Повернення Богині

Подружжя повертається на острів кохання на особливе свято, яке закінчується найдивовижнішим чином…

🕑 31 хвилин хвилин Зрілий Історії

Як часто я задаюся питанням, чи робимо ми, здавалося б, випадкові рішення, які повністю змінюють хід решти нашого життя. Ми всі пишаємося тим, що ми раціональні істоти, які приймаємо рішення лише після зважування всіх можливостей і врахування наслідків, але насправді я вважаю, що більшість людей набагато ірраціональніші, ніж вони визнають. Це, звичайно, було правдою у випадку моєї дружини і мене. Це почалося, коли ми думали, як відсвяткувати п'ятдесятиріччя моєї дружини Дафні, яке якраз збіглося з тридцятиріччям нашого весілля. Це було легко у випадку мого власного півстоліття пару років тому.

Чоловік моєї сестри був геологом у великій нафтовій компанії, і вони працювали в штаб-квартирі компанії в Нью-Йорку протягом вісімнадцяти місяців. Ми ніколи не подорожували далі Західної Європи, і це здавалося прекрасною можливістю відвідати Сполучені Штати. Набагато важче було вирішити, куди б ми обидва хотіли піти, хоча я сказав, що остаточний вибір має бути за Дафною.

Ми погодилися, що найкращий спосіб зробити це — це скласти кожен список альтернатив. Зрештою, однак, ми вирішили, що хочемо повернутися на Кіпр, який випадково був єдиним вибором у обох наших списках. Ми були на Кіпрі всією родиною один раз двадцять років тому, коли наші діти були маленькими. У ті часи гроші були головним обмеженням, і ми забронювали відпустку на два тижні в досить простих апартаментах у комплексі в Пафосі.

Ми чудово провели час, незважаючи на низку дрібних катастроф, як-от забиті стоки та тріснутий умивальник у ванній кімнаті, який розвалився в останній день, коли хтось упустив тюбик із зубною пастою. Ми також могли дозволити собі найняти автомобіль лише на кілька днів, що обмежувало кількість острова, який ми могли відвідати. Тепер, коли діти пішли з дому і Дафна змогла повернутися до роботи, гроші більше не були проблемою, і ми забронювали традиційну віллу з трьома спальнями на місяць у південних передгір’ях гір Троодос приблизно за двадцять миль від узбережжя. Приблизно за місяць до нашого від’їзду Дафні зателефонувала її двоюрідна сестра Валері, з якою вона була дуже близька. Вона почала, але хотіла попросити нас про дуже велику послугу.

Її двадцятирічна донька Рут збиралася мандрувати грецькими островами зі своїм хлопцем, поки ми були на Кіпрі, і вона подумала, чи готові ми залишити їх на кілька днів. Дафна відповіла, що не думає, що це буде проблемою, але передзвонить, коли поговорить зі мною того вечора. Вона пояснила мені ситуацію, коли я прийшов з роботи, і я сказав, що не бачу причин, чому б ні.

Однак мені було цікаво, чи зрозуміли вони, що з Греції на Кіпр більше немає поромів, хоча було багато дешевих рейсів з Афін чи Салонік до Ларнаки. Зрештою було домовлено, що Рут зателефонує нам на свій мобільний із Греції за кілька днів до їхнього запланованого прибуття, щоб повідомити нам деталі рейсу, щоб ми могли забрати їх з аеропорту Ларнаки. Наш рейс із Манчестера до Пафосу сонячного ранку на початку травня пройшов без пригод, але черги до кіосків прокату автомобілів в аеропорту були довгими, і минуло майже 90 хвилин після того, як наш літак приземлився в міжнародному аеропорту Пафосу, перш ніж ми вирушили на наш шлях. Ми поїхали дорогою в напрямку села Куклія та району, відомого як Пагорби Афродіти, який був відомий своєю близькістю до міфічного місця народження Афродіти Петра ту Роміу та святилища під відкритим небом, де вона була.

їй поклонялися як богині родючості понад 5000 років. Ми взяли з собою чай і каву, але зупинилися в супермаркеті в центрі Куклії, щоб купити інші необхідні продукти: хліб, масло, сир, варене м’ясо, оливки, помідори тощо, і, звичайно, вино. Поки ми від’їжджали від Куклії вгору на пагорби, ми побачили вдалині високі схили гори Олімпос, а вершина все ще була вкрита снігом.

Перше, що ми зробили, коли прибули на нашу віллу, ще до того, як розпакували речі, це простий обід на свіжому повітрі в маленькому саду біля басейну в задній частині вілли. Околиці були ідилічними, і нас виповнювали серенади від лепету птахів у соснах і дзижчання бджіл у бугенвіліях, що каскадом спадали по стінах будівлі. Після обіду, коли ми склали наш одяг і поклали валізи, ми нарешті могли переодягнутися в купальні костюми й вилетіти на сонці біля басейну. Спеціально для свята Дафна купила досить мізерне біле бікіні та яскравий саронг, і я не міг не думати, як мило вона виглядає. Сонячне світло було інтенсивним, і ми почали застосовувати сонцезахисний лосьйон, щоб запобігти опікам.

Дафна попросила мене зробити їй спину, і, щоб мені було легше, вона відчепила верх бікіні, перш ніж лягти обличчям вниз на лежак. Виконавши цей дуже приємний обов’язок, я витер руки, ліг і взяв роман, який купив в аеропорту Манчестера. Дія розгортається на Кіпрі, а на рекламній сторінці вона була описана як чарівна, пристрасна та романтична історія про подорож жінки заново, яка зіткнулася зі зрадою чоловіка, раптовою втратою та небажаними прихильностями, і це здавалося ідеальним читанням для романтичної відпустки на острові любов. Можливо, це була просто книга, а може, щось було в повітрі острова, але я знову почувався хтивим молодим чоловіком. Коли ніжний вітерець здійнявся, здавалося, нізвідки, і потріпав складки саронга Дафни, я відчув хвилювання свого лібідо.

У мене раптово виникло бажання розв’язати два маленьких банти, які тримали її бікіні на місці, і зняти їх взагалі. Через мить мені спала на думку нова ідея. Наша вілла була в ізольованому місці, і нас навряд чи турбували, і я подумав про те, щоб запропонувати Дафні, що немає жодних причин, щоб ми не сміли і засмагати голяка. Поки я спостерігав за нею, Дафна ворухнулася й ненадовго сіла, не приховуючи своїх грудей.

Вона промовила: «Любий чоловік, хіба це не чудово?» перш ніж послати мені поцілунок і знову лягти, щоб поніжитися на сонечку. Я збирався сказати, що думав про сонячні ванни оголеними, але в останню мить злякався, і слова завмерли на моїх губах. Невдовзі я теж був охоплений пообідньою томністю, і я впав у легку дрімоту, мій розум був наповнений невиразно еротичними мріями про красивих дівчат у прозорих сукнях, які танцювали навколо мого ліжка на сонці, манячи мене встати й піти за ними. Коли вони танцювали, раптом здавалося, ніби пальці м’яко гладять мій пеніс через стовбури. Я раптом прокинувся й озирнувся, але Дафна все ще лежала обличчям вниз, як і коли я задрімав.

Залишок дня пройшов без пригод. Увечері ми взяли машину та поїхали до сусідньої таверни, де ми випили наші перші грецькі мезеди, а потім і темно-солодку грецьку каву. Смажені у фритюрі дитячі кальмари були особливо смачними, настільки відрізнялися від досить гумових страв у ресторанах удома, а всю трапезу запиливали пляшкою місцевого вина. Дафні не особливо сподобався смолистий присмак, і мушу визнати, що я випив більше ніж дві третини пляшки, тож було добре, що я додав її як водія, коли найняв машину. Наступні кілька днів ми просто байдикували біля басейну.

Я закінчив свій роман за кілька днів і передав його читати Дафні, сподіваючись, що вона вважатиме його таким же еротичним, як і я. Вона охоче погодилася на мою пропозицію, що нам не потрібно носити купальні костюми, і після кількох днів під палючим сонцем ми обоє вперше в житті засмагли. До того часу наше життя було дуже консервативним, а сексуальне життя застаріло.

Проте поєднання вина й сонця та те, що для нас було незвичною сміливістю, звільняло наше лібідо, і ми займалися коханням кілька разів на день, часто просто неба. Через тиждень після нашого прибуття на острів мені зателефонували на мобільний телефон, і коли я відповів, на іншому кінці була досить заплакана Рут. Мушу визнати, що я зовсім забув про неї, і спочатку я був трохи роздратований тим, що ізоляцію нашого чудового сибаритського способу життя перервуть двоє незнайомців. Але ввічливість взяла верх, і я запитав, у чому проблема. Рут відповіла, що вони зі своїм хлопцем сильно посварилися через дівчину, яку вони зустріли на Лесбосі, і що вони розлучилися.

Вона продовжила, що буде на рейсі, який прибуде до Ларнаки опівдні наступного дня, і якщо ми не заперечуємо, чи може вона провести з нами пару тижнів перед тим, як полетіти додому. Звичайно, я погодився і сказав, що було б приємно її побачити, але особисто я був дуже роздратований, що кілька днів було б добре, але два тижні. Те, що ми робимо для рідних! Наступного ранку після приїзду Рут ми вирішили оглянути територію поблизу вілли.

Наша перша зупинка була в святилищі Афродіти, яке ми досліджували протягом години, а потім ми спустилися на узбережжя до її передбачуваного місця народження в Петрі ту Роміу. Ми з Дафною сіли біля машини, а Рут пішла сама досліджувати пляж. Ми балакали про те, якою чудовою була ідея повернутися на Кіпр, коли вона прибігла з іншою молодою жінкою на буксирі. Затамувавшись, їй вдалося випалити: «Гей, Ральф і Дафно, познайомтеся з Анастасією.

Вона народилася в Англії, куди її батьки переїхали з Кіпру ще до її народження, щоб відкрити грецький ресторан, але коли вони загинули під час пожежі, їй довелося приїхати тут, щоб жити зі своїм єдиним живим родичем. Вона думає, що він двоюрідний дядько чи щось подібне, і він дуже старий. Хоча вона вивчила грецьку мову від своїх мами й тата, вона ледве може зрозуміти жодне його слово, і їй це так нудно немає інших молодих людей, з якими можна було б спілкуватися».

Вона замовкла, щоб перевести подих, а потім схвильовано продовжила: «Чи може вона приїхати й залишитися з нами, у моїй кімнаті є вільне ліжко? Будь ласка, скажіть так, вона не буде проблемою, і це дасть мені когось мого віку, щоб розмовляти з?" — Ну, це залежатиме від її дядька, — відповіла Дафна. «У мене немає заперечень, якщо Вілл погоджується, але ми повинні спершу запитати його, перш ніж приймати будь-яке рішення». «О, дякую, Дафно, — трепетно ​​вигукнула Рут, — чи можемо ми піти й запитати його зараз? Вони живуть лише за кілька миль звідси, на пагорбах над віллою». Дафна подивилася на мене, але я сказав, що не бачу нічого поганого в тому, що Рут має супутницю такого ж віку. Анастасія була дуже красивою, з довгим медово-світлим волоссям, яке контрастувало з воронячими пасмами Рут.

Вона була одягнена лише у дуже короткі шорти, які ідеально демонстрували її стрункі ноги, і футболку. На ній не було бюстгальтера, і її футболка облягала її чудово повні груди, її соски вирізали тонку бавовняну тканину. Мої приватні думки були дещо пустотливішими, а ідея мати трьох прекрасних жінок навколо мене до кінця свята, щоб тішити мої очі, була надзвичайно привабливою. Без зайвих слів ми сіли в машину й вирушили в коротку подорож до маленького будинку, де жив двоюрідний дядько Анастасії. Я кажу будинок, але те, що ми знайшли наприкінці нерівної дороги, більше нагадувало просту хатину пастуха і точно не відповідало дому для молодої жінки, яка виросла в передмісті Англії.

Враження посилилося, коли ми вийшли з машини й побачили вдалині чоловіка, оточеного невеликою отарою, як я вважав, овець, хоча вони були більше схожі на кіз, ніж на знайомих тварин, яких ми бачимо в Англії. Анастасія вигукнула вітання грецькою, а чоловік розвернувся й енергійно попрямував схилом до нас. Коли він підійшов ближче, ми побачили, що він справді був дуже літнім чоловіком, але, незважаючи на свій маленький зріст, він мав лише близько п’яти футів на зріст, і виглядав дуже вражаюче. Він був одягнений лише в штани з козячої шкіри і був голий до пояса.

Його тулуб був жилавий, але все ще справляв враження великої фізичної сили, а шкіра спалена до кольору волоських горіхів. Він був абсолютно лисий, за винятком невеликої цапиної борідки, і мав маленький рот із легким натяком на усмішку, що вказувало на те, що він постійно розважається світом, але найбільше вражали його темні мерехтливі очі над довгим гачкуватим носом. Розмовляючи грецькою, Анастасія представила нас і нашу мету. Після кількох хвилин бурхливої ​​дискусії з Анастасією було вирішено, що вона має повернутися з нами.

Поки Анастасія зайшла до дому, щоб спакувати дуже маленьку валізу, він потиснув, потиснув мені руку та пробурмотів щось глибоким голосом, схожим на Панкратій, і я припустив, що це його ім’я. Потім він спробував втиснути мені в руку кілька купюр, щоб покрити вартість її їжі, але я повернув їх йому, подякувавши за його доброту кількома грецькими словами, які я підібрав. Я з радістю сказав йому, що драхми більше не є законною валютою. Коли ми залишили його, то по дорозі назад на віллу зупинилися в місцевій таверні на простий обід із хлібом і рибою, а також кілька келихів солодкого білого вина, яке більше сподобалося дівчатам. Потім було загальновизнано, що ми достатньо оглянули визначні пам’ятки за день і що було б шкода втрачати чудове сонячне світло.

Коли ми приїхали на віллу, Рут відвела Анастасію до їхньої спальні, щоб розпакувати свої речі, і Дафна також піднялася до нашої кімнати, щоб освіжитися, а я пішов посидіти біля басейну. Я зняв сорочку, але залишив шорти заради пристойності, розчарований тим, що мої дні сонячних ванн оголеними закінчуються. Однак, коли три жінки вийшли, вони були абсолютно голі.

Після тридцяти років подружнього життя я звик бачити свою дружину оголеною, але тепер мене оточували три красиві оголені жінки. Мене вразив контраст між хтивими вигинами Дафни середнього віку та стрункими тілами двох дівчат із їхніми зухвалими маленькими грудьми. Я ні більше ні менше вуайеріст, ніж будь-який інший червонокровний чоловік, але я почав намагатися приховати своє збудження від чудового вигляду трьох дуже різних кицьок, які безсоромно демонструвалися за кілька футів від мого погляду. У Дафни було густе волосся, яке приховувало її інтимні чари, тоді як у Рут було акуратно підстрижене волосся такого ж кольору, як і її темне волосся. Однак Анастасія була повністю поголена, і її видатні внутрішні губи та клітор були захоплюючими.

Жінки дивилися на мене і сміялися. Анастасія сказала, що я псую, щоб приховати свою мужність, коли вони всі були голі, а дві дівчини схопили мої шорти й стягнули їх. На мій збентеження, я більше не міг приховувати свій пеніс, який майже миттєво перейшов із напіверегованого стану в повне збудження. Потім дівчата, хихикаючи, пірнули в басейн, але Дафна лише посміхнулася і сказала: «Ммм, ти неслухняний хлопчик, мені доведеться з цим щось зробити пізніше». Було дуже пізно, коли ми повернулися того вечора після чергової приємної трапези, і майже одразу розійшлися в окремі спальні.

Події дня залишили мене в стані еротичного очікування весь вечір. Очевидно, Дафна відчувала те саме, тому що, щойно ми опинилися в усамітненні нашої кімнати, вона скинула свій одяг і лягла на ліжко, розставивши ноги в позі майже хтивого запрошення. За останні кілька днів наше кохання набуло нового виміру, і я став на коліна між її ніг, щоб поклонитися її найінтимнішій жіночій красі. П’янкий запах її збудження, коли я уткнувся носом у її волосся, був як наркотик для моїх і без того загострених почуттів, і мій член затвердів, поки не почав пульсувати від хтивості та бажання.

Але перш ніж я піддався своїй потребі поховати свою довжину в її шовкових глибинах, я приділив всю свою увагу її задоволенню, і незабаром моє облизування та смоктання її роздутих статевих губ і твердого клітора привело її в конвульсії екстазу. Нарешті я не міг більше стримуватися, піднявся і потягнув її на свій гордий посох, поки не зайшов глибоко в її серце. Інтенсивність мого збудження була більшою, ніж за багато років, і після кількох хвилин вишуканого штовхання в її гарячі глибини я вибухнув потоками гарячої сперми, що послало її в нові пароксизми захоплення.

Пізніше, коли ми лежали, цілувалися та обіймалися в оголеній близькості, ми помітили очевидні звуки сексуального задоволення, що доносилися зі спальні дівчат. Спочатку я був трохи шокований, але Дафна лише посміхнулася й прошепотіла: «Чому б їм не повеселитися, адже ти молодий лише раз», а потім перевернулася й заснула в мене на руках. Приблизно в середині ранку наступного дня, коли ми з Дафною пили другу чашку кави, у вхідні двері голосно постукали. Дівчата все ще не з’являлися, хоча з їхньої кімнати було багато хихотіння. Ми дивилися одне на одного, гадаючи, хто б це був, оскільки єдиними людьми, яких ми зустріли з моменту нашого прибуття, були Анастасія та її дивний родич.

Дафна підійшла першою до дверей і, повернувшись через кілька хвилин, несла з собою маленьку дерев’яну коробку. Під засмагою вона виглядала злегка вгодованою, і коли я запитав, усе, що вона сказала, це те, що таємничий абонент був досить чудовим молодим чоловіком. Я засміявся і сказав, що зазвичай вона не так реагує на листоношу вдома, але, хоча я натискав на неї, вона більше нічого не казала. Коли ми відкрили коробку, то знайшли просту листівку, написану від руки, із запрошенням на неформальну вечірку пізніше того дня в Святилище Афродіти.

Коли Рут і Анастасія нарешті з'явилися, ми сказали їм про запрошення. Я сказав, що не бачу, як ми можемо поїхати, але дівчата були дуже захоплені, і Анастасія сказала, що в грецькому суспільстві вважається надзвичайно грубим відмовлятися від пропозиції гостинності. Коли ми приїхали до Sanctuary, було близько п'ятої години, і останні туристичні партії від'їжджали до своїх автобусів. Біля входу нас зустрів високий молодий чоловік, який сказав, що його звуть Аполлоній, і він дуже радий, що ми прийшли.

Потім він поцілував Дафну в руку, а потім повернувся до Анастасії й тепло її обійняв. Однак я був досить здивований, коли він сказав: «Приємно бачити свою племінницю після такого довгого часу, я сподіваюся, що ці добрі люди піклуються про вас». Я не розумів, як він міг бути її дядьком. По-перше, вони були приблизно одного віку, а по-друге, вона точно сказала нам, що Панкратій був її єдиним живим родичем. Коли вона відповіла на його поцілунок і привітала його як дядька, я був ще більше збентежений, але вирішив, що він, мабуть, просто трохи грайливо кепкує.

Однак я був менш здивований відповіддю Дафни того ранку. Аполлоній був високим і м’язистим, а його обтягуючі білі чінос і футболка практично нічого не залишали для уяви, яку він, безперечно, дуже добре обдарував. Найбільше вражали його пронизливі блакитні очі на красивому обличчі, яке, здавалося, сяяло внутрішнім сяйвом і яке увінчало густо закручене золотисте волосся. Він повів нас крізь руїни між поваленими стовпами до того, що залишилося від храму Афродіти.

Поки ми йшли, він пояснив нам дещо про історію цього місця та розповів, що в давні часи існував звичай, який змушував кожну жінку, незалежно від того, чи вона народилася з аристократії, принаймні раз у житті сісти біля храму та мати статеві стосунки з будь-яким незнайомцем, який попросив її та кинув їй на коліна кілька монет. Навіть сьогодні, за його словами, жінки приходили й намащували величезний конічний камінь у центрі храму оливковою олією, щоб забезпечити свою плодючість. Невеликі групи людей стояли і розмовляли під веселими кольоровими парасольками, які були встановлені в храмі. Коли ми підійшли до них, вони привітно прийняли нас і запросили пригощатися зі столів, на яких стояли келихи та глечики з якимось вином і різними грецькими делікатесами. Серед інших гостей я був здивований, побачивши Панкратія.

Він був трохи краще одягнений, ніж коли ми зустрілися з ним напередодні: шкіряний жилет без рукавів прикривав його оголений торс і пара високих чобіт замість сандалій. Він абсолютно проігнорував нас, включно з Анастасією, і продовжив розмову з парочкою гарненьких дівчат у тонких міні-сукнях у квіточки. Не було жодного подиху вітру, і повітря, здавалося, мерехтіло від гнітючої спеки пізнього дня, тому ми були раді прохолодному напою. Вино мало дуже особливий і незвичайний, хоча й не неприємний, смак, ніби воно було приправлене травами та спеціями, і після кількох келихів я почав відчувати сильну сонливість.

Це могло бути лише поєднання тепла та вина, але хоч би я старався, швидко стало неможливо тримати очі відкритими. Хтось запропонував мені стілець, який я з вдячністю прийняв і, щойно сів, глибоко заснув. Мабуть, я спав деякий час, тому що коли я прокинувся, було темно, єдине світло падало від ліхтарів, що звисали з оливкових дерев. Я не пам’ятав, щоб там було будь-яке дерево, і коли я озирнувся навколо, картина повністю змінилася, наче я перенісся назад у часі, до епохи класичної античності. Я все ще сидів перед храмом, але він уже не був руїною, а його незаймані білі мармурові колони височіли в темряві, і зсередини я чув звуки жіночих голосів, які співали дику та екстатичну пісню, сповнену еротичної привабливості.

З храму вийшла красива молода жінка і підійшла до мене. Вона була оголена, за винятком якогось майже прозорого одягу, і жестом попросила мене зняти одяг.

Коли я був оголеним, вона взяла мене за руку і повела до храму, де мої очі зустріли сцени надзвичайно відвертої сексуальності. Дюжина оголених заміжніх дівчат шалено танцювали під звуки співу, тоді як молода жінка, одягнена лише в вуаль, але яка нагадувала мені Рут, була захоплена молодим фавном, який засовував свій довгий вигнутий фалос між її тремтячі сідниці в час із диким ритмом викаючих голосів. За масивним фалічним вівтарем стояли два мармурові престоли, а ліворуч сиділа сама богиня, яка виглядала як набагато старша версія Анастасії. Вона була оголеною, а в її руці був великий чорний фалоімітатор приблизно п’ятнадцять дюймів завдовжки та три в діаметрі, яким вона ніжно гладила свою кицьку, розкривши губи, відкриваючи рожеву плоть усередині. Німфа, яка зустріла мене біля входу в святилище, стала переді мною на коліна і почала гладити мій член однією рукою, ніжно обхоплюючи мої яйця іншою.

Коли моя ерекція зростала, вона лизала самий кінчик мого пеніса, перш ніж взяти головку в рот, зробивши мені дуже досвідчений миньет. Після кількох хвилин вишуканого блаженства вона відчула, що я наближаюся до кульмінації, і, стиснувши трохи позаду головки, щоб я не потрапив до її рота, вона вказала на диван перед вівтарем, де зараз лежала богиня. Її ноги були розсунуті в чіткому запрошенні для мене підійти й спустошити її. Вона подивилася мені глибоко в очі і поманила мене підійти ближче, розтуляючи губи своєї кицьки пальцями іншої руки, щоб відкрити вхід до її піхви, яка була вологою від її соку. «Прийди й поклонись, — наказала богиня/Анастасія гучним голосом, — прийди й принеси свою жертву в моєму тілі.

Наповни мене своїм насінням і в екстазі нашого союзу забезпечи родючість землі». Я був безсилий не послухатися, і коли я стояв перед нею, вона простягнула руку й потягнула мене між своїх стегон. Вона схопила мій хворий член і, погладжуючи ним свою кицьку протягом декількох секунд, вона помістила роздуту і фіолетову голівку моєї пізди у вхід у свою пизду і втягнула мене глибоко всередину, поки я повністю не поглинув її щільне оксамитове тепло.

Коли я увійшов до неї, вона застогнала від задоволення та поцілувала мене з інтенсивністю пристрасті, яка лише посилила мою пристрасть. Ми почали трахати один одного, спочатку повільно, але з усе більшою інтенсивністю, натискаючи один на одного в гармонії руху, коли ми піднімалися до стану божественного піднесення. Співи хору ставали голоснішими та шаленішими, коли наближалися наші кульмінаційні моменти, доки я не вибухнув у неймовірній агонії, закачуючи потоки густої білої сперми глибоко в її пульсуючу пізду. Коли я піднявся над зірками в захваті свого оргазму, її тіло охопили конвульсії, хвиля за хвилею невимовних відчуттів роздирали її тіло. Її голова була закинута назад, а рот відкритий, і на піку свого задоволення вона видала пронизливий крик тріумфу, оскільки ми обидва були одержимі її божественною силою у взаємному екстазі та піднесенні.

Навколо нас тривала оргія, і скрізь, куди б я не подивився, були пари, які трахалися в нестямі від божественної хтивості. До того часу, охоплений гостротою власного сексуального бажання, я навіть не думав про Дафну, але тепер я почав замислюватися, чи вона також була частиною цього дикого поклоніння. Ніби у відповідь на мої думки Панкратій увійшов до храму, а за ним Дафна, яку вели за руку дві голі німфи.

Вона була гола, за винятком лаврового вінця, і покірно дозволила собі витягнутися на мармуровій лаві. Панкратій танцював і крутився перед нею, його довгий член пожадливо розмахував їй на обличчі, і він уже збирався занурити його глибоко в її пізду, коли хвацький голос наказав йому зупинитися. Усі затихли, коли до храму зайшла золота молодь. Його оголене тіло сяяло внутрішнім світлом, коли він перетнув мозаїчну підлогу, щоб сісти на інший трон, а його масивний пеніс гордо випростувався з його стегон. «Вона моя, і твій батько Пан був би огидний, коли б ти уявив, що можеш взяти те, що належить богу, — заревів він, — а тепер принеси її до мене та йди й повзи назад у темряву, де тобі належить».

Дві німфи підняли Дафну з місця, де вона лежала, і підвели її до трону. Аполлоній, або, точніше, божественний Аполлон, підняв її з невимушеною легкістю і, поставивши над своєю чудовою зброєю, потягнув її вниз, поки кожен дюйм не зник усередині неї. Новий безмовний спів піднявся з вуст кожного в храмі, коли вона почала їздити на його нестримній валу, починаючи свою власну подорож до вершини сексуального захоплення. А потім я знепритомнів, охоплений важким запахом ладану з жаровень по обидва боки вівтаря та сценами надзвичайної розпусти навколо мене.

Коли я зрештою прокинувся, ця сцена розчинилася в нічному повітрі, і я повернувся на віллу, лежачи в ліжку з Рут і Анастасією по обидва боки. Виснажений і насичений, як я був, дивовижно мій член ворухнувся і затвердів з хітью, як хтиві спогади про моє видіння викликали нове бажання в моєму розумі. Анастасія встала зі свого положення біля мене, осідла мене й повільно опустилася, поки мій член повністю не зник у ній, а Рут засмоктувала мої яйця ротом і пестила їх язиком.

Анастасія їздила на мені, поки ми обоє не відчули взаємний оргазм приголомшливої ​​інтенсивності, зливи іскор вибухали в моїй голові, як багато петард. Коли я спустився з висоти свого задоволення, я запитав, що сталося з Дафною. Рут засміялася й сказала: «Ходімо зі мною, я тобі покажу».

Вона вивела мене надвір, і там у місячному світлі я побачив Дафну й Аполлонія, що лежали біля басейну. Так само, як вона була в моєму магічному видінні в храмі, вона їхала верхи на його члені, повністю віддавшись непереборним наказам богів кохання та насолоди. Емоційно розбитий, пригнічений і збентежений, я повернувся всередину, мої вуха терзали їхні крики екстатичного завершення. Наступний день був днем ​​розплати. Аж до обіду ми всі разом обговорили наслідки минулої ночі.

Ми з Рут, Анастасією сиділи по один бік столу на кухні, а Дафна сиділа навпроти нас, прихилившись до Аполлонія, з мрійливим і задоволеним поглядом в очах. Рут першою сказала: «Я перевірила рейси до Лондона, і завтра збираюся повернутися додому. Ці останні кілька днів були чудовими та звільняючими, і я ніколи не забуду, що ти зробив для мене. Я можу лише сказати Дуже дякую всім. Я завжди буду любити вас, але мені час рухатися далі.

Відколи я закінчив школу, я дрейфував, але нарешті я виріс і точно знаю, чим хочу займатися у своєму житті. " Була довга пауза, і я вже збирався говорити, коли Дафна дуже тихо сказала: «Мені шкода, Ральфе, ти був хорошим чоловіком і батьком, але я відчуваю, ніби повернулася додому і не повернуся з собою. ти в кінці свята».

Я був спустошений і кричав: «А що зі мною. Що я збираюся сказати нашим дітям, нашим родинам і нашим друзям?» Я почав рвати на собі волосся від злості та горя, але Анастасія поклала мене на плече, щоб заспокоїти. «Любий Ральфе, — сказала вона, — я піду з тобою як твоя дружина». «Але це неможливо», — заплакав я. Анастасія зупинила мене помахом руки.

Потім її обличчя та тіло почали розчинятися, і за мить серцебиття вона перетворилася на точну подібність Дафни. — Але ти не будеш сумувати за своїм домом? — запитав я, приголомшений. «Зовсім ні, — відповіла вона, — часи старих богів давно закінчилися. Ми були дуже зарозумілими й гордими, коли наказували поклонятися звичайним людям, і ставилися до них, як до іграшок. Але довгі роки в тіні навчили нам значення справжньої любові та смирення.

Я зрікаюся своєї божественності тут і зараз, і я буду задоволений старіти з тобою». Настала тривожна пауза, а потім нарешті заговорив Аполлоній. «Анастасія має рацію, — сказав він, — я був гордовитим і жорстоким, і коли я закохався в Дафну, вона в жаху втекла від моїх домагань. Річковий бог змилувався над нею і перетворив на дерево, але тепер вона чудесним чином повернулася до мене, і я більше ніколи не відпущу її. Я теж відрікаюся від своєї божественності, але ще раз використаю свою магію».

Він обережно поклав свою руку на голову Дафні та заплющив очі, щоб зосередитися, і перед нашими очима роки падали від Дафні до того моменту, як вона стала схожою на прекрасну молоду жінку, з якою я одружився. Чарівність того дня залишилася з нами до кінця нашої відпустки. Разом Дафна, Анастасія та Аполлоній досліджували все, що міг запропонувати цей прекрасний острів, від висот гір Троодос до купалень Афродіти на півночі, де ми бавилися голі у хвилях, купаючись у яскравому світлі, відбитому від бірюзової води. Середземномор'я. Ми бачили грецькі храми, декламували в грецьких театрах, відвідали гробниці царів і нещодавно розкриту мозаїку в Пафосі.

Ми ходили до монастирів і дивувалися малюнкам святого Георгія та інших ранніх християнських святих на стінах печер. У всьому цьому Анастасія та Аполлоній були нашими провідниками, які ділилися своїми дивовижними та енциклопедичними знаннями про острів ще з часів перших людських поселень. Коли ми залишилися наодинці, ми з Анастасією досліджували на повну все, що двоє можуть зробити, щоб доставити одне одному задоволення. В останній день нашої відпустки вона вивела мене на тінисту галявину в кінці саду і там у прохолодній тіні зробила останнє диво.

Здавалося, що повітря навколо нас згущується й темніє, залишаючи нас у бульбашці ясного золотого світла. Звук безмовного співу тихо оточував нас, такий, як я чув уві сні, і, наче притягнуті, ми зійшлися разом для довгого поцілунку, наші тіла притиснулися одне до одного, а язики досліджували рот, обличчя та шию одне одного. Коли наші тіла розчинялися одне в одному, ми обоє були сповнені неймовірної легкості та радості, і це було майже так, наче ми могли відчувати емоції іншого як власні.

Анастасія дотримала свого слова і повернулася зі мною до Манчестера в образі Дафни. Справжні Дафна та Аполлоній супроводжували нас до аеропорту, і Дафна востаннє поцілувала мене на прощання та побажала щастя в майбутньому. Я повернув її благословення, а потім повернувся і, не оглядаючись, пройшов паспортний контроль до зали вильоту. Це був останній раз, коли я її бачив.

Однак Анастасія не повністю відмовилася від своїх магічних здібностей і щовечора в моїх руках вона ставала тією дівчиною, яку я зустрів на чарівному острові кохання. На мою радість, коли Анастасія завагітніла, ми були благословенні тим, що я можу назвати лише дивом. Незважаючи на свій очевидний вік, вона пережила вагітність, і поки я пишу ці слова, мій прекрасний маленький син сидить у мене на колінах, посміхаючись і сміючись у дитячій радості.

Подібні історії