Тепліше біля озера

Блондинка, брюнетка і руда випадають з каное.…

🕑 47 хвилин хвилин Відкритий Історії

Дівчата виглядали менш нещасними зараз, коли вони грілися перед багаттям. Вони все ще тремтіли, але це було від тих годин, які вони провели в озері, тримаючись за своє заболочене каное? Або це було від переляку, який він їм завдав? Мені насправді було все одно. Я повісив їх шорти, сорочки та нижню білизну, щоб вони висохли. Я не збирав речі для гостей, тому єдиним одягом, який я мав запропонувати їм трьом, були старі футболки та пляжні рушники.

- Гей, ти, - сказав я короткому з рудим волоссям. Msgstr "Вибачте… забув своє ім'я." "Сара". "Так, Сара. А ти ще двоє?" Я сказав.

- При. Приша, - сказав високий сутінковий. Вона говорила з натяком на англійський акцент.

Блондинка сказала: "Я вже тобі одного разу сказала. Джулія". "Гаразд. Ну, Сара, Пріша та Джулія, можливо, ти захочеш зараз відкрити свої рушники. Вогонь так вас швидше зігріє".

Сара посміхнулася. "А дати старенькому першому ряду місце на конкурс мокрих футболок?". Я зітхнув.

"Якщо ти висох, як я казав тобі перед тим, як надіти мої сорочки, не буде що бачити. У будь-якому разі, це нічого, що я не бачив багато разів раніше". Сара насупилася, але нехай рушник, за який вона стискалася, розкриється. На її короткій оправі моя футболка звисала повз коліна, як надмірна нічна сорочка. Її великі груди висунули верх, але нічого не було видно.

Її темна подруга також відкрила рушник. Вона була висока, з сутінковою шкірою і блискучим темним волоссям… вона мала бути індіанкою чи південноазіаткою. Її груди здавалися майже не такими великими. На ній футболка прийшла лише до середини стегна, але вона захисно розтягнула поділ нижче на ногах, нахилившись ближче до вогню. Блондинка Джулія міцно тримала рушник і сиділа, згорбившись, насупившись, у вогонь.

- Тож тепер, коли ти врятував нас, можеш повернути нас до кемпінгу? - сказала Сара. "Ні.". "Ми можемо заплатити".

"Ви сказали, що всі ваші речі були на дні озера. З вашими телефонами та всім іншим". "Так, але… о, лайно! У мене теж були мої банківські картки. У нас немає грошей".

"Ви коли-небудь чули про сухий мішок? Це те, у що ви складаєте свої цінності, коли їдете на каное. Вони плавають". Сара знову нахмурилася на мене.

"Ми просто взяли невелике весло. Ну… можливо, довге весло. Але це не так, як ми професійні каноелісти чи щось інше".

"Не жартуй. Досвідчені каноеїсти не заболочують свій човен, а потім дозволяють усім спливти, включаючи їхні весла". Темна дівчина нарешті заговорила. "Хтось підвівся, щоб сфотографуватися".

Вона скривилася на Сару. "При, це був лисий орел, гаразд? Мені потрібна була фотографія, щоб викласти її в Інтернеті. У будь-якому разі, я відшкодую вам це, коли ми повернемося. Якщо ми з Джулією не знайдемо вас хлопцем, я зроблю ти сам ".

Приша задихалась. "Сссш! Сара, у тебе найбрудніший рот". Вона глибоко збентежено зиркнула на мене. Мені сподобалось злегка холодне, як вона говорила.

- То як щодо цього, містере? - сказала Сара. "Загнати нас назад?". Я жестом показав на берег. "Побачте моє каное там, поруч з вашим? Ось і весь транспорт, який є. Зараз, щоб нам не довелося розігрувати двадцять запитань, дозвольте мені викласти це для вас: мій табір тут - це єдине, що на милі.

Всі вишукані котеджі розташовані біля північного кінця озера біля кемпінгу. Тут немає дороги. Нічого немає.

Човен - це єдиний спосіб обійтись ". "Тоді я можу використати ваш телефон для дзвінка в кемпінг? Охоронці парку повинні мати моторний човен. Вони прийдуть за нами". Я знизав плечима. "Ну, ви можете запитати, але це далеко за межами їх юрисдикції.

Рейнджери спускаються сюди лише для надзвичайних ситуацій та для пошуку плавучих засобів". "Поплавці?". "Тіла. Якомусь ідіоту вдається потонути приблизно раз на рік. Вітер, як правило, штовхає їх таким чином.

Як це вас трьох штовхнуло "." О, Боже! Це грубо! ", Сказала Сара, зморщуючи ніс." У всякому разі, це надзвичайна ситуація. Нам потрібно повернутися "." Ви ходите в похід зі своєю сім'єю. Або друзі? "." Ми самі по собі. Але ми не можемо просто залишитися тут ".

Я зітхнув і підійшов, щоб дістати телефон із намету. Я зателефонував до кемпінгу та взяв наглядача парку. Ми досить добре знали один одного." Камерон? Даніель тут. Так, це Даніель. Як ся маєш? Слухай… Я виловив з озера деяких твоїх кемперів.

Три дівчини… мабуть, середини двадцятих. У них було одне з ваших прокатних каное. Що? Ні, не хвилюйся… каное в порядку. Я сам це перевірив. Жодних вм’ятин.

Ніяких подряпин. "." Гей зараз… "сказала Сара, але я помахав їй мовчати." Ні, насправді. Каное добре. Я поверну його, коли зможу.

Що? Дівчата? О, мабуть, і з ними все гаразд. Тут… ви можете поговорити з ними ". Я подав Сарі телефон." Вам доведеться встати, щоб отримати хороший сигнал. Ми знаходимось прямо на краю прийому в камері ".

Сара відповіла на запитання начальника: в якому кемпінгу вони були, про те, що не було кого повідомити і так далі. Потім він побажав їй безпечне весло і повернув слухавку. "Сучий син! Він не збирається приїжджати за нами ". "Я так багато думав. Вам не постраждало.

І потрапити на бік не надзвичайна ситуація". Сара глянула на моє каное. "Тоді ти можеш повернути нас назад?". Я показав на небо.

"Через годину буде близько темряви. І я не катаюсь на каное вночі. Ніхто нікуди не їде до ранку".

Три дівчинки дивились одна на одну з невпевненістю та страхом. Приша кинула погляд на озеро, ніби роздумувала про те, щоб повернутися назад. Джулія виглядала так, ніби вона роздумувала мене втопити, аби просто захистити. Я похитав головою. "Переживаєш? Не турбуйся.

Я здебільшого нешкідливий. Скажу тобі… якщо ти зараз досить теплий, дозволь мені показати тебе навколо табору. Ти побачиш". Дівчата, закутавшись у свої рушники, пішли за мною до намету.

Джулія з презирством дивилася на провисаюче полотняне чудовисько. "" Ви витягли це зі смітника? "." Ви жартуєте? Це намет-колосок. Важко знайти.

Справжнє полотно. Досить високо, щоб встати. Прямі сторони. Двері посередині.

Пекло набагато кращий за ті вишукані нейлонові намети, якими зараз користуються всі. Ось… дивись ". Я провів двері, а дівчата заглянули всередину." Ого… у нього є кімнати ", - сказала При. У наметі був центральний відкритий коридор із внутрішніми полотняними стінами по обидва боки. Це створило приватні кімнати, по одному з кожного боку.

Я показала їм кімнату, якою користувалася. "Там ліжко", - вигукнула Приша. "Надувний матрац розміру", - сказав я.

"Будь-що, щоб зійти з землі. З іншого боку є ще один, коли мої приятелі залишаться. Він буде достатньо великим для вас трьох, якщо ви притиснетесь. У будь-якому випадку, у вас буде приватність і ціла сторона намету, щоб Вам буде досить комфортно на одну ніч ".

Дівчата виглядали менш насторожено, побачивши помешкання. "Зараз," сказав я, "я думаю, ти зараз проголодався". Пріша сказала: "О, так! Я абсолютно голодна". Я показав їм те, що мало у мене було в кулері.

Дівчата зважилися на гамбургери. Сара підглянула пляшку горілки на льоду і попросила ковток. Ми сиділи біля багаття, їли і сьорбали горілку, коли ніч зачинялася. Це була волога літня ніч, але пожежа завжди відчувала себе добре.

Дівчата балакали між собою. Вони не могли бути більш різними. Сарі було близько п’яти футів два, пишна з брудним мідним волоссям і блідою шкірою. Її подруг При був високий і розгублений, з витонченими рисами обличчя та блискучими темними очима.

У Джулії було розпущене світле волосся. Жодне темне коріння не демонструвало, а її тон шкіри та вилиць припускав, що вона може бути натуральною блондинкою. - Гей, ти, - сказала Сара. Msgstr "Вибачте… забув своє ім'я." - О, ха-ха-ха, - сказав я. "Це Даніель.

Або Ден. Як би там не було". "Гаразд, Даніелю Що б там не було… яка ваша історія? Ви відлюдник? Або ховаєтесь від копів чи щось інше?".

"Ви зовсім не сором'язливі, правда? Як, це не ваша справа?". "Чому ти такий неприємний?". "Боже, цікаво.

Може, тому, що я купив цю землю, щоб я міг піти і побути на самоті? Може, тому, що це останні довгі вихідні літа? Можливо, це тому, що мені довелося врятувати трьох дівчат-ідіоток, які їдять мою їжу, п'ючи мою випивка і не мав загальної ввічливості, щоб навіть просто сказати спасибі? Сара якусь мить мовчала. Прі дивилася собі під ноги, а Джулія не переставала скривити погляд. - Га… ти маєш рацію, - сказала Сара.

"Ми не подякували тобі. Це справді блінно грубо, чи не так?". Вона стояла і обходила мені вогонь, погойдуючи стегнами і фіксуючи мене хижим поглядом. Діставшись до мене, вона плюхнулася мені на коліна і затиснула мою руку на своєму оголеному стегні, високо під футболкою, схожою на сукню.

Сара обняла мене за шию і, подивившись мені в очі, сказала: "Дякую, що врятував нас, Даніеле. І поділився своєю їжею. І…" вона потяглася довгим теплим поцілунком, "… спеціальний дякую за горілку ".

Коли вона побачила, що я був достатньо схвильований її увагою, Сара посміхнулася з пустотливим задоволенням. Вона прошепотіла: "Це лише початок. Можливо, пізніше я зможу подякувати вам більше, коли всі інші сплять".

Вона повернулася до своїх друзів. Прі збентежено закрила очі. Джулія лише похитала головою на витівки своєї подруги. Ми балакали, пили та насолоджувались вогнем.

Я дізнався, що всі дівчата ходили в коледж разом і все ще ділилися квартирою в місті. Це був їхній перший раз кемпінг. "Ми хотіли спробувати, і, можливо, знайти хлопців, з якими можна зв'язатись", - сказала Сара. "Ми намагаємось витягнути Пришу з оболонки і розслабити біса".

- Сара! - сказала Приша приглушеним тоном. "Що? Ти занадто сором'язливий. Занадто належний. Тобі потрібно більше покластися. Що це було зараз… рік з того часу, як ти стукнув його обличчям?".

Приша виглядала так, ніби хотіла пролізти під кущ і померти. "У будь-якому випадку, ми починали влаштовуватися, і купа хлопців скотилася до наступного кемпінгу. Я думав, що ми вдарили джек-пот, але всі вони були придурками. Чому хлопці такі придурки?". Я сказав: "Ти знаєш, не всі хлопці".

"Більшість з них є". Msgstr "Вам потрібно повісити кращих хлопців". "У будь-якому випадку," сказала Сара, "коли При побачила, що є каное, вона наполягла, щоб ми взяли його в оренду. Ми збиралися перейти до іншого кемпінгу, коли повернемося". Джулія сказала: "Зараз ми потрапили сюди в пастку із серійним невіреєм-вбивцею, наскільки ми знаємо.

Що заважає тобі приставати до нас вночі?". Я сказав: "Якось я впевнений, що ви втрьох могли б захиститися. Але не хвилюйтесь… рицарський кодекс забороняє мені скористатися скорботними дівчатами ". Сара посміхнулася." О, значить, ти лицар у блискучих обладунках? Наш сер ​​Галахад? А може, ти лише Дон Кіхот "." О, ми освічені? ", Сказав я здивований." Ну, якщо я пам'ятаю, Галахад був цілком доброчесним, тож це не можу бути я. А Кіхот був божевільним божевільним старим.

Мені лише тридцять сім. Це не так вже й давно. "." І… ", - підказала Сара.„ І що? ".„ А як бути божевільним? дійсно знаю, як розслабити дівчину. Тоді добре, Кіхоте… чому ти хочеш побути наодинці? "." Що? "." Ти сказав, що отримав цю землю, щоб ти міг залишитися наодинці. Чому хтось коли-небудь хотів би бути на самоті? "." Не всі такі захоплені, як ти, Сара.

І я не хочу про це говорити "." Таємнича людина, так? Жіночі проблеми? "Коли це не отримало від мене відповіді, вона сказала:" Мааанські проблеми? ". Я сказала:" Слухай, я зараз між жінками, добре? І мені подобається проводити час наодинці "." Хм, - сказала Сара, - з часом я виберу з вас історію. Я завжди це роблю, - вона усміхнулася. Жити в наметі, битися з ведмедями та їсти соснові шишки? "." Навряд чи.

Я теж живу в місті. Намет лише тимчасовий. Бачите там пагорб? Як тільки я отримаю більше цієї землі, я будую будиночок "." Посеред нічого? Тільки ти? "- запитала Сара. - Це мало бути не так.

Але так. Каюта буде вражаючою… великі вікна з видом на озеро, сонячні батареї, компостний туалет, піч на дровах, гідромасажна ванна з підігрівом дров. Я можу показати вам плани. " "Тримайся… що ти маєш на увазі" не повинно було бути "? Що сталося? Дружина кинула тебе? Подруга знайшла когось кращого?". "Поговоримо про щось інше.".

"О, я знаю, - засміялася Сара, - дружині вистачило твого лайна і залишила тебе для іншого чоловіка". - Сара… - сказала Джулія, намагаючись стримати свою подругу. "А може, вона залишила вас заради іншої жінки? Ого… це справді мусить зашкодити". "Дивись, - сказав я, - вона померла, добре?". Тиша.

"Е, що?". "Моя дружина. Ми купили цю землю разом. Це мав бути наш приватний відпочинок.

Але сталася аварія. Погана. Два тижні, коли вона переходила з гіршої на гіршу.

Потім вони більше нічого не могли зробити, і. .. вона померла.".

Сара збентежено відвела погляд. При закрила рот і почала моргати сльозами, а Джулія дивилася на землю, повільно хитаючи головою. Нарешті, Сара сказала: "Ну, це дерьмо. Дійсно дерьмо.

Вибач". "Це було кілька років тому. Але я все ще збираюся розчистити цю землю і побудувати нашу хатину.

Навіть якщо це мене вб'є. Мої друзі приходять і допомагають, коли можуть. Один із моїх друзів має моторний катер, щоб вивезти важке Ми ріжемо дерева, стягаємо пні, розчищаємо скелі, стріляємо лайно і напиваємось ".

Після довгої паузи Сара підняла кружку і сказала: "Ну, ось ваша каюта. Це звучить надзвичайно. Дійсно приголомшливо". У нас не вистачало дров, тож я перетягнув кілька колод із купи і дістав сокиру, що розколювала.

Сара та Пріша саркастично пронизували та вражали кожного разу, коли я розколював колоду. Джулія сиділа, вивчаючи мене. "Гей, гірський мужик," закричала Сара, "зніми сорочку! При засміявся і підняв заохочення.

Я підтримував нормальну форму, тому назвав її блефом. Я роздягнув сорочку і вдарив сокирою смішну позу. "Тьфу! Валовий!" - кричала Сара. "Одягни його знову! Одягни його знову!" Дівчата сміялися і плескали в лад на свій маленький жарт.

Коли я закінчив з деревом, я знову одягнув сорочку, і ми більше спілкувались. Цього разу Сара наполягла, щоб я сидів між нею та Прі. У Сари був безперервний потік грубих жартів та історій, завжди перевіряючи, хто більше обурений: я, Пріша чи Джулія.

Приша чергувала сміх і приховування обличчя від збентеження, хоча іноді вводила в розмову кілька своїх грубих цингерів. Джулія лише закотила очима, похитала головою і втупилася у вогонь. Ці троє зіпсували мої плани вихідних і позбавили мене часу, який мені потрібно було побути на самоті, але я більше не сердився. Я забув, як весело було бути з жвавими жінками, торгуючи образами та натяками та просто розважаючись.

Це було занадто довго. Кожна з них була по-своєму милою: Сара з її немилосердним обличчям, залитим легкими веснянками, і великими цицьками, що гойдалися під вільною футболкою, Приша, темна і елегантна, її довгі ноги витягнуті під вогнем, блимали очі. Джулія з золотистим волоссям і скандинавськими рисами, намагається залишатися холодною та осторонь. Не раз я ловив Сару та Прішу, що крадуть мене поглядом.

Я виявив себе без діла, дивуючись, якими вони будуть у ліжку. Я була впевнена, що Сара буде дикою кішкою: голодна, наполеглива і веде шоу. Приша, яку я уявляв, буде пасивною, дозволяючи мені робити все, що я хочу. А Юлія королева морозу? Забудь це.

Я здригнувся і відштовхнув думки. Це було нерозумно. Я не тільки був принаймні на десять років старший за цих дівчат, але вони були під моїм захистом. Їм нікуди було діватися, і мати якогось старого хлопця, що повзе на них, було б не тільки неправильно, це було б жахливо.

Раптом Сара підвелася, трохи хитаючись. "Вогонь занадто гарячий. І вологий. Ей, я знаю…" Вона почала йти до озера.

- О-о, - сказала Приша. Вона зиркнула на Джулію. Ми всі пішли за Сарою, лише побачивши, як вона роздягається з сорочки і голою заходить у воду.

- Чи вміє вона плавати? - спитав я, коли ми почали бігати. "Звичайно," сказала Приша, "але вона трохи напідпитку". - Сара, - крикнув я. "Повертайся! Ми зможемо плавати пізніше".

Вона вже була до своїх сиськів і пробиралася далі. Вона передзвонила: "Це не так холодно! Давай, хлопці". Приша розпачливо подивилася на мене. Я роздяглася до нижньої білизни і побігла у воду.

Коли я підійшов близько, Сара обернулася і обняла мене за шию, притискаючись до мене. "Ей там, Кіхоте, - нечітко сказала вона, - приходь поплавати зі мною? Або ти мав на увазі якусь" бійку "? Вона підскочила, обхопила ноги моєю спиною і почала мліти проти мене. "Я б не проти цього, ти знаєш.". "Я думаю, що тобі було б краще з кимось твого віку", - сказав я.

Сара натиснула на мене. "Ой, що не так із дружньою маленькою бешкетницею? Не так, як я прошу вас одружитися зі мною чи чимсь іншим". Я тримав її під попкою і забирався назад. Сара сміялася, штурхала ногами та лаялась, поки я не дістав її до берега. Я відклав її, і вона нагнулася, коли Пріша загорнула її в рушник, і вона з Джулією повела її назад до вогню.

Я роздягла мокру нижню білизну, натягнула шорти та сорочку. Коли я повернувся до вогню, Пріша та Джулія допомагали Сарі натягнути футболку на її вологе тіло, захищаючи її від мого зору. - Це було весело, - посміхнулася Сара. "Але ти не зайшов! Худне занурення з гарячим хлопцем - це саме те, що потрібно вам, дівчата".

Ми домовились, що пора вкласти Сару спати. Ми витягли її, протестуючи, до намету і встановили надувний матрац. Сара схопила При і потягнула на неї, поцілувавши її і помасажувавши груди через футболку При.

- Сара… не зараз! - вигукнув При. Вона відштовхнула її і піднялася, збентежена. - Давай, При! - сказала Сара.

"Ходи, обіймися зі мною". Вона плюхнулася на спину, її великі груди виштовхували сорочку. Джулія сказала: "Я залишуся, Сара. Але лише якщо ти спиш. Тільки ти зараз у настрої".

Коли я переконався, що Сара та Джулія владнані, я повернувся до вогнища. Слідом пішла Пріша. Я сидів і тикав біля багаття. При сіла біля мене. "Мені дуже шкода Сари", - сказала вона.

"Вона стає грайливою". "Вона здається купкою. Добре, що вона з вами та Джулією стежать за нею". "Вона також стежить за нами.

Якби не Сара, у ці вихідні ми б усі були вдома, щоб транслювати жіночі фільми. Вона заважає нам бути занадто нудними". "Це не моя справа, але Сара, здається, любить дівчат.

Ви…". "Що? Ні! Ми любимо хлопців. Сара теж". "Здавалося, там не так." "Це все досить соромно." "… значення?". Пріша провела очима до намету, ніби хотіла перевірити, щоб інші не чули.

Вона нахилилася і сказала: "Ми давно дружимо. І коли ми засмучуємося, іноді Сарі подобається… допомогти мені. Знаєш? Вона також допомогла б Джулії, якби дозволила їй". "І ти?".

"Ну… тоді я іноді допомагаю їй теж. Це… не моя улюблена справа, але це справедливо". - Діти в наші дні, - сказав я. "Я не знаю, чому тобі коли-небудь потрібно було розчаровуватися. Здається, у всіх вас все склалося.

Ви всі справді гарні. З якими хлопцями-ідіонами ви тусуєтесь?". При засміявся. "Більше ніхто не" бовтається ". Ви знайдете хлопця в додатку.

Ви підключитесь, можливо, побачитесь із ним ще раз, а потім знайдете когось іншого". "Ну, я розумію, чому ви отримуєте лише нікчемних хлопців. Вам потрібен кращий спосіб зустріти людей". "Похід в похід був ідеєю Сари для цього. Вона сказала, що скрізь будуть гарячі хлопці на відкритому повітрі.

Але все, що я бачив, були такими ж ідіотами, як у місті, і одружені хлопці, які відпочивали в похід з сім'ями". Ми більше балакали. Я запитав про її акцент. При сказала, що її батьки були з Англії через Бангалор і переїхали сюди ще до її народження.

Вона сказала, що її виховання не було традиційним, але було досить суворим. "Сара постійно штовхає мене, - сказала вона, - намагаючись змусити мене трохи звільнитися". - А Джулія? Я запитав. "Вона не дуже привітна". "О, будь ласка, не складайте неправильного враження.

Вона божевільна лише тому, що спочатку не хотіла прийти. А зараз вона застрягла тут із хлопцем, якого не знає. Вона… ну, вона мала поганий досвід з чоловіками.

Але вона хороша подруга. Як тільки вона познайомиться з людьми, вона розігрівається ". Ми розмовляли, поки При не почала позіхати. Я проводжав її назад до намету. Джулія міцно спала, але Сара прокинулася тієї секунди, коли ми увімкнули ліхтарик." Добре! " - сказала вона, напівспана і все ще напівпия.

"Приїхали повеселитися зі мною?". Вона потягнула ковдру назад, щоб показати, що вона знову оголена. але при суворому світлі ліхтарика у мене був чіткий погляд. На її великих сиськах були рожеві ареоли і соски. Між ногами вона була гола, зі скромними губами виглядали.

Веснянки плескали плечі до верху грудей. Вона була стрункою і надзвичайно милою. При швидко прикрила її і сказала їй повернутися спати. Я переконався, що дівчата мають все необхідне, а потім пішов до мене збоку намету.

Там все ще було волого, тому я повністю роздягнувся і прослизнув під простирадла. Засинаючи, я почув, як Сара бурмоче: "Ти дозволила йому піти", а за нею Пріша замовчуючи її. Я прокинувся, коли відчув, як зміщується надувний матрац.

Слабкі мерехтіння від вогню надворі кидають тьмяні тіні на стіну намету. Хтось прослизнув під ковдру і обняв мене ззаду руками. Я простягнув руку ззаду і виявив, що людина гола, як і я. Не потрібно було багато фантазії, щоб здогадатися, хто це може бути. "Сара, - прошепотів я, - повернися до свого ліжка.

Ти все ще п'яний". - Шш, - прошепотіла Приша. "Сара і Джулія все ще сплять".

Я перевернувся, вражений. "Е-е, що відбувається, При?". Вона нічого не сказала. Вона притиснула до мене своє тепле тіло і притулила голову до мене.

Але вона ніби тремтіла. "Ти в порядку? Це не схоже на тебе, При". "Сара каже, що мені потрібно вийти зі своєї оболонки. Зробіть щось дике. Отже… я… "." Влягши в ліжко з незнайомцем? "." Ти вже не чужий.

Я можу тобі довіряти, Даніеле… чи не так? ". Я обережно штовхнув її плече." Давай, Прі. Це справді приємно, але ви насправді не хочете цього робити.

Ти все ще напідпитку. Поверніться до свого ліжка. "." Я випив лише кілька ковтків цієї жахливої ​​речі. Чи можу я трохи затриматися? "Вона знову притиснулася до мене.

Я хотів би бачити її, але при слабкому світлі вона була лише тінню. І все-таки я відчував, як її гаряче тіло притискається до мене. Вона бігла делікатно пальці на грудях. Серед ночі важко було чітко мислити, коли до мене чіплялася красива молода істота.

Невже вона хотіла бути зі мною? Може, вона намагалася щось довести своєму другу. це від якогось почуття обов'язку, якоїсь помилкової ідеї подякувати мені за те, що я їх витягнув з озера? Чому хтось такий гарний, як Пріша, хоче спати з кимось настільки старшим? Що станеться, коли її друзі дізнаються?. Ці думки були зруйновані коли Приша ніжно поцілувала мою щоку.

Я чув, як вона дихала біля мого вуха, неглибока та збуджена. Не дивлячись на себе, я провів пальцями її довге волосся, а потім погладив її обличчя. Вона піднесла мою руку до щоки, поцілувала, а потім скерувала його до її грудей. Це було твердо, тепло і відчувало себе настільки досконалим моя рука. Моя сила волі розмивалась.

Коли вона притулила губи до моїх, я не міг не поцілувати її. Вона смакувала чудово. Вона почувалася чудово. Вона чудово пахла.

Коли ми цілувалися, Пріша поступово натягнула мене на себе, поки не опинилася лежачи між її розставленими ногами. Моя ерекція була схожа на залізо, і вона опинилася прямо між її вологими складками. Вона почала повільно тертися і штовхатися об мене.

- Мммм, - сказала вона. "Pri…". Вона прошепотіла: "Ми можемо бути тихими. Інші не знатимуть". Ми приземлились разом, і я ковзав уздовж її складок, коли вона ставала все мокрішою і мокрішою.

Наші стегна натискали більш терміново, коли ми цілувались, потім раптом мій кінчик зачепився за її отвір. Я інстинктивно просунувся вперед і вискочив просто всередину. - Ага, - здивовано видихнула Приша.

"Оооо…". Вона схопила мене за дупу і закликала глибше. Усі раціональні думки випаровувались, коли її пляма гарячого проходу починала огортати мене.

"Аааа", - видихнула вона. "Це все… повільно. Я не робив цього вже деякий час".

Я прошепотів: "Я теж ні". Знову я відступив і штовхнув глибше. Пріша "ммм'д" і зітхнула. Вона була щільною, теплою, а тепер дуже мокрою. Вона стогнала і чіплялася за мене, коли я працював над нею.

Нарешті, я був повністю у її вітальному тілі. Я зупинився, щоб насолодитися сенсацією. Здавалося, не справді бути похованим всередині цієї прекрасної молодої жінки. Реалізація та відчуття були надзвичайними.

Приша схвильовано дихала, вигнувшись під мною. "Це нормально?" - прошепотів я. Вона видихнула сміх. "О, Боже, Даніелю. Це прекрасно.

Ти прекрасний. Дякую!". Мене ніколи раніше не називали красивою, ані жінка не дякувала мені за те, що я її трахнув. Пріша потягнула мене назад на поцілунок і ще більше закрутилася.

Вона притиснула мене до себе і зачепила ноги за мої. - Займайся коханням зі мною, Даніелю, - прошепотіла вона. "Візьми мене як хочеш." Цей акцент. Це дивне поетапне.

Я обійняв її, а потім почав трахати повільними ударами. Мені довелося битися, щоб утримати контроль: це було так довго, а вона була така мила. Я не хотів піддаватися темній тварині, яка витала у мене під очима.

Я не хотів їй нашкодити. Я хотів її догодити і щоб наше зв’язок тривало. Приша не полегшила це. Вона зітхнула. Вона ахнула.

Вона чіплялася руками та ногами, відштовхуючись назад, коли я штовхнув, намагаючись втягнути мене якомога глибше в себе. Відчуття її гарячого, гнучкого тіла під мною, звук її збудженого дихання та запах її штовхали мене далі. Ми стійко трахались, ніби ми були старими коханцями, що возз'єдналися: смакуючи, насолоджуючись, голодні одне одному. Я витягнув руку, поки я не опинився всередині її отвору, і дражнив її короткими маленькими натисканнями. Дихання Приші ще більше посилилося.

Потім я проштовхнувся до кінця з болісною, стійкою повільністю. Приша глибоко застогнала і вигнулася. Я тримався там глибоко всередині і з силою штовхав туди-сюди, все ще повністю всередині неї.

Вона почала видавати радісні маленькі звуки "о-у-у-у", коли я її так глибоко трахнув, і це відправило мене через край. Я ще кілька разів сильно протаранив її, а потім поховав, коли почав в неї вливатися. Я прийшов так важко, що боліло, повністю заливши її своїм приходом. Задихавшись, Пріша простягла руку між нами і раз на два пробурмотіла клітором, а потім приєдналася до мене в оргазмі.

Вона завмерла, і я відчув, як вона стискається і відпускається всередину. Вона трималася і намагалася промовчати, коли біла безглузда радість оргазму пронизувала її. Ми лежали з’єднані, коли повільно одужували. Дихання Приші сповільнилося, і я важко залишався всередині неї, коли ми цілувались і гладили одне одного. Зрештою я пом’якшився і скотився.

Вона обняла мене за руку і поклала голову мені на плече. "Мммм. Ніхто ще ніколи цього не робив". "Що зроблено?". "Запитали, чи я в порядку.

Мені було цікаво, як я почуваюся. І був таким ніжним. Я міг відчувати, як кожен дюйм вас заходив кожен раз.

Це було як… ммм. Не знаю. Як те, що ви читали в романтичному романі Роман.". Ми тримали одне одного і дрімали, а потім, неохоче, Пріша залишила мене повзти назад до інших дівчат.

Світанок уже зійшов, коли я прокинувся. Я натягнув шорти і тихо вийшов на вулицю. Небо було ясним. Здавалося, це буде вдалий день. Повітря було холодним, тож я розпалив багаття, щоб дівчата могли зігріватися щоразу, коли встають.

Я пахнув сексом і був похмурим з попереднього дня, тому я схопив пляшку табірного мила, рушник і спустився на берег. Вчора рятувати, а потім тусити з дівчатами було пробудженням, а вчора ввечері з Пришею цементувало це. Я досить довго оплакував свою дружину. Діра в моєму серці і в моєму житті все ще відчувалася як обшарпаний шрам, але тепер я відчував, як енергія повертається.

Дівчата нагадали мені, яким було життя раніше. Настав час почати жити знову. Туман накривав озеро, коли небо повільно прояснювалось.

Я роздягла шорти і вбралася, гола, до колін. Я дивився на простори озера, відчуваючи себе омолодженим видом. Зліва пролунав невеликий сплеск. Я обернувся.

Далі вздовж берега, де дерева сховали її від табору, стояла Юлія, суцільно гола, аж до стегон в озері. Одяг Джулії та рушник сиділи на моховій землі біля води. Вона згорбилася, намагаючись прикритися руками, і дивилася на мене кинджалами. Я посміхнувся і похитав головою, а потім вдав, що закрив очі.

Я збирався звернутися, щоб надати їй конфіденційність, коли помітив щось за нею. Я вказав, мовчки жестикулюючи, щоб вона обернулася. Джулія не зрозуміла. Вона нахмурилась і підштовхнула мене однією рукою, намагаючись укритися.

Знову ж таки, я пантомімізував "зазирнути позаду" настільки різко, наскільки міг. Джулія зиркнула через плече. Мати-олень і два палевики виповзли з лісу, не відстаючи від неї. Усі троє стояли біля дерев, піднявши голови, піднявши вуха, виглядаючи дуже здивованими тим, що люди вторглись у їхній простір. Джулія опустила руки і повернулася до них.

Це було незабутнє видовище: Джулія, у ранковому світлі, підтягнула мені підтягнутого бомжа та вузьку талію, коли вона стояла у вкритому мрякою озері, спостерігаючи за оленями на узліссі, поки вони спостерігали за нею. Ланя обернулася, вибрала собі шлях назад у ліс і рушила геть. Два оленята стрибнули за нею і зникли.

Джулія дивилася, як вони тікають і вражені повертаються до мене. Вона забула прикритися, даючи мені чіткий погляд на неї спереду. У неї були сиськи середнього розміру, і я бачив, що так, вона була природною блондинкою: її підстрижене кицькове волосся було трохи темніше волосся на голові.

Я посміхнувся, а потім пляшкою з милом видавив купюру в долоню. Я намазав його собі на голову і груди, а потім кинув їй пляшку. Це бризнуло перед нею. Поки вона взяла його і прочитала етикетку, я почав намилюватися. Як тільки Джулія побачила, що було в пляшці, вона почала робити те ж саме, розмазуючи зелену гуску по всьому.

Ми стояли на відстані і зосереджувались на прибиранні. Я кинув на неї погляд і помітив, що вона зробила те саме зі мною. Я схилився під воду, щоб змитись, а потім вийшов і підійшов до багаття, схопивши шорти і рушник по дорозі. Коли я був сухий і одягнений, я працював над розведенням вогню.

Незабаром з’явилася Джулія. На ній були шорти та сорочка, коли я її врятував, і на її шиї був завішений рушник. Вона сіла на колоду і подала мені пляшку з милом.

- Дякую, - сказала вона. - Вибачте, що вас так здивував, - сказав я, відкладаючи пляшку. "Я не мав уявлення, що ти там." Вона кивнула. "Так.

Коли я побачив вражене на вашому обличчі, я знав, що це нещасний випадок. Я просто не очікував, що хтось встане так рано". "Я теж не".

"Ну, дякую за те, що доросли. Хлопці, яких я знаю, перетворили б це на грубу ситуацію. Насправді вони сприйняли б це як якесь запрошення". "Ви стали чистими. Я теж.

Просто тому, що хтось оголений, це не робить це сексуальним явищем". - Саме так, - сказала Джулія. "Хоча справжній джентльмен розвернувся б, ти знаєш". "Що і дозвольте вам загладити мою попку? Ви могли б також розвернутися".

Вона посміхнулася. "Тоді б мою дупу закрутили, так?". "О, можливо. Це вражаюча дупа". "Бачте! Ви шукали.

Хлопці, як завжди, такі візуальні", - зітхнула вона. "Але коли ті олені вийшли з лісу… це було приголомшливо. Я ніколи не бачив оленів так близько". "Вона часто приходить.

Вранці чи ввечері. Одного разу вони пройшли прямо через табір". "Це було чарівно. Вони такі витончені".

Вона перевела подих і озирнулася навколо дерев і вийшла на озеро. "Я розумію, чому ти сюди виходиш. Коли я був маленьким, у мого дядька був котедж, який ми іноді відвідували. Я забув, як мені подобалося бути в лісі.

Це так красиво. Так спокійно". Зсередини намету почувся галас: голос Сари. - Стільки про мир, - сказав я. Ми поділилися посмішкою і підійшли до намету.

Я заглянув всередину. "Тут все гаразд?". Схоже, Сара та Пріша боролись. Приша відштовхнула Сару і покотилася, щоб сховати обличчя.

- Ні, не біда, - сказала Сара з посмішкою. "Чи є що їсти? Я голодую. І наш одяг сухий?". Я звернувся до Джулії. "Чи можете ви взяти їхній одяг з лінії? Я піду нагріти води до кави і подивлюсь, що я маю для їжі".

Через деякий час дівчата з’явилися у своїх шортах і топах. Ми всі тулились біля багаття і їли те маленьке сніданок, яке я мав запропонувати. Дівчата разом шепотілись і зрідка кидали на мене погляд. Приша цілком уникала моїх очей.

Сара та Джулія запропонували помити тарілки, тож я скористався можливістю відвести Пришу вбік. "Чи все гаразд, При?". Вона все ще уникала моїх очей.

Притишеними тонами вона сказала: "Я не можу повірити, що зробила це вчора ввечері. Що ти повинен про мене думати". "Я, звичайно, був здивований".

Я взяв обидві її руки і спробував змусити її подивитися на мене. Msgstr "Це не здавалося чимось, що ти зробиш." "Спочатку це була ідея Сари. Вона хотіла підкрастися до вас, але вона була напідпитку і заснула.

Тож я… зайняв її місце. Я ніколи в житті нічого подібного не робив". - засміявся я. "Я радий, що ти це зробив, При.

Це було чудово. Ти чудовий. Сподіваюся, ти не пошкодуєш ".

Нарешті вона подивилася на мене." Ні! Боже мій, це було чудово! Я не хочу, щоб ви думали, що я… якась жахлива повія ". Я посміхнувся." Ну, я хотів би думати, що вас просто охопила похоть через мою мужню, але вишукану манеру, моє непереборне добро виглядає і випирає біцепс. Я розумію, що я багато отримую. ". Приша дивилася, а потім засміялася." Боже мій, Даніелю.

Це звучить як щось із поганого роману. "Вона обійняла мене." Ви згадали щось подібне минулої ночі. Тож… я можу запитати, про що ви з Сарою билися сьогодні вранці? "." Що? О, ми не билися. Вона просто збудилася і… е-е, намагається привести мене в пробудження "доброго ранку", якщо розумієте, що я маю на увазі. Вона любить це робити, коли вона збуджена.

Але якби я дозволив їй торкнутися мене, вона б знала, що ми робили вчора ввечері "." А? "." Це… ти, ух, зайшов до мене вчора ввечері. Багато. Вона б це відчула або бачила, як ваші… речі… витікають.

Тож я намагався її зупинити. Краще, якщо вона не знатиме, що я зробив. Я маю на увазі те, що ми зробили "." Тож ти шкодуєш про це ". Приша приклала голову до моїх грудей." Просто краще, щоб Сара не знала.

Але стережись… вона зараз за тобою шукає "." Що це означає? "." Ти знаєш, що це означає. І їй важко сказати «ні», коли вона стає такою. Тож якщо ви з нею… знаєте… хочете підкрастись і підключити, це нормально.

Якщо ти зможеш поводитися з нею так, як ставився до мене вчора ввечері, вона б це дуже любила. Хоча, мабуть… ми могли б замість цього десь підкрастись? ". Я погладив її по волоссю." Мені б це дуже сподобалось, При. Але чи не хочеш ти повернутися до свого кемпінгу сьогодні? ". Пріша випросталася і сказала:" О… ми про це говорили.

Поїдьте зі мною. "Вона повела до інших дівчат." Ви його запитали? ", - сказала Сара." Що-небудь у мене запитати? " До завтра? ", Сказала Сара. Я зовсім цього не очікувала." Я думала, ти відчайдушно хочеш повернутися "." Ну, ми хотіли піти і спробувати походити в похід. Ми робимо це.

І я хотів, щоб При трохи розслабився. "Вона подивилася на сяючі очі При і на нас, що тримаються за руки." І вона, здається, робить це. "Вона насупилася. Пріша обернулася і сказала:" Даніеле… це було б добре залишитися ще на одну ніч? ".

Я зітхнув." Наскільки б мені не подобалося, що ви тут, це не курорт. Я маю дерева рубати. І я приніс для себе лише достатньо їжі.

Нам доведеться їздити на риболовлю. ".„ Ми можемо це зробити, - сказала Джулія. - Справді? - сказала я. - Дядько навчив мене риболовлі та подібним.

Це було весело "." Чудово, - сказав я. - Тоді найбільша проблема, Сара, полягає в тому, що у мене є лише ще одна пляшка горілки, Сара. Не знаю, чи цього буде достатньо для всіх нас, Сара.

". Сара зморщила ніс, поки Пріша та Джулія сміялися. "Чому ти кидаєшся на мене? Всі інші теж пили.

Ти справді злий". Але вона посміхнулася, похитавши головою. - Ми допоможемо ловити рибу, Даніелю, - схвильовано сказала Пріша. "І з твоїми деревами. Думаю, було б цікаво скористатися сокирою".

Я сказав: "Ну, я знаю, що я справді мужній і гарний…". Сара приклала руку до горла і видала зворушливі звуки. "… але навіть я не рубаю дерева сокирою.

У мене є бензопила. Це набагато веселіше. Отже добре, якщо ви троє зможете зловити рибу і допомогти, я думаю, ви можете залишитися". Я взяв вудку та снасть і знайшов час, щоб переконатися, що вони знають основи її використання.

"Зазвичай я б ловив рибу з каное," сказав я, "але я ніяк не дозволяю вам трьом взяти моє каное куди завгодно. Вам буде добре рибалити з берега". Протягом решти ранку Сара та Приша намагалися ловити рибу, а Джулія керувала ними тим, що вона запам’ятала. Я стежив за ними, працюючи навколо табору. Це була постійна комедія помилок, коли вони сміялися, кричали та торгували образами.

Вони були такі чудові, і моє серце стрибало, коли я спостерігав за ними. Сара першою щось зловила. Вона намотала його, схвильована, і всі троє дивилися на її улов, що корчився в кінці вудилища, поєднавши подив і відразу. Далі Приша вимагала вудку і незабаром сама щось зловила.

Коли вони зловили достатньо, я взяв одну рибу і продемонстрував, як її очищати. При і Сара кляпнули і кричали, коли я витрошував рибу, але Джулія уважно спостерігала. Інші відвернулись, але Джулія спокійно спробувала прибрати декілька, і між нами ми швидко все зробили.

Ми приготували кілька на обід, а решту поставили в кулер. Коли я запустив бензопилу, дівчата закричали і кинулись дивитися. Сара хотіла спробувати, але я не хотів ризикувати.

Натомість вони спостерігали, як я пилював колоди і проводив півдня, ловлячи рибу та досліджуючи берегову лінію. Коли я закінчив, вони допомогли перетягнути колоди до купи дров, а довші - до купи для кабіни. Ми з Пришею торгували поглядами протягом усього дня. Я спостерігав за її довгим, гнучким тілом і за її сором’язливою манерою протягом усього дня і прагнув взяти її знову, але у нас ніколи не було можливості побути наодинці. Був пізній полудень, коли ми всі четверо підняли решту колод на стос, щоб використовувати їх для кабіни.

Сара сказала: "Святе лайно, ми пітніємо, як свині. І це ти робиш для розваги?". "Це б'є сидіти за партою цілими днями, - сказав я, - але я б не хотів робити з цього кар'єру". "Я хочу поплавати", - сказала вона, зафіксувавши мене відблиском. "До тих пір, поки хтось не піде на мене всім Кіхотом і не витягне мене знову".

- Ти вперед, - сказав я. "Я залишатимусь тут і дам вам трохи приватності." "Пфффт, - сказала Сара, - де в цьому веселощі?" Вона потягнула мене до берега. Ви вже бачили мене оголеною вчора ввечері, пам’ятаєте? "Вона озирнулася на інших дівчат." При… Джулія? Приїжджаючи? ". Коли вона була біля води, Сара без вагань роздягла одяг і впала у воду.

Я захоплювався її фігурною блідою фігурою, коли вона входила. Сара глянула через плече, і коли вона побачила, що я шукаю, грайливо перекрутила мені свою попку, перш ніж пірнати під воду. Приша з'явилася позаду мене і сором'язливо попросила мене розвернутися. Я так і зробив, і через кілька хвилин почув, як вона плескається в озеро.

красивий коричневий бомж, перш ніж заглибитися під воду. Джулія залишилася біля вогнища. "Висиджуючи цього?" - покликала я. Джулія кивнула.

- Ви вже бачили мене досить голою на один день. Іди веселись ". Я роздягнувся і виплив біля При і Сари. Ми плавали, плескались і жартували разом, насолоджуючись прохолодною водою.

Я була до пояса, коли Сара підійшла до мене. Вона стрибнула і обняла мене за шию. Її Тепло було чудовим контрастом з водою. Поглянувши на мене підступно, вона сказала: "Ви знаєте, як я сказала, що ми приїхали в похід, щоб знайти гарячих хлопців?".

"Так, так?". "Ну, оскільки це абсолютно не збирається трапиться зараз, я просто хочу, щоб ти знав, що я вирішив погодитися з тобою ". Я скривився, а потім схопив її за талію." Гей, При? ", - покликав я. - Я зловив ще одну рибу, але ця теж дорога незрілий для утримання.

Допоможеш мені відкинути її назад? ". Приша посміхнулася і поплила нам назустріч. Коли вона виринала з води, я вперше побачив її милі груди і темні соски." Що? Гей, зараз… "сказала Сара, намагаючись вирватися." При, ти візьми один кінець, я візьму інший ".

Приша схопила Сару за зап'ястя, а я схопив її за щиколотки. Ми витягнули її і розмахнули, як мішок картоплі, коли вона звивалася. "Один… два… три! ". Ми кинули її високо і далеко.

Сара хитнулася, вигнувшись повітрям і плюхнувшись в озеро. Вона підійшла, бризнувши, витираючи воду з очей." Ви, сволочі, "вона посміхнулася." Я вб'ю ви всі! ". Приша закричала і вибігла з водяного озера назад до вогню, по дорозі схопивши її одяг.

Я пробралася далі по березі, де дерева сховали нас від огляду табору. Коли Сара наздогнала мене, вона сказала: "Просто тому, що ви двоє високі, а я низький…". Потім вона зрозуміла, що нас вода закрила лише до колін.

Сонце починало сідати, але я все ще мав чіткий погляд на Бліде, викривлене тіло Сари, і вона бачила мене повністю. Вона дивилася на мене вгору-вниз. "Ти знаєш… Я збирався приєднатися до тебе вчора ввечері. Але я заснув.

"Вона підійшла ближче і притиснулася до мене." Ви можете мені це надолужити ". Мені стало важко. Я сказав:" Ви сказали щось подібне вчора ввечері.

Я думаю, ти любиш лише дражнити "." О… виклик! "Вона схопила мій член і зробила мені кілька ударів." Хтось збуджується ". Вона схопила мою руку і потягнула її між ніг." Так і я Я ". Ми стояли, намацуючи один одного і спостерігаючи за виразом обличчя. Її щоки стали ситими, коли я грався з нею, а потім почав робити масаж однієї важкої грудей.

Ф повільно поширився на верхню частину грудей, коли її дихання почастішало. Я кружляв руками Сара подивилася через плече, коли я провів її до берега. Я поклав її на піщану, посипану галькою берегову лінію і став над нею. Сара подивилася на мій жорсткий член, потім в мої очі. Без жодного слова вона пригнула ноги до грудей і тримала їх там, оголюючись, вже блискучи від готовності.

Це був весь необхідний дозвіл. Я став на коліна між її ніг і розташувався біля її отвору. Коли я Проштовхнувши всередину, Сара розплющила очі, і її рот відкрився, а потім закрився кришкою, коли я просунувся далі. "Сара год! Даніеле! "- голос Приші прокричав з кемпінгу.

- Куди ти пішов?" Сара задихавшись виступила проти мене. "Боже… не зараз". - голос Приші наближався. "Пожежа майже згасла.

Більше немає деревини, і ми голодуємо. Де ти?". Я натиснув на Сару ще кілька ударів і витягнув.

- Вибач, - сказав я. "Нееее…." Сара намагалася утримати мене при собі, але я постояла і потягла її на ноги. Я обійняв її до себе саме тоді, коли Пріша потрапила на поле зору. Вона була одягнена, хоча довге волосся все ще було вологе.

- Сара! - подзвонила Пріша. "Що ти робиш з бідним Даніелем? Чи можемо ми зараз зварити більше риби?". - Звичайно, - відповів я. "Просто дайте нам хвилинку." Приша кивнула і пішла назад до багаття. Сара трималася мене, намагаючись взяти себе під контроль.

- Блін, - дихнула вона. "Тепер вам дійсно доведеться це компенсувати мені пізніше". Ми швидко змилися, прохолодна вода допомагала заспокоїти нас. Знайшовши наш одяг, який ми одягли, приєднався до інших біля багаття. Я розколов ще колод, і незабаром вогонь стрибав у небо.

Ми зварили решту риби, і четверо з нас їли, базікали і спостерігали, як фарба заходу забирає хмари. Сара наполягла, щоб я сіла між нею та Пришею. Приша здивувала мене, зв’язавши руку з моєю і поклавши голову мені на плече.

Вона підняла на мене своїми темними очима. Сара побачила, що робить її подруга, і теж притулила голову до мене, але одновисока При, поклавши руку високо мені на стегно. Деякий погляд ділився між дівчатами, але я вхопив лише його хвіст. Джулія стояла і потягувалась.

"Я рано встала, на відміну від вас двох ледачих", - сказала вона. "Я піднімаюся до намету. Даніелю, скільки часу знадобиться завтра, щоб повернутися на байдарках до табору?". "Трохи більше двох годин, залежно від вітру та того, наскільки сильно я отримую допомогу у веслуванні".

"Гаразд, ми маємо повернутися до обіду, тому я пропоную всім висипатися". Вона взяла ліхтарик. "Хтось із вас, дівчата, приходить?".

- Ще ні, - сказала Сара, - трохи пізніше. Вона навійно бровила на мене бровами, на випадок, якщо я пропустив її подвійну зустріч. Коли Джулія повернулася до намету, ми з Сарою, Прішею сиділи, насолоджуючись вогнем. Сара почала засовувати руку під ніжку моїх шорт. - Гей, При, - сказала вона.

"Я ніколи не встиг подякувати Даніелю за те, що врятував нас. Бідному хлопцеві довелося спати все на самоті". Пріша глянула на землю. "Що?" - сказала Сара. "Ні! Ви лягли з ним у ліжко? Після того, як я спав?".

Пріша кивнула. "Ви вкрали мою ідею!" - сказала Сара. "Я пишаюся тобою, При. Ти нарешті неслухняний.

Зачекай, ти насправді не…". При стиснула губи. - Боже мій… ти дозволив йому закрутити тебе. Сара сильно поклала мені руку.

"Ти сучий син! І жоден з вас мені не сказав? Тоді ти не трахнув мене? Я не вірю". Я простягнув руки. "Сара, нічого з цього не було моєю ідеєю…". "Блін!" - кричала Сара.

Вона стояла і тупотіла до намету. Я подивився на Пришу. "О, не хвилюйся. Вона божевільна лише тому, що я отримав тебе першим".

"При, що я? Приз у якомусь конкурсі?". "Ні! Це не так. І вона не має права сердитися.

Вона вкрала достатньо хлопців від мене. Я піду заспокою її". Пріша підбігла до намету. Я зітхнув. Чи завжди було так драматично з цими двома? Втішало те, що вони обидва підійшли до мене, а не навпаки, але мені не подобалося бути причиною конфлікту.

Мені не подобався конфлікт… особливо не в моєму таборі. Я зачекав, але через деякий час стало очевидно, що Пріша не повертається. Вже пізно, тож я встав, щоб почати готувати табір до ночі, коли Джулія вийшла з намету.

Вона сиділа біля вогнища. - Я думав, ти спав, - сказав я. "Зараз це складно.

Сара змушує Пришу" вибачитися "перед нею". Я міг просто розрізнити слабкі стогони, що долинали з намету. "У вас трьох, звичайно, дивна динаміка." "Ти так думаєш? Сара любить хлопців і дівчат. При подобається хлопцям, але дозволяє Сарі" допомогти їй ", коли вона засмучується. Тоді Сара хоче, щоб При відповіла йому взаємністю".

"Тобто з Пришею все гаразд," допомагаючи "Сарі?". "О, вона, здається, не проти. Я зрозумів, що це насправді не її річ, але вона така добра. Вона зробила б майже все, що завгодно. Це так дивно?".

"Я вже справді не маю уявлення. Я був одружений десять років… Я досить зв'язаний". Ми сиділи і насолоджувались вогняним жаром, дивлячись на зірки в супутній тиші. Ми слухали нічні звуки з лісу, плескання маленьких хвиль на березі та випадкові стогони з намету.

Джулія кинула на мене погляд і сказала: "Мені шкода, що я нічого раніше не сказала, але мені шкода вашої дружини. І за те, що ми зіпсували ваші вихідні". "Дякую.

Але ти знаєш… якби ти, троє, не з'явилися, це були б чергові вихідні, коли я буду сумувати і працювати до знемоги, намагаючись забути". Я безцільно тицьнув палицею у вогонь. "Ви, троє присутніх, розбудили мене. Пора я відпустити.

Час рухатися далі". "Ви збираєтесь зберегти цей табір, чи не так?". "Так? О, так. Я мав на увазі рухатися далі і знайти когось. Немає жодного шансу, що я коли-небудь покину цей табір.

Мені потрібно прийти сюди. Для поповнення заряду". Джулія глибоко вдихнула і посміхнулася.

"Я знаю, що ви маєте на увазі". З намету все ще лунали звуки. Образ При між ногами Сари, слухняно намагаючись догодити їй, сформувався в моїй свідомості. Джулія встала і сказала: "Тут все ще по-вологому.

Я думаю, що зараз готова до цього запливу ". Вона пішла до озера, стягнувши верх. На краю води я спостерігав, як вона знімає шорти та нижню білизну і перевіряє воду ногою.

була такою чудовою… її оголеною спиною до мене, золотою у мерехтливому вогні. Джулія озирнулася на мене. "Ти не йдеш?" Вона почала вбиратися у воду. Я швидко зігнав одяг і пішов вниз. Джулія була вже плавав у темній воді.

Я поплив за нею. Коли я її наздогнав, Джулія обернулась і топтала воду. "Це фантастика! Я ніколи раніше не ходив плавати без купальника "." Ми звикли робити це весь час. Легко, коли немає сусідів "." Я думаю, я б зробив це, навіть якби були ". Ми плавали разом мовчки, насолоджуючись водою в місячному світлі.

Нам не потрібно було говорити. Хоча ми у нас виникла взаєморозуміння або, принаймні, комфорт одне з одним. Коли ми попливли назад і вийшли на берег, я сказав: "Дякую. Приємно було знову поплавати з кимось.

". Джулія подивилася на мене, потягнула мене в обійми і поцілувала.„ Дякую, Даніеле, - сказала вона. - За те, що ти піклуєшся про нас. За те, що… лицарський? "Вона посміхнулася.

З намету почувся ще один стогін, досить гучний, щоб ми чули це чітко з краю озера. Цього разу це була Приша. Джулія сказала:" Напевно, вони помінялися місцями ". Вона похитала головою.

Тепер я зобразила Пришу, яка лежала з Сарою між її ніг, намагаючись залишатися тихою, але невдало. Мій член моментально відреагував на уявний образ. Джулія все ще обіймала мене і відразу помітила.

Вона потерлася об мене і сказала: "Я ніколи не розумів, чому хлопці вважають, що дві дівчини разом такі сексуальні ". Я сказав:" Думаю, не повинно. Але це так.

". Вона здивувала мене, коли простягнула руку між нами і погладила мою ерекцію. Голодний погляд увійшов у її очі, і вона відпустила мене і відсунула назад, керуючи сідати на піщаний, посипаний галькою берег. Вона спершись на моїх колінах, обличчям до мене, затискаючи мій член між її рідкісною блондинкою і я Її милі груди були прямо перед моїм обличчям. - Е, Джулія? Я сказав.

Вона простягнула руку між нами, щоб знову погладити мене, нахилившись вперед, щоб просунути один сосок мені по губах. Я лагідно облизнувся, і Джулія радісно зітхнула. Тихо, - сказала вона, - я теж часом буваю розчарованою. Вона розташувала мене біля свого входу і повільно опустилася на мене.

Джулія годувала мою рот однією груддю, коли вона ніжно їхала на мене, видаючи задоволені глибокі звуки "ух" кожного разу, коли вона опускалася. Ми так повільно трахкались, я сидів на краю води, а Джулія розсіла мене, її обличчя і груди світили світлом від далекого вогню. Ми ебали без терміновості, іноді цілуючись, іноді обіймаючи, а іноді просто дивлячись один одному в очі.

Вона була таємницею… Я нічого про неї не знав, але між нами був зв’язок, щось таке, чого я ще не розумів. Я підштовхнувся до неї, коли Джулія занурювалась у мене зі зростаючою терміновістю. Вона притягнула моє обличчя до своїх грудей і, коли я повністю ввійшов у неї, гойдалася туди-сюди, притираючи клітор до мене, стогнавши, коли її дихання стало нерівним.

Я сам наближався, але намагався стриматися, сподіваючись, що Джулія незабаром досягне оргазму. Нарешті вона застигла, затамувала подих і стиснула мене. Я відчув ритмічне схвалення її чудового теплого пасажу. Я два рази піднімався до неї і тримався в ній, вивантажуючи її потужними поривами.

Коли ми оговтались, я направив її на бік, і ми лежали, тримаючи один одного. - Боже, - сказала вона, дивлячись на мене трохи збентежено. "Я не повинен був цього робити.

Але я радий, що зробив". Я поцілував її в щоку. "Я не скаржуся, Джулія.

Я, звичайно, не очікував цього від тебе". "Я знаю. Я навіть не знаю тебе.

Я ніколи просто не стрибаю такого хлопця. Ніколи. Але є щось… Я не знаю, як це описати. Здається, я був просто збудженим".

Я погладив її волосся. "Ні, я теж щось відчуваю. Це дивно. Не знаю що.

Здається, ми можемо дослідити все, що це буде наступних вихідних". Вона подивилася на мене. "Ух, наступних вихідних?". "Коли ти повернешся сюди зі мною.

Поодинці". Її очі розширились, і я побачив, як вона думає. Вона ніжно посміхнулася і кивнула. "Так. Наступних вихідних.

Тут з тобою"….

Подібні історії