді ми не говорили про це, чи не так? Давайте розберемося з цим зараз». Я підвів її до шезлонга, сказав їй нахилитися.

Вона нахилилася на півслова. Я трохи гарчав у своєму голосі: «Далі». Візьміть подушку».

Вона зробила, як їй сказали, кінчики її пальців на ногах лише торкалися землі. Я ніколи не бачив такого ідеального задника для шльопання: округлого й повного, як стиглий персик. Вицвіла бавовна її джинсів не давала їй особливого захисту.

Я швидко стягнув сорочку та штани, і, моя ерекція вже напружувалася на моїх стовбурах, зайняв позицію. Я відкинув ремінь назад, сильно опустив його на цю ідеальну дупу з тріском, який відлунював по кімнаті. Вона задихнулася.

Повторив удар, те ж місце - тріщина! Вона перевела подих, а потім, нарешті, скрикнула від третьої тріщини на вузькій джинсовій тканині. Я переконався, що три хвостики шкіряного джгута закривають обидві щоки, які вже тремтіли, коли її ноги почали рухатися. Здавалося, вона затихла, коли припав четвертий удар, її очі міцно заплющилися. Це був легкий стогін? Чи почала вона знаходити задоволення? тріщина! тріщина! тріщина! Тепер вона брикала ногами, кричачи з кожним ударом.

Я зупинився, і її таз здригнувся, і вона простогнала слова, які я хотів почути: «Ні, не зупиняйся». Будь ласка.'. Я знав, що вона близько. Я стягнув джинси. Її спина була яскраво-червоною і виглядала так добре.

Я на мить зупинився. "Така гарна", - сказав я. Я знову замахнувся ременем. Тріск шкіри по шкірі був гучним, але наступний був ще голоснішим, коли я міцно приклав його до того чудового тилу з тріском, мов батогом.

Лаура зойкнула, але не поворухнулася, не скочила на ноги, як я очікував. Я скинув свої боксери й просунувся між її ніг. Вона без вагань відкрила їх, і я ввійшов у її вологу. Мені було складніше, ніж я був протягом довгого часу, і вона була більш ніж готова прийняти мене. Її палаючий зад приємно торкався мого паху, і я повністю вивільнився, а потім повернувся так повільно, як міг стояти.

Стогони задоволення Лаури посилили моє власне хвилювання, і коли вона почала наближатися, її м’язи схопили мене так сильно, що я не міг зупинитися. Мій оргазм почався з підошв і пронісся крізь мене, як цунамі. Я схопив її за стегна, коли я підходив і підходив, накачуючи в гарячу напругу, коли Лаура здригалася у своєму особистому сексуальному екстазі.

Пристрасть і сила цього чудового траха були єдиним, з чим ми могли впоратися саме тоді. Ми стояли поруч, і я торкнувся її обличчя. Вона посміхнулася і на секунду утримала мою ерекцію, що зменшувалася, і швидко її стиснула. Нема слів.

Я дивився на її червоний округлий зад, коли вона йшла до дверей своєї квартири. Рука почала гладити одну щоку, коли вона піднялася сходами. Як би я хотів, щоб ця рука була моєю. Я обережно, благоговійно поклав на місце шнурок і зачинив шафу. Я озирнувся від дверей, коли вимкнув світло.

Цього вечора тут сталося щось чудове, і я був упевнений, що незабаром станеться щось ще краще.