Різдвяна сповідальниця

★★★★★ (< 5)

Не дуже розкаяний відвідує сповідальню…

🕑 4 хвилин хвилин Оральний секс Історії

Це була субота перед Різдвом. Як новачка в парафії, моїм обов’язком стало сповідати сповідальню, тож ось я сиділа сама в напівтемряві, коли почула клацання дверей і брязкіт сукні ліворуч від мене. Потім… нічого.

— Чи можу я вам допомогти? Я запитав. — Батько Тім? — пролунала упереджена відповідь. «Отця Тіма перевели. Я отець Едвард».

— Ти знаєш, куди він подівся? Її голос був глибокий, хрипкий, як у жінки середніх років. «Боюсь, що ні. Я можу послухати ваше зізнання, якщо ви хочете». «Ну, якщо ти справді цього хочеш», — сказала вона, починаючи літанію гріхів, більшість із яких були плотськими за своєю природою.

Мушу визнати, я вважав її зізнання хвилюючим. «Благослови мене, отче, бо я згрішив. Минув лише тиждень після моєї останньої сповіді. Я була з іншим чоловіком щовечора, іноді з двома. Я не можу з цим вдіяти.

Мені подобається відчувати, як ковзає півень. в і з моєї пизди. ".

Будучи новачком у цьому, я був дещо стривожений. Я поглянув на екран і побачив її спідницю, підняту вгору, руку в трусиках, пальці, що занурювалися в її кицьку. «Він підійшов до мене позаду, схопив мене за цицьки і трахнув мене, як суку в жарі, вдаряючи глибоко й сильно». У міру того, як її розповідь ставала все більш детальною, її дихання ставало все більш важким. «Я благав його кінчити всередину мене, щоб мене породити».

Було очевидно, що вона працювала до оргазму. У тиші сповідальниці я справді міг чути, як її пальці ковзають і витягуються. Це породило в моїй голові думки, яких там не мало бути. Мені соромно це визнавати, але це мені стало важко.

— У цьому немає потреби, — сказав я, перебиваючи її. «О, так, отче. Якщо я не кінчу, я можу вибухнути.

Будь ласка, допоможи мені». Вона витягла руку зі своїх трусиків, і я спостерігав, як вона піднесла її до своїх губ. "Ммммм!" — гучала вона, висмоктуючи перлинні соки з пальців, перш ніж занурити їх назад у свою блискучу кицьку.

«Повинен бути кращий спосіб, ніж це, моя дитино», — сказав я, наближаючись до паніки від думки, що вона може голосно оголосити про свій оргазм на всю церкву, збентежити себе і покласти край моєї кар’єри священика, як тільки вона почалася. «Ой, чорт, це так добре. Я думаю, що я збираюся… кінчу».

Її стогони стали голоснішими, довшими. Я кинувся зі свого місця й відчинив двері до її сповідальниці. Ось вона, розчепіривши ноги, скуйовджені пальці, відкритий рот, готова закричати.

Я впав на коліна, кинувся вперед і поцілував її, закриваючи її рот своїми, якраз коли вона досягла верхівки. Проковтнувши її екстатичні стогони, я відчув, як вона тремтить, коли її оргазм пронизує її тіло. Вона схопила мене за руки, поклавши їх собі на груди. Крізь атлас її блузи я відчував її набухлі соски. Витягнувши язика з мого рота, вона пробурмотіла: «Скуштуйте мене».

Її пальці, з яких капає вода, перейшли від її оголеної кицьки до моїх губ, малюючи їх, як блиск для губ. Я автоматично провів язиком по губах. Дивовижний. Екзотика.

Смачно. Я відкрив рота, захопив її пальці й висмоктав їх. Ніколи раніше я не куштував чогось такого захоплюючого, такого п’янкого. Прибравши пальці, вона підштовхнула мою голову до своєї промежини.

"Хочу більше?" — прошепотіла вона. Я не опирався, дозволивши їй направити моє обличчя в масу кучерявого рудого волосся, що оточувало її пизду. Її природний мускусний запах вдарив у ніс, від чого запаморочилося. Я не міг правильно думати.

Я штовхнув своє обличчя в її зволожений хіть кущ. Здавалося, що мій язик мав власний розум, вилазивши та борознячись між губами її пизди. Господи, це було смачно! Я втерся в неї обличчям, занурюючись у нечисть, насолоджуючись її сексом, випиваючи її. Її руки були скуті в локони на моїй голові, її стегна міцно притискалися до моїх вух. Я відчув, як вона тремтить через черговий оргазм.

Перш ніж я встиг усвідомити, що саме зробив, вона відштовхнула моє обличчя, встала, скинула трусики на підлогу, обійшла мене й, виходячи зі сповідальниці, сказала: «Дякую, отче. З Різдвом Христовим ! Побачимось наступного тижня.". Я підняла з підлоги сповідальниці мокрі трусики, які капали, повернулася і сказала: «Ти забув свій…». Піднявши одяг до носа, я почув її голос, що лунає порожньою церквою: «Мій подарунок тобі, отче.

Зберігай їх! Щось на пам’ять про мене».