Остання книжкова крамниця - Людина в негідному будинку

Настав час Гаррі зрозуміти намір Креморна, його вимоги всіх їх розстроюють.…

🕑 31 хвилин хвилин Надприродне Історії

З чорнильної чорноти піднімався парочок пари, і він заглядав у закручену порожнечу. Його поєднання з анодиновим білим зробило його більш задумливим і зловмисним. Він замислювався про ті небезпечні дні і про те, як лихо їх зібрало. Чайна ложка стукнула про блюдце, і він перевірив наручний годинник.

Іветт Пайпер запізнилась, і він не уявляв, чому. У ці дні не потрібно було багато, щоб привести його до підвищеного стану пильності. Розмістившись біля дверей, Даліла сіла за стіл у невиразній літній сукні. Роблячи вигляд, що читає книгу, сонцезахисні окуляри приховали очі.

Він не бачив, як за ним сиділа Есмерельда. Звернувшись до дверей, вона спостерігала за широким скляним фасадом кав’ярні. Джазові штами пробивались над читчат і відбивались від мінімалістичних напів черепичних стін.

Він ненавидів джаз і дорікав, що вибрав це місце. Іронічний дзвін дзвону розірвав йому нерви, і він миттєво поглянув до дверей. Жінка в стрункій темно-сірій сукні нерішуче пробралася по островах зайнятих столів.

Несучи засмаглий ранець для документів, вона безтурботно дивилася йому в очі. Звичайно звичайним способом, її відсутність макіяжу припустила, що це може бути вона. Її схильність до грубого сексу з незнайомими людьми припускала, що цього може не бути. "Гаррі Коултер?".

Він посміхнувся: "Так, а ти, мабуть, Іветт Пайпер?". "Мені.". Він стояв і подавав руку; вона тихо стиснула у діловому рукостисканні. Привернувши увагу офіціантки, вона прийняла наказ Іветти.

Його домовленість з Іветт Пайпер була далеким спогадом до її телефонного дзвінка вчора. Шукаючи Есмерельду кілька місяців тому, він деконструював Креморну на її імена та місця. Звернувшись до генеалогії, він не був експертом і швидко заплутався в перевантаженні інформацією. Йому потрібна була допомога фахівців. Швидко він довідався, що crme de la crme - це мисливці за спадкоємцями, їхній досвід пов’язував нащадків із їх законним статком.

Це могла бути хитрість як така, але Гаррі був у відчаї. Її попередження про те, що результати можуть зайняти час, були анафемою для його миттєвого постійного світу. Іветт вивчала дослідження у своїй квартирі і швидко вловила запах стежки. З радістю взявшись за це, він заплатив їй фіксатора, і вона приступила до роботи.

Відшукання Есмерельди, бурхливі події Чорної Міазми та їх Причастя віддалили Іветту найдалі від думок Гаррі. Есмерельді потрібна була допомога у пошуку когось, хто керував би цехом. Він поглинувся новою ситуацією, як відданий Креморну. Деліла та Есмерельда розповідали все більше і більше історій, шукаючи підказки. Вони теж трахнули, прагнучи наситити одне одного і перетворитися на блаженний задоволений серпанок.

Спочатку Гаррі не впізнав шипучого голосу на іншому кінці телефону. Він намагався стримати її ентузіазм. Іветта надіслала електронною поштою свій звіт, в якому описувалося зникнення "пані" Пібоді 'та виявлення щоденника служниці її дами в архіві місцевого музею. Це дуже потішило Далілу, і вона попросила його копію.

Мимоволі, Іветта стала людиною ззовні, щоб допомогти їм. Її прохання отримати більше коштів було легко прийнято, і протягом декількох тижнів постійний потік інформації потрапляв у поштову скриньку Гаррі. Це додало до купи питань без відповіді. З щоденника було зрозуміло, що перехожий у домі Пібоді.

`` Він '' усіх їх зіпсував, щоденник закінчився записом, який надзвичайно читався як шістдесят перша глава Креморна: глава про хитрість і спокушання. Його ненажерливість лише додала їм занепокоєння. Вчорашній телефонний дзвінок Іветти був стислий з відтінком стресу в голосі.

Вона попросила зустрічі якомога швидше, і Гаррі неохоче погодився. Це нічого не полегшило зростаюче занепокоєння між ними трьома. Поспіхом вони узгодили план і кожен зіграв на свої сили.

Пам'ятаючи, що "він" може бути готовий до страйку, їм потрібно населене місце, щоб уникнути будь-яких проблем. Тепер Іветт сиділа перед ним, з побоюванням із примусовою посмішкою, приклеєною до обличчя. Гаррі подивився на товстий сніп паперу на столі.

Для цього знадобиться більше кави і, можливо, навіть обіду. - Бурхливий, його кінцівки боролися проти стримань. Втративши боротьбу з гравітацією, вона взяла їй ситість, закривши очі з великими кришками, і соковиті повні губи напухли. Повсякденне похитування стегон розімкнуло жар її попереку проти нього. Есмерельда глибоко застогнала і закусила верхню губу, щоб стримуватися.

Вдихаючи крізь розкльошені ніздрі, вона рішуче дивилася на нього, її очі були сповнені подиву, стискаючи його розгулений обхват. Інстинктивно електрика поштовхала його стегна, і коли вона піднялася, він вдавив свою жорстку плоть глибоко в її шовкові складки. Впевнено повільними хвилеподібними стегнами вона міцно натиснула, щоб перемогти його. "Просто візьми його, Гаррі, нехай він будується…" вона зробила паузу, щоб тихо скуголити, "нехай воно будується, будь тихим".

Есмерельда насолоджувалася його виразом безпорадності і з весною на стегнах чітко висловлювала своє повідомлення. Сухожилля стягнули його узи, і він затих із стогнанням розчарування. Тихо пестячи його обличчя, вона відчувала, як він поступається її інтуїції.

У цій безповітряній кімнаті її гаряча шкіра схопила промінь прохолодного повітря. Без зайвих слів, вона накинулася на нього. Корчачись повільно, вона виховувала тиск, який стягував стискання його валу. Несамовито він потягнувся за свої обмеження і затягнувся, натягнувшись, як дошка.

Впавши в ліжко, він обернувся і побачив, як Деліла завзято спостерігає за ними. Нахилившись у кріслі, її ноги опиралися на низькі підлокітники, одинокий елегантний палець нарізав її стать. Оголена, вона неробоче стискала повну грудь і гралася з випрямленим штампом її соска.

"Гаррі, ти здаєшся придатним для того, щоб вибухнути. Вибухни всередині неї, відправи свою суть і пройди свій шлях до Креморни. Твоя винагорода буде чудова". З фіксованим виразом недовірливості та інтенсивного збудження Гаррі засмучено застогнав.

Він хитнувся проти своїх кайданів, пристрою, який спровокував його дике збудження, та засобів, що стримували його реакцію на намір Креморна. Есмерельда нахилилася і притулила своє тіло до його. Простягнувши руку, узголів'я лігло в її стиснутих пальцях. Підтягнута на витягнутих руках, її навантаження зігріла квіткові ноти парфуму, і вона підняла стегна. Відштовхуючись, його довжина пасла її розпухлі м’язи і виштовхувала тираду м’яких криків.

Її соски прокотилися об його тіло і нагодували ту тужку біль, що викликала інтенсивний кульмінаційний момент. Заперечуючи довгі чотири дні, він почувався таким жарким і густим між її стегнами. Його утримання було її утриманням, і, коли вона корчилася над ним, вона занурилася, щоб заповнити свою чутливу стать.

Яким би не був Креморн, схильне тіло Гаррі було б живою жертвою. Есмерельда вручила б його особисто його задуму як величну пропозицію, щоб задовольнити приворот, який вони пережили. Його неглибокі подихи та важкі стогони відповідали її тихим скуголінням. Мокре тертя його гладкого лобка загрожувало зняти напругу в її попереку. У той момент звільнення вона звернулася до нього своїми думками; вони відвідали б Креморн разом.

Заспокійливий комфорт обіймів Есмерельди полегшить його тривалі занепокоєння. Вона відчула набряк у його обхваті і знову взяла його повністю. Її гаряча набрякла плоть щільно притискається до всіх вбудованих нервових закінчень її статі. Її суглоби зблідли, коли вона міцніше стискала засохлий темний дуб узголів'я ліжка.

Цей звитий тиск, пульсуючий і ниючий відчувався настільки знайомим; спритний нюанс її самоконтролю поставив його на шляху зіткнення з власною кульмінацією Гаррі. Вона буде керуватися ним, щоб він звільнив усе за одну хвилюючу мить. За закритими повіками крихітні вибухи світла відповідали глибокому пульсуванню кожного важкого серцебиття. Спочатку розмито, її очі зосереджувались, а очі Гаррі розширювались.

Він подивився на неї з трепетом: "Я… я люблю тебе Есмерельда". Повільний затяжний поцілунок відкрив рот. Вона взяла його повністю, щоб надихнути його на звільнення; їхній язик ковзнув один про одного і задушив їхні стогони. Сильний поштовх від її серцевини зламав їх поцілунок; не маючи змоги стримувати це більше, це зупинило її.

"Я… я люблю тебе Гаррі. Зроби… зроби це, наповни мене і вирушай у своє плавання". Захоплені м’язи працювали при кожному нерівному хвилюванні стегон. М'які судоми піднімалися в амплітуді, щоб схопити його вал.

Її стаккато-крики зростали в обсязі, коли її звільнення поспішало. Його погляд не покидав її, коли хвилі напруги судились крізь нього, немов камінь, що впав у нерухомий ставок. Потужний плач послідував, коли його суворі спазми боролися з віце-хваткою її статі. Широта ширини змусила його вдарити кулаком свій пеніс у неї.

Глибоко застогнавши, Есмерельда здригнулася, цей бурхливий приплив та відплив інстинктивно розбив їхні тіла одне про одного. Тяжко опустившись на його розмахуване тіло, вона похитнулась і трималася за узголів'ям, як шматок флотса у бурхливому морі. Вони стихали повільно, їхні стогони стихали, поки кімнату не заповнив лише звук прискореного дихання. Очима Даліли вона свідчила про плотський вчинок, що набагато перевищував поштовхи та поштовхи.

Вона була свідком двох побожних закоханих, які прагнули захистити все, що шанували одне в одному. Тепер вона зрозуміла, чому він був законною присутністю, що дало рівновагу силам Креморни. - Їдкий запах вугілля та сірки затримався у вологому повітрі. Незручні ноги перетинали забиту бруківку, і жовчний звук тиску шипів і хрипів вдалині.

Порізані звуки важких підборів оголошували кожен крок, і стиглий запах органічних відходів піднімався на закрученому вітрі. Він перескочив до бордюру, ерудовано виробленого паровими зубилами, до рівності нових кам’яних плит. Проходячи через багато прикрашений залізний вхід, він затримався, щоб відібрати духи скошеної трави як ідеального протиотрути для випарів цього сажного механічного світу. Свист газу та волохатий чоловік у міцній вовняній куртці, схопленій своєю короткою драбиною.

Він зупинився і спостерігав, як оголене полум’я на довгому мідному стрижні розпалює ліхтар. Його власна облягаюча куртка та жилет забезпечували незначну гнучкість, щоб махати руками більш впевненим кроком. Ввічливий кивок перехожого з прекрасно представленою дамою на руці змусив його відповісти їм на вітання. Перекинувши жорсткий край капелюха, він незручно поштовхнувся назад на його голову.

Він почувався невикористаним, жорстким від крохмалю та його дротяної підкладки. Забігаючи наперед, сади відкрилися для його відвідувачів та цього конкурсу лондонської моди. Пастельні сукні та камвольні костюми насолоджувались вечірньою набережною.

Ліки, оброблені мереживом, відтіняли багато декольтетів молочно-білої шкіри. Скріплені талії спалахували у волани з шовку та тонкого бавовняного мережива. Він ходив серед планерів, крадькома і осторонь, спостерігачів та художників. Розсіяні серед поважних, демімонд, дам сумнівного соціального становища, доступних більше ніж на вечірню прогулянку.

Невпинно, його хребет застиг, він пройшов над докором атракціони. Сади Креморна були місцем зустрічей та місцем пошуку плотських пригод. Він побачив її, вражаюче красивою, як володіння чоловіка, якого можна було порекомендувати.

Джентльмен, високий, непоступливий і занурений у сумнів свого високого статусу. Її елегантні пальці, видимі крізь манжету з перлового мережива, спиралися на його руку. Її погрубілі губи не тремтіли, проте він знав, що вони ледве стримують її скугіння. Її очі, живі та свіжі, видавали її поведінку.

Він знав їх як вікна в її почорнілу душу. Під пильним поглядом планетарів вона пройшла повз нього непоміченою. Вона дивилася крізь нього, коли він йшов далі, їхні таємні задуми один для одного залишились цілими. Найменша складка губ ледве змінила його відсторонене ставлення. Вона могла стримати свої пориви під шпон респектабельності, проте він знав інакше.

Протягом шести негідних місяців він розбещував її, зберігаючи власний фасад пристойності. Вона дала йому все, чого він прагнув, і з радістю пережила все, що він бажав. Шестигрошову повію було важче переконати. Він відчував до неї ворожу втому; вона не була ні першою, ні другою, і в спорті вже не було гострих відчуттів. Він робив це просто з нудьги та потреби у псуваному свіжому м’ясі.

Він насолоджувався тим, як отруїв їхню інтуїцію, славився тим, як вони спалахували в хаосі, а потім насолоджувався своєю хвостикою до самознищення. У той момент він брав їх душі як боєприпаси, щоб помститися. Його хакі піднялися настільки потужно, що він зробив кулак обома руками, тих зрадницьких сук: ту, яку він здригнув, а іншу, яку прагнув навчити її наступницею. Він ненадовго насупився і схопив своє почуття пристойності. І все-таки він знав тепер пильніше стежити за своїми учнями і тримати їх біля соски, поступливий і залежний від своєї злої отрути.

Привернувши увагу двох дам, він посміхнувся, коли вони проходили повз підняті парасольки. Зовні вони виглядали поважно, всередині; їх розпуста давала лише крихту задоволення. Він прагнув шкідливих настоянок збочення, щоб наситити бурчання голосу всередині. Відповідаючи на його заклик, він уникнув набридливої ​​потреби в обережному спокушанні. Сьогодні ввечері він сіде на таксі до елітного непристойного будинку.

Молодий і поступливий, придбання іншої душі для наставника та корумпованого наситило б його гнів і вигнало б нудьгу. - Через примружені очі, випитий від пожадливості та коньяку, опудал діви дав ідеальне протиотруту для його байдужості. Відчувши сплеск попереку, він подивився на ніжний рот, який втішав його піднімаючий член повільним млявим ритмом. Йому сподобався її талант, коли вона з прихильністю дивилася йому в очі, цей показав обіцянку. Верхова їжа хлюпала дівочу спину і виштовхувала крик.

Він спостерігав за рожевим плавленням її порцелянової шкіри. Постукуючи врожаєм, вона слухняно розкрила стегна. Піднявши дерріер, вона підтягнула тугу плоть ззаду і виявила ф її незаплямленої вульви.

Перетягуючи врожай вгору-вниз по щілині, вона здригнулася з хнипом. Її секс виблискував у розсіяному світлі люстр, і він наказав своїй улюблениці підготувати її. Йому було все одно, де вона розмістила цей червоний загострений язик, але тим не менше він насолоджувався їхньою сапфічною зустріччю.

Дивлячись на кімнату, слабке світло брижало на тлі плотського моря і повільний ритм його численних плотських актів. Будуар застогнав і зітхнув, коли блудниці потурали порокам кожного покровителя. Протягом шести гвіней він міг висмоктувати груди, трахатись і знущатись про найсвіжіших нових шлюх, які Бауд міг запропонувати. Він зазирнув у бездушні очі їхнього хранителя - тонкого гайкового ключа, одягненого в оздоблення висушеної від зусиль чоловіків леді. Дивлячись на монети, він затримався на їх блиску та їх чубатій прикрасі.

Їх відтінок запалив пальці, коли він розмірковував про свою скупість. Гарчання всередині потрясло його від відволікання, і він подав дванадцять монет у її схоплюючу руку. Дивлячись їй в очі, їй краще витратити їх швидко; він скоро повернеться за ними. Насолоджуючись прикрими виразами менш заможних чоловіків, він тримав усіх непорочних шлюх для себе.

Свіжі, як незаймані наречені в день шлюбу, їхні ельфійські тіла були б цирком розбещення. Всі їхні пристрасті, відкриті йому одним поглядом у їхні вражені місяцем очі, він зневажав їх усіх. Він вимагав, щоб вони роздяглися до голоти і негайно перевірив почуття сорому. Один виділявся над усіма - його новий улюбленець. Гарненька білява дівчина, невисока з підтягнутим каркасом, гнучкими флангами та цукерковими рожевими прямостоячими сосками на двох ідеальних повних грудях.

Піднятий до найміцнішого гніву, повний нахил його ерекції коливався між його ніг. Бездоганно його улюблений погладив його спочатку, а потім ввів у дівочий кусочок діви. З помахом врожаю на спині, дівчина здригнулася і зі скрипом опустилася на свою половину довжини. Настільки черствіво сприйнявши її цноту, його інтуїція заревів із задоволенням.

Рефлекс його стегон випробовував її стягнутість, і вона пищала, коли він цілком насадив її. Він міцно вирвав цноту з неї. Насолоджуючись її скиглинням, він втомився від її пасивності та почуття страху.

Шайба її останньої незаплямованої діри виглядала надто привабливою, і вершина його девіанту кинула йому виклик. Навчаючи свого улюбленця, її довгий загострений язик слухняно вмокнув його. Вилучивши пеніс, інша повія негайно звернулася до нього своїм легеньким ротом. Ледве спромігшись набухнути, він насолоджувався придушеними задушливими звуками, які вона видавала.

Напружуючи сильніше, вона потягнулася і заткнула його в ролі уроку насолоди. Його улюбленець подивився йому в очі і схвально посміхнувся. Взявши його в руки, вона стиснула його рішучу ерекцію, щоб закінчити випробування. Легка істота ахнула повітрям і впала з-під колін, щоб закашлятися і стиснутись на руках і колінах.

Вона може бути в ідеальному положенні, щоб взяти ззаду; їй би ще не пощастило так. Ні, він подивився на свою улюблену, приємну струнку річ із довжиною в руці, і він відчув її бажання. Вона насолоджувалася цим напрямком роботи, і він говорив з нею без слів; вона прийняла свою позицію його нової куртизанки. Гаряче куряче повітря нагріте тіло прилипало до його мокрої шкіри, і хворобливо солодке пахоще наповнювало його ніздрі. Нечестиво посміхаючись, його улюбленець пристосував заряд до ідеального положення.

Тримаючи його цілком прямостоячий вал, вона приставила його до квадрата, щоб розпустити свій другий отвір. З віском вона піднялася і кричала, щоб швидко схопити повітря. Щільно, якою могла бути лише незаймана, він випадковим ритмом розграбував її щільний задній прохід. Його блудниці оточили його, м’якими і теплими руками пестили його тіло і відзначали ніжними смоктальними поцілунками.

Початківців, яких вони могли б, але добре навчити у всіх місцях, які стимулювали чоловіка. Його перше звільнення було б швидкою та благословенною справою. Содомія та плеть, які він зауважив черговим спритним клацанням врожаю. Забиваючись у неї твердо, вона голосніше пищала, і її мимоволі м’язи стискалися на його заглибленій довжині. Ще один присмак від врожаю, і вона безсило злякала на нього з криком.

З кожним поштовхом він пробивав його вієм, поки його крики не приєдналися до її. Повністю проникнувши, вітальні імпульси його оргазму кинулися вперед. Його улюбленець притиснув її рот до його, її жадібний язик, замусований соками діви, перекинув його через край.

Заїкаючись із пульсуючих попереків, він евакуював свою киплячу сперму в неї ззаду. Вночі молодий і його запал тимчасово притупився, він впав у крісло. Махаючи рукою, вони купали його м’якими вологими рушниками і прагнули заспокоїти його нестриманість. Ще один простий жест проніс своє потужне послання, і гарем прийняв один одного. М’який випас їхніх губ та їх ласка швидко спустились у вуайерістичне видовище, щоб порадувати свого господаря.

Вона вловила його погляд, вольовий, такий молодий із пожадливістю, яка заперечувала її роки. Їх погляд затягувався, коли її губи стискалися навколо клітора коханого. Її язик забився, як вугор, очі заблищали, коли він став свідком народження нового учня. Його погляд проник у неї і відкрив її безмежні здібності. Чорнота з’явилася раптово, ніби задушена демонічним вітром.

Крики і страх, який лише біль може доставити, потрясли його стан непритомності. "Колись ви були як він, а тепер ви викуплені. Покличте стипендію; настав час покласти край його збоченню. На сторінках моєї книги ви будете знати слова, оскільки вони є цифрами.

До Ваших послуг" Хранитель "і" Муза " ; захисти їх обох, бо вони благословенні ". - Іветт перегорнула сторінку своїх записок: "Після зникнення Констанції Пібоді містер Пібоді помер лише через кілька років. Він заповів все містерові Берн-Джонсу.

Він перерахований у переписі Вісімнадцять шістдесят одного як син проповідника. Я можу лише зробити висновок, що пан Пібоді все залишив Церкві "." Син проповідника? О. "Вираз Гаррі заблимав, і він різко вдихнув, щоб зібратися. Іветт відчула його занепокоєння:" Є ще Гаррі ". Її нижній тон, здавалося, співчував, і він на мить зупинився, щоб упорядкувати свої думки.

його руку: "Будь ласка, Іветта, продовжуй". Урочисто вона переказала історію - судовий процес в Олд-Бейлі. Свідки повідомляли, що він залишав "будинок з поганою репутацією" з молодою жінкою.

Чуючи жахливі крики з відчинених вікон, вони пішли розслідувати. Там вони впали безжиттєво понад п'ятдесят душ, усі мертві через задуху. Поліція, проведена натовпом, пізніше знайшла його у сорока гвінеях і шістдесяти корон. Вони заарештували Натаніеля Берн-Джонса, сина проповідник, і звинуватив його у розбої та вбивстві.

Подальший судовий розгляд скандалізував Лондон. Гаррі змусив себе моргати, його свинцеве тіло стало раптово холодним. Це точно відповідало задуму Креморна. У нього було ім'я та його спосіб роботи; Іветта знайшов "його", Натаніель Берн-Джонс.

Він закрутився всередині, але не здригнувся і не виявив своїх почуттів. Відклавши столові прибори, живіт застиг, і меланхолія прокотилася ним. Захворівши від страху, він відчув, як другий холодний палець обмив його тіло. - Карбоновий газ, - тихо пробурмотіла вона.

Він насупився: "Вибачте?". "Його захист заперечував, що ніхто не міг задушити стільки людей так швидко і без жодної позначки на жодному з них. За цей час робітники, що копали фундаменти та тунелі, регулярно гинули через вплив цих газових кишень. Поруч із будинком були викопані основоположні роботи. Журі погодилося і виправдало його ".

Гаррі заїкався: "О… О, розумію". "Я знаю, справді шок, чи не так?". Він знизав плечима і спробував затримати посмішку: "Фу, так це". Її погляд благоговіння видався щирим: "Це зіпсувало репутацію містера Берн-Джонса, що легко було зробити у вікторіанські часи.

Це був час крайнощів. З одного боку, багато молодих жінок у Лондоні були там лише з однієї причини, з іншого ; існувала суспільна потреба тримати все це поза увагою та поза увагою. Я думаю, цей пожежа є першоджерелом суперечки вашої родини? ". Він підвів очі і подивився їй в очі: "Ну, це, безумовно, багато чого пояснює. Ти знаєш, що з ним стало?".

"Ну, він не зник, як місіс Пібоді. Здавалося, він знищив своє нещастя і провів решту своїх днів торговцем металами. Золото змусило світ обернутися, і він зробив для себе дуже добре.

Він помер багатим чоловік, стверджується стільки ж його заповіту. ". "Тоді він залишив заповіт?".

Іветт посміхнулася: "Так, хоча у мене погані новини". "О?". "Так, на жаль, ти не є спадкоємцем ні маєтку Пібоді, ні Берн-Джонса". Гаррі наполегливо працював, щоб удавати сюрприз: "О, розумію". "Так, я продовжував розслідування, і містер Берн-Джонс зазначений у переписі Вісімнадцять сімдесят одного як брокер металів.

Він багато подорожував, він з'являється у багатьох пасажирських маніфестах того часу, і він, звичайно, був досить забезпечений. Він повернувся до Лондона на рубежі двадцятого століття і незабаром помер. Він мав знати, бо його справи були дуже охайними, дуже ефективними "." Дякую. Я відчуваю, ніби я витратив ваш час ". Гаррі спробував зробити висновок про розчарування.

Іветт посміхнулася:" Не будь, "бона вакансія" трапляється частіше, ніж ти думаєш. Без щоденника покоївки дами це все одно залишалося б загадкою. Якщо ви повернетеся досить далеко, записи про наслідування дадуть початок сліду "." Так, це було трохи довго.

Спогади згасають, факти втрачаються у часі "." Ну, щоб бути абсолютно впевненим, я перевірив усі заповітні документи аж до сьогоднішнього дня. Нинішні спадкоємці все ще перебувають у Лондоні. Якщо ти насправді любиш свою сімейну історію, ти завжди можеш зв'язатися ". Гаррі похитав головою:" Мені не особливо ", - він зробив паузу," Не ображайся. Я впевнена, що вони все одно занадто зайняті для цього ".

Іветт зустрів його погляд:" Досить справедливо. Ну, якщо ви хочете знати, гроші, здається, не приносять їм великого щастя. Вони заповіли свій маєток поза межами своїх родин, бо мусили. Всі вони померли бездітними та одинокими "." О ".

Вона зробила паузу:" Я іноді бачу це, і гроші між людьми приходять. Останні виконавці дев'ятнадцяти дев'яносто другого мали справу з маєтком вартістю трохи більше чотирьох мільйонів фунтів. Поточний спадкоємець теж живе поодинці.

Ви цілком можете мати рацію, можливо, найкраще залишити це в спокої ". Гаррі зробив ковток води:" Дякую Івет, ти була дуже ретельною. Нарешті, я можу покласти кілька старих привидів, щоб відпочити ". - Близьким днем ​​у поміркованій літній спеці середини дня полуоткрытые оксамитові штори лежали нерухомо.

Вони не наважувались більше відчиняти вікна. Високий застарілий вентилятор ліниво марно намагаючись рухати повітря. Гаррі випив ковток холодної рідини зі свого важкого кришталевого барабана. У вітальні кожен з них прочитав частину дослідження Іветти; це дало їм мерехтливу надію зрозуміти, що робити наступне. Його час був випадковим; намір Креморни напружив їхню динаміку.

Він проговорив, і Гаррі довелося виконати його вказівки, інакше він не зміг би приєднатися до них. Це подіяло на минулі події та емоції вісцеральна інтенсивність колись забута. Звичайно, всі вони використовували той самий трюк, описаний у дослідженні Іветте, і обоє сказали йому, що це було легко. Отримати свідоцтво про народження когось, хто помер дуже молодим.

Припустимо свою особу, проживемо своє життя і багато років пізніше отримати свідоцтво про смерть Побратимство зі злочинною спільнотою спрацювало дуже добре за певну ціну. Поданий владі, наступний заповідає все, що вам належало, під новою особою. Було б неважливо, скільки псевдонімів у вас було за життя; Ви завжди розкривали свою особу, коли збирали в нашому власному маєтку.

Це залишило слід як предмет публічної інформації. Натаніель Берн-Джонс був їхньою людиною, доки лише кілька днів тому ні Есмерельда, ні Даліла ніколи не чули цього імені. Даліла повернула сторінку назад у свою папку: "Ммм, я визнаю, що пані Пайпер дуже ретельна. Звичайно, у нас усіх це вийшло, поки вони не закрили лазівку близько десяти років тому".

Есмерельда знизала плечима: "Тепер я знаю, ким він був і хто він зараз, мені це не подобається". Вона намагалася не виглядати надто занепокоєною відкриттям, викладеним на цих сторінках. Намагаючись приховати це, це був хоробрий вчинок, коли вони обидва відчували її страх. Даліла співчутливо посміхнулася їй: "Есмерельда, ми знаємо, хто він такий, і він застряг, як і ми, згідно з цим. Неодружений, п’ятдесят сім і торговий брокер.

Він неодружений, ця частина правда, але йому насправді двадцять п’ять і масовий вбивця. Якщо Гаррі не зупинить його, він не зможе приєднатися до нас. Намір Креморна з цього факту був досить зрозумілим ".

Есмерельда знизала плечима. Гаррі простягнув Делілі ще один аркуш паперу:" Це те, що я отримав учора. Дві зміни опитування імен, і ось його останній запис у виборчому списку та пошук у земельній книзі.

Це з минулого року; ми найближчі, як ніколи до нього дійдемо ". Вона зазирнула до аркуша:" Ах, Королева Передмістя, він завжди там любив, місто для повій, сільські незаймані для нових учнів "., похитала головою і зробила ковток її напою: "Знаєш, я насправді розчарована в ньому. Домінік Каршалтон, яке ім'я, він звучить як лікар-шарлатан ". Есмерельда відклала склянку:" Не будь Далілою, я бачив те, що бачив Гаррі, і чув, що сказав Креморн. Він найзліша бруд.

Мені здається, що я посварився з ним, мені стає дуже неприємно. Мені б просто хотілося, щоб ми зрозуміли, що Креморн мав на увазі під словами "це цифри". Деліла підняла на неї брову: Якби я просто це зробив, я допоміг йому придбати нових жертв. Я зробив усе, що він вимагав, і ти була в нього закохана. "." Мені не потрібно про це нагадувати ", - тон Есмерельди видав нотку роздратування.

Гаррі опустив погляд на звіт на журнальному столику і надруковану карту розташування за адресою Каршалтона, він втупився в правий верхній кут. Зазирнувши ближче, він відклав склянку і взяв її: "Даліла?". Вони вдвох сварились. "Даліла?". Вона його не почула; сварка була близькою до іншого аргументу.

"Даліла!". "Гаррі! Що це !?". "Яке було останнє повідомлення від когось, хто шукає причастя? Чи можете ви це згадати?".

Даліла знущалася: "Для чого ти це хочеш знати?". - Будь ласка, - він перейшов на благальний тон; він не мав бажання приєднатися до задумливого ряду "Що вони сказали?". Даліла трохи зупинилася і промовила слова: "Дорога леді, ми побачимо виставу разом у театрі чайок.

Продавець гвоздик буде там, щоб допомогти мені вибрати гарненьку квітку для твого волосся". - Це саме це? - спитав Гаррі. "Так, слово ідеальне".

- огризнулася Даліла. Він залишив їх на сварку і схопив аркуш паперу. Він бурмотів слова собі під нос і писав їх.

Сварка не загострилася, коли вони спостерігали, як Гаррі піднімається зі стільця і ​​хапає ноутбук. Він взяв свою копію Креморна, що все ще бурмоче про себе. Він знову виписав це і зіпсував попередній аркуш паперу: "Гаразд, не прикметники чи дієслова".

Олівець полетів, щоб обвести слова, і він постукав по своєму ноутбуку. Посміхаючись, він залишив його на колінах, піднімаючи Креморну. Гаррі переглянув це: "Скажи мені, Есмерельда, коли спілкування розпорошилося. Що було єдине, що було у них спільного? Що було у них усіх?".

Вона зупинила середину речення у відповідь дедалі більшій досаді: "Е-е, вони були відданими, вони розуміли і дотримувались вчень. Чому ви зараз про це питаєте?". Гаррі посміхнувся: "Як вони зрозуміли вчення?".

Все ще розгублена, Есмерельда знизала плечима: "Вони пішли за…" вона зробила паузу, і її очі розширились, "книга… книга!". Даліла піднялася зі стільця: "Що ти знайшов Гаррі?". "Ну, повідомлення очевидне, якщо ви знаєте, що слова можуть бути цифрами. Хто б це не був, він шукає жінку.

Розглянемо лише іменники, леді, вистава, театр, чайки, гвоздика, квітка та волосся. Вам не потрібно розуміти повідомлення ". Він зробив паузу, натиснувши на ноутбук, а потім взяв Креморн." Гаразд, сторінка шоста, глава третя, рядок шостий, слово сорок вісім ". Він записав це, "Коли я сканував зображення для своєї папки, я зберігав файли. Це зайняло трохи глузувань, але я врешті-решт переклала його.

". Даліла зіпсувала ніс:" По-англійськи, будь ласка? "." Я можу шукати Креморну на своєму ноутбуці, а потім використовувати справжню книгу для повторної перевірки ". "О.". Він пробігав кожне зі слів, записуючи цифри для всіх.

Він пробував різні цифри, поки не подивився на них обох, роззявивши рот і розплющивши очі. Подивіться! ". Він покрутив ноутбук, щоб вони побачили:" Собор Паризької Богоматері, Париж. Це номер слова на сторінці, це іменники.

Ви просто вибираєте іменник для початку та гортаєте книгу, поки не знайдете, де вона з’являється спочатку, потім підраховуєте іменники, поки не знайдете наступний іменник тощо. Це довгота та широта. Це не все так точно, і саме тоді вам потрібно зрозуміти повідомлення.

". Есмерельда посміхнулася:" Вона буде носити гвоздику у волоссі ". Гаррі подивився на Далілу:" Це було недавно, і хтось відповів? ".

Вона посміхнулася:" Це було минулого місяця, і так, хтось це зробив, дуже загадково "." Що це було? "." Зачекай… Гаразд. "Даліла зробила паузу." Вона там, бо річка не заливає дорогу. Заведіть мене до неї завтра, і ми зможемо насолоджуватися обідом, спостерігаючи, як пропливають човни "." Вона, річка, дорога, завтра може бути іменником; обід може бути іменником, пікніком і човнами.

". Вони мовчки зробили паузу, коли Гаррі старанно записував більше цифр.„ Рю Поль Ріке, Безьє, Франція ".„ Нотр-Дам, Париж, завтра обід! Ймовірно, прогулянка через один із мостів, щоб туди дістатися. Міст біля кафе чи ресторану! "Вигукнула Есмерельда. Гаррі нахилився поцілувати її:" Це їх спосіб перевірити, чи відповідає людина законним відданим.

Прогулянка через міст може дати їм можливість перевірити, хто це, перш ніж вони зустрінуть їх. Скільки з цих повідомлень ви отримуєте Даліла? ". Вона знизала плечима:" Приблизно один раз на тиждень, я їх записувала, але ми відмовилися багато років тому, намагаючись зрозуміти, що вони означають. Ви думаєте, "він", я маю на увазі Домініка, може їх зрозуміти? ".

Гаррі знизав плечима:" Ну, вони вам не сказали цей код, правда? І ти не міг його зламати, чи не так? ". Даліла насупилася:" Ні, вони цього не зробили. Вони думали, що ми його співучасники ".

Гаррі видув щоки:" Ну, можливо, він міг би. Я думаю, якщо віддані ведуть список, де знаходяться люди, вони можуть перевірити, коли вони пересуваються між собою повідомленнями. Вони можуть спілкуватися і були роками. Ви можете шукати причастя, попередити інших або просто зателефонувати, щоб сказати, що вони в порядку, або навіть якщо вони перенесли адресу. Як давно ти отримуєш подібні повідомлення? ".

Даліла похитала головою:" Дуже довго, з тих пір, як вони втекли у вісімнадцять-шістдесятих. "." Я повинна поглянути на них ". Есмерельда подивилася на їм, "Спершу нам слід надіслати власне повідомлення. Намір Креморна був ясним; ми повинні зібрати стипендію ".

Даліла посміхнулася: "Так, ми повинні". Їм потрібно було домовитись, де вони зустрінуться; найбезпечніше місце було тут, у будинку Даліли. Її сила Опікуна зробила це святилищем. Швидко домовившись, вони старанно працювали разом годинами.

Їм потрібно було побудувати семантику та іменники, щоб передати необхідні нюанси. Їм також потрібно було ввести своє місце розташування в повідомлення. Вони працювали і переробляли його до сутінків; вони дивились на це і переглядали одне одного.

Посміхаючись, вони мовчки кивали головами - це було домовлено. Есмерельда все ще сумнівалася: "Дійсно? Ви думаєте, вони зрозуміють буквальне значення слова" нічого ". Це не з'являється в Креморні". Даліла зітхнула: "Їм доведеться, в коді немає способу показати" нуль "." Гаррі переглянув повідомлення, записані Делілою багато років тому, "Вони використовували його для позначення Лондона, і він знаходиться на нульовій градусі довготи". "Але що, якщо вони вважають, що це Каршалтон?" - спитала Есмерельда.

Даліла посміхнулася: "Тоді ми не отримаємо жодної відповіді, і ми намагаємося ще раз. Нам потрібно подумати про одне, що ми знаємо, а він - ні". Вони зупинились, коли Гаррі читав більше старих повідомлень. Есмерельда метушилася і шипнула від хвилювання: "Я знаю, що ми можемо зробити, я знаю! Двері льоху в саду! Він ніколи не спускався туди, він… о, я зрозумів! У мене є!".

Гаррі звернувся до неї: "Що, що це?". "Він ненавидить щурів і ніколи не ходив біля погребу. Ми використовували двері льоху, щоб не підходити до фасаду будинку. У нас був спеціальний стукіт, кран, чотири крани, два крани, потім три крани. Всі ми знали, що .

Ми можемо посилатися на це в повідомленні! ". "Добре, я зрозумів, просто дозволь мені трохи переробити його.". Спостерігаючи за Гаррі, він знайшов іменник, а потім обробив його. "Ось", - Гаррі відкинувся на стільці, - "тепер вони дізнаються, що це ми. Есмерельда заглянула всередину".

Час мислення минув. Нічого, жінка на острові говорить за нас усіх ". Даліла нахилилася прочитати це" Ідеально ". Есмерельда кивнула:" Так, ідеально ". Гаррі подивився на Далілу:" Готова? ".

Крива посмішка зімкнула губи: "О так, Гаррі, я готова. Давай зробимо це."..

Подібні історії