Правила Сюзанни

🕑 24 хвилин хвилин Лесбіянка Історії

Зі свого офісу на четвертому поверсі Міранда спостерігала за вулицею внизу. Жорстке сонячне світло створювало глибокі тіні, а вітерець напівсило ворушив листя на деревах. Біля протилежного узбіччя зупинилося чорне лондонське таксі. Єдиною пасажиркою була висока блондинка в літній сукні.

Її руки й плечі були оголені й засмаглі, а ноги підтягнуті й стрункі. Міранда побачила виступ високих грудей, а вітерець підняв її сукню навколо стегон. Вона схилила голову назустріч вітру, її світле волосся розвівалося з її обличчя, як золоте полум’я.

Вона мала бути однією з чарівниць Caversham Harte EC, що базується на площі. Ініціали означали координаторів заходів. Їх консультанти завжди були привабливими і переважно жінками. Телефон Міранди гудів, і, не дивлячись, вона зрозуміла, що це Роберт.

«Ви благословенні ідеальним часом», — сказала вона. Звичайно, — відповів він. Його голос був темно-коричневим оксамитом.

Міранді це сподобалося. «І не забувай про мій смертоносний бекхенд і мій бездоганний смак», — додав він. Міранда театрально зітхнула: «Я так люблю скромність у Він проігнорував це зауваження. «Якщо у вас немає чим зайнятися, пакуйте сумку на вихідні та виходьте з квартири рівно о десятій ранку в суботу». «А що може містити ця сумка?» — запитала Міранда.

маленьке чорне плаття та оздоблення, на вечерю. Комплект для тенісу, весь білий. Носіть стильний повсякденний одяг для подорожей; джинси підійдуть". "Як я можу встояти?" - сказала Міранда, важко уникаючи сарказму. Роберт Клейтон був одним із тих людей, які легко справлялися з усім.

Він випромінював успіх, чарівність і право, наче це було так само природно, як дихати Міранда була заінтригована його прямою, майже різкою манерою, але він ніколи не вживав жодної фрази Насолоджувався матчем, і Міранда здогадалася, що суботній ранок був вдалим і бадьорим. «Дивлюся теніс, граю в теніс, хороша їжа, свіже повітря, повертаюся завтра», — сказав він. Тенісний клуб Calthorpe був для розумних і багатих.

Роберт був давнім членом. Грунтові корти були розташовані за будівлею клубу та виходили на тераси. Вони сіли на найвищу терасу і замовили мохіто без алкоголю. Під ними сиділо двадцять чи більше прекрасних бохо, як називав їх Роберт.

Він поманив її ближче. «Великий матч за п’ять хвилин. Змішаний одиночний розряд.

Якщо вона виграє, вона отримує його машину. Якщо він виграє, він отримує її». — Розкажи мені більше, — сказала Міранда.

"На вечірці в заміському будинку шість років тому дівчина на ім'я Сюзанна Пеллі посварилася з аристократом, який залишиться безіменним. Коротше кажучи, вони домовилися зіграти в теніс. Якщо вона вигравала, вона отримувала його призового скакового коня; якщо він виграв, він отримав її на ніч.

Це відомо як рабський час». «Чи не було це трохи однобоко». Міранда пробудила цікавість.

«Вони винайшли систему гандикапу. Усі ігри починалися о сорок, щоб любити на її користь». "Звучить цікаво." Роберт посміхнувся.

"Стає краще. У нього була одна подача, у неї дві. Вона могла врізатися в подвійну трамвайну смугу, а він ні". "Це спрацювало ?" вона запитала.

«Так. Дуже напружена гра. Вона програла. Він ледь не відтягнув її за волосся і вибив їй мозок». — Що вона мала сказати? «Вона любила кожну хвилину.

Мабуть». "А якщо вона цього не зробила?" «Якби вона тричі сказала «Ні» так, ніби це серйозно, усі ставки були б зірвані». — І це триває шість років? «Серед тих людей, яких ви бачите там унизу», — сказав він.

— Ти… ти зробив це? "О, так." Міранда хотіла почути більше, але на корті було двоє людей, які балакали внизу. Дівчина була спекотною та смаглявою, більше красивою, ніж красивою. У неї були вражаючі ноги та важкі груди, які похитувалися, коли вона рухалася.

Хлопець був струнким і світлим, з ангельськими рисами обличчя, що надавало йому вигляд років п'ятнадцяти. Гра була швидкою, важкою та близькою. Дівчина могла взяти його двічі, але продула. Вона сумно посміхнулася спостерігачам і знизала плечима.

Потім вона пильно подивилася на хлопця, який її бив, і повільно кивнула. — Ходімо заселимося в готель, — сказав Роберт. — Вона поставить його на коліна. Роберт їхав мовчки, а Міранда думала про дівчину з великими ногами та важкими грудьми, яка віддалася.

Готель Cranburgh Arms був навіть розумніший за тенісний клуб. Роберта очікували. «Дві кімнати». Він усміхнувся.

«Із замкненими сполучними дверима». Здивована Міранда кивнула. Тоді вона побачила інформаційне табло за стійкою реєстрації.

Її увагу привернули не деталі семінару, який він рекламував. Це було ім'я Caversham Harte EC, організатори. Роберт сказав: «У нас суд на третю годину. Правила Сусанни, той, хто програв, купує вечерю.

Добре?» — Підлий виродок, — сказала вона. «Це лише гроші», — сказав він і додав: «Вибачте, у мене є робота. Прийом через дві години. Добре?» Потім його не стало. Міранда пила каву та бутерброди у величезній, елегантній та вікторіанській вітальні.

Пахло полірованим старим деревом і живими квітами. Вона вмостилася у великому клубному кріслі. Біля відкритих французьких вікон сиділи дівчина та двоє чоловіків. Міранда одразу впізнала блондинку таксі. Це буде команда Caversham Harte, яка готує майбутній семінар.

З місця, де вона сиділа, Міранда побачила папку під одним із їхніх стільців. Міранда підійшла до тріо. Вони витріщилися на неї. Вона дістала папку й сказала: «Я почувалася б ідіотом, якби це не твоє».

Блондинку годували. Потім вона сліпуче посміхнулася і сказала: «Дуже дякую». Міранда відповіла посмішкою й пішла до кави. Вона приділила мало уваги двом хлопцям, коли вони залишили блондинку одну. Коли вони пішли, вона зрозуміла, що вони могли бути близнюками.

Третій раз, коли Міранда потрапила на очі дівчини, вона спала. Раптом вихідні стали ще цікавішими. О п’ятій хвилині на третю Міранда зустріла Роберта. До третьої тридцять вона програла в сеті шість геймів проти чотирьох.

Вони сіли на судові місця. «Сподіваюся, ваша картка в хорошому стані», — передражнив він. Міранда мовчала. Потім вона сказала: «У нас є час для ще одного сету. Правила Сюзанни.

Переможець отримує раба. Від півночі до світанку». Роберт витріщився на неї. «Готово».

Його перша подача була неглибокою, але вона вплинула на її бекхенд. Вона сильно поклала м'яч на трамвайні колії, не даючи йому жодного шансу. Раптом вона знала, як його перемогти.

Так вона і зробила, шість ігор проти трьох. Вони мовчки сиділи на тих самих місцях. Тоді вона сказала: «Опівночі… можливо, я перетворю тебе на гарбуза».

«Як скажеш», — сказав Роберт, і вони повернулися до готелю. Роберт сказав: «Я маю дещо закінчити. Побачимося в барі о восьмій тридцять». Блондинка все ще сиділа біля французького вікна.

Вона побачила Міранду й відвела погляд. Міранда замовила чай і почитала журнал. Ще двічі вона ловила на собі погляд блондинки.

Другий раз вона спала. Міранда допила чай і підійшла до французьких вікон. Очі блондинки були блакитні з темним кільцем навколо райдужки. Вони виблискували інтересом не лише до бродячих папок. Міранда представилася.

Блондинка посміхнулася і підвелася. Вони потисли один одному руки. Її звали Кетрін, і вона працювала в Caversham Harte EC. — Я знаю, — сказала Міранда. Вони побалакали деякий час, і Міранда запитала про двох хлопців.

Кетрін закотила очі. «Племінники мого генерального директора. Каллум і Найл Карсони. Близнюки.

Дуже яскраві, з ними важко поводитися». — Вам пощастило, — сказала Міранда. Кетрін буркнула. Потім вона сказала: «Ти добре виглядаєш у білому.

Ти виграв?» «Я думаю, що так». — Проти вашого… — голос блондинки стих. — Мій чоловік, — зголосилася Міранда. "Ти предмет?" «Залежить від того, який предмет означає». «Ти спиш з ним?» Міранда засміялася.

— Ви маєте на увазі спати чи трахатися? Їй подобалося говорити незнайомцям «нахуй». Особливо цей. Кетрін намагалася, але не змогла не виглядати збентеженою. Тоді вона сказала: «Я маю на увазі, бля».

Міранда похитала головою. Зіниці Кетрін були чорні й розширені, збуджені, як мисливський кіт після настання темряви. "Чому ні?" Міранда сказала: «Можливо, я цього не хочу». Кетрін схилила голову, як цікава школярка. Міранда продовжила: «Або, можливо, він не повинен завжди отримувати те, що хоче.

І він чекає, поки я полегшу йому це». Погляд Катерини був прямим. «Здається, я ревную».

— Дай мені знати, коли переконаєшся. Міранда була ніжно саркастичною. Кетрін не вагалася: «Добре, я ревную». Вона прозвучала зухвало. «Про мене?» — пробурмотіла Міранда.

— Або Роберт? Кетрін нічого не сказала, її зіниці все ще чорні й розширені. Міранда швидко сказала: «Повечеряйте з нами. «Я не третє колесо». «Так, так», — подумала Міранда й дала знак офіціантові. «Стіл для гри в рулетку відкрито, так?» вона запитала.

Офіціант кивнув. «Поклади мені це на червоне, будь ласка». Міранда впустила десятифунтову купюру на його тацю. «Червоний — ти, чорний — ні», — сказала Міранда Кетрін, яка розсміялася й повільно похитала головою.

Через дві хвилини знову з’явився офіціант із двома банкнотами по десять фунтів. Міранда взяла одну, а другу залишила офіціанту. Він подякував. Міранда подумала про поцілування в рот Кетрін і про поцілування Роберта.

Можливо, було цікаво мати можливість. "Вісім тридцять у барі. Так?" сказала Міранда. Кетрін рішуче кивнула. О восьмій тридцять бар ресторану був зайнятий.

Міранда була у своїй маленькій чорній сукні, Кетрін у шовковому топі та довгій спідниці. Роберт представився. Їхній столик був зарезервований. Меню прибуло, і вони балакали, як старі друзі.

Після другого курсу сцена ожила музикантами, які легко ввійшли в Bossa Nova. «Якщо вони зіграють «Дівчину з Іпанеми», я буду танцювати, незалежно від того, партнер чи ні», — сказала Кетрін. — Тобі не доведеться, — сказала Міранда.

Дівчина звідки?" - запитав Роберт. Міранда похитала головою. "Не звертайте уваги; він нешкідливий".

Через п'ять хвилин група ковзнула до "Дівчини з Іпанема". Кетрін відразу піднялася. Міранда пішла за нею на переповнений танцювальний майданчик. "Ти можеш бути головним і вести?" - запитала Кетрін. Міранда кивнула.

Волосся Кетрін пахло медом і травами, часом вони були однакового зросту, тож губи Кетрін торкалися вуха Міранди, — сказала Кетрін. Ти пропустив слово. — Я знаю, — Міранда провела рукою по стегну Кетрін. Великим пальцем потягнула гумку під спідницею. Дихання Кетрін раптово стало гучним у вусі Міранди.

«Я пропустила ревнощі», — сказала Кетрін. Міранда Нахилившись вперед, щоб прошепотіти, Міранда розповіла їй усе про правила Сюзанни у таблиці було написано, містере Клейтон, будь ласка, подзвоніть містеру Максвеллу якомога швидше. Міранда знала, що він зробить дзвінок у своїй кімнаті. Вона підвела очі, коли близнюки Карсони дивилися на неї вниз. «Можна посидіти?» — Лише на хвилинку? запитав другий.

Відповіді не дочекалися. Вони сиділи. — Ми прийшли привітатися, — сказав перший.

— І подякувати за папку, — сказав другий. Міранді довелося розсміятися. Вони були ідеальним подвійним актом. «У вас гарне тіло», — сказав один, сором’язливо посміхаючись. — Дуже, — погодився другий.

Його усмішка була однаково обеззброюючою. «Дякую, ти дуже милий», — сказала вона, схвильована й шкодуючи, що не сказала солодкого. Чоловіки ненавиділи це слово. Але вони посміхалися їй, міцні білі зуби і роти, які можна поцілувати.

Вони були ідентичні. Темно-кельтська зовнішність: скуйовджене волосся до коміра та світло-карі очі. Не більше двадцяти, вони випромінювали тваринну інтенсивність. Пара небезпечних непокірних доберманів.

Міранда думала про те, що дивувалися б усі жінки. І чи Катерина тримала їх на прив'язі. Можливо, ні. Це була цікава думка.

Міранда відчула жахливо знайоме поколювання. Вона подумала про безкісткове тіло Кетрін на своєму. Близнюки разом постояли, вклонилися, посміхнулись і пішли. Міранда нічого не сказала про них, коли Кетрін повернулася.

— Що ти збираєшся з ним робити? — запитала вона просто. «Ні, хто, коли чи чому», — подумала Міранда. «Нічого. Менш ніж через дві години він у рабському стані».

У Катерини опустилися повіки. Кінчик її язика на мить показався між щойно нафарбованими губами. Роберт повернувся з похмурим обличчям.

«Я маю зустріти рейс до лондонського аеропорту Ґатвік о першій годині. Потім провести чотири години з групою схвильованих росіян». "Коли ти йдеш?" запитала Міранда.

"Зараз. Побачимося на обіді". Вони дивилися, як він пішов, перш ніж Міранда оплатила рахунок, і вони пішли до кімнати Кетрін. Це був такий же макет, як і її власний. «Перш за все мені подобаються чоловіки», — сказала Кетрін.

"Більшу частину часу." — Я теж, — сказала Міранда. «Можливо, нам варто…» — почала Кетрін, відволікаючись, коли Міранда полізла в свою сумочку й дістала дві сталеві гральні кістки. «Кращий із трьох кидків.

Правила Сюзанни. Найвищий виграє п’ять хвилин рабського часу». Катрін засміялася й безсило похитала головою. — Я даю тобі п’ять хвилин рабства. Вона взяла телефон і поставила будильник.

Міранда вимкнула світло. Вони сіли на край ліжка. Міранда сказала: «Я спостерігала за тобою з вікна свого офісу в середу вдень. Ти вийшла з таксі й розпустила волосся на вітрі.

Ти дозволила своїй сукні роздутися навколо твоїх стегон». — Блакитна сукня й валіза, — прошепотіла Кетрін. «Так, і я мріяв цілувати ці стегна.

І я мріяв притулитися щокою до твоїх голих грудей». Кетрін повернула голову. «Поцілунок, тільки один, в губи, не більше».

Міранда поклала руку на щоку блондинки. Дуже ніжно вона притягнула її до себе. Вона торкнулася губами Кетрін своїми, від одного куточка рота до іншого. — Скажи мені ще раз, — прошепотіла Кетрін, — що ти думав про мене. «У тебе є ноги, за які треба померти.

У тебе є груди, за які можна вбити, і я хочу лизати тебе всю, поки ти не скажеш мені припинити». Пролунав телефонний будильник. Кетрін вимкнула його. «Зупинити, бо мені це не подобається?» — видихнула вона. «Ні, тому що ти це зробив», — пробурмотіла Міранда.

«Поцілуй мене ще раз, як цілував би мене всю». Міранда потягнула її біля себе на ліжко. Тоді вона знову поцілувала її. Губи Кетрін розтулилися, щоб Міранда могла вставити язика.

Кетрін нявкнула, як кішка, і накивала каблуками. Міранда торкнулася тильною стороною долоні об шовковий топ. Катрін вигнула спину. «Скажи мені ще раз, що б ти зробив з моїми грудьми».

Голос Катерини тремтів. "Я покажу тобі." Міранда легко розстібнула один ґудзик, потім ще один, а потім ще один. — Не зупиняйся. Міранда цього не зробила.

Потім вона розстібнула бюстгальтер без бретелей. Навіть у темряві соски Кетрін були явно довгими й звуженими, як верхній суглоб мізинця. Її голос був хрипко невпевненим.

«Шал, під моєю подушкою… зав'яжи мені зап'ястки, через голову». Шарф був довгий, важкий шовковий. Коли Міранда прив’язала руки до каркаса ліжка, Кетрін прошепотіла: «Тепер я не можу тебе зупинити, навіть якби захотіла». Міранда подула теплим м’яким подихом на ці гострі чудові соски.

Кетрін простогнала, вигинаючи спину. Пальці Міранди провели навколо талії блондинки, поки не знайшли блискавку. Міранда повільно опустила спідницю на довгі кремові стегна. Міранда залишила її на ліжку в чорних стрінгах. Вона підійшла до вікна й розсунула штори.

У кімнату потрапляло достатньо світла, щоб вони могли бачити одне одного. Посеред кімнати Міранда повільно вилізла зі своєї чорної сукні. Вона залишила підбори на підлозі поруч із сукнею. Вона підійшла до ліжка, груди похитувалися під час руху. Вона стала на коліна біля Кетрін і нахилила голову, щоб вусики волосся торкнулися сосків блондинки.

Вона просунула одне коліно між стегнами. «Я хочу від тебе більше. Все більше і більше», — пробурмотіла Кетрін. Кінчиком язика Міранда повільно провела вологими колами навколо зведених сосків, стежачи, щоб більше нічого не торкалося блондинки. Кетрін широко розвела стегна, коли коліно Міранди підштовхнулося до її стрінгів.

Матеріал був слизьким, намок до її шкіри. — Ти зводиш мене з розуму, — промовила Кетрін. Міранда взяла в рот кінчик грудей. Вона ритмічно говорила це язиком, знову і знову. Тіло Кетрін здригнулося, наче вона була в агонії.

Але крик, який вона видала, був справжнього задоволення. Тоді Міранда налетіла на неї. Вона перетворила стрінги на насичений мокрий шнур, яким вона могла перемотати клітор блондинки. Кетрін миттєво досягла кульмінації, як шістнадцятирічна дівчина на задньому сидінні автомобіля поганого хлопчика.

Міранда просунула язик під смужку стрінгів. Кетрін відчула смак сексу та бажання. Міранда присмокталася до набряклого клітора і змусила її вибухнути в ще одну тремтячу кульмінацію.

Кетрін лежала непорушно. Міранда розв’язала зап’ястки. «Віднеси мене в ліжко і міцно обійми», — пробурмотіла блондинка. Так і зробила Міранда.

Поринаючи в сон, вона думала про Роберта. Їй заборгували шість годин рабства. Міранда прокинулася сама в ліжку Кетрін.

Біля неї була записка: «Пізні телефонні конференції в США». В офісі готелю. вибач XXX.

У неї задзвонив мобільний телефон. Було одразу після шостої. Голос Кетрін був майже муркотливим. «Я думаю про твій довгий гарячий язик».

Міранда тихо засміялася. Вона хотіла сказати, що мала кілька оргазмів, але не зробила цього. «Як добре ви граєте в шахи?» — запитала Кетрін. — Непогано. «Давайте пограємо.

Правила Сюзанни, дві години рабства». — Гаразд, — сказала Міранда. Бонус, подумала вона. «Іди прийми душ і освіжись.

Потім одягайся на побачення, те, що ти зняв, буде добре. Через двадцять хвилин я тобі передзвоню». Міранда була готова за п’ятнадцять. Вона думала про те, як швидко Кетрін досягла кульмінації. На головному столі стояла шахова дошка.

Шматки були на місці. Дошка була оточена цифрами для гри поштою чи телефоном. Подвійний годинник для вимірювання часу кожного ходу стояв біля настільної лампи. Її мобільний дзижчав. "Ти готовий до мене?" "О, так." Міранда відчула приплив очікування.

Кетрін сказала: «Увімкніть настільне світло й закрийте штори. В обох вухах слухайте». Міранда зробила, як її попросили. — Готовий, — сказала вона. "Це швидкі шахи.

П'ятнадцять секунд на кожен хід. Довше, ви програєте. Добре?" "Гаразд." Долоні Міранди були вологі.

Візьміть білого і рухайтеся першим. Почніть зараз". Після п'яти ходів Міранда втратила двох слонів і обох коней. Через три хвилини її ферзя не стало, а трохи більше ніж за чотири вона програла. Кетрін сказала: "Ти невдало; так само легко, як я." "Що тепер?" сказала Міранда.

"Вимкни лампу. Встань і станцюй, як ми робили вчора ввечері". Дівчина з Іпанеми залилася в її вушні раковини.

Вона погойдувалася стегнами в темряві й відчувала свої соски на своїй сукні. Вона ніколи не чула, як вони наближаються. З нізвідки два твердих тіла затиснули її Міцні руки притиснули її до боків, - тихо прошепотіла Кетрін, - Знову привіт, вони віднесли її до ліжка Але замість жаху й відрази Міранда відчула щось інше: безпорадність, яка перетворилася на очікування, і сором, який спалахнув у хвилюванні й бажанні .. Вона відчула запах свіжого чорного перцю і, можливо, поцілунок був ніжним, — прошепотіла вона з легким смаком м’яти губи.

— Не… будь ласка, ні. Міранда знала, що мусить щось сказати. Не готова до пальців, які ковзнули по її волоссю, вона задихнулася. Губи торкнулися її, а язик глибоко впився в її рот. Вона тихо застогнала у відповідь на свою погрозу.

Вона дозволила йому ковзати своїм язиком по своєму. Недовго думаючи, Міранда підняла до нього обличчя. Коли він відійшов, вона тихо задихалася. Вона нічого не сказала.

Безсоромне бажання знову змусити його зробити це вразило її. Вона чула їх тихе, повільне дихання. Вона відчула, як тепло їхніх тіл не зовсім торкалося її. Потім глибокий, довгий поцілунок, від якого в неї пішла голова.

Смутно вона помітила досвідчені пальці, які смикали її погони. Виріз її сукні зачепив її соски. Вона відтягнула рот, важко дихаючи. Вона почула, як сказала: «Не треба».

А потім раптове усвідомлення, що вона не хоче, щоб вони зупинялися. Усе це була гра, і вона програла. Правила Сусанни. Міранда знала це, Роберт знав це, Кетрін це знала, а також близнюки. Вони збиралися мати її, що б вона не казала.

Ну що за біса… Дві потужні пари рук без зусиль переставляли, як вона лежала. Вони тримали її зап’ястки зв’язаними та підсовували подушки під плечі та поперек. Вони робили це раніше.

Міранді було цікаво, з ким. Вона відчула обличчя поруч. Рот торкнувся кінчика її носа й ніжно торкнувся її губ.

Їй подобалося, щоб її так цілували. Він засунув свою нижню губу в її рот, його язик притиснувся до нижньої сторони її. Вона відкинула голову назад, наскільки могла.

Волосся з іншої голови торкнулося верхнього схилу її грудей. Тоді голова ковзнула між ними, і вона відчула, як її сукня стягнулася аж до талії. Своїми зубами. — подумала вона, — з його довбаними зубами.

Вона хотіла підвестися з ліжка. Вологий кінчик язика проковзав по нижній частині її голих грудей. Вона не змогла стриматися, щоб не згорнутися в простирадло. Близнюк, що цілувався, наблизився до її вуха. Це змусило його тремтіти.

«Мій брат Найл вважає, що твої сиськи сенсаційні». «Скажи йому, щоб пішов до біса», — сказала вона. Тоді вона вигнулася спиною з ліжка й застогнала за братом Найлом і його гарячим, голодним ротом. «Я, до речі, Каллум. Ти їздиш?» Він не дочекався відповіді.

Їй розв'язали руки, зняли пов'язку. Раптом вона підвелася й сіла на близнюка, який мав бути Найлом. «Відсмоктай мене», — сказав він. — Якщо ти знаєш як, — сказав Каллум. Міранда точно знала, як.

Вона стиснула його ноги внутрішньою стороною стегон. Вона нахилилася вперед, дозволяючи своєму волоссю чіпати кінчик його члена. Він втягнув повітря між зубів. Вона повернула голову й обережно провела кінчиком язика по чутливій нижній частині ствола.

Його стегна піднялися, і він застогнав: «Сука знає як». Вона повільно провела кінчиком язика навколо та навколо голови шолома. Він відірвав стегна від ліжка й загарчав, як тварина. Міранда відчула, як цівка хвилювання тече по внутрішній стороні її стегна. Вона відчувала себе могутньою та схвильованою.

Вона знову торкнула його язиком. Каллум сидів у кріслі біля ліжка, спостерігав і мастурбував повільною, неквапливою рукою. Дихання Найла стало голоснішим.

Він хрипнув назад, коли вона обхопила його яйця однією рукою. Вона скоса глянула на Каллума. Його рука рухалася, як і раніше, а очі блищали. Міранда хотіла, щоб рука рухалася швидше.

«Це тебе збуджує, чи не так?» тихо сказав він. Вона кивнула, не в змозі відвести погляд від руки, яка тепер рухалася швидше. Ти не маєш уявлення, — подумала вона. Але він скоро дізнається.

Гарячі змії ліниво ворушилися в її череві. Голос Каллума був різкішим: «Тепер ти, чудова суко, відсоси йому всього». Міранда зробила, як їй сказали. Вона взяла його член глибоко в рот. Найл плюхнувся назад у ліжко й задихався, як риба, яка потрапила на гачок на березі річки.

Потім Каллум опинився поряд із нею. Одна рука на її правій груді, палець і великий палець обертають сосок, змушуючи її задихатися. «Розкрийте для мене свої ноги», — сказав він. Його пальці ковзнули прямо в неї. Вона підняла стегна, як стриптизерка, і важко вигукнула: «Не зупиняйся».

Він ледве торкнувся її клітора, але міг би змусити її підійти миттєво. Він смикнув її за волосся, подалі від члена Найла. «Скуштуйте самі», — сказав він, прослизнувши пальцями в її рот. Вона відчула, як довжина і товщина його члена ковзають по долині між її сідницями. Каллум прошепотів їй на вухо: «Змуси його прийти, зроби це зараз».

Міранда застогнала і обхопила яйця Найла однією рукою, а іншою стиснула його тіло. Тоді вона рухала головою швидше. Тіло Найла застигло, а дихання стало уривчастим і поверхневим. — Я йду, — прошипів він крізь зціплені зуби.

Міранда не зупинялася. Товщина і довжина півня Каллума ковзала швидше по щілині між її сідницями. Найл почав здригатися. Його голова відхилилася назад, і він видав блювотні звуки в горлі.

Міранда відчула гарячий струмінь сперми, що вдарив у її горло. Рука Каллума в її волоссі відтягнула її голову від члена Найла. Він продовжував наближатися, накачуючи та вливаючи сперму на її обличчя та груди. Ззаду Каллум зачерпнув руками сперму.

Тяжкий запах чистого сексу викликав у неї запаморочення від хтивості. Скапані пальці Каллума ковзнули між її сідниць. Міранда стогнала й скиглила, наче сука на спеку. Ставши на коліна й лікті, вона сильно відштовхнулася назад. — Скажи мені те, що я вже знаю, — сказав Каллум.

Міранда відчула, як його член штовхає її між сідниць. Трахни мене зараз, і я прийду за тобою, — верещала вона. — Я буду кричати заради тебе, я зроблю все, що ти забажаєш. Вона хотіла більше, і вона відчула, як під нею звивається хвиля хтивості це, кожен довбаний дюйм», — прошепотіла вона майже собі. Обидві руки Найла були в її волоссі, притягуючи її рот до своїх.

Коли його язик ковзнув по її язику, його член, твердий, як обрізаний більярдний кий, м’яко штовхнув її. Одна рука, все ще волога від сперми, з легким протяжним стогоном почула, як Каллум захихотів повільним, плавним поштовхом, він теж був повністю всередині неї. Вперше в її житті вона повністю втратила контроль. Близнюки довели її до божевілля. Вона корчилася, била і пищала від хвилювання, про існування якого навіть не підозрювала.

Одним плавним рухом вони перекотили її. Каллум мав її дупу знизу, а Найл трахкав її зверху. Його тіло вдарилося об неї, зіштовхнувши її на член Каллума. Вона відчула, як її перший оргазм почався в пальцях ніг.

Якусь мить вона боролася з цим — і програла. Це почалося з прошепотілого «Я йду, я йду», а закінчилося через кілька хвилин протяжним криком захоплення. Обоє все ще були всередині неї, але дозволили їй на мить полежати, важко дихаючи. Потім вони знову взялися за неї.

Пальці Каллума знайшли солодке розпухле місце на її кліторі. Їм знадобилося тридцять секунд, щоб підвести її прямо до кульмінації. Тоді вони дали їй попітніти, як вона змусила Кетрін потіти. Змусили її прийти ще двічі. Другого разу тримали її на межі ще довше.

Коли він прийшов, оргазм вразив її, як багаторазова катастрофа поїзда. Вона приходила і приходила, поки світ не перевернувся, і вона знепритомніла. Коли вона прийшла до тями, близнюків уже не було. Її телефон показував восьму тридцять.

Вона взяла у Кетрін халат, зібрала її одяг і сподівалася, що непомітно дійде до своєї кімнати. Від неї смерділо сексом, і це її збудило. Коли вона дійшла до своєї кімнати, її мобільний загудів. Це був Роберт і його темно-коричневий оксамитовий голос.

— Обід, — сказав він. «Дванадцята тридцять»..

Подібні історії