Еротичний автор Мелані покарана

Пропущений термін призводить до принизливого покарання на основі її власних ідей.…

🕑 42 хвилин хвилин Пляскання Історії

Той ранок почався добре для Мелані Пірсон. Вона щойно перевірила свій онлайн-банківський рахунок і виявила, що її видавець Paddle Cane Publications перерахував на її рахунок ще одну велику суму. Вона використає цей останній платіж, щоб забронювати відпустку за системою «все включено» для себе та свого партнера Діани. Вона посміхнулася при думці, що це буде їхня четверта закордонна поїздка цього року.

Її настрій ще більше піднявся, коли вона знайшла на тумбочці біля ліжка записку від своєї дівчини Діани, в якій описувалося, які заходи вони збиратимуться робити цього вечора. Їй подобалося, коли старша леді розповідала, що саме відбуватиметься в квартирі Мелані цього вечора. Вони обидва були авантюристи з точки зору того, що вони зроблять одне з одним, і ті два роки стосунків з Діаною так багато чого навчили Мелані. Насправді багато з того, що відбувалося в стінах її маленької квартири, надихнуло її на написання еротичних романів.

Мелані знову прочитала записку, притискаючи її до грудей і сяючи від щастя. «Я буду вдома: вечеря має бути на столі: ми тоді обговоримо, якою неслухняною була Мелані сьогодні, і я розберуся з тобою. Потім я хочу показати тобі, як сильно я тебе люблю в спальні. Ти вже, Солодка, - зітхнула Мелані і вирішила одягнутися.

Здавалося, на це потрібен час, поки вона мріяла про Діану. Потім вона прибрала свої речі для сніданку, перш ніж повернутися до комп’ютера у вітальні. Сьогодні їй справді потрібно було закінчити свою останню історію. Це був місяць із запізненням, і вони щойно заплатили їй велику суму грошей за його завершення.

Він мав бути у видавців для остаточного редагування три тижні тому, але він усе ще був на її комп’ютері ледь наполовину завершеним. Мелані Пірсон могла тільки думати про свою дівчину Діану. Вона була її першою серйозною дівчиною і навчила її так багато всього. Даян Джеймісон була на три роки старша за двадцятисемирічну Мелані, але заохочувала її продовжити кар’єру письменника. Вона показала їй так багато речей під час їхніх частих відпусток за кордоном і у Великій Британії, вона була начитаною та розумною, на відміну від Мелані, і мала такий досвід у спальні.

Діана заохочувала Мелані дослідити своє захоплення сексом і підтримувала її, коли вона почала працювати в еротичних чатах і з’являтися на платних секс-сайтах. Мелані була природна в цьому, і це добре заплатило. Вона використала цей досвід, щоб почати писати короткі еротичні оповідання, і завдяки керівництву та контактам Дайан їй вдалося опублікувати свій перший короткий еротичний роман.

Через шість місяців вона уклала контракт із великим видавництвом із угодою про шість книг. Хоча їй не бракувало ідей, і вона все записала та спланувала, стосунки Мелані заважали роботі, і вона проводила дні, мріючи про те, як потішити Дайану, а не писати свої історії. Мелані Пірсон завжди було важко зосередитися на роботі, а Діана запровадила тілесні покарання в їхні стосунки, щоб не відставати від молодшої дівчини. Мелані насупилася того першого разу, коли її роздягли догола, а потім наказали лягти на коліна Дайани в шовковій спідниці. Вона плакала, коли Діана неодноразово шльопала її по сідниці твердою рукою і благала свою дівчину не використовувати дерев’яну щітку для купання на її вже побитій попі.

Це було проігноровано, і в результаті цього вечора Мелані лягла спати з пульсуючою від болю попою. Це було трохи зміщено, оскільки інші частини її тіла поколювали від задоволення після того, як Діана впоралася з іншими її потребами. Мелані продовжувала мріяти, поки не вирішила перевірити свою електронну пошту. Побачивши того, хто був у верхній частині списку, вона завмерла і зрозуміла, що потрапила в біду. Це було від видавництва Paddle Cane і від її редактора, пані Сюзанни Брайант.

Мелані вагалася, щоб відкрити повідомлення, натомість подумавши про свого редактора. Вона добре ладнала зі старшою жінкою, але була вражена тим, наскільки серйозно й суворо виглядала Сюзанна Брайант. Крім того, у неї були різкі та безглузді манери, які сповнювали Мелані Пірсон жахом. Повідомлення, очевидно, стосувалося її простроченого рукопису, і хоч би що там було сказано, Мелані матиме проблеми. Вона хотіла, щоб Діана була тут, щоб допомогти їй заспокоїтися, але її не було.

Мелані Пірсон обережно клацнула по повідомленню під назвою «Прострочений рукопис, Книга покарань у школі Святої Катерини, том 2». Молода жінка відкинулася на спинку м’якого шкіряного комп’ютерного крісла й повільно прочитала електронний лист, переконавшись, що вона вловила кожну частину повідомлення. і повністю це зрозумів. Доброго ранку, Мелані, я сподіваюся, що ти почуваєшся добре і справляєшся з тиском, пов’язаним із новим автором.

Ми отримали багато схвальних електронних листів і відгуків про вашу першу книгу, а також повідомлень від людей, які з нетерпінням чекають прочитання вашої наступної частини серії. Ваші персонажі, міс Маркхем і міс Берч, дуже сподобалися читачам. Однак я надсилаю цей електронний лист, щоб висловити свою стурбованість щодо вашої невдачі подати другу книгу серії.

Сьогодні понеділок, 29 серпня, і, як ми домовилися на нашій зустрічі сім тижнів тому, ви пообіцяли надати нам остаточний проект до 8 серпня. У нас немає записів про будь-які телефонні дзвінки чи електронні листи від вас, які б пояснювали будь-які проблеми чи проблеми, які у вас виникли. Ми заплатили вам великий аванс за серію книг, фактично найбільший аванс, який ця компанія коли-небудь платила новому автору, і я стурбований тим, що ви не вклалися в терміни, про які ми всі домовилися. Як ви добре знаєте, цей збій має серйозні наслідки для принтерів, художників, реклами та багатьох інших проблем. Я добре усвідомлюю тиск, з яким можуть зіткнутися нові автори у своєму новому житті, але справді потрібно якнайшвидше вирішити це питання з вами.

Я пропоную вам завітати до мене в офіс сьогодні вдень, щоб обговорити, як ми можемо вирішити будь-які ваші проблеми. Я був би вдячний, якби ви могли відвідати коротку зустріч зі мною о 2 годині сьогодні. Прошу вибачення за надзвичайно короткий термін, але нам справді потрібно вирішити будь-які проблеми та повернути вас на правильний шлях із серією книг. Будь ласка, надішліть відповідь на цей електронний лист, щоб повідомити, що ви можете бути присутніми сьогодні вдень, а коли прибудете до мого офісу, будь ласка, повідомте моєму секретарю міс Ніколь Паттон, яка повідомить мене, що ви тут. Я дуже сподіваюся, що ми зможемо подолати ці труднощі, Мелані, оскільки ти надзвичайно багатообіцяючий молодий автор.

Однак, якщо ви не прийдете сьогодні вдень, у нас не залишиться іншого вибору, окрім як розпочати судовий процес проти вас, щоб повернути аванси, які ви отримали від Paddle Cane Publications за роботу, яку ви нам не надали. З повагою, Сюзанна А. Брайант, старший редактор Paddle Cane Publications, Мелані Пірсон продовжувала дивитися на екран і сіла на спинку крісла, заплющивши очі.

Їй доведеться зустрітися зі Сюзанною Брайант і пояснити, що вона не дотрималася встановлених термінів. Вона б сказала правду. Немає сенсу брехати старшій жінці, оскільки вона, ймовірно, знала причини, чому Мелані не вклалася в термін. Вона була найкращою подругою Рейчел, з якою Даян працювала.

Насправді історії Мелані були відкриті завдяки Рейчел. Вона надіслала їй один електронний лист. Наступне, що вона знала, Рейчел переслала його Сюзанні Брайант, яка через два дні зателефонувала Мелані Пірсон, щоб домовитися про зустріч.

Через кілька хвилин Мелані Пірсон натиснула «Відповісти» та набрала короткий електронний лист для Сюзанни Браянт, у якому повідомила, що прийде в офіс Сюзанни о 14:00 того дня. Потім вона перевірила свій годинник: було 11: і їй потрібна була година, щоб доїхати до міста, де базувалося видавництво Paddle Cane. Молода жінка вирішила, що одягнеться стильно, і пішла до своєї спальні, де зняла мішкувату футболку та штани спортивного костюма, які завжди носила вдома. Потім вона витратила наступні півгодини, вирішуючи, що їй одягнути на зустріч.

На цей раз Мелані ретельно вибирала одяг. Вона хотіла продемонструвати, що вона серйозний автор і що їй можна довірити доставку серії книг, про яку було домовлено. Мелані ретельно одягалася, постійно перевіряючи свій зовнішній вигляд у дзеркалі на повний зріст, яке їй подарувала Діана невдовзі після того, як вони зібралися.

Вона застібнула свою білу блузку з рукавами три чверті та застібнула блискавку на своїх дорогих чорних штанях у смужку. Вона вирішила змінити сексуальну нижню білизну, яку зазвичай носила для Діани, і вибрала прості білі трусики. Далі були її зручні ботильйони та дорога куртка. Мелані Пірсон ретельно розчесала своє каштанове волосся та завдала розумну кількість макіяжу та помади.

Вона підняла свою маленьку сумочку й деякий час переконалася, що в неї є все, що, на її думку, їй знадобиться для зустрічі з пані Брайант. Вона перевірила свій мобільний телефон і виявила, що там не було повідомлень ні від Діани, ні від когось іншого. Вона думала надіслати їй смс і розповісти про електронний лист, але відмовилася.

Вона б тримала це при собі. Не було потреби хвилювати Діану через усе це, зрештою, це була її проблема. Крім того, вона розбереться з цим і повернеться з обідом на столі до того, як її дівчина повернеться з роботи. Остання перевірка в дзеркалі, а потім Мелані взяла сумку й вийшла з вхідних дверей.

Вона швидко пішла до залізничного вокзалу і купила квиток, весь час роздумуючи свою історію для пані Брайант. Вона буде чесною і пообіцяє доставити книгу протягом наступних двох тижнів. Старша жінка виглядала доброю та розуміючою, коли вони зустрічалися раніше, настільки впевнено, що прийняла б вирішення проблеми Мелані.

Поїзд прибув вчасно, і Мелані сіла на своє місце, знову потягнувшись до мобільного телефону. Від Діани досі немає повідомлень. Це було дивно, оскільки, хоча Діана завжди була зайнята, вона завжди надсилала Мелані повідомлення протягом дня.

Лише звичайні повідомлення з запитаннями, що вона робить, а також повідомлення про те, що Мелані змусять робити в спальні того вечора. Поїзд прибув на станцію вчасно, і Мелані відпустила натовп, перш ніж зійти з поїзда, пройти по платформі та крізь шлагбауми. Вона перевірила годинник 1: Мелані Пірсон купила собі каву й сіла, дивлячись на пасажирів, які приходили й йшли. Вона продовжувала репетувати свою історію в голові, і коли вона нарешті була задоволена тим, що скаже Сюзанні, вона викинула порожню чашку кави у смітник і знову потяглася до мобільного телефону.

Досі немає повідомлення від Діани. Мелані почала хвилюватися. Що, якби Сюзанна розповіла Рейчел про пропущений термін, а потім розповіла Дайані? Мелані знала, що Даян Джеймісон розсердиться на неї за те, що вона не завершила книгу. Без сумніву, Діана покарає її за те, що вона підвела її. Це теж було б справжнім покаранням.

Діана карала Мелані як частину їхньої прелюдії, а також якщо вона робила щось погане вдома, але це завжди закінчувалося тим, що вони догоджали одне одному. Належне покарання від Діани Джеймісон було тим, чого Мелані боялася і не хотіла відчувати. Вона зітхнула і кинула телефон у сумочку. Потім Мелані повільно пішла через гамірне місто до вражаючих офісів видавництва Paddle Cane. Це було лише недалеко від залізничного вокзалу, і Мелані Пірсон стояла біля вражаючої чотириповерхової будівлі відразу після другої: вона штовхнула двері й впевнено пішла сходами.

Вона знала, що офіс пані Брайант був на першому поверсі. Вона зупинилася біля подвійних дверей у верхній частині сходів і спробувала переконатися, що її волосся ідеальне, лівою рукою зачесавши за вуха своє довге каштанове волосся. Вона відчинила двері й увійшла всередину, впевнено підійшовши до високої дерев’яної стійки реєстрації. Мелані помітила, що дівчина за столом балакала по телефону, тож терпляче чекала.

Вона впізнала дівчину як Ніколь Паттон, яка була секретарем пані Брайант. Мелані пригадала, як розповідала Діані про Ніколь. Вона була на всіх зустрічах, які відвідувала Мелані у видавництві Paddle Cane, і Мелані Пірсон вирішила, що дівчина їй не подобається. Вона посміхалася, чекаючи, весь час думаючи про Ніколь.

Ймовірно, вона була принаймні років на п’ять молодша за Мелані. Ніколь була приблизно п’ять футів чотири, і це робило її принаймні на чотири дюйми вищою за Мелані Пірсон, яка мала лише п’ять футів. Ніколь була дуже стрункою з дуже маленькими грудьми, які вона намагалася розгледіти під рожевою блузкою, яку вона носила. У секретарки пані Брайант було довге каштанове волосся, яке вона зав'язала гумкою. Вона була досить гарною, з худим обличчям і блакитними очима.

Ніколь говорила тихо, але Мелані Пірсон знала, що вона сувора дівчина, яка пережила суворе виховання. Пані Брайант прийняла її, щоб дати їй шанс, і Ніколь схопила цю можливість обома руками. Мелані захихотіла, згадавши, як сказала Дайані, що хотіла б вдарити Ніколь по обличчю, щоб побачити, як вона відреагує. У цей момент Ніколь закінчила розмовляти по телефону і поклала слухавку. Вона одразу підвела погляд через прилавок і витріщилася на Мелані.

"Добрий день, я можу вам допомогти?" — чемно запитала Ніколь Паттон. «У мене призначена зустріч з пані Браянт на 2:30. Я Мелані Пірсон, — впевнено відповіла літня жінка.

Ніколь відкинулася назад і взяла велику книгу з товстою обкладинкою з іншого кінця свого столу, її перо опустило сторінку. «О так, про ваші романи». Посмішка Ніколь розширилася. «Будь ласка, сядьте, і я повідомлю їй, що ви тут», — показала Мелані лівою рукою на шкіряні крісла в іншому кінці кімнати підійшла до стільців і обережно сіла, як Ніколь Паттон набирає номер телефону Сюзанни Брайант, щоб побачитися з вами, — почула, як молодша дівчина поклала слухавку. Потім вона відкотила свій офісний стілець і підвелася до місця, де сиділа Мелані.

Мелані." Ніколь Паттон не дочекалася, поки Мелані Пірсон підніметься, і пройшла коротку відстань коридором до кабінету Сюзанни. Мелані глибоко вдихнула й схопила свою сумочку. Вона дістала свій телефон і перевела його в беззвучний режим, а потім поклала в сумку. Вона підвелася на ноги й рукою попрасувала складки піджака.

Потім вона пройшла коридором, де на неї чекала Ніколь Паттон. Коли Мелані дійшла до офісу Сюзанни Брайант, Мелані побачила, що двері вже відчинені, а секретарка Сюзанни простягла ліву руку, запрошуючи молодого автора увійти до кімнати. Вона пройшла повз молодого секретаря й одразу побачила, що за її столом стоїть Сюзанна Брайант.

Мелані Пірсон почула, як за нею зачинилися двері, розвернулась і побачила, як Ніколь підійшла до стільця на протилежному боці кімнати й сіла, відкривши при цьому свою книжку. Сюзанна посміхнулася й обійшла свій великий стіл, аж поки не опинилася перед Мелані. Вона простягла свою велику праву руку, і Мелані взяла її, міцно потиснувши.

Літня жінка вказала на дорогі шкіряні дивани, навпроти місця, де сиділа її секретарка. Мелані Пірсон продовжувала дивитися на високу рудоволосу жінку, яка не відводила очей відтоді, як увійшла до кімнати. «Сядьте, міс Пірсон, а потім приступимо до справи». Сюзанна торкнулася правої руки Мелані, ніби хотіла підвести молоду жінку до дивану. Мелані зробила кілька коротких кроків і поклала свою сумочку на підлогу біля поручня дорогого шкіряного дивана.

Вона нервово сиділа на краєчку дивана й дивилася, як Сюзанна сіла на інший кінець. — Отже, молода леді, як у вас зараз справи? — тихо сказала Сюзанна, усміхаючись Мелані. Мелані Пірсон ніяково посміхнулася у відповідь і розмірковувала, що сказати.

Усі її плани бути чесною та розповідати речі так, як вони були, були забуті. Вона виявила, що дивиться на Сюзанну Брайант, яку вона вважала надзвичайно привабливою. Мелані знала все про Сюзанну, яка дружила з подругою Діани Рейчел. Сюзанн Енн Браянт було шістдесят два роки, і вона явно любила косметичну хірургію. Діана постійно розповідала їй про останню операцію Сюзанни.

Однак старша жінка виглядала добре. У неї було чудове пофарбоване в руде волосся довжиною до плечей, яке було професійно укладено. Її зріст був приблизно п’ять футів шість дюймів і, очевидно, був розміром 1.

Мелані виявила, що жінки були для неї привабливішими, якщо вони мали невелику вагу. Мелані знала, що Сюзанна Брайант багато років тому перенесла операцію зі збільшення грудей, і її великі груди гордо виділялися, прикриті червоною атласною блузкою. У пані Браянт були великі руки, які були прикрашені зі смаком нарощеними нігтями, які також були пофарбовані в яскраво-червоний колір.

Сюзанна була шикарно одягнена в сірий діловий костюм, спідниця якого закінчувалася трохи вище коліна. Пара дорогих чорних високих підборів доповнювала її робочий одяг. Мелані Пірсон почала розуміти, чому її подрузі Дайан сподобалася Сюзанна Брайант.

Вона була домінуючою жінкою, якою Даян Джеймісон намагалася бути у своїх стосунках з Мелані. «Вибачте, що не подав книгу, я просто відволікся». Мелані зрозуміла, що дивиться на Сюзанну, і спробувала перевести погляд, натомість подивившись на Ніколь Паттон, яка дивилася на неї. «Я обіцяю, що зроблю це протягом тижня». Сюзанна продовжувала посміхатися, перш ніж глибоко вдихнути й покласти ліву руку на коліно Мелані.

«Твоя поведінка та відсутність роботи — це не те, чого ми очікуємо від наших авторів Мелані». Її ліва рука піднялася до червоної атласної блузки, і вона знову повільно опустила її вниз, лежачи на колінах. «Якщо у вас є крайній термін, вам потрібно його вкластися, оскільки це призводить до різноманітних проблем із нашими друкарнями, редакторами, усіма, кого справді турбує ваша книга». Мелані подивилася на свої черевики, але Сюзанна Брайант продовжила.

«Твоя неспроможність подати його вчасно коштує нам багато грошей, Мелані, і я не в захваті від цього. Я міг би легко розірвати наш контракт і подати на тебе до суду через це, щоб повернути наші передоплати». Права рука Сюзанни просунулася далі вгору по правому стегну Мелані, поки не лягла на її промежину. Мелані Пірсон не поворухнулася. «Я бачу реальні перспективи у вашій роботі, тому краще вирішити ці проблеми тут і зараз».

Сюзанна зняла руку з колін Мелані й підвелася на ноги. — Що ви маєте сказати за себе, молода леді? Сюзанна почала знімати піджак. Мелані витріщилася, коли сіра куртка зісковзнула з плечей Сюзанни, і відчула, як її рот трохи відкритий. Ці збільшені груди були пишними і гордо стирчали під дорогою блузою.

Сюзанна Брайант підійшла до свого столу, поклала піджак на спинку крісла й знову звернула увагу на Мелані, яка, здавалося, дивилася куди завгодно, тільки не на неї. "Ну, молода леді. Що сталося?" Невдовзі Сюзанна повернулася до дивана й сіла поруч із Мелані.

«Я просто відволікся, а потім запанікував, коли пропустив дедлайн». Мелані виплюнула ці слова. «Тоді я подумав, що краще ігнорувати речі та сподіватися, що вони зникнуть, і зрештою я віддам книгу». Мелані озирнулася на свої чоботи. «Мені шкода, пані Брайант.

Якщо ви дасте мені два тижні, я допишу книгу, я обіцяю». Мелані відчула праву руку Сюзанни під своїм підборіддям, а її голову підняли до старшої жінки. «Я знаю, що ви це зробите, і я дам вам додатковий час, Мелані, але вам доведеться переконатися, що ваша поведінка була далекою від того, що ми очікуємо від наших авторів».

Сюзанна зняла руку з підборіддя Мелані й почала ніжно гладити дівчину по волоссю. «Я розповів Діані про твою поведінку, і вона пояснила, як справляється з твоїми помилками». Сюзанна посміхнулася. «Мушу визнати, що я погоджуюся з тим, що вона запропонувала нам зробити з тобою сьогодні вдень, Мелані». Вона перестала гладити волосся молодшої жінки і зачесала своє волосся за вуха.

— Ти знаєш, що сказала Діана, Мелані? Вона тихо сказала. Мелані дуже добре знала, як Діана Джеймісон тримала її на місці в їхніх стосунках, але їй доведеться зіткнутися з цим, коли вона повернеться додому того вечора. Діана подбає про те, щоб вона не сідала протягом тривалого часу, тому що в цьому інциденті ремінь також був використаний грубо. Мелані здригнулася від цієї думки.

«Вона сказала б вам, що я повинен бути фізично покараний, пані Брайант». — нервово відповіла Мелані. Сюзанна розсміялася голосніше, ніж хотіла.

"Вона зробила." Старша жінка підвелася на ноги. «Вона сказала, як і персонажі ваших романів, що вас слід роздягати і бити, поки ви не вибачитеся за всі неприємності і незручності, які ви спричинили. Мелані була вражена тим, що Діана розповіла комусь про свої стосунки, а також те, що Сюзанна вважав це жартівливим. — Що ти думаєш про це, Мелані? Сюзанна спостерігала за дівчиною на дивані, яка розстібала два верхні ґудзики на своїй червоній атласній блузці.

«Я повинен бути покараний за те, що підвів вас, пані Брайант, і я передам вам книгу, як тільки зможу. Я обіцяю». Мелані почала вередувати волоссям.

«Тоді гаразд. Ви отримаєте покарання, щоб поставити свою голову в потрібне місце, щоб ви могли завершити свою історію». Вона зробила паузу. «Я дам вам додаткові два тижні, щоб завершити вашу поточну книгу, яку ви подасте мені особисто.

Це зрозуміло?» — суворо сказала Сюзанна Брайант. «Так, пані Брайант», — відповіла Мелані. — І ви згодні бути покараними? Сюзанна кивнула своїй секретарці Ніколь, яка підвелася й пішла до дверей офісу. Мелані на секунду подумала про себе, але знала, що в неї немає вибору.

Якщо вона відмовиться, то зіткнеться з судом, який програє. Якби вона таким чином збентежила Діану, то втратила б і її, і Мелані не могла б цього винести. Діана означала для неї все, навіть якщо вона буде дуже розлючена на неї, коли повернеться сьогодні додому.

— Я згоден на покарання, міс. Мелані подивилася на Ніколь. Усмішка на її обличчі ставала все ширшою і ширшою.

«Дуже добре. Ніколь піди і принеси сумку, будь ласка». З цими словами молода секретарка відчинила двері кабінету й вийшла з кімнати, обережно зачинивши за собою двері. Сюзанна деяку мить споглядала привабливу молоду жінку перед собою. Мелані була вдвічі молодша за неї, і вона точно могла зрозуміти, чому подруга Рейчел, Діана, закохалася в неї.

Їй подобалася ідея, що Даян Джеймісон контролює свою дівчину за допомогою тілесних покарань і принижень, і вона чітко розуміла, що ці переживання були головним джерелом натхнення для популярних романів Мелані Пірсон. Сюзанна Енн Браянт збиралася показати молодій леді, наскільки пам'ятним і принизливим може бути покарання. «Встань, Мелані, і також зніми весь свій одяг з бюстгальтера та трусиків». Сюзанна посміхнулася, коли Мелані неохоче підвелася.

Мелані Пірсон подивилася на Сюзанну, яка продовжувала дивитися на молодшу жінку. Попри те, що Мелані було ніяково, вона зняла піджак і поклала його на стілець поруч із тим, де раніше сиділа Ніколь. Вона вагалася, але незабаром розстібнула блузку, яку обережно зняла, перш ніж покласти на стілець. Вона скинула черевики та шкарпетки, поклала їх біля стільця, а потім незграбно зняла штани, які склала й поклала поверх решти свого одягу. Вона якраз подумала про те, щоб зняти бюстгальтер і трусики, коли двері знову відчинилися й увійшла Ніколь Паттон.

У неї була невелика спортивна сумка та довгий шкіряний чохол, такий, у якому можна носити документи. Вона тихо зачинила за собою двері й пройшла повз Мелані. Вона поклала обидва предмети на стіл пані Браянт і встала біля свого боса. Мелані ніяково посміхнулася, розстібнувши свій простий білий бюстгальтер і поклавши його на стілець.

Потім вона помістила пальці в свої трусики й повільно штовхнула їх униз, дозволяючи їм ковзнути по її стегнах, а потім на підлогу. Вона нахилилася й підняла їх, склавши, перш ніж покласти на купу. Мелані Пірсон подумала про себе, що, мабуть, думають дві дами про все це і, що найважливіше, про неї, про її вибір дуже простої білизни того дня.

Зазвичай вона одягала б дуже сексуальні та провокаційні речі, щоб догодити Діані, але тут вона була в нижній білизні, яку її змусили носити, коли вона вчилася в школі багато років тому. Бажання дати ляпаса усміхненій Ніколь Паттон повернулося в її пам’яті, але цю думку незабаром розвіяла Сюзанна, яка підійшла туди, де вона стояла. — Ну, міс Пірсон, я розумію, чому Дайані подобається вас карати.

Її руки гладили волосся молодшої дівчини, і Мелані з усіх сил намагалася залишатися нерухомою та не показувати, як вона нервує. «Дозвольте мені прояснити це вам, юна леді. Я даю вам два тижні, щоб завершити свій роман, який ви потім передасте мені особисто».

"Так. Міс Брайант", - відповіла Мелані. «Як покарання за те, що ви завдали моїй компанії стільки незручностей і не дотримувалися термінів, ви погоджуєтеся, що вас буде покарано так, як запропонувала ваша дівчина». Рука Сюзанни відійшла від волосся Мелані й побрела по її маленьких грудях.

«Так. Міс Брайант», — видихнула Мелані. Сюзанна посміхнулася. «Це покарання матиме форму прочуханки міс Паттон і мене».

Мелані Пірсон широко роззявила рот. Вона б витримала покарання від Сюзанни, але якби ця дівчина, що ледве закінчила школу, теж приєдналася. Ну, це було занадто далеко. Проте вона знала, що в цьому питанні у неї дуже мало вибору. Вона опустила голову й подивилася на підлогу, усвідомлюючи, що Сюзанна Браянт все ще гладила її груди та терла соски, які були прямостоячими й гордо стирчали перед нею.

«Так. Міс Браянт». Мелані відчула, ніби ось-ось розплакається, але зуміла втримати самовладання.

«Добре. Тепер, коли домовилися, я пропоную покінчити з цим». Сюзанна зняла руки з грудей Мелані та підійшла до свого столу, де Ніколь вийняла речі з обох сумок, акуратно розклавши їх праворуч від великого дерев’яного столу Сюзанни. Сюзанна уважно вивчила кожне знаряддя, вибравши кілька й уважно вивчивши їх, перш ніж прийняти рішення щодо подальших дій. «Я збираюся дати вам жорстоку руку, пошльопавши молоду леді, а потім міс Паттон дасть вам туфельку, щітку для одягу і, нарешті, оскільки ви були такими неслухняними, вона вдарить вас палицею.

Це зрозуміло, Мелані Пірсон ?" — суворо спитала вона. Мелані відчула, як на її очах навертаються сльози, але зуміла відповісти: «Так, пані Брайант». Старша жінка повернулася на диван і сіла. Вона розгладила складки своєї сірої спідниці до колін руками, перш ніж повернути погляд на Мелані, яка поклала руки на її піхву, намагаючись приховати своє збентеження.

«Ми не будемо з цим лізти, оскільки ми з Ніколь знаємо все про те, як Діана карає тебе, тому приходь і ставай через моє коліно!» — кинула Сюзанна. Мелані зреагувала майже миттєво й підійшла до дивана, де сиділа Сюзанна. Руда жінка вказала правою рукою туди, де вона хотіла, щоб стояла молода жінка, і Мелані підкорилася. Вона подивилася на Ніколь, яка дивилася на неї у відповідь. Ця посмішка все ще була на її обличчі, і вона тримала в маленькій правій руці огидний капець, обережно постукуючи ним по долоні лівої руки, безсумнівно, думаючи про те, як їй буде приємно завдавати болю Мелані.

«Іди й лягай у мене на коліна, Мелані», — сказала Сюзанна майже материнським тоном і спонукала молоду жінку зробити це, поклавши праву руку на оголену попу Мелані. Молодша жінка дозволила Сюзанні взяти її за ліву руку, яка обережно провела її через коліна в сірій спідниці. Мелані пересунулася, доки їй було зручно, і поклала руки на поручні великого шкіряного дивана.

Вона знала, що збудилася, відчувши, як атласна блузка Сюзанни Брайант треться об її шкіру та відчула, як її спідниця треться об її оголену кицьку. Мелані похитала головою при думці, що старша леді незабаром побачить, наскільки вона збуджена, вона знала, що її кицька була мокрою в очікуванні її порки. Сюзанна Браянт злегка поворухнулася, щоб їй було комфортно тримати над коліном маленьку Мелані Пірсон.

Потім вона поклала руки на спину Мелані і провела своїми теплими руками по хребту дівчини, по її сідниці, а потім вниз по її ногах. Сюзанна навмисно торкнулася її між ніг і посміхнулася, коли Мелані звивалась і рухалася в неї на колінах. Мелані вже була мокра і, очевидно, схвильована перспективою отримати відшльопання. Сюзанна Енн Браянт також була мокрою, і вона була сповнена рішучості насолоджуватися кожним шльопанням, яке вона завдала маленькому заднику, який слухняно лежав перед нею.

Пані Брайант продовжувала обережно гладити сідниці Мелані правою рукою та подивилася на свого секретаря, який уважно за нею спостерігав. Обидві жінки посміхнулися одна одній і витріщилися на молоду письменницю, яка сховалася обличчям у підлокотники шкіряного дивана. Сюзанна продовжувала терти пальцями сідниці Мелані колами, перш ніж вирішила почати покарання. Вона підняла свою велику праву руку в повітря і опустила її з великим "чмоком!" прямо по центру пари невеликих відкритих сідниць, що лежать над її коліном.

Мелані Пірсон відчула цей ляпас, але була сповнена рішучості показати двом жінкам у кімнаті, що це не зашкодило їй. Вона намагалася триматися на місці, але наступний удар Сюзанни був уже на підході. Цей приземлився їй на праву сідницю. Сюзанна якусь мить потримала свою велику теплу руку, а потім знову підняла її.

Мелані ще глибше сховала голову в поруччя дивана й скреготіла зубами, коли Сюзанна продовжувала атаку. Подібно до Дайани, яка точно знала, як змусити покарання зарахувати, Сюзанна Енн Брайант, очевидно, мала величезний досвід застосування дисципліни. Вона сильно відшльопала маленьку попу, що беззахисно лежала перед нею, і вмить зуміла перетворити попу Мелані Пірсон на приємний рожевий відтінок.

Ляпаси рівномірно розподілялися по кожній сідниці. Сюзанна також вдарила Мелані по стегнах і задній частині ніг. Вона також зупинилася, щоб потерти й заспокоїти хвору попу, яка лежала на її милості. Поєднання її червоної атласної блузи, від якої вона завжди була гаряча, коли вона її надягала, та напруженості, яку вона шльопала молодого автора на колінах, викликало у Сюзанни жар, і вона відчувала, як на її лобі виступають краплі поту. Вологи тут було далеко не так, як вона відчувала між ніг.

Коли Мелані звивалась і штовхнулася глибше на коліна старшої жінки, від цього її соки текли. Приблизно через тридцять хвилин Сюзанна перестала бити дівчину й поклала руки на спину Мелані. Сюзанна помітила, що ледве зрушила з місця, яке зайняла на дивані, і дочекалася, доки Мелані Пірсон повільно підняла голову з підлокотника крісла й озирнулася обличчям до старшої жінки. У неї по щоках текли сльози, і, можливо, демонструючи почуття провини, пані Брайант зняла праву руку зі спини Мелані та почала терти хвору попу, що лежала перед нею.

«Ну, Мелані, це моє покарання закінчилося, але тобі справді потрібно провчити урок, коли справа стосується дотримання термінів». Сюзанна продовжувала гладити маленьку попу молодшої дівчини. «Ніколь покаже тобі, наскільки ми тобою незадоволені», — сказала вона тихо, але з відтінком погрози в її тоні. «Встань і не розтирай зад». Сюзанна Брайант сиділа назад і спостерігала, як Мелані Пірсон підвелася на ноги.

За наказом молода авторка не стала терти хвору попу. Мелані повернулася до Ніколь, яка, очевидно, думала про те, як покарати цю неслухняну дівчину. «Ніколь, ти хочеш, щоб вона була у тебе на колінах?» — сказала Сюзанна, підводячись на ноги, гладячи руками складки сірої спідниці. Ніколь Паттон замовкла, дивлячись на стіл, потім знову на Мелані і, нарешті, на Сюзанну. "Немає." Вона глибоко вдихнула.

«Я думаю, що я зроблю це все, коли вона схилиться над вашим столом, пані Брайант». Під час шльопання Мелані від Сюзанни Ніколь Паттон засукала рукава своєї рожевої блузки та поклала в сумку речі, які вона не збиралася використовувати для Мелані. Мелані Пірсон бачила щітку для одягу з чорного дерева, тапочки й тростину, що лежали на столі. Раніше Діана била її палицею, і вона дуже ненавиділа це.

Дайан Джеймісон використовувала тростину лише тоді, коли Мелані була справді неслухняною, зазвичай відповідаючи їй у відповідь, але тепер її збирався вдарити палицею незнайомець. Незнайомець, який явно її ненавидів. З цього теж не буде виходу, адже вона погодилася понести покарання, щоб не втратити видавничий контракт. «Дуже добре, Ніколь.

Давай покінчимо з цим, — тихо сказала Сюзанна. — Я хочу, щоб неслухняна міс Пірсон відчула кожен удар, ти мене розумієш, Ніколь? Мелані була впевнена, що почула легкий сміх молодшої дівчини. що вона відчує все до останнього, пані Брайант." Ніколь взяла тапочок своєю маленькою правою рукою і помахала ним Мелані. "Нахиліться над столом, міс Пірсон, і не галасуйте", - сказала вона Мелані просто кивнула на неї, запрошуючи її зробити, як їй було наказано, а потім повернула погляд на Ніколь, яка вказала лівою рукою на великий стіл Сюзанни Ніколь підвищила голос і спостерігала, як приголомшена Мелані Пірсон виконала її прохання.

Сюзанна підійшла до свого столу й стала ліворуч від Мелані. Вона посміхнулася, ніжно погладжуючи щоку молодшої жінки. «Я думаю, що настав час розповісти вам про міс Паттон», — вона обережно провела пальцями по щоці Мелані.

"Ніколь лише дев'ятнадцять років, але вона є зразковою працівницею". Сюзанна Браянт глибоко вдихнула, думаючи, що сказати далі. «Вона має чотири хороші оцінки A-Level і була старшим префектом, коли навчалася в школі». Вона посміхнулася сама собі. — Ви б не подумали, Мелані? Пані Браянт чекала відповіді, але Мелані Пірсон мовчала, розмірковуючи про те, наскільки боляче буде покарання.

— продовжувала Сюзанна. «Вона не думала, що університет для неї, і тому знайшла роботу у нас, виконуючи базові речі, перш ніж я помітив, яка вона працьовита та віддана справі». Погладжування волосся Мелані припинилося, коли Сюзанна відійшла, повернувшись до дивана, де вона сіла. «Однак, будучи префектом у своїй школі, вона навчилася бути найсуворішою, застосовуючи покарання до своїх однокурсників». Мелані почула слова Сюзанни Брайант, але усвідомила, що Ніколь Паттон стоїть ліворуч від неї й обережно постукує по голій попі щіткою для одягу.

Сюзанна продовжувала говорити. «Мені сподобалася ця ідея, і я дозволив їй показати мені, як ми можемо використовувати тілесні покарання, щоб мотивувати деяких наших авторів, які пропускають свої дедлайни. Ми робимо це досить часто, ви не знаєте, що це вже принаймні десятий раз». Сюзанна замовкла.

«Тринадцяте, пані Брайант», — перебила Ніколь Паттон. Обидві жінки засміялися, а Мелані озирнулася ліворуч на Ніколь, яка стояла над нею у своїй рожевій блузці та занадто короткій чорній спідниці, відкриваючи її чудові ніжки. Постукування щіткою для одягу припинилося, і Ніколь міцно поклала ліву руку на спину Мелані, штовхаючи її на стіл.

— Можете починати, Ніколь, — тихо сказала Сюзанна. За кілька секунд стукіт щітки по почервонілому заднику Мелані відновився, а потім виникла коротка пауза, перш ніж щітку підняли, а через кілька секунд вона приземлилася з гучним «стуком!» на правій сідниці Мелані Пірсон. Вона негайно спробувала встати з-за столу, але їй завадила ліва рука Ніколь, яка штовхнула її назад на стіл. «Ви нікуди не підете, міс Пірсон, принаймні, поки я не закінчу з вами, тобто!» — кинула Ніколь. Потім вона продовжила свій натиск цією здоровенною дерев’яною щіткою, наносячи дванадцять ударів по кожній сідниці.

Мелані знову заплакала, але Ніколь Паттон проігнорувала це, завдавши по шість ударів по стегнах кожної літньої жінки. Ніколь була сильнішою за Мелані, і їй без проблем утримувала її над столом, хоч би як вона боролась і звивалася в приречених спробах уникнути ударів щітки. Ніколь тримала руку на спині Мелані, кладучи щітку для одягу на стіл. Вона простягнула руку й підняла поношений капець, що лежав поруч.

Ніколь подивилася на молодого автора, який з її милості схилився над столом перед нею. «Ці капці тринадцятого розміру подарувала моя колишня вчителька, міс Керран», — ніжно сказала Ніколь. «Вона сказала, що я можу залишити його як пам’ять про час, проведений у школі, адже їй так часто доводилося використовувати його для моєї попи!» Вона голосно засміялася, і Сюзанна Брайант приєдналася. Мелані це не потішило, і вона мовчала.

Вона витерла сльози на очах лівою рукою, а потім розташувалася, щоб продовжити своє покарання. «Я не можу уявити, щоб ти була неслухняною дівчинкою, Ніколь», — сказала пані Брайант, підводячись і підходячи до столу. Ніколь Паттон глибоко вдихнула. «Ну, колись я був забудькуватим, особливо коли робив домашнє завдання, і мене завжди посилали до міс Керран для затримання та покарання. Вона була керівником фізичної культури в моїй школі і використовувала цей капець, щоб тримати нас у черзі».

У цей момент тапочка була відкинута за плече Ніколь і через секунду припала на ліву сідницю Мелані. Мелані танцювала й звивалася, але Ніколь Паттон використовувала свою силу, щоб утримати її. — Раніше я реагував так само, Мелані.

Вона засміялася. — Мене це ні до чого не привело, і тобі теж нікуди не приведе, ти маленька суко! — кинула Ніколь. Туфелька поцілувала Мелані в зад ще двадцять три рази відносно швидко. Ніколь Паттон усміхалася, навмисно вдаривши літню жінку в складку між сідницею та стегном.

Мелані закричала, але Ніколь проігнорувала її, виконавши покарання, як їй було наказано. Закінчивши, вона м’яко поклала капець на стіл і обережно провела правою рукою по сідниці Мелані Пірсон. Попа молодого автора була червона і палала. Ніколь побачила сліди від щітки для одягу та капців і посміхнулася, побачивши відбиток руки, очевидно, залишений твердою рукою Сюзанни. Ніколь Паттон була змушена визнати, що старша жінка вдарила сильніше, ніж вона могла сподіватися.

Той єдиний випадок, коли вона зіпсувалася й опинилася на колінах Сюзанни Брайант із піднятою спідницею й трусиками на щиколотках, був такий свіжий у її пам’яті. Це було трохи більше року тому, і це було так, наче це сталося лише вчора. Ніколь підняла драконячу тростину, що лежала на столі, і кілька разів змахнула нею в повітрі.

Їй завжди подобалося чути звук, який він видавав, коли рухався вниз до підлоги. Вона посміхнулася, коли помітила, що Мелані Пірсон тремтить, але, безсумнівно, збиралася виконати цю останню частину покарання. Сюзанна підійшла за свій стіл і взяла в руки тонкі зап’ястки Мелані Пірсон. «Тебе жорстоко поб’ють палицею, і тоді все закінчиться, Мелані», — тихо сказала старша жінка.

Мелані Пірсон повернула голову вперед. Вона не мала наміру спостерігати, як кожен помах тростини опускається й стукає її й без того хворий зад. Позаду неї прицілилася Ніколь Паттон. Вона обережно постукала драконячою тростиною по вже пошарпаній і побитій сідниці Мелані.

Коли вона була задоволена, куди припаде її перший удар, вона забрала тростину за голову й опустила її на повну силу з «тріском!» через відкрите дно перед нею. Ніколь Паттон вміло розподіляла свої удари. Три по центру кожної сідниці, а потім по три поперек складки між сідницею та стегном на кожній нозі. Мелані спробувала поворухнутися, але Сюзанна надійно втримала її на місці, міцно стиснувши її зап’ястки.

Сувора молода секретарка поклала тростину на стіл біля ридаючої Мелані. Потім вона обережно провела правою рукою по низу перед собою. Вона робила це стільки, скільки могла, і її зупинила лише Сюзанна Брайант, яка відпустила зап’ястки Мелані та підійшла до Ніколь.

Старша жінка провела руками по червоних смугах і рубцях, які почали з’являтися на низькій попі Мелані. Ніколь, безсумнівно, покарала, чого заслуговувала її погана поведінка. Сюзанна хотіла заспокоїти дівчину, яка стояла перед нею. Вона хотіла обійняти її, поцілувати й обійняти, але не могла показати суворому Ніколь, що вона їй справді подобається.

Через кілька хвилин вона встала й кивнула на Ніколь, яка взяла інструменти й вийшла з офісу. «Вставай, Мелані», — тихо сказала Сюзанна Брайант. Вона спостерігала, як молода жінка підвелася на ноги, миттєво взяла руки до свого хворого сідниці й несамовито потирала їх. "Одягатися." Мелані подивилася на неї крізь заплакані очі й повільно пішла через кімнату до стільця, де був звалений її одяг.

Вона не поспішала переодягатися, а потім підійшла до Сюзанни, яка сіла за свій стіл. «Правильно, молода леді. Ось наша домовленість». Сюзанна Енн Браянт простягла руку через свій стіл і взяла свій великий щоденник, гортаючи сторінки, поки не знайшла ту, яку шукала. «Отже, через два тижні від сьогоднішнього понеділка, 12 вересня, ти звітуватимеш переді мною з рукописом для свого наступного роману, це зрозуміло?» Мелані несамовито кивнула, усвідомлюючи, що її попа пульсує від болю.

«Так, пані Брайант. Я подбаю про те, щоб він був у вас вчасно». Мелані ніяково всміхнулася. — Добре.

Інакше я передам вашу домашню адресу міс Паттон, яка завітає до вас додому й покарає вас на очах у Діани. Сюзанна зупинилася на згадку про дівчину Мелані, щоб оцінити її реакцію. Вона була шокована. Сюзанна Брайант знала, що, незважаючи на побиття, молода дівчина щойно вважала, що після повернення додому її чекає набагато гірше.

Рейчел розповіла їй про деякі переховки, яких Мелані зазнала через дуже сувору руку Дайан Джеймісон. «Ви можете піти, і ми незабаром побачимося, Мелані». Сюзанна підійшла до дверей кабінету й відчинила їх. Мелані Пірсон підняла свою сумочку, а потім вийшла з дверей у коридор і до стійки реєстрації, де за стійкою реєстрації сиділа Ніколь Паттон.

Коли Мелані потягнулася до дверей, щоб спуститися сходами й вийти на вулицю, Ніколь відкрила рота. «Я побачу вас через два тижні, міс Пірсон. Гарного вечора». Вона злобно всміхнулася. Мелані Пірсон не відповіла.

Натомість вона поспішила вниз по сходах і вийшла на вулицю. Невдовзі вона їхала в поїзді додому і скористалася можливістю дістати з сумочки мобільний телефон і перевірити повідомлення. Їй хотілося, щоб цього не було.

Було повідомлення від Діани. «Мені довелося піти з роботи сьогодні раніше через твою поведінку. Я знаю, де ти був сьогодні вдень, і я чекаю тебе вдома.

Ми повинні вирішити твою погану поведінку, Мелані. Я дуже незадоволений тобою, Діано. " Навіть поцілунку, щоб закінчити повідомлення, подумала Мелані. Я справді в біді.

Здавалося, що поїздка пролетіла миттєво, і невдовзі Мелані робила коротку прогулянку від вокзалу до свого дому. Здавалося, не минуло й часу, як вона відчинила вхідні двері, поставила сумку в коридорі й роззулася. Вона саме збиралася назвати Діану, коли побачила, що її дівчина вийшла з вітальні в коридор. Вона була абсолютно гола, але Мелані миттєво помітила великий ремінь, на якому вона була одягнена.

Мелані Пірсон важко ковтнула, вона знала, що цього разу її дійсно покарає Діана. «Іди до своєї кімнати і зніми свій одяг». Діана відчинила двері спальні, і Мелані миттєво виконала вказівку.

Проходячи повз свою дівчину, Діана Джеймісон прошепотіла: «Поклади обличчям до стіни, руки на голові, і жодного слова. Я так зла на тебе, Мелані». Мелані Пірсон швидко роздяглася й виконала вказівку. Коли Діана нарешті увійшла до кімнати, вона побачила свою молодшу дівчину з руками на голові та притиснутим носом до дальньої стіни.

«Повернись і йди сюди», — суворо наказала Даян Джеймісон, і Мелані послухалася. «Стань на коліна і посмоктай це, неслухняна дівчино!» — кинула Діана й із задоволенням спостерігала, як її дівчина стала перед нею навколішки й взяла в рот десятидюймовий чорний ремінець. Невдовзі Діана підняла Мелані на ноги й взялася за подушки та подушки, що вкривали двоспальне ліжко. «З огляду на те, що я не зможу сьогодні відшльопнути тебе по задниці, я збираюся покарати це іншими способами».

Діана розчаровано глянула на меншу жінку. «Ляж обличчям донизу на подушки і ні слова, Мелані, я не хочу зробити це ще гірше, ніж є». Вона спостерігала, як Мелані боязко лягає обличчям вниз на ліжко, на якому вони пережили стільки незабутніх подій. Протягом наступної години Даян Джеймісон покарала свою дівчину ремінцем. Її попа вже боліла від її зустрічі того дня, але Даян силою вставляла його в попу Мелані й стежила за тим, щоб кожен поштовх ним завдавав болю.

Мелані приглушила свій крик у ковдру й захотіла, щоб усе закінчилося. Даян Джеймісон нічого не сказала, коли тицькала й обмацувала низ перед собою великим ремінцем. Задовольнившись, Діана витягла його з низу Мелані й залишила молоду жінку обличчям вниз на ліжку. Вона покинула її на деякий час, перш ніж повернулася.

Вона знайшла її все ще в тому ж положенні. Діана погладила Мелані по волоссю й ніжно поцілувала її в шию. «Перевернися, мила», — прошепотіла вона й побачила, як Мелані Пірсон повернулася до неї обличчям.

«Я кохаю тебе, але іноді ти такий неслухняний, Мел». Даян Джеймісон посміхнулася і подивилася на Мелані, яка плакала. Діана обійняла дівчину й міцно обійняла її. Вона ніжно провела пальцями по голому тілу Мелані й почала ніжно цілувати її в шию, спускаючись до її грудей. Потім дівчата провели решту вечора на великому двоспальному ліжку, показуючи, як вони люблять одна одну.

Мелані Пірсон забула про біль у попі та зосередилася на помиренні з Діаною, яку чотири рази тієї ночі довела до гучного оргазму. Вона пообіцяла стати більш зосередженою на своїй роботі, і це було правдою. Менш ніж через два тижні вона подала свій прострочений роман і з усмішкою виходила з кабінету пані Брайант, чимало роздратувала Ніколь Паттон.

Подібні історії