Для читання вголос

Все, що я коли-небудь хотів, це замінити втрачену книгу.…

🕑 15 хвилин хвилин Зрілий Історії

Дівчина за прилавком важко ковтнула і запитала: «Друга книга?». Вона насилу підтримувала зоровий контакт, чекаючи, поки я підтверджу свій запит. Я на мить замовк. Це було не те, що я просив Селінджера, Блюма чи.

«Так, це називається «Єнді», — повторив я. «Це друга книга із серії «Джерег» Стівена Браста». «Я впевнена, що у нас на полиці є «Джерег», — нервово сказала вона, повертаючись до комп’ютера. «У нас є кілька хороших примірників «Єнді», але вони стоять у нас на складі вживаних книг», – зазначила вона. «Я можу доставити їх вам сюди вранці».

Книга була легкою фантастикою для читання. Її нервозність була дивною. «На жаль, завтра буде надто пізно», — сказав я, глузливо посміхаючись їй. «Це мені якось пощастило», — сказав я їй.

«Я випадково натрапив на пристойний книжковий магазин, але все ще не можу замінити цю книгу. У мене повний графік, який повертає мене до Чикаго, тому я не зможу повернутися, щоб отримати її». Здавалося, вона зблідла і поблідла водночас. — Ти поруч? — спитала вона тихим тоном. «Якщо вам справді потрібна книга, я можу її доставити».

«Замовлення в Інтернеті, ймовірно, варте зусиль, але навряд чи варто турбуватися про доставку вживаної книги за два долари». Вона коротко прикусила губи, щоб приховати посмішку. «Це буде ближче до трьох доларів», — засміялася вона.

«Склад не так вже й далеко. Це взагалі не буде заважати. Вам не доведеться віддавати мені гроші, якщо я не прийду з книгою». Мені спало на думку, що вона, мабуть, намагалася отримати підвищення. В її очах горів сповнений надії блиск, ніби вона бачила шанс показати своєму босові, як багато вона готова зробити.

— Вирішувати тобі, — змирився я. Я дав їй на клаптику паперу номер свого мобільного та готельного номера. Я також купив пару інших книг, щоб не піти з порожніми руками. Книгарня не зачинялася до восьмої години. Я бачив це через автостоянку від свого готельного номера.

Хоча я був зайнятий роботою за комп’ютером, я помітив, що вони були зайняті аж до закриття. Через півгодини в них погасло світло, і група співробітників пішла. Через двадцять хвилин у двері мого готельного номера постукали. Вона тримала книжку, коли я відчинив двері. Це було мило, як вона закусила губи, щоб усмішка не сяяла.

«Твій бос повинен підвищити тобі підвищення», — передражнив я. «Дозволь мені отримати тобі трохи грошей». «Ти повинен запросити мене», — передражнила вона у відповідь. «Почувайся як вдома», — засміявся я.

«В міні-холодильнику є кола і вода». Вона посміхнулася на мою пропозицію, але не відводила від мене погляду. Її очі були збентежено зосереджені на мені, коли я дістав три долари. Вона посміхнулася, показуючи квитанцію та дванадцять центів здачі.

Я посміхнувся і прийняв їх із книжкою. Якби я був безсовісним старим, я міг би бути сповнений злих думок. Ось я був сам із гарненькою молодою жінкою, яка була вдвічі молодшою ​​за мене, у номері готелю. Є десятки пустотливих пропозицій, які я міг зробити, щоб побачити, яка удача.

Я старий безсовісний, але ще й джентльмен. Я чекав, поки вона попрощається і піде. «Скільки часу минуло з тих пір, як ви прочитали цю книжку?» — розмовно спитала вона. — Давно минуло, — відповів я. Мені було цікаво, чому вона запитала.

«Здається, минуло п’ятнадцять років, як я це прочитав». «Я ненажерливий читач», — зізналася вона з тим дивним блиском в очах. «Друг порекомендував Браста як гарне фентезі-читання пару років тому.

Мені знадобилося два місяці, щоб прочитати всі його книги. Я пам’ятаю, що початок «Єнді» був дивним. Хочете знати, чому?». «Я пам’ятаю, що на початку він був трохи сухим, особливо порівняно з його пізнішими роботами», — сказав я.

«Як тільки він почнеться, він матиме всі повороти та сюрпризи, які ви очікуєте, особливо несподівані». Я посміхнувся своєму слабкому каламбуру, але чекав, поки вона сама відповість на своє запитання. «Протягом усього серіалу головний герой ділиться багатьма своїми почуттями, особливо щодо ненависті, відрази та задоволення від їжі». Вона на мить замовкла.

«З самого початку в цій книзі головний герой розповів, що він збуджений, і це знову і знову виникає в сюжеті». Від її слів я широко розплющив очі, і вона мало не розсміялася з мене. Я безсовісний старий. Тисяча неслухняних думок промайнула в моїй голові, і вона бачила, як кожна з них відбивалася в моїх очах.

Її плечі опустилися, а груди піднялися, коли вона нахилилася до мене. "Хочеш знати, що викликає у мене збудження?" — запитала вона хриплим голосом. «Я боюся сказати «так», але ти все одно повинен мені сказати», — відповів я. Я впевнений, що вона почула стриману хіть у моєму голосі. «Мене дуже влаштовує той, хто любить книги так само, як і я.

Ти будеш поводитись добре, якщо я попрошу тебе зробити щось для мене?» Мені довелося двічі проковтнути й почати все спочатку, перш ніж я зміг відповісти. «Я скажу «так», але ти маєш пообіцяти, що я не побажаю, щоб цього не було». «Ніхто з нас не пошкодує, якщо ви зробите те, що я прошу», — сказала вона.

В її голосі безперечно було тремтіння. Вона повільно глибоко вдихнула, від чого її груди чудово роздулися. Дихання, можливо, заспокоїло її, але справило на мене протилежний ефект. «Зазвичай, коли я так себе почуваю, я можу почекати, поки повернуся додому», — сказала вона.

— Я думав про це відтоді, як ти пішов із крамниці, і тепер я ніколи не повернуся додому. Вона замовкла, коли її язик повільно вислизнув, щоб змочити губи. «Я могла б показати камеру спостереження ліфта, або…» Блиск в її очах посилився. «Якщо ви зробите, як я кажу, я дозволю вам дивитися». Я зовсім не довіряв своєму голосу.

Я кивнув, і її губи стиснулися в тугу усмішку тріумфу. «Закрийте штори, а потім сядьте на край ліжка», — наказала вона. «Візьми книгу з собою». Вона не поворухнулася, коли я підкорився. — Прочитай мені, — наказала вона.

Мені знадобилося ще кілька спроб, щоб знайти свій голос. Коли я почав читати, вона почала гойдатися і танцювати під нечувану мелодію. Вона розкрутилася, і її спідниця перекинулася на стілець біля столу. Вона посміхнулася мені, дивлячись на те, як мої очі пожирають її милі трусики, але потім вона перестала танцювати, і її очі нагадали мені продовжувати читати. Вона посміхнулася, почувши тріщину в моєму голосі, але знову почала хитатися.

Мені здається, я пройшов ще пару абзаців, коли вона відійшла від блузки, а потім від черевиків. «Продовжуйте читати», — нагадала вона мені, коли пройшла повз мене й сіла в узголів’я ліжка. «Продовжуйте читати, — сказала вона ще раз, — але я хочу, щоб ви побачили, які вже мокрі мої трусики». Вона посміхнулася, коли мій голос затремтів.

Її пальці торкнулися вгору та вниз по мокрій панелі її трусів. Її ноги тремтіли, коли вона дражнила губи крізь тканину. Вона прикрила себе рукою і дозволила своїм поглядам знову звернути мою увагу на книгу.

Я почав говорити, але я зрозумів, що вона насправді не слухає. Я вигадував слова, щоб стежити за її пальцями, як вони дражнили вгору-вниз. Вона глянула на мене, і я вдав, ніби дивлюсь на книжку, удаючи, що читаю.

Ми обидва дивилися між її ніг, коли вона відтягувала панель убік. Її нижні губи були вже розтулені, а пальці легко втиснулися всередину. Її очі закотилися, коли вона дражнила себе до швидкого та інтенсивного оргазму. Я не міг відірвати очей від неї. Я переконався, що це звучить так, ніби я читаю знову, перш ніж це закінчилося.

Вона ліниво посміхнулася мені, коли її очі повільно відкрилися. Її очі, здавалося, затримувалися на моїх устах, коли я читав, а потім вони перенеслися на книгу. Вони спустилися ще нижче, і вона глибоко, здригаючись, вдихнула. «На це не діють правила», — сказала вона собі під ніс, вимовивши це.

Я на мить перестав читати, а потім запитав: «Які правила?». Я підскочив майже так само, як і вона, коли вона відреагувала на моє запитання так, наче я вдарив її. Її ноги захлопнулися, затиснувши там одну руку. Друга рука підскочила до її горла. "Правила?" — ахнула вона.

Її очі були круглі від страху. «Немає правил». Ми дивилися одне на одного, а вона повільно втягнула губи й закусила їх. Її брови повільно повернулися на місце, і повільна посмішка торкнулася її губ.

«За правилами ти робиш те, що я кажу тобі», — сказала вона. Її посмішка стала кокетливою. «Не порушуй правил».

Її очі повернулися до напруженої опуклості, яка залишилася між моїми ногами. «Залишайся там, продовжуй читати, покажи це мені», — наказала вона. Поки мій розум намагався знайти найкращий спосіб слухатися, мої очі намагалися знайти дорогу назад до книги. Я спробував, але їх відвернув новий рух її пальців між ніг. «Залишайтеся.

Читайте. Покажи мені», — повторила вона. Я підкорився. Мої очі знайшли книгу, вибрали навмання абзац і почали читати вголос. В її очах була чиста хіть, коли мої боксери слідували за моїми штанами на підлогу, але її пальці уповільнився й зупинився.

Мої слова замикалися й припинилися. «Читай», — сказала вона між задиханими видихами. Мої очі знайшли якісь слова, і я почав говорити.

«Ти вже це читав», — засміялася вона. Її обличчя розслабилось у маску хтивості "Стань тут", - наказала вона. Я продовжував перечитувати текст, скинувши штани й підійшовши до узголів'я ліжка, як вона вказала.

Я насилу продовжував читати, коли її вільна рука простяглася в повільний рух, щоб зрозуміти мою твердість. "Не кінчай", - наказала вона. Мій голос завмер на півслові, коли я відчув жар її дихання.

Я відтягнув книгу вбік і спостерігав, як її язик і губи ковзають по голові мого півень. Я забув дихати, коли вона повернула голову, щоб дражнити язиком вперед і назад. Її очі підняли мої очі, коли вона зрозуміла, що я не розмовляю. зі злою посмішкою, вона дозволила своїм зубам торкнутися моєї плоті, і вона дозволила їм шкрябати довжину моєї кістки, коли вона відтягнула голову назад і геть. «Продовжуйте читати», — попередила вона мене.

Вона чекала, поки я повернув книгу в чергу, щоб я міг читати її і спостерігати за нею одночасно. Я знайшов кілька слів і почав їх читати. "Знову?" вона засміялася, коли я почав той самий абзац втретє. Вона не змусила мене зупинитися, коли знову дозволила своїм пальцям почати дражнити.

Її язик злизав пекучі іскри пожадливості, які залишили її зуби, а потім вона знову проковтнула мій член. Невдовзі я почав вигадувати слова, зосереджуючись на її наказі не кінчати. Вона дозволила ще одному інтенсивному оргазму заполонити її тіло. На моє щастя, вона витягла мій член зі свого рота і просто притиснула його до щоки, коли підійшла. Я не міг утриматися від того, щоб засунути руку в її волосся й попестити шию.

Я не забув знайти справжні слова для читання, перш ніж вона одужає. Вона глибоко вдихнула, щоб зібратися, а після того, як повністю випустила повітря, пробурмотіла: «До біса правила». "До біса, які правила?" — тихо дражнив я.

Я хотів трахатися не за правилами, але її зітхання говорило, що ми закінчили. Мені пощастило, що вона зайшла так далеко, і я не збирався змушувати її робити більше. Її перелякана відповідь на мої слова ледь не налякала мене знову, але вона посміхалася, коли повернулася, щоб стати навколішки на ліжко проти мене.

«Продовжуйте робити те, що я вам кажу», — сказала вона, стягуючи мою сорочку. — Зніміть це, — наказала вона. Я впустив книгу і стягнув сорочку.

Коли її рука обхопила основу мого члена, я зрозумів, що моя удача ще не закінчилася. Її інша рука грала у волоссі на моїх грудях. «Чи справді я повинен жадати чоловіка, достатньо дорослого, щоб стати моїм батьком?» вона запитала. Зрозуміло, що вона це зробила. «Я не збираюся тебе зупиняти», — передражнив я.

Її брова на півхвилі скривилася. Я думаю, що вона думала про те, що її зупинить. Її наступні слова, ймовірно, довели, що я мав рацію.

«Скажи мені, що у тебе немає ЗПСШ», — наказала вона, але швидко додала: «Почекай!». Я чекав. Її рука ніколи не відпускала мою твердість, але її очі пильно зосереджувалися на моїх. — Скажи мені правду, — сказала вона з усмішкою. Я відповідав її посмішці.

«Жодних ЗПСШ чи інших проблем, але й вазектомії також немає», — відповів я. Вона посміхнулася на мою відповідь. Вона ковзнула рукою з моїх грудей за шию. Вона використала це та свою хватку за мій член, щоб потягнути мене на ліжко.

«Чи зупинить вас ризик вагітності?» — дражнила вона, перевертаючись на спину й притягуючи моє тіло до свого. «Правила такі: я роблю те, що ти мені кажеш», — відповів я. Я впевнений, що вона відчула, як моє тіло напружилося, щоб зануритися в неї за її командою. «Я хочу відчувати, як ти наповнюєш мене», — вигукнула вона, тягнучи мене вперед.

"Змуси мене кінчити раніше, ніж ти це зробиш!" — додала вона, коли її рука відпустила мене, і я втиснувся всередину. Ми обоє задихнулися від задоволення, коли її стиснення поступилося моїй різкій твердості. Я майже натиснув глибоко й зупинився, але її очі вимагали дії. На мить я занепокоївся, що, можливо, штовхаю надто сильно. Вона вп’ялася каблуками й ударила стегнами, щоб знову встромитися.

Все, що я міг зробити, це намагатися не відставати від неї. На мить я хвилювався, що не зможу втриматися і дочекатися, поки вона закінчить. Я вирішив використати всі хитрощі, які я знав, щоб змусити її кінчити першою. Я стягнув її лямку через плече, щоб оголити її груди, щоб я міг ущипнути та дражнити її сосок. Численні безсовісні думки прийшли в мій розум, коли я бажав її грудей.

Я не міг дочекатися, щоб дізнатися, чи їй більше подобається смоктати, кусати, щипати чи кусати. Я не міг дочекатися, щоб побачити, чи змінилися її бажання, коли вона кінчала. — Ой, блядь! - вигукнула вона, коли почала кінчати. Її очі бачили кожну останню мою думку, відображену в моїх очах, і я думаю, що вона також хотіла це знати.

Я насилу втримався, але було вже пізно. Вона врятувала мене, стиснувши мою шию, і кричала: «Наповни мене! Наповни мене зараз!». Моє звільнення було таким же інтенсивним, як і будь-яке з її, і воно скручувало мої пальці на ногах. Вона знову налякала мене, коли її хватка стиснула ще міцніше, і вона повернула моє обличчя до свого. Поцілунки, якими ми ділилися наприкінці наших оргазмів, були водночас інтенсивними та любовними.

Ми продовжували ніжно цілуватися ще довго після того, як перевели подих. Через деякий час я спробував відштовхнутися від неї. «Е-е-е», — засміялася вона, знову притягуючи мене до себе. «Мені подобається, як ти прикриваєш мене, не розчавлюючи». «Поки ми не порушуємо правила», — пожартував я і знову ніжно поцілував її.

«У мене не буде великих проблем, якщо я не завагітнію», — дражнила вона. «Їй буде правильно, якщо я це зроблю». — Кому це буде на користь? Я запитав. Переляканий погляд повернувся, і її очі опустили мені на груди.

Я підняв руку й підняв її підборіддя, доки їй не довелося дивитися на мене. «Пообіцяй, що не злишся», — тихо благала вона. «Тільки якщо ти зрештою завагітнієш», — передражнив я, і вона посміхнулася.

«Я справді прочитала всі книжки Бруста, але я збрехала про те, чому була збуджена», — зізналася вона. Я чекав, а вона продовжувала. «Відтоді, як ми придбали книжковий бізнес, ми з моїм партнером займаємося сексом все менше і менше. Вона юрист і заробляє непогані гроші, тому їй байдуже, якщо я щасливий. Я справді хочу, щоб бізнес досяг успіху, і я доклав багато часу та зусиль.

Я зробив помилку, скаржчившись на відсутність сексу. Іноді вона може бути дуже домінантною. Вона дає мені накази або правила, і я повинен підкорятися. ".

«Я начебто порушила правила, бо ти попросив другу книгу серії», — продовжила вона, і я виглядав спантеличеним. "Вона знала, що мені подобаються ці книжки, тому вона дала мені наказ фліртувати з усіма, хто шукав першу. Якщо все піде добре, вона кинула мені виклик знайти спосіб, щоб ця людина побачила, як я доставляю собі задоволення".

«Б'юся об заклад, ти не повинен був опинитися зі мною на собі», — дражнив я. Вона сором’язливо глянула вниз, коли її тіло від насолоди притиснулося до мого. Коли вони знову зустрілися з моїми, її очі спалахнули. "Вона ніколи не казала, що я не повинен; ти повинен прочитати мені ще раз"..

Подібні історії