Історія Джессі - ПРИВИД

Сексуальний детектив допомагає людям, які пережили еротичні надприродні події…

🕑 41 хвилин хвилин Надприродне Історії

Мелісса поспішала вулицею, згорбившись від дощу. Під час зливи її тонке світле волосся стало матово-коричневим. Пальто, яке вона недбало тримала проти агресивного шторму, ліпилося до її тонкого тіла. Але це була не погода, якої вона намагалася уникнути.

Це були погляди. Неминуче почуття, яке знали всі. Знала, що з нею сталося.

Знала, що вона змінилася. Знала, що вона була киплячим казаном хтивості, бажання й потреби. Знала, що все, що їм потрібно зробити, це вимагати, і вона впаде на підлогу з розкритими ногами, готова до завоювання, вона дуже добре усвідомлювала, що не задовольнить вічне наполегливе бажання всередині неї. Ця вечірня зустріч сповнила її трохи надії. Її лікар переконав її повірити, що це може бути рішенням.

Це мало бути. Тому що Мелісса не була впевнена, що зможе вижити ще один день. ні Один. більше. День.

Не так. Номери вулиць пролетіли повз, але потім вона зупинилася. Вона зайшла занадто далеко. Вона відслідковувала, але все ще не могла його знайти.

Але це мало бути тут. Треба було… Ось ледь помітний провулок, що спускався в непроглядну темряву. Подалі від вуличних ліхтарів.

Подалі від народу. Темна щілина, яка манила її увійти й дослідити. Це була її доля? Останній неправильний вибір, зроблений через необачну потребу? Якщо так, хай буде так. Якби треба було влізти в пащу небезпеки, Мелісса змирилася б зі своєю долею. Який інший варіант у неї був? Джессі провела руками по своєму довгому каштановому волоссю, відхилилася назад і посміхнулася.

Після нескінченних тижнів переїзду в новий офіс, вона нарешті оселилася. Усе, що залишилося, це підняти ноги на свій новий стіл, скласти руки за головою та випустити задоволений…. СТУК, СТУК . лайно Це не зайняло багато часу.

Джессі переїхала, тому що її особливий досвід мав тенденцію виявляти божевільних і рогатих. У неї не було терпіння ні до того, ні до іншого. Ну, інколи рогачі були корисні, але не на її робочому місці.

На початку своєї кар’єри вона була агресивною, розповідала про те, що робила, і роздавала візитні картки, як цукерки на Хелловін. Вона хвилювалася, що інакше їй не вистачить бізнесу, щоб вижити. Виявилося, що вона помилялася.

У житті людей траплялися різні дивні речі. Речі, які вони не могли пояснити, і речі, з якими вони не могли впоратися самостійно. Але світ недоброзичливий до людей, які представляють проблеми, які не вміщуються в акуратні коробочки.

Джессі знала це надто добре. Отже, якщо ви були готові вислухати і могли допомогти, ці загублені душі, як правило, знаходили вас. Так чи інакше, вони зазвичай стукали до неї в двері. "Увійдіть.". Дверна ручка повільно повернулася.

Увійшла крихітна молода блондинка, її очі бігали, тіло тремтіло. Джессі бачила це раніше. Бідна дівчина була в The Grip.

Вона виглядала слабкою, але люди в такому стані також могли бути небезпечними. Як тварина в пастці, розгублена і налякана. Ці перші зустрічі завжди були насиченими і завжди цікавими. «Ви місіс?». "Пані Ви?".

Тепер дівчина повністю зайшла всередину. Вона швидко оглянула офіс, і Джессі подумала, що й себе також. «Мене звати Меліса».

У дівчини був напрочуд хрипкий голос. Це нагадало Джессі Кетлін Тернер. Дещо невідповідно чути цей тон молодої, боязкої дівчини перед нею. Знаючи, що привело клієнтів, Джессі щиро сподівалася, що дівчина старша, ніж виглядає.

«Що привело тебе сьогодні, Мелісо?». Джессі відштовхнулася від столу й підійшла до дівчини. Вона відчула, як її соски затверділи, коли вона підійшла ближче до Меліси.

Ця частина процесу завжди захоплювала її, і минуло занадто багато часу, відколи у неї з’явився новий клієнт завдяки переїзду. «Доктор Брейден порадив мені приїхати до вас. Він сказав, що ви спеціалізуєтеся на таких випадках, як мій». Ну, тоді це має бути цікаво. Доктор Брейден був природним емпатом, здатним реально бачити спалахи життя інших людей.

Якщо він посилав до неї Мелісу, то Джессі знала, що має справу з дівчиною, яка пережила реальну подію. За іронією долі, Джессі ніколи його не зустрічала. Вона з’являлася після кожного випадку, щоб дозволити йому дізнатися про її досвід, але він ніколи не з’являвся.

По правді кажучи, вона була настільки мокрою, що деякі з її найбільших пригод сталися після сеансу з таємничим доктором Брейденом. Вона була майже впевнена, що він також виходить на їхні сеанси. Одного разу вона вирішила зламати з ним зв’язок, а якщо ні, то було багато інших варіантів для досвідченої, сексуально впевненої жінки з паранормальним досвідом, з яких можна було б почерпнути. "Я.

Чому б вам не сказати мені, що сталося?". "Я боюся, що ви мені не повірите. І навіть якщо ви повірите, що ви можете зробити, щоб мені допомогти?". «Любий, я бачив речі… проходив через те, що ти навіть уявити не можеш. І єдине, що я знаю напевно, це те, що якщо ти знайдеш когось, хто хоче послухати казку, яку ти збираєшся розповісти, тобі найкраще це розповісти.

Тому що ти не можеш тримати це в собі, і якщо розповісти про це більшості людей, ти просто привернеш увагу». Джессі спостерігала, як Мелісса ворушиться краєм спідниці. Це був недбалий жест, який повільно підняв квітковий візерунок вище, ніж зазвичай вважалося б доречним у оточенні людини, яка не була вашим коханцем. Що ж, вона ще не була її коханкою, але якщо ця історія піде так, як Джессі очікувала, це незабаром виправиться. Вона відкинулася назад, уявляючи себе Ханом Соло у «Зоряних війнах», але замість того, щоб розстібнути бластер, щоб провчити Ґрідо, розсунула джинси й злегка просунула пальці всередину.

Джессі була професіоналом, і Мелісса ніколи не дізнається, але така історія вимагала певного звільнення, щоб пройти, і Джессі не була з тих, хто відмовляв собі в основних потребах. — Гаразд, — рішуче сказала Мелісса. «Наскільки я можу судити, мене трахнув привид». Джессі відкинулася на спинку крісла, зітхнувши, ковзаючи пальцями все ближче до своєї швидко змащуючої кицьки.

Було відчуття, що це буде добре. "Коли це сталося?" — поцікавилася Джессі. "Два тижні тому, у понеділок.

Мій хлопець… мій колишній хлопець і я збиралися перевірити будинок з привидами". ДВА ТИЖНІ ТОМУ. «Я не впевнений, що це така гарна ідея, Бретт». Мелісса ненавиділа це говорити.

Вона знала, як сильно він хотів зайнятися цим будинком з привидами, і ще більше ненавиділа те, як він зневажливо дивився на неї, коли вона не хотіла того, що хотів він. Але чим ближче машина наближалася до місця призначення, тим більше їй здавалося, що вони граються з речами, які повинні залишити в спокої. Це було відчуття, від якого вона не могла позбутися, і це почало її трохи лякати. «Розслабся, крихітко.

Ти хоч уявляєш, наскільки малоймовірно, що переслідування є законним?» Бретт посміхнувся. Вона любила і ненавиділа цю усмішку. Він був такою сумішшю турботливості та самовпевненості. Це те, за що вона спочатку закохалася в ньому.

Ну, це і його чудова бронзова шкіра, широкі плечі, мрійливі блакитні очі, довге світле волосся та опуклість у штанях, яка виявилася передвісником дуже вражаючого півня. Якою б молодою вона не виглядала, Мелісса скористалася студентськими роками, щоб навчитися орієнтуватися в чоловічому, а в деяких випадках і жіночому тілі. У Бретт був один із найкращих, які вона мала задоволення досліджувати.

«Тоді навіщо ми йдемо», — не вперше запитала вона. «Ми могли б знайти інші способи провести ніч разом». "О, ми теж зробимо це, крихітко. Подумай про те, наскільки гарячим буде страх і адреналін у сексі пізніше!".

Неможливо було не бути зачарованим його природним ентузіазмом. І його схильність енергійно обмацувати її при кожній нагоді. Справді, одна з тих його неймовірно сильних рук прямо зараз пробиралася до її стегна. Незважаючи на те, що вона була налякана й роздратована, Мелісса не могла заперечити хвилю збудження, яке відчувала щоразу, коли Бретт торкався її. Ті чуттєві пальці, якими він так само вправно користувався на її тілі, як і на фортепіано, на якому він любив грати, делікатно прокладали шлях до верхньої частини її стегна.

Вона відчувала, як її губи наповнюються хітью, майже тягнуться до нього, пульсуючи кров’ю та бажанням. Просячи доторкнутися. Потребує свого чоловіка, щоб заповнити її. «Боже, Мелісса, ти така гаряча, я це відчуваю.

Я ж казав тобі, що це буде неймовірно». Мелісса хотіла запротестувати. Вона хотіла сказати, що захоплюватися ідеєю чогось було інакше, ніж робити це насправді. Вона хотіла сказати Бретту, що у неї було погане передчуття щодо цієї поїздки з тих пір, як він почав її планувати, і вона відчувала, що якщо вони пройдуть це, це буде кінець. Що б це не означало.

"Охххххх…". Його пальці щойно торкнулися зовнішньої сторони її мокрої нижньої білизни, і вона лише змогла втриматися, щоб не стрибнути йому на коліна й безтурботно штовхнути його, поки машина не з’їде з дороги. Страх перед ніччю чи ні, але тіло Мелісси було настільки готове до вибуху, що вона опинилася в просторі чистого тваринного жару. Усі інші міркування викинули з її голови. «Мені подобається, як ти стаєш мокрим, крихітко».

Мелісса скрикнула, коли Бретт відсунув тонку тканину її трусиків і просунув у неї два довгі пальці. Вона простягнула руку й схопила його за руку, коли її тіло почало здригатися від невеликих конвульсій. Не дивно, що Бретт була схвильована сьогоднішньою пригодою, якщо думка про це розпалила її, ледве подихаючи прелюдією. Мелісса відчувала, як її внутрішні стінки стискають пальці Бретта, коли він рухав ними по колу всередині неї, обережно направляючи їх усередину та назовні. «Бретт, я збираюся кінчити», — попередила вона крізь зціплені зуби.

«Немає нічого, що мені більше подобається», — усміхнувся він у відповідь. «Це буде мокрим. Можливо, тобі варто припинити…» Мелісса задихалася, не маючи на увазі жодного слова. «Ні, крихітко, крихітко.

Я змусжу тебе кінчити на всю мою машину, а потім трахкатиму тебе, доки ти не зможеш прямо ходити. Доки ти не перестанеш турбуватися про цей будинок із привидами, бо ти знаєш, що я завжди йду бути тут, щоб захистити вас». Мелісса відчула, як її нутрощі стискаються, а спина вигинається.

Бретт точно знав, як поговорити з нею, щоб перевести її через край. Вона відчула, як машина зупинилася. Він зупинився? Десь тихо? Кому це цікаво? Він розстібнувся й повернувся до неї, розплющивши її губи захопленим поцілунком, одночасно занурюючи три пальці лівої руки глибоко в неї. Мелісса ледь не відкусила йому язика від цього відчуття. Його глибокий мускусний запах, відчуття її руки на його плечі, ці неймовірно довгі пальці просто спустошують її.

"!" Мелісса закричала, штовхаючи Бретта назад, відчуваючи, як оргазм пронизує все її тіло, як струм. Її киска пульсувала навколо його пальців, жадібна до відчуття, а потім відчула, що її відпустили. Бретт був першим чоловіком, з яким вона сквиртувала.

Вона вперше відчула себе достатньо комфортно, щоб повністю відпустити це. І тепер, коли він змусив її кінчити, це було схоже на гейзер стримованої похоті та розчарування. Вона відчувала, як бризкає по всій машині; побачив, як смуги потрапляють на внутрішню частину лобового скла.

Вона відчувала, як усе стікає до її дупи. Осла, яким Бретт так багато разів добре користувався. Одна річ, яка Мелісі дуже подобалася в тому, що вона жінка, полягала в тому, що чоловікам зазвичай потрібен деякий час для відновлення після кінчання, вона виявила протилежне. Чим важче вона приходила, тим більше хотіла. І зараз вона хотіла більшого.

З лютістю, до якої Бретт звик, вона стрибнула йому на коліна, возилася з його пряжкою, намагаючись розстібнути його, стягнути блискавку й штани. Це було незграбно і розчаровує, але воно того варте, коли ці джинси нарешті впали йому на щиколотки, і вона змогла схопити цей великий, красивий член. Не гаючи часу, Мелісса схопила його за основу, націлила в центр і сильно сіла на чортову річ. Вона ледь не втратила свідомість, коли відчула, як її нутрощі розтягуються навколо цього чудового загарбника. Її клітор міцно торкнувся лобкової кістки Бретта, поки вона відчувала, як кожен хребет пестить її нутрощі.

Вона відчувала, як її тіло вивільняє те, що було схоже на потоки рідини; намочивши його промежину. Вона відчула, як спазмується навколо його тіла, і її мозок ледь не замикається від задоволення. Потім він схопив її за дупу цими гігантськими руками і почав накачувати її вгору і вниз по своєму стволу. Жорстко і швидко вона могла сказати, що він їхав за спермою.

Іноді він не поспішав, але не сьогодні. Не після того, як він спостерігав, як вона вибухає знову і знову. Мелісса знала, що коли прийде Бретт, вона знову відшле її, але вона хотіла більшого. Натягнувши сукню через голову, вона притягнула його губи до своїх хворих сосків.

Вона рідко носила бюстгальтер, тому що її груди чашки не потребували цього, але її соски були як чемпіони, тріумфальні в кінці битви, вимагаючи, щоб їх побачили. Вимагають бути коханими. Бретт узяв одну в рот і відразу ж почав смоктати. Мелісса відчула, як її очі закотилися від цього відчуття.

Його зуби жорстоко вп'ялися в неї, і вона відчула, як її дупа стиснулася від задоволення, відчула, як знову починає обертатися від живота до її кицьки. Коли Бретт змінив груди, з яких харчувався, він також почав бити з усієї сили, на яку міг зібрати. Мелісса відчула це.

Ця зміна. Ця зміна. Момент, коли вона зрозуміла, що він перейшов від бажання кінчити до його неминучого вибуху. І її тіло відреагувало так, як вона знала. Малюючи її всередину і назовні одночасно.

Змусити всесвіт зупинитися і звернути увагу на оргазм, який вона мала відчути. Є було. Той безпомилковий пульс від основи Бреттового ствола. Він збирався кінчити глибоко в неї, і Мелісса була з розуму від задоволення від цього.

Його наполегливий поштовх тепер супроводжувався легкими м’язовими ревербераціями, коли Бретт малював її нутрощі. "Arrrgghhghgh!" — гаркнув він. Анімалістичні. Домінанта.

— вибухнула Меліса. Її тіло гойдалося, її голова хиталася з боку на бік, вона присмокталася ротом Бретта до своїх і пірнула в нього з відчайдушним поцілунком, поки їхні тіла повністю витрачали себе. Жоден із них не бачив, як спалахнули свічки у вікнах моторошного особняка, що просто по дорозі від них. Меліса завжди була трохи збентежена після такого трахання, і, незважаючи на те, що Бретт чомусь усе ще твердо відчував себе всередині її добре використовуваної кицьки, вона також тепер усвідомлювала аварійні вогні, які вона ненавмисно включила.

І склоочисники. І яскраві. "Чорт, крихітко. А тепер скажи мені, як ти думаєш, я коли-небудь зробив би щось, щоб ризикувати, щоб мати можливість робити це з тобою дуже довго?". Мелісса завжди цінувала вдячність Бретта, але тепер, коли її нагальні тілесні потреби були задоволені, вона відчула той самий страх, що повернувся.

Хоча тепер це було змішано з b, що спонукало до усвідомлення того, що склоочисники не очищали рідину з вітрового скла, оскільки ця рідина була зсередини автомобіля. На щастя, Бретт схопив рушник зі спини й почав прибирати безлад. «Я завжди приходжу підготовленим», — засміявся він, розважаючись власною дурною грою слів. "Дякую, Боже.

Слухай, я все ще відчуваю, що нам слід подумати про те, щоб усе це припинити…». «Ні, — перервав її Бретт. — Мені дуже важко було знайти таке місце, і якби я не зустрів того чувака в зустріч «Мисливець за привидами», то я б навіть не дізнався про це місце. Це буде чудово, і ми збираємося це зробити.».

«Це просто…». «Припини, Мелісо. Просто перестань". Вона розуміла, що Бретт починає злитися. Зробити це нелегко, але нікому не на користь, коли це сталося.

Він зітхнув. "Ти просто довіришся мені, крихітко? Це буде чудово». Мелісса набралася сміливості, проігнорувала попереджувальні дзвіночки в голові та прийняла рішення.

«Добре. Давайте зробимо це.». «Ти впевнений, що це законно?». Коли Мелісса та Бретт підкрадалися до будинку з привидами біля дороги, вона відчула, як її попередній страх набрав повну силу, як би їй не хотілося вірити, що це було безпечно.

«Звичайно, це не законно. Ми порушуємо територію. Але той чувак, який розповів мені про це місце, сказав, що тут лише один поліцейський, і він п’яний.

Поки ми не підпалюємо це місце, у нас усе гаразд.». «А яка історія цього місця?». «Нібито колись це був публічний будинок.

Хлопця, який керував закладом, убили деякі дівчата, яким набридло його домінування у спосіб, який їм був байдужий. Ходять чутки, що він досі блукає по цьому місці, шукаючи нових дівчат, щоб привести до своєї стайні та навчити бути покірною, як належить жінці». Мелісса вдарила Бретта по руці.

«Гей, це він на думці. Я не кажу, що згоден, — сказав Бреттбек. — Ага, — усміхнулася Меліса. Вона ніколи не могла злитися на Бретта. «Отже, ти приводиш свою дівчину в дім, де рогатий привид збирається спробувати стати її сутенером?».

«Ну, коли ви так говорите, це звучить погано. Але не забувайте, що всі жінки, які померли в домі протягом багатьох років, все ще роблять трюки. Тож ви можете отримати нового сутенера, але я міг би закінчити у сексуальному примарному сексі втрьох! Почекай, почекай, я просто жартую. Не бий мене знову.".

Нарешті вони були біля дверей. "Ви готові?" Брет посміхнувся. «Зовсім ні».

Брет простяг руку й повернув старовинну латунну ручку. Коли запорошені дерев’яні двері відчинилися, скрип, який луною пролунав у освітлених свічками кімнатах будинку, змусив обох їхні сексуальні шматочки трохи втягнутися назад у свої тіла. «Гм, Бретт, якщо це місце покинуте, чому скрізь горять свічки?». Було надзвичайно важко змусити Бретта сприймати що-небудь серйозно, але те, як його пальці міцно стиснули її пальці, показало Мелісі, що він не готовий зіткнутися з цією дивовижністю.

"Чесно кажучи, я поняття не маю. Я припускаю, що це якісь місцеві діти чи щось подібне, але я не очікував цього. Принаймні нам не потрібно хвилюватися, що наші ліхтарики погаснуть", - пожартував Бретт.

Але Мелісса почула очевидну напругу в його голосі. Це відбувалося не так, як він очікував, і це ніколи не подобалося Бретту. Вони почали рухатися головним поверхом будинку, вражені його величезним масштабом порівняно з тим, як він виглядав зовні, і дивовижним доглядом для нібито покинутого будинку. Мелісса нервувалася дедалі більше, і якщо міцна хватка Бретта свідчила про неї, він теж нервував. «Чи не здається все це трохи дурним?» вона запитала.

"Так. Я не розумію, як вони тут заробляють гроші". "Що ви маєте на увазі?". «Ну, очевидно, чувак мене обдурив.

Він був дурнем для цього місця. Покинутий будинок з привидами ні в якому разі не виглядає так. Я просто не розумію, як вони на цьому заробляють. Можливо, хтось запропонує нам допомогти пережити цю ніч. Б’юся об заклад, що вхідні двері замкнені.».

«Навіть не жартуйте з цього приводу». Двоє знервованих дітей підбігли до вхідних дверей і виявили, що вони справді швидко зачинені. «Боже! Якого біса?!» — розлютилася Мелісса. «Заспокойся, — намагався змусити себе посміхнутися Бретт.

— Очевидно, вони намагатимуться налякати нас тут. Я не знаю точно, що в біса відбувається, але це трохи захоплююче, чи не так?". Бретт простягнула руку й погладила її дупу, щоб підкреслити. "Я думаю, що цього вечора мені було достатньо хвилювання".

" Крихітко, не сердься на мене. Принаймні ви знаєте, що це місце насправді не є привидами. Ми явно маємо справу з якоюсь погано продуманою нісенітницею тематичного парку. ой Мабуть, тематичний парк із рейтингом X.».

«Про що ти говориш?». Мелісса обернулася, щоб простежити за поглядом Бретта, і збентежилася, побачивши майже оголену жінку, що йде до них. «Що в біса, Бретт?». «Шшшшш. "Мелісса за це б вдарила Бретта, але вона була надто розсіяна, оскільки жінка, напевно, років двадцяти, але з певним старовинним виглядом, здавалося, ковзала до них двох.

Її прозора нічна сорочка не прикривала абсолютно нічого. Не її важкі сиськи з чарівними сосками зверху, не її пишну дупу і, звичайно, не її блискучу кицьку. «Що в біса відбувається Бретт?» «Я поняття не маю». Було щось неприродне в тому, як це жінка ворухнулася.

Це було занадто гладко. Мелісса намагалася зосередитися на цьому, але вона також виявила, що чим ближче жінка наближалася, тим більше вона відчувала себе збудженою. Незважаючи на ретельний і чудовий трах, яким вони з Бреттом ділилися всього 30 хвилин тому, Мелісса не могла заперечити, що відчуває слабкість у колінах.

Дивлячись на Бретта, вона побачила за ростом намету в його джинсах, що він так само реагував на це несподіване видіння. Яким би це місце не було, скромність не була в меню. Хоча ви могли бачити абсолютно все, що могла запропонувати ця ковзаюча лисиця, вона була ще гарячішою через мерехтливу тканину, яка пестила її шкіру, коли вона рухалася. Мелісса майже очікувала, що вона проскочить прямо крізь них двох, але замість цього вона зупинилася прямо перед ними. «Ласкаво просимо до Manor House, m'Lord і m'Lady.

Чим я можу вас обслужити сьогодні ввечері?». Бретт і Мелісса збентежено зіткнулися очима й трохи запалилися. Обоє дивувалися, що в біса відбувається. «Гм, ми не лорд і не леді», — спромоглася затинатися Бретт.

"Ти не?" Дівчина виглядала щиро збентеженою. «Тоді мені краще запитати Майстра, що мені робити. Будь ласка, влаштуйтеся зручніше». Цю останню пропозицію було б набагато легше прийняти, якби таємнича дівчина раптом не піднялася й не зникла. — Бретт? Мелісса затремтіла, міцно схопивши його за руку.

"Що тут відбувається?". "Я не знаю, крихітко. Гадаю, що все це має бути якимось будинком з привидами на тематику дорослих.

Я навіть не підозрював, що там будуть оголені курчата, і я точно не очікував, що F/X буде таким хорошим. Мабуть, вона проскочила через люк чи щось таке». «А що, якщо це насправді привиди? А хто такий Майстер? Я не впевнений, що хочу з ним зустрітися». «Це не справжні привиди.

Привиди — фігня, а це місце — просто чудово зроблений будинок із привидами. Мене трохи хвилює те, що я знаю, як вони планують заробити свої гроші». Ліжко Меліси від гарячої вологи, яку вона відчула, думаючи про таку можливість. Дівчина-привид веде свій шлях з ними двома.

Спостерігати за якимось псевдопривидом, який катався на члені її хлопця, поки він з’їдав Мелісу, а вона гуляла з дівчиною-привидом. Останнім часом Мелісса все частіше думала про секс утрьох. Вона ніколи не мала сміливості й не відчувала спалаху ревнощів кожного разу, коли думала про те, щоб поділитися, але вона також відчувала приголомшливі оргазми, коли Бретта не було поруч, щоб задовольнити її зображенням, як вони двоє трахають іншу жінку.

«Майстер прийме вас зараз, пані». Дівчина-привид повернулася, а з нею була ще одна примарна красуня. Ця була стрункішою, з маленькими, зухвалими грудьми на гнучкій статурі, що трохи нагадувало Мелісі її саму. «Почекай хвилинку, я не випускаю свою дівчину з поля зору», — наполягав Бретт.

«Млорде, Майстер розмовляє з жінками лише про бізнес. Він досить прогресивний мислитель у цьому відношенні. Я розумію, що чоловікові може бути неприємно відмовлятися від контролю над своєю жінкою, але ми з Кейтлін із задоволенням подбаємо про це. ваші потреби, поки ваша Леді зустрічається з Майстром». Меліса все більше й більше захоплювалася всією цією ситуацією.

І як би їй не хотілося сказати собі, що все це неймовірно вражаюче шоу, вона не могла позбутися відчуття, що це було дуже реально. І що б не сталося під час її зустрічі з Майстром, це матиме наслідки, що виходять далеко за межі одного вечора розваг для дорослих, що розсувають межі. Вона почала йти в напрямку, який вказала Дівчина-привид.

— Мелісо, що ти робиш? — огризнувся Бретт, схопивши її за руку. «Розслабся, Бретт. Це просто трохи весело. Це не те, що якийсь ефірний Майстер збирається забрати мене проти моєї волі, поки ти будеш займатися сексом утрьох із двома повіями-привидами».

Бретт був здивований невимушеною поведінкою, яка охопила Меліссу, але він також не міг заперечити напруження, яке він відчував у своїх штанях від думки про те, щоб досягти свого з цими двома блідими лисицями. Його хвилювала одна практична справа. «Дівчата, скільки нам обійдеться цей вечір?». — Вартість, сер? — в унісон відлунали вони.

«Скільки грошей ми вам винні за те, що трапиться?». «О ні, Майстер не має справу з грошима в такій ситуації. Він зробить… інші домовленості.

А тепер, будь ласка, м’леді, Майстер не любить, щоб його чекали. Мелісса швидко поцілувала Бретта. "Зі мною все буде добре.

Розважайтеся, і я скоро повернуся". Бретт спостерігав, як його дівчина зникає в коридорі, абсолютно спантеличений тим, що вона дала йому зелене світло на секс утрьох без неї, і дивуючись, куди подівся весь той страх, який вона відчувала раніше. Ці думки швидко розвіялися, коли дві жінки підійшли до нього. Та на ім'я Кейтлін посміхнулася йому, від чого його вже напружений член погрожував лопнути блискавку на джинсах. На щастя, коли вона прослизнула пальцями по його волоссю, щоб залучити його до пристрасного поцілунку, Дівчина-привид намагалася зняти тиск, який він відчував.

За лічені секунди його джинси вдруге за цю ніч були спущені навколо щиколоток, але цього разу він відчув делікатне потягування двох наборів незнайомих пальців, які крутили його ніжку вгору-вниз, а чарівні губи грали по його тілу. Мелісса обережно рушила вниз, здавалося, неймовірно довгим коридором. Вона була впевнена, що це просто трюк світла, але насправді стіни, здавалося, згиналися під найдивнішими кутами.

Її тіло горіло. Кожен крок загрожував привести її до оргазму, легкий шок задоволення виривався з її клітора з кожним рухом. Незважаючи на те, що Бретт її почувала, Мелісса ніколи в житті не наближалася до такого рівня тепла. Усе це при думці про те, що її хлопця спустошують повії-привиди та дух-майстер, який чекає на неї з бог знає якими намірами заради її болючої киски, що стікає.

Неможливо було сказати, скільки часу вона йшла. Секунди, хвилини, години? Мелісса була загублена у фантасмагоричному досвіді. Вона відчула на собі очі; це було впевнено. Вона не розуміла, куди прямує чи коли прибуде, але знала, що знатиме. Чомусь це було очевидно.

Час від часу вона відчувала дотик, який давав зрозуміти, що вона не одна. Рука на її дупі, потиснення її соска, палець м’яко ковзає по її щілині. Весь гарячий, м'який фантомний контакт. Все здавалося ніжним і спрямованим на те, щоб усе її тіло перетворилося на тремтяче, розтоплене тепло.

І тоді без попередження чи драми вона була там. Це були двері, біля яких вона мала зустрітися з Майстром. Вона відчувала його присутність усередині.

Легко потягнувши її за пупок, спонукаючи її увійти. Не вагаючись, Мелісса штовхнула двері. Увійшовши в кімнату, вона відчула, як перехопило подих. Не було Майстра, якого вона могла бачити, але вона відчувала, як його присутність наповнює кімнату. Її ноги тремтіли від лавини бажання, що прокотилася по її тілу, погрожуючи здолати її.

Мелісса сильно стиснула ноги, намагаючись відчути полегшення, але чомусь усвідомлюючи, що це не дозволено. Відчайдушно шукаючи ознак того, що він схвалює її, хоче її. Перший дотик був напрочуд ніжним. Вона очікувала, що її візьмуть, сильно й швидко, без запитань чи регресу, але натомість дві сильні й стійкі руки лягли їй на плечі. Меліса закрила очі.

У будь-якому випадку не було на що дивитися, і відчуття рук Майстра на ній було лише насолодою. Ось де вона належала. Ось кому вона належала. Вона зробила б усе, була б для нього чим завгодно. Без питань.

Щойно ця думка зародилася в мозку Меліси, вона відчула, як одна з тих рук притиснулася до попереку, підводячи її до міцного дерев’яного столу з чудовим антикварним дзеркалом над ним. У той момент, коли її стегна торкнулися краю столу, вона відчула, що її штовхнули через нього, зігнута в талії, її спідниця зсунулася вище, ніж дозволяла скромність. А потім, з вишуканим терпінням, тканина її спідниці була підтягнута вище, повністю відкриваючи її промоклі трусики для побажань Майстра. Хоча б на мить.

Миттєво вона відчула, як м’яка бавовна її нижньої білизни тягне пальці по її крижах, обережно повз подвійні глобуси її підтягнутої дупи, і, нарешті, до кінця вниз по її ногах; випускаючи свою кицьку на відкритому повітрі з тим, що було схоже на вологий поцілунок на прощання. Мелісса ніколи не почувалася такою вразливою чи такою готовою вибухнути. Вона розуміла, що перший дотик між її ніг приведе її у світ неймовірного блаженства. Незважаючи на те, що Майстер був терплячим, вона була жадібною до більшої сенсації, відчайдушно прагнучи кінчити. Мелісса ненавмисно почала відштовхуватися, намагаючись витягнути повітря, намагаючись налагодити контакт із привидом, який не хотів показувати себе, але мав її в тваринному жарі.

Майстер не схвалив. Вона відчувала, як енергія змінюється від ніжності до роздратування. Страх лоскотав її потилицю, тому що сила, яка змушувала її нутро кипіти, також була доступна для покарання.

Вона відчувала це. Могла відчувати, що їй ось-ось дадуть урок слухняності. Відчувалося, що вона ось-ось дізнається, що її бажання несуттєві.

До першого удару попередження не було. Мелісса зігнулася, намагаючись вирішити, як вибачитися перед Майстром за те, що вона забула про своє місце, а потім у неї потекли сльози, коли її дупа палала від сильного, жорстокого удару по спині. А потім ще один. І ще один. Мелісса відчула, як біль виливається з гнівним жаром, але також трохи нижче від нього щось інше.

Її бажання. Її потреба. Вони захоплювали. Кожен удар по її дупі змушував тіло тремтіти, а її киска стискалася.

Від кожного удару її клітор тремтів. Минуло небагато часу під цим нападом, перш ніж вона відчула, як збудження охоплює, перемагає біль і навіть перетворює його. Роблячи кожен удар бажаним кроком ближче до оргазму. Вона відчула, що відчуває глибоку вдячність за те, що Майстер достатньо піклувався, щоб виправити її таким чином. І коли він на мить замовк, вона знала, що її ось-ось звільнять.

СМАК!! Це було несхоже ні на що, що Мелісса коли-небудь відчувала раніше. Біль і задоволення танцюють разом, як Інь і Ян, пронизуючи її тіло, створюючи нове відчуття. Їй бракувало слів для того, що вона відчувала. Хвиляста, нестримна сила, яка наповнила кожен атом її істоти, а потім вибухнула.

Мелісса відчула, як з неї виливаються потоки хтивості. Було таке враження, що вона, напевно, вкрила кімнату своїм бажанням. Якби не стіл, на який можна було спертися, вона не сумнівалася, що була б лише маленькою конвульсивною кулькою на підлозі. А хвилі все прибували.

Припливний потік усіх її незадоволених і невідомих потреб. Вир потреби і потреби. Здавалося, це занадто багато для людського тіла.

І все ж вона терпіла. Не виснажений, але готовий до більшого. Думаючи про Майстра. Думаючи про задоволення та уроки, які він передав.

Але він не мав задоволення. Їй потрібно було догодити Майстру. Його усмішка при цій думці була очевидною. Воно освітлювало кімнату. Вона відчула, як його схвалення, як її витривалість, так і її бажання догодити йому, відлунюють у її серці.

Бажаючи показати йому свою повну капітуляцію, Мелісса розвернулася й піднялася на стіл. Її дупа горіла, але це лише розпалювало полум'я хтивості, яку вона відчувала. Вона відкинула голову назад, розвела руки в сторони й розпустила ноги, відкривши свій тремтячий отвір погляду Майстра. Йому це сподобалося.

Вона відчула, як він наближається, щоб поглянути на неї, а підземні поштовхи все ще змушують її губи пульсувати й тремтіти. Їй дуже хотілося простягнути руку і втягнути Майстра в себе. Вона хотіла, щоб він трахнув її по-дурному.

Залишити її розвалюваною та виснаженою, наче їй зробили якусь сексуальну лоботомію. Але вона була тут не для цього. Мелісса знала, що вона тут, щоб її використали.

І якби Господар зволив дозволити їй приголомшливі оргазми, які змінюють життя, тоді вона вважала б, що їй пощастило більше. Його руки почали її пестити. Починаючи з її грудей.

Вперед і назад між м’якою грою та найприємнішим відчуттям затискання сосків. Вона не могла уявити нічого кращого, ніж лежати тут, як іграшка наймогутнішої присутності, яку вона коли-небудь зустрічала. Його пальці, як жилаві змії, простежують до її роздутої жіночності, розкриваючи її, щоб підготувати до його входу. Мелісса відчула, як бажання витікає вниз, повністю покриваючи її оголену дупу, і відчула, як Майстер просто так штовхає її ноги назад. Легкий вітерець пронісся повз її зморщену сраку, що дало зрозуміти, наскільки вона відкрита.

Один товстий примарний палець просунувся всередину її заднього проходу. Мелісса відчула черговий оргазм, який швидко наростає. Бретт трахнув її в дупу так добре, як могла попросити дівчина, але відчувши, як Майстер почав стверджувати, що заборонена територія, її очі закотилися назад.

І тоді вона відчула його міцну хватку на своєму горлі. ТАКСССС!!!! Мелісса так довго фантазувала про це. Бажаючи, щоб Майстер задушив її до втрати свідомості, поки він безглуздо трахкав її. Або, почекайте, можливо, вона цього не робила.

Нічого з цього не здавалося цілком правильним, але, Боже, було так жарко. Дозволити Майстру стиснути руками її горло. Темрява починає заповзати. Її кров стукає у вухах. І тоді вона це відчула.

Майстер вишикував свій член з її кицькою. Вона відчувала його величезний розмір. Це було смішно. Це було нелюдськи. Було дуже смачно.

А потім блаженство. Майстер проколов її до глибини душі, і в пам’яті спала думка про шашлик, який вона смакувала минулого тижня. Її крихітне тільце не що інше, як вмістилище хіть Майстра.

Його товстий, чудовий півень без докорів сумління впивався в неї та виходив з неї. Її тремтяче тіло намагалося втримати свідомість, коли Майстер відпустив свою хватку на її шиї настільки, що вона відчувала кожну мить, як він бере її. Це шалене відчуття того, що було схоже на ярди півня, що тягне її внутрішні стінки до безперервного спазму задоволення та покори. А потім він перевернув її. Обличчя сильно притиснулося до столу, коли вона відчула, що гігантський член бере її ззаду.

Щойно неможливий звір між її ніг наповнив її до кінця, як її голова була відкинута назад волоссям, грубим і контрольованим. Вона любила це. Мелісса була в захваті, коли обидва її крихітні зап’ястки були сильно відтягнуті назад, змушуючи її тіло звисати просто над столом, у той час як невблаганний член Господаря стукав її до найчутливіших глибин. Тоді, майже не зробивши секундного подиху, Мелісса знову помітила, що її голова підтягнута догори, цього разу за горло. Потік повітря знову заглушив її легені, змусивши її груди горіти від бажання дихати, а живіт вибухнув від тиску та задоволення від постійних погладжувань її домінуючого коханця.

Мелісса відчула, як її світ стискається навколо неї. Вибухове задоволення, змішане з її згасаючою свідомістю, занесло її в циліндричну червоточину, якій позаздрив би Віллі Вонка. Це було так, ніби всі її почуття, все її життя, весь її досвід, увесь її потенціал об’єдналися, щоб… щоб… Раптом усе припинилося.

У Мелісси було унікальне відчуття, коли вона дивилася згори на себе, яку по-королівськи трахнули, її тіло розкидане, як багато сміття, жорстоким чудовим чоловіком позаду неї. Вона бачила його. Вона могла бачити Майстра. Почекай, як вона могла його побачити? Вона якось була поза своїм тілом.

І Майстер, Майстер. Він уже не здавався таким вражаючим тепер, коли вона звільнила пута своїх тілесних потреб. Насправді він був більше схожий на красивого хулігана. Високий, плечі складені, щоб тримати стіни, але сердита насмішка на його обличчі, коли він використовував її тіло без занепокоєння чи докорів сумління.

Тепер вона розуміла, що якщо він так і продовжуватиме, то зрештою розіб'є її маленьку фігуру надвоє. Отже, цей розлючений дух додав до свого гарему нічого не підозрюючих жінок з бажанням, а потім трахнув їх до смерті!? Який хуй! Звісно, ​​були й гірші шляхи, але це було далеко не по-лицарськи. Бретт ніколи не ставився б до неї так. Бретт? БРЕТ! Що з ним відбувається? Мелісса молилася, щоб він відчував лише якесь примарне задоволення. Після цієї ночі вона могла б легко пробачити йому будь-які дитячі розваги, які він мав над руками, ротом і так далі, які могли запропонувати ті дві плаваючі дівки.

Але якби він був у небезпеці… Мелісса навряд чи могла про це думати. Вона мала знайти його. І саме так, як тільки ця думка промайнула в її голові, її духовна форма була в кімнаті з Бреттом.

І полегшення охопило її. Він виглядав добре. Лежачи на його спині з Дівчиною-привидом, яка каталася на його члені, а Кейтлін притиснула свій палкий центр до його рота. Дивлячись згори, було трохи важко розрізнити Бретта, але судячи з конвульсій жінок, здавалося, що він якнайкраще викладається. Мелісса збиралася повернутися до кімнати Майстра, щоб знайти спосіб повернути своє тіло цілим, коли помітила невелику, але тривожну деталь.

Спочатку це було непомітно, але кожні кілька секунд тіло Бретта мерехтіло. Це виглядало як світло свічки на слабкому вітрі, але щось точно відбувалося. — Бретт! - вигукнула вона.

Дві дівчини поглянули на Мелісу й усміхнулися. «Він вас не чує, міледі», — тепер у голосі прозвучав чистий глузливий тон. «Він почав свою подорож на той бік.

Не можна зупинити. Він скоро буде з нами. І ви теж». «Так, будеш», — сказала її примарна сестра.

"але вам краще повернутися. Господареві не сподобається, якщо він зрозуміє, що ви блукали. Він любить, щоб усі його жінки були поступливими".

Мелісса кинулася вниз, щоб спробувати витягнути Бретта з-під цих двох суккубів, але було надто пізно. Навіть коли вона потягнулася до нього, вона зрозуміла, що вже надто пізно. Його тіла вже майже не було видно.

А потім закляття ненадовго було розірвано. Брет подивився на неї очима й сумно всміхнувся. «Вибач, дитинко». Він зник. І Мелісса заверещала від люті й розчарування.

Те, що почалося як вечір розваг і взаємного спілкування, тепер перетворилося на кошмар зникнення хлопця та безтілесних блукань. Що б це не було, це було не гаразд. КРАШ! Меліса та дві повії-привиди здригнулися, коли стіна праворуч від них впала. Там серед уламків стояв Майстер. Дві жінки, які ще кілька хвилин тому трахали її хлопця, щоб забути, тепер кинулися на його бік.

Обидва обплітаються навколо його ніг, як коти. Їхні руки по черзі гладять гігантського, сердитого члена, який виступає з-поміж його ніг, і штовхають кілька пальців у власні серцевини. Навіть у своїй астральній формі Мелісса могла відчути притягнення Майстра, і ці двоє явно були принаймні частково тілесними. Вона знала, якою нагальністю їх наповнила його присутність.

Якби вони щойно не вбили її хлопця, вона могла б навіть пожаліти їх. — Намагаєшся покинути мене так рано, міледі, — сплюнув Майстер. Коли він продовжував, з його язика капала отрута. «Я намагаюся добре провести час своїм жінкам, перш ніж висмоктати їх досуха. Розумієте, той величезний сексуальний заряд, який ви відчуваєте, коли ви поруч зі мною, — це те, чим я харчуюся.

А ваша стать настільки слабка, що для цього потрібно всього лише лоскочуть у потрібному місці, і ви всі віддаєтеся мені, навіть не помічаючи, що я забираю всю цю енергію. Це тримає мене бадьорим. Це тримає мене живим.

На жаль, це залишає ваше тіло висохлою лушпинням, а ваш дух застряг тут навіки мої послуги, але це ціна, яку я готовий за вас заплатити». Мелісса хотіла його ненавидіти. Я хотіла втекти з цього проклятого місця і якомога далі від нього, але його слова відгукнулися в ній, хоча її тіло залишалося віддаленим від неї. Вона виявила, що несвідомо дрейфує до Майстра, готова прийняти свою долю як частину його гарему. «Так, мій прекрасний новий підопічний.

Віддайся мені назавжди. Можливо, якщо ти добре виконуватимеш свої обов’язки, я навіть дозволю тобі час від часу грати з твоїм хлопцем». хлопець? Бретт! О Боже, він пішов. І ось вона знову потрапляла в лапи того мудака, який його вбив. Не цього разу.

Швидко набравшись сміливості, Мелісса подумала про своє тіло, повернулася до нього, і так само швидко повернулася в кімнату. Вона подивилася на свою зім’яту фігуру й подумала, чи зможе її дух знову вдихнути життя в цю жалюгідну оболонку. Але єдиний спосіб вирватися з цього пекла — спробувати. Мелісса уявила себе у своєму тілі й відчула приплив відчуття, коли всі її нервові закінчення, усі її фізичні властивості перезавантажилися. Вона охнула, коли знову охопила відчуття бажання й потреби.

Відчуваючи зяючу порожнечу всередині неї, де більше не живе півень Майстра. Біль і біль, що пронизували її тіло, були єдиними речами, які не давали їй впасти на спину, з розкритими ногами, благаючи, щоб її взяли знову і знову. Вона тримала цей біль. Тримався за цю хворобливість. Використовувала його як щит від темних сил, які загрожували наздогнати її.

Меліса навіть не потурбувалася одягом, просто стрімголов попленталася в коридор, мчачи по ньому на всю силу. Відчайдушно намагаючись вибратися з дому, поки її знову знайдуть. Перш ніж Майстер знову зробив її своєю маленькою благаючою повією.

Без фантасмагоричного зсуву реальності, характерного для її попередньої ілюзії, Мелісса виявила, що коридор справді досить короткий і веде просто до вхідних дверей. Їй пощастило, тому що вона чула, як Майстер гуркотить і реве по всьому будинку, вражена тим, що його приз повернув її тіло. З останніх сил вона опанувала Мелісою, штовхнула вхідні двері й випала назовні.

Жорстке гнівне повітря пронизало її, коли Майстер зіткнувся з входом. Сюди його сила не дійшла. Не його гнів.

Не його зваблення. Вона була вільна. Джессі відкинулася назад і подивилася на Мелісу.

«Це бісна історія». — Я знаю, — задихалася Мелісса. Вона дуже боліла від потреби після повторного перегляду подій тієї ночі. — Ти їздив додому голим? Джессі вигнула брову.

— Я закуталася в рушник, — замовкла Меліса. «Ви мені вірите?». «Так.

Я також знаю, що тобі погано після того, як той привид образив тебе. Я знаю, що ти не міг перестати думати про трахання, відколи це сталося. Я знаю, скільки б ти не знімався, цього ніколи не буває достатньо .

Це просто залишає вас порожніми і вмирає від бажання повернутися в той особняк, навіть знаючи, яка доля чекає на вас. Просто щоб ще раз мене трахнув цей великий, домінуючий член-привид». «Так-с-сс», — прошипіла Мелісса крізь зціплені зуби. Її ноги міцно стиснули разом, щоб приховати зростаючу вологу пляму, що витікає з-поміж її ніг. Її збудження на висоті лихоманки, навіть вище, ніж пекло, через яке вона проходила минулого тижня.

Вона думала, що гірше не може бути. Вона помилялася. Усе її тіло стало зв’язком потреби. Одне відчайдушне тіло, готове зробити все, щоб закінчити, але не змогла туди потрапити.

Незважаючи ні на що, вона не могла туди потрапити. Мелісса впала в сльози. «Ти в поганому стані, дитино.

Я знаю, що відбувається, і можу допомогти, але вам доведеться довіряти мені». лише погіршили ситуацію. «Зроби вибір, Мелісо. І зробити це швидко. Я не знаю, скільки часу у вас залишилося".

Вона хотіла розпитати цю владну жінку, яку вона щойно зустріла. Що відбувається? Чому ви так багато про це знаєте? Що це за допомога, яку ви пропонуєте? Чому я? Боже милий, чому я? Але Мелісі не вистачало здібностей, щоб вирішити це питання. У неї залишилося одне подвійне рішення, і все.

Так чи ні. Шлях, який визначить решту її життя. "ТАК!! !!". Джессі рухалася так швидко, що Мелісса навіть не помітила чоловіка, який приєднався до них.

Вона відчула свої руки, раптово притиснуті цим чудовим блідим незнайомцем, якого їй хотілося трахнути більше, ніж боятися. Вона хотіла його член, але…РІІІІІІПППП! Мелісса задихнулася, коли Джессі взяла в руки великий мисливський ніж і швидко перетворила свою літню сукню на стрічки. Далі вона відчула холодний шок від впливу, коли її киска була виявлена ​​на відкритому повітрі. Мелісса відчула, що її стегна сильно здригаються, намагаючись трахнути повітря, не зважаючи на те, хто їй допомагав, хто дивився, ким вона була.

Основна первісна потреба вивільняється з шаленою нагальністю. «ОООООООООООООООООООООООООООООООООООООУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУВ Мелісса зойкнула, коли об’єкт, більший за будь-який, який вона коли-небудь відчувала, різко штовхнули в її жадібний центр. Вона відчула, як її стіни схопили чужоземного загарбника й почали доїти його, як грудне немовля. Наполеглива, майже сердита, оскільки її ганьбили знову і знову. Відчуваючи, як усе її тіло повертається в себе, коли звільнення, якого вона так відчайдушно прагнула, стало здаватись досяжним.

Коли бажання охопило її, дивним чином Мелісса майже змогла чітко бачити. Її життя — це щось інше, ніж інтенсивний пошук полегшення вперше за тиждень. Джессі працювала над чимось, що нагадувало якусь племінну дошку всередині та з неї, як поршень. Накачуючи обома руками на шаленій швидкості, обличчя Джессі вкрилося потом.

І чоловік. Бліда, як павутина, і прекрасна, як небо. Навіть у цій гарячці Меліса помітила гострі ікла, що спускалися з його верхньої щелепи. Побачила, як він відхилив голову назад, наче хотів її вкусити. Бачив, як він скривився, коли стримувався, щоб не взяти її.

Відчуття, що наростало всередині неї, більше не було знаком питання. Це була неминучість. Цю хвилю, яка була готова до вершини, не можна було зупинити більше, ніж цунамі. Це почалося в її центрі і вибухнуло назовні. Мелісса на мить замислилася, чи сам Всесвіт коли-небудь торкався такого рівня блаженства, коли стався Великий вибух, але потім будь-яка думка чи відчуття «я» були потоплені в насолоді, яка охопила кожну фібру її істоти.

Її спина вигнута, її стегна висунуті, її щелепи стиснуті, її кінцівки летіли, коли радість, задоволення, небеса, захоплення, жахливе блаженство знищили її в ту саму мить, коли зшили її спину. Мелісса відчувала, як її нутрощі розфарбовують кімнату її бажанням. Боявся, що вона може втопити Джессі та таємничого незнайомця своєю вибуховою спермою. І саме так, через кілька хвилин чи годин, Мелісса відчула, що повертається до того, ким вона була. Вона відчула повернення до себе.

«Я не можу повірити, що вона це вижила», - голос загадкового чоловіка пронісся в її згасаючій свідомості. «Вона щось особливе», — відповіла Джессі. Це було останнє, що почула Мелісса протягом дуже тривалого часу. Гей, дякую за читання! Я ціную тебе, і ти приємно пахнеш.

Не соромтеся написати мені або зайти на мою сторінку Patreon і сказати привіт..

Подібні історії